Στο Μικολάϊβ σκοτώσανε τον ακαδημαϊκό ιστορικό, ερευνητή του Γολοντομόρ, Μικόλα Σιτιούκ (Mykola Shytiuk)

Στις 1 Σεπτεμβρίου 2018 στην πόλη της Ανατολικής Ουκρανίας Μικολάϊβ σκοτώσανε τον ακαδημαϊκό ιστορικό, ερευνητή του Γολοντομόρ, Μικόλα Σιτιούκ (Mykola Shytiuk), ο οποίος, δουλεύοντας με τα αρχεία του νομού, αποκάλυπτε στοιχεία της κυνικής βαρβαρότητας της σοβιετικής ηγεσίας για τη μεγαλύτερη τραγωδία του ουκρανικού λαού - την Τεχνητή Πείνα (Γολοντομόρ) 1932-1933. Σχολιάζοντας τον άδικο χαμό του διακεκριμένου Ουκρανού επιστήμονα ο νομάρχης του Μικολάϊβ Ολεξίυ Σάβτσενκο μεταξύ άλλων τονίζει ότι δεν αποκλείει το "ρώσικο χέρι" λόγο ότι ο Mykola Shytiuk ως μέλος της συντακτικής και εκδοτικής ομάδας "Αποκατάσταση από την ιστορία" έδινε απαντήσεις στις ερωτήσεις, στις οποίες η σοβιετική εξουσία είχε βάλει ταμπού, και αποκάλυπτε πραγματικά γεγονότα εκείνης της σκοτεινής εποχής, τα οποία για δεκαετίες παραποιούσαν και έκρυβαν.  
https://inforesist.org/v-nikolaeve-ubili-izvestnogo-uchenogo-issledovavshego-golodomor/  

4 вересня - річниця смерті Василя Стуса

4 вересня 2018 у роковини смерті Василя Стуса в Києві відбудеться акція "Медведчук під арешт" біля Генеральної прокуратури України з вимогою розслідувати кримінальну справу проти кума Путіна, "адвоката" Стуса, що саботував захист поета і фактично прирік його на загибель - Віктора Медведчука. Ця особа нині є перемовником у "Мінському процесі" щодо обміну полонених. Його "ефективність" очевидна: процес обміну українських військових та цивільних полонених, що утримуються на окупованих українських територіях та в Росії - не має жодного успіху. Олег Сенцов та інші бранці, що оголосили голодування повільно помирають. США та Австралія ще 2014 року наклала санкції проти Віктора Медведчука і цей правильний крок мають підтримати уряди усіх цивілізованих країн. Від України ми вимагаємо активізувати розслідування кримінальної справи та засудити московського агента Медведчука. Вшановуючи пам'ять великого поета, пам'ятаймо і про його вбивцю. Стус чекає - Медведчука під арешт.

"Українсько-Грецька Думка" на Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл у Львові. 17-22 серпня 2018

"Рідна мова на чужині ще милішою стає"- писав колись Павло Грабовський. І в цьому переконалися українці, які з різних причин опинилися за межами Батьківщини. Тому, де б не жили наші люди, в сусідній країні, чи на іншому континенті, обов'язково засновували школи, щоб не забувало нове покоління рідної мови. Цього літа, наче лелеки, що повернулися з вирію, вчителі українських шкіл з тридцяти шести країн світу, з'їхалися до Львова на Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК). Прилетіли "лелеки" і з Греції. Від нашої школи, що при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", було аж п'ятеро делегатів: вчителька української мови та літератури Любов Грабна, вчителька географії Олена Хіміч, вчителька початкових класів Вікторія Тимчишин, вихователька дитячого садочка Наталія Смоляник, а також секретар Асоціації Наталія Ананевич. Учасників Форуму вітали дружина Президента України, голова Українського культурного фонду, голова Фонду Порошенка, Марина Порошенко; міністр освіти і науки України Лілія Гриневич; начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України Лариса Дір; голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка; голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин; д-р наук, професор, ректор Національного університету "Львівська політехніка" Юрій Бобало, народний депутат України Оксана Юринець. Владика Йосип Мілян, єпископ Української Греко-Католицької Церкви та о. Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії Української православної церкви Київського патріархату, вділили Боже Благословення учасникам Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл. Відразу після урочистостей взялися до праці, розпочав роботу круглий стіл "Українська мова за кордоном, сфери функціонування", де обговорювалися питання: мовна ситуація у країнах проживання української діаспори та трудових міґрантів; діяльність українських осередків за кордоном: історія їхнього створення та проблеми сьогодення; взаємодія суботніх (недільних) шкіл із науковими інституціями; питання підтримки з боку громадськості та влади. Другий день роботи Форуму розпочався з прзентації українських шкіл за кордоном, де була представлена і наша школа. Не обійшлося і без приємних зустрічей! А саме з пані Валентиною Бойко, головним редактором видавництва "Рекламна агенція "Освіта України"", членом Українського географічного товариства України та Національної спілки журналістів України, автором шкільних підручників з географії, яка весною на наше запрошення відвідувала Грецію для проведення майстер-класу на тему «Навчання географії України: авторська візія освітньої програми та сучасних способів візуалізації навчального матеріалу". Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи, практикуми, які проводилися протягом наступних днів - все це було надзвичайно захоплююче та повчально. Вчителі, психологи, науковці, ділилися досвідом, знаннями, здобутками. Наприклад, дуже цікавою була презентація пілотного проекту "Нова модель української школи за кордоном" від Катерини Островської, д-ра пед. наук, проф., завідувачки кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету ім. І. Франка. А під час невеличких перерв завжди можна було познайомитися з дивовижними людьми, знайти нових друзів. Сюрпизом Форуму стало дефіле, яке подарувала освітянам Люда Сєдова - відома львівська дизайнерка та модельєрка. Українські вчительки з різних куточків планети, раптом перетворилися на моделей. Від нашої громади участь у дефіле взяла вихователька Наталія Смоляник, якій вишиванка дуже личить. Останній день - екскурсія в Яворів та майсер-клас з виготовлення яворівської іграшки. Розписані власноруч коники вийшли дуже симпатичними. Та все ж основним нашим здобутком стало розуміння важливості тієї справи, яку ми робимо, а саме: збереження ідентичності українців поза межами своєї Батьківщини, необхідність реформування старої системи викладання, пошуки нових форм і методів навчання, співпраця з іншими школами, обмін досвідом. Тільки так ми зможемо протистояти новим викликам. Тільки так ми зможемо достойно представляти Україну за кордоном. І велике спасибі МІОКу та його директору, кандидату педагогічних наук, доценту, Ірині Ключковській, за надану можливість все це усвідомити!

 Вікторія ТИМЧИШИН,

член Ради правління Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, вчителька молодших класів української суботньої школи.

          Детальну інформацію про Форум можна отримати на сайті МІОК: Програма Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл V Міжнародна конференція «Українська мова у світі» (17.08.2018) Відкриття Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл (17.08.2018) ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ КЕРІВНИКІВ Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи → практикуми (18-22.08.2018) Дефіле освітян світу в сучасному українському вбранні від Дизайн студії «Sophie Maria Syedova» (21.08.2018)  

24 серпня - День Незалежності України/24 Αυγούστου - Ημέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας

ΖΗΤΩ Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ! ΖΗΤΩ Η ΗΡΩΕΣ! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
                                                                                                                            Ліна Костенко

23 серпня - День державного прапора України/23 Αυγούστου - Η ημέρα της εθνικής σημαίας στην Ουκρανία

23 Αυγούστου - στην Ουκρανία εορταζεται η ημέρα της εθνικής σημαίας... Κίτρινο (χρυσό) και μπλε χρώμα χρησιμοποιείται στο Βασίλειο των Ρως (Ρους) τον 14ο αιώνα. Από τον 16ο αιώνα ο Κοζάκικος Στρατός χρησιμοποιούσε σημαίες κατασκευασμένες από μπλε ύφασμα με κεντημένο πάνω του έναν ιππότη με χρυσά ή κόκκινα ρούχα που φορούσε μια χρυσή πανοπλία. Στις 25 Ιουνίου του 1848 η μπλε και κίτρινη σημαία κάνει την πρώτη δημόσια εμφάνιση στο Λβιβ. Μετά από αυτό το περιστατικό, η σημαία αυτή αποκτά συνεχώς αυξανόμενη δημοτικότητα. Το 1917 - 1921, κατά την Ουκρανική Επανάσταση, αυτή η σημαία γίνεται η εθνική σημαία της Ουκρανικής Λαϊκής Δημοκρατίας και του Ουκρανικού κράτους. Το 1938 - 1939 ήταν η σημαία της Καρπαθιακής Ουκρανίας και το 1941 του Ουκρανικου κράτους. Αργότερα, κατά τη σοβιετική εποχή, η μπλε-κίτρινη σημαία χρησιμοποιήτο κρυφά γιατί η χρήση της στην ΕΣΣΔ τιμωρείτο με φυλάκιση δύο ετών. Από το 1991, μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, χρησιμοποιείται ως η σημαία του ανεξάρτητου κράτους της Ουκρανίας. Την 18η Σεπτέμβριου του 1991, το κοινοβούλιο της Ουκρανίας ψηφίζει την μπλε-κίτρινη σημαία σαν την επίσημη σημαία της χώρας...

Νίκος Φραγκάκης

День прапора України 2018: що потрібно знати про свято Верховна Рада ухвалила закон про Державний прапор України 28 січня 1992 року У четвер, 23 серпня, українці відзначають День державного прапора України. День прапора України 2018: історія свята Дату було засновано в 2004 році указом президента Леоніда Кучми. При цьому український прапор має дуже багату історію. Так, першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А перше визнання синьо-жовтий прапор отримав 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки. 23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Відзначається, що прапор досі, як реліквія, зберігається в музеї Ради. 28 січня 1992 року ВР прийняла закон про Державний прапор України. Відповідно до сучасної інтерпретації, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними. Але навіть зараз тривають суперечки про те, який колір прапора повинен бути вгорі - жовтий або блакитний. Деякі історики говорять про те, що спочатку використовувався жовто-блакитний прапор, проте інші вважають, що в часи УНР використовувалися обидва варіанти. У 2009 році Віктор Ющенко заснував щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. З тих пір на честь Дня державного прапора зазвичай проходять урочисті заходи, концерти, виставки, круглі столи по всій території України. Варто уточнити, що в цьому році пройде церемонія урочистого підняття Державного Прапора України біля будівлі Київської міської ради та в районах Києва. Крім того, у Києві відбудеться встановлення національного рекорду «найдовший Державний Прапор України» (від Харківської площі до перетину проспекту Бажана та вул. Лариси Руденко). Нагадаємо, що з нагоди Дня Незалежності і Дня державного прапора України у Києві заплановано безліч цікавих заходів. Автор матеріалу: Анна Зущик https://znaj.ua/society/den-prapora-ukrayiny-2018-sho-potribno-znaty-pro-svyato

Позбавлення ліцензії на мовлення Телеканалу "Інтер" вимагають представники української діаспори в Греції

26 липня 2018 року голова Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галина Маслюк разом з членом Ради правління Вікторією Тимчишин під час зустрічі з Тимчасово повіреним у справах України в Грецькій Республіці в приміщенні посольства України в Афінах передали від імені Ради правління Асоціації Звернення щодо протесту продовження Національною радою з питань телебачення та радіомовлення України на 7 років ліцензії телеканалу "Інтер", а також Заяву "Національної ініціативи "Стоп Реванш", активісти якої ведуть боротьбу проти цього каналу з 2016 року.
"Телеканал системно здійснює підривну пропагандистську діяльність, є виразником інтересів Російської Федерації та ретранслює ідеологеми Кремля в Україні, - говориться в Заяві "Стоп Реванш" . - "Інтер" є ще більш агресивною зброєю, ніж телеканал «RussiaToday», що систематично здійснює інформаційну атаку Російської Федерації проти України в інформаційному просторі".
Акція відбувається в рамках світової кампанії, спрямованої на абсолютне припинення мовлення антиукраїнського телевізійного каналу на теренах України і охопить максимальну кількість країн, в яких присутні люди українського походження.
"У той час, коли весь цивілізований світ засуджує агресію Російської Федерації, накладає численні санкції, підтримує Україну у війні, протидіє російським інформаційним атакам, зокрема, обмежує трансляцію інформаційного пропагандистського ресурсу «Russia Today», в Україні телеканал «Інтер» вільно продовжує своє мовлення, не дивлячись на численні протести громадськості. Українська діаспора в Греції спрямовує свою основну працю на підтримку воюючої України на міжнародній арені, утвердженні її авторитету та спонуканні міжнародної спільноти у протидії російським ворожим впливам у військовій, економічній, гуманітарній та інформаційній сферах. Неприпустимо, що в Україні діє телеканал, який підриває інформаційну безпеку всередині держави. Таке рішення шкодить іміджу України та послаблює позиції українства в усьому світі", - говориться, зокрема, у зверненні до української дипломатичної установи в Греції, яке громадське об'єднання просить передати на адресу Міністерства закордонних справ України та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України.
 
Пресове повідомлення Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка".
 

Презентація книги Христини Береговської "Страсті Христові Василя Курилика" в Атенах. 4 липня 2018 року

This book introduces the pinnacle of the religious art created by the Canadian-Ukrainian artist William Kurelek. The series “The Passion of Christ” is comprised of 160 paintings, which illustrate verse for verse the “Suffering, Death, and Resurrection” of Christ, as described in the Gospel According to Matthew. The book is divided into two parts – text and illustration. The text presents a brief biography, describes his artistic study and training, discusses the lead-up to the creation of the series, and provides a professional review. The book also includes reviews that discuss the importance and uniqueness of this series, including a commentary by William Kurelek himself.

This is the first publication about William Kurelek in Ukraine.

The book is published in four languages, for a wide audience.

У книзі представлена вершина релігійного мистецтва канадійського художника українського походження Василя Курилика. Серія «СТРАСТІ ХРИСТОВІ» складається із 160-ти творів, які ілюструють вірш за віршем «Страждання, смерть і воскресіння Христа» за Євангелієм від Матвея. Книга поділена на текстову та ілюстративну частини. Тут коротко подано життєвий і творчий шлях Василя Курилика, розкрито передумови створення та аналіз цього сакрального мистецтва. У виданні також вміщено рецензії про важливість і унікальність цієї серії у світовому мистецтві та текст-пояснення самого Василя Курилика.

Це перше видання в Україні про мистецтво Василя Курилика.

Матеріал викладено на чотирьох мовах. Для широкого кола читачів.

Коротка інформація про Василя Курилика / Williama Kureleka

Василь Курилик – канадійський художник українського походження. Народився у родині фермерів-емігрантів (діди якого походили з Буковини) 3 березня 1927 року в штаті Альберта. Навчався і творив у різних мистецьких середовищах Канади, Мексики і Великої Британії. Прожив 50 років. Створив близько 10 тисяч творів живопису та графіки.

Шедевром його творчості є Серія «Страсті Христові» за Матвієм. Він єдиний митець, котрий вірш за віршем проілюстрував Страсті Христові за Євангелієм від Матея. Серія складається із 160 творів, які сьогодні зберігаються у музеї Ніага Фолз, Канада.

Також він є Народним художником Канади, який малював перших різнонаціональних емігрантів: українців, поляків, євреїв, французів, ірландців, ескімосів. Відтак, він єдиний художник українського походження, твори якого постійно виставляються у Будинку Генерал Губернатора Канади – Rideau Hall. Ottawa.

В Канаді про нього написано і видано 36 книг. Окремі з них публікувалися 18-ма мовами. Цікавий факт, що у 1980 році книги «Дитинство на преріях: зима, літо» вийшли накладом 400 тисяч примірників. А його «Автопортрет 1950 року» нещодавно був проданий за пів міліонна канадських доларів.

Видання «Страсті Христові» є першою книгою про мистецтво Курилика в Україні. Це фактично перше знайомство українців із Василем Куриликом.

Презентація книги відбулася у Львові, в Домініканському Соборі 19 червня 2018р. та у Верховній раді України 21 червня.


“Selfie soldiers”

https://www.facebook.com/deynega/videos/2178943648788297/?t=26 Фільм “Selfie soldiers” знятий Simon Ostrovsky став одним з найбільш відомих і незаперечних доказів російської агресії. Він показав силу нового напрямку розвідки, доступного кожному – розвідки з відкритих джерел. Цей фільм і став головною темою наступного випуску “Хронік неоголошеної війни”. В кінці випуску я пообіцяю вам посилання і на інші розслідування. Я б рекомендував почати з цих: Неоголошена війна Путіна: Російські артилерійські удари по території України влітку 2014 року https://drive.google.com/…/0B0YB7vVr_sJjNXJ5cDZDSEdRczg/view Russian Aggression — інтерактивна база даних російської агресії проти України, Грузії і Сирії. https://informnapalm.org/db/russian-aggression/… Російські солдати в Україні: диявол в медалях https://ru.bellingcat.com/novos…/russia/2016/…/31/medals-ru/ Ідентифікація «Хмурого»: що ми знаємо про командира «ДНР», причетного до загибелі MH17 https://ru.bellingcat.com/novos…/russia/2017/…/15/khmury-ru/ Селфі-солдати: російська армія зачекінілась в Україні https://www.youtube.com/watch?v=5PXQtnLM1M8

Грецькі українці взяли участь у Міжнародному проекті-конкурсі "Тарас Шевченко єднає народи"

 

Представники Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", а також вихованці Української недільної школи, що діє при Асоціації, взяли участь у Міжнародному конкурсі "Тарас Шевченко єднає народи".

Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» започатковано Послом Миру, Президентом Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», Народною артисткою України Галиною Гілярівною Яблонською.

Проводиться щорічно: березень-травень у форматі «Україна-Світ» за сприяння Міністерства культури України, Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Національної Ради жінок України, Українського фонду культури, Шевченківського Національного заповідника в м. Каневі, Національного музею Тараса Шевченка, Товариства «Знання» України.

  Галина Яблонська
«Пізнавати Тараса Шевченка – все одно, що підніматися на неосяжно високу гору. Що вище піднімаєшся – то більше відкривається безмежність простору, розширюються горизонти. І захоплює дух, і страшно, і радісно, а до гордої засніженої вершини ще йти та йти…»                                       Галина Яблонська, Посол Миру, Президент Міжнародної Ліги                                                 «Матері і сестри – молоді України», Народна артистка України

Проект як вияв стратегії культурної дипломатії ствердив свою доцільність тим, що лише за 2 роки існування об’єднав близько 350 учасників із 40 країн світу, полум’яне слово Шевченка пролунало 44 мовами, зокрема завдяки потужній підтримці конкурсу Посольствами України в Грузії, Таджикистані, Киргизстані, Йорданії та українськими громадами світу.

Понад 62% учасників конкурсу - молодь до 35 років. Наймолодший учасник - 4 рочки, найстарший - 82.

Найпопулярніші твори до прочитання: "Заповіт" - 37 разів, "Садок вишневий коло хати" - 13 разів, "...Ох, не однаково мені" (уривок з циклу "В казематі") - 10 разів.

ЗАКЛЮЧНА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІІІ МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ

«Тарас Шевченко єднає народи»

8 червня 2018 року о 15.00 відбулася заключна прес-конференція за результатами ІII Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», надалі – Проект-конкурс (Національне інформаційне агентство «Укрінформ», зала 1, 1-й поверх).

Організатори: Укрінформ; Міжнародна ліга «Матері і сестри – молоді України» за сприяння Національної ради жінок України; Міністерства інформаційної політики; Міністерства культури України; Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Товариства «Знання» України.

Запрошені: представники посольств іноземних держав в Україні, посадовці, громадські діячі, доброчинники та учасники проекту-конкурсу за списком (додається).

Стисло. Заключна прес-конференція має на меті привернути увагу суспільства до Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Популяризуючи творчість Тараса Шевченка, проект сприяє входженню України у світовий інформаційний простір, утвердженню та збереженню її незалежності. Під Шевченковим проводом світ починає краще розуміти Україну. Наразі проект функціонує виключно завдяки надлюдським зусиллям членів нечисленного оргкомітету та за сприяння організацій-засновників і людей доброї волі – меценатів різного рівня фінансової спроможності, які, розуміючи державне значення Проекту-конкурсу, підтримують його матеріально.

Автор проекту разом з натхненними ідеєю Проекту членами оргкомітету (які, власне, працюють на волонтерських засадах), ознайомлять присутніх зі здобутками проекту у 2018 році, оприлюднять результати цьогорічного конкурсу та висловлять подяку доброчинникам Проекту-конкурсу. Також буде оголошено головних переможців номінації «Наживо» та дистанційних номінацій «Відеоформат» і «Мій Шевченко», буде відзначено перших переможців цього року в започаткованих Оргкомітетом у 2017 році позаконкурсних номінаціях: «Поза часом», «Пам’ять».

Після нагородження та ознайомлення з відеоматеріалами Проекту-конкурсу передбачається також обмін думками присутніх національних авторитетів, в результаті якого має бути напрацьовано звернення до владних структур щодо доцільності надання Міжнародному проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» статусу державного, з огляду на динаміку його здобутків. Започаткований у 2016 році як громадська ініціатива, проект-конкурс невпинно зростає у масштабах, та вартий того, щоб нарешті здобути підтримку на державному рівні. Шевченкова правда потрібна світові. І ми не маємо права нехтувати цим.

Довідково.

Міжнародна ліга «Матері і сестри – молоді України» та Київський національний університет імені Тараса Шевченка традиційно з 22 по 24 травня 2018 року провели ІІІ заключний етап ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Конкурс за участі конкурсантів – переможців міжнародних і всеукраїнських конкурсів читців ім. Тараса Шевченка, які вибороли право представляти свою країну на заключному етапі Проекту-конкурсу, проходив у м. Києві на базі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Протягом конкурсного дня (22 травня) перегуки Шевченковим словом лунали 34-ма мовами світу у трьох номінаціях: «Читана, співана та театралізована поезія Тараса Шевченка: Наживо», «Відеоформат», «Мій Шевченко: Літературне та Мистецьке втілення», а глядачі могли побачити і осягнути наявну глибінь національного і мовного колориту Шевченкового багатоголосся, яке організаторам за сприяння Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка вдалося зібрати воєдино.

Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» започатковано Послом Миру, президентом Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», народною артисткою України Галиною Яблонською. Конкурс відбувається щорічно з березня по травень у форматі «Україна-Світ» у три етапи, останній з яких проходить у столиці України. Цьогоріч на конкурс подано близько 440 заявок, зокрема 157 відеосюжетів, 68 літературних та 78 художніх робіт з 26 країн світу. За три роки (2016 - 2018) на проект-конкурс надійшло понад 780 робіт з 46 країн (республік) 47-ма мовами світу. Щорічно проектом-конкурсом відзначається від 70 до 100 кращих доробків у п’яти номінаціях. Номінації проекту-конкурсу та інформаційні матеріали – на офіційному сайті проекту: http://shevchenkoup.com

Організаційний комітет: Контакти Автора проекту-конкурсу – Голови Оргкомітету Галини Яблонської: тел.: (068) 709-51-46; (095) 430-70-58; e-mail: yablonska.int@gmail.com. Офіційна сторінка проекту-конкурсу у Facebook: www.facebook.com/ShevchenkoUnitesPeoples.

Список почесних гостей:

Микола Жулинський – український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України;

Ігор Ліховий державний та громадський діяч, дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог, історик української культури, Перший заступник Генерального директора Шевченківського національного заповідника. Консультант проекту;

Богдан Вуйко – Президент Фундації імені Тараса Шевченка;

Ірина Кондратьєва – керівник Центру виховної роботи КНУ імені Тараса Шевченка;

Людмила Порохняк-Гановська – Голова Національної Ради жінок України;

Василь Кушерець – голова правління Товариства «Знання» України;

Ігор Найда – лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в майбутнє», координатор експертної платформи «ПРО S VІТА», меценат проекту;

Микола Гуменюк – Голова Корпорації «Юрія-Фарм», меценат;

Олег Бойко – Голова спостережної ради ПАТ «ФК «АВЕРС №1», меценат проекту;

Володимир Дзега – Голова Драбівської районної ради, меценат;

Володимир Яворівський – український письменник, громадсько-політичний діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України;

Володимир Мельниченко – доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч наук України, член Національної спілки письменників України;

Сергій Тримбач – український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Заступник Голови Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка;

Кирило Стеценко - український скрипаль, композитор, культуролог, музичний і телевізійний продюсер, педагог і громадський діяч. Заслужений артист України, лауреат всеукраїнських конкурсів скрипалів, доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв;

Анатолій Паламаренко - український майстер художнього слова, Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка. Голова журі в номінації «Наживо» №1;

Петро Панчук – народний артист України, лауреат премії імені Т.Г. Шевченка (2015) за втілення образу Шевченка. Голова журі в номінації «Наживо» №2;

Валентина Ковальська – Народна артистка України, співачка-актриса, учасниця легендарного тріо «Золоті ключі», член Національної спілки кінематографістів України. Член журі в номінації «Відеоформат»;

Анатолій Горовий – український історик, прозаїк і поет, художник, педагог. Голова журі в номінації «Мій Шевченко. Художньо-прикладне втілення»;

Василь Василашко – український поет, заслужений журналіст України, учений секретар правління Товариства «Знання» України. Голова журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;

Іван Ющук – український мовознавець, літературознавець, перекладач, громадський діяч, професор. Дослідник Голодомору-геноциду українців 1932-1933 років. Член журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;

Меланія Іщук - заступник Голови асоціації працівників культури і мистецтв України, дослідник історії українського театру «400-ліття українського театру». Член журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;

Світлана Садовенко – кандидат педагогічних наук, доктор філософії, доцент кафедри естрадного виконавства Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, художній керівник зразкового театру пісні «Ладоньки», заслужений діяч естрадного мистецтва України. Голова оргкомітету 24-го Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка;

Олексій Захарченко – координатор проектів молодіжної спільноти «Ukrainians», організатор флешмобу GlobalShevchenko 2017, 2018; Гран-прі конкурсу 2017 в номінації «Відеоформат. Флешмоб»;

Гурбан Аббасов та Наталя Кудряшова – керівники Азербайджанського культурного центру ім. М. Магомаєва;

Юргіс Гедріс – аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні;

Саїд Ісмагілов – муфтій Духовного управління мусульман України «Умма»;

Стефан-Арпад Мадяр український художник і науковець. Докторант кафедри кольородинаміки Будапештського політеху, член Всесвітньої асоціації кольорознавців, видавець та автор теорії «Біоколор». Переможець проекту-конкурсу 2018 року;

Йозеф Зісельс – український громадський діяч і дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу;

Ісса Діалло Садіо - президент Африканської ради в Україні;

а також

представники посольств іноземних держав в Україні, інші доброчинники, посадовці, громадські діячі та учасники проекту-конкурсу.