Новини

День Незалежності України - Μέρα Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας

Στη Λ. Μεσογείων (Σχολή Αστυνομίας)

Χρησιμοποιώντας τις γραμμές 046 (Μουσείο-Ελληνορώσων), 408 (Ακαδημία -Παπάγου), 419 (Ακαδημία - Σχολ. Χολαργού), Α5 (Ακαδημία - Αγ. Παρασκευή - Ανθούσα), Β5 (Σταθμός Λαρίσης - Λ. Αλεξάνδρας - Αγ. Παρασκευή), Γ5 (Ακαδημία -Χολαργός) και Χ95 (Σύνταγμα - Αερολ. Αθηνών express), κατεβαίνετε στη στάση «Σχολή Αστυνομίας» επί της Λεωφόρου Μεσογείων και προχωράτε δεξιά με κατεύθυνση προς το κέντρο της Αθήνας. Λίγα μέτρα πιο κάτω εισέρχεστε στο πάρκο από την είσοδο που βρίσκεται ακριβώς απέναντι από το Υπουργείο Ανάπτυξης και το νοσοκομείο Ερρίκος Ντυνάν.

Με αυτοκίνητο (δωρεάν παρκινγκ στον χώρο του Άλσους Στρατού)

Από τη Λεωφόρο Μεσογείων κατευθύνεστε στη Λεωφόρο Κατεχάκη προς Καρέα και στο τέταρτο φανάρι στρίβετε δεξιά προς το Άλσος Στρατού (Πάρκο Γουδή).

Από τα νότια προάστια μέσω της Λεωφόρου Καρέα και Λεωφόρου Κατεχάκη και από τα ανατολικά προάστια (Μεσόγεια) μέσω της Αττικής οδού και της Περιφερειακής Υμηττού (έξοδος Υ1 Κατεχάκη) και με κατεύθυνση τη Λ. Μεσογείων, περνώντας το φανάρι της διασταύρωσης του Παπάγου, στρίβετε αριστερά στο φανάρι προς το Άλσος Στρατού (στο Πάρκο Γουδή). Συνεχίζοντας ευθεία θα συναντήσετε το Θέατρο Badminton.

by ukrgrdumka

OPEN LETTERTO PRESIDENT OF UKRAINE, VIKTOR YANUKOVICH En

As compared to the Constitution of Ukraine, which has established the basis of language policy and the general order for the use of languages, the Charter only encourages states to freely choose among the means listed in its optional framework that are supportive of the use of "historical regional or minority languages in Europe, some of them over time threatened with extinction". At the same time, the preamble of the Charter provides that "the protection and support of regional or minority languages should not be to the detriment of official languages and the need to study them."

2. The Kivalov-Kolesnichenko draft bill did undergo expert examination by the Venice Commission, but the authors of this draft bill have obviously concealed from you the assessment that the Commission rendered regarding their "product." The conclusions of the Venice Commission dated December 2, 2011 noted that the contents of the document, contrary to the goals and principles as proclaimed in Art. 5, evidence that the draft bill creates mechanisms for domination of the Russian language to the detriment of the Ukrainian language as the state language.

The Venice Commission urged the authors of the draft bill to carefully review the terminology and the consistency of its use throughout the draft bill text, and most importantly, the Commission insisted that the Ukrainian legislators should find a "fair balance" between protecting the rights of minorities, on the one hand, and preserving the state language as an instrument of social integration, on the other". (Items 66, 68) Thus, according to opinion of the Venice Commission, the draft bill needs further fundamental redrafting.

The draft bill was also negatively rated in the conclusions of all relevant institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine:

At the hearings held by the Committee on Culture and Spirituality of the Verkhovna Rada of Ukraine (20.06.2012), the draft bill "On the Principles of State Language Policy" was deemed not to be in compliance with the requirements of the Constitution of Ukraine and that it required radical conceptual rewriting.

3. From the moment of its introduction, the passage of the draft bill through the Verchovna Rada was accompanied by systematic and gross violations of Articles 82 and 84 of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" The apparatus of the Verchovna Rada registered the draft bill in violation of § 3 and § 6 of Art. 91 Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine", as its authors did not submit a financial feasibility study and comparative tables indicating the resulting changes to the laws of Ukraine proposed in section II "Transitional Provisions" of the draft bill.

During the consideration of the draft bill in its first reading on June 5 this year, the provisions of Art. 102 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" were violated: the draft bill was voted on without discussion of its basic principles, rules, criteria and structure. This vote was carried out in violation of Art. 84 of the Constitution of Ukraine, which requires that a voting peoples' deputy to be physically present to vote.

On July 3rd of this year, during the evening session of the Verchovna Rada, First Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine [and presiding speaker], Adam Martyniuk, encouraged the violation of parliamentary rules with his manipulative "technologies". Without conciliation committee approval and without review of the numerous amendments introduced by other peoples' deputies, Adam Martyniuk orally announced and placed out of order for a vote on the daily agenda the draft bill number 9073 "On the Principles of State Language Policy. " This attempt failed getting only 219 of the required 226 votes. The second vote concerned the proposal of the presiding speaker to go back to the just "bungled" issue of changes to the agenda, which passed with 241 votes. After this, Adam Martyniuk did not put to a vote the issue of the inclusion of the draft bill on the agenda, but immediately, even without specifying the version of the draft bill to be voted upon, put to a vote draft bill number 9073 in its entirety (which received 248 votes). Thus, the issue that was voted upon was not even included on the daily agenda, and above all, was absolutely not prepared for a vote.

In terms of law and fact, any debate, voting, and approval of the aforementioned draft bill did not take place at its second reading and could not have happened in principle, since the main committee in accordance with Chapter 20 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine" was continuing to work on its preparation for the second reading, because of the large number of amendments (over 2000). That is why the draft bill was not (and could not be!) initialed by the head of the main committee, the head of the secretariat of this committee, as well as by the heads of the legal and the editorial staff of the Verkhovna Rada, as required by Part 1 of Art. 117, and was not (and could not be!) distributed to the peoples' deputies "not later than ten days prior to consideration of the draft bill at the plenary session of Verchovna Rada." In the absence of the draft bill being prepared for the second reading, it was not possible for it to fulfill the requirements of Art. 119 of the Regulations regarding item by item discussion, and voting on amendments based on the comparative tables, and reaching agreement on the final text of the law. Thus, the peoples' deputies voted for a phantom document that in the legal sense did not exist, and, again, in violation of Art. 84 of the Constitution of Ukraine.

4. Attempting to "improve" a non-existent document by using structures of the Cabinet of Ministers controlled by your administration is nothing but a continuation of the gross violations of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine." Such an attempt is illegitimate for the reason that amendments to the draft bill that is before Verchovna Rada, and approval of its final text can only be made in the parliament and in accordance with procedures established by Chapter 20 of the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine."

Thus, you have no basis to consider the decision of the Verchovna Rada of 3 July 2012 concerning the draft law "On the Principles of State Language Policy" as the adoption of a law, since such a law in principle, does not exist. Even if this decision was modified by Cabinet of Ministers, the document cannot be considered as law. By signing the phantom act "approved" by unprecedented violations of the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Regulations of the Verkhovna Rada of Ukraine", you will commit illegal actions and will become a co-participant in a fraud, which entails moral, political and criminal responsibility

As guarantor of the Constitution of Ukraine, you should take all measures to ensure that the unconstitutional Kivalov-Kolesnichenko draft bill, which causes rifts in society, divides Ukraine, and infringes on its constitutional order, be removed from consideration. We believe that the best way out of the situation would be to establish a working group formed, inter alia, of representatives of civic organizations and expert groups, to prepare a qualitatively new law "On the Order of Use of Languages in Ukraine" in accordance with the requirements of the Constitution of Ukraine, and taking into account the European experience in the field of language policy.

If you want to be President of all of Ukraine and not a pawn in the hands of anti-Ukrainian forces, you should stop flirting with them and refrain from participating in activities aimed at undermining the foundation of the independence of Ukraine. We expect that you do not want your presidency to lead to the destruction of Ukrainian statehood.

Kyiv, July 13, 2012

On behalf of:

by ukrgrdumka

Народному депутатові України

Апелюючи до Вашої політичної і моральної відповідальності, людської гідності і громадянської честі, закликаємо голосувати проти законопроекту. В разі Вашого голосування за цей неконституційний документ, ми залишаємо за собою право розгорнути кампанію серед виборців, аби роз'яснити їм Вашу антиукраїнську й антидержавницьку позицію і назавжди зачинити перед Вами двері до Верховної Ради України.

Ви маєте усвідомити: ставши на шлях відступництва, Ви залишитесь в історії України як запроданець і зрадник, а ганьба тяжким гріхом ляже на Ваших нащадків.

За дорученням:

Чому не можна голосувати за законопроект "Про засади державної мовної політики"?

Дванадцять основних аргументів

1. Законопроект є нелегітимним в самій своїй основі. Його предмет — надзвичайно важливе мовне питання, яке є питанням конституційного рівня і яке тому повинне вирішуватись шляхом досягнення загальнонаціонального консенсусу. Натомість розробка законопроекту відбувалась непрозоро, без участі представників як опозиційних політичних сил, так і експертного середовища та всіх зацікавлених структур громадянського суспільства. На відсутності у законопроекті адекватного консенсусного вирішення принципових питань державної мовної політики знов наголосила у своєму висновку від 2 грудня 2011 р. Венеціанська комісія, закликавши українських законодавців до "пошуку справедливого балансу між захистом прав меншин, з одного боку, і збереженням державної мови як інструменту інтеграції суспільства, з іншого" (п. 66).

2. Законопроект суперечить Конституції України і створює механізм її підміни антиконституційним законом. Засади державної мовної політики і загальний порядок застосування мов в Україні регулюються Конституцією України та Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України.

Ст. 4 законопроекту підтверджує, що "основи державної мовної політики визначаються Конституцією України", але водночас встановлює, що після його ухвалення порядок застосування мов визначатиметься "виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов в різних сферах суспільного життя". У практичному сенсі це означає підміну Конституції — законом, який усупереч статтям 10 та 11 її розділу І "Загальні засади" встановлює нову модель мовної політики України. Такий підхід є грубим порушенням ст. 156 Конституції України, яка передбачає спеціальний порядок запровадження будь-яких змін до положень розділу І Конституції України.

3. Законопроект кардинально ревізує конституційні засади державної мовної політики і підриває конституційний лад України. Його розділ І "Загальні положення" вводить у правове поле такі, не передбачені Конституцією, поняття як "регіональна мова або мова меншин", "мовна група", "мовна меншина", "регіональна мовна група", "регіон", "рідна мова".

Водночас заключний розділ XI законопроекту "Перехідні положення" передбачає внесення докорінних змін до всього комплексу норм національного законодавства, що регулюють порядок застосування мов на основі і відповідно до ст. 10 Конституції України.

Запровадження в Україні порядку застосування мов, що суперечить ст. 10 і ст. 156 Конституції України, є порушенням Основного Закону, яке, виходячи зі змісту згаданого Рішення Конституційного суду України від 12 грудня 1999 р., слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу в Україні.

4. Законопроект ґрунтується не на імперативних нормах Конституції України, а на свавільно інтерпретованих положеннях Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов.

У Хартії (у правильному і точному перекладі з оригінальних автентичних її текстів англійською і французькою мовами) термін "регіональні або міноритарні мови" складає єдине поняття, що охоплює ті чи інші мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави і носіями яких є кількісно менша група, ніж решта населення території цієї держави (стаття 1). Отже, в Хартії йдеться лише про критерій меншої поширеності певної мови в певному регіоні держави, а не про визнання за нею офіційного правового статусу і встановлення порядку її використання. Відповідно, Хартія жодним чином не зобов'язує і не уповноважує державу запроваджувати офіційний правовий статус для тієї чи іншої мови.

Виходячи з того, що визнання статусу державної (офіційної) мови за будь-якою мовою належить виключно до компетенції держави, Хартія лише заохочує держави до вільного вибору перелічених в ній факультативних рамкових заходів на підтримку використання тих "історичних регіональних або міноритарних мов Європи, декотрим з яких із плином часу загрожує зникнення". Причому преамбула Хартії передбачає, що "захист і підтримка регіональних або міноритарних мов не повинні здійснюватись на шкоду офіційним мовам та необхідності вивчати їх".

5. Законопроект, усупереч вимогам принципів Конституції України та меті Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, передбачає створення правового механізму підриву статусу української мови як державної (офіційної). Він встановлює у частині третій ст. 7 довільний, не відомий ні Конституції та законодавству України, ні Хартії чи будь-якому іншому міжнародно-правовому акту, кількісний критерій "10 відсотків і більше носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова" як достатню підставу для визнання тієї чи іншої мови регіональною і такою, що підлягає обов'язковому використанню паралельно або навіть замість української як державної (офіційної) у переважній більшості сфер суспільного життя.

6. Законопроект, встановлюючи згаданий свавільно визначений відсотковий критерій, створює передумови для обов'язкового запровадження в Україні російської мови – фактично в офіційному статусі регіональної – не лише на рівні села, селища, міста, району, області, Автономної Республіки Крим, а навіть щодо всіх індивідів. Адже частина 7 ст. 7 передбачає: "У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, що відповідає умовам частини третьої цієї статті, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян-суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб".

Саме в цьому полягає ідеологія і мета законопроекту: він фактично прирівнює російську мову до державної, забезпечуючи її обов'язкове використання та подальше поширення на максимально великій території України за рахунок української та інших мов. У разі його ухвалення державна мова (українська) ставатиме непотрібною, вона повсюдно витіснятиметься з ужитку, оскільки зникне мотивація щодо її опанування.

7. Законопроект водночас закладає підвалини для мовної фрагментації України і на місцевому рівні. Відповідно до підпункту другого частини третьої його статті 7 у конкретних ситуаціях рішення щодо використання будь-якої мови як регіональної може бути ухвалене місцевою радою навіть у випадках, коли "регіональна мовна група складає менше 10 відсотків населення відповідної території". У практичному плані це призведе до витіснення української мови з офіційного вжитку та публічного використання не лише на Сході, але й на Заході України. Такий підхід порушує припис ст. 92 (п. 4) Конституції України, відповідно до якого порядок застосування мов визначається виключно законами України.

8. Законопроект лише декларує позитивне ставлення до української мови як державної – в той час, як переважна більшість його норм спрямована на підрив її державного статусу і позицій у найважливіших сферах публічного та державного життя. Стаття 3 законопроекту, яка проголошує право кожного на мовне самовизначення і вільне користування кожним у суспільному житті будь-якою мовою, створює підстави для нехтування державною мовою тими, хто з огляду на свій офіційний статус зобов'язаний вживати українську мову при виконанні своїх службових функцій. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові акти, що визначають стандарти захисту прав людини включно з Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють принцип вільного мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав такий принцип теж відсутній. Запровадження вільного мовного самовизначення для всіх було б за своєю одіозністю аналогічним запровадженню податкового самовизначення.

9. Законопроект створює правове підґрунтя для продовження розпочатої Д. Табачником руйнації української системи освіти, в рамках якої формується національна еліта. Запровадження статтею 20 законопроекту принципу вільного вибору мови навчання (та ще й "у будь-який час періоду навчання") в специфічних умовах України практично означатиме відновлення тотальної русифікації всієї вертикалі освіти і перетворюватиме систему освіти України у кузню кадрів для Росії за рахунок нашого державного бюджету.

10. Законопроект у разі його ухвалення Верховною Радою потягне за собою значні видатки з державного бюджету. За підрахунками фахівців, витрати необхідні для його запровадження в життя сягатимуть 50-60 млрд. гривень.

11. Ухвалення законопроекту Верховною Радою матиме катастрофічні для України наслідки. У найближчій перспективі інтенсифікується процес витіснення української мови з усіх найважливіших сфер суспільного життя, відбуватиметься маргіналізація української мови, виникатимуть конфлікти на мовному ґрунті, посилюватиметься мовна ізоляція та відчуження регіонів України один від одного, що покладе початок "мовній федералізації" України та її дезінтеграції як держави.

12. Законопроект є не лише спекулятивним політтехнологічним інструментом нинішньої української влади у ситуації чергових парламентських виборів, а й результатом виконання нею політичного замовлення російської влади, яка здійснює безупинну гуманітарну агресію проти України. Найголовнішою складовою цієї агресії є мовно-культурна війна, остаточною стратегічною метою якої є знищення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності.

by ukrgrdumka

Заява українських організацій Європи та США щодо прийняття Верховною Радою «мовного» закону

В ситуації, що склалася, ми засуджуємо антиукраїнську політику чинного керівництва України, відмежовуємося від будь яких дій української влади і заявляємо, що вона не представляє наших інтересів, як громадян України. Ми робитимемо все від нас залежне, щоб донести до політиків і народів країн нашого проживання правду про ситуацію в Україні та закликатимемо їх не співпрацювати з керівництвом України! Необхідно чітко розрізняти український народ та купку пройдисвітів, котрі узурпували владу в Україні! Ми закликаємо наших рідних, друзів, представників громадських організацій та всіх свідомих українців не бути байдужими!

Ми єдині в боротьбі за Україну!!!

Слава Україні!

Олесь Городецький, Голова Християнського Товариства українців в Італії (Рим, Італія)

Маріанна Сороневич, головний редактор Української газети в Італії

Павло Садоха, Голова Спілки українців у Португалії

Марія Гаврилюк, директор Суботньої української школи "Ерудит", м. Прага Чеська Республіка

Стефанія Шевцова , Голова асоціації "Українська родина" Мурсія Іспанія

Марія Курницька, Голова Української громади Кантабріі (Іспанія) асоціація "Оберіг"

Лариса Пономаренко, президент Асоціації Українців Регіону Мурсія (Іспанія)

Наталя Дмитрук, Директор Освітньо-культурного центру "Школа ім. Тараса Шевченка" (Португалія)

Олег Зайнуллін, віце-президент Міжнародного Об"єднання "Українська Свобода" (м. Прага, Чеська Республіка)

Ігор Корбеляк, Голова Спілки українців Алгарве (Португалія)

Олег Гуцько, Голова асоціації українців в Португалії "Собор"

Юрій Чопик, Голова Асоціації "Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців"

Людмила Млош, Голова Центральної Спілки Українців в Німеччині

Галина Маслюк, Голова Товариства української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка"

Діна Петелько, Голова Асоціації українських жінок в Павії «Джерело»

Олександра Фарима, Голова Асоціація українських жінок в Італії (Неаполь)

Володимир Степанюк, Голова Асоціації українців на Сарденії «Барвінок» (Кальярі)

Марія Очич, Віце-Президент Асоціації «Україна в Європі» (Рим)

Мирослава Горбенко, об'єднання «Родинна Світлиця» (Рим)

Марія Беднарчук, Президент Асоціації «Оріана» (Рим)

Віра Хижа, Асоціація «Арата» (Рим)

Ольга Тарасюк, Голова Культурної Асоціація «Калина» (Салерно)

Любов Зубко, Голова Культурної Асоціації «Зубко»

Іван Онищук, Голова Християнського руху українців у Португалії

Борис Кучерас, Голова Асоціації "Джерело Світу", та українського культурно-просвітницького центру "ОБЕРІГ" м.Ешторіл

Наталя Цебрик, член ради правління італійської профспілки "UGL", Рим, ,Італія

Ігор Худик, УГО "Помаранчева Хвиля" Чікаго, США

Володимир Петрущак – Голова асоціації українців в Каталунії (Іспанія) "Червона калина"

Надія Семеген, Українська громада міста Флоренція, Італія

Олексій Яким, українська суботня школа ім. Св. Миколая, Мурсія, Іспанія

by ukrgrdumka