Η ΠΑΡΑΔΟΣΗ ΤΗΣ ΣΥΜΜΕΤΟΧΗΣ ΤΟΥ ΠΑΠΙΚΟΥ ΕΛΛΗΝΙΚΟΥ ΚΟΛΛΕΓΙΟΥ ΣΤΙΣ ΠΙΟ ΣΗΜΑΝΤΙΚΕΣ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΚΕΣ ΤΕΛΕΤΕΣ ΤΟΥ ΠΑΠΑ χρονολογείται από την εποχή του Πάπα Σίξτου Ε΄ (1585–1590), ο οποίος παραχώρησε στο Κολλέγιο το προνόμιο να ψάλλει στα ελληνικά την Αποστολική ανάγνωση και το Ευαγγέλιο κατά τις παπικές πανηγυρικές λειτουργίες.
Ωστόσο, η χρήση και των δύο λειτουργικών γλωσσών — λατινικής και ελληνικής — στη λειτουργία του επισκόπου Ρώμης ξεκινά ήδη από τα τέλη του 7ου – αρχές του 8ου αιώνα, όταν στη Ρώμη υπηρέτησαν αρκετοί πάπες με ανατολική καταγωγή. Οι διώξεις των εικονολατρών και οι καταπιέσεις από τους Αββασίδες χαλίφηδες στην Ανατολή προκάλεσαν τη φυγή πολλών ελληνόφωνων χριστιανών προς τη Δύση.
Ο Αναστάσιος ο Βιβλιοθηκάριος, που έζησε τον 9ο αιώνα, αναφέρει ότι ο Πάπας Βενέδικτος Γ΄ (855–858), αν και Ρωμαίος στην καταγωγή, φρόντισε να δημιουργηθεί ένας κώδικας, στον οποίο καταγράφηκαν στα ελληνικά και στα λατινικά οι προφητείες που διαβάζονται στη ρωμαϊκή λειτουργία το Μέγα Σάββατο και το Σάββατο πριν την Πεντηκοστή.
Από τον «Ordo Romanus I» και αργότερα από τον «Ordo Romanus X» του 11ου αιώνα, μαθαίνουμε ότι η προφητεία διαβαζόταν πρώτα στα λατινικά και μετά, αν το έκρινε ο Πάπας σκόπιμο, επαναλαμβανόταν στα ελληνικά.
Στη Σύνοδο της Πίζας το 1409, κατά τη στέψη του Πάπα Αλεξάνδρου Ε΄ — λατινικού τυπικού αλλά καταγόμενου από την Κρήτη — το Ευαγγέλιο και η Αποστολική ανάγνωση ψάλθηκαν στα λατινικά, ελληνικά και εβραϊκά. Κατά τη στέψη του Πάπα Νικολάου Ε΄ το 1447, ένας καρδινάλιος διάβασε το Ευαγγέλιο στα λατινικά και ένας αρχιμανδρίτης Βασιλειανός στα ελληνικά.
Το 1586 ο Πάπας Σίξτος Ε΄ κατήργησε τα αξιώματα του Έλληνα διακόνου και υποδιακόνου και τα ανέθεσε σε φοιτητές του Ελληνικού Κολλεγίου. Με αυτή την απόφαση, ο Πάπας εξέφρασε τον σεβασμό του προς το Κολλέγιο. Από τότε, οι τίτλοι του διακόνου και υποδιακόνου του ελληνικού τυπικού συνδέθηκαν άρρηκτα με το Κολλέγιο, και μέχρι το 1870, κατά τις παπικές τελετές, ειδική άμαξα από το Αποστολικό Παλάτι μετέβαινε στο Κολλέγιο για να παραλάβει τους λειτουργούς.
Το 1724 ο Πάπας Βενέδικτος ΙΓ΄ επανέφερε την παλαιά παράδοση: την ανάγνωση της πρώτης προφητείας του Μεγάλου Σαββάτου στα ελληνικά από φοιτητή του Ελληνικού Κολλεγίου, καθώς και την εναλλασσόμενη ανάγνωση των προφητειών το Σάββατο πριν την Πεντηκοστή στα λατινικά και στα ελληνικά.
Ο ίδιος ο Πάπας επιθυμούσε οι Έλληνες κληρικοί να τελούν τη Λειτουργία με τα δικά τους (ανατολικά) άμφια και όχι με λατινικά. Ακόμη και τη Μεγάλη Παρασκευή του 1725, διέταξε να διαβαστούν ο Απόστολος και το Ευαγγέλιο στα ελληνικά.
Από το 1896, με την έλευση των Βενεδικτίνων στο Ελληνικό Κολλέγιο επί Πάπα Λέοντος ΙΓ΄, επανήλθε η σταθερή συμμετοχή δύο σεμιναριστών του Κολλεγίου στις παπικές τελετές. Καθ’ όλο τον 20ό αιώνα — αλλά και σήμερα — η συμμετοχή του Παπικού Ελληνικού Κολλεγίου στις παπικές τελετές περιλαμβάνει τη ψαλμωδία του Αποστόλου και του Ευαγγελίου στα ελληνικά κατά τη Λειτουργία του Μυστικού Δείπνου τη Μεγάλη Πέμπτη, καθώς και την ψαλμωδία του Ευαγγελίου στα ελληνικά κατά τις αγιοποιήσεις, ιδιαίτερα στις πανηγυρικές τελετές, και στη νεκρώσιμη ακολουθία Πάπα, όπου ψάλλεται επίσης το Τρισάγιο στα ελληνικά. Το ίδιο ισχύει και για τη Λειτουργία έναρξης του παπικού αξιώματος του Επισκόπου Ρώμης.
Αναφέρονται επίσης δύο ξεχωριστές λειτουργικές τελετές με άμεση συμμετοχή του Ελληνικού Κολλεγίου: το 1908 και το 1925.
Στις 12 Φεβρουαρίου 1908, στην Αίθουσα των Ευλογιών, παρουσία του Πάπα Πίου Ι΄, τελέστηκε παπική πανηγυρική λειτουργία για τα 1500 χρόνια από την κοίμηση του Αγίου Ιωάννου του Χρυσοστόμου. Τη Λειτουργία προεξήρχε ο Έλληνας μελχίτης Πατριάρχης Αντιοχείας Κύριλλος Η΄ Γεά, και ο χορός και οι λειτουργοί ήταν από το Παπικό Ελληνικό Κολλέγιο της Ρώμης.
Στον πρόλογο του ειδικού τελετουργικού φυλλαδίου που εκδόθηκε, αναφέρεται ότι λόγω έλλειψης ελεύθερης Αγίας Τραπέζης στην αίθουσα — δηλαδή μη προσκολλημένης στον τοίχο, ώστε να είναι δυνατή η κυκλική κίνηση κατά την βυζαντινή τελετουργία — εγκαταστάθηκε άλλη ελεύθερη Αγία Τράπεζα. Μπροστά της τοποθετήθηκαν δύο αναλόγια με εικόνες του Χριστού και της Θεοτόκου, και δίπλα τους τρίτο αναλόγιο με εικόνα του Αγίου Ιωάννου του Χρυσοστόμου.
Ενδιαφέρον είναι ότι στον πρόλογο του φυλλαδίου αναφέρεται:
«Οι λειτουργοί πρέπει να τηρούν πλήρως το ελληνικό τελετουργικό... Ο Άγιος Ποντίφικας, ως ανώτατος ηγέτης όλων των τελετουργιών, θα προεδρεύει επίσης στην ελληνική λειτουργική σύναξη, στην οποία έχουν ανατεθεί συγκεκριμένες ιερές πράξεις».
Οι κύριες εκδηλώσεις σεβασμού και δικαιοδοσίας… Ο Πάπας θα χρησιμοποιήσει την ελληνική λειτουργική γλώσσα…
Το κείμενο της Θείας Λειτουργίας του Αγίου Ιωάννου του Χρυσοστόμου που χρησιμοποιήθηκε ετοιμάστηκε το 1907 από έναν από τους καθηγητές του Παπικού Ελληνικού Κολλεγίου, τον π. Πλάσιδο ντε Μέεστερ, Βενεδικτίνο μοναχό (osb).
Η δεύτερη λειτουργία που αξίζει να αναφερθεί πραγματοποιήθηκε στις 15 Νοεμβρίου 1925 για τα 1600 χρόνια από την Α΄ Οικουμενική Σύνοδο της Νίκαιας (325). Και πάλι προεξήρχε ο Πάπας — Πίος ΙΑ΄ — και βασικός λειτουργός επρόκειτο να είναι ο Πατριάρχης Αντιοχείας των Μελχιτών Δημήτριος Καδή, ο οποίος όμως απεβίωσε αιφνιδίως στις 26 Οκτωβρίου στη Δαμασκό. Τη θέση του έλαβε ο Ρουμάνος Ελληνοκαθολικός Μητροπολίτης Φαγκαράς Βασίλειος Σούτσου.
Η Λειτουργία τελέστηκε στη Βασιλική του Αγίου Πέτρου και, όπως το 1908, τοποθετήθηκε ελεύθερη Αγία Τράπεζα μπροστά από τον τάφο του Αποστόλου, με αναλόγια που σχημάτιζαν μια μορφή τέμπλου.
Και στις δύο τελετές — σύμφωνα με τους προλόγους των αντίστοιχων φυλλαδίων — τονίζεται ότι η ελληνική Λειτουργία τελέστηκε πλήρως, χωρίς καμία προσθήκη ή ανάμιξη με τη ρωμαϊκή παράδοση.
Ο Πάπας — Πίος Ι΄ στην πρώτη και Πίος ΙΑ΄ στη δεύτερη — προήδρευε από θρόνο τοποθετημένο στα αριστερά του βωμού (από τη σκοπιά του πιστού), φορούσε λατινικά άμφια και τιάρα, και έδινε την ευλογία στα ελληνικά.
Όπως αναφέρθηκε στην αρχή, η παρουσία του ανατολικού στοιχείου στη Λειτουργία έναρξης του Παπικού αξιώματος του Πάπα Λέοντος ΙΔ΄ αναδεικνύει, με τη χρήση διαφόρων γλωσσών — κυρίως λατινικής και ελληνικής — τον αληθινά καθολικό (οικουμενικό) χαρακτήρα του λειτουργικού εορτασμού.
Συντάχθηκε και γράφτηκε από τον Επίσκοπο Μανουήλ Νιν το 2013, αλλά παραμένει επίκαιρο και ενδιαφέρον και στις ημέρες της έναρξης του παπικού αξιώματος του Πάπα Λέοντος ΙΔ΄.
50 метрів до військ агресора – саме тут, на крайніх позиціях українських військових у Авдіївці, побувала команда USCC I Український центр безпеки та співпраці разом із американським журналістом Coffee or Die Magazine, ветераном кампаній в Іраку та Афганістані, експертом Nolan Peterson.
Одразу після поїздки Нолан виступав з доповіддю про стан справ на фронті перед української діаспорою Канади, і випустив статтю (англійською мовою): EXCLUSIVE FRONT-LINE REPORT: MODERN TRENCH WARFARE IN EASTERN UKRAINE
Запрошуємо до перегляду й поширення!
Συνέντευξη Ν. Λυγερού "Εμβόλιο, ιστορική γεωπολιτική, Ουκρανία, Γερμανία, Μακεδονικό", με τον Γ. Καρποδίνη, Albedo 14. 09/06/2021Геостратегічний аналітик, відомий грецький вчений Нікос Лігерос у своєму інтерв’ю радіостанції Albedo 14 наголошує, що Греція повинна підтримати Україну в її євроатлантичних прагненнях.
Асоціація української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" звернулася до прем'єр-міністра Грецької Республіки п. Кіріакоса Міцотакіса та глави парламенту Греції п. Костянтина Тассуласа з проханням підтримати Україну в її прагненні на шляху до членства в Північноантлантичному Альянсі.Read more
Українці Греції нагадали флешмобом, що російська пропаганда страшніша за коронавірус
ФОТО
Представники української спільноти Греції провели перед грецьким парламентом флешмоб, під час якого нагадали, що вірус російської пропаганди є так само небезпечний, як і коронавірус.
Про це повідомила у Facebook голова Асоціації української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк.
«Маємо зобов’язання допомогти Україні спростовувати брудну пропаганду Москви, протистояти, між всім іншим, і гібридній війні в інформаційному просторі. Таким чином ми, українці в світі, вирішили показати суспільствам, де ми живемо, що «вірус російської пропаганди є настільки ж шкідливим, як і коронавірус». Він знищує сумління незаангажованих людей зумисно неправдивою інформацією, продукує провокативні ситуації і спотворює істину», - зазначила Галина Маслюк.
Як зазначається, під час акції на Площі Конституції українці привернули увагу як мешканців міста, так і туристів. Учасники флешмобу тримали синьо-жовті прапори, плакати з написами «Крим - це Україна» і маски, які символізують профілактику від смертельного вірусу.
Під час акції її учасники також роздавали листівки, в яких йшлося про російські провокації на території України, розповсюдження Росією фейку про громадянський конфлікт в Україні тощо. «Показово, що іноземні туристи цікавилися отримати таку листівку англійською мовою, але прекрасно все розуміли завдяки, серед іншого, плакатам з надписом «Крим - це Україна», - зазначила Галина Маслюк.
Вона зазначила, що Україні потрібна підтримка українців у світі щодо спростування російської пропаганди, і додала: «Найбільш руйнівний вірус для України протягом століть, який забрав десятки мільйонів життів, - це московит».
Як повідомляв Укрінформ, активісти української громади в Португалії провели 25 лютого в Лісабоні під російським посольством акцію під гаслом: «Вірус російської пропаганди - страшніший за коронавірус!».
Голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха наголосив, що «українці за кордоном мають відповідальність донести світовим суспільствам про надзвичайно небезпечну загрозу, яку несе російський світ» - «загрозу, яка вимірюється не тисячами інфікованих хворих, але мільйонами жертв Голодоморів, голокостів та спровокованих воєн».
Він зауважив, що «від інфекційних епідемій людство швидко знаходить ліки, від ідеологічних епідемій деякі країни не оговтуються століттями».
Павло Садоха закликав всіх небайдужих українців долучитися до акції «Вірус російської пропаганди - страшніший за короновірус!». Він повідомив кореспонденту Укрінформу, що аналогічні акції плануються українськими громадами в інших країнах світу, зокрема, в Греції, Італії, Іспанії, Німеччині, Франції, Естонії, Ірландії тощо.
Фото: Halyna Masliuk у Facebook
Публікація в Укрінформ
ph: Olga Soshenko
- Наше знайомство відбулося під час презентації Вашої нової збірки поезій «Бордель для військових» у Львові. Така екстравагантна назва чим зумовлена?
Так ми і живемо екстравагантно. Тим паче, коли моя країна стала для Європи новими Фермопілами. Прошу розуміти, що у часі війни для поета найважчий вибір – між літературою і служінням людям. Або форма, або зміст. У християнській традиції Ісуса розіпнув не вершник Понтій Пілат, а цивільне населення захопленої римлянами Юдеї, яке не могло прийняти пацифізм та ідею любові до усіх, навіть до окупантів… Війна складна: повії працюють медсестрами, а священики – капеланами. Чому так? Люди. Нагадаю з історії, що пересувні борделі були частиною армійського обозу. Гадаю, що назва моєї книжки поєднує історію давніх військових походів з християнською традицією прощення.
- Ви член Національної спілки письменників України з дуже молодого віку, якщо не помиляюся, з 21-го року. З якого віку Ви почали писати? Чи це Ваш спосіб висловлюватися? Ви пишете, коли хочете щось сказати? Коли не хочете з ніким говорити? Якщо дозволите, як виглядає сам процес творіння?
Для мене поезія – не симфонія, а радше камінь з якого треба відлущувати усе зайве. Я тоді сильно візуалізую, достоту у своєрідний спосіб. У голові починають обертатися якісь архітектурні форми типу пірамід, колон тощо, обов’язково світлого чи жовтуватого кольору. Писати я почав раптово, у тринадцять років під час навчання у школі. Чи хочу як поет щось сказати людям? Ні, це не найкраща мотивація для творчості. Я радше – уважний слухач, а текст допомагає мислити.
- Ви відноситеся до літературного покоління дев'ятдесятників і, наскільки я знаю, зовсім не були пасивним споглядачем. Що з тих доленосних для України та українців років Вам найбільше запам'яталося?
Світова дипломатія – це монструозна потвора, котрій для обертання голови у правильному напрямку потрібне століття. Коли Альфред Розенберг висловлювався за створення незалежної Української держави, німцям йшлося не про зміцнення слов’янської держави, їм потрібно було послаблювати Російську імперію шляхом відокремлення самостійних етносів. Сьогодні світові також не йдеться про добробут України, потрібно ослабити Москву, де аншлюс Криму – додатковий головний біль у Середземноморському регіоні. Я переконаний, що ці проблеми зачіпають і Грецію.
- Рівно 100 років тому світ знову розмірковував, чи йому потрібне існування незалежної країни – України. Таке враження, що нічого не змінилося, нині відбувається щось аналогічне, хоча українська нація пережила за останнє століття надто багато. На Вашу думку, світ, нарешті, переконався, що Україні – бути?
Над цим питанням думав, коли розбирався у собі: хто я, поет, але який громадянин? Націоналіст чи космополіт? Чому відбуваються війни? Чому перемагає зло? У якомусь моменті дійшов висновку, що об’єднання людства в єдину цивілізаційну модель дасть змогу вижити і працювати для розвитку високого інтелекту, який дбатиме про збереження кожного окремого етносу, як вкрай важливої планетарної ланки. Доки людство розділене – триватиме війна за виживання, сильніші народи поглинатимуть слабші, і мови, і культуру.
- Багато поетів в своїй творчості звертаються до давньогрецької міфології. З українських великими поціновувачами були, зокрема, Іван Франко та Леся Українка. Ваше звернення до античних міфів є абсолютно унікальним, несподіваним, швидше за все, без жодних аналогів. Для мене особисто — це те, що заінтригувало з першого дотику до Вашої творчості. Розкажіть будь ласка — це чийсь вплив, гарні знання, особливе ставлення?
Дякую за це запитання… Я не можу себе назвати співцем античності, якщо ми вже заговорили про українських класиків тощо. У певному сенсі – мислю грецькими культурними архетипами. Це закладено з дитинства, у якому замість казок мені розповідали легенди і міфи давньої Греції. Вочевидь аргонавти, «Іліада» та «Одіссея» для мене містять чітко фрейдистські контексти. Вже згодом я себе запитував: чому не скандинави, приміром. Відповіді не маю. Мабуть до терезів трохи доклалася і антична архітектура.
- В якомусь інтерв'ю Ви в досить оригінальний спосіб висловлюєтесь щодо поняття «Глобалізації як сучасної форми нацизму». Поясніть будь ласка, що Ви вкладаєте в нього?
Навряд чи я належу до антиглобалістів. Але дуже хочу аби глобальні процеси набули людських рис, і не мали в основі війну транснаціональних корпорацій за ресурси і сфери впливу. Поки що, з того за чим спостерігаю, можу стверджувати наступне: людство самоусуватиметься від прав і свобод та добровільно широкими колонами прямуватиме до технологічних гетто, де ваша персональна ціна, як у давні часи, вимірюватиметься рабською працею на новітніх богів.
- Що це? Небажання думати? Нездатність протистояти? Шлях найменшого спротиву – бути як всі?
Я б це назвав елементарною соціологією. Можливо, так влаштоване суспільство. Ми не можемо пояснити – чому одні народжуються з покликанням до медицини, інші до поезії, а треті мають хист до генної інженерії чи архітектури. Вочевидь пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками.
- Ви – метафізичний поет? Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має кілька значень, все ж, якщо спробувати коротко окреслити – це форма світорозуміння, метод пізнання. Що Ви вкладаєте в це поняття?
Поезія ремесло одержимих. І замикати творчість в рамки окремого стилю, жанру чи філософії надто скучно. Зрозуміло, що за світосприйняттям ви можете бути метафізиком. Звідси мій формальний атеїзм, очікування сингулярного стрибка та сумніви щодо доцільності випускати жорстоку цивілізацію людей за межі Сонячної системи. Гадаю, що метафізика – це зріла форма духовності.
- Чи назвали би Ви себе паралельно філософом?
Не знаю, можливо.
- Наскільки актуальним для Вас є все те, що робиться навколо: в країні, на планеті, у Вашому вужчому оточенні — родини, друзів?
Творчість, секс, екологія. Нормальні речі для розвинутої цивілізації.
- Однак... 2014-ий... Війна не пройшла повз Поета. Як почуває себе Поет на війні? Що каже історичний досвід про місце поета в настільки крайньому прояві соціальної небезпеки?
Я волів би не віддавати певних наказів, які віддавав будучи командиром. Я волів би не знати окремих речей, які сьогодні знаю. Поза тим стверджуватиму: Війна – це оркестрова яма поезії. Можу Вам відповісти, що для Олега Короташа – це зайвий досвід, а для української держави війна – це грандіозний шанс зробити видатний внесок у світову культуру.
- Що має бути пріоритетом для людини — творчий саморозвиток, чи зв'язок з іншими особистостями?
Людська популяція явище соціальне, де аби вижити треба перебувати у зграї. Саморозвиток дає змогу інтелектові не стати жертвою інстинктів натовпу. Обирайте.
- Психопатологія натовпу, як сказав би Микола Сядристий. Чи на неї впливає Хронос (з гр. Χρόνος – час)?
Прошу не звинувачувати мене у сексизмі, але натовп, етнос, нація – містять чітко фемінні риси. Натомість лідер, пастир, провідник – се чоловік, сила, дух і фалос. У певному сенсі ми усі є тваринами, де лідер керує прайдом і, відповідно, запліднює самок (народ) або сім’ям, або ідеями. І це дуже добре, коли цар Леонід є воїном, здатним згуртувати спартанців, а не психопатом, як Путін, який власний народ (росіян) відправив на цивілізаційне заклання.
- Чи погоджуєтеся з думкою, що кожний поет висловлює дух своєї епохи? Що загострює Ваші почуття до такої степені, щоб вони стали поезією?
Що таке епоха? В Україні вона одна, в Перу – інша. Гомер і Горацій вічні, а у нас досі соцреалізм з прагненнями першості та ідолопоклонства... Ми поверхово мислимо, шукаючи кращого поета країни, замість того аби розібратися у стилістичних особливостях авторів, що робить їх унікальними для культури. Як приклад, можу назвати двох улюблених латиноамериканських виконавців у жанрі реггетон – Don Omar і Daddy Yankee, адже вони є носіями однакового музичного стилю, але працюють у різних напрямках і це робить їх друзями, а не конкурентами.
- В церковних догмах суїцид це смертельний для душі гріх. Поясніть будь ласка глибше Ваше «І якийсь дивний борг за суїцид Ісуса сплачують християни».
Я живу у богемному середовищі з третьосортними нормами етики. Матеріальна убогість продукує убогість світоглядну і стандартами поведінки стає принцип когось зжерти, інакше з’їдять тебе. У питанні соціальної та культурної стигматизації моя країна досі перебуває у Середньовіччі. Якщо хтось прагне звести рахунки з життям – пропоную зробити це правильно: джихад. Нащо стрибати з балкону – краще підірвіться на ворожому блокпосту.
- Чи Ви плануєте завчасно? Якщо так, які Ваші плани на майбутнє? Чи є щось, чого Вам дуже бажається?
Подорож. Хочу пожити в кількох країнах, вивчати культури, історію, мови. Загалом усе, що може стати поезією.
- Вам потрібно пізнати Грецію. Запрошуємо!
Дякую. Приїжджайте в Україну.
Шановні друзі та колеги!
Запрошуємо до перегляду документальної онлайн виставки ЦДАЗУ «Взяв би я бандуру…» (перегляд за посиланням http://tsdazu.gov.ua/index…/…/component/content/article/1492).
На виставці представлені документи, що висвітлюють розвиток українського бандурництва у міжвоєнний і повоєнний періоди на еміграції, творчий шлях славної Капели бандуристів імені Т. Шевченка (Північна Америка), Капели бандуристів ОДУМу ім. Гната Хоткевича, Капели бандуристок осередку СУМу ім. Пилипа Орлика; організацію та діяльність літніх кобзарських таборів для молоді та юнацтва, видання літератури та музичних записів, створення «Школи кобзарського мистецтва» (Нью-Йорк) та її пресових органів – «Кобзарський листок» та журнал «Бандура».
На скрижалях бандурного мистецтва української діаспори свої імена записали такі відомі диригенти, бандуристи і співаки, як В. Ємець, династія Китастих, Й. Панасенко, В. Мота, В. Луців, М. Досінчук-Чорний, священник, бандурист і художник о. Сергій Кіндзерявий-Пастухів та ін., про творчий шлях та неоціненний внесок у популяризацію бандурництва яких свідчать експоновані на виставці документи.
Про неабияку популярність бандурництва свідчать і численні творчі роботи українських художників та скульпторів, потужним поштовхом до творчості яких були кобза і бандура, народні та козацькі думи, історичні пісні, шевченківська тематика тощо. У розділі виставки «Кобза та бандура в образотворчому мистецтві» представлені окремі роботи Т. Шевченка, П. Андрусіва, Р. Багаутдінова, М. Дмитренка, Ю. Кульчицького, П. Капшученка, В. Лопати, Г. Мазепи, К. Шонк-Русича.
Хронологічно документи виставки охоплюють період 1903–2016 р.
Матеріали взяті з Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) http://tsdazu.gov.ua/index.php/ua/component/content/article/1492?fbclid=IwAR0I3Vf24o-5BJk2SVwJ39VuK6l8sKrTQ5qYJAeOKgdHBOE_yqY9UZT-xv4
Не зважаючи на робочий день, багато небайдужих українців, 20 лютого 2019 року зібралися на центральній площі Грецької столиці, площі Конституції, для того, щоб вшанувати пам'ять Героїв Небесної сотні.
Локацію для проведення мітингу організаторами було вибрано не випадково, тому що біля Парламенту Греції завжди збирається велика кількість жителів та гостей столиці.
Метою акції було нагадати грецькому суспільству, що війна в Україні триває. Україна та українці у всьому світі пам'ятають та шанують своїх Героїв, які стали першими жертвами кривавої розправи над мирною демонстрацією злочинного уряду Януковича.
Під час акції було виставлено плакат з фотографіями усіх загиблих “Небесної сотні”, та вражаючі світлини з Майдану під час Революції Гідності.
Учасники мітингу роздавали перехожим інформаційну листівку щодо подій в Україні у трагічні дні 2014 року в Україні грецькою мовою, де наголосили, зокрема, на тому, що очікує Україна від Світу через 5 років після початку агресії зі сторони Росії, а також заклик Світового Конгресу Українців українською та англійською мовами.
Цікаво, що багато перехожих знають та співчувають українському народу.
Цією акцією українська діаспора Греції долучила свій голос до Всесвітньої акції Світового українства “Зупинімо війну Росії проти України!”, яка пройшла в багатьох країнах світу.
Οι καταχρήσεις της αστυνομίας κατά της ειρηνικής διαμαρτυρίας στις 30 Νοεμβρίου 2013 ώθησαν τον κόσμο, εξοργισμένο από τη διαφθορά, τον σφετερισμό της εξουσίας, την ξαφνική οπισθοχώρηση στο θέμα της ενταξιακής πολιτικής της χώρας στην ΕΕ και απότομη στροφή προς ρωσοποίηση και προσέγγιση με τη Ρωσία, να βγουν στους δρόμους. Εκατοντάδες χιλιάδες των Ουκρανών από όλη τη χώρα, διαμαρτυρόμενοι, πλημμύρισαν την κεντρική πλατεία του Κιέβου, Μαϊντάν Ανεξαρτησίας, και δεν αποχωρούσαν για πάνω από τρεις μήνες παρά το πολικό κρύο του βαρύ χειμώνα του 2014. Μάταια προσπάθεια της κυβέρνησης του ρωσόφιλου προέδρου Βίκτορ Γιαννούκοβιτς να αδειάσει τους κεντρικούς δρόμους της πρωτεύουσας της Ουκρανίας, την έφτασε στα άκρα.
18-20 Φεβρουαρίου 2014
Μέσα σε δύο μέρες:
108 νεκροί – Η Ουράνια Εκατοντάδα – στο εξής - σύμβολο Ελευθερίας και αντίστασης του Ουκρανικού λαούΔεκάδες αγνοούμενοι, χίλιοι τραυματισμένοι, εκατοντάδες συλληφθέντες και βασανισθέντες
Στις 22 Φεβρουαρίου ο εγκληματικός Βίκτορ Γιαννούκοβιτς διέφυγε στη Ρωσία, υπό την προστασία της οποίας βρίσκεται μέχρι σήμερα. Εκστρατεία αλληλεγγύης στον Ουκρανικό λαό σάρωσε τον κόσμο. Οι διαδηλώσεις πραγματοποιήθηκαν σε περισσότερες από 20 χώρες.
20 Φεβρουαρίου 2014 - 20 Φεβρουαρίου 2019
5τη συνεχόμενη χρονιά πολέμου της Ρώσικης Ομοσπονδίας εναντίων της Ουκρανίας.
Αυτό σημαίνει χιλιάδες θύματα; σακατεμένες ζωές, χήρες, ορφανά παιδιά.
Ο Λαός της Ουκρανίας πλέον τα βγάζει πέρα μόνος του, προστατεύει τα σύνορα της Ευρώπης και υπενθυμίζει ότι ο πόλεμος δεν τελείωσε!Στις 19 Φεβρουαρίου 2019 ο Πρόεδρος του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Donald Tusk, μίλησε στο Ουκρανικό Κοινοβούλιο στην ουκρανική γλώσσα.Η συνεδρίαση ήταν για την πέμπτη επέτειο της ένοπλης επίθεσης της Ρωσίας κατά της Ουκρανίας.
«Ήρθα να σας μιλήσω στην πέμπτη επέτειο για τα δραματικά γεγονότα στο Μαϊντάν - την επέτειο της "Επανάστασης της Αξιοπρέπειας". Να ευχαριστήσω όλους τους Ουκρανούς και τους εκλεγμένους εκπροσώπους τους...
Θέλω να σας ευχαριστήσω για τη σταθερότητα σας. Βρίσκεστε στη μεγαλύτερη καμπή της ιστορίας σας. Μακροημερεύετε και πρέπει να είστε υπερήφανοι γι'αυτό παρά την δύσκολη γεωπολιτική κατάσταση, τις κακές προθέσεις, την επιθετικότητα του γείτονα και την υποκρισία πολλών δυνατών παικτών στην παγκόσμια πολιτική σκηνή. Μπορείτε και στέκεστε στα πόδια σας, ενώ οι φίλοι σας δεν μπορούν να σας βοηθήσουν πάντα ...
Γνωρίζω ότι το συναίσθημα της μοναξιάς σε περιπτώσεις έκτακτης ανάγκης είναι χειρότερο και από εχθρική επίθεση...
Μπορώ να επαναλάβω όχι προσωπικά, αλλά για λογαριασμό ολόκληρης της Ευρωπαϊκής Ένωσης: Είμαστε μαζί σας. Και θέλουμε να σας βοηθήσουμε περαιτέρω".
Τόνισε ότι η Ευρώπη δεν θα αναγνωρίσει ποτέ την προσάρτηση της Κριμαίας από την Ρωσία και δεν θα σταματήσει τις κυρώσεις. Επίσης, η ΕΕ δεν θα ανεχτεί άλλες πράξεις ρωσικής επιθετικότητας στην ξηρά και στη θάλασσα.
"Δεν υπάρχει Ευρώπη χωρίς την Ουκρανία"
Ζήτω η Ουκρανία!!!
ΟΧΙ στον πόλεμο ΟΧΙ στο ψέμα ΟΧΙ στην επιθετικότητα
ΟΧΙ στον επεκτατισμό
Ζητάμε Ειρήνη Ζητάμε σεβασμό στις Διεθνείς Υποχρεώσεις
Ζητάμε τήρηση των Νόμων
=================================================
18 February 2019
APPEAL
UWC calls for International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!”
On the 5th anniversary of Russia’s aggression against Ukraine and murder of the Heavenly Hundred
Today, Russia continues to wage a bloody war against the Ukrainian people. The Ukrainian World Congress (UWC) calls upon the international community to join the International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!” on the 5th anniversary of
Russia’s aggression against Ukraine. The goal is to mobilize international support for Ukraine in the defence of its sovereignty and territorial integrity.
In 2014 the people of Ukraine stood up against the Russian-controlled authoritarian regime of Viktor Yanukovych in a Revolution of Dignity which ended in the mass shooting and death of 100 peaceful Ukrainian protesters on February 20, 2014 in Kyiv. This murder is clearly traceable to Vladimir Putin and his henchmen including Ukraine’s past-President Viktor Yanukovych who fled Ukraine and continues to hide in Russia under Putin’s protection.
Immediately following the Revolution of Dignity, the Russian Federation invaded and illegally occupied Ukraine’s Crimean peninsula and launched a war against Ukraine on its Eastern territories. This invasion is the most blatant violation of international borders since the Second World War and a violation of the Charter of the United Nations, the 1975 Helsinki Accords, and the 2004 Budapest Memorandum, among others.
Since 2014, the Russian Federation has committed numerous war crimes and crimes against humanity on the territory of Ukraine including the shooting down of passenger flight MH-17 which resulted in the murder of 298 people onboard; 11,000 people killed as a result of the war; oppression of religious and ethnic communities; 1.5 million internally displaced people; the November 2018 attack and capture of Ukrainian naval vessels and their crew in international waters; and the persecution of 70 Ukrainian political prisoners in Russian jails including acclaimed filmmaker Oleh Sentsov who while in prison was awarded the 2018 European Parliament’s Sakharov Prize.
Today, the Russian Federation, continues to flagrantly disregard international law by waging a hybrid war and disinformation campaign against Ukraine intended to sow discord among its people ahead of the presidential and parliamentary elections.
“On the 5th anniversary of Russian aggression, I ask all peace-loving people to join the UWC International Action “Stop Russia’s war against Ukraine!”. We must actively support Ukraine, and honour the memory of the Heroes of Heavenly Hundred (Nebesna Sotnya), all of the fallen defenders of Ukraine in this war and its peaceful residents,” stated UWC President Paul Grod.
The UWC calls on all Ukrainians and our supporters to organize events, including rallies, commemorative initiatives and social media campaigns with the goal of raising awareness and urging governments around the world to:
increase pressure on Russia and its supporters by increasing sanctions and excluding it from international forums for its ongoing violations;
provide defence and security assistance to Ukraine, including defensive weapons and military support;
launch a United Nations peacekeeping mission to the Russia-Ukraine border and an OSCE monitoring mission to Crimea;
advocate for the release by the Russian Federation of all prisoners of war, hostages and political prisoners; and
terminate the development of the Nord Stream 2 Russian gas pipeline which will threaten European unity and security
СКУ закликає до Всесвітньої акції “Зупинімо війну Росії проти України!”
З нагоди 5-ої річниці російської агресії та розстрілу Небесної Сотні
Сьогодні Росія продовжує вести криваву війну проти українського народу. Світовий Конґрес Українців (СКУ) закликає міжнародну спільноту долучитися до Всесвітньої акції “Зупинімо війну Росії проти України!” з нагоди 5-ої річниці агресії Росії проти України. Метою є мобілізувати міжнародну підтримку України в захисті свого суверенітету і територіальної цілісності.
У 2014 р. народ України виступив проти контрольованого Росією авторитарного режиму Віктора Януковича під час Революції Гідності, що завершилася масовими розстрілами та смертями 100 мирних українських демонстрантів 20 лютого 2014 р. в Києві. Слід цих вбивств чітко веде до Владіміра Путіна та його поплічників, включно з попереднім Президентом Віктором Януковичем, який втік з України та продовжує приховуватись у Росії під протекцією Путіна.
Відразу після Революції Гідності Російська Федерація вторглася і незаконно окупувала Кримський півострів та розгорнула війну проти України на її східних територіях. Це вторгнення є найбільш грубим з часів Другої світової війни порушенням міжнародних кордонів та норм міжнародного права, зокрема Хартії ООН, Гельсінських угод 1975 р. і Будапештського меморандуму 2004 р.
Починаючи з 2014 р. Російська Федерація вчинила на території України численні воєнні злочини та злочини проти людяності, що включають знищення пасажирського літака рейсу МН-17 та загибель 298 людей; 11,000 загиблих у результаті війни; утиски релігійних і етнічних громад; 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб; атака і захоплення
у листопаді 2018 р. українських морських суден та їхніх команд у міжнародних водах; переслідування 70 українських політичних в’язнів у російських тюрмах, у тому числі й відомого режисера Олега Сенцова, який, перебуваючи в тюрмі, був у 2018 р. нагороджений Європейським Парламентом премією Сахарова.
Сьогодні Російська Федерація продовжує грубо ігнорувати міжнародне право, ведучи гібридну війну та дезінформаційну кампанію проти України, щоб посіяти розбрат серед її народу напередодні президентських та парламентських виборів.
“У 5-ту річницю російської агресії я закликаю всіх миролюбних людей долучитися до Всесвітньої акції СКУ “Зупинімо війну Росії проти України!”. Ми мусимо активно підтримати Україну, а також вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх загиблих під час цієї війни захисників України і її мирних жителів”, - заявив Президент СКУ Павло Ґрод.
СКУ закликає всіх українців та наших прихильників провести заходи, включно з мітингами, пам’ятними заходами та кампаніями в соціальних мережах з метою підвищення обізнаності, та спонукати уряди країн світу:
зміцнити тиск на Росію і її прибічників, посиливши санкції та виключивши її з міжнародних форумів за поточні порушення;
надати Україні безпекову допомогу, зокрема озброєння оборонного характеру та військову підтримку;
розгорнути миротворчу місію ООН на російсько-українському кордоні та спостережну місію ОБСЄ в Криму;
робити адвокаційні дії для звільнення Російською Федерацією всіх військовополонених, заручників і політичних в’язнів та
припинити будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”, який загрожує європейській єдності та безпеці.
As Moscow contests independence for Ukraine’s church, conflicts could deepen.Russia failed to anticipate that its invasion of Ukraine in 2014 would cost it one of its most powerful levers of influence over its neighbor: the formal authority of the Russian Orthodox Church over its Ukrainian counterpart. But it has done so, and that unintended consequence could lead to others: a decline in Russian influence within the Eastern Orthodox world and a deeper division in the Orthodox community, even perhaps its greatest historical schism. The international community has a key role in determining how this unfolds and must act to ensure the worst scenarios don’t come to pass.
Patriarch Filaret, center, head of the Ukrainian Orthodox Church-Kiev Patriarchate, during a news conference with members of the Ukrainian parliament and Reps. Mike Fitzpatrick (R-Pa.), second from right, and Marcy Kaptur (D-Ohio) in Washington, Feb. 5, 2015. With fighting intensifying in eastern Ukraine and the White House weighing whether to send arms to bolster the government’s forces, Western leaders embarked on a broad diplomatic effort on Thursday aimed at ending a conflict that has strained relations with Russia. (Jabin Botsford/The New York Times)
Patriarch Filaret, center, head of the Ukrainian Orthodox Church-Kiev Patriarchate, during a news conference with members of the Ukrainian parliament and Reps. Mike Fitzpatrick (R-Pa.), second from right, and Marcy Kaptur (D-Ohio) in Washington, Feb. 5, 2015. With fighting intensifying in eastern Ukraine and the White House weighing whether to send arms to bolster the government’s forces, Western leaders embarked on a broad diplomatic effort on Thursday aimed at ending a conflict that has strained relations with Russia. (Jabin Botsford/The New York Times)
By using the Russian Orthodox Church as an instrument of state power in its conflict with Ukraine, the Kremlin galvanized a Ukrainian campaign for independence, or “autocephaly,” for the Ukrainian Orthodox Church. It also provided justification for the titular head of global orthodoxy, the ecumenical patriarch of Constantinople, to approve that request.The Moscow Patriarchate responded by severing ties with Ecumenical Patriarch Bartholomew I. Supported by the Kremlin, the Russian church is pressing other Orthodox churches to help it overturn his grant of autocephaly to Ukrainians and threatened to sever ties with the Jerusalem Patriarchate over its support for Bartholomew’s authority. No other independent church has yet severed ties with Constantinople. Poland and Alexandria have spoken out against autocephaly for Ukraine from the Moscow Patriarchate, others support Bartholomew’s authority, and still others have tried to stay neutral, fearing a split in the Eastern Orthodox Church.Because Constantinople is the ancient seat of the Eastern Orthodox faith, the more than 200 million Orthodox Christians traditionally regard its patriarch as the “first among equals,” and thus the formal leader among the 14 major Orthodox churches. But since the 15th century, the Russian church, as the largest and wealthiest single congregation, has pressed a rival claim to leadership.The new conflict between the patriarchates of Moscow and Constantinople could yield many possible outcomes. The Eastern Orthodox Church could continue as a collection of independent congregations (including Ukraine) in which the debate over leadership remains unresolved. Or an aggressive push by Moscow could force churches to choose sides, effectively rending the Orthodox community. Meanwhile, other churches subject to the Moscow Patriarchate’s authority—in Belarus, for example—could seek autocephaly. The schism could escalate religious tensions elsewhere, notably among Orthodox congregations and countries in the Balkans as Montenegro and Macedonia seek autocephaly from Serbia. In countries already subject to Russian aggression—such as Georgia and Moldova—church leadership, the government and the people could be divided. While violent conflict is not a certainty, the heightened passions of a religious schism could add a dangerous element.
The Challenge for Russia
For Russia, an autocephalous Ukrainian Orthodox Church poses a strategic challenge. The Moscow Patriarchate stands to lose up to one-third of its parishes, some of the most active in the Russian Orthodox Church. It also would lose its claim to sole inheritance of the baptism of Kievan Rus in 988. (The adoption of Orthodox Christianity by the ancient principality of Rus, in what is now Ukraine, is the historic event that Russians embrace as the origin of the Russian state and identity.) That loss would diminish the Moscow Patriarchate’s claim to leadership of Eastern Orthodox Christianity. Autocephaly for the Ukrainian Orthodox Church also undermines President Vladimir Putin’s use of the Russian Orthodox Church to legitimize his regime within Russia and to influence other Eastern Orthodox countries.
It is therefore not surprising that Russia and the Moscow Patriarchate have reacted to autocephaly with threatening statements. Echoing words used in advance of Russia’s invasion of Ukraine, the Kremlin spokesman, Dmitry Peskov, said that "Russia … as it defends the interests of Russians and Russian-speakers, as Putin has always said, in the same way ... defends the interests of the Orthodox Christians.”
The Kremlin and the Moscow Patriarchate have mounted a diplomatic and disinformation campaign to press the Orthodox patriarchs to question Ecumenical Patriarch Bartholomew’s decision and his authority. More aggressive actions are likely to follow. Even if Russia cannot annul Bartholomew’s decision, it will seek to undermine its implementation by swaying opinion, sowing dissension, and instigating conflict. The Associated Press recently documented the invasion of the Ecumenical Patriarchate’s computers by Russian hackers. Meanwhile, an iconic Kyiv church, St. Andrew’s, was attacked with a Molotov cocktail after the government transferred it to the Ecumenical Patriarchate. And Ukrainian authorities are investigating priests for allegedly inciting hatred and violence.
Ukraine’s Response Is Critical
Ukraine’s careful management of the autocephaly transition will be essential to counter Russia’s campaign. At the same time, Ukrainian patriotism, regardless of faith, stirred by autocephaly provides an opportunity and a responsibility to strengthen Ukraine’s commitment to a multifaith, pluralist society and to democracy and good governance.
Following the Ecumenical Patriarchate’s ruling, Ukraine will need to forge a single Ukrainian Orthodox Church from among the three existing groups (including the one governed by the Moscow Patriarchate). Yet the government must avoid establishing a Ukrainian state church and must allow those parishes that choose to continue following the Moscow Patriarchate to do so. Authority over many church properties will need to be transferred and will become the objects of conflicts. So that process must be handled with transparency and adherence to the law.
Multifaith institutions, such as the All-Ukrainian Council of Churches and Religious Organizations, which includes Jewish and Islamic representatives along with Christian denominations, will play an essential role in building cohesion. As trusted faith leaders, the council’s members have a vital role in countering rumors and untruths and speaking out for a multifaith society. By adhering to this path, Ukraine can blunt Russia’s campaign, build international support for autocephaly, and possibly provide a model for the Eastern Orthodox Church’s role in a pluralist society.
The Risk of Unintended Consequences
Other powers will play an important role in determining how autocephaly rolls out in Ukraine and its impact on the Eastern Orthodox Church. Western powers have stated their support for religious freedom and for Ukrainian autocephaly. Perhaps more important will be their response to armed Russian aggression, including Russia’s recent attack on three Ukrainian vessels attempting to navigate the Kerch Strait. A weak response will embolden Russia and weaken the resolve of states and churches under pressure to align themselves with the Russian Orthodox Church.
The Holy See or other religious entities could play a quiet diplomatic role, providing good offices, mediation and dialogue, to support the autocephaly transition in Ukraine and facilitate discussion across Orthodox churches. Turkey, although an Islamic country, could play a decisive role. Turkey could have stopped the ecumenical patriarch, who resides in Istanbul, from issuing his decision on autocephaly. By standing back, Turkey effectively dealt a blow to Russia, its powerful neighbor and sometimes ally.
The Kremlin’s aggression against Ukraine has already backfired once, leading to autocephaly for Ukraine and a blow to the Russian Orthodox Church’s stature. The current campaign to reverse that decision and to replace the ecumenical patriarch—in addition to new aggressive actions in the Azov Sea--could again have unintended results, including an historic schism in the Orthodox Church and new conflict across Eastern Europe. We don’t know how this will play out, but Russia must heed, and the international community must anticipate, the risk of unintended consequences from Russia’s actions.
https://www.usip.org/publications/2018/12/russias-war-ukraine-roils-orthodox-church
Συνέντευξη Ν. Λυγερού "Εμβόλιο, ιστορική γεωπολιτική, Ουκρανία, Γερμανία, Μακεδονικό", με τον Γ. Καρποδίνη, Albedo 14. 09/06/2021
Геостратегічний аналітик, відомий грецький вчений Нікос Лігерос у своєму інтерв’ю радіостанції Albedo 14 наголошує, що Греція повинна підтримати Україну в її євроатлантичних прагненнях.
Як зазначається, під час акції на Площі Конституції українці привернули увагу як мешканців міста, так і туристів. Учасники флешмобу тримали синьо-жовті прапори, плакати з написами «Крим - це Україна» і маски, які символізують профілактику від смертельного вірусу.
Під час акції її учасники також роздавали листівки, в яких йшлося про російські провокації на території України, розповсюдження Росією фейку про громадянський конфлікт в Україні тощо. «Показово, що іноземні туристи цікавилися отримати таку листівку англійською мовою, але прекрасно все розуміли завдяки, серед іншого, плакатам з надписом «Крим - це Україна», - зазначила Галина Маслюк.
ph: Olga Soshenko
- Наше знайомство відбулося під час презентації Вашої нової збірки поезій «Бордель для військових» у Львові. Така екстравагантна назва чим зумовлена?
Так ми і живемо екстравагантно. Тим паче, коли моя країна стала для Європи новими Фермопілами. Прошу розуміти, що у часі війни для поета найважчий вибір – між літературою і служінням людям. Або форма, або зміст. У християнській традиції Ісуса розіпнув не вершник Понтій Пілат, а цивільне населення захопленої римлянами Юдеї, яке не могло прийняти пацифізм та ідею любові до усіх, навіть до окупантів… Війна складна: повії працюють медсестрами, а священики – капеланами. Чому так? Люди. Нагадаю з історії, що пересувні борделі були частиною армійського обозу. Гадаю, що назва моєї книжки поєднує історію давніх військових походів з християнською традицією прощення.
- Ви член Національної спілки письменників України з дуже молодого віку, якщо не помиляюся, з 21-го року. З якого віку Ви почали писати? Чи це Ваш спосіб висловлюватися? Ви пишете, коли хочете щось сказати? Коли не хочете з ніким говорити? Якщо дозволите, як виглядає сам процес творіння?
Для мене поезія – не симфонія, а радше камінь з якого треба відлущувати усе зайве. Я тоді сильно візуалізую, достоту у своєрідний спосіб. У голові починають обертатися якісь архітектурні форми типу пірамід, колон тощо, обов’язково світлого чи жовтуватого кольору. Писати я почав раптово, у тринадцять років під час навчання у школі. Чи хочу як поет щось сказати людям? Ні, це не найкраща мотивація для творчості. Я радше – уважний слухач, а текст допомагає мислити.
- Ви відноситеся до літературного покоління дев'ятдесятників і, наскільки я знаю, зовсім не були пасивним споглядачем. Що з тих доленосних для України та українців років Вам найбільше запам'яталося?
Світова дипломатія – це монструозна потвора, котрій для обертання голови у правильному напрямку потрібне століття. Коли Альфред Розенберг висловлювався за створення незалежної Української держави, німцям йшлося не про зміцнення слов’янської держави, їм потрібно було послаблювати Російську імперію шляхом відокремлення самостійних етносів. Сьогодні світові також не йдеться про добробут України, потрібно ослабити Москву, де аншлюс Криму – додатковий головний біль у Середземноморському регіоні. Я переконаний, що ці проблеми зачіпають і Грецію.
- Рівно 100 років тому світ знову розмірковував, чи йому потрібне існування незалежної країни – України. Таке враження, що нічого не змінилося, нині відбувається щось аналогічне, хоча українська нація пережила за останнє століття надто багато. На Вашу думку, світ, нарешті, переконався, що Україні – бути?
Над цим питанням думав, коли розбирався у собі: хто я, поет, але який громадянин? Націоналіст чи космополіт? Чому відбуваються війни? Чому перемагає зло? У якомусь моменті дійшов висновку, що об’єднання людства в єдину цивілізаційну модель дасть змогу вижити і працювати для розвитку високого інтелекту, який дбатиме про збереження кожного окремого етносу, як вкрай важливої планетарної ланки. Доки людство розділене – триватиме війна за виживання, сильніші народи поглинатимуть слабші, і мови, і культуру.
- Багато поетів в своїй творчості звертаються до давньогрецької міфології. З українських великими поціновувачами були, зокрема, Іван Франко та Леся Українка. Ваше звернення до античних міфів є абсолютно унікальним, несподіваним, швидше за все, без жодних аналогів. Для мене особисто — це те, що заінтригувало з першого дотику до Вашої творчості. Розкажіть будь ласка — це чийсь вплив, гарні знання, особливе ставлення?
Дякую за це запитання… Я не можу себе назвати співцем античності, якщо ми вже заговорили про українських класиків тощо. У певному сенсі – мислю грецькими культурними архетипами. Це закладено з дитинства, у якому замість казок мені розповідали легенди і міфи давньої Греції. Вочевидь аргонавти, «Іліада» та «Одіссея» для мене містять чітко фрейдистські контексти. Вже згодом я себе запитував: чому не скандинави, приміром. Відповіді не маю. Мабуть до терезів трохи доклалася і антична архітектура.
- В якомусь інтерв'ю Ви в досить оригінальний спосіб висловлюєтесь щодо поняття «Глобалізації як сучасної форми нацизму». Поясніть будь ласка, що Ви вкладаєте в нього?
Навряд чи я належу до антиглобалістів. Але дуже хочу аби глобальні процеси набули людських рис, і не мали в основі війну транснаціональних корпорацій за ресурси і сфери впливу. Поки що, з того за чим спостерігаю, можу стверджувати наступне: людство самоусуватиметься від прав і свобод та добровільно широкими колонами прямуватиме до технологічних гетто, де ваша персональна ціна, як у давні часи, вимірюватиметься рабською працею на новітніх богів.
- Що це? Небажання думати? Нездатність протистояти? Шлях найменшого спротиву – бути як всі?
Я б це назвав елементарною соціологією. Можливо, так влаштоване суспільство. Ми не можемо пояснити – чому одні народжуються з покликанням до медицини, інші до поезії, а треті мають хист до генної інженерії чи архітектури. Вочевидь пасіонарність є біологічною рівновагою Буття між математиками і маніяками.
- Ви – метафізичний поет? Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має кілька значень, все ж, якщо спробувати коротко окреслити – це форма світорозуміння, метод пізнання. Що Ви вкладаєте в це поняття?
Поезія ремесло одержимих. І замикати творчість в рамки окремого стилю, жанру чи філософії надто скучно. Зрозуміло, що за світосприйняттям ви можете бути метафізиком. Звідси мій формальний атеїзм, очікування сингулярного стрибка та сумніви щодо доцільності випускати жорстоку цивілізацію людей за межі Сонячної системи. Гадаю, що метафізика – це зріла форма духовності.
- Чи назвали би Ви себе паралельно філософом?
Не знаю, можливо.
- Наскільки актуальним для Вас є все те, що робиться навколо: в країні, на планеті, у Вашому вужчому оточенні — родини, друзів?
Творчість, секс, екологія. Нормальні речі для розвинутої цивілізації.
- Однак... 2014-ий... Війна не пройшла повз Поета. Як почуває себе Поет на війні? Що каже історичний досвід про місце поета в настільки крайньому прояві соціальної небезпеки?
Я волів би не віддавати певних наказів, які віддавав будучи командиром. Я волів би не знати окремих речей, які сьогодні знаю. Поза тим стверджуватиму: Війна – це оркестрова яма поезії. Можу Вам відповісти, що для Олега Короташа – це зайвий досвід, а для української держави війна – це грандіозний шанс зробити видатний внесок у світову культуру.
- Що має бути пріоритетом для людини — творчий саморозвиток, чи зв'язок з іншими особистостями?
Людська популяція явище соціальне, де аби вижити треба перебувати у зграї. Саморозвиток дає змогу інтелектові не стати жертвою інстинктів натовпу. Обирайте.
- Психопатологія натовпу, як сказав би Микола Сядристий. Чи на неї впливає Хронос (з гр. Χρόνος – час)?
Прошу не звинувачувати мене у сексизмі, але натовп, етнос, нація – містять чітко фемінні риси. Натомість лідер, пастир, провідник – се чоловік, сила, дух і фалос. У певному сенсі ми усі є тваринами, де лідер керує прайдом і, відповідно, запліднює самок (народ) або сім’ям, або ідеями. І це дуже добре, коли цар Леонід є воїном, здатним згуртувати спартанців, а не психопатом, як Путін, який власний народ (росіян) відправив на цивілізаційне заклання.
- Чи погоджуєтеся з думкою, що кожний поет висловлює дух своєї епохи? Що загострює Ваші почуття до такої степені, щоб вони стали поезією?
Що таке епоха? В Україні вона одна, в Перу – інша. Гомер і Горацій вічні, а у нас досі соцреалізм з прагненнями першості та ідолопоклонства... Ми поверхово мислимо, шукаючи кращого поета країни, замість того аби розібратися у стилістичних особливостях авторів, що робить їх унікальними для культури. Як приклад, можу назвати двох улюблених латиноамериканських виконавців у жанрі реггетон – Don Omar і Daddy Yankee, адже вони є носіями однакового музичного стилю, але працюють у різних напрямках і це робить їх друзями, а не конкурентами.
- В церковних догмах суїцид це смертельний для душі гріх. Поясніть будь ласка глибше Ваше «І якийсь дивний борг за суїцид Ісуса сплачують християни».
Я живу у богемному середовищі з третьосортними нормами етики. Матеріальна убогість продукує убогість світоглядну і стандартами поведінки стає принцип когось зжерти, інакше з’їдять тебе. У питанні соціальної та культурної стигматизації моя країна досі перебуває у Середньовіччі. Якщо хтось прагне звести рахунки з життям – пропоную зробити це правильно: джихад. Нащо стрибати з балкону – краще підірвіться на ворожому блокпосту.
- Чи Ви плануєте завчасно? Якщо так, які Ваші плани на майбутнє? Чи є щось, чого Вам дуже бажається?
Подорож. Хочу пожити в кількох країнах, вивчати культури, історію, мови. Загалом усе, що може стати поезією.
- Вам потрібно пізнати Грецію. Запрошуємо!
Дякую. Приїжджайте в Україну.
Матеріали взяті з Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) http://tsdazu.gov.ua/index.php/ua/component/content/article/1492?fbclid=IwAR0I3Vf24o-5BJk2SVwJ39VuK6l8sKrTQ5qYJAeOKgdHBOE_yqY9UZT-xv4
Οι καταχρήσεις της αστυνομίας κατά της ειρηνικής διαμαρτυρίας στις 30 Νοεμβρίου 2013 ώθησαν τον κόσμο, εξοργισμένο από τη διαφθορά, τον σφετερισμό της εξουσίας, την ξαφνική οπισθοχώρηση στο θέμα της ενταξιακής πολιτικής της χώρας στην ΕΕ και απότομη στροφή προς ρωσοποίηση και προσέγγιση με τη Ρωσία, να βγουν στους δρόμους. Εκατοντάδες χιλιάδες των Ουκρανών από όλη τη χώρα, διαμαρτυρόμενοι, πλημμύρισαν την κεντρική πλατεία του Κιέβου, Μαϊντάν Ανεξαρτησίας, και δεν αποχωρούσαν για πάνω από τρεις μήνες παρά το πολικό κρύο του βαρύ χειμώνα του 2014. Μάταια προσπάθεια της κυβέρνησης του ρωσόφιλου προέδρου Βίκτορ Γιαννούκοβιτς να αδειάσει τους κεντρικούς δρόμους της πρωτεύουσας της Ουκρανίας, την έφτασε στα άκρα.
18-20 Φεβρουαρίου 2014
Μέσα σε δύο μέρες:
108 νεκροί – Η Ουράνια Εκατοντάδα – στο εξής - σύμβολο Ελευθερίας και αντίστασης του Ουκρανικού λαού
Δεκάδες αγνοούμενοι, χίλιοι τραυματισμένοι, εκατοντάδες συλληφθέντες και βασανισθέντες
Στις 22 Φεβρουαρίου ο εγκληματικός Βίκτορ Γιαννούκοβιτς διέφυγε στη Ρωσία, υπό την προστασία της οποίας βρίσκεται μέχρι σήμερα. Εκστρατεία αλληλεγγύης στον Ουκρανικό λαό σάρωσε τον κόσμο. Οι διαδηλώσεις πραγματοποιήθηκαν σε περισσότερες από 20 χώρες.
(13.02.2019) Емануель Макрон особисто звернувся до юних «дипломатів» з України.
(джерело інфо: https://dobredilo.com/13-02-2019-emanuel-makron-osobisto-zvernuvsya-do-yunih-diplomativ-z-ukrayini/ )
25-ий Президент Французької Республіки звернув увагу на діяльність Марійки Мовчан з братами: Павлом та Борисом!
Реагуючи на креативні благодійні акції юних «дипломатів», які створили Благодійний фонд «Позитивна взаємодія» (www.DOBREdilo.com), Глава Франції надіслав їм своє персональне послання.
Цікаво, що окрім Емануеля Макрона підтримати суспільно корисну діяльність школярки з Волині і її братів Павла та Бориса вирішили всі працівники французького Президента про що і зазначив керівник Франції у своєму листі.
«Я особисто і всі працівники Президента бажають Вам дуже хорошого 2019 року» – такими словами завершує особисте звернення очільник європейської держави.
Нагадаємо, що нещодавно Марійку Мовчан було обрано Почесною Головою Благодійної організації «Благодійний фонд «Позитивна взаємодія» (https://dobredilo.com/vidbuvsya-blagodijnij-zahid-zdijsni/ ).
І, завдяки небайдужим людям, уже будується спортзал дітям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах і тимчасово перебувають у Волинському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Ковелі (https://dobredilo.com/07-01-2018-videozvit-za-iv-kvartal-2018-roku-blagodijnoyi-diyalnosti-privitannya-do-dnya-narodzhennya-isusa-hrista/ ). Також, ініційовано збір коштів на лікування хворих діток (https://dobredilo.com/znameniti-v-ukrayini-yuni-diplomati-zhertvuyut-unikalnu-kolektsiyu-listiv-monarhiv-prezidentiv-inshih-znamenitostej-shhob-dopomogti-hvoromu-hlopchiku-otrimati-zhittya/ ).
Просимо всіх добрих людей долучатися до благодійних акцій і змінювати наш світ на краще!
Реквізити для благодійних ВНЕСКІВ:
МФО банку – 325365
Банк – ПАТ «КРЕДОбанк» м. Львів
Код отримувача – 42571654
№ рахунку отримувача – 26000011218095
Отримувач – БО «БФ «ПОЗИТИВНА ВЗАЄМОДІЯ»
Прес-центр
БО "БФ "Позитивна взаємодія"
(Павло Мовчан)
e-mail: Press-child@ukr.net, Pressichild@gmail.com
тел. +38 050 517 38 28
сайт: www.DOBREdilo.com
