ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА СКУ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ НА БАНКЕТІ ДО 45-ЛІТТЯ
Преосвященний Владико!
Всечесніші отці!
Почесні гості!
Шановні пані і панове!
Вітаю Вас на цьому бенкеті з нагоди 45-ліття СКУ.
Перш за все схилімо голови перед усіма покійними провідниками та будівничими СКУ, які своєю жертовною працею долучилися до його успіхів.
Користуючись нагодою щиро дякую нашій складовій організації Товариству української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" на чолі з пані Галиною Маслюк за гостинність та допомогу в організуванні Річних загальних зборів СКУ та цього банкету.
12-19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся величний I Світовий Конґрес Вільних Українців, який об'єднав українські громади з 20 країн. Таким чином було втілено в життя концепцію національної єдності діаспорного українства, історія якої сягає часів втрати української державності в 20-их роках минулого століття.
За 45 років СКУ розбудував свою мережу з українськими громадами 47 держав світу та представляє інтереси понад 20 мільйонів українців.
Приємно відзначити, що на Річних загальних зборах СКУ тут, у Греції, до нашого членства приєдналися ще й українські організації з Боснії й Герцеговини, Словенії і Туреччини.
Такий ріст нашої світової надбудови свідчить як про авторитет СКУ, так і про бажання розкиданих по світу українців діяти разом, бо чим сильніша і більш організована спільнота, тим їй легше відстоювати свої інтереси.
У 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація Економічною та соціальною радою ООН.
Вважливо відзначити, що упродовж усієї своєї історії СКУ діяв виключно завдяки фінансовій підтримці української діаспори без жодної державної допомоги з України чи з інших країн світу. Це давало і сьогодні дає йому можливість діяти цілком незалежно та керуватися виключно інтересами українського народу. З цього приводу я хочу щиро подякувати всім жертводавцям, а зокрема українським кредитовим спілкам, які з року в рік підтримують діяльність СКУ.
45 років тому, на I Світовому Конґресі Вільних Українців о. Василь Кушнір, як перший президент СКУ заявив:
"... ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти в вільному світі; об'єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі".
Встановивши одним із основних напрямків своєї діяльності відновлення незалежності України, СКУ послідовно здійснював цю працю від свого заснування в 1967 році до проголошення Акту незалежності в 1991 році.
Особливої активності ця боротьба набула в 70-их і 80-х роках минулого століття, під час холодної війни. Ці роки позначились масштабними кампаніями СКУ, що були спрямовані на інформування вільного світу про статус поневоленої України та про нелюдяні імперські дії Росії.
Яскравим прикладом цьому є Мадридська акція СКУ, яка тривала від 1979 до 1983 року. У її рамках СКУ через свою Комісію прав людини постійно інформував країни, члени Мадридської конференції з безпеки і співробітництва, а також ООН, ЮНЕСКО та широкий світовий загал про недотримання прав людини в Україні та домагався припинення колоніального поневолення України та звільнення українських релігійних і політичних в'язнів. Разом з цим СКУ наполегливо закликав міжнародну спільноту розслідувати порушення Радянським Союзом міжнародних зобов'язань, взятих ним у 1975 році з підписанням Прикінцевого акту Гельсинської конференції. Починаючи з 1982 року, СКУ систематично видає та розсилає до урядів країн світу та міжнародних правозахисних організацій і світових мас-медіа комунікати на захист таких політичних в'язнів, як Юрій Шухевич, Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Микола і Раїса Руденки, Святослав і Ніна Караванські, Ірина і Ігор Калинці та Валентин Мороз.
Рівнож з перших років своєї діяльності СКУ широко розгорнув акцію за деколонізацію Радянського Союзу та розпочав співробітництво з конгресами інших національностей. У зв'язку з цим була створена спеціальна Комісія людських прав, яка висвітлювала імперські злочини Росії проти різних поневолених народів перед високими міжнародними організаціями. Наприклад, у 1978 році СКУ передав Генеральній асамблеї ООН Меморандум про деколонізацію Радянського Союзу, котрий також підписали білоруський, естонський, литовський та латвійський конгреси. Широкого резонансу набула організована у листопаді 1978 року в Нью-Йорку, у рамках III Світового Конґресу Вільних Українців, п'ятитисячна маніфестація за деколонізацію Радянського Союзу, в якій разом з українцями взяли участь білоруси, естонці, литовці та латиші. Боротьбу за відродження незалежності України також висвітлювали організовані наукові конференції за участю української спільноти та іноземних учених.
Глибоким потрясінням для всього світу стала Чорнобильська катастрофа, на яку СКУ відразу ж зреагував своїми діями. Це насамперед потужна акція збірки коштів і медикаментів для потерпілих та дослідження цієї трагедії. СКУ також рішуче виступив проти злочинних дій та ядерної політики Радянського Союзу, закликав світове товариство до надання допомоги жертвам цієї трагедії, до моніторингу їхнього стану здоров'я та дослідження впливу катастрофи на природнє середовище.
У квітні 2011 року СКУ порушив сучасні проблеми Чорнобиля в ООН у Нью-Йорку на Міжнародній конференції "Чорнобиль – урок для ядерної безпеки, 25 років потому" .
Проголошення в 1991 році Акту незалежності України викликало не тільки піднесення серед української діаспори, але й мобілізувало її для подальшої праці.
З перших же днів СКУ та його складові організації розпочали діяльність за визнання України державами свого проживання. Це, між іншим, підтвердив тодішній Прем'єр-міністр Канади Брайєн Малруні. Він зазначив, що однією з причин того, що Канада першою з Західних держав визнала незалежність України, стало зобов'язання перед українською канадською громадою, яка прагнула почути голос підтримки від Канади.
Разом з цим українська діаспора всіляко сприяла формуванню прихильного ставлення до України та навіть власними коштами закупила приміщення для посольства та резиденції посла України в Канаді, для генеральних консульств України у Нью-Йорку і в Чикаго та для постійного представництва України в ООН у Нью-Йорку.
У 1993 році, на своєму першому конгресі після відновлення незалежності, Світовий Конґрес Вільних Українців змінив назву на Світовий Конґрес Українців, щоб заманіфестувати, що український народ перейшов зі статусу поневоленого до державного народу.
Важливим напрямком діяльності СКУ та його складових організацій стала підтримка України у її входженні до світового співтовариства, а зокрема сприяння ліквідації в 1997 році поправки Джексона-Веніка для встановлення нормальних торговельних стосунків із США та вступу України у 1998 році до Світової організації торгівлі.
А недавнім успіхом, до якого СКУ долучився своєю працею протягом минулого року, стало цьогорічне парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, що включає зону вільної торгівлі, а також має стати реальним рушієм майбутніх змін в нинішній Україні. Цьому зокрема сприяли два виступи президента СКУ в Європейському Парламенті, у Брюсселі та в Страсбурзі, на засіданнях Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна. Питанню євроінтеграції України СКУ також присвятив зустрічі з високопосадовцями Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської Комісії та ОБСЄ, а також урядів Данії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словенії і Франції, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом та Спікером Сенату Польщі, з Прем'єр-міністром та Главою Сейму Литви та Спікером Сейму Латвії.
І сьогодні вже тільки від владних структур України буде залежати, чи Угода про асоціацію між ЄС і Україною буде підписана і ратифікована, бо основною вимогою є їхнє повернення до демократичного курсу правління та звільнення і участь у виборах політичних в'язнів.
Велику роботу також було здійснено для підтримки українського народу в різних сферах життєдіяльності. Це перш за все стосується відродження українського релігійного життя і історичної пам'яті, збереження національних цінностей, розбудови української науки і освіти, а також зміцнення позицій української мови як єдиної державної мови та боротьби з русифікацією України. З цією метою було засновано різні програми професійних та студентських обмінів, стипендії та встановлено співпрацю з різними освітніми установами.
Зокрема Світовою координаційною виховно-освітньою радою СКУ було започатковано працю Літнього інституту для педагогів України, який охопив більше 2,500 українських педагогів з різних частин України.
Також хочеться відзначити роль Конференції українських молодечих організацій СКУ в зближенні української молоді діаспори і України. Цьому сприяли світові конференції, які ми почали проводити ще з 1990 року в Білому Борі (Польща), в Софії та Бансько (Болгарія), Харкові, Києві та цього року у Львові.
Наукова рада СКУ стала співорганізатором наукових конференцій історичного та українознавчого характеру в Одесі, у Чернівцях, та у Острозі.
За даними Світової ради суспільної служби СКУ, тільки в останній каденції СКУ, від 2003 до 2008 років, українські діаспорні організації, що співпрацюють з цією радою, зібрали і передали в Україну гуманітарну допомогу в сумі понад 18 мільйонів доларів, що не враховує щорічних додаткових 19 мільйонів доларів, які, за неофіційними даними, передають в Україну трудові емігранти. Разом з тим ця рада відновила відділи Суспільної служби України та активно з ними співпрацює.
Українська світова кооперативна рада СКУ разом з українськими кредитовими спілками діаспори значно допомогла відновити український кредитний рух в Україні. Їхніми стараннями надавалася всебічна підтримка, зокрема фінансувалося навчання та стажування працівників з України у Канаді та в США.
Комісія боротьби проти торгівлі людьми піднесла на міжнародній арені болюче питання торгівлі людьми, у тому числі й з України, та шляхи боротьби з цим злочином.
За роки незалежності СКУ значно розширив свої зв'язки з Україною і її громадянським суспільством та від 2003 року розпочав проводити там свої конгреси і річні загальні збори, які пройшли у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. А 2005 року, під час своїх зборів у Харкові, СКУ встановив меморіальну дошку Патріарху Йосипу Сліпому.
Поступом вперед стали зустрічі проводу СКУ з найвищими представниками владних структур України та участь провідників СКУ в парламентських слуханнях на тему української діаспори в 2009 та 2010 роках. Відтак підписання і часткове втілення в життя в 2009 та на початку 2010 років чотирьох меморандумів про співпрацю СКУ з міністерствами України в збереженні української мови, визнанні Голодомору геноцидом українського народу, підтримці євроінтеграції України, в захисті інтересів закордонних українців, підвищенні іміджу України, а також у популяризації культурних надбань та в питаннях спорту.
На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Нинішні владні структури підривають суверенітет України, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства. Недавнім злочином проти держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. що СКУ неодноразово гостро засудив.
Характерним для останніх двох років стало толерування українською владою концепції "русского міра", яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. За словами Президента Путіна, до 2015 року. Росія має намір розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично відновлення Радянського Союзу.
Тому від 2010 року СКУ розпочав стратегічну кампанію серед міжнародних політичних лідерів про небезпеку "русского міра" і імперських планів Росії та про важливість збереження незалежності України і її євроінтеграції, що є запорукою протистояння колоніальним планам Росії.
Одним із пріоритетів для СКУ продовжує бути питання людських прав і свобод в Україні. Як приклад – моніторинг та постійні звернення до міжнародної спільноти стосовно переслідування політично вмотивованих судових процесів, зокрема над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а також відносно утисків колишнього ректора Українського католицького університету Бориса Ґудзяка і директора Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та таких українських телеканалів, як ТВі, 1+1, СТБ та 5 канал.
Про увагу світової спільноти до цих питань свідчать її заяви, співзвучні з нашими зверненнями, а також зацікавленість у подальшій співпраці.
Варто тут згадати, що цього року навіть Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на своєму веб-сайті так підтвердив силу впливу СКУ: [...] СКУ систематично виступає з заявами [...], зміст яких прямо дискредитує дії чинної української влади в очах європейської та світової спільноти. [...] протягом поточного року (СКУ) виступив з низкою офіційних заяв та звернень до високопосадовців ООН, ЄС та ОБСЄ. Їх зміст вочевидь виходив за межі конструктивної критики по відношенню до дій чинної української влади [...]. Разом з тим, Національний інститут стратегічних досліджень стараючись, як за радянських часів, принизити СКУ, рекомендував що "В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори".
Добрим прикладом єдності українців у здійсненні спільної мети є участь у місіях спостереження за виборами в Україні, які СКУ організовує від 1999 року. Такі місії є важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси, а також у відродженні віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу, як це зокрема сталося під час Помаранчевої революції 2004 року Тоді СКУ вислав та координував діяльність більше 2,500 міжнародних спостерігачів, що відіграло свою значну роль у розвитку демократичних процесів в Україні. Разом з такою працею СКУ закликає міжнародну спільноту взяти активну участь у спостереженні за виборами в Україні.
Тому, користуючись нагодою, я закликаю Вас долучитись до нашої наступної місії та своєю участю посприяти проведенню парламентських виборів 2012 року в Україні якнайближче до її законодавства та до міжнародних норм.
Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ стала боротьба з замовчуванням та з запереченням Голодомору 1932-33 років радянською владою, а також з ігноруванням цієї трагедії політичними колами світу.
З метою визнання Голодомору геноцидом українського народу, в 1984 році заходами СКУ була створена Міжнародна комісія з розслідування Голоду 1932-33 рр. в Україні та стараннями СКУ було зібрано відповідні докази і спогади очевидців. До праці в цій комісії, яку очолив професор Джейкоб Сандберг з Швеції, було залучено відомих юристів з Франції, Бельгії, Великобританії, Канади, США та Аргентини. У 1990 році було оприлюднено остаточний звіт міжнародної комісії, більшість членів якої визнала, що Голодомор правдоподібно мав характеристики геноциду, та заявила, що радянська влада мусить бути за це сильно засуджена.
У 2007 році, з метою широкомасштабного відзначення 75-ої річниці Голодомору, СКУ створив Координаційний комітет у справі Голодомору, який у співпраці з Секретаріатом Президента України і Українським інститутом національної пам'яті провів широкомасштабну міжнародну акцію "Незгасима свічка". За активної участі всіх наших громад вона успішно пройшла у 33 країнах світу та допомогла підвищити обізнаність про жахливий геноцид українського народу.
СКУ також надав патронат документальному фільму "Окрадена земля" канадського режисера Юрія Лугового, який створено на основі найновіших архівних матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. СКУ передав цей фільм високопосадовцям різних країн світу.
Як наслідок спільної праці, дотепер Голодомор визнали геноцидом українського народу 16 країн. І сьогодні, коли різні сили продовжують заперечувати правдиву історію нашого народу, ми ще активніше повинні працювати для визнання Голодомору геноцидом та впровадження цієї теми в місцеві освітні програми, як це, наприклад, вже зробили українці Аргентини й Канади. Я також закликаю Вас масово долучитися до міжнародної акції СКУ з нагоди 80-ліття Голодомору в 2013 році.
Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ упродовж усієї його діяльності є сприяти мобілізації і розбудові української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси, а також зберігати за межами України українську національну ідентичність, духовність, мову, культуру і інші національні цінності.
Саме тому провід СКУ постійно цікавився успіхами та проблемами українців світу та їх вирішенням, зокрема під час особистих відвідин, яким ми також надаємо особливого значення.
Тільки в цій каденції керівництво СКУ побувало в 33 країнах проживання українців, у яких порушило актуальні українські питання перед державними та місцевими владними структурами з закликом допомогти у їх вирішенні.
Найбільш яскравим прикладом за останні роки стало минулорічне повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який у неї було конфісковано внаслідок антиукраїнської акції "Вісла" 65 років тому. Щоб привернути увагу до цього питання, в 2010 р. СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, під час яких отримав запевненням мера міста про якнайшвидше полагодження цього питання. А через 7 місяців Народний дім було офіційно повернено нашій складовій організації – Об'єднанню українців Польщі. Сьогодні ж СКУ докладає зусиль до збору коштів для відновлення цієї пам'ятки архітектури та вже передав Об'єднанню українців Польщі $30,000.
Рівнож, за підрахунками Світової ради суспільної служби СКУ, наші складові організації тільки в попередній каденції, від 2003 до 2008 років, передали потребуючим українцям у діаспорі гуманітарну допомогу в сумі понад 3 мільйони доларів.
Останньо СКУ виступив на захист двох українських громадських організацій в Росії та Бібліотеки української літератури в Москві. Завдяки нашим спільним діям робота Бібліотеки української літератури в Москві нормалізувалася.
Однак нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Сьогодні ми підтримуємо українську громаду Росії у створенні відповідних організаційних структур, які б відповідали сучасним потребам нашої найбільш чисельної національної меншини.
Насамкінець хочу підкреслити, що запорукою наших спільних успіхів є єдність, а також віддана праця усіх його організаційних клітин та кожного з нас зокрема.
Тому я закликаю Вас зміцнювати свій зв'язок з українським народом в Україні та в діаспорі, а також активно відгукуватися на заклики та акції СКУ, більшість із яких сьогодні спрямовані на захист незалежності України та людських і національних прав українців незалежно від місця їхнього проживання.
Я Вам всім бажаю міцного здоров'я, сили і жертовності й далі працювати для добра українського народу і нашої духовної Батьківщини – України.
Щасти нам, Боже!
Евген ЧОЛІЙ.
8 вересня 2012 р.,
Греція
ЗВІТ ПРЕЗИДЕНТА СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ
Високопреосвященний Владико!
Хвальна президіє!
Шановні учасники та гості Річних загальних зборів СКУ!
З моїм детальним звітом як президента Ви можете ознайомитись у збірнику звітів на сторінках 17-64, а в своєму виступі я хочу представити діяльність Світового Конґресу Українців, чи СКУ, за останній рік, яку доповнять у своїх наступних виступах члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ.
Цього року виповнюється 45 років діяльності СКУ, який на сьогодні представляє інтереси 20-мільйонної української діаспори, координуючи діяльність своїх складових організацій у 32-ох країнах світу та підтримуючи зв'язки з українськими громадами ще 15 країн.
І хоча від створення СКУ відбулося багато змін, основні напрямки його багатогранної діяльності далі стосуються української діаспори та України.
Відносно України, протягом минулого року основна праця була пов'язана з її демократизацією, українізацією та євроінтеграцією.
З цією метою СКУ здійснював постійний моніторинг та порушував актуальні українські питання як перед владними структурами України, так і перед міжнародними інституціями та високопосадовцями країн проживання української діаспори.
У серпні минулого року провід СКУ мав зустріч з Президентом Віктором Януковичем. Під час зустрічі я закликав Президента Януковича дотримуватись європейської візії, що базується на принципах демократії. Я також наголосив на важливості євроінтеграції та на тому, що порушення людських прав в Україні, є дуже шкідливими для цього процесу.
Рівнож СКУ неодноразово наголошував владним структурам України на політичній вмотивованості судових процесів над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком та на застарілому законодавстві радянського типу, що стало інструментом для ув'язнення політичних опонентів.
Окрім цього, СКУ закликав негайно звільнити провідників опозиції з-під арешту та скасувати всі заборони щодо їхньої участі в парламентських виборах, а також припинити тиск на засоби масової інформації, зокрема на незалежний український телеканал ТВі.
СКУ також засудив антиукраїнські законопроекти, що стосуються:
- привласнення безцінних пам'яток культурної спадщини України – Києво-Печерської і Почаївської лавр та Свято-Богоявленського монастиря та
- надання прав для використання російської мови нарівні з українською або замість неї, що є черговим кроком до новітньої русифікації України.
Щоб ще раз наголосити на пекучих проблемах щодо України, 23 липня цього року СКУ письмово закликав Президента Віктора Януковича до робочої зустрічі. І хоча з того часу вже пройшло півтора місяці, офіційної відповіді на наше звернення немає.
Це не дивно, бо нинішні владні структури України фактично не рахуються з голосом світової спільноти.
Більше того, вони принижують тих, хто закликає їх повернутися до демократичного способу правління, включно з СКУ. Підтвердженням цьому стала розміщена на веб-сайті Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України стаття про те, що СКУ своїми заявами про зниження рівня демократії в Україні дискредитує чинну українську владу в очах світової спільноти. А тому цей інститут рекомендував тлумачити СКУ "максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори".
Принагідно висловлюю подяку всім українським організаціям з-понад двадцяти країн світу, які висловили проти цього свій рішучий протест та заявили, що вважають СКУ своєю найвищою координаційною надбудовою в діаспорі та поділяють цінності і засади його діяльності. У результаті такого протесту директор цього національного інституту заявив "прикрим, що на сайті Інституту було розміщено аналітичний матеріал, в якому допущені некоректні оцінки діяльності Світового Конгресу Українців", та статтю було знято з веб-сайту.
У той же час СКУ продовжував свою працю, щоб привернути до актуальних українських питань увагу широкого суспільства в Україні та за її межами, як наприклад: під час V Всесвітнього форуму українців, Форумів української молоді діаспори "Київ 2011" і "Львів-2012", під час зустрічей з широкою громадськістю, прес-конференцій та інтерв'ю засобам масової інформації.
Зокрема минулого року в рамках Річних загальних зборів у Києві члени проводу СКУ побували на суді над лідером опозиції Юлією Тимошенко. У той час я мав з нею коротку зустріч, під час якої обговорив питання про важливість євроінтеграції та постійного моніторингу рівня демократії в Україні. Під час прес-конференції під стінами суду я засудив її невиправданий арешт та цілком невідповідний судовий процес.
Свою позицію щодо подій в сучасній Україні провід СКУ представив на таких міжнародних конференціях – "Україна на шляху до зрілої національної державності. Домагання двосторонніх відносин: Польща-Україна, Туреччина-Україна", що відбулася у Вашингтоні, США, в жовтні минулого року, та "Україна на роздоріжжі", що пройшла в Оттаві, Канада, у березні.
Поставивши своїм завданням два роки тому – розширити обізнаність світової спільноти, а саме високих міжнародних інституцій та країн проживання української діаспори, про події в Україні та важливі українські питання – за звітний період СКУ ще більше розгорнув свою працю в цьому напрямку.
Питання євроінтеграції та рівня демократії в Україні я представив на XIX Засіданні Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна у Європейському Парламенті у Страсбурзі та під час ряду зустрічей, у тому числі й з попереднім Президентом Європейського Парламенту Єжи Бузеком, Віце-президентом Європейського Парламенту Яцеком Протасевичем, Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, Єврокомісаром з питань розширення і Європейської політики сусідства Стефаном Фюле, Головою делегації Європейського Парламенту до Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павлом Ковалем, заступником Генерального секретаря ОБСЄ Адамом Кобєрацкі, Директором бюро демократичних інституцій та людських прав ОБСЄ Джанезом Ленарчиком та з Директором Генерального директорату і зовнішніх відносин Європейської комісії Ґуннаром Віґандом. Ці теми я також порушив під час моїх зустрічей з високопосадовцями таких країн, як: Канада, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Словенія і Франція, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом Польщі, Прем'єр-міністром Литви та Спікером Сейму Латвії.
Беручи до уваги зниження рівня демократії в Україні, під час цих зустрічей СКУ закликав міжнародне співтовариство:
- робити постійний моніторинг процесу підготовки Закону "Про вибори народних депутатів";
- вимагати дотримання владними структурами України основних демократичних цінностей та її міжнародних зобов'язань;
- посилити тиск на українські владні структури для звільнення політичних в'язнів, у тому числі й Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, і припинення перешкод щодо їхньої участі в наступних парламентських виборах;
- вимагати, щоб незалежні засоби масової інформації могли висвітлювати українські новини без загрози або побоювання помсти чи переслідування з боку влади;
- направити в Україну якнайбільше спостерігачів та
- послати чіткий сигнал, що порушення прав людини і фальсифікація виборів призведуть до застосування таких персональних санкцій проти задіяних у цьому осіб, як наприклад, анулювання віз, заборона здійснення трансакцій в ЄС і замороження активів.
Принагідно повідомляю, що ОБСЄ вже заявила, що делегує 700 спостерігачів, а уряд Канади - 500.
Розуміючи, що основною запорукою збереження незалежності та реальним рушієм майбутніх змін в Україні може стати її входження до європейських структур, зокрема через підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, протягом минулого року СКУ постійно порушував це питання під час зустрічей з високопосадовцями міжнародних інституцій та держав світу.
У зв'язку з цим СКУ закликав світову спільноту:
- відмежовувати Україну та український народ від недемократичних дій її нинішніх владних структур;
- запобігти відновленню російської імперії, що Президент Росії планує здійснити через Євразійський економічний союз з числа колишніх радянських республік;
- протистояти концепції "руського міра", яку активно поширюють російський Патріарх Кіріл та Президент Путін;
- парафувати Угоду про асоціацію між ЄС і Україною;
- використовувати більш ефективні шляхи інформування про європейські цінності та про користь євроінтеграції України, як наприклад, запровадити безвізовий режим між ЄС та Україною і здійснювати виступи представників ЄС в українських університетах та на громадських форумах та
- активізувати зусилля для зміцнення слабкого українського громадянського суспільства.
З приємністю можу повідомити, що, на моє прохання, під час зустрічі в Страсбурзі в червні цього року колишній Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек погодився поїхати в Україну, щоб зустрітися з українськими студентами на початку навчального року та представити їм переваги євроінтеграції України. За нашого сприяння професор Бузек має виступ у Києво-Могилянській академії 14 вересня, а в Харківському національному університеті 15 вересня.
Підсумовуючи нашу минулорічну працю в цьому напрямку, можна з певністю сказати, що СКУ долучився до:
- підсилення уваги і реакції світового співтовариства на тривожні події в Україні та
- до парафування 30 березня 2012 року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною.
І це, шановні делегати, є нашим спільним великим успіхом.
Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ є сприяти консолідації і мобілізації української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси.
Наприклад, у січні цього року СКУ відреагував на прохання Об'єднання українців Польщі своїм зверненням до мера міста Заґож - не закривати українську початкову школу в с. Мокре Підкарпатського воєводства. Нашим великим спільним досягненням стало припинення процесу ліквідації цієї школи та, навпаки, її передання українській громадській організації за допомогою польського уряду.
СКУ також неодноразово порушував справу фінансової підтримки на відновлення Українського дому в Польщі та встановлення пам'ятника Голодомору у Вашингтоні перед високопосадовцями України. Наслідком стало виділення Україною $76,000 (ам.) на Український дім у Перемишлі та $271,000 (ам.) на пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні.
Останньо СКУ нагадав Міністерству закордонних справ України про:
- домовленість, згідно з якою воно мало до 31 жовтня 2011 р. поінформувати СКУ про розподіл коштів з програми підтримки закордонного українства до 2010 р., а також про його
- фінансове зобов'язання по відношенню до Товариства українців "Карпати" у Словенії, у зв'язку зі спорудженням у 2008 році пам'ятника Т. Шевченку.
Поки що чекаємо відповідей.
Користуючись нагодою, хочу відзначити два дуже успішні форуми української молоді діаспори та України у Києві в 2011 року та в Львові цього року, організатором яких стала Конференція українських молодечих організацій СКУ. Ці заходи стали доброю нагодою для молодіжних лідерів з різних частин світу обговорити питання про розвиток молодіжних діаспорних структур, реалізацію спільних проектів та шляхів комунікації між молоддю діаспори та України.
Як ще одне позитивне явище хочу відзначити бажання українських громадських організацій Німеччини об'єднатися у складі української крайової центральної репрезентації СКУ. З цією метою в Мюнхені у квітні цього року я взяв участь у засіданні представників українських громад Німеччини та привітав їхнє рішення провести до кінця року установчий з'їзд.
На жаль, цього року нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Користуючись нагодою, я хочу запевнити представників української громади Росії у подальшій підтримці з боку СКУ.
Для встановлення тісніших контактів протягом минулого року провід СКУ відвідав українські громади в 22-ох країнах світу, а саме в: Австралії, Австрії, Аргентині, Бельгії, Боснії й Герцеговині, Бразилії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Литві, Новій Зеландії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці.
Під час таких подорожей СКУ не тільки цікавився особливостями українського життя, але й з потребами українських громад, які старався розв'язати під час офіційних зустрічей з місцевими владними структурами.
До прикладів позитивних відгуків на прохання СКУ можна зарахувати:
- запевнення заступника мера Жальця, Словенія, про безкоштовне надання приміщення для діяльності Спілки українців Словенії "Берегиня";
- запевнення мера Пряшева, що не буде змінено фінансові умови відносно приміщення для Союзу українців-русинів Словацької Республіки та що в місцевих словацько-українських дитячих садочках не буде впроваджуватись русинський діалект, а також
- позитивна відповідь міністра закордонних справ Ірландії на прохання про можливості складати іспит з української мови як позапрограмний екзаменаційний предмет з іноземної мови.
Разом з цим минулого року Світова Українська Фундація надала фінансову допомогу:
- на покриття коштів, пов'язаних зі Святом культури українців Словаччини та з виданням газети "Нове життя" в Словаччині;
- для культурного розвитку Народного дому в Перемишлі, Польща;
- для розвитку Українського центру культури у Пряшеві, Словацька Республіка;
- для підтримки інтернетної сторінки "Кобза" в Росії та
- для підтримки української школи в Греції.
Свої подорожі СКУ також використовував як трибуну, щоб засвідчити увагу до важливих питань загальноукраїнського значення. Зокрема під час подорожі до Аргентини, я мав виступ у культурному центрі мерії Буенос-Айреса з нагоди презентації іспаномовної книги "Голодомор – геноцид українського народу 1932 33", під час якого заохочував місцеву владу і далі сприяти підвищенню обізнаності аргентинців на цю тему. А перебуваючи в Парижі, взяв участь у відзначенні нагородою "Пам'ять про Голодомор" відомого італійського художника Іґорта, автора книжки "Українські нотатки (спогади про радянські часи)", в якій наголошується, що Голодомор був геноцидом українського народу.
Для представлення інформації про життя і діяльність українських громад за кордоном та про світові події, які відбуваються за участю українців, у грудні 2012 року СКУ підписав Меморандум про заснування на "5-му каналі" випуску щотижневого тележурналу "Українська громада". Я Вас ще раз закликаю висилати відеоматеріали з життя Ваших громад для висвітлення на "5-му каналі".
Найкращим показником авторитету СКУ стало бажання українських громад із шести країн світу вступити до СКУ в минулому році.
Шановні делегати!
За звітний період було багато зроблено. Однак вимоги часу зобов'язують нас до ще більшої жертовності та послідовної праці, до якої я Вас всіх закликаю.
Щиро дякую за увагу та співпрацю.
Евген ЧОЛІЙ.
7 вересня 2012 р.,
Греція
СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО НА ГРЕЦЬКІЙ ЗЕМЛІ
Світовий Конґрес Українців відсвяткував у Греції 45-ліття своєї діяльності
Річні загальні збори СКУ 7-9 вересня 2012 р., м. Анавіссос
V Форум української діаспори в Греції 10-16 вересня 2012, м. Анавіссос
МолебенемV за Україну, який провели Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина та український священик Грецької Православної Церкви о. Михайло Юріна, розпочалося 7 вересня ц.р. відкриття Річних загальних зборів Світового Конґресу Українців (СКУ) та V Форуму української діаспори в Греції. Урочистості розпочалися з церемонії вшанування пам'яті Кобзаря українського народу Т. Шевченка біля встановленого на його честь пам'ятника на території однієї з мерій Аттики м. Зографу. Разом з делегатами та учасниками у цьому заході взяли участь мер м. Зографу Константінос Калліріс, його попередник Іоанніс Казакос, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, посол України в Греції Володимир Шкуров та представники місцевої української громади.
У вітальному слові голова Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк привітала представників світового українства на цьому єдиному українському острівці в Греції – біля Тараса Шевченка - та відмітила символічність проведення Річних зборів Світового Конґресу Українців в його 45-літній ювілей саме на грецькій землі. Присутні представники світового українства разом з мером м. Зографу поклали до підніжжя пам'ятника квіти.
Голова СКУ Евген Чолій подякував усім, хто підтримує українців Греції і розповів присутнім, що найвища світова надбудова української діаспори, яку він очолює, представляє інтереси українців в 33 країнах світу та допомагає кожній громаді, де з'являються проблеми. Мер Зографу К. Калліріс в свою чергу запевнив, що і в подальшому буде підтримувати українську громаду Греції, так як наші країни мають багато спільних рис - як історія, культура, а також велике число емігрантів поза межами батьківщини. Як греки в Елладі гордяться своїми земляками у світі, так само українці в Україні мають бути гордими за своїх земляків, що в чужомовному середовищі зберігають та розвивають національну ідею. Посол України в Греції Володимир Шкуров привітав учасників Річних зборів СКУ та V Форуму української діаспори в Греції, розповів про діяльність посольства, підготовку до майбутніх парламентських виборів, а також співпрацю з грецькими українцями.
Після звучання гімну України та Греції, член товариства «Українсько-Грецька Думка» Олена Добровольська виконала покладений на музику твір Кобзаря «Думи мої, думи мої...». Президент СКУ Евген Чолій посадив біля пам'ятника поруч з грецькою оливкою вербове дерево як символ України на грецькій землі. Учні української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Дафні Котзеянніді, Тетяна та Неля Юріни, Роман Соболевський виконали твори Шевченка українською та грецькою мовами. На закінчення урочистості секретар Товариства Оксана Наконечна подарувала меру Зографу К. Каллірісу та його попереднику Яннісу Казакісу двомовну книгу Тараса Шевченка «Заповіт», подякувала всім за присутність та запросила взяти участь у запланованих заходах в м. Анавіссос.
Цього ж дня в готелі Eden Beach Resort в м. Анавіссос розпочалися робочі засідання Річних загальних зборів СКУ, де, за його пресовим повідомленням, з вітальним словом виступив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та було зачитано привітання від міського голови Тернополя Сергія Надала та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської.
Загальний звіт про діяльність СКУ виголосив його президент Евген Чолій. Він зосередив увагу на основних напрямках діяльності СКУ, що стосуються демократизації, українізації та євроінтеграції України, а також консолідації української діаспори та захисту її прав та інтересів. Серед найбільших успіхів Евген Чолій назвав працю СКУ та його складових організацій, що була спрямована на підсилення уваги і реакції світового співтовариства на зниження рівня демократії в Україні та на парафування 30 березня цього року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною.
Разом з цим свої звіти представили члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ, представники українських крайових центральних репрезентацій, світових надбудов і крайових організацій СКУ.
Важливі питання щодо майбутньої діяльності СКУ делегати обговорили під час 4-ьох круглих столів: "Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці Голодомору 1932-33 рр.", "Відзначення 200-ліття з дня народження Т. Шевченка", "Місія міжнародних спостерігачів від СКУ на жовтневих парламентських виборах 2012 р. в Україні" та "Стратегія розвитку останньої хвилі еміграції". Учасником цих столів разом з українцями діаспори став український історик Володимир Тиліщак.
У рамках зборів до складу СКУ було прийнято Координаційну Раду Українських Товариств та Об'єднань з Боснії й Герцеговини як українську крайову центральну репрезентацію та Конґрес українців Латвії як українську крайову організацію.
Рівнож відбулось урочисте відзначення 45-ліття діяльності СКУ, на якому було зачитано вітальний лист від міністра освіти, релігії, культури і спорту Греції Константіноса Арванітопулоса та прозвучала святкова доповідь президента СКУ Евгена Чолія.
Перебуваючи в Греції, делегати мали нагоду ознайомитись з виставкою картин художниці українського походження Оксани Чаус, двох грецьких майстринь Тзіни Делласуда і Атанасії Бурі, а також з любительськими творами онука видатного українського поета Івана Франка – Зенона Франка. Вони також побували на Службі Божій у Греко-католицькій церкві св. Трійці у Афінах, де президент СКУ мав виступ перед українською громадою та зустріч з парохом о. Любомиром Дацівим та директором української факультативної школи Мартою Аттікос. Окрім цього, Евген Чолій обговорив особливості життя української громади з головою Товариствa української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галиною Маслюк та директором Української недільної школи при товаристві Оксаною Наконечною.
Після завершення зборів президент СКУ мав офіційну зустріч з заступником міністра закордонних справ Греції Константіносом Тсіарасом, якого закликав відгукуватись на потреби української громади та інформувати громадянське суспільство в Україні про реальні переваги членства в Європейському Союзі.
Після Річних загальних зборів СКУ розпочалася конференція "Демократизація та інтеграція в європейське суспільство як важливі чинники утвердження незалежної Української держави". Вона стала основною подією V Форуму української діаспори в Греції, який під патронатом СКУ організувала складова організація СКУ Товариство української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка".
Початок роботи конференції благословив Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина, відтак учасників конференції привітали президент СКУ Евген Чолій, директор Департаменту зв'язків із закордонним українством Володимир Яценківський, а також було зачитано привітання від першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської.
Робота конференції розпочалася з виступу директора з досліджень Інституту Міжнародних зв'язків грецького університету «Пантіо» професора Костянтина Філіса на тему «Греція на роздоріжжі трьох континентів: небезпека та перспективи». З доповіддю «Між Росією та ЄС: авторитарна гра президента Януковича напередодні парламентських виборів восени 2012 р.» виступив д.і.н., проф. каф. політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Військовий радник, професор геостратегії і топостратегії Греції, багаторічний дослідник українського Голодомору 1932-33 рр. Нікос Лігерос виступив з темою «Голодомор як геополітичний геноцид». Про погляд на євроінтеграцію України країн сусідів та країн Західної Европи розповіла президент Европейського Конґресу Українців, голова державного самоврядування українців Угорщини, член міжурядової комісії Україна-Угорщина з питань захисту прав національних меншин Ярослава Хортяні, а заступник голови Народного Руху України, Голова ВГО «Молодий Народний Рух», керівник Департаменту по співпраці з міжнародними спостерігачами та фондами Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Іван Крулько виступив з темою "Вплив парламентських виборів на стан демократії та процес європейської інтеграції України".
Конференцію продовжили Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний з доповіддю «Роль і місце української діаспори й громадських організацій у відстоюванні європейського вибору України», член Президії Української Ради Миру, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», міністр охорони здоров'я України (2007 – 2010) Василь Князевич з темою «Достойне життя на схилі літ та гідне його завершення – головні складові розбудови українського суспільства», магістр грецької філології Оксана Басенко з доповіддю «Мовна освіта в контексті євроінтеграції України». Завершили роботу конференції голова Комісії людських та громадських прав Світового Конґресу Українців Олександр Басмат та заступник голови Спілки українців Португалії Степан Пазичин з доповідями на тему«Заробітчани, їхня роль в економічній та політичній сферах» та «Законодавче забезпечення виборів» відповідно. Варто зазначити, що після кожного виступу відбувалася дискусія та всі без винятку доповідачі дали відповіді на питання, що пролунали з аудиторії.
Підсумовуючи роботу V Форуму української діаспори в Греції, який завершив свою роботу 16 вересня, було видано резолюцію.
РЕЗОЛЮЦІЯ V ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ
1. Учасники V Форуму української діаспори в Греції занепокоєні сучасною ситуацією, що склалася в Україні, і будуть відстоювати права та свободи людей, закликають до припинення репресій та політично вмотивованих судових переслідувань опозиції.
2. Учасники V Форуму української діаспори в Греції приймають доповідь Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, проголошену 7 вересня 2012 р. на Річних загальних зборах СКУ, за основу позиції стосовно сучасних подій в Україні та стосовно напрямів своєї майбутньої діяльності.
3. Учасники V Форуму української діаспори в Греції відзначають велику роль неурядових організацій у забезпеченні чесних і прозорих парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 р., а також долучаються до роботи Комісії СКУ для керівництва і координації місії міжнародних спостерігачів.
Галина МАСЛЮК, Оксана НАКОНЕЧНА.
24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Сьогодні ми підхоплюємо Заповіт наших пращурів і на заклик Великого Кобзаря українського народу запевняємо, що ми, сьогоднішні українці вже не ті. Ми знаємо, що таке воля, ми почуваємо себе вільними людьми і віримо в те, що наші наступні покоління, які не відчули на собі залізної руки радянщини, яких не з'їдає зсередини синдром страху, боротимуться за те, щоб українські діти бігали вільними пшеничними полями під мирним українським небом.
Але ми продовжуємо читати Шевченка, Франка, Лесю Українку, Стуса та інших, переконуючись, що на 21-ій річниці Незалежності України їхні пророчі слова залишаються до болю актуальними.
Хотілося би, щоб все менше українців впізнавали себе в поезіях наших безсмертних майстрів слова як от в Шевченковому «Юродивому» ! Бо можна сховатися від людей. Від себе однак не сховаєшся... І чим менше юродивих буде серед нас, тим швидше ми постанемо як нація.
Слава Україні!
Героям слава!
ЮРОДИВИЙ
Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п'яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра.
А надто стрижений Гаврилич
З своїм єфрейтором малим,
Та жвавим, на лихо лихим,
До того люд домуштровали,
Що сам фельдфебель дивувались
І маршировкою, і всім...
І «благосклонні пребивали
Всегда к єфрейторам своїм».
А ми дивились та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби!
Підніжки царськії, лакеї
Капрала п'яного! Не вам,
Не вам, в мережаній лівреї,
Донощики і фарисеї,
За правду пресвятую стать
І за свободу! Розпинать,
А не любить ви вчились брата!
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш? Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись.
Не сотні вас, а міліони
Полян, дулебів і древлян
Гаврилич гнув во время оно.
А вас, моїх святих киян,
І ваших чепурних киянок
Оддав своїм профосам п'яним
У наймички сатрап-капрал.
Вам і байдуже. А меж вами
Найшовсь-таки якийсь проява,
Якийсь дурний оригінал,
Що в морду затопив капрала,
Та ще й у церкві, і пропало,
Як на собаці.
Так-то, так!
Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів,
Що царство все оголосив —
Сатрапа в морду затопив.
А ви — юродиві — тим часом,
Поки нездужає капрал,
Ви огласили юродивим
Святого лицаря. А бивий
Фельдфебель ваш, Сарданапал,
Послав на каторгу святого,
А до побитого старого
Сатрапа «навсегда оставсь
Преблагосклонним».
Більш нічого
Не викроїлось, і драму
Глухими, темними задами
На смітник винесли, а я...
О зоре ясная моя!
Ведеш мене з тюрми, з неволі,
Якраз на смітничок Миколи,
І світиш, і гориш над ним
Огнем невидимим, святим,
Животворящим, а із гною
Встають стовпом передо мною
Його безбожнії діла...
Безбожний царю! Творче зла!
Правди гонителю жестокий!
Чого накоїв на землі?
А ти, Всевидящеє око!
Чи Ти дивилося звисока,
Як сотнями в кайданах гнали
В Сибір невольників святих,
Як мордовали, розпинали
І вішали?.. А Ти не знало?
І Ти дивилося на них
І не осліпло! Око, око!
Не дуже бачиш Ти глибоко!
Ти спиш в кіоті, а царі...
Та цур їм, тим царям поганим!
Нехай верзуться їм кайдани,
А я полину на Сибір,
Аж за Байкал; загляну в гори,
В вертепи темнії і в нори,
Без дна глибокії, і вас —
Споборники святої волі —
Із тьми, із смрада, із неволі
Царям і людям напоказ
На світ вас виведу надалі
Рядами довгими в кайданах...
{youtube}Jt2i_frwfwo{/youtube}
{youtube}uaPeZTteMSo{/youtube}
5ο ΦΟΡΟΥΜ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΔΙΑΣΠΟΡΑΣ (Ανακοίνωση)
ΠΡΟΣΚΛΗΣΗ
Ο σύλλογος της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών
«Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη»
υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών
σε συνεργασία με το Ευρωπαϊκό Κογκρέσο των Ουκρανών,
το Ουκρανικό Συμβούλιο Ειρήνης και το Ελληνικό παράρτημα του Συμβουλίου Ειρήνης στην Ελλάδα
σας προσκαλούν
στις εκδηλώσεις που θα λάβουν χώρα στα πλαίσια
της Ετήσιας συνέλευσης του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών
και του 5ου Φόρουμ της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα
6 με 16 Σεπτεμβρίου 2012
στο Eden Beach Resort Hotel, 190 13 Ανάβυσσος Αττικής
7 Σεπτεμβρίου 2012
(Ζωγράφου, Μητροπολιτικό πάρκο Γουδί (πλάι στο θέατρο Badminton)
09.30 – Επίσημη έναρξη της Ετήσιας συνέλευσης του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, καλωσόρισμα των συμμετεχόντων και καλεσμένων στην προτομή του μεγάλου Ουκρανού ποιητή Ταράς Σεβτσένκο. Προσευχή για την Ουκρανία με τον μητροπολίτη Αντριάνο και πατέρα Μιχαήλ Γιουρίνα.
19.00 - Εγκαίνια έκθεσης ζωγραφικής με συμμετοχή της ουκρανικής καταγωγής από την Ελλάδα Οξάνα Τσάους, της Ελληνίδας Τζίνας Δελλασούδα και ουκρανικής καταγωγής από την Αμερική Ζένον Φρανκό (στην αίθουσα «Άρτεμις» του Eden Beach Resort Hotel).
8 Σεπτεμβρίου 2012
21.00 – Δεξίωση προς τιμή της 45ης επετείου λειτουργίας του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών. Ομιλία του Προέδρου κ. Ευγένιου Τσολίυ. Χαιρετισμοί των επισήμων από την ουκρανική και την ελληνική πολιτεία (με προσκλήσεις ή με συμμετοχή).
10-11 Σεπτεμβρίου 2012
(Eden Beach Resort Hotel, αίθουσα εκδηλώσεων «Ηρακλής»)
10.00 – 19.00 - Επίσημη έναρξη διημερίδας «Εκδημοκρατισμός και ένταξη στην Ευρωπαϊκή κοινωνία ως σημαντικός παράγοντας υποστήριξης του ανεξάρτητου ουκρανικού κράτους». (13.00 – 14.30 – Διάλλειμα για μεσημεριανό φαγητό).
Οι ομιλητές θα αναπτύξουν θέματα:
• για την αναγκαιότητα εκδημοκρατισμού της Ουκρανίας: τήρησης των βασικών ανθρώπινων δικαιωμάτων και ελευθεριών, των αρχών του κράτους δικαίου, παύσης της καταπίεσης και πολιτικά υποκινούμενες διώξεις της αντιπολίτευσης∙
• για τη στρατηγική των διεθνών μη κυβερνητικών οργανώσεων και του παγκόσμιου ουκραϊνισμού στην επιλογή και στην προώθηση της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση∙
• για το Γολοντομόρ (Γενοκτονία των Ουκρανών, Μεγάλη τεχνητή πείνα του 1932-33)∙
• για το ρόλο των ΜΚΟ στην εξασφάλιση δίκαιων και διαφανών βουλευτικών εκλογών στην Ουκρανία τον Οκτώβριο 2012.
10 Σεπτεμβρίου 2012
(Eden Beach Resort Hotel, δίπλα στην πισίνα)
21.00 – Ελληνική βραδιά με συμμετοχή των χορευτικών συγκροτημάτων, των τοπικών συλλόγων της Ομοσπονδίας του Περάματος.
Ἡ παρουσία σας θα αποτελέσει ιδιαίτερη τιμή για μας
Πληροφορίες: www.ukrgrdumka.gr, e-mail: huth@ukrgrdumka.gr,
τηλ.: +30 210 2827073, κινητό: +30 6973310317
Ενημερωτικό σημείωμα:
Ο Σύλλογος της Ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των φιλοουκρανών Ελλήνων «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» στα πλαίσια των πολιτιστικών του δραστηριοτήτων, με βάση το καταστατικό του, επιδεικνύει και φέτος για πέμπτη φορά τη δυναμική του παρουσία στα ελληνοουκρανικά δρώμενα. Η «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», είναι μέλος του Ευρωπαϊκού και του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, με πλούσια δράση στην ανταλλαγή γνώσεων σε θέματα τέχνης, γραμμάτων και κοινωνικοτεχνικών δομών ανάμεσα στα αδελφά κράτη Ελλάδα και Ουκρανία.
Στις 6 - 16 Σεπτεμβρίου 2012, οργανώνουμε, το 5ο Φόρουμ, στο οποίο θα συμμετέχουν σημαίνουσες προσωπικότητες της πολιτικοοικονομικής, επιστημονικής και εκπαιδευτικής κοινότητας της Ουκρανίας, της Ελλάδας, καθώς και όλων των ηπείρων (φορείς από την ουκρανική διασπορά της Ευρώπης, της Αμερικής, του Καναδά, της Αυστραλίας).
Το 5ο Φόρουμ της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα με θέμα «ΘΕΣΜΟΙ-ΕΞΕΛΗΞΕΙΣ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑΣ ΚΑΙ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΚΟΙΝΟΤΗΤΑΣ ΣΤΟΝ ΚΟΣΜΟ: ΒΛΕΜΜΑ ΑΠΟ ΤΗ ΔΙΑΣΠΟΡΑ» θα πραγματοποιηθεί στην Ανάβυσσο Αττικής, στο Eden Beach Resort Hotel (190 13 Ανάβυσσος Αττικής – Ελλάδα, www.eden.gr). Το Φόρουμ οργανώνει ο σύλλογος της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» (έδρα στην Αθήνα, λειτουργεί από 1998), υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών (UWC, έδρα στον Καναδά, 45 χρόνια λειτουργίας) και σε συνεργασία με το Ευρωπαϊκό Κογκρέσο των Ουκρανών (ΕΚΟΥ, έδρα στην Μεγάλη Βρετανία, 63 χρόνια λειτουργίας) και το Ουκρανικό Συμβούλιο Ειρήνης (UPC, έδρα στην Ουκρανία, 60 χρόνια λειτουργίας) συμπεριλαμβανημένο το Ελληνικό παράρτημά του στην Ελλάδα (έδρα στον Πειραιά, λειτουργεί από το 2007).
Οι εργασίες θα ξεκινήσει με την Ετήσια συνέλευση του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών (7-9 Σεπτεμβρίου) στην οποία θα συμμετέχουν όλα τα τακτικά και υποψήφια μέλη πάνω από 40 χώρες του κόσμου. Θα ακολουθήσει η διημερίδα με θέμα «ΕΚΔΗΜΟΚΡΑΤΙΣΜΟΣ ΚΑΙ ΕΝΤΑΞΗ ΣΤΗΝ ΕΥΡΩΠΑΪΚΗ ΚΟΙΝΩΝΙΑ ΩΣ ΣΗΜΑΝΤΙΚΟΣ ΠΑΡΑΓΟΝΤΑΣ ΥΠΟΣΤΗΡΙΞΗΣ ΤΟΥ ΑΝΕΞΑΡΤΗΤΟΥ ΟΥΚΡΑΝΙΚΟΥ ΚΡΑΤΟΥΣ» η οποία θα λάβει χώρα 10-11 Σεπτεμβρίου 2012 και θα αποτελέσει το κύριο γεγονός του Φόρουμ. Στις εργασίες θα πάρουν μέρος οι υψηλόβαθμοι εκπρόσωποι της ευρωπαϊκής, ελληνικής και της ουκρανικής πολιτείας, επιστημονικής κοινότητας κλπ.
Οι εργασίες της διημερίδας θα κινηθούν στις επόμενες κατευθύνσεις:
1. Οι τρόποι εκδημοκρατισμού της Ουκρανίας: εξασφάλιση των βασικών ανθρώπινων δικαιωμάτων και ελευθεριών, τήρηση των αρχών του κράτους δικαίου και παύση της καταπίεσης και πολιτικά υποκινούμενες διώξεις της αντιπολίτευσης.
2. Η ευρωπαϊκή επιλογή και η στρατηγική των διεθνών μη κυβερνητικών οργανώσεων, συμπεριλαμβανομένης και του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, καθώς και του παγκόσμιου ουκραϊνισμού στην προώθηση της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση.
3. Ο ρόλος των ΜΚΟ στην εξασφάλιση δίκαιων και διαφανών βουλευτικών εκλογών στην Ουκρανία τον Οκτώβριο 2012.
Επίσημες γλώσσες συνεδρίου – ουκρανικά, ελληνικά.
Για τους συμμετέχοντες στο Φόρουμ, προσκαλεσμένους Έλληνες και Ουκρανούς της Ελλάδας είναι προγραμματισμένο να γίνει μια μεγάλη καλλιτεχνική εκδήλωση με συμμετοχή των χορευτικών συγκροτημάτων, των τοπικών συλλόγων της Ομοσπονδίας του Περάματος.
День Незалежності України - Μέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας
Στη Λ. Μεσογείων (Σχολή Αστυνομίας)
Χρησιμοποιώντας τις γραμμές 046 (Μουσείο-Ελληνορώσων), 408 (Ακαδημία -Παπάγου), 419 (Ακαδημία - Σχολ. Χολαργού), Α5 (Ακαδημία - Αγ. Παρασκευή - Ανθούσα), Β5 (Σταθμός Λαρίσης - Λ. Αλεξάνδρας - Αγ. Παρασκευή), Γ5 (Ακαδημία -Χολαργός) και Χ95 (Σύνταγμα - Αερολ. Αθηνών express), κατεβαίνετε στη στάση «Σχολή Αστυνομίας» επί της Λεωφόρου Μεσογείων και προχωράτε δεξιά με κατεύθυνση προς το κέντρο της Αθήνας. Λίγα μέτρα πιο κάτω εισέρχεστε στο πάρκο από την είσοδο που βρίσκεται ακριβώς απέναντι από το Υπουργείο Ανάπτυξης και το νοσοκομείο Ερρίκος Ντυνάν.
Με αυτοκίνητο (δωρεάν παρκινγκ στον χώρο του Άλσους Στρατού)
Από τη Λεωφόρο Μεσογείων κατευθύνεστε στη Λεωφόρο Κατεχάκη προς Καρέα και στο τέταρτο φανάρι στρίβετε δεξιά προς το Άλσος Στρατού (Πάρκο Γουδή).
Από τα νότια προάστια μέσω της Λεωφόρου Καρέα και Λεωφόρου Κατεχάκη και από τα ανατολικά προάστια (Μεσόγεια) μέσω της Αττικής οδού και της Περιφερειακής Υμηττού (έξοδος Υ1 Κατεχάκη) και με κατεύθυνση τη Λ. Μεσογείων, περνώντας το φανάρι της διασταύρωσης του Παπάγου, στρίβετε αριστερά στο φανάρι προς το Άλσος Στρατού (στο Πάρκο Γουδή). Συνεχίζοντας ευθεία θα συναντήσετε το Θέατρο Badminton.
OPEN LETTERTO PRESIDENT OF UKRAINE, VIKTOR YANUKOVICH En
As compared to the Constitution of Ukraine, which has established the basis of language policy and the general order for the use of languages, the Charter only encourages states to freely choose among the means listed in its optional framework that are supportive of the use of "historical regional or minority languages in Europe, some of them over time threatened with extinction". At the same time, the preamble of the Charter provides that "the protection and support of regional or minority languages should not be to the detriment of official languages and the need to study them."
2. The Kivalov-Kolesnichenko draft bill did undergo expert examination by the Venice Commission, but the authors of this draft bill have obviously concealed from you the assessment that the Commission rendered regarding their "product." The conclusions of the Venice Commission dated December 2, 2011 noted that the contents of the document, contrary to the goals and principles as proclaimed in Art. 5, evidence that the draft bill creates mechanisms for domination of the Russian language to the detriment of the Ukrainian language as the state language.
The Venice Commission urged the authors of the draft bill to carefully review the terminology and the consistency of its use throughout the draft bill text, and most importantly, the Commission insisted that the Ukrainian legislators should find a "fair balance" between protecting the rights of minorities, on the one hand, and preserving the state language as an instrument of social integration, on the other". (Items 66, 68) Thus, according to opinion of the Venice Commission, the draft bill needs further fundamental redrafting.
The draft bill was also negatively rated in the conclusions of all relevant institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine:
The Kivalov-Kolesnichenko draft bill was severely criticized in the expert appraisals of state institutions of Ukraine, namely:
At the hearings held by the Committee on Culture and Spirituality of the Verkhovna Rada of Ukraine (20.06.2012), the draft bill "On the Principles of State Language Policy" was deemed not to be in compliance with the requirements of the Constitution of Ukraine and that it required radical conceptual rewriting.
3. From the moment of its introduction, the passage of the draft bill through the Verchovna Rada was accompanied by systematic and gross violations of Articles 82 and 84 of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" The apparatus of the Verchovna Rada registered the draft bill in violation of § 3 and § 6 of Art. 91 Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine", as its authors did not submit a financial feasibility study and comparative tables indicating the resulting changes to the laws of Ukraine proposed in section II "Transitional Provisions" of the draft bill.
During the consideration of the draft bill in its first reading on June 5 this year, the provisions of Art. 102 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" were violated: the draft bill was voted on without discussion of its basic principles, rules, criteria and structure. This vote was carried out in violation of Art. 84 of the Constitution of Ukraine, which requires that a voting peoples' deputy to be physically present to vote.
On July 3rd of this year, during the evening session of the Verchovna Rada, First Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine [and presiding speaker], Adam Martyniuk, encouraged the violation of parliamentary rules with his manipulative "technologies". Without conciliation committee approval and without review of the numerous amendments introduced by other peoples' deputies, Adam Martyniuk orally announced and placed out of order for a vote on the daily agenda the draft bill number 9073 "On the Principles of State Language Policy. " This attempt failed getting only 219 of the required 226 votes. The second vote concerned the proposal of the presiding speaker to go back to the just "bungled" issue of changes to the agenda, which passed with 241 votes. After this, Adam Martyniuk did not put to a vote the issue of the inclusion of the draft bill on the agenda, but immediately, even without specifying the version of the draft bill to be voted upon, put to a vote draft bill number 9073 in its entirety (which received 248 votes). Thus, the issue that was voted upon was not even included on the daily agenda, and above all, was absolutely not prepared for a vote.
In terms of law and fact, any debate, voting, and approval of the aforementioned draft bill did not take place at its second reading and could not have happened in principle, since the main committee in accordance with Chapter 20 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" was continuing to work on its preparation for the second reading, because of the large number of amendments (over 2000). That is why the draft bill was not (and could not be!) initialed by the head of the main committee, the head of the secretariat of this committee, as well as by the heads of the legal and the editorial staff of the Verkhovna Rada, as required by Part 1 of Art. 117, and was not (and could not be!) distributed to the peoples' deputies "not later than ten days prior to consideration of the draft bill at the plenary session of Verchovna Rada." In the absence of the draft bill being prepared for the second reading, it was not possible for it to fulfill the requirements of Art. 119 of the Regulations regarding item by item discussion, and voting on amendments based on the comparative tables, and reaching agreement on the final text of the law. Thus, the peoples' deputies voted for a phantom document that in the legal sense did not exist, and, again, in violation of Art. 84 of the Constitution of Ukraine.
4. Attempting to "improve" a non-existent document by using structures of the Cabinet of Ministers controlled by your administration is nothing but a continuation of the gross violations of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine." Such an attempt is illegitimate for the reason that amendments to the draft bill that is before Verchovna Rada, and approval of its final text can only be made in the parliament and in accordance with procedures established by Chapter 20 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine."
Thus, you have no basis to consider the decision of the Verchovna Rada of 3 July 2012 concerning the draft law "On the Principles of State Language Policy" as the adoption of a law, since such a law in principle, does not exist. Even if this decision was modified by Cabinet of Ministers, the document cannot be considered as law. By signing the phantom act "approved" by unprecedented violations of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine", you will commit illegal actions and will become a co-participant in a fraud, which entails moral, political and criminal responsibility
As guarantor of the Constitution of Ukraine, you should take all measures to ensure that the unconstitutional Kivalov-Kolesnichenko draft bill, which causes rifts in society, divides Ukraine, and infringes on its constitutional order, be removed from consideration. We believe that the best way out of the situation would be to establish a working group formed, inter alia, of representatives of civic organizations and expert groups, to prepare a qualitatively new law "On the Order of Use of Languages in Ukraine" in accordance with the requirements of the Constitution of Ukraine, and taking into account the European experience in the field of language policy.
If you want to be President of all of Ukraine and not a pawn in the hands of anti-Ukrainian forces, you should stop flirting with them and refrain from participating in activities aimed at undermining the foundation of the independence of Ukraine. We expect that you do not want your presidency to lead to the destruction of Ukrainian statehood.
Kyiv, July 13, 2012
On behalf of:
OPEN LETTER FROM THE UKRAINIAN COMMUNITY OF GREECE AS TO THE LAW ON NATIONAL LANGUAGE POLICY En
According to the laws of nature, the woe of innocent, murdered and tortured, dead and unborn, will impose a heavy burden on the descendants of bloody persons who, during the wicked totalitarian regime, led the title nation of Ukraine to its current depressed state. They account for the fact that Ukrainians are forced to fight for the right to speak their native language at home. World history is full of examples of the kind. Without its native language Ukraine is doomed to become a colony. The primary cause to be fought for by any person is freedom. We should follow the example of our Greek fellows, ancient and modern.
The advocate of Greek freedom, Dionysios Solomos, called upon his humiliated people in the "Hymn to Freedom", which remains the national anthem of the country up till today:
Ukrainian Diaspora, citizens of Ukraine who came abroad to ensure decent life for their children and elderly parents, something which still cannot be provided for by the authorities, will fight for Ukraine's sovereignty and its democratic development, progress towards full European integration by all means possible. With today's statement, we appeal to the diplomatic missions of every civilized country represented on the territory of Greece. We are ready to join forces against any aggressor encroaching on our language and traditions, and the future of our children. We appeal to every person considering themselves citizen of Ukraine to make the right choice, condemn the janissary and not to let their hard work provide for the overly rich life of the "people's servants" who are parasitising on Ukraine's wearied people by implementing anti-Ukrainian and anti-state policies.
We condemn every single Ukrainian politician who voted to deny the Ukrainian citizens abroad their constitutional right for full participation in the elections to the Verkhovna Rada of Ukraine in October this year. It displays the fear gripping the current authorities for their future, and they should fear, since the anti-Ukrainian, anti-state authorities of Ukraine, despite the latest technologies and the old methods, which have proved reliable during the criminal Soviet regime, are coming to their end. And everyone senses it.
Mr. President of Ukraine, every man of politics has a chance to take a sure crucial step for the good of their country, which he vowed to serve on people's relic. The gazes of Ukrainians across world are turned on you, encouraging you to take a dignified decision. Ukraine, like every country in the world, deserves a commendable president.
ΑΝΟΙΧΤΗ ΕΠΙΣΤΟΛΗ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΚΟΙΝΟΤΗΤΑΣ ΕΛΛΑΔΑΣ ΣΧΕΤΙΚΑ ΜΕ ΤΟ ΝΟΜΟ ΤΗΣ ΚΡΑΤΙΚΗΣ ΓΛΩΣΣΟΛΟΓΙΚΗΣ ΠΟΛΙΤΙΚΗΣ GR
Καλούμε το λαό της Ουκρανίας, τον πρόεδρο της Ουκρανίας, την παγκόσμια κοινότητα να καταδικάσουν τους επίορκους, απαιτώντας παραίτηση του κάθε βουλευτή, που ενεργεί ενάντια των εθνικών συμφερόντων της Ουκρανίας. Καλούμε τον πρόεδρο της Ουκρανίας να ασκήσει το δικαίωμα βέτο και να κινήσει τη διάλυση του Κοινοβουλίου, που αδυνατεί να δημιουργεί εθνική πολιτική της Ουκρανίας.
Σύμφωνα με τους νόμους της φύσης η οδύνη των αθώων βασανισμένων, δολοφονηθέντων, των αγέννητων, με βαρύ φορτίο θα πέσει στους ώμους των απογόνων των εγκληματικών φυσιογνωμιών, η δράση των οποίων στα χρόνια του άθεου ολοκληρωτικού καθεστώτος οδήγησε το ουκρανικό έθνος σε αυτή την ταπεινή κατάσταση που βρίσκεται σήμερα. Που ακόμα και σήμερα οι Ουκρανοί είναι αναγκασμένοι να παλεύουν για το δικαίωμα να μιλάνε τη μητρική τους γλώσσα στη μητρική τους γη. Η παγκόσμια ιστορία είναι γεμάτη από παραδείγματα. Χωρίς τη μητρική γλώσσα η Ουκρανία τείνει να γίνει αποικία. Στους αιώνες ο κάθε άνθρωπος πρώτα απ' όλα μαχόταν για την ελευθερία. Ας πάρουμε παράδειγμα από τους φίλους μας Έλληνες, αρχαίους και σύγχρονους.
Ο υμνητής της ελληνικής ελευθερίας ο Διονύσιος Σολωμός καλούσε τον ταπεινωμένο του λαό στον "Ύμνο εις την Ελευθερίαν», ο οποίος παραμένει ο εθνικός ύμνος της χώρας έως σήμερα:
Οι Ουκρανοί της διασποράς, οι πολίτες της Ουκρανίας οι οποίοι βρέθηκαν στο εξωτερικό, προκειμένου να εξασφαλίσουν μια αξιοπρεπή ζωή για τα παιδιά τους και τους ηλικιωμένους γονείς τους, κάτι που ακόμα αδυνατεί να τους εξασφαλίσει η κυβέρνηση, με όλα τα δυνατά μέσα θα παλεύουν για την ανεξαρτησία της Ουκρανίας, τη δημοκρατική της ανάπτυξη, την πρόοδό της προς την πλήρη ένταξη στην Ευρωπαϊκή Ένωση. Με τη σημερινή μας δήλωση, κάνουμε έκκληση προς τις διπλωματικές αρχές της κάθε πολιτισμένης χώρας στο έδαφος της Ελλάδας. Είμαστε έτοιμοι να ενώσουμε τις δυνάμεις μας εναντίον του κάθε θύτη που επιτίθεται στη γλώσσα και τις παραδόσεις μας, στο μέλλον των παιδιών μας. Απευθυνόμαστε σε κάθε άνθρωπο που θεωρεί τον εαυτό του μέρος του λαού της Ουκρανίας να κάνει τη σωστή επιλογή, να καταδικάσει τους γενίτσαρους και με τη σκληρή δουλειά του να σταματήσει να χρηματοδοτεί την αδικαιολόγητα πλούσια ζωή των «υπηρετών» του λαού, που παρασιτούν στο σώμα του αποδυναμωμένου ουκρανικού λαού, ασκώντας παράλληλα την αντεθνική πολιτική.
Καταδικάζουμε τον κάθε Ουκρανό πολιτικό που ψήφισε την άρνηση στους Ουκρανούς πολίτες του εξωτερικού το συνταγματικό τους δικαίωμα της πλήρους συμμετοχής τους στις βουλευτικές εκλογές της Ουκρανίας φέτος τον Οκτώβριο. Αυτά είναι σημάδια φόβου από τη σημερινή εξουσία της χώρας. Και καλά κάνει και φοβάται, γιατί η αντεθνική εξουσία στην Ουκρανία, παρά των εφαρμοζόμενων νεώτερων και καλά δοκιμασμένων από εγκληματικό σοβιετικό καθεστώς στο παρελθόν μεθόδων, βλέπει το τέλος της. Αυτό είναι πλέον αισθητό σε όλους.
Κύριε Πρόεδρε της Ουκρανίας, σε κάθε πολιτικό άνδρα δίνεται η ευκαιρία να πράξει προς όφελος της χώρας, αυτό που ορκίστηκε σε εθνικό κειμήλιο. Το βλέμμα των Ουκρανών όλου του κόσμου είναι στραμμένο επάνω Σας, ενθαρρύνοντας να πάρετε μια αξιοπρεπή απόφαση.
Της Ουκρανίας, όπως και κάθε χώρας στον κόσμο, αξίζει ένας αξιοπρεπής πρόεδρος.
Народному депутатові України
Апелюючи до Вашої політичної і моральної відповідальності, людської гідності і громадянської честі, закликаємо голосувати проти законопроекту. В разі Вашого голосування за цей неконституційний документ, ми залишаємо за собою право розгорнути кампанію серед виборців, аби роз'яснити їм Вашу антиукраїнську й антидержавницьку позицію і назавжди зачинити перед Вами двері до Верховної Ради України.
Ви маєте усвідомити: ставши на шлях відступництва, Ви залишитесь в історії України як запроданець і зрадник, а ганьба тяжким гріхом ляже на Ваших нащадків.
Лариса Масенко,
За дорученням:
Чому не можна голосувати за законопроект "Про засади державної мовної політики"?
Дванадцять основних аргументів
1. Законопроект є нелегітимним в самій своїй основі. Його предмет — надзвичайно важливе мовне питання, яке є питанням конституційного рівня і яке тому повинне вирішуватись шляхом досягнення загальнонаціонального консенсусу. Натомість розробка законопроекту відбувалась непрозоро, без участі представників як опозиційних політичних сил, так і експертного середовища та всіх зацікавлених структур громадянського суспільства. На відсутності у законопроекті адекватного консенсусного вирішення принципових питань державної мовної політики знов наголосила у своєму висновку від 2 грудня 2011 р. Венеціанська комісія, закликавши українських законодавців до "пошуку справедливого балансу між захистом прав меншин, з одного боку, і збереженням державної мови як інструменту інтеграції суспільства, з іншого" (п. 66).
2. Законопроект суперечить Конституції України і створює механізм її підміни антиконституційним законом. Засади державної мовної політики і загальний порядок застосування мов в Україні регулюються Конституцією України та Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України.
Ст. 4 законопроекту підтверджує, що "основи державної мовної політики визначаються Конституцією України", але водночас встановлює, що після його ухвалення порядок застосування мов визначатиметься "виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов в різних сферах суспільного життя". У практичному сенсі це означає підміну Конституції — законом, який усупереч статтям 10 та 11 її розділу І "Загальні засади" встановлює нову модель мовної політики України. Такий підхід є грубим порушенням ст. 156 Конституції України, яка передбачає спеціальний порядок запровадження будь-яких змін до положень розділу І Конституції України.
3. Законопроект кардинально ревізує конституційні засади державної мовної політики і підриває конституційний лад України. Його розділ І "Загальні положення" вводить у правове поле такі, не передбачені Конституцією, поняття як "регіональна мова або мова меншин", "мовна група", "мовна меншина", "регіональна мовна група", "регіон", "рідна мова".
Водночас заключний розділ XI законопроекту "Перехідні положення" передбачає внесення докорінних змін до всього комплексу норм національного законодавства, що регулюють порядок застосування мов на основі і відповідно до ст. 10 Конституції України.
Запровадження в Україні порядку застосування мов, що суперечить ст. 10 і ст. 156 Конституції України, є порушенням Основного Закону, яке, виходячи зі змісту згаданого Рішення Конституційного суду України від 12 грудня 1999 р., слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу в Україні.
4. Законопроект ґрунтується не на імперативних нормах Конституції України, а на свавільно інтерпретованих положеннях Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов.
У Хартії (у правильному і точному перекладі з оригінальних автентичних її текстів англійською і французькою мовами) термін "регіональні або міноритарні мови" складає єдине поняття, що охоплює ті чи інші мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави і носіями яких є кількісно менша група, ніж решта населення території цієї держави (стаття 1). Отже, в Хартії йдеться лише про критерій меншої поширеності певної мови в певному регіоні держави, а не про визнання за нею офіційного правового статусу і встановлення порядку її використання. Відповідно, Хартія жодним чином не зобов'язує і не уповноважує державу запроваджувати офіційний правовий статус для тієї чи іншої мови.
Виходячи з того, що визнання статусу державної (офіційної) мови за будь-якою мовою належить виключно до компетенції держави, Хартія лише заохочує держави до вільного вибору перелічених в ній факультативних рамкових заходів на підтримку використання тих "історичних регіональних або міноритарних мов Європи, декотрим з яких із плином часу загрожує зникнення". Причому преамбула Хартії передбачає, що "захист і підтримка регіональних або міноритарних мов не повинні здійснюватись на шкоду офіційним мовам та необхідності вивчати їх".
5. Законопроект, усупереч вимогам принципів Конституції України та меті Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, передбачає створення правового механізму підриву статусу української мови як державної (офіційної). Він встановлює у частині третій ст. 7 довільний, не відомий ні Конституції та законодавству України, ні Хартії чи будь-якому іншому міжнародно-правовому акту, кількісний критерій "10 відсотків і більше носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова" як достатню підставу для визнання тієї чи іншої мови регіональною і такою, що підлягає обов'язковому використанню паралельно або навіть замість української як державної (офіційної) у переважній більшості сфер суспільного життя.
6. Законопроект, встановлюючи згаданий свавільно визначений відсотковий критерій, створює передумови для обов'язкового запровадження в Україні російської мови – фактично в офіційному статусі регіональної – не лише на рівні села, селища, міста, району, області, Автономної Республіки Крим, а навіть щодо всіх індивідів. Адже частина 7 ст. 7 передбачає: "У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, що відповідає умовам частини третьої цієї статті, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян-суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб".
Саме в цьому полягає ідеологія і мета законопроекту: він фактично прирівнює російську мову до державної, забезпечуючи її обов'язкове використання та подальше поширення на максимально великій території України за рахунок української та інших мов. У разі його ухвалення державна мова (українська) ставатиме непотрібною, вона повсюдно витіснятиметься з ужитку, оскільки зникне мотивація щодо її опанування.
7. Законопроект водночас закладає підвалини для мовної фрагментації України і на місцевому рівні. Відповідно до підпункту другого частини третьої його статті 7 у конкретних ситуаціях рішення щодо використання будь-якої мови як регіональної може бути ухвалене місцевою радою навіть у випадках, коли "регіональна мовна група складає менше 10 відсотків населення відповідної території". У практичному плані це призведе до витіснення української мови з офіційного вжитку та публічного використання не лише на Сході, але й на Заході України. Такий підхід порушує припис ст. 92 (п. 4) Конституції України, відповідно до якого порядок застосування мов визначається виключно законами України.
8. Законопроект лише декларує позитивне ставлення до української мови як державної – в той час, як переважна більшість його норм спрямована на підрив її державного статусу і позицій у найважливіших сферах публічного та державного життя. Стаття 3 законопроекту, яка проголошує право кожного на мовне самовизначення і вільне користування кожним у суспільному житті будь-якою мовою, створює підстави для нехтування державною мовою тими, хто з огляду на свій офіційний статус зобов'язаний вживати українську мову при виконанні своїх службових функцій. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові акти, що визначають стандарти захисту прав людини включно з Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють принцип вільного мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав такий принцип теж відсутній. Запровадження вільного мовного самовизначення для всіх було б за своєю одіозністю аналогічним запровадженню податкового самовизначення.
9. Законопроект створює правове підґрунтя для продовження розпочатої Д. Табачником руйнації української системи освіти, в рамках якої формується національна еліта. Запровадження статтею 20 законопроекту принципу вільного вибору мови навчання (та ще й "у будь-який час періоду навчання") в специфічних умовах України практично означатиме відновлення тотальної русифікації всієї вертикалі освіти і перетворюватиме систему освіти України у кузню кадрів для Росії за рахунок нашого державного бюджету.
10. Законопроект у разі його ухвалення Верховною Радою потягне за собою значні видатки з державного бюджету. За підрахунками фахівців, витрати необхідні для його запровадження в життя сягатимуть 50-60 млрд. гривень.
11. Ухвалення законопроекту Верховною Радою матиме катастрофічні для України наслідки. У найближчій перспективі інтенсифікується процес витіснення української мови з усіх найважливіших сфер суспільного життя, відбуватиметься маргіналізація української мови, виникатимуть конфлікти на мовному ґрунті, посилюватиметься мовна ізоляція та відчуження регіонів України один від одного, що покладе початок "мовній федералізації" України та її дезінтеграції як держави.
12. Законопроект є не лише спекулятивним політтехнологічним інструментом нинішньої української влади у ситуації чергових парламентських виборів, а й результатом виконання нею політичного замовлення російської влади, яка здійснює безупинну гуманітарну агресію проти України. Найголовнішою складовою цієї агресії є мовно-культурна війна, остаточною стратегічною метою якої є знищення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності.