УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА НА СТОРОЖІ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ
21 серпня 2015 року в Українському Домі в Києві, в присутності 150 учасників з 25-ти країн, науковців й громадських активістів з України, відбулась міжнародна конференція УВКР “Закордонне українство й Україна: взаємодія на шляху утвердження Незалежності”. Під час заходу відбулось нагородження переможців Першого міжнародного конкурсу Міністерства освіти України «Кращий вчитель української мови за кордоном» міністром освіти і науки України Сергієм Квітом. Так, від Греції Ганна Павлюк, директор Української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка», яка стала лауреатом конкурсу, власноручно отримала Диплом переможця в номінації «Учитель загальної середньої школи» з пам’ятним подарунком від пана Квіта, а також Почесну грамоту «За вагомий внесок у популяризації української мови за кордоном» від народного депутата, голови міжфракційного депутатського об’єднання «Світове українство» Івана Крулько. В свою чергу, присутня на конференції голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк отримала за вчительку молодшої школи Наталію Антоніу Диплом за третє місце в номінації «Учитель початкової школи».Δικαίωση για πρώην εργαζομένη σε «εργοστάσιο τρολ»
ΜΟΣΧΑ. Σε συμβολική χρηματική αποζημίωση ενός ρουβλιού καταδικάσθηκε χθες από ρωσικό δικαστήριο ιστοσελίδα φιλικά προσκείμενη στον πρόεδρο Πούτιν, δικαιώνοντας πρώην εργαζομένη της. Η Λιουντμίλα Σαβτσούκ είχε καταθέσει αγωγή κατά της «Υπηρεσίας Διαδικτυακών Μελετών» για μη καταβολή δεδουλευμένων. «Είμαι ιδιαίτερα ικανοποιημένη από την απόφαση του δικαστηρίου. Πέτυχα τον στόχο μου, ο οποίος ήταν να βγάλω τα τρολ του Ιντερνετ από τις σκιές τους», είπε χαρακτηριστικά η κ. Σαβτσούκ εξερχόμενη από το δικαστήριο. ΣυνέχειαΕνοχος «τρομοκρατικών επιθέσεων»
Ποινή κάθειρξης είκοσι χρόνων σε φυλακές υψίστης ασφαλείας επέβαλε ρωσικό στρατοδικείο σε διάσημο Ουκρανό σκηνοθέτη, κρίνοντάς τον ένοχο συμμετοχής στην οργάνωση «τρομοκρατικών επιθέσεων», στη χερσόνησο της Κριμαίας. Πρόκειται για τον 39χρονο Ολεγκ Σεντσόφ, ο οποίος γεννήθηκε στην Κριμαία και αντιτάχθηκε σφοδρά στην απόσχισή της από την Ουκρανία και στην προσάρτησή της στη Ρωσική Ομοσπονδία τον Απρίλιο του 2014, στον απόηχο της ανατροπής του φιλορώσου προέδρου της Ουκρανίας, Βίκτορ Γιανουκόβιτς, ύστερα από κύμα αντικυβερνητικών διαδηλώσεων στο Κίεβο. Ο Σεντσόφ αρνήθηκε να λάβει τη ρωσική υπηκοότητα, συνελήφθη σε δρόμο της πρωτεύουσας της Κριμαίας, Συμφερούπολης, από άνδρες των ρωσικών δυνάμεων ασφαλείας και εμφανίστηκε, λίγες ημέρες αργότερα, υπό κράτηση, στη Μόσχα. http://www.kathimerini.gr/828402/article/epikairothta/kosmos/enoxos-tromokratikwn-epi8esewnВ СИНЬО-ЖОВТІЙ ОДЕСІ ВІДБУВСЯ ФОРУМ УКРАЇНСЬКОІ МОЛОДІ ДІАСПОРИ
З 19 по 28 серпня 2015 року в Одесі відбувся Форум української молоді діаспори "Одеса 2015", в рамках якого відбувся ряд заходів та тематичних сесій зорієнтованих на консолідацію українців за кордоном та допомогу у лобіюванні українських інтересів у світі. У форумі взяли участь представники 26-ти країн світу: Румунiï, Бoлгарiï, Греції, Литви, Латвії, Польщі, Нiмеччини, Канади, Австралії, Данії, Чехiï, Нідерландiв, Іспанiï, Казахстану, Киргизстану, Хoрватiï, Сербiï, Португалії, Італії, Япoнiï та ін. У рамках Форуму відбувся табір мoлoдi дiаспoри, Рiчні збoри Свiтoвoгo Кoнґресу Украïнських Мoлoдiжних Органiзацiй за участі мoлoдіжних лідерів та активнoï мoлoдi з дiаспoри та Украïни, представників галузi мoлoдiжнoï пoлiтики, менеджерів i oрганiзатoрів мoлoдiжних проектів та iнiцiатив, представникiв свiтoвoгo украïнства та пoлiтичних, громадських i культурних дiячiв з Украïни. У рамках захoду відбулося підписання Меморандуму про співпрацю СКУМО з Міністерством інформаційної політики України; були прoведені тематичні сесії на тему:"Потенціал закордонного українства у просуванні позитивного іміджу України у світовому медіа просторі", «Роль діаспори в залученні іноземних інвестицій та любіюванні економічних інтересів», "Молодіжна політика в діаспорі та співпраця з державними органами влади", а також панельна дискусія на тему: "Лобіювання інтересів України на міжнародному рівні та євроінтеграційні процеси". Українська молодь діаспори провела патріотичні флешмоби та багато-багато зустрічей, серед яких варто виділити неформальну зустріч із головою Одеської облдержадміністрації Міхаелем Саакашвілі. Молодь десяти країн світу підтримала українців Криму, повідомило «Радіо Свободи». Представники української діаспори з Чехії, Греції, Росії, Нідерландів, Польщі, Литви, Данії, Киргизстану, Канади, разом із громадянами України, влаштували флешмоб на підтримку українських патріотів у Криму, говориться в публікації. Молоді люди – учасники щорічних зборів Всесвітнього конгресу українських молодіжних організацій – зробили фото з плакатами і словами підтримки на адресу українців Криму. «Головна мета учасників флешмобу – моральна підтримка українців у Криму, які зараз можуть почуватись самотніми. «Українці разом, ми з вами», – головне послання цієї акції». Під час ще одного флешмобу діаспорна молодь привернула увагу жителів та гостей міста, співаючи Гімн України та випустивши в сонячне небо Одеси жовто-сині кульки. Офіційне відкриття Форуму відбулося 26 серпня в переповненій залі знаменитого Одеського національного академічного театру опери та балету. Участь у Форумі взяли, зокрема, депутат Європейського парламенту, екс-міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает, економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, почесний консул України в Швейцарії, один із засновників економічного форуму в Давосі Богдан Гаврилишин, міністр інформаційної політики України Юрій Стець, генеральний секретар Світового Конґресу Українців та голова Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів, президент Європейської Асоціації журналістів "RUNE MEDIA" та колишній голова Громади Українців Литви Віктор Чернишук, телевізійний продуцент, політолог, співзасновник Polsat News в Пoльщі Марек Сєрант, заслужена артистка України Катерина Бужинська та Дімітар Стойчев, пiдприємець в галузі великих інфраструктурних проектів з Болгарії, Сергій Митрофанський, заступник міністра молоді та спорту України, член Президії Европейського Конґресу Українців, член Ради директорів Світового Конгресу Українців, голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк, член Президії Европейського Конґресу Українців, голова Союзу Українців Румунії Степан Бучута, голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна, Річард Гарейчук Aрмія SOS-Канада, засновник Kоаліції Україна-Канада та інші. Варто зазначити, що українська діаспорна молодь показала свою активну громадську позицію та небайдужість. Представники багатьох країн висловили керівництву СКУМО претензії щодо незадовільної організації Форуму та прийняли рішення on-line реорганізації світового об’єднання українських молодіжних організацій до кінця 2015 року, у зв’язку з чим планують надіслати свого уповноваженого представника на Річні збори Світового Конгресу Українців, які відбудуться 11-13 вересня в Мадриді з відкритим зверненням про підтримку. Можна по-різному ставитися до випробувань і, звичайно, хотілося би, щоб усе було гарно, але життя показує, що за будь-що насправді цінне, правдиве і серйозне треба неабияк боротися. Отже, 5-тий Форум української діаспорної молоді в Одесі показав, що в українській діаспорі росте достойна зміна, яка готова брати на себе ініціативу і відповідальність за майбутнє. І це найосновніший меседж Україні та світу. Вперше Форум відбувся у 2011 році, за участю 50-ти учасників: від Канади до Австралії. З того часу цей міжнародний захід проходить щороку у різних містах України та уже став найголовнішим майданчиком для комунікації молодого закордонного українства.Галина МАСЛЮК.
Українські трудові мігранти як ресурс збереження національної ідентичності
25 серпня 2015 року у Львівській облдержадміністрації відбувся семінар «Роль емігрантів у розбудові нової Української держави», ініційований ГО «Справа Кольпінга в Україні» у відповідь на потреби українських трудових мігрантів щодо удосконалення механізмів співпраці з державою. Як показали останні події в Україні, пов’язані з «революцією Гідності» та наступною російською агресією, трудові мігранти у складі української світової діаспори, будучи невід’ємною частиною України, проявляють активну підтримку задля захисту Батьківщини через масові політичні акції у країнах проживання та збір гуманітарної допомоги. Поряд з цим, ключові питання правого статусу трудових мігрантів, як і їхніх соціально-культурних потреб, уряд розглядає без врахуванням думок та реальних потреб самих мігрантів. Запропонований Міністерством соціальної політики України законопроект «Про зовнішню трудову міграцію» не врахував багатолітніх спільних напрацювань громадських організацій та інституцій у сфері міграції, а швидше може послужити як інструмент фіскальної політики щодо мігрантів. Іншими важливими питаннями, що хвилюють патріотично налаштованих трудових мігрантів, є питання українських освітніх програм за кордоном та, найважливіше, створення державної концепції збереження української ідентичності. Серед доповідачів семінару були голова Спілки українців в Португалії Павло Садоха, голова «Української громади Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрій Чопик, голова товариства «Українсько-Грецька Думка» української діаспори в Греції Галина Маслюк, президент „Християнського товариства українців в Італії” Олесь Городецький, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА Ярослав Музичко, начальник управління загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соціального захисту ЛОДА Світлана Книшик, голова ГО Товариство «Родина Кольпінга», професор кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка Катерина Островська. науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ "Львівська політехніка" Оксана Пятковська, член Правління ГО «Справа Кольпінга в Україні», професор НУ «Львівська політехніка» Ігор Островський. Учасників конференції вітав голова Львівської обласної адміністрації Олег Синютка. Отже, учасники семінару ухвалили основні стратегічні напрямки національної політики України щодо українських трудових мігрантів: У сфері політики:- наповнення новим змістом існуючих законодавчих актів та створення нових, що регулюють взаємовідносини між державою Україна і українськими громадами за кордоном;
- підвищення впливу українських емігрантських організацій на внутрішню політику України;
- створення іміджу України в країнах еміграції українців;
- реорганізація Координаційних Рад при посольствах України;
- реалізація взаємовигідного співробітництва між членами діаспори та урядами країн-донорів при допомозі Дипломатичних представництв України.
- вироблення програми ефективного використання потенціалу українських емігрантів для відбудови української економіки та коштів, що пересилаються ними в Україну;
- залучення інвестицій в Україну як безпосередньо від емігрантів, так і від іноземних інвесторів;
- сприяння розвитку туризму.
- підвищення ролі місцевого самоврядування у соціальній опіці над родинами емігрантів («соціальні сироти» та люди похилого віку);
- надання психологічної допомоги українським трудовим емігрантам;
- координація дій і сприяння передачі гуманітарної допомоги для потреб АТО;
- запобігання новій хвилі емігрантів з зони АТО.
- популяризація України в країнах еміграції (організація днів української культури, участь у фестивалях…);
- розробка програми збереження національної ідентичності українських мігрантів у співпраці державних, громадських та наукових інституцій України;
- налагодження прямих зв’язків між органами місцевого самоврядування України та українськими громадами за кордоном та між окремими закладами.
- розвиток українських суботніх/недільних шкіл як осередків української культури;
- розвиток мережі позашкільної освіти в країнах еміграції – клуби, гуртки, художні колективи, студії та ін.);
- залучення провідних фахівців з закордону для організації підвищення кваліфікації вітчизняних фахівців, зокрема в області інклюзивної освіти, соціального захисту осіб у складних життєвих обставинах.
- забезпечення інформаційного простору українських громад закордоном.
- розвитку Українських громад за кордоном;
- запобігання новій хвилі еміграції з України.
Професор кафедри психології Львівського національного університету ім. Івана Франка, Катерина ОСТРОВСЬКА.
УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРЕЦІЇ ОБ’ЄДНУЮТЬ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ
Історичний момент пережила в липні 2015 року українська громада Греції, представники якої вирішили створити єдиний координуючий орган, а саме Координаційну Раду Об’єднаної Діаспори Українців Греції (КРОДУГ). Координаційна Рада Об’єднаної Діаспори Українців Греції (КРОДУГ) має стати всегрецьким координаційним органом українських громад, що представлятиме інтереси усіх українців у Греції. Окрім цього, основним завданням новоствореного органу буде узгоджувати дії складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у Греції; сприяти розвитку та зміцненню позицій громадянського суспільства українців у Греції; створенню позитивного іміджу нашої країни в Греції, ставлення до українців та України; захищати права українців у Греції; протистояти широко поширеній інформаційній пропаганді, спрямованій проти України та її народу, а також поширювати правдиву інформацію щодо подій в Україні, ознайомлювати грецьке суспільство з історією, традиціями, звичаями, надбаннями та вкладом українського народу в розвиток світового співтовариства. До співпраці будуть запрошені усі без винятку формальні та неформальні об’єднання українців, представники релігійних громад, а також окремі особи, небайдужі до долі України та українців в світі. Основне, як зазначають учасники ініціативної групи, щоб вони вирізнялися любов’ю до України та своїми щирими намірами. У вересні ц.р. планується друга, розширена зустріч КРОДУГ, на якій буде обговорено план спільних дій на майбутній рік.Україна взяла участь у Фольклорному фестивалі в Лефкаді
Україна, за щорічною традицією, 16 серпня 2015 року взяла участь у Фольклорному фестивалі в курортному місті Лефкада.Експорт трудових ресурсів: або на чому Україна ще якось економічно тримається?
2012-09-24 21:31:00. Аналітика І. Вивіз капіталу з України В основу моїх роздумів бyли покладені аналітичні матеріали “Економічної Правди”, а саме Сергія Щербини, інших економічних оглядачів, а також бізнес-сторінка Бі-Бі-Сі по Україні. Опираючись на матеріали Сергія Щербини від 6 червня 2012 під назвою ”Острови скарбів для олігархів”, хочу навести коротко такі дані. За останні 2 роки (2010-2011) українські банки перерахували в офшорні зони і на Кіпр астрономічну суму – 53 млрд. 397 млн. доларів США, отже більше ніж 26,5 млрд. дoларів щорічно. За курсом валют, що діє в останні 3 роки, це більше 400 млрд. гривень. Для порівняння, Державний Бюджет України на 2012 рік має доходи 367 млрд. гривень. Отже, за останні 2 роки з України вивезено цілий, і навіть більше того, Державний Бюджет! 85% цих вивезених з України капіталів осідає на Кіпрі. І хоча Кіпр не є офшорною зоною, а належить до ЄС, але пільгова система оподаткування (10% на прибyток, і 0% на багато видів прибутку), то це призводить до того, що вивезений за різними схемами капітал не оподатковуєтся ні в Україні, ні практично на Кіпрі. У 2010-2011 рp. на Кіпр вивезено 51 млрд. 495 млн. доларів. На другому місці – Британські Віргінські острови – 1 млрд.16 млн. доларів, а на третьому місці – Беліз – 602.9 млн. доларів, а далі ідуть – Cент-Кітс і Невіс, Монако і т. д. Переглянути статтюФорум української молоді діаспори "Одеса 2015" та Річні збори Світового Конґресу Українських Молодіжних Організацій в Одесі
https://youtu.be/bZ9VxYrKTuU Офіційне відкриття 26 серпня 2015 р. в Одеському національному академічному театрі опери та балету.UGD logo-small
Все, як завжди, почалося зі свята до уродин Тараса Шевченка. 1995 рік. Редакція незалежної російськомовної газети Аріса Папантімоса “Омоніа” . Присутні - перший посол України в Греції Борис Корнієнко та радник з питань культури Євген Конопацький.
“Вітер з України” - під такою назвою з’явилася в 1995 році в Атенах перша українська друкована сторінка в газеті “Омоніа”. Її редакторка Галина Маслюк запозичила назву із поезії, принесеної до редакції Людмилою Мількевич, багаторічною подругою, колегою, поетесою. А далі... Як вітер з України... У 1997 році в Атенах виходить перша українська газета з грецькомовним додатком - "Вісник-Аґеліафорос". Навколо неї згуртовуються українці Греції, які цього ж року отримують першу можливість легалізувати свою присутність у країні. Газета рідною мовою допомагає їм у цьому, як і в тяжкому буденному житті кожного міґранта, що доля закинула до цієї нової в географії української діаспори країни. Через неї друзі, що втратили зв’язок, знаходять один одного, батьки з України розшукують своїх дітей, чи навпаки. Кожна людина – окрема історія. Український «Вісник» в Греції відтворює її на своїх сторінках.Завдяки українському “Віснику” весною 1998 року в Афінах відбувається перше Великоднє богослужіння, яке здійснює український священик з Ірландії о. Сергій. Подвір’я грецької церкви Св. Трійці заповнюється сотнями українців, які завжди гуртуються навколо церкви. Владика Анаргірос щиросердно обіймає українську громаду. Заснуванню української парафії допомагає тоді о. Святослав (Шевчук), який за власним покликом опікується громадою та є найжаданішим гостем в Греції.
У 1998 році засновники газети, Галина Маслюк та Ліца Патеракі, засновують перше в Греції товариство під романтичною назвою «Журавлиний край». Назву шукали довго, вклавши туди усю тугу, прагнення, біль, що переживали українці, в наступний раз змушені шукати кращої долі на чужині. Мріяли про острівець рідної землі в Греції. Становлення громади було важким і болючим. Нелегальний стан міґрантів ускладнювався чисельними випадками експлуатації зі сторони міжнародних та українсько-грецьких кримінальних угруповань. До товариства попали люди, що дискредитували його діяльність та паплюжили імідж українців загалом. Прагнучи захистити доброчесне ім’я українців у Греції, провід товариства вдався до його перереєстрації під новою назвою. Таким чином в 2002-му році «Журавлиний край» переродився на «Українсько-Грецьку Думку», з філіями в інших регіонах країни. Однак, охочих погрітися біля вогнища за чужий рахунок ніколи не бракує. Через якийсь час, намагаючись використати напрацьоване досі, нехтуючи будь-якими моральними принципами, в Атенах з’являється «Український журавлиний край», який, розраховуючи на швидкоплинність змін, чи просто невігластво, намагається підмінити поняття, і прикрити відверто комерційні інтереси громадською ширмою. Все в програмі життя, як кажуть греки... В 2012-2013 навчальному році деякі вчителі Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” підняли незрозумілий бунт серед батьків та вчителів, в результаті чого школу розділили, забрали половину дітей та вчителів і утворили свою школу, назвавшись “Центр підтримки та розвитку культурної спадщини “Трембіта””. Все в програмі життя, як кажуть греки... Проте, завдяки цілеспрямованій діяльності за майже два десятки років безперервної кропіткої праці товариством «Українсько-Грецька Думка» зроблено чимало для розбудови української справи в Греції, інформування грецької громадськості про Україну, її правдиву історію, звичаї та традиції, збереження іміджу України та українців і, звичайно, виховання другого покоління та дітей від змішаних шлюбів, згідно віковічних традицій української родини - в пошані до батьків, до рідного краю, до рідної мови. Асоціація «Українсько-Грецька Думка» є членом Европейського (рік заснування 1949) та Світового (1967 р.) Конґресів Українців. Українська громада Греції — живий організм, який невпинно розвивається. Війна в Україні стала поштовхом до активізації, пробудження громадянської свідомості в багатьох українців. За останні роки створилися нові організації, неформальні волонтерські об’єднання, проводяться чисельні заходи, багато з яких спільні. Найосновніше - з’явилася тенденція до консолідації зусиль. Юридично зареєстровані організації за спільною домовленістю утворили в липні 2015-го року єдиний координуючий орган — КРОДУГ - Координаційну Раду Об’єднаної Діаспори Українців Греції. Не зважаючи на складну внутрішню ситуацію, тотальну дезінформованість грецького суспільства про Україну та справжній стан справ, українська громада Греції продовжує розвиватися та консолідувати свої зусилля задля блага України.