30 серпня. Верховна Рада України
Голова Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галина Маслюк взяла участь та виступила на спільному заході у ВР України. Дуже обнадійливо, що всі державні інституції України показали своє бажання та готовність співпрацювати з діаспорою і, зокрема, зі Світовим Конгресом Українців, зазначила п. Маслюк. Адже це єдиний шлях до утвердження нашої країни як самостійної та незалежної, а також є запорукою підтримки України міжнародним співтовариством задля перемоги у війні. Всім нам щодня приходиться протистояти нападам професійних тролів та провокаторів, які намагаються дискредитувати лідерів правдивих проукраїнських організацій, вносити смуту та зіштовхувати українців лобами, аби тільки відвернути від серйозної праці. Це є добре організовані та керовані вкиди, які розповсюджуються одночасно на декілька країн. Серед актуальних питань, які гостро стоять перед кожною українською громадою за кордоном, Галина Маслюк назвала питання пропагандивної російської дезінформації та необхідність створення українського телеканалу іномовлення, яке би мало бути джерелом правдивої інформації про події в Україні. Звичайно, протистояти цій потужній гібридні кампанії РФ, в арсеналі якої "Спутнік" та "Раша Тудей", голими руками є надзвичайно важко, додала вона. 30 серпня 2017, 18:00 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради УкраїниСпільний захід комітетів у закордонних справах і з питань європейської інтеграції разом з делегатами Річних загальних зборів Світового Конгресу українців з нагоди відзначення 50-річчя існування та діяльності СКУ (відео)
Відкрила захід голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Вона нагадала, що нинішній «круглий стіл» присвячений 50-річчю існування та діяльності Світового Конгресу українців. Г.Гопко зауважила, що нинішня зустріч присвячена обговоренню питань співпраці та пошуку шляхів і напрямків, спрямованих на зміцнення нашої держави. За її словами, ми будемо говорити, як нам разом укріпити нашу незалежність, як зробити нашу державу більш потужною та разом будувати могутню Україну. Вона надала слово для виступу Голові Верховної Ради України Андрію Парубію. Голова Парламенту нагадав про відзначення 100-річчя української революції, і в цьому контексті наголосив на необхідності збереження політичної єдності всередині країни. Голова Верховної Ради висловив вдячність українській діаспорі за підтримку та єдність з Україною. Президент Світового Конгресу українців Євген Чолій розпочав свій виступ з вражень від святкових заходів з нагоди Дня Незалежності України. Він зазначив, що участь представників Сполучених Штатів, Канади та Європейського співтовариства в урочистому параді в Києві є свідченням того, що світова спільнота – на стороні України, бо правда є на стороні України. Він наголосив, що це є успіхом української дипломатії та української діаспори. Президент Світового Конгресу українців у своєму виступі акцентував увагу на необхідності надання Україні летальної зброї, на продовженні та посиленні санкцій щодо РФ. Він підкреслив необхідність продовження реформ в Україні, зокрема в галузі охорони здоров’я. Серед іншого президент СКУ нагадав про успіхи України на шляху євроінтеграції та висловив упевненість, що наша держава має стати повноправним членом Європейського Союзу. Під час заходу виступила також голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець. Вона наголосила, зокрема, на тому, що «20 мільйонів українців, які живуть за кордоном, яких об’єднує Світовий Конгрес українців – це 20 мільйонів найвідданіших адвокатів України, бренд-менеджерів, піарників, інформаторів, дипломатів». За словами народного депутата, необхідна чітка стратегія ефективного залучення закордонного українства до справ, які стосуються України «і ми потребуємо єдиного органу влади, робота якого була б присвячена всім аспектам зовнішньої міграції». https://www.youtube.com/watch?time_continue=42&v=MlkevCh2sKw «Важливо, щоб українці з-за кордону мали можливість приїжджати в Україну, вивчати успішний досвід реалізації спільних проектів та, повертаючись за кордон, розповідати про зміни»,- зазначила О.Юринець. Вона також нагадала про декілька заходів, проведених нещодавно закордонними українцями, а саме: Дні української культури у Відні навесні цього року; у Польщі вперше без фінансової підтримки польського уряду українці організували заходи із відзначення 70-х роковин операції «Вісла»; у Франції днями було відкрито Алею, названу на честь українця Пилипа Коновала (єдиний українець-кавалер Хреста Вікторії - найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військовики з країн, підлеглих Британській короні); на початку серпня українці в Росії під синьо-жовтими стягами вшанували річницю страчених земляків у Карелії. О.Юринець побажала всім єдності. З презентацією на тему «Якщо хочеш змінити світ – надихни дитину» виступив народний депутат Мустафа Найєм. Він зауважив, що так історично склалося, що в Україні голос з-за кордону чують більше, ніж у себе в країні. «Нам важливо чути ваш голос тут», - наголосив народний депутат і закликав представників діаспори доносити світовій спільноті правду про Україну. Парламентарій розповів, що два роки тому в Україні було створено організацію, яка опікується питаннями вивчення англійської мови. Він зауважив, що більшість інформації наші діти отримують в інтернеті російською, тому важливо навчити молоде покоління спілкуватися англійською. Він зазначив, що в Україні вже побували перші 127 волонтерів, які навчали дітей англійській мові. Парламентарій упевнений, що 600 нових волонтерів будуть нашими амбасадорами у світі. Депутат закликав українську діаспору також включатися в цей процес: все, що нам потрібно, щоб люди приїхали в нашу країну. При цьому він висловив сподівання, що через сім років у нас не буде дітей, що не знають англійської. «І ми будемо мати іншу країну», - наголосив він. Інформація оновлюється.Святкування 50-річчя Світового Конгресу Українців (СКУ) в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"
В рамках святкування 50-літнього ювілею Світового Конгресу Українців в суботу 22 квітня 2017 року до Атен завітали шановані, відомі у багатьох країнах світу, офіційні представники цього Конгресу. На запрошення голови товариства "Українсько-Грецька Думка" пані Галини Маслюк, дорогі гості завітали до школи, що діє при цьому товаристві. Прибулих гостей радо вітали присутні у залі учні нашої школи та школи "Берегиня", а також батьки, вчительські колективи шкіл, волонтери. За традицією, учні школи Богдан Коваль та Катерина Дзюба піднесли гостям хліб-сіль. Директор школи п. Г. Павлюк щиро привітала Президента СКУ п. Евгена Чолія (Канада), Генерального секретаря СКУ п. Стефана Романіва (Австралія), Голову ЕКУ п. Ярославу Хортяні (Угорщина), представників СКУ із Англії, Німеччини, Угорщини, Естонії, Португалії, Австралії, Канади, США. Пані Ганна Павлюк розповіла шановним гостям про досягнення школи, мрії колективу і буденні труднощі. В доказ оптимізму життя школи маленькі козачки станцювали свій улюблений танок "Повзунець", а група старшокласниць привітала гостей піснею "Україно моя". Хореограф п. Лєна Євтєева, вчительки музики та співів п. Оля Василишин та п. Ліля Ситнікова доклали до цього свої здібності та вміння. До слова були запрошені прибулі представники СКУ. Добродій Евген Чолій тепло, по-родинному надавав слово кожному із своїх колег, залучаючи до розмови школярів, але й усіх присутніх. Затишно було всім хто знаходився в залі, прикрашеному з любов'ю батьками та вчителями. Особливо хотілося би відзначити вчителів школи та батьків її вихованців пп. В. Тимчишин, Н. Смоляник, Л. Грабну, Лєну та Вадима Хіміч, С. Здерську, В. Сенів, ... та інших. Пані Г. Маслюк у своєму виступі щиро подякувала дорогим гостям за виявлене бажання відвідати школу, за подарунки, із якими завітали гості, в розрахунку на подальшу успішну роботу колективу. Після зустрічі учні початкових класів у своїх відгуках написали в робочих зошитах про свої враження, а Данило Когут, учень 3-го класу, відзначив, що гордий бути українцем. Пізніше, я була свідком того, як він легко поділився зі своїм братом подаруночком, якого заслужив за танок. "Обніміться, брати мої, Молю вас, благаю..." Т. Г. Шевченко Особливо від себе хотіла би подякувати п. Г. Маслюк за вмілу організацію святкування 50-ліття Світового Конгресу Українців в Атенах, а також за можливість познайомитися із офіційними представниками великої української діаспорної родини, дізнатися про величезний об'єм роботи цієї організації за час його 50-літнього існування. Побажаймо ж усім, хто не стоїть осторонь гострих проблем України і українців, здоров'я та невичерпної енергії!Леся КУРИЛЯК, вчителько молодшої школи.
Світлини Вадима ХІМІЧ.
Відзначення 50-ліття Світового Конгресу Українців в Греції
https://www.youtube.com/watch?v=OTG3illsVmA&feature=youtu.beСВЯТКУВАННЯ 50-ЛІТТЯ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ В ГРЕЦІЇ
В рамках урочистих святкувань, присвячених 50-літтю діяльності Світового Конґресу Українців, що проходили 20-23 квітня 2017 року в Афінах, перебував Президент організації Евген Чолій. Взяти участь у заходах до грецької столиці прибули також Генеральний секретар СКУ Стефан Романів, представники українських громад Канади, Америки, Австралії, Німеччини, Великобританії, Естонії, Угорщини та Португалії. Під час свого перебування в Греції пп. Чолій та Романів провели низку зустрічей з представниками урядових і парламентських кіл Греції, МЗС, ЗМІ, Афінської торговельно-промислової палати, провідних політологічних інститутів та впливових громадських організацій. Крім того керівництво СКУ зустрілося з представниками церкви, іноземних дипломатичних установ, відвідали Посольство України в Греції. Президент СКУ пан Чолій взяв участь у вечірній Божественій літургії в Українській греко-католицькій парафії Афін Св. Миколая, де мав нагоду спілкувався з представниками української громади Греції щодо діяльності СКУ. Делегація представників Світового Конґресу Українців на чолі з його Президентом п.Чолієм 22-го квітня відвідала Українську суботню школу, що ось вже 15-ть років діє при Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", де ознайомила присутніх з життям українських громад по всьому світі та об'єднуючу роль СКУ. В такий спосіб пан Чолій показав дітям, що саме знання рідної української мови дозволяє порозумітися між собою громадянам різних країн з українським корінням. Участь у зустрічі взяли також діти та вчителі Української недільної школи “Берегиня”, директорка якої п. Галина Коцюр також розповіла присутнім про багаторічну діяльність школи. Цього ж дня у готелі "Президент" Президент СКУ також обговорив шляхи подальшої співпраці в просуванні українських інтересів під час зустрічі з представниками складових організацій СКУ з Австралії, Великої Британії, Греції, Естонії, Німеччини, Португалії, США та Угорщини. У суботу ввечері у святковій атмосфері відбувся урочистий бенкет з нагоди святкування ювілею СКУ, на якому були присутні українська дипломатична місія на чолі з Тимчасовим повіреним у справах України п. Наталею Косенко, мери та представники муніципалітетів Афін, Зографу, Пентелі, Перама, Мандри-Ідилії, представники політичних, дипломатичних, наукових та мистецьких кіл як Греції, так і України, а також української громади Греції. З привітаннями з нагоди ювілейної дати виступили Голова Асоціації "Українсько-Грецька Думка" п. Галина Маслюк та Тимчасовий повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко. Велике враження на присутніх справила змістовна промова Президента СКУ п. Евгена Чолія, в якій він розказав про 50-літню діяльність Конґресу, його проблеми та досягнення від витоків до сьогодення. Пан Чолій підкреслив важливість питань та викликів, що повстали перед світовим українством внаслідок російської агресії проти цілісності України та закликав усіх присутніх консолідувати свої зусилля задля миру та безпеки в Європі. Представники української громади та гості мали можливість переглянути документальний фільм “50 років Світового Конґресу Українців”. За вагомий внесок у розвиток українського суспільного життя в Греції Президент СКУ нагородив почесними грамотами як активістів української громади, так і греків, прихильників України. Для гостей заходу силами Асоціації "Українсько-Грецька Думка" був підготовлений чудовий концерт, прикрасою якого став виступ дитячого колективу Української суботньої школи при Асоціації, а професійні співачки вразили присутніх на бенкеті гостей високомайстерним виконанням не тільки українських народних та класичних творів, але й чудовим виконанням грецьких пісень. Після закінчення концерту діти з Української суботньої школи роздали усім присутнім пам'ятний подарунок - синьо-жовтого метелика, яких з цієї нагоди виготовили представники грецької громади Маріуполя. У неділю 23-го квітня Президент СКУ п. Евген Чолій виступив з привітанням до учасників наукової конференції «Еллінізм в Україні: історичні складові, сьогодення та перспективи», організованої Асоціацією «Українсько-Грецька Думка", яка проводилася під егідою Академії науки вищої освіти України, за підтримки Посольства України в Грецькій Республіці, за участю українських та грецьких науковців: істориків, археологів, етнографів та філологів.IV ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ ПІДСУМОВУЄ
Українці пам’ятають і шанують
«Свічка моління». Греція пам’ятає – Світ визнає. |
«Свічку моління» в пам’ять жертв Голодомору запалили 10 вересня 2010 р. представники світового українства, перебуваючи на IV Форумі української діаспори в Греції з 3-го по 13 вересня в місті Еретрія на о. Евія. Під лозунгом «Не дамо згасити свічу пам’яті» нова акція Світового Конґресу Українців розпочалася 19 червня ц.р. в Києві, де біля меморіалу Голодомору представники діаспори та всіх областей України запалили свічку пам’яті, засвідчуючи цим свою тверду волю продовжити боротьбу за визнання Голодомору 1932-33 рр. ґеноцидом українського народу. Отже, свою «Свічку моління», привезену з Києва головою Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» п. Галиною Маслюк, українці Греції за
Маленький Олесь Щербак запалив свою свічечку моління. |
палили цього року вперше разом з президентом Світового Конґресу Українців п. Евгеном Чолієм (Канада), президентом Европейського Конґресу Українців п. Ярославою Хортяні (Угорщина), головою Комітету «Україна-33» п. Ґенею Кузен (Франція) в присутності Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова.
В церкві Св. Елєфтеріоса, розташованій на території готелю, панахиду відслужили українські священики Грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Василь Лило. Сумними вогниками рясно горіли свічки, запалені учасниками Форуму. Вражаючими прозвучали статистичні дані втрат українського селянства в ці страшні для українського народу роки, наведені паном Чолієм. Не залишила байдужим жодного присутнього зворушлива розповідь пані Кузен, яка вже протягом 30-ти років очолює Комітет «Україна 33», завдяки діяльності якого французьке суспільство довідалося про Голодомор, а місцеві історики почали займатися цією закритою донедавна темою і вже написали наукові праці.
Шкільництво – найосновніший пріоритет діаспорної діяльності
Учасники IV Форуму української діаспори в Греції. |
Як ми повідомляли, IV Форум української діаспори в Греції пройшов в місті Еретрія на о. Евія з 3-го по 13 вересня 2010 р. Цьогорічний захід проводився за організацією Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» у співпраці зі Світовим Конґресом Українців (СКУ), Европейським Конґресом Українців (ЕКУ) та Українською Радою Миру (УРМ). В ньому взяли участь 29 представників з Канади, Франції, Угорщини, Греції, України.
Основною темою була освіта, отже освітяни з діаспори та України працювали над темами: «Сучасний стан викладання української мови, літератури, історії та географії в Україні та діаспорі», «Практика інтегрованого уроку в системі недільної школи», «Новітні типи уроку і їх практичне використання в системі недільної школи». Модератором освітянської конференції виступав відомий в діаспорних кругах та прекрасно обізнаний з проблемами українського шкільництва за кордоном директор Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова п. Анатолій Висоцький. Було заслухано доповіді філолога грецької, української, російської мов, перекладача з Греції Наталії Басенко «Культурні взаємозв’язки українського та грецького народів", студентки ОКР «Маґістр» за спеціальністю «Мова та література новогрецька» Маріупольського державного університету з України Оксани Басенко «Країнознавство як необхідний елемент інтегрованого підходу до вивченння рідної мови у недільній школі», президента Европейського Конґресу Українців, голови Українського самоврядування Угорщини та голови Товариства української культури в Угорщині Ярослави Хортяні про стан українського шкільництва на теренах Европи та зокрема в Угорщині, директора Української школи ім. В. Сарчука в Гамільтоні, Канада, кандидата філологічних наук, доцента Євгенії Петрової «Роль української діаспори у становленні та розбудові української освіти в Канаді» директора української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», секретаря Товариства «Українсько-грецька думка» Оксани Наконечної «Стан українського шкільництва в Греції», директора ЗНЗ «Міжнародна українська школа» (МУШ) Людмили Іванової з України з презентацією очолюваного навчального закладу, заступника директора ЗНЗ МУШ Галини Пархоменко «Одинадцятирічна освіта і Болонська система навчання в Україні», заступника директора ЗНЗ МУШ Оксани Воронецької «Особливості викладання української мови та літератури в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ, автора підручників з історії, кандидата історичних наук Олександра Гісема «Особливості викладання історії України в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ Світлани Нестеренко «Виховний процес у недільній школі. Збереження та виховання українців в новому середовищі», заступника головного редактора видавництва «Педагогічна преса», члена географічного товариства України і члена правління Асоціації вчителів географії України Валентини Бойко «Особливості навчання географії України в недільній школі», Даріани Т.-Блохин з Мюнхена «Українознавча наукова діяльність акад. проф. Ю. Бойка-Блохина в Людвіґ-Максиміліянс Університеті», кандидата педагогічних наук, доцента кафедри грецької філології Маріупольського державного гуманітарного університету Юлії Короткової «Забезпечення полікультурної освіти в Греції та Україні», а також проведено майстер-клас «Лялька-мотанка» методистом з історії ЗНЗ МУШ Світланою Нестеренко.
Під час обговорення ситуації, що склалася в середовищі українського діаспорного шкільництва було виділено неоднорідність проблем для різних країн, а саме, для автохтонного українського населення та нацменшин Центральної та Східної Европи і Балкан, як наприклад, Польщі, Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії тощо, для країн давнього поселення українців - Америка, Канада, Австралія, західна Европа, та представників останньої четвертої хвилі еміґрації, які частково долучилися до старих діаспорних організацій, де вони існували, або створили нові організації і школи при них.
Гарячі протиріччя виникли в обговоренні діяльності на европейських теренах Міжнародної Української Школи (МУШ). Цей державний проект, створений міністерством освіти України три роки тому на прохання українських громадських організацій Европи, широко презентувався серед нової хвилі міґрації як державний проект, що забезпечить українським дітям за кордоном отримання повноцінного атестату про середню освіту. Безумовно, дуже актуальний на даний момент проект МУШ повинен був допомогти українським дітям здобути освіту, дати можливість поступати в вищі навчальні заклади чи України, чи за кордоном. На жаль, в процесі діяльності не все складалося так гладко, як початково представлялося. Звісно, кожний початок складний і всі мають бути готові до подолання труднощів, що виникають. Поза чисельністю зрозумілих технічних деталей, заснувавши та прорекламувавши МУШ, український уряд майже з самого початку виявив неспроможність забезпечити її діяльність фінансово, звернувшись таким чином до українських громадських організацій, шкіл та безпосередньо батьків з проханням фінансування. Непосильний тягар в наступний раз ліг на плечі і так знедолених, заморених безробіттям, кризою і тяжкою працею українських міґрантів. Але це, як виявилося незабаром, було тільки півбіди. З метою отримання завітного паперу з гербовою печаткою в Европі почали «плодитися» комерційні навчальні заклади, єдиною метою яких є одне - атестат. Внаслідок цього на даний момент українське шкільництво в Европі перебуває під серйозною загрозою. Адже мета кожної української спільноти поза межами рідної землі є, перш за все, збереження мови та національної самоідентичності. І саме через недільні школи представники всіх етносів у світі зберігають свою самобутність і збагачують культуру країни проживання.
Отже, під час освітянської конференції Форуму було висловлено велике занепокоєння фактом, що в чисельних комерційних школах, що як гриби розплодилися на европейському просторі єдино для співпраці з Міжнародною українською школою, не надається значення патріотичному вихованню дітей в християнському українському дусі, не прищеплюється любов до рідної мови, літератури, звичаїв та прадавніх традицій українського етносу, не викладається правдива історія української нації та її героїв та не відзначаються визначні для українського народу дати і свята. Таким чином, і так зденаційовані десятиліттями радянського панування українці, що складають основну масу нової хвилі міґрації, не зможуть ні зараз, ні в майбутньому ідентифікувати себе в іноземному середовищі, відстоювати свої права та достойно представляти Україну в світі. Українські школи за кордоном, настоюють представники української діаспори, мають святий обов’язок виховувати достойну зміну, що продовжуватиме розбудовувати українську справу в усьому світі. Світ повинен знати правду про багатостраждальну історію українського народу, про столітні гоніння та заборони, про систематичне винищення українського селянства через штучний Голодомор, про тотальне винищення української інтеліґенції, про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність своєї Батьківщини тощо. Українська діаспора завжди була і продовжуватиме залишатися основним провідником української ідеї в світі.
Представники діаспори схвильовані також останніми подіями в Україні і, особливо, в сфері освіти, коли посаду міністра освіти обійняв відкритий україноненависник Дмитро Табачник, що чи не щодня шокує українську світову спільноту своїми необґрунтованими, а часто відверто брехливими заявами. Перед українськими освітянами за кордоном стоїть важливе питання – чи можлива подальша співпраця і в якій мірі з міністерством освіти України? Чи не спробує сьогоднішня офіційна Україна насадити в українському закордонному просторі викладання спотвореної радянською пропагандою історії України? Чи піклуватиметься про збереження української мови в діаспорі, відколи намагається правдою-неправдою надати російській мові статус другої офіційної мови в самій Україні?
Велика кількість питань стоїть зараз як перед освітянськими фахівцями в діаспорі, так і в Україні. Весь спектр цих питань було порушено на конференції IV Форуму. Приємно, що освітяни з України щиро готові шукати шляхи розв’язання існуючих в діаспорі проблем. Це дуже важливо, так як самим діаспорянам в чужоземному середовищі це дуже важко робити. Але їм це вдавалося досі і, хочеться вірити, буде вдаватися і надалі. Незважаючи на зміни урядів, політики чи вподобань кожної наступної влади в Україні.
Результатом конференції стала прийнята Резолюція, яку організаторами Форуму було надіслано до міністрества закордонних справ та міністерства освіти України. Дирекція МУШ передала українській недільній школі при Товаристві «Українсько-грецька думка» комплекти літератури для молодшої школи, методичну літературу для старшої школи, а також атласи та карти з географії України, компакт-диски та мультфільми в допомогу вчителям недільної школи. Евгенія Петрова передала для потреб Товариства та школи канадські зразки підручників для недільної школи, методичні посібники з методики викладання історії Валентини Курилів (Канада) та компакт-диски з кінострічками історичного змісту "Між Гітлером і Сталіним" та "The Soviet Story". В роботі конференції взяли участь всі вчителі української недільної школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка».
Українській нації – бути!
Посол України Ю. Щербак та історик О. Гісем. |
Усі ці болючі питання продовжували обговорюватися учасниками Форуму під час історичних бесід, основними темами яких були: «Україна між Европою та Росією», «Українській нації - бути. Проблеми сучасного націєтворення та шляхи до їх подолання». Цьогорічні бесіди перетворилися на справжні дискусії, що торкнулися не лише сучасного стану справ в Україні, нових глобальних реалій та місця України в світі, але й історичних питань, що викликають протиріччя у трактуванні. Жваве зацікавлення викликали у присутніх виступи відомого українського дипломата, Посла України Юрія Щербака, який теж висловив велике занепокоєння за подальшу долю України. Свою позицію щодо історичних тем та сучасних подій в країні висловив також автор підручників історії, кандидат історичних наук Олександр Гісем. За високим рівнем зацікавленості та браком часу на обговорення, було заплановано додаткові дві зустрічі поза запланованою програмою, на одній з яких було переглянуто фільм "Між Гітлером і Сталіном". Посол України Юрій Щербак подарував організаторам свою останню книгу роздумів, порівнянь, передбачень, статтей та виступів за 2003-2010 рр. «Україна в зоні турбулентності: демони минулого і тривоги ХХІ століття», що вийшла цього року у видавництві «Український письменник».
Заключне слово, спроектоване в майбутнє
Заключну сесію IV Форуму української діаспори в Греції, яка відбулася ввечері 10 вересня, розпочав один з наймолодших учасників Віктор Ващенко з Києва, який прочитав поезію Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Привітавши присутніх та передавши вітання від голів усіх організацій-членів Европейського Конґресу Українців, які дуже вболівали за роботу Форуму, а також вітання від колективу Міжнародного Інституту Освіти та Культури «Львівська політехніка» та особисто його директора пані Ірини Ключковської, голова Товариства «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк запросила до слова Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова.
Віктор Ващенко декламує Шевченка. |
Привітавши присутніх пан Шкуров підтвердив зацікавленість Посольства у розбудові належної співпраці з організаціями українців у країні перебування, а також наголосив на тому, що Посольство і він сам особисто є відкритими для обговорення усіх проблем, що хвилюють українську громаду та потребують участі посольства для їх вирішення. Пан Посол особливо виділив важливі аспекти консульського захисту громадян України в Грецькій Республіці, що «передбачають врахування наступних специфічних факторів: особливості ринку праці Греції – країни-реципієнта трудових мігрантів; вагома роль грецьких операторів на ринку міжнародних морських перевезень і, у цьому зв‘язку, працевлаштування значної кількості українських моряків на суднах грецьких судновласників; географічне
Посол України в Греції Володимир Шкуров. |
положення Греції та використання її територіальних вод міжнародними злочинними угрупованнями (до складу яких, на жаль, нерідко входять і громадяни України) для перевезення до держав Євросоюзу нелегальних мігрантів з країн Близького Сходу та Північної Африки». Надзвичайно важливою вважає пан Посол співпрацю Посольства та українців Греції в сфері освіти та культури: «...Наші з вами завдання щодо покращення іміджу України за кордоном і популяризації в країні перебування української культури повністю співпадають. Хотів би відзначити готовність Посольства максимально сприяти вдосконаленню цієї співпраці, в тому числі і силами культурно-інформаційного Центру, що діє при Посольстві України в Греції». Зворушливими і прекрасними прозвучали останні слова нового Посла України в Греції: «І на останок… Я дуже хотів би завершити своє привітання уривком із «Думок нарозхрист» Павла Загребельного, який, на мій погляд, гармонує з нотою нашого сьогоднішнього зібрання.
«Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі; небо хмарніє від птаства, червоновишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над посереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно устає в небо псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: «О люди, люди небораки…» і дух рве до бою, і діти просять «моні!», а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, «леліє, віє, ласкавіє», і небо пахне сміхом.
Мова вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла і зарясніла?
Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільоннокрилим птаством? Мово! Течеш вільно, як Ріка. «Тече вода в синє море, та не витікає…» А на ній човни золотії: звуків, слів, мови – із сивої-сивої Давнини причалюють човни золотії…» (П.Загребельний «Думки нарозхрист». 2. Мова, стор. 23).
Наступним до аудиторії звернувся Посол України, представник Української Ради Миру Юрій Щербак, який привітавши присутніх і подякувавши за чудову організацію Форуму, вручив від імені першого Президента України Леоніда Кравчука почесні грамоти «За вагомий внесок у миротворчу справу в ім’я утвердження миру, гуманізму та справедливості, активну громадську діяльність, спрямовану на розбудову українсько-грецьких відносин, згуртування української громади, високий патріотизм та відданість Батьківщині» голові Европейського Конґресу Українців Ярославі Хортяні, голові Комітету «Україна 33» Ґені Кузен, а також членам Ради правління Товариства «Українсько-грецька думка» Вікторії Юрині та Оксані Наконечній.
У своєму виступі Президент Европейського Конґресу Українців, перший заступник Президента Світового Конґресу Українців, голова української громади Угорщини пані Ярослава Хортяні зазначила, що взяла участь у всіх чотирьох Форумах української діаспори в Греції і наголосила на їх важливості та вдалому форматі проведення, подякувала за віддану працю грецьких українців та Товариства «Українсько-грецька думка», яке є складовою організацією ЕКУ та СКУ, в розбудову української справи. Пані Хортяні зазначила, що дві найважливіші надбудови українських організацій, Світовий та Европейський Конгреси Українців, сьогодні як ніколи діють об’єднано та злагоджено на користь усіх українців світу та України. Виклики сьогодення є великими і тільки наша спільна праця та велика згуртованість можуть дати необхідний результат, зазначила пані Хортяні, наголосивши, що і цьогорічний Форум є результатом спільних зкоординованих дій, не зважаючи на складну ситуацію в світі.
Ключовим моментом заключної сесії IV Форуму був виступ Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, який привітавши присутніх та подякувавши організаторам, доповів про засади діяльності найголовнішої надбудови українських організацій світу, Світового Конґресу Українців та окреслив його мету, завдання та напрямки діяльності на наступні роки.
Після закінчення виступів Галина Маслюк представила присутнім запропоновану Резолюцію Форуму, яку було схвалено, а також зачитала прийняту Резолюцію освітянської конференції. Обидва документи надіслані до Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти України.
Посол України В.Шкуров,
президент СКУ Е.Чолій,
президент УГД Г.Маслюк,
відома українська
художниця
О.Чаус. |
В заключення голова Товариства «Українсько-грецька думка» від імені українців Греції, співорганізаторів – Світового Конґресу Українців, Европейського Конґресу Українців та Української Ради Миру подякувала всім, хто долучився до роботи Форуму, хто вболіває за українську справу та відчуває особисту відповідальність за майбутнє української нації. Голова Товариства подякувала членам Товариства, подружжю відомої української художниці Греції Оксани Чаус за створення цього року нового логотипу Товариства, а також за фінансування футболок для всіх учасників з логотипом IV Форуму. Наша непоборність – в єдності українців усього світу, зазначила Галина Маслюк, закликавши усіх присутніх заспівати разом гімн України.
Відома піаністка, вокаліст Медея Ясоніду. |
Після урочистої церемонії учасники та гості IV Форуму мали можливість насолодитися прекрасною красичною музикою, а також українськими народними піснями у виконанні членів Товариства Медеї Ясоніді, народженої в Україні в сім’ї понтійських греків, видатної вокалістки та піаністки Греції, Романа Садовського, прекрасного українського тенора з Івано-Франківщини, а також їх колеги Даніели Кліхової з Чехії, яка впродовж багатьох років радує українську громаду Греції дружнім відношенням та блискучим виконанням українських творів.
Позаду напружена робота, гострі дискусії, документи та важливі рішення. Залишилися в пам’яті багатогодинні вечірні обговорення, переживання, але й море сміху, тепла, курйозних випадків та жартів. Дружня українська родина поповнилася новими облич
Учасники Форуму
в останній день прощання. |
чями. Позаду завжди сумні хвилини розставання. Але попереду нові радісні зустрічі.
Серед гарячки останніх днів дзеленчить дзвоник, приємний жіночий голос з Канади питає: «Слухай, Галино, чи ви вже вирішили з наступним Форумом?». Не знаємо, плакати чи сміятися, але впевнено знаємо, що гостинна грецька земля завжди чекає на своїх друзів-українців і доказала це вкотре.
"Незгасимий вогонь" в Греції
Прес-реліз, 25.09.2008
За ініціативою Товариства української діаспори в Греції та греків філоукраїнців "Українсько-грецька думка", в грецькій столиці пройшли заходи в пам'ять 10 мільйонів замордованих штучним голодом українців в 1932-33 рр. з метою інформування про цю трагічну сторінку історії України грецького суспільства.
Таким чином Товариство "Українсько-грецька думка" підключилося до ініційованої Світовим Конгресом Українців (СКУ) та підтриманої Президетом України Віктором Ющенко акції "Незгасима свічка", яка розпочалася з Австралії, пройшовши через Канаду, США, Колумбію, Еквадор, Перу, Бразилію, Парагвай, Арґентину, Чилі, Великобританію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусію, Польщу, Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Португалію, Італію, Сербію, Хорватію, Угорщину, Грецію, продовжить свій шлях до Румунії, Молдавії, Казахстану, Росії, Вірменії, Грузії і завершиться відзначеннями в столиці України Києві.
Церемонія передачі "Незгасимого вогню" пройшла в неділю 21 вересня у приміщенні посольства України в Греції біля погруддя Т. Шевченка. Спеціально виготовлений СКУ смолоскип з надписом "Україна пам'ятає - світ визнає" посол України в Угорщині Дмитро Ткач передав своєму колезі послу України в Греції Валерію Цибуху, який, в свою чергу, передав священий вогонь голові Товариства "Українсько-грецька думка" Галині Маслюк. В цей же день відбулися панахиди в Афінському кафедральному соборі за благословення Архиєпископа афінського та всієї Греції Ієронімоса та грецько-католицькій церкві Св. Трійці, де Екзарх ГКЦ владика Дімітріос визнав Голодомор ґеноцидом.
Заходи, які відбувалися під егідою українського посольства в Греції, завершилися конференцією, яка відбулася 22 вересня в Будинку книги. Основними доповідачами були пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України. Паралельно пройшла виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, під назвою "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".
Таким чином робляться спроби до визанння світовою спільнотою злочину сталінського режиму проти українського народу та визнання його ґеноцидом української нації.
На даний момент 17 країн світу визнали штучний голод 1932-33 рр. в Україні як Ґеноцид українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.
У всіх заходах взяли участь члени квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Ними була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", яка складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.
Прес-служба Товариства
"Незгасима свічка" українського болю в Афінах
Пам'яті жертв Голодомору
6 квітня ц. р. в Австралії розпочалася Міжнародна акція "Незгасима свічка". Метою проведення акції є залучення світового українства до міжнародних та державних заходів з відзначення у 2007-2008 рр. 75-х роковин геноциду українського народу. Згадана акція ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового Конгресу Українців (МКК СКУ) з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-33 рр. в Україні та підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ України, Українською всесвітньою координаційною радою.
Продовжуючи естафету вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-32 рр. в Україні, "Незгасимий вогонь" 21 - 22 вересня перебував у столиці Греції Афінах. 21 вересня о 10 годині ранку в Посольстві України в Греції відбулася офіційна передача "Незгасимої свічки" послом України в Угорщині п. Д. Ткачем послу України в Греції п. В. Цибуху. Пан Ткач розповів присутнім про заходи, які пройшли в Угорщині, зокрема, про зворушливі хвилини в приміщенні угорського парламенту. Після слів подяки послу України в Угорщині за те, що поділився виділеними для цієї країни днями, пан Цибух наголосив на важливості проведення такої акції в Греції та передав смолоскип Голові Товариства української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка" п. Галині Маслюк. Пан посол зазначив, що саме з ініціативи цього товариства "Незгасима свічка" потрапила в Афіни. "Священним обов'язком кожного українця є пам'ятати про безневинні жертви Голодомору та шанувати їх пам'ять, задля майбутнього, з метою уникнення повторення цієї жахливої трагедії у прийдешніх поколіннях", - зазначив В.Цибух.
В свою чергу п. Г. Маслюк підкреслила, що метою проведення акції "Незгасимого вогню" в Греції є донесення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. до широкої грецької громадськості та досягнення визнання цієї жахливої трагедії грецьким парламентом. "Україна пам'ятає - світ визнає", процитувала вибитий на смолоскипі надпис п. Маслюк, наголошуючи на тому, що тільки тоді, коли українці говоритимуть про цю жахливу, але десятиліттями замовчувану трагедію свого народу, є шанс на її визнання світовим співтовариством.
На поминальному мітингу, що відбувся біля погруддя Тарасу Шевченкові, встановленому біля Культурно-Інформаційного Центру України, з короткими вітальними промовами виступили також Голова Комітету "Україна-33" пані Ґеня Кузен (Франція) та відомий український митець, історик і дослідник Микола Сядристий, які прибули до Афін на запрошення Товариства Української Діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", щоб взяти участь у тематичній конференції, що проходить в грецькій столиці в рамках заходів естафети "Незгасимого вогню". Ґеня Кузен - українка з Франції - 25 років свого життя віддала справі визнання Голодомору у світі як геноциду українського народу. Взявши до рук "Незгасимий вогонь", вона поцілувала смолоскип і висловила сподівання, що прийде хвилина, коли весь світ буде знати про злочин, скоєний проти українського народу. Микола Сядристий впевнений, що без розуміння українського Голодомору 1932-33 рр. в Україні неможливо зрозуміти ХХ століття взагалі. Це є сімдесят три атомні бомби Хіросіми. Сказати, що Голодомору не було, це рівнозначно заперечити існування Греції як країни. А документами, які підтверджують цей злочин, можна обклеїти увесь Парфенон і встелити всі дороги, що ведуть до Акрополя, додав пан Сядристий.
Голова Товариства Галина Маслюк передала свічку в руки учениці недільної школи Лілі Куклі. Адже шлях до визнання довгий і молодше покоління повинно пам'ятати про цю трагедію і робити все можливе, щоб вона ніколи не повторилася.
Після урочистої передачі вогню присутнім була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", у виконанні квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Зазначена композиція складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.
Після мітингу в українській дипустанові "Незгасимий вогонь" було перенесено до Кафедрального собору Грецької Православної Церкви, де з благословення блаженнійшого Архієпископа Афінського та Всієї Греції Ієронімоса відбувся поминальний молебень українською мовою.
Ввечері цього ж дня "Незгасима свічка" також освітила панахиду в Греко-католицькій церкві (ГКЦ) Святої Трійці (м. Афіни), де за великого зібрання української громади Греції та за присутності українських дипломатів відбулася поминальна служба грецькою та українською мовами. Екзарх ГКЦ владика Дімітрій, який разом з українським священиком правив службу за загиблими під час Голодомору 1932-1933 років, висловив щиру підтримку Україні в питанні визнання світовою спільнотою Голодомору та наголосив, що ГКЦ готова надати необхідну підтримку українській громаді в Греції в її зусиллях щодо визнання цієї жахливої трагедії грецьким політикумом та підготовці відповідного звернення до офіційних чинників країни.
22 вересня ц.р. в рамках проведення в Греції акції "Незгасима свічка" відбулася тематична конференція та виставка архівних матеріалів "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".