Новини

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПЛАНУЄ ЗАХИЩАТИ ПРАВА УКРАЇНСЬКИХ МІҐРАНТІВ

Виступає Д. Славов (Відень, Австрія).

Виступає Борис Тарасюк.

Серед доповідей варто також виділити виступи Олександра Шокала, голови Міжнародної громадської організації українців «Четверта Хвиля» (Україна, Київ) з темою «Соціальні наслідки української трудової міграції та їх подолання» (організація виступила ініціатором нинішніх слухань), Віктора Горобчука, голови громадського об’єднання Трудова спілка «Солідарність» в Італії (Італія, Рим), з темою: «Потреби консультаційно-правової допомоги українським громадянам за кордоном», Дмитра Славова, керівника Української світової інформаційної мережі (УСІМ) МГОУ «Четверта Хвиля» (Австрія, Відень) з темою: «Суспільне телерадіомовлення як індикатор свободи слова в Державі та забезпечення інформаційних потреб громадян України за кордоном».

У своєму виступі на тему «Виховання й освіта другого покоління нової хвилі української еміґрації в Европі та роль України в цьому процесі» Галина Маслюк (Греція, Афіни) загострила увагу присутніх на якісно новому, за самовизначенням нетрадиційному для української діаспори складі нової хвилі міґрації з України і відмітила необхідність пошуку нового підходу, особливо, що стосується питання виховання та освіти другого покоління, а також залучення новоприбулих українців до активного громадського життя як в українській справі, так і в житті країни перебування. Виступаюча зазначила також, що основні українські надбудови, як Світовий та Европейський Конґреси Українців занепокоєні проектом «створення інноваційного освітнього простору для українських шкіл зарубіжжя», ініційованого сьогоднішнім міністерством освіти України. Поки в Україні не сформується стабільна позиція щодо основних національних цінностей, серед яких, зокрема, відношення до мови, історії та традицій нашого народу, які би не змінювалися з кожною зміною президента чи уряду, таке втручання в діаспорне шкільництво виглядає досить передчасним і небезпечним. Наслідком понад столітньої діяльності українських громадських організацій та недільних шкіл при них є те, що 5-6-те, а в деяких випадках 10-11-те покоління українців продовжують бути носіями мови, культури, традицій і самоідентифікувати себе як представників українського етносу. Тому, на даному етапі закордонним українським організаціям доцільніше співпрацювати з науковцями, фахівцями конкретних українознавчих студій та неурядовими громадськими організаціями, допомагаючи одночасно в розбудові громадського життя в Україні, яке ще досить відстає від европейського рівня.

Начальник управління Пенсійного фонду України М. Плаксій.

який шлася мова на минулорічних слуханнях, поки що далеко. Наразі, кожний говорить сам по собі. Адже будь-які зміни в даному питанні на законотворчому рівні передбачають участь депутатів, які не виявляють ще належної уваги, або не відчувають його важливості. Очевидно, що без системного структуризованого підходу до співпраці держави з українською діаспорою, важко чекати на якийсь суттєвий поступ у вирішенні чисельних проблем, чи здобуття серйозних досягнень на міждержавному та міжнародному рівнях. Підхід до проблем «старої» діаспори, трудових міґрантів чи автохтонного українського населення повинен бути диференційованим. Однак, ми повинні запастися терпінням і впевнено просуватися вперед до бажаного результату. Тому, сьогоднішні слухання, при всіх їх недоліках, це дуже важливий крок до досягнення спільної мети.

ГАЛИНА МАСЛЮК. Світлини автора.

by ukrgrdumka

ГРЕЦЬКІ ПОЕТИ МАРІУПОЛЯ ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКОЮ І ПЕРЕКЛАДАЛИ ГРЕЦЬКОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

Х. Какуліду (ліворуч) і Наталія Басенко.

Після закінчення доповідач розмовляє з Г.Аврамідісом, українським греком з Криму

І справді, доповідь української дослідниці викликала не тільки здивування і зацікавленість, але й зворушення від того, скільки зусиль докладали і продовжують докладати представники грецької громади України для збереження рідного слова, традицій, який тісні стосунки пов’язують грецький народ з українським. Життя, творчість, історія, витримки з ориґінальних текстів цілої плеяди грецьких поетів та письменників, серед яких Амфіктіон Дімітріу, Акрітас Харлімпій, Галла Василіс, Лаго Григоріс, Телєнчі Данііл, Тишлєк Михаіл, не кажучи про такі яскраві особистості як Савва Ялі, Дімітріос Папус, Георгій Костоправ, Дмитро Демерджи, Леонтій Кир’яков, промайнули перед очима слухачів. В залі не залишилося жодної  байдужої людини, коли розповідаючи про кожну наступну особистість, доповідач повідомляла: «Репресований і розстріляний в 1937 р. за те, що був ГРЕК, як великими червоними буквами писалося в слідчій справі, заведеній на кожного «ворога народу»». Як, наприклад, обдарований грецький поет Маріуполя Георгій Костоправ став однією із перших жертв у списку так званої «грецької операції», в результаті якої в 1937-1938 рр. внаслідок сталінських репресій були знищені  5783 представників грецької інтеліґенції.

Леонтій Кир'яков, поет з Сартани завжди вів активну роботу з відродження румейської літератури, продовжуючи справу свого вчителя і наставника Георгія Костоправа. Він переклав на грецьку мову шедеври світової літератури: «Слово о полку Ігоревім», «Витязь у тигровій шкурі» та ін, а також багато творів О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, Т. Шевченка, Л. Українки, М. Рильського, І. Драча, Д. Павличка та ін. В одному зі своїх інтерв’ю поет зазначає, що до 1937 р. в Україні дозволяли писати грецькою мовою, потім почалися репресії, розстріляли багато грецької інтелігенції, не зважаючи на те, що більшість були комуністами. Завдяки визначним особистостям, які не дивлячись на набезпеку заохочували талановиту молодь творити грецькою мовою, зберегли радянські греки частину своєї самобутності, не дали знищити все, і додає: «Нічого не вартий народ, який не знає своєї мови».

Але життя продовжується і наше завдання пам’ятати всі безневинні жертви терору з тим, щоб це ніколи не повторилося, вважає українська дослідниця Наталія Басенко-Кормалі. Багато втрачено, дякуємо всім тим, що нехтуючи небезпекою зберігали для нас нашу спадщину. Великий і талановитий грецький народ, який знайшов на землі України другу батьківщину. Пані Басенко розповіла присутнім про величезний український вплив на творчість греків – поетів Приазов’я. «Українська мова засвоювалася нашими ромеями через багатство пісенного фольклору України, що вже давно став невід’ємною частиною грецького побуту. Знання української мови, поряд з російською, традиційне для  грецької інтеліґенції Приазов’я. Наш просвітитель та історик Феоктист Хартахай відомий своєю знаменитою промовою над могилою Великого Кобзаря. Як він сам зазначав, вона була промовлена «рідною українською мовою». Українською мовою писала свої дослідження з ромейської літератури Кассандра Костан.  Відомий діяч грецької культури Савва Ялі написав українською свою книгу «Греки УРСР» («Рух», 1931, Харків). Володів українською і Георгій Костоправ, про що свідчить його автобіографія українською мовою. Учні та послідовники Костоправа Антон Шапурма та Леонтій Кир’яков залишили нам унікальне рукописне видання грецьких перекладів «Кобзаря», як дар поваги ромейских поетів великому співаку України. Грецький ромейський поет Павло Саравас перекладає грецькою поезію Шевченка та присвячує йому ряд своїх творів.

Минають дні,

Течуть століття,

Дрібне, мов сон, зникає в мить...

До тебе ж кожне серце в світі

Любов’ю вічною горить.

На заключення Наталія Басенко навела слова доньки ще одного відомого поета з селища Сартана Дімітріоса Папуса Анастасії, яка, на жаль, не зберегла мову своїх пращурів: «Якою би мовою не творили греки, вони завжди залишаються греками, розумом і серцем, тому ще це не тільки талановитий народ, але народ, який ніколи не забуває про своє коріння».

Галина МАСЛЮК.

by ukrgrdumka

ГРЕЦІЯ ПАМ’ЯТАЄ - СВІТ ВИЗНАЄ!

В рамках відзначення річниці Голодомору в Україні 1932-33 рр. Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» закликає всіх небайдужих взяти участь у наступних заходах:

27 листопада 2010 р. о 9.00 в приміщенні української недільної школи при Товаристві (Ретімну, 2, Афіни) відбудеться Літія за жертвами Голодоморів в Україні та запалення «Свічки моління».

27 листопада 2010 р. о 12.00 в приміщенні української недільної школи при Товаристві (Ретімну, 2, Афіни) в початковій школі окремо, в старшій школі окремо відбудеться інтегрований урок з історії України та української літератури «Голодний рік, голодний вік...». Учні старшої школи та всі присутні зможуть переглянути фільм «The Soviet Story».

28 листопада 2010 р. об 11.30 відбудеться Панахида за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні та запалення «Свічки моління» в храмі Живоносного джерела в Малакасі (о 8.30 ранку з площі Омоніа (біля Хондос-центру) відправляється автобус до храму Живоносного джерела на Літургію. Після Панахиди автобус повертається до Афін).

28 листопада о 17.00 відбудеться Панахида, запалення «Свічки моління», реквієм за жертвами Голодомору 1932-33 рр. в Україні в церкві Св. Трійці (вул. Афхарнон, 246). Після закінчення планується перегляд документального фільму.

Дорогі українці Греції! Закликаємо долучитися до світового українського співтовариства і 27 листопада о 19.32 запалити у вікні своєї домівки свою "Свічку моління", а також вшанувати пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні хвилиною мовчання. Україна пам’ятає – Світ визнає!!!

by ukrgrdumka

ВІЗИТ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА КАНАДИ СТІВЕНА ГАРПЕРА ДО УКРАЇНИ

Протягом цього року Конґрес Українців Канади, що є однією з найпотужніших складових організацій СКУ та вже 70 років голосом української громади в Канаді, звертав увагу уряду Канади на нинішню ситуацію в Україні, а зокрема на погіршення стану демократії та прав людини, а також закликав Канаду вести відкритий діалог з Україною щодо цих питань та в той же час плекати тісні міждержавні відносини.

Прем'єр-міністр 
Канади С. Гарпер 
перед пам’ятником 
жертвам Голодомору.
На фото (зліва 
направо): П.Ґрод, 
С.Гарпер, о.Борис 
Ґудзяк та Е.Чолій.

З проханням піднести під час офіційної подорожі до України ряд важливих питань, що хвилюють світове українство, звернувся до Прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера президент СКУ Евген Чолій. Він зокрема просив наголосити, що Канада і далі буде сприяти зміцненню демократії в Україні і її утвердженню як незалежної держави та цим самим зацікавити Україну в розширенні зв’язків з заходом, на противагу цілковито проросійському курсу нинішніх владних структур. Президент СКУ також просив звернути увагу на порушення в Україні людських прав і основних свобод та впровадження в засобах інформації цензури, а також на питання Голодомору 1932-33 рр. як геноциду українського народу.

Свою подорож до України Прем’єр-міністр Канади розпочав 25 жовтня 2010 р. у Києві з відвідин пам’ятних для українського народу місць. Він зокрема завітав до Меморіального комплексу “Свічка пам'яті”, де вшанував пам’ять жертв геноциду українського народу, поставивши біля скульптури “Дівчинка з колосками” горщик з символічною композицією із квітів та колосків та відвідавши Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні". Прем’єр-міністр Стівен Гарпер також поклав вінки до Могили невідомого воїна і пам’ятника жертвам Бабиного Яру.

Затим відбулась офіційна церемонія зустрічі Прем’єр-міністра Стівена Гарпера та Президента Віктора Януковича, під час якої було взаємно представлено членів делегацій Канади та України. Після цього пройшла зустріч лідерів двох держав, на якій Прем’єр-міністр Стівен Гарпер наголосив, що Канада активно співпрацює з Україною з часів її незалежності, яку вона визнала першою в західному світі. У ході переговорів було обговорено питання про дотримання в Україні фундаментальних цінностей свободи і демократії та про розбудову комерційних відносин між Канадою та Україною. Відтак було підписано міжурядовий Меморандум про взаєморозуміння стосовно молодіжних обмінів, головною метою якого є поліпшення можливостей для молоді щодо праці та подорожей. На завершення під час прес-конференції Прем’єр-міністр Канади заявив, що Канада продовжуватиме підтримувати Україну, якщо вона буде дотримуватися принципів миру, демократії і свободи.

У цей же день пройшли зустрічі Прем’єр-міністра Канади з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином та з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Було обговорено питання про необхідність активізації співробітництва між державами та про майбутні місцеві вибори, у зв’язку з чим Прем’єр-міністр Канади наголосив на важливості дотримання всіма їх учасниками законодавства України. Незважаючи на те, що єдиною державною мовою України є українська мова, Прем’єр-міністр Микола Азаров вів міждержавний діалог російською мовою.

Під час перебування в Києві Прем’єр-міністр Стівен Гарпер також зустрівся з лідером опозиції, головою партії “Батьківщина” Юлією Тимошенко, з якою обговорив питання про сучасні події в Україні та про майбутні місцеві вибори. Він запевнив, що Канада буде продовжувати підтримку української демократії.

26 жовтня 2010 р. у Львові Прем’єр-міністр Канади разом з делегацією побував в Українському католицькому університеті, де зустрівся з його ректором о. Борисом Ґудзяком, на якого в цьому році було здійснено тиск з боку Служби безпеки України. Прем’єр-міністр Стівен Гарпер виступив з доповіддю, в якій наголосив на важливості таких вартостей, як незалежність, свобода, демократія, права людини і верховенство права та звернув увагу на сприяння Канади розвитку демократичних реформ в незалежній Україні. Він також заторкнув тему Голодомору, пригадавши, що два роки тому Парламент Канади прийняв закон про визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Після цього Прем’єр-міністр Канади оглянув експозицію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” та зустрівся з його директором Русланом Забілим, який недавно зазнав переслідування з боку спецслужб України. Під час перебування в музеї Прем’єр-міністр Стівен висловив своє занепокоєння тим, що комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом та поінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам’ятник жертвам комуністичних репресій.

Своїми візитами до музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" та до музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, за словами Прем’єр-міністра Канади, він засвідчив підтримку процесам відновлення національної пам’яті та подолання тоталітарного минулого в Україні.

Прем’єр-міністр Канади також побував у Архикатедральному соборі Святого Юра, де зустрівся з Владикою Венедиктом (Алексійчуком) та спустився до крипти собору, де спочивають тлінні останки Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого. На завершення подорожі до України Прем’єр-міністр Стівен Гарпер поклав квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі Львова.

Підсумовуючи результати поїздки до України, президент СКУ Евген Чолій заявив: “Візит Прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера до України був дуже успішним. Він засвідчив, що Канада є давнім і надійним партнером України в утвердженні її незалежності та розвитку демократичних інституцій. Сподіваюсь, що цей візит дав зрозуміти українському народу необхідність розширення зв’язків з країнами західного світу, а зокрема з Канадою, на противагу різкому проросійському курсу нинішніх владних структур України. Важливо, що Прем’єр-міністр Канади наголосив, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу, а також заявив про стурбованість порушеннями людських прав і основних свобод та цензурою слова в Україні та зустрівся з о. Борисом Ґудзяком і Русланом Забілим, на яких було здійснено тиск з боку нової влади в Україні”.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

145 Evans Ave., Suite 207
Toronto, ON 
M8Z 5X8 Canada

Tel. (416) 323-3020
Fax (416) 323-3250
e-mail: congress@look.ca

website: www.ukrainianworldcongress.org

by ukrgrdumka

ФУТБОЛ ПРОТИ РАСИЗМУ

Українські діти проти расизму

Свою «Червону картку расизму» показали цього року учні української суботньої школи при Товаристві «Українсько-грецька думка»,  які долучилися до ініціативи Football Against Racism in Europe «FARE», висловлюючи ставлення до цієї фобії усіх українців Греції та світу. 25 жовтня на афінському стадіоні «Панатінаїкос» відбулося незвичайне свято футболу «Футбол проти расизму», де діти різних національностей зустрілися з грецькими футболістами, щоб спільними зусиллями послати в суспільство потужний сигнал боротьби проти расизму і закликати з більшою чутливістю відноситися до всього відмінного чи особливого.

Цьогорічний захід був організований спільними зусиллями мера грецької столиці Нікітаса Какламаніса, голови Організації молоді та спорту Афінської мерії Васіліса Кікіляса та президента Ради негритянських європейських жінок Греції Івет Тзарвіс за підтримки Міжнаціонального центру Департаменту міґрантів мерії Афін та клубу «Панатінаїкос», який гостинно надав для проведення заходу свій легендарний стадіон. Присутніх  вітали Васіліс Кікіляс та Івет Тзарвіс. Відбулися матчі між дитячими командами, а також дружній матч команди Всегрецької спілки футболістів та збірної команди міґрантів. Врешті, всі діти отримали подарунки, медалі та почесні грамоти,  а також мали можливість отримати автографи відомих гравців грецьких футбольних клубів.

Потрібно допомагати людям пам’ятати

На наше прохання президент Ради чорношкірих європейських жінок Греції Івет Тзарвіс відповіла на кілька питань:

-Яка основна мета Ради і чим вона займається?

-BEWC - це міжнародна організація темношкірих жінок Європи, яка розпочала свою діяльність в 2007 р. Її основною метою є виявлення проблем негритянських жінок. Доконаним фактом є те, що чорношкіра жінка поза межами своєї батьківщини має три найважливіші проблеми: а) є жінкою; б) є міґранткою; в) є чорною. Ці три фактори роблять її особливо вразливою в суспільстві, де вона має нижчу зарплатню, менше шансів знайти роботу, більше складностей її отримати чи втримати. Завданням Ради є політизація цих питань, навчання та всебічна підтримка цих жінок. З цією метою проводиться маса різноманітних заходів: семінари, конференції, презентації в Європарламенті, участь у європрограмах тощо.

-Чи африканки Греції є суспільно активними?

-Хороше питання. Вони досить активні коли мова йде про забезпечення їх культурних потреб. В інших питаннях потребують підштовхування. Хоча, надзвичайно показовою була боротьба чорношкірих жінок Греції за права другого покоління. Рух «НІ расизму з колиски» зародився в моєму кабінеті з ініціативи африканок в 2005 р. Через стільки років можемо говорити про результат!

-Чи відрізняються проблеми темношкірих жінок від проблем будь-якої іншої жінки-міґранта?

-Коли Ви останній раз бачили чорношкіру жінку-продавця в бутику? Або гіда-перекладача? Або офіціантку в ресторані? Одна моя приятелька після тривалих пошуків знайшла роботу в кондитерській. Першими словами власника були: «Вперше беру на роботу темношкіру жінку. Подивимося як це сприймуть покупці».

-На Ваш погляд, грецьке суспільство є терпимим до іноземців чи не дуже?

-Вважаю, що загалом греки завжди були дуже гостинними і виказували свою доброту по відношенню до іноземців. Але зараз економічна ситуація дуже ускладнилася, греки почали переживати за своє майбутнє, за майбутнє їхніх дітей. Зростає недовіра і все збільшується кількість расистських виявлень.

-Чи аналогічні до сьогоднішнього заходи є результативними в контексті боротьби проти расизму та нетерпимості?

-Вважаю, що заходи на кшталт FARE допомагають людям пам’ятати, що є така тема. Подразнюють свідомість місцевих жителів і спонукають замислитися, що поруч, в їхній країні живуть люди, які мають масу проблем. Але перш за все зближує дітей між собою, тому що футбол – командна гра. Якщо не співпрацюєш, не маєш найкращого результату. Тут зароджується дружба між дітьми, які в буденному житті ніколи би не зустрілися.

-Що нам, дорослим, потрібно робити для того, щоб діти всіх національностей відчували Грецію своєю батьківщиною?

-Гадаю, контакт у школі робить свою справу. Діти міґрантів, з якими доводилося розмовляти, незалежно від кольору шкіри чи країни походження їхніх батьків, володіють грецькою мовою, святкують грецькі свята, знають, люблять і шанують грецькі цінності та традиції, нарівні зі своїми грецькими ровесниками слухають одну і ту ж музику, мають однакові об’єкти поклоніння. Почувають себе греками.

-Дякую за змістовні відповіді.

Галина МАСЛЮК-КАККУ. Світлини автора

І. Тзарвіс з учнями школи Денисом Підгаєцьким, Марією Вахулович, Павлом Бабієм.	Денис Підгаєцький з новими друзями.	Готуючись до поєдинку.	Мама Марії Олена Умриш приєднується до акції.	Першокласниця Марія Вахулович всюди перша.

by ukrgrdumka