Вородимир Великий - правитель Київської Русі

Напис: Святий Володимир Великий Правитель України. Меморіальна дошка, встановлена при вході на національний меморіальний пагорб Шотландії. Князь Володимир Великий по праву вважається одним з найвидатніших правителів Київської Русі. За часів його князювання були проведені кардинальні реформи у всіх сферах життя держави, він зміг не лише побудувати сильну монархію, а й нарешті поставити крапку в «цивілізаційному виборі» країни, впровадивши християнство. Чи знаєте Ви Україну?  

---

by Administrator 1

Срібний дзвоник кличе в літо! Анонс

Дорогі друзі!

У суботу 9-го червня 2018 року о 17.00 пролунає останній дзвоник в Українській недільній школі при Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” біля пам’ятника Кобзарю в Парку Гуді (Зографу).

---

by Administrator 1

Έκθεση ζωγραφικής "Η Ουκρανία με το βλέμμα των νέων" 14 Ιουνίου 2018

---

by Administrator 1

Η Κοινότητα της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" καταδικάζει

Σχετικά με το απαράδεκτο συμβάν που έλαβε χώρα στη Θεσσαλονίκη στις 9 Μαΐου με την προσφώνηση και κατάθεση στεφάνων από τους "εκπροσώπους" των τρομοκρατικών αυτοαποκαλούμενων λαϊκών δημοκρατιών του Λουγάνσκ και Ντόνετσκ, θα θέλαμε να εκφράσουμε τη λύπη μας για τους ανθρώπους που έδειξαν τέτοια ασέβεια προς τον φιλικό ουκρανικό λαό και στη μνήμη των εκατομμυρίων Ουκρανών πεσόντων στον Β' Παγκόσμιο πόλεμο, αλλά και στους χιλιάδες Ουκρανούς που έχασαν τη ζωή τους από τη ρωσική εισβολή στην Ανατολική Ουκρανία 2014-2018. Το θέμα είναι σοβαρό και πρέπει να αντιμετωπίζεται σε επίπεδο που αρμόζει στην περίσταση.

Θα θέλαμε να πληροφορήσουμε ότι το Γενικό προξενείο της Ουκρανίας στη Θεσσαλονίκη σε συντονισμό με την Πρεσβεία της Ουκρανίας στην Ελλάδα κάνουν όλες τις απαραίτητες ενέργειες σε κυβερνητικό επίπεδο καθώς και της περιφερειακής τοπικής αυτοδιοίκησης σχετικά με αυτό το ζήτημα.

Δυστυχώς οι τοπικές αρχές της Ελλάδας επανειλημμένα με μεγάλη ανευθυνότητα υπονομεύουν την επίσημη στάση της Ελλάδας προκαλώντας προβλήματα στις διμερείς σχέσεις της χώρας τους με ότι συνεπάγεται. Προφανώς υπάρχει πρόβλημα στην αντιμετώπιση τέτοιου είδους αυθαίρετων ενεργειών των αξιωματούχων της τοπικής και η ατιμωρησία τους δίνει θάρρος να τις επαναλαμβάνουν ή ακόμα να γίνονται κακό παράδειγμα για τους άλλους.

Είναι πολύ θλιβερό αυτό το γεγονός, ακόμα περισσότερο που ΌΛΟΙ στο σύνολό τους Ουκρανοί και το ουκρανικό κράτος επίσης καταδικάζουν την τούρκικη εισβολή στην Κύπρο και είναι κατηγορηματικοί ως προς το θέμα αυτό.

Ο ουκρανικός λαός χρειάζεται αυτή τη στιγμή υποστήριξη όλου του δημοκρατικού κόσμου για την αντιμετώπιση της στρατιωτικής εισβολής στην Ουκρανία, για την αντίσταση στον ύπουλο υβριδικό πόλεμο που διεξάγει η ρωσική ομοσπονδία εναντίων της Ουκρανίας, αλλά και σε άλλες χώρες. Αναμένουμε ο ελληνικός λαός να είναι στην πρώτη γραμμή υποστηρίζοντας μεταξύ άλλων και τη μεγάλη ελληνική κοινότητα της Ουκρανίας που βρίσκεται ακριβώς στη διαχωριστική γραμμή και υποφέρει.

 

---

by Administrator 1

УКРАЇНОЗНАВЧІ ПРІОРИТЕТИ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ В ДІАСПОРІ: ПРОЕКТ « КРАЄЗНАВСТВО ТА ПАМʼЯТКОЗНАВСТВО»

28–29 квітня 2018 року в м. Афіни (Греція) за організаційної підтримки Асоціації «Українсько-Грецька Думка», зокрема його очільниці Галини Маслюк, та за сприяння Міністерства закордонних справ України відбулася Міжнародна краєзнавча конференція «Українознавчі пріоритети в шкільній освіті в діаспорі: проект “Краєзнавство та памʼяткознавство”». У рамках конференції 28 квітня в залі Української греко-католицької церкви Святого Миколая було проведено круглий стіл з теми «Шкільна географічна освіта в Україні та діаспорі» з учителями українських недільних шкіл м. Афіни. Основний спікер – Валентина Бойко, головний редактор видавництва «РА “Освіта України”» (м. Київ, Україна), яка є автором шкільних підручників і навчальних посібників з географії, окреслила основні проблеми навчання географії, починаючи від курсу «Рідний край» у 5 класі й до курсу «Україна і світове господарство» у 9 класі закладів загальної середньої освіти в Україні. Обговорювалися також особливості методичного сервісу, пов’язаного із застосуванням сучасних засобів візуалізації навчального матеріалу, яких нині потребує сучасне покоління школярів. Зі свого боку, вчителі, які працюють в українських школах у Греції, акцентували увагу на тому, що нині надзвичайно гостро стоїть проблема опанування навчального матеріалу за програмами Міністерства освіти і науки України в рамках Міжнародної української школи в умовах недільної школи за кордоном. Означена проблема потребує нагального розв’язання з врахуванням думки усіх зацікавлених сторін: і батьків учнів, і вчителів недільних шкіл, і галузевого міністерства. 29 квітня на пленарному засіданні з доповіддю «Сім природних чудес України в контексті географічного українознавства» виступив Сергій Міхелі, професор кафедри географії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор географічних наук, член Українського географічного товариства України. Виступ було присвячено найцікавішим природним об’єктам України, що були визначені в результаті всеукраїнського конкурсу шляхом Інтернет-опитування та врахування думки експертів. Слухачі дізналися про такі об’єкти – біосферний природний заповідник «Асканія-Нова», природний заповідник «Подільські Товтри», озера Синевир і Світязь, регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», національний природний парк «Дністровський каньйон», пам’ятку природи «Мармурова печера» на масиві Чатир-Даг в Кримських горах. У виступі Валентини Бойко, члена Українського географічного товариства України та Національної спілки журналістів України, йшлося про рекреаційний потенціал України та перспективи його розвитку. Цікаво було дізнатися, що Україна володіє багатими природними рекреаційними ресурсами, зокрема мінеральними та термальними водами, що їх доповнюють лісові й гірські ландшафти зі сприятливими кліматичними умовами, мальовничі озера й річки, історико-культурні центри і пам’ятки. Тому останніми роками в країні активно розбудовується відповідна туристична, й особливо курортно-лікувальна, інфраструктура. Прикладом слугувала розповідь про такі популярні курорти України, як Трускавець і Східниця у Прикарпатті, Свалява – у Закарпатті, Сатанів – на Поділлі. Яскравим доповненням доповідей науковців став проект «Спадщина України» учнів Української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» (директор Ганна Павлюк) під керівництвом Ігоря Данилюка, студента Агрокультурного університету Афін. Проведення конференції стало важливою подією не тільки для педагогів українських навчальних закладів у Греції, а й для всієї української громади, яка мала нагоду дізнатися більше про природні обʼєкти та сучасні культурні й економічні тенденції розвитку України. В рамках свого перебування в Греції для участі у Міжнародній конференції «Українознавчі пріоритети в шкільній освіті в діаспорі» українські вчені Валентина Бойко та Сергій Міхелі відвідали Українську недільну школу при Асоціації “Українсько-Грецька Думка”. Усі вихованці школи, від найменших до великих, а також вчительський колектив на чолі з директоркою Ганною Павлюк завжди радо зустрічають гостей і, особливо, з України. Після невеличкої екскурсії та розповіді про школу, пп. Валентина Бойко та Сергій Міхелі довідалися від дітей, з яких регіонів і міст родом їхні батьки, і що всі вони сумують за Україною, за своїми рідними та друзями. Всі діточки знають, де розташована Україна на карті, відмітили українські географи і почастували дітей солодкими дарунками з рідної землі. Пані Валентина Бойко презентувала в школі нове видання — Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садка, висловлюючи надію, що публікації стануть у пригоді не тільки керівнику школи, а й вчителям початкової школи та вчителям-предметникам. Підручник «Географія. 9 клас» (авт. В. М. Бойко, І. Л. Дітчук, Т. А. Гринюк, І. М. Харенко, І. В. Смаль; Видавництво "Підручники і посібники"), одним із авторів якого є сама пані Валентина, став цінним подарунком для вчительки географії української діаспорної школи Лєни Хіміч. Українські вчені в свою чергу теж отримали дарунки, видання товариства, а саме ювілейний випуск двомовної збірки творів Т. Шевченка та статтей про його життя та творчість “Заповіт”, а також ювілейний випуск щорічного альманаху “Вісник — Анґеліафорос 2017”. Рада правління Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, вчительський колектив Української недільної школи, що діє при ній, Українська суботня школа при Культурно-освітньому центрі “Берегиня”, а також усі земляки, які взяли участь у заходах, щиро вдячні українським вченим за цікаві змістовні виступи, за те, що розповіли і показали як чудово змінюється Україна, як її унікальні природні багатства можуть стати привабливим напрямком туризму та лікувального туризму зокрема. Доповідачам вдалося досягти своєї мети — усі присутні на конференції слухачі вирішили якнайшвидше відвідати... Україну!

Прес-служба Асоціації “Українсько-Грецька Думка”.

 

---

by Administrator 1

Η Ουκρανία στον Β’ Παγκόσμιο πόλεμο/Україна в Другій світовій війні

Υποχρέωση όλων των μορφωμένων ανθρώπων είναι η αποκατάσταση της αλήθειας και καταδίκη για καθεστώς που εδώ και δεκαετίες διαστρεβλώνει της πληροφορίες και παραπλανεί την κοινή γνώμη. Moscow signs the Treaty of Rapallo, facilitating the rearmament of Germany after WWI; joint ventures WWII with Hitler via the Molotov/Ribbentrop Pact; pleads victimization under Operation Barbarossa, together with 20 million “Russian” deaths; condemns the target for Hitler’s war in Europe (Ukraine); and the target becomes the culprit.  The Soviet Union then becomes a principal at the UN (borne of the very volcano that Moscow lit), and Russia (the unapologetic legatee) today both applauds the Molotov/Ribbentrop Pact, and vaporizes the UN’s founding precepts by invading Hitler’s target. Ένα άρθρο δημοσιεύεται στη The Washington Post το 2010 washingtonpost.com <http://www.washingtonpost.com&gt; *In Ukraine, movement to honor members of WWII underground sets off debate* By John Pancake Special to The Washington Post Wednesday, January 6, 2010; A07 LVIV, UKRAINE — In World War II, members of the Ukrainian underground fought to make their vision of an independent nation real. They battled Hitler and Stalin. Ultimately they lost, and the Soviets took control of most of Eastern Europe after the war. The Ukrainians finally achieved independence when the Soviet Union collapsed in 1991. Now many in this fledgling nation would like to formally recognize those earlier nationalists — the “brave defenders of the Motherland,” as President Viktor Yushchenko has called them. Newly introduced legislation would honor members of the underground and provide them with benefits accorded to war veterans. But the movement to pay tribute to the insurgent fighters has set off a national debate about exactly what happened more than six decades ago. Many say the underground collaborated with the Nazis, killed thousands of Jews and perpetrated a campaign of ethnic cleansing against Poles. The legacy of the underground flows through Ukrainian culture today. Its best-known banner — a red-and-black flag — is seen at the rallies of nationalist politicians. In this western Ukrainian city, where the insurgency was active, members of the underground are buried in elaborate marble tombs in a historic cemetery. Street vendors sell memorabilia commemorating the resistance. There is even an underground-themed restaurant outfitted as a bunker. In one corner, diners can do target practice using a picture of Stalin. While those involved in the debate over the underground are somewhat polarized, they agree on one thing: It’s complicated. To begin with, the underground was made up of many factions, subfactions and rivals. In hindsight, some look better than others. Meanwhile, for the majority of Ukrainian families, the experience of “the Great Patriotic War” was fighting with the Red Army to defend the homeland. Some descendants of Red Army soldiers view members of the underground as traitors. The effort to recognize the insurgents also is taking place against the backdrop of centuries of persecution of Jews in Ukraine, where pogroms were common. The Cossack chieftain Bogdan Khmelnytsky, whose statue stands in the Ukrainian capital, fought for independence during the 17th century. But he also presided over the killings of tens of thousands of Jews, said Rabbi Alexander Dukhovny, head of the Religious Union for Progressive Jewish Congregations of Ukraine. “Was he a hero or an anti-hero? Even after 350 years, it is difficult to know,” Dukhovny said. Considerable research on the underground is underway in Ukraine and Canada, a center of the Ukrainian diaspora. One of the key figures involved in the research is Peter J. Potichnyj. Born in a Ukrainian family in a village in what was then eastern Poland, Potichnyj experienced the horrors of the war firsthand. Soviet secret police executed his father. Poles massacred most of the people in his village. In 1945, at age 14, he joined the Ukrainian Insurgent Army, or UPA, and fought against the Soviets until 1947. He eventually became a historian at McMaster University in Hamilton, Ontario, and helped edit 77 volumes about the Ukrainian underground. Potichnyj, 79, said that although the underground may have had brief strategic alliances with the Germans, it was mostly fighting the Soviets. He said much of the anti-underground talk these days is orchestrated from Russia <http://www.washingtonpost.com/wp-srv/world/countries/russia.html?nav=el&gt;. “You know the Russians don’t want to admit there were people fighting them — not because they were cooperating with the Germans but because they were fighting for their own culture and the liberation of their own countries,” he said. As for the killings of Jews and Poles, Potichnyj argues that no matter where guerrillas fight for liberation, it’s a messy affair. The Poles provoked the Ukrainians, he said. “With respect to Jews,” he said, “obviously, in the situation there must have taken place some killing of the Jews, although in 1943, when the UPA was quite strong, there were hardly any Jews left because the Germans had, unfortunately, killed them all off. But there were some remnants, and the remnants were either working with the Ukrainian underground or they were working with the Soviets.” Those allied with the Red partisans were obviously enemies of the underground, he said. Potichnyj said the underground made a terrible mistake in not condemning the Germans’ efforts to exterminate the Jews. But he strongly denies that there is any document showing that the underground ordered the “systematic” killing of Jews. John-Paul Himka, a historian at the University of Alberta, believes there was a systematic killing of Jews in some Ukrainian areas. Himka has written extensively on the Holocaust and Ukrainian history. He said he has read hundreds of accounts, composed in different places and at different times, of Jews who survived; many mention killings by the Ukrainian militia. Of the plan to honor UPA fighters, he says: “This is really a problem area because they killed so many people, civilians.” In addition to Jews, he said, they killed 60,000 to 100,000 Poles, as well as political opponents, Orthodox clergymen, teachers of Russian and many prisoners of war from eastern Ukraine. He estimates that UPA fighters killed several thousand Jews, “but perhaps the number was much higher.” “Although what UPA did to the Jews may not have been, in the larger scheme of things, a major contribution to the Holocaust, it remains a large and inexpugnable stain on the record of the Ukrainian national insurgency,” he said. Olexiy Haran, a professor of comparative politics at the University of Kyiv-Mohyla Academy, said Russian “propaganda” distorted the extent of the atrocities. The Ukrainian insurgents were fighting for independence, he insists. “I believe that these people deserve to be veterans, maybe with the exception of those who committed crimes,” he said. “This was guerrilla warfare, and it’s difficult to imagine guerrillas without atrocities.” Many academics say the debate over the underground is part of a larger tug of war over Ukraine’s national identity. Russia ruled most of what is now Ukraine for more than three centuries. But relations between the countries have been testy, and since Yushchenko’s election in late 2004, Ukraine has distanced itself from Russia while moving toward the West. Yaakov Bleich, whose title is chief rabbi of Ukraine, said of Yushchenko’s effort to legitimize the insurgents: “His goals are noble; the means stink.” “What I mean is that we all understand that Yushchenko is trying to build up national pride, and we all understand that that is needed,” Bleich said. “After 350 years that the Ukrainian people were subjugated, they have to rebuild national pride. “But should we take things that are controversial — heroes that are still of questionable repute — and use them to do that?” he said. “At this point you have people out there living today [who suffered], and the image is one that would hurt people. The Ukrainian insurgents fought alongside the fascists. And maybe their intentions were good, but I will say that the road to hell is paved with good intentions.” *– Special to The Washington Post* View all comments <http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/01/05/AR2010010503610_Comments.html&gt; that have been posted about this article. © 2010 The Washington Post Company Και η απάντηση της Ένωσης των Ουκρανών Δικηγόρων της Αμερικής

---

by Administrator 1