SBU evidence of PMC “Wagner” mercenaries’ military crimes are confirmed by militants

Almost a year ago the SBU began public information about results of its investigation on terrorist activities of Russian special service mercenaries from among of so-called PMC “Wagner” in Donbas. The SBU Head Vasyl Hrytsak mentioned that “truth about Russian crimes in Ukraine and in the world – this is a horror for top political and military leaders of Russia, cause prisoners’ dock of Nurnberg tribunal is nearer and yet nearer for them and the paranoia and nightmares become more often”. The SBU during this period conducted several special briefings and consistently proved by means of concrete facts, dates, numbers and surnames the bloody way of “Wagner” members in Ukraine, from Luhansk airport in June-August 2014 to battles near Debaltseve in January-February 2015. The next implicit evidence of PNC “Wagner” criminal activities in Ukraine that will be entered into the case file, is the admission of mercenaries, which in details confirm the SBU information. The Russian special services continue to use “Wagner” mercenaries for escalation of combat operations in the east of Ukraine. According to the SBU in the closest time nearly 100 mercenaries from PMC “Wagner” will come to the temporarily occupied Donetsk for the support of the “DNR” terrorist organization. SBU Press-Centre - See more at: https://ssu.gov.ua/en/news/1/category/2/view/4774#.kTsioq17.dpbs

Докази причетності російських військових до обстрілів Маріуполя 24 січня 2015 року

Пропонуємо Вашій увазі беззаперечні факти участі російських військових у обстрілах мікрорайону «Східний» у Маріуполі 24 січня 2015 року. Унаслідок цього військового злочину загинуло 29 громадян України, 92 отримали поранення, пошкоджено житлові та нежитлові будинки. Висновки проведеного СБУ розслідування були передані до Міжнародного суду ООН за позовом України щодо порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року. Крім того, на основі проведеного розслідування було знято документальний фільм «Докази причетності російських військових до обстрілів Маріуполя» (далі - фільм), всі права на який належать СБУ. https://www.youtube.com/watch?v=lCjnwurFL2A&feature=youtu.be

Докази CБУ щодо військових злочинів найманців ПВК «Вагнер» підтверджують самі бойовики

Майже рік потому СБ України розпочала інформування громадськості про результати розслідування Службою терористичної діяльності найманців російських спецслужб зі складу так званої ПВК «Вагнера» на Донбасі. Голова СБУ Василь Грицак зазначав, що «правда про злочини РФ в Україні та світі ‒ це жах для вищих політичних і військових керівників Росії, адже лава підсудних нового Нюрнберзького трибуналу стає для них все ближче, а паранойя та нічні кошмари все частішають». За цей час Служба провела кілька спеціальних брифінгів, де послідовно доводила з конкретними фактами, датами, цифрами та прізвищами кривавий шлях «вагнерівців» в Україні, від Луганського аеропорту в червні-серпні 2014 до боїв під Дебальцевим у січні-лютому 2015. Черговим беззаперечним доказом злочинної діяльності ПВК «Вагнера» в Україні, який буде долучений до матеріалів кримінальної справи, є зізнання самих найманців, які у деталях підтверджують інформацію СБУ:

«У нас за это сажают»: интервью с бывшим соратником Дмитрия Вагнера

© Игорь Ставцев/Коллаж/Ridus Спецслужби РФ продовжують використовувати найманців «Вагнера» для ескалації бойових дій на сході України. За інформацією СБУ найближчими днями до тимчасово окупованого Донецька прибудуть близько ста бойовиків зі складу ПВК «Вагнер» для підтримки терористичного угруповання «ДНР».

Прес-центр СБ України

- See more at: https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/4774#.6yiINQYk.dpbs

Вородимир Великий - правитель Київської Русі

Напис: Святий Володимир Великий Правитель України. Меморіальна дошка, встановлена при вході на національний меморіальний пагорб Шотландії. Князь Володимир Великий по праву вважається одним з найвидатніших правителів Київської Русі. За часів його князювання були проведені кардинальні реформи у всіх сферах життя держави, він зміг не лише побудувати сильну монархію, а й нарешті поставити крапку в «цивілізаційному виборі» країни, впровадивши християнство. Чи знаєте Ви Україну?  

Η Ουκρανία στον Β’ Παγκόσμιο πόλεμο/Україна в Другій світовій війні

Σχετικά με το επόμενο κύμα προπαγάνδας, που κάθε φορά τέτοιες μέρες για δεκαετίες ανακυκλώνει η Ρώσικη Ομοσπονδία ως διάδοχος της Σοβιετικής Ένωσης, θα θέλαμε να σας παρουσιάσουμε κάτι αντίστοιχο από το 2010 που πολύ καλά εξηγεί την αληθινή τάξη πραγμάτων.
Όποιος πραγματικά ενδιαφέρεται για το θέμα, με λίγη προσπάθεια θα μπορούσε πραγματικά να ανακαλύψει πολλές πληροφορίες θαμμένες κάτω από τεράστιων διαστάσεων προπαγανδιστικά βέλη εναντίον των ανθρώπων, που μοναδικό τους “έγκλημα” αποτελούσε ο αγώνας για την Ελευθερία της Πατρίδας τους και εναντίωσή τους στο φασιστικό χιτλερικό και σοβιετικό καθεστώς.
Υποχρέωση όλων των μορφωμένων ανθρώπων είναι η αποκατάσταση της αλήθειας και καταδίκη για καθεστώς που εδώ και δεκαετίες διαστρεβλώνει της πληροφορίες και παραπλανεί την κοινή γνώμη. Moscow signs the Treaty of Rapallo, facilitating the rearmament of Germany after WWI; joint ventures WWII with Hitler via the Molotov/Ribbentrop Pact; pleads victimization under Operation Barbarossa, together with 20 million “Russian” deaths; condemns the target for Hitler’s war in Europe (Ukraine); and the target becomes the culprit.  The Soviet Union then becomes a principal at the UN (borne of the very volcano that Moscow lit), and Russia (the unapologetic legatee) today both applauds the Molotov/Ribbentrop Pact, and vaporizes the UN’s founding precepts by invading Hitler’s target. Ένα άρθρο δημοσιεύεται στη The Washington Post το 2010 washingtonpost.com <http://www.washingtonpost.com&gt; *In Ukraine, movement to honor members of WWII underground sets off debate* By John Pancake Special to The Washington Post Wednesday, January 6, 2010; A07 LVIV, UKRAINE — In World War II, members of the Ukrainian underground fought to make their vision of an independent nation real. They battled Hitler and Stalin. Ultimately they lost, and the Soviets took control of most of Eastern Europe after the war. The Ukrainians finally achieved independence when the Soviet Union collapsed in 1991. Now many in this fledgling nation would like to formally recognize those earlier nationalists — the “brave defenders of the Motherland,” as President Viktor Yushchenko has called them. Newly introduced legislation would honor members of the underground and provide them with benefits accorded to war veterans. But the movement to pay tribute to the insurgent fighters has set off a national debate about exactly what happened more than six decades ago. Many say the underground collaborated with the Nazis, killed thousands of Jews and perpetrated a campaign of ethnic cleansing against Poles. The legacy of the underground flows through Ukrainian culture today. Its best-known banner — a red-and-black flag — is seen at the rallies of nationalist politicians. In this western Ukrainian city, where the insurgency was active, members of the underground are buried in elaborate marble tombs in a historic cemetery. Street vendors sell memorabilia commemorating the resistance. There is even an underground-themed restaurant outfitted as a bunker. In one corner, diners can do target practice using a picture of Stalin. While those involved in the debate over the underground are somewhat polarized, they agree on one thing: It’s complicated. To begin with, the underground was made up of many factions, subfactions and rivals. In hindsight, some look better than others. Meanwhile, for the majority of Ukrainian families, the experience of “the Great Patriotic War” was fighting with the Red Army to defend the homeland. Some descendants of Red Army soldiers view members of the underground as traitors. The effort to recognize the insurgents also is taking place against the backdrop of centuries of persecution of Jews in Ukraine, where pogroms were common. The Cossack chieftain Bogdan Khmelnytsky, whose statue stands in the Ukrainian capital, fought for independence during the 17th century. But he also presided over the killings of tens of thousands of Jews, said Rabbi Alexander Dukhovny, head of the Religious Union for Progressive Jewish Congregations of Ukraine. “Was he a hero or an anti-hero? Even after 350 years, it is difficult to know,” Dukhovny said. Considerable research on the underground is underway in Ukraine and Canada, a center of the Ukrainian diaspora. One of the key figures involved in the research is Peter J. Potichnyj. Born in a Ukrainian family in a village in what was then eastern Poland, Potichnyj experienced the horrors of the war firsthand. Soviet secret police executed his father. Poles massacred most of the people in his village. In 1945, at age 14, he joined the Ukrainian Insurgent Army, or UPA, and fought against the Soviets until 1947. He eventually became a historian at McMaster University in Hamilton, Ontario, and helped edit 77 volumes about the Ukrainian underground. Potichnyj, 79, said that although the underground may have had brief strategic alliances with the Germans, it was mostly fighting the Soviets. He said much of the anti-underground talk these days is orchestrated from Russia <http://www.washingtonpost.com/wp-srv/world/countries/russia.html?nav=el&gt;. “You know the Russians don’t want to admit there were people fighting them — not because they were cooperating with the Germans but because they were fighting for their own culture and the liberation of their own countries,” he said. As for the killings of Jews and Poles, Potichnyj argues that no matter where guerrillas fight for liberation, it’s a messy affair. The Poles provoked the Ukrainians, he said. “With respect to Jews,” he said, “obviously, in the situation there must have taken place some killing of the Jews, although in 1943, when the UPA was quite strong, there were hardly any Jews left because the Germans had, unfortunately, killed them all off. But there were some remnants, and the remnants were either working with the Ukrainian underground or they were working with the Soviets.” Those allied with the Red partisans were obviously enemies of the underground, he said. Potichnyj said the underground made a terrible mistake in not condemning the Germans’ efforts to exterminate the Jews. But he strongly denies that there is any document showing that the underground ordered the “systematic” killing of Jews. John-Paul Himka, a historian at the University of Alberta, believes there was a systematic killing of Jews in some Ukrainian areas. Himka has written extensively on the Holocaust and Ukrainian history. He said he has read hundreds of accounts, composed in different places and at different times, of Jews who survived; many mention killings by the Ukrainian militia. Of the plan to honor UPA fighters, he says: “This is really a problem area because they killed so many people, civilians.” In addition to Jews, he said, they killed 60,000 to 100,000 Poles, as well as political opponents, Orthodox clergymen, teachers of Russian and many prisoners of war from eastern Ukraine. He estimates that UPA fighters killed several thousand Jews, “but perhaps the number was much higher.” “Although what UPA did to the Jews may not have been, in the larger scheme of things, a major contribution to the Holocaust, it remains a large and inexpugnable stain on the record of the Ukrainian national insurgency,” he said. Olexiy Haran, a professor of comparative politics at the University of Kyiv-Mohyla Academy, said Russian “propaganda” distorted the extent of the atrocities. The Ukrainian insurgents were fighting for independence, he insists. “I believe that these people deserve to be veterans, maybe with the exception of those who committed crimes,” he said. “This was guerrilla warfare, and it’s difficult to imagine guerrillas without atrocities.” Many academics say the debate over the underground is part of a larger tug of war over Ukraine’s national identity. Russia ruled most of what is now Ukraine for more than three centuries. But relations between the countries have been testy, and since Yushchenko’s election in late 2004, Ukraine has distanced itself from Russia while moving toward the West. Yaakov Bleich, whose title is chief rabbi of Ukraine, said of Yushchenko’s effort to legitimize the insurgents: “His goals are noble; the means stink.” “What I mean is that we all understand that Yushchenko is trying to build up national pride, and we all understand that that is needed,” Bleich said. “After 350 years that the Ukrainian people were subjugated, they have to rebuild national pride. “But should we take things that are controversial — heroes that are still of questionable repute — and use them to do that?” he said. “At this point you have people out there living today [who suffered], and the image is one that would hurt people. The Ukrainian insurgents fought alongside the fascists. And maybe their intentions were good, but I will say that the road to hell is paved with good intentions.” *– Special to The Washington Post* View all comments <http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/01/05/AR2010010503610_Comments.html&gt; that have been posted about this article. © 2010 The Washington Post Company Και η απάντηση της Ένωσης των Ουκρανών Δικηγόρων της Αμερικής

Ода Ліни Костенко про війну/Η ωδή της Λίνα Κοστένκο για τον πόλεμο

Η φρίκη, αίμα, θάνατος, απελπισία, Και ουρλιαχτό της επιθετικής ορδής, Μικρό και γκρίζο ανθρωπάκι Μας έφερε του κόσμου συμφορές. Αυτό το ζώο είναι αηδιαστικής φυλής, Λοχ Νες του κρύου ποταμού του Νέβας. Γιατί κοιτάτε άπραχτα, λαοί!; Στον στόχο σήμερα εμείς, και αύριο μπορεί να βρίσκεστε εσείς!                                                    Λίνα Κοστένκο

Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл

Шановні колеги! Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою організовує Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл.  Запрошуємо Вас до участі та просимо про поширення інформації. Дати проведення Форуму – 17-22 серпня 2018 року. Місце проведення – м. Львів, смт. Брюховичі (Україна). У програмі Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл  
17.08.18 Львів, головний корпус НУ «Львівська політехніка» V Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова у світі»
18-22.08.18 Брюховичі, реколекційно-відпочинковий центр «Світлиця» Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи→практикуми
​​ Для участі просимо заповнити реєстраційну форму до 15 травня 2018 року. Реєстраційна форма учасника V Міжнародної науково-практичної конференції  «Українська мова у світі» доступна за посиланням https://goo.gl/forms/TyaBPlGS34gYvvqE3 Реєстраційна форма учасника Лабораторії творчих ідей доступна за посиланням https://goo.gl/forms/GeCZ5rphHcmE1DTC2 Якщо є охочі взяти участь і в роботі V Міжнародної науково-практичної конференції  «Українська мова у світі», і Лабораторії творчих ідей – просимо заповнити обидві форми. Реєстраційний внесок для учасників з-за кордону – відсутній. Проживання та харчування для учасників з-за кордону – безкоштовне. У прикріплених файлах надсилаємо інформаційне повідомлення Форуму та конференції.   У разі виникнення додаткових запитань просимо надсилати їх на електронну скриньку МІОКу: iiec@miok.lviv.ua   З повагою – колектив МІОКу​

УКРАЇНСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА СЛУЖБА. Тижневий вісник 10-17.12.2017. Частина 2

МІЖНАРОДНИЙ ПРОРИВ

Від США чекаємо на зброю і допомогу в кіберзахисті

Нижня палата Конгресу затвердила на рівні профільного комітету законопроект про співпрацю з Україною у сфері захисту інформації та рекомендувала його до подальшої процедури голосування.

Комітет у закордонних справах Палати представників розглянув та рекомендував до схвалення проект “Закону 2017 року про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки.

Документ, зокрема, визначає, що політикою США є надання допомоги уряду України в удосконаленні власної стратегії кібербезпеки. У цьому контексті визначаються конкретні напрями, в тому числі, встановлення нових систем безпеки у мережах української державної влади; зменшення залежності України від російських технологій; сприяння більшій участі України в програмах обміну інформацією про кібербезпеку.

Крім того, в законопроекті підтверджується відданість США Хартії про стратегічне партнерство між Україною та США, Будапештському меморандуму про гарантії безпеки, підтримці співробітництва України з НАТО.

Реалізація законодавчої ініціативи стане важливим внеском у боротьбі України в гібридній війні з РФ.

12 грудня Трамп підписав оборонний бюджет США, що передбачає 350 млн доларів допомоги Україні. Крім того, закон санкціонує надання Україні летальних озброєнь оборонного характеру і істотно розширює параметри підтримки України з боку США у сфері безпеки та оборонній сфері.

Джерело: uapost.us

В ТЕМУ

Канадські законодавці пропонують летальну зброю Україні

Комітет парламенту Канади з питань оборони рекомендує надати Україні летальну зброю, щоб підвищити можливості української армії в протистоянні з Росією.

Про це йдеться у відповідному документі комітету під назвою «Канадська підтримка України в період кризи і збройного конфлікту».

«Рішення Канади про надання підтримки Україні відображає давні відносини, які об’єднують дві країни», – йдеться в документі.

Джерело: uapost.us

ДАТА

Сто років тому Росія так само використовувала гібридні методи проти нас

15 грудня з ініціативи Київської міської організації ВО «Свобода» в прес-центрі Української інформаційної служби відбувся круглий стіл «Сто років війни: 1917-2017» рр.., присвячений сотій річниці початку російської більшовицької агресії проти молодої Української народної республіки.

Тоді, прикриваючись маріонетковим урядом Української радянської соціалістичної республіки, Раднарком на чолі з вождем червоної Росії Владіміром Лєніним розпочав збройну агресію проти УНР.

Учасники круглого столу відзначили, що подібно до ситуації 2014 року, Росія використовувала проти України гібридні методи ведення війни, зокрема – масову пропаганду.

Ukrpohliad.org


УКРАЇНСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА СЛУЖБА. Тижневий вісник 10-17.12.2017. Частина 1

ОГЛЯД

Тиждень що минає – непарламентський, тому основні політичні дискусії розгорталися довкола справи Саакашвілі і дій Генеральної Прокуратури. Печерський суд не став арештовувати Саакашвілі, а відпустив на поруки народних депутатів від опозиції. Соратники екс-губернатора Одещини в неділю дали «відповідь» представникам влади, провівши черговий марш «за імпічмент» і поштовхавшись з нацгвардійцями в Жовтневому палаці. Про небезпеку для української держави, яку несе ескалація конфлікту між владою і прихильниками Саакашвілі заявила «Група 1 грудня» (текст – нижче) та ректор УКУ Борис Гудзяк.

На міжнародній арені з одного боку наші партнери обережно висловлюють своє занепокоєння щодо ситуації довкола антикорупційних органів.

Російський президент Владімір Путін вчергове оголосив про закінчення російської військової місії в Сирії і про вивід російських військ з цієї країни.

В цьому випадку варто говорити про дві речі: або Путін згорне частину місії, але неофіційно залишить певну кількість професійних «іхтамнєт», або все таки виведе з Сирію свою армію, та в будь якому випадку частина сирійського контингенту буде перекинута на Донбас, частина – в саму Росію задля захисту путінського режиму під час ймовірних заворушень під час президентських виборів-2018.

Тим часом в зоні АТО відбувається перманентне посилення обстрілів позицій наших захисників з боку російсько-терористичний формувань.

ПОЗИЦІЯ

Якщо станеться непоправне – винна буде і влада і опозиція

Учасники групи «Першого грудня», до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, вимагає від українських політиків припинити війну всіх проти всіх, яка вже увійшла в гостру фазу. Вони нагадують сумний досвід історичних поразок українських еліт: коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх.  З таким зверненням виступили учасники Групи 14 грудня у Києві. Група «Першого грудня» наголошує, що зараз знову, як і перед виборами 2010 року, корпоративні інтереси «практичної політики» стають важливішими за будь-які остороги щодо долі України, а розчарування породжує масовий попит на популізм. 

«Ми не можемо змусити політиків слухатись нас – ми можемо лише щоразу нагадувати про сумний досвід історичних поразок українських еліт. Коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх. Ось чому лише загроза втрати державності дає нам моральне право ще раз звернутися до всіх, хто задіяний у нинішньому бою без правил: зупиніться! відступіть на крок! Зробити це ще не запізно», — наголошують у зверненні.

Учасники групи нагадують, що цивілізований світ живе не «викручуванням рук», а форматом компромісу — коли в результаті складних домовленостей усі учасники трохи невдоволені, але справа рухається вперед.

Творцям «Міхомайдану» Група пояснює, що останні українські революції стали благословенними, оскільки були оздоровчими, а не руйнівними. 

«У демократичній державі громадянська незгода і тиск на її керівництво, яке вчасно не справляється з потрібними реформами, важливі й допустимі. Проте наміри скинути це керівництво, коли безжальний російський сусід готовий «допомогти братньому народові відновити конституційний порядок», є безвідповідальними. Ще однієї «революції троянд» не буде – натомість дуже ймовірними є «контрреволюція червоної крові» й реставрація авторитарного режиму», — йдеться у зверненні.

Також учасники групи «Першого грудня» нагадують українським олігархам, що спроби втримати ситуацію в давній і комфортній для них безконтрольності загрожують не лише Україні, а й їм самим: 

«Бо із втратою державності прийде на українську землю інший господар, який матиме своїх власних васалів і перерозподілить грошові потоки на свою й їхню користь».

До суспільства моральні авторитети звертаються з нагадуванням бути вимогливими не лише до керівництва держави, а й передусім до самих себе:

«Гниття і розклад, що їх ми виразно бачимо "нагорі", є лише екстрактом того бруду, в якому погоджується жити українське суспільство "внизу". Якщо не хочемо бути рабами чергового тирана — перестаньмо бути рабами своїх негідних інстинктів».

КОМЕНТАР

Очевидним є, що не можна змінити країну, нічого в ній не міняючи, як очевидним є й те, що не можна чогось змінити в країні, нічого не змінюючи в собі. Виглядає, що ці очевидності не є очевидними сьогодні як для тих, хто обійняли владні посади, так і не спромігшись стати справжньою владою, так і для тих, хто поставив себе в позу опозиції, так і не спромігшись стати повноцінною опозицією. Якщо ви влада – то беріть на себе відповідальність, наводьте лад, керуйте, окреслюйте дороговкази, якщо ви опозиція – то формуйте і пропонуйте кращу альтернативу.

Не ставлю тут за мету детально аналізувати та оцінювати сучасні події навколо арешту Саакашвілі і прогнозувати їхні наслідки. Невдячна це справа. Ще з біблійних часів знаємо, що ті ж самі, хто сьогодні волає «Месія!», завтра з не меншим натхненням волатимуть «Розіпни!» Маємо достоту прикладів і в нашій історії. Тут ідеться про те, чи знайдуться адекватні сили, які в час насування хаосу і зневіри перед обличчям ворога своїм гострим зором відчують національну потребу і зуміють її забезпечити. Зрозуміють різницю між тим, чого хоче маса і тим, що дійсно потрібно нації.

Значною мірою сучасна спроба дестабілізації спровокована «вінігретною» владою, котра своєю непослідовністю, шарпанням, імітацією дій і відсутністю конкретних результатів заохочує «вінігретну» опозицію. Що я маю на увазі під поняттям «вінігретна»? В погоні за швидкою рейтинговою популярністю замість творити команду однодумців-фахівців і виробляти виразну конкретну програму і концепцію дій, як для салату вінігрету в іменні партійні списки під барвисті знамена було зібрано «огірки, картоплю і горох», «збитих льотчиків і зів’ялих нарцисів» на абстрактних гаслах «за все хороше проти всього поганого». Ніколи не смакуватиме такий «політичний салат», бо вже в зародку несе в собі потенціал розколів, інтриг, скандалів і руїни. І починається безкомпромісна боротьба в «надважливій» дискусії про те, чи курка вилупилася з яйця, чи яйце – з курки…

Віктор РОГ

Ukrpohliad.org


Chairman of the Parliament of Ukraine congratulated the delegates of the UWC Annual General Meeting during a joint meeting in Parliament

7 September 2017
MEDIA RELEASE
On 30 August 2017, Chairman of the Parliament of Ukraine Andriy Parubiy congratulated the delegates of the Annual General Meeting of the Ukrainian World Congress (UWC) on the occasion of the 50th anniversary of the UWC during a joint meeting with members of the Committee on Foreign Affairs and Committee on European Integration held in the Parliament of Ukraine in Kyiv to strengthen cooperation in supporting and strengthening the Ukrainian state. The Chairman of the Parliament of Ukraine noted the important role of the UWC in uniting the over 20‑million strong Ukrainian diaspora and expressed gratitude for the assistance in defending the sovereignty and territorial integrity of Ukraine, and for remaining united with Ukraine. In particular, he noted the role of the UWC in supporting Ukraine during the process of ratification of the EU-Ukraine Association Agreement and in obtaining a visa-free regime for Schengen area states. In turn, UWC President Eugene Czolij focused on current UWC priorities, which are primarily related to supporting Ukraine in order to overcome Russian aggression, promoting reforms and furthering Ukraine’s membership in the EU and NATO. Leading this session was Chair of the Foreign Affairs Committee Hanna Hopko. During the meeting, statements were made by the Head of the Subcommittee on Regional and Transborder Cooperation between Ukraine and the EU Member States of the Parliamentary Committee on European Integration, Oksana Yurynets, Chairperson of the subcommittee on state financial control and activities of the Counting Chamber of the Verkhovna Rada of Ukraine Committee on Budget, Ivan Krulko, and Member of Parliament Mustafa Nayyem, who made a presentation on "If you want to change the world - inspire a child." "The Ukrainian diaspora headed by the Ukrainian World Congress will continue its active support of Ukraine in these challenging times," said UWC President Eugene Czolij. More information on this topic can be found on the website of the Parliament of Ukraine HERE and HERE. The UWC is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 53 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status.
Зліва направо: М. Ярошевич, С. Романів, А. Парубій, Е. Чолій та С. Касянчук From left: M. Iaroshevych, S. Romaniw, A. Parubiy, E. Czolij and S. Kasyanchuk
Перед учасниками засідання виступає Голова Верховної Ради України Андрій Парубій Chairman of the Parliament of Ukraine Andriy Parubiy is addressing participants of the session