НАБІР 2013/2014 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Українська недільна школа при товаристві
«Українсько-Грецька Думка»
оголошує набір школярів
на 2013-2014 навчальний рік
Запрошуємо усіх на Перший дзвоник, який пролунає
14 вересня 2013 р. о 9 годині ранку
за адресою:
вул. Ретімну, 1, Афіни (поблизу Археологічного музею).
Цього року при школі створюється група української мови для дорослих.
Довідки за тел.: +30 210 2827073, +30 6978339106, +30 6973778357.
«ЛИСТІВКА ТАРАСУ» ВІД «УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКОЇ ДУМКИ»
В цьому могли переконатися самі присутні. Діти старшої школи за власною ініціативою та під майстерним керівництвом художнього керівника Товариства, члена Ради правління Андрія Ващука, підготували театральні сценки з дитячих та юнацьких років 
життя поета. Справили враження щирість та чудове виконання своїх ролей старшокласниками. Неозброєним оком було видно, що діти добре знайомі з біографічними фактами з життя Шевченка та з його життєвими переконаннями. Особливо сильно це відчувалося у листівках, виконаних старшими дітьми.
Але, як завжди, захоплення присутніх викликали найменші вихованці школи. Веселі, кольорові, потішні, маленькі українці та україночки, по-дорослому зосереджені на якості звучання та акуратно передаючи з рук в руки мікрофон, декламували віршики про Тараса, Україну та рідну українську мову. Весело продзвеніла пісня «Од села до села» під акомпанемент музичного керівника Мар'яна Коцана та окремі поезії Шевченка. Чудове свято підготували вчителі молодшої школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» пп. Вікторія Юріна та Ольга Стасишин.
В часи тотальної глобалізації, які повертають людство до пануючих та поневолених, звернувся до присутніх професор Лаврентій Делласудас, найкращим спротивом є збереження своєї національної ідентичності, саме те, що ви робите. Адже, замість того, щоб навчитися поважати одній нації іншу, нас намагаються зробити усіх однакових. Пан Делласудас привітав усіх з успішним святом та побажав творчої наснаги продовжувати нелегку справу збереження мови та традицій в іншомовному середовищі, а також виховання у дітей справжніх загальнолюдських цінностей.
Завершилося свято зверненням «До українців», відомою поезією Віктора Баранова, яку продекламувала вчителька молодших класів Ольга Стасишин, і яка особливо гостро відгукнулася в серцях присутніх українців, що примхлива доля закинула їх за гори та моря, далеко від рідної домівки.
Галина МАСЛЮК.
«РОЗРИТА МОГИЛА» УКРАЇНА
Вони були в захваті... Такий геній, така сила, мужність, жертовність...Такий заклик... Такий приклад... І ми, нащадки... Чи вжив би Тарас зараз інші слова? Чи відшукав би для нас ще гірші!?
Завжди задумувалася, яким же почуттям були продиктовані дошкульні, в'їдливі, спопеляючі слова: «німії, подлії раби, підніжки царськії, лакеї»? Велика любов, як відомо, надзвичайно вимоглива. Шевченко досі недосяжний як у силі любові до свого народу, так і у нищівній критиці на його адресу. Народ і Україна — його найбільші святині й водночас найбільша мука... Йому болить те, що на вольних колись степах «славних прадідів великих правнуки погані» мовчки ходять у ярмі, «панам жито сіють». А тому найперше їм перепадає за рабську німоту, безсловесне лакейство, прислужництво, смирення й знесиленість духу, громадянські лінощі. Шевченкова відраза до рабства й рабів є такою всепроймаючою! Раби не можуть побудувати «сім'ю вольну», суспільство «з новим і праведним законом». Якщо вони не прозріють, не піднімуться з колін, то мусять зникнути, пропасти:
Його найнищівніша критика спрямована проти своїх таки панів та підпанків, що формують «освічену» національну еліту. Аби показати облудний лібералізм і псевдопатріотизм, фарисейство й водночас хижацьке нутро «уболівальників» за Україну, поет послуговується іронією та сарказмом:
Які слова знайшов би пророк сьогодні? Коли після 20-ти років існування держави Україна у Моринцях не дали прочитати Шевченкову «Розриту могилу»?
Напередодні Радіо Свобода повідомило, що у Моринцях, на Черкащині влада поклала квіти і пошанувала Шевченка з 7:00 до 8:00, «щоб не зустрічатися з простими людьми, і прославилася тим, що заборонила читати вірш Шевченка «Розрита могила» як революційний».
Раніше народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець у своєму Facebook написав, що у Моринцях «нагнали міліції більше ніж гостей (громада каже, що було 2 взводи), місцевому хору не дали можливості заспівати, а моринським школярам – прочитати вірші Шевченка, мотивуючи це тим, що Шевченко писав революційні вірші, а це зараз недоречно».
Якими словами описав би Шевченко суцільне безпросвітне рабство, неосвіченість, духовну ницість нинішніх паничів, що загордилися, ілюзорно зараховуючи себе до сучасної еліти? «...Схаменіться! будьте люди»!
Є ще новини... Депутати Хотинської міської ради (Чернівецька область) вирішили встановити пам'ятник Кобзарю в психоневрологічному диспансері, щоб він не «дисонував» з великими за розмірами пам'ятниками Хотину...
Ряд засобів масової інформації України повідомляють, що в середу 6 березня Президент Віктор Янукович поклав квіти до пам'ятника Т. Шевченку на Чернечій горі в Каневі і не сказав при цьому жодного слова...
Що сказати?.. На думку приходять слова вчених, які стверджують, що ґеноцид, який не визнано і за який не покарано винуватців, продовжується... Що кожний з нас несе долю відповідальності. Що позбутися національного і соціального рабства — означає передусім позбутися рабства духовного. Усвідомити свою сутність, свій генетичний код. Що попри весь гнів та критичний пафос «дружнєє посланіє» Шевченка всім в Україні сущим продовжує залишатися своєрідним заповітом заради виживання, збереження і продовження себе в прийдешніх поколіннях.
Галина МАСЛЮК.
СВЯТКОВІ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЗАХОДИ В ГРЕЦІЇ
Відтак святкові заходи продовжилися 9-го березня відкритим уроком в молодших класах української суботньої школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Донести до найменших вихованців школи багатовимірність генія Тараса Шевченка досвідчені вчителі школи вирішили за допомогою вірша «Садок
вишневий коло хати», який з великою виразністю та артистичністю продекламувала учениця 3-го класу Неля Юріна. Вчителька першого класу Вікторія Юріна за допомогою української художниці в Греції Оксани Чаус, кожна у свій спосіб, проаналізували учням значення кожного рядочка, пояснюючи одночасно невідомі слова. Таким чином дітлахи створили в своїй уяві не тільки образ поета, але й української сільської хати, заквітчаної чорнобривцями та мальвами серед пахучого вишневого садочку, а також відчули атмосферу українського села, де без упину чути пісню, чи то веселу, заклик до танцю на вечорницях, чи то жалібну дівочу в передвечір'я. Відтворюючи на папері образи, що змалювала дитяча фантазія, Тарасовий «садок вишневий» ще раз ожив у кожному малюнку і запалив у серцях маленьких українців на грецькій землі бажання ступити на рідну українську землю, 
до якої линули думки Тараса протягом усього його стражденного життя.
Відкритий урок про життя та творчість Тараса Шевченка пройшов також у старших класах школи. Його провела філолог Ганна Павлюк. Цього року викладачі спільно з учнями вирішили зупинитися детальніше на темі жіночої долі в творчості українського поета. Після загального висвітлення теми учні по черзі декламували напам'ять обрану поезію, а потім усі разом аналізували її. На закінчення кожний за своїм відчуттям написав своє послання Тарасу.