Вибори в Україні з переможцем… Путіним

Хто би не став переможцем цьогорічних президентських перегонів в Україні, пише на своїх сторінках недільний випуск всегрецької газети «То Віма», справжнім переможцем де факто буде… Володимир Путін, адже всі без винятку кандидати обіцяють в першу чергу налагодити «гармонійні стосунки» з «мамою Росією».

Газета веде мову про фіаско «помаранчевої революції», суттєво підсилене економічною розрухою країни. Віддалення від російської сфери впливу та поворот до Заходу, що ознаменувалися серією сутичок із Москвою щодо газу, вступу України до НАТО та долі російського флоту, розташованого на території України, не дали очікуваного результату і тепер бідні зневірені українські виборці розвертаються обличчям на Північ…

Характерно, зазначає газета, що в своїй останній передвиборчій промові прем’єр Юля Тимошенко – 49-річна мільярдер «газова принцеса», яка як ніхто інший сприяла «помаранчевій революції» в 2004 р., але далі вступила на дорогу протистояння зі своїм колегою Ющенко – пообіцяла перш за все покращення «не конкурентних, а взаємовигідних» стосунків з Росією, наголошуючи на особистих хороших відносинах з «царем» Путіним! Пообіцяла також, що протягом 5-ти років забезпечить вступ України до ЄС, але навряд чи когось переконала…

Правда, Кремль дійсно співпрацював з прекрасною Юлією минулого року, але дуже епізодично і з метою ослабити ще більше основного «ворога» Росії Ющенко. Таким чином на початку грудня «цар» поспішив заявити, що не підтримує Тимошенко. Насправді російський уряд підтримує російськомовного фаворита 59-річного Віктора Януковича.

Остаточні результати виборів стануть відомі тільки після другого туру виборів 7 лютого.

 

Україна обирає першого президента після «помаранчевої революції», повідомляє одна з центральних грецьких газет «Катімеріні». Довший час існувало враження, що президентство належить Тимошенко, «помаранчевому» політику 2004 року. Картини, які п’ять років назад надходили з Києва, важко забути. Ці події нагадували Прагу 1968, Ґданськ 1980 та Лейпциг 1989. Росія, яка ніколи не змогла змиритися з втратою України, країни 46-ти мільйонів жителів, отримала шок. Їй на відміну Європа відчувала оптимізм. П’ять років по тому, Україна – забута країна!

 

Майже через шість років президентські вибори знову приводять до протистояння дві України: ту, яка прагне вступу до ЄС та НАТО, і ту, яка противиться розриву зв’язків з Росією, пише на своїх сторінках ще одна все грецька газета «Елєфтеротипія». Це і було основною темою передвиборчої кампанії, яка виділялася брутальною лайкою між основними кандидатами. Жоден з 18-ти кандидатів, очевидно, не переможе за першим разом.

 

Приблизно в такому дусі про українські вибори відгукувалися і інші центральні газети Греції, жодна з яких не обминула президентські перегони в Україні своєю увагою.


61250031dod1

Вибори Президента України в Греції

61250031dod117 січня 2010 р. в приміщенні Посольства України в Грецькій Республіці (виборча дільниця №18 по закордонному виборчому округу), в рамках проведення президентських виборів, відбулося таємне голосування громадян України, які проживають чи перебувають на території Греції. Голосування розпочалося о 8 год. 00 хв. та закінчилось о 20 год. 00 хв.(за київським часом).

Першим проголосував Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції В.Цибух (фото). Загалом на виборчій дільниці №18 по закордонному виборчому округу проголосувало 1299 осіб (попередній підрахунок голосів станом на 20.00). Члени дільничної виборчої комісії відзначили високу активність та явку на вибори громадян України в Греції, які виявили бажання віддати свій голос за кандидата на посаду Президента України.61250031_dod2

За час проведення голосування 17 січня ц.р. не зафіксовано випадків порушень виборчого процесу, а також не відбулося жодних надзвичайних подій. Виборча комісія була у повному складі у кількості 21 особа, що надало можливість вчасно та якісно оформляти відповідну документацію. Місцевою поліцією м.Афіни протягом всього голосування було забезпечено додаткову безпеку біля приміщення Посольства.

Вибори Президента України викликали значний інтерес серед населення та засобів масової інформації Греції, оскільки вважається, що від результатів сьогоднішніх виборів залежить зовнішня політика держави та її майбутнє становище на міжнародній арені.

Посольство України

в Грецькій Республіці


Maronitis-UNESKO

Твір української художниці в Греції Оксани Чаус прикрашає мистецький календар ЮНЕСКО на 2010 р.

Maronitis-UNESKO

Голова Клубу ЮНЕСКО

презентує календар 2010 р.

Відкриття виставки живопису відбулося 15 грудня в Картинній галереї міста Пірею у зв’язку з випуском нового календаря на 2010 рік, до якого увійшли роботи понад 60-ти художників. «Живописний» календар став прекрасним новорічним подарунком Клубу ЮНЕСКО Пірею та островів жителям Пірею та навколишніх мерій і, зокрема, учасникам руху опору мерії Нікеа. Цей календар, сповнений образів та кольорів, ми присвячуємо тисячам біженців з Малої Азії, понтійцям та борцям руху опору проти фашистської навали, - з такими словами звернувся до присутніх голова Клубу ЮНЕСКО пан Іоанніс Маронітіс. Історичне місто Нікеа, в якому я народився і виріс, - додав пан Маронітіс, - орошене кров’ю відважних героїв, потом біженців, що поселилися тут після вигнання зі святої землі Малої Азії. Тяжко працювали, з нуля розпочали свої господарства, сім’ї, своє життя. З мрією про краще майбутнє своїх дітей та спогадами про незабутню милу Батьківщину, створили в такий спосіб ціле місто – НІКЕА, принісши нам, тутешнім, високу культуру своїх батьків та дідів, визначаючи і наше майбутнє.

dimitra
«Дімітра» О. Чаус. Олія.

Ініціатор випуску календаря пан Маронітіс вірить, що це видання супроводжуватиме жителів його рідного міста, але й багатьох інших міст Афін та Пірею протягом усього року, прикрашаючи не тільки оселі, але й суспільні місця, наближаючи таким чином людей до мистецтва, згуртовуючи митців між собою, а також знайомлячи жителів Греції з творчістю іноземних художників, які стали частиною їхнього життя.

UNESKO-Oksana_Chaus
Оксана Чаус (ліворуч),
Георгіос Фарсакідіс, Галина
Маслюк.

Щире захоплення викликав у відвідувачів виставки в Картинній галереї Пірею твір української художниці Оксани Чаус «Дімітра», який Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» запропонувало внести до знаменитого календаря. Біля картини Оксани Чаус зібралося багато грецьких митців, які спішили висловити своїй колезі вдячність за професійність та неординарність виконання. У розмові голови Клубу ЮНЕСКО Іоанніса Маронітіса, відомого грецького художника Георгіоса Фарсакідіса та голови Товариства Галини Маслюк було запропоновано провести у 2010 р. в Піреї персональну виставку української художниці.

Галина Маслюк.

Varnava-7_

Коровай-коровай, кого хочеш вибирай…

Varnava-7_Кожен народ має свої правічні святині, що їх пошановує як найвеличніший дар, переданий у спадок предками. Як-от - хліб на столі, родинне вогнище, дитяча колиска, оселя і святі образи в ній... Український народ завжди славився гостинністю, бо "Веселий гість - дому радість". Споконвіку на столі, застеленому вишитим рушником, лежав хліб, а біля нього - сіль, найсвятіші для українців дари Божі. Хліб - символ добробуту, гостинності, радості, щастя, здоров’я та багатства.

Varnava-2_

-Де починається хліб?

-У тісті.

-Де починається тісто?

-У зерні.

-Де починається зерно?

-У землі.

-Де починається земля плодовита?Varnava-3_

-У руках працьовитих...

 

Саме цей, чи не найважливіший урок життя, вирішили дати батьки Української Недільної школи при товаристві "Грецька-Українська думка" своїм дітям в один із осінніх вихідних. І хоча погода із самого ранку капризувала і робила спроби залякати подорожуючих, жоден із них не відмовився від поїздки. І недаремно! У Історично-етнічному музеї Варнави нас зустріли, як давніх знайомих - тепло і гостинно.Varnava-1_

Надзвичайно приємні господарі – пані Папа зі своїм чоловіком буквально заразили своїм ентузіазмом всіх присутніх. Для дітей була підготована спеціальна навчально-пізнавальна програма "Хліб - від зернин до караваю", а для дорослих (безкоштовно!) екскурсія по музею із гостинними господарями.

Наскільки все ж таки подібними виявились звичаї та побут грецьких та українських народів! Дві нації із різними культурними цінностями виявились напрочуд багатими на однакові, подібні обряди, атрибути та звичаї. Тут і знаряддя праці селян ідентичні до наших, і навіть узори, виткані на ткацькому ергальо* (*Ергаліо - верстат), подібні до наших закарпатських. Та найбільше враження на всіх справила унікальна виставка "Хліб-вишиванка". Понад 420 зразків найрізноманітніших видів хліба з понад 20-ти країн світу зібрано у музеї. Це найбільша колекція такого плану у Європі.Varnava-4_

Яких тільки узорів та форм калачів, паляниць, бубликів, короваїв (весільних, святкових, обрядових тощо), найрізноманітніших Васілопіт* (*Васілопіта - спеціальний новорічний коровай в Греції, спечений «на Василя». В коровай кладеться талісман. Кому попадеться талісман, вважається щосливчиком року) ми там не побачили! Очі просто розбігались. Як приємно були вражені батьки, побачивши і Український весільний коровай. І негайно посипались рецепти та описи короваїв, обрядів, пов’язаних із ними із різних регіонів України. Діти ж навчались висівати зерно, молоти його на муку на кам’яних жорнах, місити тісто і ліпити Кулурі тіс Ірініс* (*Печиво Ірини). Потрібно було бачити щасливі оченята дітей, коли кожен із них простягнув зроблений своїми руками чудернацько виплетений калач.

Навіть погода не витримала такого могутнього натиску позитивної енергії і із-за хмар визирнуло усміхнене сонце. Повертаючись до Афін у чудовому настрої, батьки із задоволенням спостерігали за веселим щебетанням збуджених дітей. Відпочивши та набравшись наснаги на новий трудовий тиждень, дали обіцянку частіше вибиратись на спільні заходи разом із дітьми.

Олена Умриш.

 

Varnava-5_Varnava-6_Varnava-11_Varnava-8_Varnava-9_Varnava-10_Varnava-12_Varnava-13_Varnava-14_Varnava-15_


Грецька преса про президентські вибори 17 січня 2010 р. в Україні

Огляд грецької преси за 12 січня 2010 р.

Майже на десять одиниць випереджає Віктор Янукович свою суперницю в президентських перегонах, які відбудуться в Україні в наступну неділю, зазначається у присвячених цій темі публікаціях у грецькій пресі. Найбільше уваги темі президентських виборів в Україні присвятили ведучі газети Греції «То Віма» та «Катімеріні».

Сьогоднішній прем’єр-міністр Юля Тимошенко, пише «Катімеріні», яка неодноразово доказала, що не любить, але й не згодна програвати, повідомила, що у випадку порушень готова оскаржити результати виборів. В свою чергу Віктор Янукович, звинувачений в 2004 р. в підтасовці результатів, теж готується до масових виступів. Згідно існуючої інформації, зазначає газета, автобуси з прихильниками філоросійського кандидата вже вирушили зі Сходу країни до Києва.

Окрім двох ведучих, серед інших 16-ти претендентів на президентський пост, до останнього бою готується нинішній президент Віктор Ющенко, який за попередніми даними користується підтримкою 6-8% населення країни. Намагаючись розбудити націоналістично налаштовану частину виборців, Ющенко звинувачує обох суперників у цілковитій зраді інтересів України на користь Росії.

Обидва фаворі президентських перегонів в Україні, пише «То Віма» пріоритетом своєї політики декларують зближення та покращення стосунків з Москвою. І філоросійський претендент Янукович, і «газова принцеса» підприємець Тимошенко, виглядає, покинули ідею вступу України до НАТО, зважаючи на заяви російських урядовців, що такого роду дії будуть розцінені як загрозу по відношенню до Росії.

Одночасно, Росія офіційно не підтримує жодного з претендентів, як вона це зробила в 2004 році, зазначає «То Віма». Є абсолютно очевидною перевага економічної, політичної і воєнної залежності України від Росії, ніж від Брюсселю, Лондону чи Вашингтону, вказуючи паралельно на присутність воєнної бази Росії на Кримському півострові.

Підготувала Галина Маслюк.


prosklish_finale-Zwgrafou_

Ще один крок до визнання

prosklish_finale-Zwgrafou_
Mer_Zwgrafou
Мер Зографу Янніс Казакос
Лекція стратегічного радника Нікоса Лігероса «Відтворюючи пам’ять людства» відбулася 6-го квітня 2009 р. в культурному центрі мерії Зографу. Основна тема лекції – права людства. Перш за все, право людства на пам’ять, на правдиву історію, на справедливу оцінку правдивої історії. На жаль, за це найприродніше право потрібно боротися. Тільки ті, що пережили геноцид і вижили, зазначає Нікос Лігерос, знають, що життя без пам’яті не має жодного сенсу. Голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк відкриваючи захід зазначила, що питання права українського народу на визнання його найбільшої трагедії – штучного Голоду 1932-33 рр. в Україні, вчиненого сталінським комуністичним режимом, залишається найпекучішою темою української діаспори світу впродовж десятиліть. В цих намаганнях грецькі українці отримали своїх прихильників. Серед них відомий грецький вчений Нікос Лігерос, який бореться за те, щоб були визнані всі злочини, скоєні проти людства, так як це є абсолютно необхідною передумовою природного розвитку людства, збереження його цінностей і творення його інтелектуального майбутнього.

Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.

Zahalna
Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка»

Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.

Галина Маслюк


Shkola-Holodomor-1

Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років

  28-29 листопада 2009 р. Пам’яті багато не буває. Вона або є, або її нема. Пам’ятати невинно убієнних — не гріх, а християнський, просто людський обов’язок.  
Чи можливе? Чи таке можливе?
Чи в таке повірить чоловік?
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?

У ці дні в Україні відзначають річницю трагедії Голодомору. В суботу, 28 листопада, розпочався відкритий інтегрований урок з історії України та української літератури в старших класShkola-Holodomor-1ах української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вчитель історії Алла Лобач озвучила епіграф до книги-меморіалу «Голод–33», написаної подружжям Володимиром Маняком та Лідією Коваленко. «Літа 7441 від Сотворення світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів (До Книги буття українського народу, - якщо таку книгу буде колись написано)».

Діти зачитали свідчення людей, які пережили Голодомор. Кожен по-своєму переживав трагедію українського народу. На уроці прозвучали висновки Міжнародної комісії по розслідуванню Голодомору в Україні у 1932–33 рр, а також причини, які викликали цю трагедію. Вчитель української мови Оксана Наконечна розповіла прShkola-Holodomor-2о письменників діаспори, які десятиліттями поширювали правду про Голодомор своїми творами. Прозвучали імена Василя Барки з його романом «Жовтий князь», а також Уласа Самчука з твором «Марія», про які розповіли учні старших класів. В пам’ять про померлих прозвучала «Молитва за убієнних голодом» Катерини Мотрич, яка тонкою струною відізвалася в душі кожного. Особливу зацікавленість у присутніх вчителів, батьків, дітей, гостей викликала виставка книг, написаних на тему Голодомору та виданих як в Україні, так і в українській діаспорі. Страшні картини голодного українського села постали перед дітьми та дорослими у світлинах. Скільки б разів не зверталися до теми Голодомору, вона завжди буде хвилюючою, трагічною. Скорбною хвилиною мовчання сьогоднішні діти української діаспори Греціїі пом’янули невинно померлих та ненароджених в Україні в 1932-1933 роках.

 Panakhyda-Sv.NikolaosПоминальні заходи продовжилися в неділю, 29 листопада, панахидою у православному храмі Св. Миколая в Піреї. Багаторічні намагання української громади донести правду про Голодомор до грецького суспільства не були марними. Вперше ініціатором заходу відзначення скорботної дати стала грецька сторона. Панахида організована Грецько-Українською палатою під егідою Посольства України в Греції. Молебень за померлими правили Митрополит Пірейський Високопреосвящений Серафим та український священик о. Михайло Юрина. На службі Божій за померлих в Україні від Голоду в роках 1932-1933 були присутні працівники дипломатичного представництва України в Греції, української громади, ділових та культурних кіл Греції. Після закінчення панахиди до присутніх звернувся член Спілки письменників Греції Хрістос Адамопулос, який з цієї нагоди написав твір «Коли на землі заспівають псалом миру?», випущений брошурою за фінансової підтримки заступника генерального секретаря Грецько-української Палати Герасімоса-Ніколаса Бугаса. Пристрасні слова письменника переконали навіть тих, в кого ще залишалась тінь сумніву в тому, що цей злочин проти українського народу і цілого людства був здійснений, - зазначив у своєму слові посол України в Грецькій Республіці Валерій Цибух.DSC08304

«Не розуміють варвари і кати…, що кожного разу, коли вмирає людина, «вмирає і знищується ціле творіння Боже». Кожного разу, коли народжується людина, «Творіння шести днів народжується знову зовсім новим», схвильовано говорив пан Адамопулос. І продовжив: «Уявіть тепер, серед стількох мільйонів жертв Голодомору вмирало і знищувалось ціле «Творіння шести днів Бога»(!). І якщо це не вважається злочином проти людства, що тоді?! Що можна сказати тоді про забуття для нас і для дітей наших?». «Голодомор від самого початку був задуманий для систематичного знищення народу, який прагнув існувати, бути вільним і мислити по-своєму», впевнений Хрістос Адамопулос, який готовий активно долучитися до борців за визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу і злочином проти людства.

Panakhyda-Sv._TrijciЗавершилися заходи поминальною панахидою у греко-католицькому храмі Св. Трійці за участю екзарха ГКЦ владики Дімітріоса та українського священика о. Тараса Когута. «Злочин Голодомору 32-33 рр. в Україні повинен бути визнаним грецьким парламентом та всією світовою спільнотою», - зазначив у своєму зверненні до присутніх владика Дімітріос. В цей вечір сотні українців Греції з запаленими свічками в руках і полум’ям жалю та скорботи в серцях зі сльозами на очах молилися за душі загиблих земляків. Церковний хор відспівав церковні псалми та молитву за Україну. У своїй промові до земляків посол України в Греції Валерій Цибух зазначив, що ми, сьогоднішні українці, не вправі забути мільйони жертв цієї страшної трагедії.

Прес-служба Товариства «Українсько-грецька думка»


genia

Ми повинні пам'ятати про трагедію рідного народу

Інтерв'ю з Ґенею Кузен, 27.09.2008

geniaМоя співбесідниця Ґеня Кузен народилася у Франції в україномовній родині. Батьки її виїхали з України ще молодими, проте через все своє життя зуміли пронести український запал і цьому навчили трьох доньок. В родині звучало рідне слово, українська пісня, читалися газети і журнали українською мовою, і ніколи не згадувалися страшні часи Великого Голоду. Через збіг обставин пані Ґеня почала займатися справою Голодомору, а пізніше очолила асоціацію "Україна-33". Один із трьох синів пані Кузен є біля мами, допомагає у визнанні Голодомору у світі і продовжує двадцятип'ятилітню справу неньки. Жінці, яка достеменно цікавилася трагедією українського народу 1932-33 рр. довго не відкривали візи в Україну. І вперше вона відвідала Україну лише у 1992-му році. Потрапивши на батьківщину своїх дідів п. Ґеня довго подорожувала її дорогами, відвідала постраждалі села, спілкувалася з очевидцями трагедії. Саме ці свідчення живих людей українського походження дослідниця вважає найважливішим документом у справі визнання Голодомору. Диву даєшся, де могла людина, яка народилася поза Україною, так щиро, відкрито і твердо навчитися любити Україну? Пропонуємо вашій увазі нашу розмову із галичанкою Ґенею Кузен з Франції.

- Пані Кузен, що спонукало Вас у Франції зайнятися питанням визнання Голодомору?

- У 80-х роках чисто випадково я зустрілася з жінками, які розповіли мені про Голод в Україні. Жінки соромилися тих розповідей, вони говорили зі сльозами на очах. Для мене це було відкриттям, я до цього часу нічого не знала, хоча мої батьки виросли в Україні, але нам, дітям, ніколи про цю трагедію не розповідали. Коли не знаєш, то серце не болить. А після цієї зустрічі моє життя набрало нового змісту, і всі сили я спрямувала на викриття злочину XX століття.

- Яким чином Ваш комітет "Україна-33" збирав документи, свідчення, архіви?

- Вся моя сім'я зайнялася збором інформації для пізнання трагедії. Мої сини працювали з архівними документами американського конґресу, секретними архівами Великої Британії, де описувалася трагедія Голодомору в країні в 1932 -1933 рр. Наш комітет працював з тогочасними газетами, які виходили в Італії та Німеччині. Адже тоді у столиці України Харкові були посольства вищеназваних країн, і туди передавалася правдива інформація з України. Також французькі газети писали про Голод в Україні. Ми мали змогу це все читати.

- Як Ви бачили, Греція - країна, яка знає дуже мало про українську трагедію ХХ століття. Франція теж не визнала ще Голоду 1932-33 рр. Ґеноцидом. Чому Вас навчили 25 років роботи в цьому напрямку? Висновки з вашого досвіду.

- Як на мене, ви в Греції дуже гарно організували всі заходи, присвячені "Незгасимій свічці". Ця акція має великий відголос у цілому світі. Всього за один раз неможливо зробити. А якщо по крупинці робити одну справу, то вона обов'язково вийде. Комітет "Україна - 33" існує з 1980 року неофіційно, а в 1987 році ми зареєструвалися на державному рівні, щоб надати справі важливості і в подальшому працювати цілеспрямовано і поширювати правдиву інформацію про Голодомор в Україні в ті страшні часи. Ми дуже багато разів готували у Франції конференції, виставки із залученням громадськості, і в першу чергу, депутатів різних рівнів, науковців, істориків. В засобах масової інформації неодноразово виходили статті, повідомлення на цю тему, щоб ознайомити французький народ із трагедією. Не треба опускати руки, а працювати.

- Якими повинні бути наступні кроки українців в напрямку визнання українського Ґеноциду?

- Безумовно, важливо звертатися до депутатів, істориків, науковців, щоб Голодомор було вписано чорними літерами в усіх книгах історії, щоб діти в школі, студенти у вузах були знайомі зі сторінками історії українського народу 1932 -1933 років. Ми перевіряли у французьких школах підручники історії, де дуже мало повідомляється про Голод 33-го. Наші діти, внуки повинні знати про трагедію рідного народу, пам'ятати про неї і ніколи не допускати подібного.

Розмовляла Оксана Наконечна


UGD logo-small

"Незгасимий вогонь" в Греції

UGD logo-small

Прес-реліз, 25.09.2008

За ініціативою Товариства української діаспори в Греції та греків філоукраїнців "Українсько-грецька думка", в грецькій столиці пройшли заходи в пам'ять 10 мільйонів замордованих штучним голодом українців в 1932-33 рр. з метою інформування про цю трагічну сторінку історії України грецького суспільства.

Таким чином Товариство "Українсько-грецька думка" підключилося до ініційованої Світовим Конгресом Українців (СКУ) та підтриманої Президетом України Віктором Ющенко акції "Незгасима свічка", яка розпочалася з Австралії, пройшовши через Канаду, США, Колумбію, Еквадор, Перу, Бразилію, Парагвай, Арґентину, Чилі, Великобританію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусію, Польщу, Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Португалію, Італію, Сербію, Хорватію, Угорщину, Грецію, продовжить свій шлях до Румунії, Молдавії, Казахстану, Росії, Вірменії, Грузії і завершиться відзначеннями в столиці України Києві.

Церемонія передачі "Незгасимого вогню" пройшла в неділю 21 вересня у приміщенні посольства України в Греції біля погруддя Т. Шевченка. Спеціально виготовлений СКУ смолоскип з надписом "Україна пам'ятає - світ визнає" посол України в Угорщині Дмитро Ткач передав своєму колезі послу України в Греції Валерію Цибуху, який, в свою чергу, передав священий вогонь голові Товариства "Українсько-грецька думка" Галині Маслюк. В цей же день відбулися панахиди в Афінському кафедральному соборі за благословення Архиєпископа афінського та всієї Греції Ієронімоса та грецько-католицькій церкві Св. Трійці, де Екзарх ГКЦ владика Дімітріос визнав Голодомор ґеноцидом.

Заходи, які відбувалися під егідою українського посольства в Греції, завершилися конференцією, яка відбулася 22 вересня в Будинку книги. Основними доповідачами були пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України. Паралельно пройшла виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, під назвою "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".

Таким чином робляться спроби до визанння світовою спільнотою злочину сталінського режиму проти українського народу та визнання його ґеноцидом української нації.

На даний момент 17 країн світу визнали штучний голод 1932-33 рр. в Україні як Ґеноцид українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.

У всіх заходах взяли участь члени квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Ними була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", яка складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.

Прес-служба Товариства