Β’ Παγκόσμιος πόλεμος

Αίτημα από τις ελληνοουκρανικές οργανώσεις σχετικά με τις εκδηλώσεις για 8 & 9 Μαΐου υπό το πρίσμα ρωσικής επιθετικότητας

Οι ελληνοουκρανικοί σύλλογοι στην Ελλάδα εκφράζουν την ανησυχία τους για τις εκδηλώσεις που διοργανώνουν ρωσικές και φιλορωσικές οργανώσεις στην Ελλάδα. Αυτές οι εκδηλώσεις μας προκαλούν ιδιαίτερη ανησυχία λόγω της επιθετικής στάσης τους προς οτιδήποτε ουκρανικό.

Θα θέλαμε να ευχαριστήσουμε θερμά όλους όσους βρίσκονται στο πλευρό του Ουκρανικού λαού, ο οποίος αυτή τη στιγμή εκφράζει το Δίκαιο και παλεύει για την ελευθερία της χώρας του, παρά τις αντίξοες συνθήκες.
Ευχαριστούμε για τη στήριξή σας.

 

 

 

Переклад звернення до Прем'єр-міністра та Голови парламенту Греції українською мовою:

 

Прем'єр-міністру Греції

п. Кіріакосу Мітсотакісу

Голові Парламенту Греції

п. Нікітасу Какламанісу

 

Шановні панове,

Ми, представники українських та грецьких організацій, українські та грецькі громадяни, що підтримуємо Україну, звертаємося до вас із проханням підтримати Резолюцію Європейського парламенту від 23 лютого 2025 року щодо протидії дезінформації та історичним фальсифікаціям з боку Російської Федерації, метою яких є виправдання безбожної кривавої війни проти України. Особливо просимо вас ретельно розглянути доцільність проведення заходів, запланованих російськими та проросійськими організаціями в Афінах та Салоніках, незалежно від того, як ці заходи можуть бути завуальовані.

Як показує досвід багатьох країн, зокрема Греції, акція «Безсмертний полк», організована Російською Федерацією, поширює ідеологію ненависті, ксенофобії та виправдовує злочини тоталітарних режимів, організацію геноцидів та агресію проти суверенних держав.

Цього року такі заходи відкрито анонсовані на всю Грецію. Зокрема, на одній з афіш анонсується участь у заході колишнього голови Комуністичної партії України Петра Симоненка, який оголошений у розшук Службою безпеки України та звинувачується у публічних закликах до захоплення державної влади.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Петро Симоненко особисто зустрічав російських окупантів у своєму маєтку в Київській області, розквартирував їх у своєму будинку та звернувся до Кремля з проханням про евакуацію. Згодом він переїхав до Росії, де став заступником голови Центрального комітету міжнародного комуністичного об'єднання «Союз комуністичних партій — Комуністична партія Радянського Союзу» та активно підтримує політику Кремля.

Ми вважаємо, що спроби Росії спотворити історію України підривають колективну пам'ять і ідентичність Європи та становлять загрозу для історичної правди, демократичних цінностей і миру в Європі. Як зазначено в Резолюції Європейського парламенту 2024/2988 (RSP), Росія не визнала неприпустиму роль Радянського Союзу на початкових етапах Другої світової війни, таких як Пакт про ненапад 1939 року з нацистською Німеччиною, відомий як Пакт Молотова-Ріббентропа. Вона також не взяла на себе відповідальності за численні звірства і масові злочини, вчинені на окупованих територіях Радянським Союзом. Замість цього нинішній російський режим маніпулює історією, розкручуючи міф про «перемогу» лише Росії над фашизмом, щоб ідеологічно виправдати свою злочинну імперіалістичну політику.

Резолюція також зазначає, що Росія бере участь у зростаючій кампанії дезінформації, аби заперечити Україні національну ідентичність, державний статус та існування, що нагадує Пакт Молотова-Ріббентропа з нацистською Німеччиною про вторгнення.

Резолюція також визнає, що День Перемоги, який щорічно відзначається 8 травня усією Європою як день перемоги над фашизмом і завершення Другої світової війни, кардинально відрізняється від Дня Перемоги 9 травня, який святкує Росія як перемогу в так званій Великій Вітчизняній війні (1941-1945), що є частиною радянської пропаганди. 9 травня використовується російським режимом як інструмент пропаганди, щоб підкреслити «перевагу» Радянського Союзу та спотворити історичну правду, ігноруючи при цьому радянську окупацію інших європейських країн.

Резолюція також зазначає, що в деяких державах-членах ЄС комуністичні символи та символи триваючої російської агресії заборонені законом, і що з 2009 року 23 серпня відзначається як Європейський день пам'яті жертв усіх тоталітарних і авторитарних режимів. З 2003 року Європейський парламент щорічно вшановує пам'ять жертв масових депортацій СРСР.

Важливо зазначити, що в Афінах вже відкрито кримінальні справи проти осіб, які брали участь у проросійських акціях та заходах, що підкреслює серйозність ситуації та необхідність жорсткішої реакції на проросійські рухи.

Отже, ми закликаємо держави-члени ЄС інвестувати більше в освіту та дослідження спільної європейської історії та пам'яті, а також підтримувати проекти, які сприяють кращому розумінню наслідків поділу Європи під час Холодної війни.

Беручи до уваги вищезгадані аргументи та підтримуючи Резолюцію Європейського парламенту, ми, як частина грецького суспільства, сподіваємося на відповідну реакцію найвищого керівництва Грецької Республіки, яке вже неодноразово висловлювало свою підтримку Україні в цьому злочинному війні.

З повагою,

Організації

---

by Administrator 1

9 Μαΐου - Ημέρα της ρωσικής Ντροπής

Η ουκρανική κοινότητα της Ελλάδας καλεί την ελληνική κοινωνία και τη διεθνή κοινότητα να επανεξετάσουν τον συμβολισμό της 9ης Μαΐου υπό το φως των σημερινών γεγονότων και της ρωσικής επιθετικότητας. Η ημερομηνία αυτή δεν μπορεί πλέον να θεωρείται ουδέτερη ή εορταστική, αλλά να ιδωθεί ως υπενθύμιση της ανάγκης για αντίσταση στην προπαγάνδα και υπεράσπιση των θεμελιωδών αρχών της ελευθερίας και της δικαιοσύνης.  

Το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών ανακηρύσσει την 9 Μαΐου

ως Ημέρα της ρωσικής Ντροπής

  Στις 8 Μαΐου 2025 τιμάται η 80ή επέτειος της Ημέρας της Νίκης στην Ευρώπη – της ημέρας που τερματίστηκαν οι εχθροπραξίες στην Ευρώπη κατά της ναζιστικής Γερμανίας. Αυτή η νίκη δεν αποτέλεσε μόνο έναν θρίαμβο επί μιας σκληρής δικτατορίας, αλλά και τη θεμέλια λίθο μιας παγκόσμιας τάξης βασισμένης στα ανθρώπινα δικαιώματα, τη δικαιοσύνη και την ειρήνη – μιας τάξης που επί δεκαετίες εξασφάλιζε σταθερότητα και συνεργασία στην Ευρώπη. Ωστόσο, κάθε χρόνο στις 9 Μαΐου, η Ρωσική Ομοσπονδία παραποιεί αυτή την ιστορική μνήμη, προωθώντας μια ψευδή αφήγηση, διαποτισμένη με μιλιταρισμό και εθνικισμό. Μια ημέρα που θα έπρεπε να είναι αφιερωμένη στη μνήμη και το πένθος, έχει καταληφθεί από το Κρεμλίνο για να δικαιολογήσει τον συνεχιζόμενο επιθετικό του πόλεμο στην Ουκρανία. Μέσα από προπαγανδιστικές εκδηλώσεις, όπως οι παρελάσεις του «Αθάνατου Τάγματος», το ρωσικό κράτος εκμεταλλεύεται τη μνήμη του Δευτέρου Παγκοσμίου Πολέμου για να αποκρύψει τις σημερινές του θηριωδίες, να διασπείρει παραπληροφόρηση και να εξυμνήσει τον ολοκληρωτισμό. Υπό την ηγεσία του Βλαντίμιρ Πούτιν, η ρωσική κυβέρνηση μετέτρεψε το παρελθόν σε όπλο – ξαναγράφοντας την ιστορία για να εξυμνήσει τον Στάλιν, να αποκρύψει τα σοβιετικά εγκλήματα πολέμου και να αναβιώσει ιμπεριαλιστικές ιδεολογίες κυριαρχίας. Η Ρωσία οικειοποιήθηκε τη νίκη κατά του ναζισμού – μια νίκη που κατακτήθηκε με τις κοινές προσπάθειες εκατομμυρίων ανθρώπων, μεταξύ των οποίων και πολλών Ουκρανών – και τη διαστρέβλωσε προς όφελος των δικών της μιλιταριστικών φιλοδοξιών. Η Ρωσική Ομοσπονδία μετέτρεψε την ιστορία σε εργαλείο προπαγάνδας, εξυψώνοντας τις σοβιετικές καταπιέσεις και αποκρύπτοντας τα εγκλήματα πολέμου των δικών της δυνάμεων. «Η Ρωσία μετέτρεψε την ιστορία σε όπλο για να δικαιολογήσει τα εγκλήματά της – εξυμνώντας τον Στάλιν, σβήνοντας τα σοβιετικά εγκλήματα και τροφοδοτώντας ένα νέο κύμα ιμπεριαλισμού. Το πιο τραγικό είναι ότι αυτό εκδηλώνεται στην Ουκρανία, όπου οι φρικαλεότητες που διαπράττονται σήμερα επαναλαμβάνουν τις πιο σκοτεινές σελίδες του 20ού αιώνα», δήλωσε ο Πρόεδρος του Παγκόσμιου Κογκρέσου, Παβλό Γκροντ. Από τη Μπούτσα ως τη Μαριούπολη, από το Ιζιούμ ως το Ντονμπάς, τα ρωσικά στρατεύματα διέπραξαν εγκλήματα που σοκάρουν τη συνείδηση της ανθρωπότητας – μαζικές δολοφονίες, βασανιστήρια, βιασμούς, βίαιες απελάσεις και συστηματική απαγωγή ουκρανικών παιδιών. Δεν πρόκειται για μεμονωμένα περιστατικά, αλλά για σκόπιμες ενέργειες ενός καθεστώτος που αρνείται στους Ουκρανούς το δικαίωμα να υπάρχουν ως ελεύθερος και ανεξάρτητος λαός.

Στις 9 Μαΐου, το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών καλεί τη διεθνή κοινότητα να δει καθαρά μέσα από την προπαγάνδα του Κρεμλίνου και να αναγνωρίσει την αλήθεια: δεν πρόκειται για ημέρα νίκης, αλλά για ημέρα ντροπής. Είναι μια ντροπιαστική υπενθύμιση ότι η Ρωσική Ομοσπονδία, εμποτισμένη με την ιδεολογία του «ρασισμού», έχει μετατραπεί στο ίδιο το κακό που κάποτε ισχυριζόταν ότι είχε νικήσει.

Καλούμε τις δημοκρατικές χώρες του κόσμου να:

• Αναγνωρίσουν τα εγκλήματα της Ρωσικής Ομοσπονδίας στην Ουκρανία ως γενοκτονία·
• Κηρύξουν τη Ρωσία κράτος-χορηγό της τρομοκρατίας·
• Καταδικάσουν την εκστρατεία του «Αθάνατου Τάγματος» για την εξύμνηση των σοβιετικών καταπιέσεων και τη νομιμοποίηση της σημερινής επιθετικότητας·
• Δημιουργήσουν ειδικό διεθνές δικαστήριο για τη διερεύνηση και τιμωρία όλων των εγκλημάτων που διαπράχθηκαν από την ρωσική ηγεσία και τους εκπροσώπους της·
• Απαγορεύσουν οποιαδήποτε εκδήλωση ή εορτασμό που εξυμνεί τη ρωσική Ημέρα της Νίκης και δικαιολογεί τον αιματηρό πόλεμο της Ρωσίας κατά της Ουκρανίας·
• Καλέσουν κυβερνήσεις, επιχειρήσεις και την κοινωνία των πολιτών να μην συμμετάσχουν σε καμία εκδήλωση για τη ρωσική Ημέρα της Νίκης και, αντιθέτως, να ανακηρύξουν την 9η Μαΐου ως Ημέρα της Ρωσικής Ντροπής.

Όσο έστω και ένας Ουκρανός παραμένει υπό ρωσική αιχμαλωσία ή έστω και ένα απαχθέν ουκρανικό παιδί βρίσκεται σε ρωσικό στρατόπεδο εξαναγκαστικής ιδεολογικής χειραγώγησης, η αποστολή της δικαιοσύνης δεν μπορεί να θεωρείται ολοκληρωμένη. Η 9η Μαΐου δεν πρέπει πλέον να χρησιμοποιείται για τη διάδοση ψεμάτων – αυτή η ημέρα πρέπει να γίνει σύμβολο ενότητας του κόσμου ενάντια στην επιθετικότητα, διεκδίκησης της λογοδοσίας και υπεράσπισης της αξιοπρέπειας όλων των ελεύθερων λαών.

---

by Administrator 1

Η Ουκρανία στον Β’ Παγκόσμιο πόλεμο/Україна в Другій світовій війні

Υποχρέωση όλων των μορφωμένων ανθρώπων είναι η αποκατάσταση της αλήθειας και καταδίκη για καθεστώς που εδώ και δεκαετίες διαστρεβλώνει της πληροφορίες και παραπλανεί την κοινή γνώμη. Moscow signs the Treaty of Rapallo, facilitating the rearmament of Germany after WWI; joint ventures WWII with Hitler via the Molotov/Ribbentrop Pact; pleads victimization under Operation Barbarossa, together with 20 million “Russian” deaths; condemns the target for Hitler’s war in Europe (Ukraine); and the target becomes the culprit.  The Soviet Union then becomes a principal at the UN (borne of the very volcano that Moscow lit), and Russia (the unapologetic legatee) today both applauds the Molotov/Ribbentrop Pact, and vaporizes the UN’s founding precepts by invading Hitler’s target. Ένα άρθρο δημοσιεύεται στη The Washington Post το 2010 washingtonpost.com <http://www.washingtonpost.com&gt; *In Ukraine, movement to honor members of WWII underground sets off debate* By John Pancake Special to The Washington Post Wednesday, January 6, 2010; A07 LVIV, UKRAINE — In World War II, members of the Ukrainian underground fought to make their vision of an independent nation real. They battled Hitler and Stalin. Ultimately they lost, and the Soviets took control of most of Eastern Europe after the war. The Ukrainians finally achieved independence when the Soviet Union collapsed in 1991. Now many in this fledgling nation would like to formally recognize those earlier nationalists — the “brave defenders of the Motherland,” as President Viktor Yushchenko has called them. Newly introduced legislation would honor members of the underground and provide them with benefits accorded to war veterans. But the movement to pay tribute to the insurgent fighters has set off a national debate about exactly what happened more than six decades ago. Many say the underground collaborated with the Nazis, killed thousands of Jews and perpetrated a campaign of ethnic cleansing against Poles. The legacy of the underground flows through Ukrainian culture today. Its best-known banner — a red-and-black flag — is seen at the rallies of nationalist politicians. In this western Ukrainian city, where the insurgency was active, members of the underground are buried in elaborate marble tombs in a historic cemetery. Street vendors sell memorabilia commemorating the resistance. There is even an underground-themed restaurant outfitted as a bunker. In one corner, diners can do target practice using a picture of Stalin. While those involved in the debate over the underground are somewhat polarized, they agree on one thing: It’s complicated. To begin with, the underground was made up of many factions, subfactions and rivals. In hindsight, some look better than others. Meanwhile, for the majority of Ukrainian families, the experience of “the Great Patriotic War” was fighting with the Red Army to defend the homeland. Some descendants of Red Army soldiers view members of the underground as traitors. The effort to recognize the insurgents also is taking place against the backdrop of centuries of persecution of Jews in Ukraine, where pogroms were common. The Cossack chieftain Bogdan Khmelnytsky, whose statue stands in the Ukrainian capital, fought for independence during the 17th century. But he also presided over the killings of tens of thousands of Jews, said Rabbi Alexander Dukhovny, head of the Religious Union for Progressive Jewish Congregations of Ukraine. “Was he a hero or an anti-hero? Even after 350 years, it is difficult to know,” Dukhovny said. Considerable research on the underground is underway in Ukraine and Canada, a center of the Ukrainian diaspora. One of the key figures involved in the research is Peter J. Potichnyj. Born in a Ukrainian family in a village in what was then eastern Poland, Potichnyj experienced the horrors of the war firsthand. Soviet secret police executed his father. Poles massacred most of the people in his village. In 1945, at age 14, he joined the Ukrainian Insurgent Army, or UPA, and fought against the Soviets until 1947. He eventually became a historian at McMaster University in Hamilton, Ontario, and helped edit 77 volumes about the Ukrainian underground. Potichnyj, 79, said that although the underground may have had brief strategic alliances with the Germans, it was mostly fighting the Soviets. He said much of the anti-underground talk these days is orchestrated from Russia <http://www.washingtonpost.com/wp-srv/world/countries/russia.html?nav=el&gt;. “You know the Russians don’t want to admit there were people fighting them — not because they were cooperating with the Germans but because they were fighting for their own culture and the liberation of their own countries,” he said. As for the killings of Jews and Poles, Potichnyj argues that no matter where guerrillas fight for liberation, it’s a messy affair. The Poles provoked the Ukrainians, he said. “With respect to Jews,” he said, “obviously, in the situation there must have taken place some killing of the Jews, although in 1943, when the UPA was quite strong, there were hardly any Jews left because the Germans had, unfortunately, killed them all off. But there were some remnants, and the remnants were either working with the Ukrainian underground or they were working with the Soviets.” Those allied with the Red partisans were obviously enemies of the underground, he said. Potichnyj said the underground made a terrible mistake in not condemning the Germans’ efforts to exterminate the Jews. But he strongly denies that there is any document showing that the underground ordered the “systematic” killing of Jews. John-Paul Himka, a historian at the University of Alberta, believes there was a systematic killing of Jews in some Ukrainian areas. Himka has written extensively on the Holocaust and Ukrainian history. He said he has read hundreds of accounts, composed in different places and at different times, of Jews who survived; many mention killings by the Ukrainian militia. Of the plan to honor UPA fighters, he says: “This is really a problem area because they killed so many people, civilians.” In addition to Jews, he said, they killed 60,000 to 100,000 Poles, as well as political opponents, Orthodox clergymen, teachers of Russian and many prisoners of war from eastern Ukraine. He estimates that UPA fighters killed several thousand Jews, “but perhaps the number was much higher.” “Although what UPA did to the Jews may not have been, in the larger scheme of things, a major contribution to the Holocaust, it remains a large and inexpugnable stain on the record of the Ukrainian national insurgency,” he said. Olexiy Haran, a professor of comparative politics at the University of Kyiv-Mohyla Academy, said Russian “propaganda” distorted the extent of the atrocities. The Ukrainian insurgents were fighting for independence, he insists. “I believe that these people deserve to be veterans, maybe with the exception of those who committed crimes,” he said. “This was guerrilla warfare, and it’s difficult to imagine guerrillas without atrocities.” Many academics say the debate over the underground is part of a larger tug of war over Ukraine’s national identity. Russia ruled most of what is now Ukraine for more than three centuries. But relations between the countries have been testy, and since Yushchenko’s election in late 2004, Ukraine has distanced itself from Russia while moving toward the West. Yaakov Bleich, whose title is chief rabbi of Ukraine, said of Yushchenko’s effort to legitimize the insurgents: “His goals are noble; the means stink.” “What I mean is that we all understand that Yushchenko is trying to build up national pride, and we all understand that that is needed,” Bleich said. “After 350 years that the Ukrainian people were subjugated, they have to rebuild national pride. “But should we take things that are controversial — heroes that are still of questionable repute — and use them to do that?” he said. “At this point you have people out there living today [who suffered], and the image is one that would hurt people. The Ukrainian insurgents fought alongside the fascists. And maybe their intentions were good, but I will say that the road to hell is paved with good intentions.” *– Special to The Washington Post* View all comments <http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/01/05/AR2010010503610_Comments.html&gt; that have been posted about this article. © 2010 The Washington Post Company Και η απάντηση της Ένωσης των Ουκρανών Δικηγόρων της Αμερικής

---

by Administrator 1