Липень 2019-го. Vl Форум української діаспори в Греції

  Так все починалося... Сонячна Греція. Півострів Пелопоннес. Коринфська затока. Берег Іонічного моря. Готель «Родіні»... Саме сюди почали з’їжджатися українці з різних країн світу. Українська діаспора та гості з батьківщини зібралися в цьому райському куточку благословенної елладської землі не на відпочинок, а до праці. Так, 1-го липня 2019 року розпочав свою роботу Vl Форум української діаспори в Греції «Дорогою правди», який вшосте проходив за ініціативою та організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” та на цей раз - під егідою Світового Конґресу Українців. Серед учасників вже традиційно керівники та представники діаспорних організацій, науковці, освітяни, журналісти, громадські діячі тощо. Знайомство Перший день - день знайомства. Під шум морських хвиль, на білосніжній веранді готелю, господиня заходу - Голова Асоціації «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк представила всіх учасників. Україна, Угорщина, Англія, Німеччина, Франція, Канада, Греція - така географія прибулих на цьогорічний Форум гостей. Представників світового українства привітав Голова спілки українсько-грецької дружби Пелопоннесу «Фарос» - Міхаліс Родопулос. На завершення всі отримали від організаторів подарунки - футболки з логотипом форуму, які кольором так гармонійно доповнювали синь моря та блакить неба. З морем кожен знайомився самостійно, адже воно, як кохання - безмежне, прекрасне, загадкове та неповторне.   Круглий стіл із питань Засобів Масової Інформації (ЗМІ) Наступний день розпочався за планом - Круглим столом із питань ЗМІ «Роль діаспори у покращенні міжнародного іміджу України у світі». Олекса Підлуцький - модератор, доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат економічних наук, у своєму виступі розкрив тему взаємодії діаспори з мас-медіа країн перебування заради просування інтересів України в світі. Ольга Гресько, модераторка, доцентка кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатка філологічних наук, акцентувала увагу на авторській журналістиці української діаспори як авторитетному джерелі правдивої інформації. Актуальним був виступ Тараса Марусика: Мовні акти, які змінили Україну: від закону до закону (1989-2019). У своїй доповіді пан Тарас зробив аналіз тридцятилітнього шляху боротьби за мову. Від першого «Закону про мови в Українській РСР» - до сьогоднішнього «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Незважаючи на нові виклики, боротьба триватиме, доки українська мова не посяде конституційно визначеного статусу у всіх сферах життя на всій теритотії України. Оксана Косик, кандидатка біологічних наук, доцентка ННЦ інституту біології і медицини, розказала про ландшафтний дизайн як складник сучасної екокультури європейців, а Славка Ройкова (Словаччина – Велика Британія) – про українців та русинів Словаччини. Особливим був виступ відомого українського художника Олега Шупляка - члена НСХУ, заслуженого художника України, лауреата премії ім. Михайла Бойчука, всеукраїнської премії ім. Братів Лепких, автора офіційного логотипу до 200-річчя народження Т. Шевченка. Жанрист говорив про автентичність української культури в авторських картинах - ілюзіях. Полотна митця давно відомі за межами України. Пан Олег малює оптичні ілюзії - двозори, в яких криється потайний зміст, в залежності від оптичного кута, під яким на них дивитися. А панно «Берегиня» пана Шупляка, мабуть, найпопулярніша його робота в Україні. Тому всі присутні були дуже зворушені виставкою репродукцій художника. Лелеки, батьківська хата, рідне гніздечко, мальви - обереги української душі, вічний біль і туга чужини. На закінчення круглого столу до готелю навідалися гості — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції Сергій Шутенко у супроводі першого секретаря з консульських питань посольства України в Греції Ганни Тіщенко. Учасники форуму радо вітали представників української дипломатичної місії з вдячністю за те, що офіційна Україна є уважною та прислухається до запитів діаспори. Перші слухачі книги, яка ще пишеться А присмерком всі зібралися біля моря, щоб під заспокійливий хлюпіт хвиль послухати уривки з нової книги Олексія Бобровнікова під робочою назвою “Сіра зона” у виконанні самого автора. Восени уривки з цієї книги читатимуться англійською та німецькою мовами в Німеччині, під егідою Пен-центру, стипендіатом якого є автор з України. Тим часом молодий талановитий письменник, серед іншого, настільки живо передав трагічні події кінця Майдану, початку війни, очевидцем та учасником яких був сам, що слухачі мимоволі повернулися в тривожні дні чотирнадцятого року, по-новій переживаючи ті страшні доленосні часи. В програмі Форуму був ще один Круглий стіл “Впровадження комплексної системи української освіти за кордоном: проблеми та перспективи” - тема, яка жваво обговорювалася учасниками протягом всього часу. Круглий стіл з питань освіти, що відбувся (чи, краще, тривав) у рамках VI Форуму української діаспори, обʼєднав педагогів з України, Франції, Канади і Греції. Учителі й науковці обговорювали питання ролі освіти в збереженні національної ідентичності українців за кордоном (Katerina Ostrovska Катерина Островська); виклики сучасності щодо етнонаціональної та громадянської ідентичності (Inga Petrovska Інга Петровська); наукової складової в експериментальній роботі в упровадженні комплексної системи української освіти за кордоном (Віра Корнят Vira Hodzinska); української школи як необхідного чинника формування успішної особистості етнічних українців (Лілія Дробіт). Директорки шкіл: Irena Korbabicz-Putko (Київська Новопечерська школа Київ - Торонто), Олена Коваленко (СЗШ № 67 м. Львова), Оксана Усенко (СШ № 139 м. Києва), вчителька Української школи Святого Володимира в Парижі Люба Любчик Lyuba Lyubchyk, викладачки Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” Вікторія Тимчишин, Лєна Хіміч, а також члени грецької Асоціації Галина Маслюк, Наталя Жовква, Наталя Ананевич, Олена Макідо, говорили про формування моделі комплексної освіти українців за кордоном, зокрема, й про виховання національно-патріотичних цінностей. У виступі Валентини Бойко, головної редакторки видавництва «Освіта України», авторки підручників та посібників з географії, йшлося про вебінари як дистанційний формат саморозвитку вчителя української школи і українознавчої школи за кордоном. Також акцентувалася увага на проблемах створення навчальних програм з українознавчих предметів для шкіл за кордоном. Робота освітньої секції не закінчувалася ніколи... Робота освітньої секції продовжилась і після круглого столу. Після доповідей науковців, директорів шкіл, вчителів-практиків розпочалася жвава дискусія. Думки учасників розходились, бачення проблем системи освіти та методи їх вирішення теж. Пошуки спільного знаменника тривали протягом наступних днів. Адже мета форуму не просто окреслити проблему, а шукати способи її вирішення. Тому співпраця між науковцями та вчителями триватиме надалі по вже наміченій тут дорожній карті. Майстер-клас А ввечері наші психологи провели учасникам форуму майстер-клас. Робота з власними ресурсами за методикою «Річка життя» - тема заходу. Психологія, як наука, в нашому суспільстві дуже часто буває недооцінена. Якщо роботу хірурга можна побачити, помацати, то роботу психолога можна тільки відчути. Одне лікує тіло, інше душу. Працювали парами, відшукуючи спогади, які відповідали поставленій задачі. Це нелегко, повертатися в пережите та ділитися з напарником відчуттями. Але назбиравши певну кількість позитивних «камінчиків» відчуваєш, що разом з тим скидаєш із себе інші «каміння», негативні, які забулися, але роками «лежали на душі». Гамма відчуттів, переживань: від злості та розпачу - до спокою та щастя, заповнюють все твоє єство. І все це під наглядом досвіченних спеціалістів - Катерини Островської та Лілії Дробіт. На підсумок кожен учасник розказав, що би хотів поміняти в майбутньому для себе. Спасибі організаторам за набутий досвід працювати з власними ресурсами. Всі дороги ведуть до храму І дійсно, що це за дорога, яка не веде до Храму? Та ще й у Греції? Учасників форуму вона завела... Зранку, перед конференцією в місті Патри, українці відвідали собор святого Андрія Первозванного. Це місце паломництва християн усього світу. Як зʼясувалося, це найбільший (площа понад 1800 кв. м, вміщає 5,5 тис. осіб!) православний храм Греції і четвертий за величиною на Балканах! Саме в Патрах перший апостол Христа – Андрій, провів останні дні свого життя. Тут його розіп’яли на хресті. Хрест мав не звичайний вигляд, а скошений, тому що апостол вважав себе недостойним померти на такому самому хресті, що й Ісус Христос. Відтоді такий скошений хрест називають “андріївським”, і він є одним із найбільш шанованих символів християнства. У соборі, у срібному ковчезі на престолі з білого мармуру зберігаються мощі апостола. Невеликі частини хреста, на якому він прийняв мученицьку смерть, що збереглися, вкраплено в спеціальний релікварій – косий хрест. Собор збудовано у неовізантійському стилі. Його інтер’єр вражає багатством мозаїк. У центрі купола – мозаїчне зображення Христа Вседержителя, у напівкруглій абсиді – Богородиці. Мозаїки прикрашають і підлогу – там дивовижно гарні мармурові зображенням рослин, звірів, птахів, риб. По центру храму висить різьблена деревʼяна люстра. Благоговійна велич собору, духовна цінність його святинь надихають задуматись про справжні цінності нашого буття, про те, що варто іти вперед дорогою правди. Конференція Апогеєм форуму стала конференція «Стратегія поступу: місія української діаспори», яка відбулася в Патрах 5-го липня 2019 року в найелітнішій залі міста - культурному центрі Royal Patras. Окрім учасників форуму, прибули гості: працівники посольства України в Грецькій Республіці на чолі з Послом Сергієм Шутенком, офіційні особи міста Патри, генеральний секретар Українсько-Грецької Палати, представники грецьких академічних кіл, духовенство, місцеві журналісти. Модераторами засідання були Ольга В. Гресько, доктор філологічних наук, доцент кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Галина Маслюк, редакторка українсько-грецького альманаху “Вісник -Анґеліафорос”, голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”. Перша частина коференції була урочистою. Делегатів вітали Голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка», членкиня Ради директорів СКУ (Світового Конґресу Українців) Галина Маслюк, Надзвичайний та Повноважений Посол України в Греції Сергій Шутенко, офіційні особи міста, членкиня Ради директорів СКУ, Екзекутиви СКУ, голова української діаспори в Угорщині Ярослава Хортяні, директор Представництва СКУ в Україні Сергій Касянчук. Презентували два відеозвернення-привітання з України: легендарного мовознавця, публіциста, професора Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Олександра Д. Пономаріва, та української науковця, директорки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірини М. Ключковської. За вагомий внесок у розвиток українсько-грецьких відносин Світовий Конґрес Українців нагородив медаллю Святого Володимира Великого Герасимоса-Ніколаоса Бугаса – Генерального Секретаря Грецько-Української Палати, палкого симпатика України, який уже понад 14 років на системній основі надає підтримку українсько-грецькому співробітництву в політичній, торговельно-економічній та культурно-гуманітарній сферах. Г.-Н. Бугас, завдяки власному впливу у політичних, ділових і громадських колах Греції, сприяє поширенню об’єктивної інформації про Україну, утвердженню позитивного іміджу України у Греції, наданню підтримки грецькою стороною її суверенітету та територіальної цілісності, а також процесу європейської інтеграції. Пан Бугас – людина, яка по-справжньому і щиро любить Україну, вболіває за її майбутнє, радіє за її досягнення, і нетерпляче, як і кожний українець, чекає на результати життєво важливих реформ. Тому нагороду на конференції пану Бугасу вручили представники СКУ — Ярослава Хортяні, Сергій Касянчук та Галина Маслюк. Друга частина заходу була насиченою. Афіна Янгічер, випускниця Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка презентувала свій фільм «Народжений греком». Стрічка розказує про життя українських греків Приазов’я. Виступ грецького вченого, професора Нікоса Лігероса - «Вклад діаспори в геополітичне визнання Голодомору», був надзвичайно цікавим. Незвичний погляд на речі, оригінальний підхід до певних історичних процесів, сміливі гіпотези, зробили його доповідь унікальною, сміливою, неординарною. І взагалі, весь його відчит можна свобідно розбирати на цитати. Та це і не дивно, адже др. Нікос Лігерос - грецький вчений, професор, відомий своїми винятковими розумовими здібностями, є стратегічним радником та викладачем дисциплін геостратегії, топостратегії, хроностратегії та стратегічного менеджменту у вищих навчальних закладах Греції, Кіпру та Франції, зокрема, що готують кадри для служб внутрішньої та зовнішньої національної безпеки, військово-оборонного комплексу. Автор понад 35.000 заміток і віршів, 2.000 мистецьких творів, лектор у галузях математики, стратегії, геостратегії, історії, енергетики і навколишнього середовища, філософії, мистецтва, літератури, тощо. Входить до 50-ти найрозумніших людей планети. Емоційно-сенсаційною була промова Олексія Бобровнікова. Стипендіат PEN Zentrum (Німеччина), колишній спецкор телеканалів “1+1”, “Інтер”, “Пік”), журналіст, який робить чесно свою роботу, незаангажований, непідкупний і безстрашний. Олексій розповів про контрабандний Wikileaks. Що можна дізнатись про торгівлю з російськими та підконтрольними Росії військами, а також серії вбивств на українській ділянці фронту, зламавши з допомогою хакерів засоби комунікації кількох агентів спецслужб, і чому це небажано робити в домашніх умовах. Адже часто видно тільки вершину айсберга, і все, що робиться нижче, скрито. І правда часто буває неприглядною. Але, як би боляче та неприємно не було, істина завжди повинна вийти наверх. Інакше наше життя, наша боротьба не мали би сенсу. Виставка графіки Петра Грицюка В перерві між ораціями відбулася виставка графічних творів Петра Грицюка «Станіславів & Галичина». Було представлено 45 графічних робіт, сюжетом яких є історичні, культурні та архітектурні пам’ятки Галичини з минулих літ. “З думкою через старе до нового” - ідея їх створення. Манявський скит, знамениті мости над Прутом, косівські, коломийські, надвірнянські кам’яниці.Мета - показати, як виглядав цей край в минулому, звернути увагу суспільства на необхідність збереження культурних пам’яток, нагадати, що без минулого немає сьогодення і не буде майбутнього. Свої малюнки художник виконав з великою повагою до історії Прикарпаття. Адже Петро Грицюк народився 7-го листопада 1979 року в селі Микуличин, що на Яремчанщині, Івано-Франківської області. За фахом юрист, у вільний час займається художньою творчістю, пише вірші. Провів низку персональних виставок, як в Україні, так і за її межами, учасник всеукраїнських і регіональних виставок. Лауреат Івано-Франківської обласної премії імені Ярослава Лукавецького в галузі образотворчого мистецтва, лауреат премії імені Миколи Домашевського в галузі літератури та мистецтва. Учасник та партнер Проекту «Портал незалежних художників», член літературно-мистецького об’єднання «Згарда» та об’єднання художників «Мистецьке братство». Автор та організатор творчих заходів всеукраїнського патріотичного мистецького проекту «У нас єдина доля — ім’я їй Україна». Значна частина мистецьких творів художника об’єднана у експозицію «На гранях суперечностей» (2013-2016). Протягом 2015 — 2019 років створив та продовжує роботу над серією живописних та графічних творів образотворчого мистецтва. Значна частина мистецьких творів художника об’єднана у експозицію «На гранях суперечностей» (2016-2019), виставка яких проходила в 2016 році в Посольстві України в Грецькій Республіці. На даний час працює над створенням серії робіт «Філософія кольору». Гості та учасники форуму змогли не тільки насолодитись витонченими роботами пана Петра, але й придбати його ескізи. “Вісник — Анґеліафорос” В рамках конференції відбулася презентація нового числа українсько-грецького альманаху “Вісник – Анґеліафорос”. Голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” Галина Маслюк, яка є також головною редакторкою видання, розповіла присутнім, як в 1997 році вона разом з невеликою командою греків-однодумців, видала українсько-грецький двотижневик під назвою “Вісник – Анґеліафорос”. Газета стала не тільки острівцем спасіння для українців, які опинилися в Греції в пошуках кращої долі, але й джерелом неупередженої інформації про Україну для греків, які до того часу ще добре не відрізняли Україну від Росії, як і весь простір колишнього Радянського Союзу зі всіма його п'ятнадцятьма країнами. Адже щільна радянська завіса спритно приховувала від світу все, що відбувалося в межах її кривавої імперії. Отже, основним завданням нашого видання, розповідала Галина Маслюк, було донести до грецького суспільства історичну, національну, культурну правду українського народу, невід'ємною частиною якого є грецька меншина. Газета проіснувала неповних три роки і стала чи не найвидатнішою подією в присутності українців у Греції, а до 20-літнього ювілею її виходу в світ, у 2017 році за підтримки Міністерства закордонних справ Греції вийшов річний альманах під тією ж самою назвою. Так, двомовне видання знайшло своє друге життя майже якраз до 100-літнього ювілею заснування українсько-грецьких дипломатичних стосунків. Зворушливим моментом було те, що понад століття назад, дипломатична місія молодої, щойно проголошеної Української Народної Республіки, приїхавши до Атен у 1919 році, виставила пріоритет, і заснувала інформаційний “Вісник – Анґеліафорос”. Показово, зазначила редакторка альманаху, що протягом століття нічого не змінилося, і прибулим до Греції після розвалу Радянської імперії на початку 90-тих років українцям — жителям тоді 56-мільйонної країни — довелося знову розповідати світу, що український народ — це окремий народ зі своєю мовою, культурою, традиціями, що саме українське чернецтво пов'язують тисячолітні стосунки зі святою горою Афон, що саме Київська Русь перейняла християнство від Візантійської імперії і отримала першу на теренах митрополію від Вселенського Патріархату. В Греції, як і в інших країнах Європи, продовжують жити спотворені міти, насаджені світу експансивною політикою Російської Федерації, яка намагається привласнити історичну, інтелектуальну та культурну спадщину десятків народів для того, щоб прикрити своє деструктивне, агресивне і руйнівне для світу існування, побудоване на сфабрикованих подіях, замішаних на великій дозі нездорових амбіцій та шовінізму. Фуршет після напруженої праці — те, що треба Після закінчення пленарного засідання організатори Форуму — Асоціація української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”, приготувала своїм гостям пригощення: славнозвісні елладські вина та вишукані частування. Фуршет – це така штука, коли за келихом сонячного грецького вина легко встановлюються і дружні стосунки з людьми, з якими щойно познайомилися, і ділові зв’язки з колегами, і стійкі відчуття, що Греція прекрасна. А після насиченого важкого дня це ще й найкращий спосіб розслабитися, відновити сили. Подорожі... в Географію Півострів Пелопоннес. Сонце закотилося за верхогір’я Пінду. Хвилі Коринфської затоки Іонічного моря з приглушеним шурхотом ритмічно накочуються на берег. Це змальовано не просто пейзаж, а залаштунки нашої імпровізованої зали – тераси, де триває продовження пленарного засідання конференції VI Форуму української діаспори. Слово надали географам. Під грецькими зорями, проектуючи слайди презентації просто на стіну загорожі, Валентина Бойко виступила з доповіддю «Україна – Греція: географічні паралелі». Пані оповідачка - головна редакторка видавництва «Освіта України», авторка підручників та посібників з географії. Україна і Греція - це дві країни, які мають досить тісний зв’язок історично, і в цьому «винувата» географія, тобто географічне положення двох країн. Це науково довела наша доповідачка у своєму виступі. Було дуже цікаво і повчально! У продовження теми з паралелями, грецького походження Сергій Міхелі Sergey Miheli, доктор наук кафедри фізичної географії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, розповів про унікальні природні обʼєкти України, порівнюючи їх зі світовими аналогами. Сім чудес світу - сім чудес України. Це було вражаюче! Диковинні тварини в Асканії Новій, пустеля, каньйони, Заліщики, мінеральні джерела - дивовижна подорож сановитою Україною, а поряд - Іонічне море накочує хвилю на хвилю, підганяючи їх до берега, вдалині чорніють величні гірські хребти, за які зачепився серпик місяця, зірки такі рідні, такі вкраїнські. З’являється розуміння того, наскільки щедрим був Бог до нас, до людей! Навпакт(ос) Неділя - день відпочинку. Поїздка в Навпактос зробила цей день незабутнім. Невелике містечко, розташоване на північному узбережжі Коринфської затоки, неподалік від її гирла, поруч із мостом Ріо-Антиріо. Назву міста можна перекласти, як місце, де будують кораблі. У грецьких міфах Навпакт був місцем, де Геракліди збудували свій флот, щоб переправитися на Пелопоннес. Тут колись знайшли прихисток повсталі проти Спарти, тут був опорний пункт для афінян під час Пелопоннеської війни. Протягом тисячоліть місто завойовувалось, звільнялось, міняло назву, правителів, терпіло облогу Османської імперії. Поблизу міста в 1571 році, відбулась одна з найбільших морських битв у світовій історії - битва при Лепанто (тодішня назва міста). В цій битві був поранений, тоді ще зовсім юний, Сервантес, який служив в іспанській армії. В цій битві потерпів поразку турецький флот султана Селіма II, сина нашої Роксолани. Навпакт був одним із центрів Грецької війни за незалежність, і з 1829 року місто входить до складу незалежної держави Греція. Сьогодні Навпакт - це мальовниче затишне містечко. Про минулі великі подвиги нагадує фортеця на вершині гори, що височіє над містом, та велика кількість пам’ятників, що відображають подвиги минулих десятиліть, століть, тисячоліть. Час тут немає влади. Минуле дивним чином переплітається з сьогоденням, і повстає перед гостями міста дивною мозаїкою, від якої неможливо відвести очей. Наші учасники форуму змогли вдосталь налюбуватись охайними вуличками, неповторними краєвидами, піднятись на вершину гори, оглянути цитадель, випити запашної грецької кави, оцінити місцеву кухню. Пан Олекса Підлуцький зумів, навіть, побути гідом. Оглядаючи древнє укріплення, російські туристи запитали в журналіста, чи не знає він що це за замок. І наш професор в деталях описав їм славнозвісну битву при Лепанто. А на здивоване запитання росіян: - “Звідки ви все це знаєте?” -, гордо відповів: - “Я ж Українець!”. З екскурсії всі поверталися втомлені і щасливі - з масою вражень і світлин! Презентація книжки Безансона ...І знову до праці. Мабуть, свіжість морських вечорів надихає: чи то лагідний морський бриз, чи то таємниче нічне небо, чи атмосфера форуму, але наступного вечора всі з великим задоволенням зібралися на веранді послухати презентацію україномовної версії книги Алена Безансона «Свята Русь», у перекладі Тараса Марусика. Пан Тарас - український журналіст, фахівець з мовної політики, громадський діяч, перекладач із французької. Його працю презентував доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат економічних наук Олекса Підлуцький. Доповідач спочатку познайомив слухачів (віртуально) з Аленом Безансоном - французьким істориком, професором Вищої школи соціальних наук, дослідником в інституті соціальної історії, учасником Нової атлантичної ініціативи, великим симпатиком і другом України. Перекладач, насамперед, пояснив, що сама назва книги «Свята Русь» відображає міфічний образ Росії, який десятиліттями подавався легковірним європейцям, як щось особливе, хоч насправді нічого особливого в ньому немає. Але певний стереотип «загадкової російської душі» протягом довгого часу будувався, і зовсім не сам по собі. Його створювали зовсім не безневинно, а переслідуючи певну мету. І зараз на заході більша частина суспільства сприймає цей образ «Святої...» автоматично, не здогадуючись, що все це просто фейк. Безансон в своїй книзі доводить, що від часів існування Росії, вона завжди послуговувалася брехнею. А ще гірше: напівправда маскувалася під правду, спотворюючи реальність. Злодійство, жорстокість, безпринципство, жадність, цинізм - риси притаманні усім російським режимам. А ще, роздумує автор, ніхто ніколи не був покараний за злочини цих режимів, як ніхто ніколи не розкаявся. Зловісність, спотвореність верховодить і нині в Російській Федерації. Тому вона і веде зараз підступно гібридну війну проти світу. Пан Тарас з жалем відмітив, що незважаючи на те, що видатний французький вчений є великим симпатиком України, сама Україна мало цікавиться ним. Тому так важливо знайомити наше суспільство з працями Безансона. Українці повинні відчути, що в протистоянні російській пропогандистській машині, ми не є одинокими. До побачення, Греціє!.. Все хороше колись закінчується. Прийшов час прощатися. Програму форуму виконано. Незважаючи на такий малий проміжок часу, в учасників з’їзду з’явилися спільні звички та традиції. Сніданок на сонячній терасі готелю в колі друзів з обов’язковим побажанням всім доброго дня - заряджав хорошим настроєм на цілий день. А ритуал проводжати сонце на спочинок став традиційною особливістю. Греція славиться чудовими краєвидами. Тому всі українські гості, як тільки сонечко нахилялося до обрію, спішили до моря насолодитися його заходом. Яскраво-жовтий диск скочувався повільно за гори. Його можна було «взяти» в долоні, в сердечко. І хоч очі були переповнені заходом, серця наповнював світанок - це така неперевершена магія елладського моря і сонця. Нові-старі друзі роз’їжджалися по світу. Ніхто не казав «прощайте», бо є намічений план співпраці на цілий наступний рік. Зрештою, всі домовилися про зустріч на наступному - VII Форумі, який відбудеться... в одному із найживописніших куточків Греції. До зустрічі, друзі-українці! Успіху нам! Валентина Бойко, Вікторія Тимчишин, Галина Маслюк. Рада правління Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” висловлює щиру вдячність усім своїм членам за докладені зусилля у проведенні заходу, а саме Вікторії Тимчишин, Лєні Хіміч, Наталі Ананевич (Пелопоннеський осередок Асоціації), Наталі Жовкві (осередок Асоціації на острові Родос), Галині Маслюк. Особливу подяку висловлюємо учасникам Форуму, без організаційного сприяння яких його успішне проведення не було би можливим, а саме Олені Макідо, Валентині Бойко, Ользі Гресько, Катерині Островській, Лілії Дробіт, Оксані Усенко, Федотенко Олегу, а також Оксані Романюк за чудовий переклад на центральній конференції Форуму.

VІ ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ “ДОРОГОЮ ПРАВДИ”

Асоціація Української Діаспори в Греції та греків філоукраїнців «Українсько Грецька Думка» ось уже вшосте організовує Міжнародний Форум Української Діаспори. VI Форум відбуватиметься під егідою Світового Конгресу Українців* і вперше проходитиме на Пелопоннеському півострові, за підтримки Товариства Греко-Української Дружби «Фарос». Форум відбудеться 01-10 липня 2019 на базі готелю Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος/Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). В рамках Форуму плануються: 4 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань ЗМІ на тему: “Роль діаспори у покращенні іміджу України в світі”. 5 липня 2019, в приміщенні культурного центру Royal Patras (http://www.royaltheater.gr) (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), об 11.00 відбудеться головна Конференція Форуму на тему: “Стратегія поступу: місія української діаспори”. У заході візьмуть участь Надзвичайний та Повноважний Посол України в Грецькій Республіці пан С. Шутенко, Директор представництва Світового Конгресу Українців в Україні пан С. Касьянчук. З доповіддю на тему: «Сучасні геополітичні події від Чорного моря до східного Середземномор′я» виступить відомий міжнародний стратегічний аналітик професор Атанасіос Другос. З доповіддю на актуальні питання щодо України та Греції виступить стратегічний аналітик професор Нікос Лігерос. В рамках Форуму відбудеться виставка графічних робіт відомого українського художника Петра Грицюка, зокрема, будуть представлені роботи з серії «Станіславів & Галичина», а також відбудеться презентація українсько-грецького альманаху “Вісник — Анґеліафорос” головною редакторкою та головою Асоціації Української Діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” Галиною Маслюк (e-mail: huth@ukrgrdumka.gr). 6 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань освіти на тему: “Впровадження комплексної системи української освіти за кордоном: проблеми та перспективи”. Ми раді повідомити, що Форум Української Діаспори продовжує проводитися в Греції, незважаючи на економічну кризу, котра вже десятий рік виснажує Європу і, особливо, Грецію та Україну. Наш перший Форум відбувся на острові Еввія в 2006 році, п'ятий – в містечку Анавісос на узбережжі материкової Греції, в 2012 році, під час якого відбулися Річні збори Світового Конгресу Українців, який відзначив тоді свій 45-річний ювілей. За ці роки у форумах взяли участь сотні представників української діаспори з усіх континентів, українські та грецькі політики, представники міністерств, місцевого самоврядування Греції та України, а також перший Президент Незалежної України пан Леонід Кравчук. При необхідності з будь-яких питань просимо звертатися: Від «Українсько Грецька Думка»: +30 6973310317 Від Товариства «Фарос»: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.

VI ΦΟΡΟΥΜ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΔΙΑΣΠΟΡΑΣ. ΠΑΤΡΑ - ΕΛΛΑΔΑ

  Η Κοινότητα της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων Φιλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», για έκτη φορά διοργανώνει το Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς. Το VI Φόρουμ πραγματοποιείται υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών* και για πρώτη φορά διεξάγεται στην Πελοπόννησο, με την υποστήριξη του Συλλόγου Ελληνοουκρανικής Φιλίας “Ο Φάρος”. Το Φόρουμ θα λάβει χώρα 1 με 10 Ιουλίου 2019 στο ξενοδοχείο Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος / Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). Στα πλαίσια του Φόρουμ θα πραγματοποιηθούν: 4 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι για τα ΜΜΕ και με θέμα: "Ο ρόλος της διασποράς στη βελτίωση της εικόνας της Ουκρανίας στον κόσμο". 5 Ιουλίου 2019, στον πολιτισμικό χώρο «Royal Patras» (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), ώρα 11.00: Κεντρική Εκδήλωση – Ημερίδα με θέμα: “Στρατηγική της προόδου: ο ρόλος της Ουκρανικής Διασποράς”. Στην εκδήλωση θα παραστούν: ο Πρέσβυς της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία κ. Σ. Σουτένκο, ο Διευθυντής του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών κ. Σ. Κασιαντσούκ. Με την ομιλία “Τρέχουσες γεωπολιτικές εξελίξεις από τη Μαύρη θάλασσα μέχρι την Ανατολική Μεσόγειο. Ευρύτερες επιπτώσεις” θα μιλήσει ο στρατηγικός αναλυτής - διεθνολόγος και γνωστός σοβιετολόγος Δρ. Αθανάσιος Δρούγος . Στα επίκαιρα θέματα της Ελλάδας και της Ουκρανίας θα αναφερθεί ο στρατηγικός αναλυτής Δρ. Νίκος Λυγερός. Στα πλαίσια της εκδήλωσης θα εγκαινιασθεί η Έκθεση Χαρακτικής “Στανισλάβιβ και Γαλικία” του γνωστού Ουκρανού Καλλιτέχνη Πετρό Γρυτσιούκ και θα παρουσιαστεί το Ελληνο-Ουκρανικό αλμανάκ “Βίσνικ-Αγγελιαφόρος” από την αρχισυντάκτρια, Πρόεδρο της Κοινότητας “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” κα Γαλήνη Μασλιούκ. 6 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι με θέμα: "Εφαρμογή ενός ολοκληρωμένου συστήματος της ουκρανικής εκπαίδευσης στο εξωτερικό: προβλήματα και προοπτικές". Είμαστε σε ευχάριστη θέση να σας ενημερώσουμε ότι ο θεσμός του Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα συνεχίζεται, ανεξάρτητα από την οικονομική κρίση που πάνω από δέκα χρόνια ταλαιπωρεί την Ευρώπη και ιδιαίτερα την Ελλάδα και την Ουκρανία. Το πρώτο μας Φόρουμ έλαβε χώρα στην Εύβοια το 2006, το πέμπτο – στην Ανάβυσσο το 2012, στα πλαίσια του οποίου πραγματοποιήθηκε και η Ετήσια συνάντηση του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, που γιόρτασε εκεί την 45η επέτειό του. Κατά τη διάρκεια αυτών των χρόνων στα Φόρουμ πήραν μέρος εκατοντάδες εκπρόσωποι της ουκρανικής διασποράς απ΄ όλους τους ηπείρους, Ουκρανοί και Έλληνες πολιτικοί, εκπρόσωποι των υπουργείων, της τοπικής αυτοδιοίκησης της Ελλάδας και της Ουκρανίας, ο πρώτος Πρόεδρος της ανεξάρτητης Ουκρανίας Λεωνίδας Κραβτσούκ. Για οποιαδήποτε πληροφορία μη διστάσετε να επικοινωνήστε: Για την “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη”: +30 6973310317 Για τον Σύλλογο “Ο Φάρος”: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.

VI Форум української діаспори в Греції (01-10 липня 2019 року). Оголошення

     Асоціація української діаспори в Греції

              «Українсько-Грецька Думка»

      Співорганізатори: Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міжнародний інститут освіти, культури і зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК)   Львівський національний університет імені Івана Франка ГО "Справа Кольпінга в Україні"     Союз греків України Київська спеціалізована школа І-ІІІ ступернів № 139 з поглибленим вивченням математики  

під егідою Світового Конгресу Українців

SKU UWC new small

 

VІ ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ

“ДОРОГОЮ ПРАВДИ”

Шановні пані та панове, Запрошуємо Вас взяти участь у VІ Форумі української діаспори в Греції, який відбудеться 01-10 липня 2019 р. на узбережжі Іонічного моря Пелопоннеського півострова, неподалік від його столиці, міста Патри, на базі готелю Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος – Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr).   Довідка для загальної інформації: Пелопоннес – півострів на півдні Греції, відділений від материкової частини Коринфським каналом, який з’єднує два моря (Іонічне і Егейське).  Проїжджаючи Пелопоннесом, у пам'яті починають оживати сторінки міфів про Геракла, поруч із стародавнім містом Аргосом цей напівбог почав свій героїчний шлях. «Златообильні» Мікени, місто, яке дало назву мікенській цивілізації. Перша столиця незалежної Греції м. Нафпліон, на мальовничому узбережжі якого любив гуляти всім відомий Онасіс. Неподалік знаходиться стародавній Епідавр, відомий своїм античним амфітеатром з винятковою акустикою. Досі на цій сцені ставлять п'єси старогрецьких драматургів. Немея, Олімпія, Спарта, Патри – це все Пелопоннес! Патри – столиця Пелопоннеса, Західної Греції і Іонії, третє за величиною місто Греції. Розміщене місто на північно-західному мисі півострова, на березі затоки Патраїкос. Варто відзначити, що в Патрах працює всесвітньо відомий університет. Тому тут маса супутників молоді – кафе, бари, нічні клуби тощо. Літом в Патрах проводиться міжнародний фестиваль мистецтв, а взимку (вже понад 180 років) – головний карнавал Греції. В Патрах, як і взагалі в Греції, є багато історичних пам’яток: античний театр Одеон, середньовічний замок, храм святого Андрія Первозванного, Міський театр Аполона тощо. Дорога від Коринфського каналу до Патри іде вздовж узбережжя коринфської затоки. Тут сотні готелей, що приймають туристів зі всього світу. Недоїжджаючи пару кілометрів до Патри, на березі моря знаходиться готель «Родіні», де нас завжди гостинно приймає команда готелю.   В рамках Форуму плануються: Конференція: “Стратегія поступу: місія української діаспори” Коли:     05.07.2019 Де:          Royal Patras (http://www.royaltheater.gr) Модератори: Ольга В. Гресько, к. філол. н., доцент кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (e-mail: greskovolga@gmail.com). Галина Маслюк, редакторка українсько-грецького альманаху “Вісник — Анґеліафорос”, голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” (e-mail: huth@ukrgrdumka.gr)   Круглий стіл з питань Засобів масової інформації: “Роль діаспори у покращенні іміджу України в світі” Коли:     04.07.2019 Де:          Rodini Beach Hotel Модератори: Олекса Г. Підлуцький, к. економ. н., доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (e-mail: pidlutsky@ukr.net).   Круглий стіл з питань освіти: “Впровадження комплексної системи української освіти за кордоном: проблеми та перспективи”  Коли:     06.07.2019 Де:           Rodini Beach Hotel Модератори: Катерина Островська, др. псих. н., професорка, завідувачка кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Львівського осередку ГО « Справа Кольпінга в Україні» (katerynaostrova@gmail.com). Віра Корнят, к. пед. н., доцент кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка (hodzinska@ukr.net).   Виступи та теми просимо надсилати та узгоджувати напряму з модераторами конференції і круглих столів.   В рамках Форуму відбудуться дискусії та бесіди за участю учасників Форуму - науковців, істориків, соціологів, журналістів, письменників та громадських діячів на теми, які турбують українців в Україні та у всьому світі. Пропозиції щодо вечірніх бесід, які традиційно проходять під час наших Форумів, просимо надсилати на координаторів: Олена Макідо (e-mail: emakido@gmail.com)   Організаційний внесок Форуму 40 євро   Зареєструватися, отримати оперативно необхідну Вам інформацію, задекларувати свої дані і сповістити про свої потреби можна двома шляхами:
  1. Відвідавши Реєстраційну Форму Google: Реєстрація на VІ Форум української діаспори в Греції "ДОРОГОЮ ПРАВДИ"
  2. Звернувшись до організаторів:
Греція, Галина Маслюк:  Тел.: +306973310317, e-mail: diasporaforum@gmail.com Україна, Ольга Гресько: Тел.: +380953925870, e-mail: greskovolga@gmail.com Україна, Діана Бриль: Тел.: +380931206029, e-mail: bryldiana@gmail.com   Вартість проживання (зі сніданком та вечерею): Одномісна кімната               45 євро Двомісна кімната                  70 євро Тримісна кімната                  99 євро Чотиримісна                          128 євро   Для бронювання кімнат за цінами, узгодженими організаторами з керівництвом готелю, учасникам Форуму слід до 15 квітня 2019 р. звернутися до п. Марії Нікодиму (Maria Nikodimou) за електронною адресою: mariarodini@yahoo.gr і перерахувати на рахунок готелю 30% від загальної вартості проживання (Alpha Bank IBAN: GR3001405300530002310022250. Name: Nikodimou Maria). Остаточний розрахунок з готелем відбуватиметься протягом перших двох днів Форуму. При бронюванні готелю потрібно обов’язково зробити примітку англійською мовою “VI Forum of Ukrainian Diaspora in Greece”.   Про дати і час прильоту та відльоту, а також про необхідність трансферу просимо зголоситися Реєстрація на VІ Форум української діаспори в Греції "ДОРОГОЮ ПРАВДИ" або за електронною адресою: bryldiana@gmail.com.   Увага: Представникам країн, яким необхідно отримати візу Шенген, просимо завчасно звернутися до організаторів за запрошенням (e-mail: huth@ukrgrdumka.gr, diasporaforum@gmail.com, Form: Реєстрація на VІ Форум української діаспори в Греції "ДОРОГОЮ ПРАВДИ"   Асоціація "Українсько-Грецька Думка" Голова     Галина Маслюк Секретар     Наталя Ананевич                           Інформаційні партнери:

Експорт трудових ресурсів: або на чому Україна ще якось економічно тримається?

2012-09-24 21:31:00. Аналітика І. Вивіз капіталу з України В основу моїх роздумів бyли покладені аналітичні матеріали “Економічної Правди”, а саме Сергія Щербини, інших економічних оглядачів, а також бізнес-сторінка Бі-Бі-Сі по Україні. Опираючись на матеріали Сергія Щербини від 6 червня 2012 під назвою ”Острови скарбів для олігархів”, хочу навести коротко такі дані. За останні 2 роки (2010-2011) українські банки перерахували в офшорні зони і на Кіпр астрономічну суму – 53 млрд. 397 млн. доларів США, отже більше ніж 26,5 млрд. дoларів щорічно. За курсом валют, що діє в останні 3 роки, це більше 400 млрд. гривень. Для порівняння, Державний Бюджет України на 2012 рік має доходи 367 млрд. гривень. Отже, за останні 2 роки з України вивезено цілий, і навіть більше того, Державний Бюджет! 85% цих вивезених з України капіталів осідає на Кіпрі. І хоча Кіпр не є офшорною зоною, а належить до ЄС, але пільгова система оподаткування (10% на прибyток, і 0% на багато видів прибутку), то це призводить до того, що вивезений за різними схемами капітал не оподатковуєтся ні в Україні, ні практично на Кіпрі. У 2010-2011 рp. на Кіпр вивезено 51 млрд. 495 млн. доларів. На другому місці – Британські Віргінські острови – 1 млрд.16 млн. доларів, а на третьому місці – Беліз – 602.9 млн. доларів, а далі ідуть – Cент-Кітс і Невіс, Монако і т. д. Переглянути статтю
SKU UWC new small

ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΠΡΟΕΔΡΟΥ ΤΟΥ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟΥ ΚΟΓΚΡΕΣΟΥ ΤΩΝ ΟΥΚΡΑΝΩΝ ΓΙΕΥΓΕΝ ΤΣΟΛΙΥ ΜΕ ΑΦΟΡΜΗ 45 ΧΡΟΝΙΑ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑΣ ΤΗΣ ΟΡΓΑΝΩΣΗΣ (Gr)

SKU UWC new small Σεβασμιότατε! Άγιοι πατέρες! Αξιότιμοι Κυρίες και Κύριοι! Σας χαιρετίζω σ' αυτή την γιορτή της 45ης επετείου από την ίδρυση του Παγκοσμίου Κογκρέσου των Ουκρανών (ΠΚΟυ). Πρωτίστως ας σκύψουμε τα κεφάλια μας προς τιμή όλων των νεκρών ηγετών και των ιδρυτών του ΠΚΟυ, οι οποίοι με την ολοκληρωτική αφοσίωσή τους συνέβαλαν στις επιτυχίες του. Με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω το μέλος του ΠΚΟυ, την ουκρανική κοινότητα στην Ελλάδα «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» με επικεφαλής την κ. Γαλήνη Μασλιούκ για τη φιλοξενία και τη βοήθειά της στην οργάνωση των Ετησίων Γενικών Συνελεύσεων και αυτής της δεξίωσης. Στις 12-19 Νοεμβρίου του 1967 στη Νέα Υόρκη πραγματοποιήθηκε το μεγαλειώδες Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, το οποίο ένωσε τις Ουκρανικές κοινότητες από τις 20 χώρες. Τοιουτοτρόπως, ενσαρκώθηκε η ιδέα της εθνικής ενότητας της ουκρανικής διασποράς, η ιστορία της οποίας ανάγεται στα χρόνια της απώλειας της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας στην δεκαετία του 1920. Κατά τα 45 έτη της ύπαρξής του το ΠΚΟυ δημιούργησε ένα δίκτυο ουκρανικών κοινοτήτων σε 47 χώρες και εκπροσωπεί τα συμφέροντα των περισσοτέρων από 20 εκατομμύρια Ουκρανών. Είναι ευχάριστο να σημειώσουμε, ότι στην Ετήσια Γενική Συνέλευση του ΠΚΟυ, εδώ στην Ελλάδα, στην οργάνωσή μας προσχώρησαν και οι ουκρανικές κοινότητες της Βοσνίας και της Ερζεγοβίνης, της Σλοβενίας και της Τουρκίας. Αυτή η διεύρυνση της παγκόσμιας υπερδομής μας αντανακλά, τόσο το κύρος του ΠΚΟυ, όσο και την επιθυμία των σκορπισμένων σε όλον τον κόσμο Ουκρανών να δραστηριοποιούνται ενωμένοι, διότι όσο ισχυρότερη και πιο οργανωμένη καταστεί η ουκρανική κοινότητα, τόσο πιο εύκολα μπορεί να προασπίσει τα συμφέροντά της. Το 2003 το ΠΚΟυ αναγνωρίστηκε ως μη κυβερνητική οργάνωση από το Οικονομικό και Κοινωνικό Συμβούλιο του Οργανισμού των Ηνωμένων Εθνών. Επίσης, είναι σημαντικό να σημειωθεί, ότι σε όλη τη διάρκεια της ιστορίας του το ΠΚΟυ ενήργησε αποκλειστικά με την οικονομική υποστήριξη από την ουκρανική διασπορά χωρίς καμία κρατική ενίσχυση από την Ουκρανία ή άλλες χώρες. Αυτό του επέτρεπε, όπως επιτρέπει και σήμερα, να δρα ανεξάρτητα και να καθοδηγείται αποκλειστικά και μόνο από την εξυπηρέτηση των συμφερόντων του ουκρανικού λαού. Και με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω όλους τους χορηγούς, ιδίως τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις, οι οποίες στηρίζουν κάθε χρόνο τις δραστηριότητες του ΠΚΟυ. Πριν από 45 χρόνια, στο Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, ο κ. Βασίλειος Κουσνίρ, πρώτος πρόεδρος του ΠΚΟυ, δήλωσε: «... Καταγράφουμε την αδάμαστη επιθυμία του ουκρανικού λαού να επαναποκαταστήσει το ανεξάρτητο και ενωμένο κράτος τους. Δηλώνουμε την αλληλεγγύη της ουκρανικής κοινότητας σε όλο τον ελεύθερο κόσμο, ενώνουμε όλες τις δυνάμεις των Ουκρανών για την συνεργασία, ανοίγουμε τον δρόμο για την ενδυνάμωση και την ανάπτυξη όλων των τομέων της ζωής της Ουκρανικής κοινότητας στον ελεύθερο κόσμο». Θέτοντας μια από τις κύριες κατευθύνσεις της δραστηριότητάς μας την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, το ΠΚΟυ από την ίδρυσή του το 1967 προωθούσε με συνέπεια τον αγώνα του για την Ανακήρυξη της Ανεξαρτησίας το 1991. Την πιο έντονη περίοδο του αγώνα αυτού αποτέλεσαν οι δεκαετίες του 70 και του 80 του περασμένου αιώνα, κατά τη διάρκεια του Ψυχρού Πολέμου. Αυτά τα χρόνια έχουν σημαδευθεί από τις σημαντικές εκστρατείες του ΠΚΟυ, που είχαν ως στόχο την ενημέρωση της διεθνούς κοινότητας σχετικά με την κατάσταση στην σκλαβωμένη Ουκρανία και τις απάνθρωπες αυτοκρατορικές ενέργειες της Ρωσίας. Το χαρακτηριστικό παράδειγμα αυτού του αγώνα αποτελεί η δράση του ΠΚΟυ στη Μαδρίτη, η οποία διήρκεσε από το 1979 έως το 1983. Στο πλαίσιο αυτής το ΠΚΟυ, μέσω της Επιτροπής του για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου, ενημέρωνε συνεχώς τα κράτη –μέλη της Διάσκεψης της Μαδρίτης για την Ασφάλεια και τη Συνεργασία, καθώς και τον ΟΗΕ, την UNESCO και την Παγκόσμια Κοινότητα σχετικά με τις παραβιάσεις των ανθρωπίνων δικαιωμάτων στην Ουκρανία και απαιτούσε την διακοπή της αποικιακής υποδούλωσης της Ουκρανίας και την απελευθέρωση των Ουκρανών θρησκευτικών και πολιτικών κρατουμένων. Παράλληλα το ΠΚΟυ προέτρεπε έντονα τη διεθνή κοινότητα να διερευνήσει τις παραβιάσεις των διεθνών υποχρεώσεων από την πλευρά της Σοβιετικής Ένωσης, τις οποίες είχε αναλάβει το 1975 με την υπογραφή της «Τελικής Πράξης του Ελσίνκι». Από το 1982, το ΠΚΟυ δημοσιεύει τακτικά και αποστέλλει στις κυβερνήσεις διαφόρων χωρών, τις διεθνείς οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και τα διεθνή μέσα ενημέρωσης τα Ανακοινωθέντα για την υπεράσπιση των πολιτικών κρατουμένων όπως ο Γιούρι Σουχέβιτς, ο Βασίλ Στους, ο Λευκό Λουκιανένκο, ο Βιατσεσλάβ Τσερνοβίλ, οι Μικόλα και Ραΐσα Ρουντένκο, οι Σβιατοσλάβ και Νίνα Καραβάνσκι, οι Ιρίνα και Ίγκορ Καλινέτς και ο Βαλεντίν Μορόζ. Ομοίως, από τα πρώτα χρόνια της ύπαρξής του το ΠΚΟυ ανέπτυξε την ευρεία δράση για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, και άρχισε τη συνεργασία με το Κογκρέσο άλλων εθνικοτήτων. Μέσα σ' αυτό το πλαίσιο, δημιουργήθηκε η Ειδική Επιτροπή για τα ανθρώπινα δικαιώματα, η οποία διασαφήνιζε τα εγκλήματα της αυτοκρατορικής Ρωσίας έναντι διαφόρων καταπιεσμένων λαών στους υψηλούς διεθνείς οργανισμούς. Παραδείγματος χάριν, το 1978 το ΠΚΟυ παρέδωσε στην Γενική Συνέλευση του ΟΗΕ το Μνημόνιο περί της αποαποικιοποίησης της Σοβιετικής Ένωσης, το οποίο υπεγράφη επίσης από το Κογκρέσο των Λευκορώσων, των Εσθονών, των Λετονών και των Λιθουανών. Ευρεία απήχηση έλαβε η διοργανωθείσα το Νοέμβριο του 1978 στη Νέα Υόρκη, στο πλαίσιο του Γ' Παγκοσμίου Συνεδρίου των Ελευθέρων Ουκρανών, η διαδήλωση των 5 χιλιάδων διαδηλωτών για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, στην οποία, μαζί με τους Ουκρανούς έλαβαν μέρος οι Λευκορώσοι, οι Εσθονοί, οι Λιθουανοί και οι Λετονοί. Ο αγώνας για την επαναπόκτηση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας κάλυπταν πολυάριθμα Επιστημονικά Συνέδρια με συμμετέχοντες την ουκρανική κοινότητα και ξένους επιστήμονες. Μεγάλη αναστάτωση και αγωνία στον κόσμο προκάλεσε η τραγωδία του Τσερνομπίλ, στην οποία το ΠΚΟυ ανταποκρίθηκε άμεσα. Η δράση του κάλυπτε την συγκέντρωση χρημάτων και φαρμάκων για τα θύματα και τη διερεύνηση των αιτίων της τραγωδίας αυτής. Το ΠΚΟυ διαμαρτυρήθηκε έντονα για τις εγκληματικές πράξεις και την πυρηνική πολιτική της Σοβιετικής Ένωσης, κάλεσε την διεθνή κοινότητα να βοηθήσει τα θύματα αυτής της τραγωδίας, να παρακολουθεί την κατάσταση της υγείας των ανθρώπων και να πραγματοποιήσει την έρευνα για τις επιπτώσεις της καταστροφής στο περιβάλλον. Τον Απρίλιο του 2011, το ΠΚΟυ έθεσε τα σημερινά προβλήματα του Τσερνόμπιλ στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη, στο Διεθνές Συνέδριο «Τσερνόμπιλ - Μάθημα για την πυρηνική ασφάλεια, 25 χρόνια μετά». Η Διακήρυξη το 1991 της Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας οδήγησε όχι μόνο την πνευματική ικανοποίηση στην ουκρανική διασπορά, αλλά και την κινητοποίηση για την περαιτέρω δράση. Από τις πρώτες μέρες του το ΠΚΟυ και οι οργανώσεις-μέλη του ανέλαβαν δράση για την αναγνώριση της Ουκρανίας από τα κράτη της διαμονής τους. Αυτό το γεγονός, παρεμπιπτόντως, υπογράμμισε και ο τότε Πρωθυπουργός του Καναδά Brian Mulroney. Σημείωσε ότι ένας από τους λόγους που ο Καναδάς ήταν το πρώτο από τις δυτικές χώρες κράτος που αναγνώρισε την ανεξαρτησία της Ουκρανίας, στάθηκαν οι υποσχέσεις προς την ουκρανική κοινότητα του Καναδά, η οποία λαχταρούσε να ακούσει την υποστηρικτική φωνή του Καναδά. Ταυτοχρόνως η ουκρανική διασπορά προωθούσε πολυτρόπως τη δημιουργία του θετικού κλίματος για την Ουκρανία, ακόμα και με δικά της έξοδα αγόρασε το κτίριο για την Πρεσβεία και την κατοικία του Πρέσβη της Ουκρανίας στον Καναδά, για το Γενικό Προξενείο της Ουκρανίας στη Νέα Υόρκη και το Σικάγο καθώς και για τη Μόνιμη Αντιπροσωπεία της Ουκρανίας στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη. Το 1993, στο Α' Συνέδριο μετά την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας, το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ελευθέρων Ουκρανών άλλαξε το όνομά του στο Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών, για να δηλώσει ότι ο Ουκρανικός λαός από τον υπόδουλο έγινε ανεξάρτητος με κρατική οντότητα. Μια σημαντική κατεύθυνση της δράσης του ΠΚΟυ και των οργανώσεων-μελών του ήταν η στήριξη της Ουκρανίας κατά την είσοδό της στην παγκόσμια κοινότητα, και ειδικότερα ό,τι αφορά την κατάργηση της τροποποίησης του Τζάκσον-Βάνικ το 1997 περί του καθορισμού των κανονικών εμπορικών σχέσεων με τις ΗΠΑ και της προσχώρησης της Ουκρανίας το 1998 στον Παγκόσμιο Οργανισμό Εμπορίου. Μια πρόσφατη επιτυχία, στην οποία συνέβαλε το ΠΚΟυ με την δράση του το προηγούμενο έτος, στάθηκε η φετινή σύναψη της Συμφωνίας Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας, συμπεριλαμβανομένης μιας ζώνης ελευθέρου εμπορίου, και πρέπει να αποτελέσει μια πραγματική κινητήρια δύναμη για τις μελλοντικές αλλαγές στη σημερινή Ουκρανία. Σ' αυτό συνέβαλαν επίσης και οι δύο εισηγήσεις του Προέδρου του ΠΚΟυ στο Ευρωπαϊκό Κοινοβούλιο στις Βρυξέλλες και στο Στρασβούργο, στις συνεδριάσεις της Επιτροπής κοινοβουλευτικής συνεργασίας ΕΕ-Ουκρανίας. Στο ζήτημα της ευρωπαϊκής ένταξης της Ουκρανίας το ΠΚΟυ αφιέρωσε, επίσης, και τις συναντίσεις με ανωτέρους αξιωματούχους του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου, της Ευρωπαϊκής Επιτροπής και του ΟΑΣΕ, καθώς και των κυβερνήσεων της Δανίας, του Καναδά, της Ιρλανδίας, της Λετονίας, της Λιθουανίας, της Πολωνίας, της Σλοβενίας και της Γαλλίας, συμπεριλαμβανομένων του Πρωθυπουργού του Καναδά, του Προέδρου της Δημοκρατίας και του Προέδρου της Γερουσίας της Πολωνίας, του Πρωθυπουργού και του Επικεφαλής του Κοινοβουλίου της Λιθουανίας, του Προέδρου του Κοινοβουλίου της Λετονίας. Σήμερα όμως μόνο από τις αρχές της Ουκρανίας θα εξαρτηθεί το αν η Συμφωνία Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας θα υπογραφεί και θα κυρωθεί, διότι η κύρια απαίτηση είναι η επιστροφή τους σε δημοκρατική διακυβέρνηση, η αποφυλάκιση και η συμμετοχή στις εκλογές των πολιτικών κρατουμένων. Σημαντικό έργο έχει πραγματοποιηθεί επίσης για την υποστήριξη του ουκρανικού λαού σε διάφορους τομείς του βίου τους. Είναι κατά κύριο λόγο η αναβίωση του ουκρανικού θρησκευτικού βίου και της ιστορικής μνήμης, η διατήρηση των εθνικών αξιών, η ανάπτυξη της ουκρανικής επιστήμης και της εκπαίδευσης, καθώς και η ενίσχυση των βάσεων της ουκρανικής γλώσσας ως μόνης επίσημης γλώσσας του κράτους και η καταπολέμηση της ρωσοποιήσεως της Ουκρανίας. Για τον σκοπό αυτό, είχαν διοργανωθεί διάφορα προγράμματα επαγγελματικών ανταλλαγών και ανταλλαγών φοιτητών, είχαν δοθεί υποτροφίες και επίσης είχε θεμελιωθεί η συνεργασία με διάφορα εκπαιδευτικά ιδρύματα. Ειδικότερα, με την πρωτοβουλία του Παγκοσμίου Εκπαιδευτικού Συντονιστικού Συμβουλίου του ΠΚΟυ οργανώθηκε η λειτουργία του Καλοκαιρινού Ινστιτούτου για τους εκπαιδευτικούς της Ουκρανίας, η οποία αγκάλιασε πάνω από 2.500 Ουκρανούς εκπαιδευτικούς από διάφορα μέρη της Ουκρανίας. Επίσης, θέλω να αναφέρω το ρόλο της Διάσκεψης των Ουκρανικών Κοινωνικών Οργανώσεων Νεολαίας του ΠΚΟυ στην προσέγγιση της νεολαίας της ουκρανικής διασποράς και της Ουκρανίας. Σ' αυτό συνέβαλαν τα διεθνή συνέδρια, τα οποία αρχίσαμε να πραγματοποιούμε από το 1990 στο Λευκό Μπορ (Πολωνία), στη Σόφια και το Μπάνσκο (Βουλγαρία), το Χάρκοβο, το Κίεβο και το Λβιβ φέτος. Το Επιστημονικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ έγινε συνοργανωτής των επιστημονικών συνεδρίων με θέμα την ιστορία και την πατριδογνωσία της Ουκρανίας στην Οδησσό, το Τσερνοβτσί και το Οστρόγκ. Σύμφωνα με τα στοιχεία του Παγκοσμίου Συμβουλίου της Κοινωνικής Υπηρεσίας του ΠΚΟυ, κατά την τελευταία θητεία του ΠΚΟυ το 2003 - 2008, οι ουκρανικές οργανώσεις της διασποράς, που συνεργάζονται μαζί του, συγκέντρωσαν και μετέφεραν στην Ουκρανία την ανθρωπιστική βοήθεια ύψους άνω των 18 εκατ. δολαρίων, χωρίς να ληφθούν υπόψη το ετήσιο επιπλέον ποσό των 19 εκατομμυρίων δολαρίων, το οποίο, σύμφωνα με ανεπίσημες πηγές, αποστέλλουν στην Ουκρανία οι οικονομικοί μετανάστες. Πλην τούτου, το Συμβούλιο έχει επαναλειτουργήσει διάφορα τμήματα των Κοινωνικών υπηρεσιών της Ουκρανίας και συνεργάζεται ενεργά μαζί τους. Το Ουκρανικό Παγκόσμιο Συνεταιριστικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ μαζί με τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις της διασποράς βοήθησε σε μεγάλο βαθμό να αποκατασταθεί η ουκρανική δανειοληπτική και πιστωτικής κίνηση στην Ουκρανία. Χάρις στις προσπάθειές τους είχε παραχθεί ολοκληρωμένη πολύπλευρη υποστήριξη, συμπεριλαμβανομένης της χρηματοδοτούμενης εκπαίδευσης και επαγγελματικής κατάρτισης των Ουκρανών στον Καναδά και τις ΗΠΑ. Η Επιτροπή για την καταπολέμηση του εμπορίου ανθρώπων παρουσίασε στην διεθνή σκηνή αυτό το οδυνηρό θέμα, προερχομένους και από την Ουκρανία επίσης, καθώς και τους τρόπους της καταπολεμήσης αυτού του εγκλήματος. Την περίοδο της ανεξαρτησίας το ΠΚΟυ διεύρυνε σημαντικά τις διασυνδέσεις του με την Ουκρανία και με την κοινωνία των ενεργών πολιτών και από το 2003 ξεκίνησε να οργανώνει τα Συνέδρια και την Ετήσια Γενική Συνέλευση, που μέχρι στιγμής πραγματοποιήθηκαν στο Κίεβο, το Χάρκοβο, το Ντονετσκ και το Λβιβ. Το 2005 στην διάρκεια της Συνέλευσης στο Χάρκοβο, το ΠΚΟυ τοποθέτησε την αναμνηστική πλάκα του Πατριάρχη Γιόσιπ Σλιπίυ. Η πρόοδος σημειώθηκε στις συναντήσεις των εκπροσώπων του ΠΚΟυ με τους ανωτάτους κυβερνητικούς αξιωματούχους της Ουκρανίας και με την συμμετοχή τους στις κοινοβουλευτικές ακροάσεις για το θέμα της Ουκρανικής διασποράς το 2009 και 2010. Από τότε υπογράφθηκαν, και μερικώς εφαρμόστηκαν, τα τέσσερα Μνημόνια για την συνεργασία του ΠΚΟυ με το αρμόδιο Υπουργείο της Ουκρανίας: δηλ. για την διατήρηση της Ουκρανικής γλώσσας, για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας (του Γκολοντομόρ) του Ουκρανικού λαού ως Γενοκτονίας, για την υποστήριξη της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση, για την προστασία των δικαιωμάτων των Ουκρανών στο εξωτερικό, για την ενίσχυση της εικόνας της Ουκρανίας, καθώς επίσης για την προώθηση της πολιτιστικής κληρονομιάς και τα θέματα αθλητισμού. Δυστυχώς σήμερα η Ουκρανία απειλείται περισσότερο από ότι τα προηγούμενα χρόνια. Η σημερινές δομές τις εξουσίας υπονομεύουν την κυριαρχία της Ουκρανίας, κάνουν συνολική επίθεση στα επιτεύγματα της δημοκρατίας και στην εθνική αξία του Ουκρανικού λαού και περιορίζουν την ανάπτυξη της κοινωνίας των ενεργών πολιτών. Το πρόσφατο έγκλημα κατά του Κράτους και του Ουκρανικού λαού ήταν η λεγόμενη υιοθέτηση και υπογραφή, από τον Πρόεδρο Βίκτωρ Γιανουκόβιτς του αντισυνταγματικού νομοσχεδίου για το θέμα της γλώσσας, το οποίο απειλεί την ύπαρξη της ουκρανικής γλώσσας ως μοναδικής επίσημης γλώσσας της Ουκρανίας, κάτι το οποίο το ΠΚΟυ έχει επανειλημμένα καταδικάσει. Το χαρακτηριστικό των δυο τελευταίων ετών είναι η ανεκτικότητα των Ουκρανικών αρχών στην ιδέα του «Ρώσικου Κόσμου», την οποία δραστικά υλοποιεί ο Ρώσος Πατριάρχης Κύριλλος και ο Πρόεδρος της Ρωσίας Βλαδιμίρ Πούτιν. Σύμφωνα με τα λεγόμενα του Προέδρου Πούτιν, έως τα τέλη του 2015 η Ρωσία σχεδιάζει να ξεκινήσει την λειτουργία της Ευρωασιατικής Οικονομικής Ενώσεως με μέλη - τις πρώην σοβιετικές δημοκρατίες, συμπεριλαμβανομένης και της Ουκρανίας. Τέτοια Ένωση, εντωμεταξύ, υποθέτει και το ενιαίο πολιτικό, στρατιωτικό, τελωνιακό, ανθρωπιστικό και πολιτιστικό χώρο. Αυτό στην ουσία αποτελεί την αποκατάσταση το καθεστώτος της Σοβιετικής Ένωσης. Για αυτό τον λόγο από το 2010 το ΠΚΟυ ξεκίνησε στρατηγική εκστρατεία μεταξύ των διεθνών πολιτικών ηγετών για τον κίνδυνο του «Ρώσικου Κόσμου» και των αυτοκρατορικών τους σχεδίων, για την σημασία διατήρησης της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας και την ένταξή της στην Ευρωπαϊκή Ένωση, κάτι το οποίο αποτελεί εγγύηση της αντίστασης στα αποικιακά σχέδια της Ρωσίας. Μια από τις προτεραιότητες του ΠΚΟυ εξακολουθεί να είναι το θέμα των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και ελευθεριών στην Ουκρανία. Π.χ., η παρακολούθηση και οι συνεχείς εκλύσεις προς την διεθνή κοινότητα για ττην καταδίκαση των πολιτικά υποκινούμενων δικαίων, συγκεκριμένα για την αρχηγό της αντιπολίτευσης την Ιουλία Τιμοσένκο και τον Γιούριυ Λουτσένκο, καθώς επίσης των παρενοχλήσεων του πρώην Πρύτανη του Καθολικού Πανεπιστημίου της Ουκρανίας του Μπορίς Γκουτζιάκ και του Ρουσλάν Ζαμπίλιυ, Διευθυντή του Εθνικού Μνημείου «Φυλακή στην Λόντσκι Lontskiy», και των ουκρανικών τηλεοπτικών σταθμών TVi, 1+1, STB και 5 Channel. Την προσοχή της διεθνούς κοινότητας για τα θέματα αυτά αποδεικνύουν οι δηλώσεις της, σύμφωνες με τις δικές μας αναφορές, καθώς επίσης το ενδιαφέρον της για την περαιτέρω συνεργασία. Αξίζει εδώ να σημειωθεί ότι εφέτος ακόμη και το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών παρά τω Προέδρω της Ουκρανίας, στην ιστοσελίδα του επιβεβαίωσε την δύναμη της επιρροής του ΠΚΟ ως εξής: (...) το ΠΚΟυ συστηματικά βγαίνει με δηλώσεις (...), περιεχόμενο των οποίων άμεσα απαξιώνει τις πράξεις της υπάρχουσας κυβέρνησης στα μάτια της Ευρωπαϊκής και της διεθνούς κοινότητας (...) στην διάρκεια του τρέχοντος έτους (το ΠΚΟυ) έκανε μια σειρά από επίσημες δηλώσεις και εκκλήσεις στα ανώτερα στελέχη του ΟΗΕ, της ΕΕ και του ΟΑΣΕ. Το περιεχόμενό τους σαφώς υπερέβαινε τα όρια της εποικοδομητικής κρητικής σε σχέση με την δράση της σημερινής Ουκρανικής κυβέρνησης (...). Ωστόσο το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών στην προσπάθειά του, όπως και στα χρόνια της Σοβιετικής Ενώσεις, να υποβαθμίσει το ΠΚΟυ, συνιστά: «Στην υπάρχουσα κατάσταση το ΠΚΟυ θα πρέπει να ερμηνεύεται ως εκφραστής θέσεων μόνο συγκεκριμένης μερίδας, ή συγκεκριμένων κύκλων της Ουκρανικής διασποράς». Ένα καλό παράδειγμα της ενότητας των Ουκρανών για την επίτευξη των κοινών στόχων είναι η συμμετοχή στην παρατήρηση των εκλογικών κέντρων, την οποία οργανώνει το ΠΚΟυ από το 1999. Τέτοιες αποστολές αποτελούν πολύ σημαντικό παράγωντα που αποβλέπει στην μείωση των εκλογικών παραβάσεων, στην προστασία της ελευθερίας του Τύπου, καθώς και στην αποκατάσταση πίστης στην διαδικασία των εκλογών, από την οποία εξαρτάται το μέλλον του Ουκρανικού λαού, όπως συνέβη στην διάρκεια της Πορτοκαλί Επανάστασης (το 2004). Τότε το ΠΚΟυ απέστειλε και συντόνισε τη δράση πάνω από 2500 διεθνών παρατηρητών, κάτι το οποίο διεδραμάτισε σημαντικό ρόλο στην εξέλιξη των δημοκρατικών διαδικασιών στην Ουκρανία. Με τις δραστηριότητές του το ΠΚΟυ καλεί την διεθνή κοινότητα να λάβει ενεργό μέρος στην παρατήρηση της διεξαγωγής των εκλογών στην Ουκρανία. Γι' αυτό τον λόγο, με την ευκαιρία, σας καλώ να συμμετέχετε στην επομένη αποστολή μας και με την παρουσία σας να συνεισφέρετε στην τέλεση των Κοινοβουλευτικών εκλογών του 2012 στην Ουκρανία, σύμφωνα με την νομοθεσία και τους διεθνείς κανόνες. Άλλη μια σημαντική κατεύθυνση στην λειτουργία του ΠΚΟυ είναι η καταπολέμηση της σιωπής και της άρνησης της Λιμοκτονίας του 1932-33 από τις Σοβιετικές αρχές, καθώς επίσης και η αγνόηση αυτής της τραγωδίας από τους παγκόσμιους πολιτικούς κύκλους. Με σκοπό την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού, το 1984 με τις ενέργειες του ΠΚΟυ δημιουργήθηκε η Διεθνής Επιτροπή για την εξέταση της λιμοκτονίας του 1932-33 στην Ουκρανία και με τις προσπάθειες του ΠΚΟυ είχαν συγκεντρωθεί σχετικά αποδεικτικά στοιχεία και αναμνήσεις των μαρτύρων. Στις εργασίες της επιτροπής, με επικεφαλής τον κ. Jacob Sundberg, από την Σουηδία, ασχολήθηκαν γνωστοί δικηγόροι από την Γαλλία, το Βέλγιο, τη Μεγάλη Βρετανία, τον Καναδά, τις ΗΠΑ και την Αργεντινή. Το 1990 δόθηκε στην δημοσιότητα η τελική έκθεση της Διεθνούς Επιτροπής, η πλειοψηφία της οποίας αναγνώρισε ότι η Λιμοκτονία αληθινώς είχε τα χαρακτηριστικά της Γενοκτονίας και δήλωσε ότι οι Σοβιετικές Αρχές πρέπει να καταδικασθούν. Το 2007, με σκοπό την τίμηση της θληβερής 75ης επετείου της Γενοκτονίας, το ΠΚΟυ ίδρυσε την Συντονιστική Επιτροπή για το θέμα αυτό, η οποία σε συνεργασία με την Γραμματεία του Προέδρου της Ουκρανίας και με το Ουκρανικό Ινστιτούτο Εθνικής Μνήμης οργάνωσαν τις εκδηλώσεις μεγάλης κλίμακας «Αιώνια Φλόγα». Με την ενεργή συμμέτοχη όλων των κοινοτήτων μας σε 33 χώρες του κόσμου πραγματοποιήθηκαν επιτυχώς εκδηλώσεις, οι οποίες ενίσχυσαν την ευαισθητοποίηση για την φοβερή γενοκτονία του Ουκρανικού λαού. Το ΠΚΟυ παρέχει επίσης την υποστήριξή του στην δημιουργία του ντοκιμαντέρ «Okradena Zemlya» του Καναδού σκηνοθέτη Γιούριυ Λουγοβίυ, το όποιο βασίζεται στο νεότερο αρχειακό υλικό και τις μαρτυρίες των αυτόπτων μαρτύρων της Λιμοκτονίας. Το ΠΚΟυ απέστειλε την ταινία στα ανώτερα στελέχη σε όλο τον κόσμο. Αποτέλεσμα της κοινής προσπάθειας, ήταν η αναγνώριση της λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού από 16 χώρες. Σήμερα, όταν διάφορες δυνάμεις συνεχίζουν να αρνούνται την αληθινή ιστορία του λαού μας, εμείς πρέπει να δουλέψουμε ακόμα πιο ενεργά για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας και την ενσωμάτωση του θέματος σε τοπικά εκπαιδευτικά προγράμματα, όπως ήδη το έχουν κάνει οι Ουκρανοί στην Αργεντινή και στον Καναδά. Καθώς επίσης σας καλώ να ενταχθείτε μαζικά στην διεθνή εκδήλωση του ΠΚΟυ αφιερωμένη στην 80η επέτειο της Λιμοκτονίας, που θα πραγματοποιηθεί το 2013. Ακόμα μια σημαντική συνιστώσα στην δράση του ΠΚΟυ στην διάρκεια της πορείας του ήταν η κινητοποίηση και η ανάπτυξη της Ουκρανικής διασποράς, η προστασία και η υπεράσπιση των δικαιωμάτων και των συμφερόντων της, η διατήρηση εκτός Ουκρανίας της ουκρανικής ταυτότητας, της πνευματικότητας, της γλώσσας, του πολιτισμού και των άλλων εθνικών Αξιών. Για αυτό το ΠΚΟυ ενδιαφερόταν διαρκώς για τις επιτυχίες, τα προβλήματα των Ουκρανών στον κόσμο και τις αποφάσεις τους, και ειδικά στις ιδιωτικές μας επισκέψεις, στις οποίες εμείς δίνουμε ιδιαίτερη σημασία. Η διοίκηση του ΠΚΟυ έχει επισκεφτεί 33 χώρες, στις οποίες διαμένουν Ουκρανοί, και έθεσε επίκαιρα ουκρανικά ζητήματα στις κυβερνητικές και τις τοπικές αρχές με αίτημα να βοηθήσουν στην επίλυσή τους. Το πιο αξιοσημείωτο παράδειγμα, τα τελευταία χρόνια, ήταν η επιστροφή, πέρσι, στην Ουκρανική κοινότητα της Πολωνίας του «Σπιτιού του Λαού» στην πόλη Περέμισλ, το όποιο είχε κατασχεθεί στο πλαίσιο της αντι-ουκρανικής εκστρατείας «Βίσλα» πριν από 65 χρόνια. Για να δοθεί σημασία σε αυτό το θέμα, το 2010 το ΠΚΟυ οργάνωσε στην Περέμισλ την ετήσια γενική συνέλευση, στην διάρκεια της οποίας έλαβε επιβεβαίωση από τον Δήμαρχο της πόλης για ταχεία επίλυση του ζητήματος. Και έπειτα από 7 μήνες το «Σπίτι του Λαού» είχε επιστραφεί επίσημα στην οργάνωση - μέλος μας, τον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας. Σήμερα το ΠΚΟυ καταβάλει προσπάθειες για να συγκεντρώσει χρήματα για την αποκατάσταση αυτού του αρχιτεκτονικού μνημείου και ήδη έχει παραδώσει στον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας $30.000. Ομοίως, σύμφωνα με τους υπολογισμούς του Παγκοσμίου Συμβουλίου Κοινωνικών Υπηρεσιών του ΠΚΟυ, οι οργανώσεις – μέλη μας στην προηγούμενη θητεία μας, 2003-2008 και μόνο, παρέδωσαν στους άπορους Ουκρανούς της διασποράς ανθρωπιστική βοήθεια ύψους 3 εκατομμυρίων δολαρίων. Πρόσφατα το ΠΚΟυ υπερασπίστηκε δυο ουκρανικές ΜΚΟ στην Ρωσία και την Βιβλιοθήκη της ουκρανικής λογοτεχνίας στην Μόσχα. Μέσα από τις κοινές μας προσπάθειες η λειτουργία της βιβλιοθήκης της ουκρανικής λογοτεχνίας αποκαταστάθηκε. Ωστόσο, δεν καταφέραμε να προστατέψουμε νομικά την ομοσπονδιακή εθνικό – πολιτιστική αυτονομία των Ουκρανών στην Ρωσία και τις Ενώσεις των Ουκρανών της Ρωσίας. Σήμερα βοηθάμε την ουκρανική κοινότητα της Ρωσίας να δημιουργήσει τις αντίστοιχες οργανωτικές δομές, με αποτέλεσμα αυτές να ανταποκρίνονται στις σύγχρονες ανάγκες της πιο πολυάριθμης δικής μας εθνικής μειονότητας. Στο τέλος, θα ήθελα να τονίσω ότι το κλειδί της κοινής μας επιτυχίας είναι η ενότητα και η αφοσιωμένη εργασία όλων των οργανωτικών κυττάρων και συγκεκριμένα του καθενός από μας. Ως εκ τούτου, σας καλώ να ενισχύετε την σχέση σας με τον Ουκρανικό λαό στην Ουκρανία και την διασπορά, και να ανταποκρίνεστε ενεργά στις εκκλήσεις και ενέργειες του ΠΚΟυ, η πλειοψηφία των όποιων στοχεύει σήμερα στην προστασία της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, την υπεράσπιση των ανθρωπίνων και εθνικών δικαιωμάτων των Ουκρανών, ανεξάρτητα από τον τόπο κατοικίας τους. Εύχομαι σε όλους υγεία, δύναμη, πνεύμα θυσίας και συνεχή δουλεία για το καλό του Ουκρανικού λαού και της δικής μας πνευματικής πατρίδας – της Ουκρανίας. Καλή μας τύχη, Ας μας φυλάει ο Θεός! Γιευγέν ΤΣΟΛΙΥ. 8 Σεπτεμβρίου 2012, Ανάβυσσος, Ελλάδα
SKU UWC new small

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА СКУ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ НА БАНКЕТІ ДО 45-ЛІТТЯ

SKU UWC new small Преосвященний Владико! Всечесніші отці! Почесні гості! Шановні пані і панове! Вітаю Вас на цьому бенкеті з нагоди 45-ліття СКУ. Перш за все схилімо голови перед усіма покійними провідниками та будівничими СКУ, які своєю жертовною працею долучилися до його успіхів. Користуючись нагодою щиро дякую нашій складовій організації Товариству української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" на чолі з пані Галиною Маслюк за гостинність та допомогу в організуванні Річних загальних зборів СКУ та цього банкету. 12-19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся величний I Світовий Конґрес Вільних Українців, який об'єднав українські громади з 20 країн. Таким чином було втілено в життя концепцію національної єдності діаспорного українства, історія якої сягає часів втрати української державності в 20-их роках минулого століття. За 45 років СКУ розбудував свою мережу з українськими громадами 47 держав світу та представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. Приємно відзначити, що на Річних загальних зборах СКУ тут, у Греції, до нашого членства приєдналися ще й українські організації з Боснії й Герцеговини, Словенії і Туреччини. Такий ріст нашої світової надбудови свідчить як про авторитет СКУ, так і про бажання розкиданих по світу українців діяти разом, бо чим сильніша і більш організована спільнота, тим їй легше відстоювати свої інтереси. У 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація Економічною та соціальною радою ООН. Вважливо відзначити, що упродовж усієї своєї історії СКУ діяв виключно завдяки фінансовій підтримці української діаспори без жодної державної допомоги з України чи з інших країн світу. Це давало і сьогодні дає йому можливість діяти цілком незалежно та керуватися виключно інтересами українського народу. З цього приводу я хочу щиро подякувати всім жертводавцям, а зокрема українським кредитовим спілкам, які з року в рік підтримують діяльність СКУ. 45 років тому, на I Світовому Конґресі Вільних Українців о. Василь Кушнір, як перший президент СКУ заявив: "... ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти в вільному світі; об'єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі". Встановивши одним із основних напрямків своєї діяльності відновлення незалежності України, СКУ послідовно здійснював цю працю від свого заснування в 1967 році до проголошення Акту незалежності в 1991 році. Особливої активності ця боротьба набула в 70-их і 80-х роках минулого століття, під час холодної війни. Ці роки позначились масштабними кампаніями СКУ, що були спрямовані на інформування вільного світу про статус поневоленої України та про нелюдяні імперські дії Росії. Яскравим прикладом цьому є Мадридська акція СКУ, яка тривала від 1979 до 1983 року. У її рамках СКУ через свою Комісію прав людини постійно інформував країни, члени Мадридської конференції з безпеки і співробітництва, а також ООН, ЮНЕСКО та широкий світовий загал про недотримання прав людини в Україні та домагався припинення колоніального поневолення України та звільнення українських релігійних і політичних в'язнів. Разом з цим СКУ наполегливо закликав міжнародну спільноту розслідувати порушення Радянським Союзом міжнародних зобов'язань, взятих ним у 1975 році з підписанням Прикінцевого акту Гельсинської конференції. Починаючи з 1982 року, СКУ систематично видає та розсилає до урядів країн світу та міжнародних правозахисних організацій і світових мас-медіа комунікати на захист таких політичних в'язнів, як Юрій Шухевич, Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Микола і Раїса Руденки, Святослав і Ніна Караванські, Ірина і Ігор Калинці та Валентин Мороз. Рівнож з перших років своєї діяльності СКУ широко розгорнув акцію за деколонізацію Радянського Союзу та розпочав співробітництво з конгресами інших національностей. У зв'язку з цим була створена спеціальна Комісія людських прав, яка висвітлювала імперські злочини Росії проти різних поневолених народів перед високими міжнародними організаціями. Наприклад, у 1978 році СКУ передав Генеральній асамблеї ООН Меморандум про деколонізацію Радянського Союзу, котрий також підписали білоруський, естонський, литовський та латвійський конгреси. Широкого резонансу набула організована у листопаді 1978 року в Нью-Йорку, у рамках III Світового Конґресу Вільних Українців, п'ятитисячна маніфестація за деколонізацію Радянського Союзу, в якій разом з українцями взяли участь білоруси, естонці, литовці та латиші. Боротьбу за відродження незалежності України також висвітлювали організовані наукові конференції за участю української спільноти та іноземних учених. Глибоким потрясінням для всього світу стала Чорнобильська катастрофа, на яку СКУ відразу ж зреагував своїми діями. Це насамперед потужна акція збірки коштів і медикаментів для потерпілих та дослідження цієї трагедії. СКУ також рішуче виступив проти злочинних дій та ядерної політики Радянського Союзу, закликав світове товариство до надання допомоги жертвам цієї трагедії, до моніторингу їхнього стану здоров'я та дослідження впливу катастрофи на природнє середовище. У квітні 2011 року СКУ порушив сучасні проблеми Чорнобиля в ООН у Нью-Йорку на Міжнародній конференції "Чорнобиль – урок для ядерної безпеки, 25 років потому" . Проголошення в 1991 році Акту незалежності України викликало не тільки піднесення серед української діаспори, але й мобілізувало її для подальшої праці. З перших же днів СКУ та його складові організації розпочали діяльність за визнання України державами свого проживання. Це, між іншим, підтвердив тодішній Прем'єр-міністр Канади Брайєн Малруні. Він зазначив, що однією з причин того, що Канада першою з Західних держав визнала незалежність України, стало зобов'язання перед українською канадською громадою, яка прагнула почути голос підтримки від Канади. Разом з цим українська діаспора всіляко сприяла формуванню прихильного ставлення до України та навіть власними коштами закупила приміщення для посольства та резиденції посла України в Канаді, для генеральних консульств України у Нью-Йорку і в Чикаго та для постійного представництва України в ООН у Нью-Йорку. У 1993 році, на своєму першому конгресі після відновлення незалежності, Світовий Конґрес Вільних Українців змінив назву на Світовий Конґрес Українців, щоб заманіфестувати, що український народ перейшов зі статусу поневоленого до державного народу. Важливим напрямком діяльності СКУ та його складових організацій стала підтримка України у її входженні до світового співтовариства, а зокрема сприяння ліквідації в 1997 році поправки Джексона-Веніка для встановлення нормальних торговельних стосунків із США та вступу України у 1998 році до Світової організації торгівлі. А недавнім успіхом, до якого СКУ долучився своєю працею протягом минулого року, стало цьогорічне парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, що включає зону вільної торгівлі, а також має стати реальним рушієм майбутніх змін в нинішній Україні. Цьому зокрема сприяли два виступи президента СКУ в Європейському Парламенті, у Брюсселі та в Страсбурзі, на засіданнях Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна. Питанню євроінтеграції України СКУ також присвятив зустрічі з високопосадовцями Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської Комісії та ОБСЄ, а також урядів Данії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словенії і Франції, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом та Спікером Сенату Польщі, з Прем'єр-міністром та Главою Сейму Литви та Спікером Сейму Латвії. І сьогодні вже тільки від владних структур України буде залежати, чи Угода про асоціацію між ЄС і Україною буде підписана і ратифікована, бо основною вимогою є їхнє повернення до демократичного курсу правління та звільнення і участь у виборах політичних в'язнів. Велику роботу також було здійснено для підтримки українського народу в різних сферах життєдіяльності. Це перш за все стосується відродження українського релігійного життя і історичної пам'яті, збереження національних цінностей, розбудови української науки і освіти, а також зміцнення позицій української мови як єдиної державної мови та боротьби з русифікацією України. З цією метою було засновано різні програми професійних та студентських обмінів, стипендії та встановлено співпрацю з різними освітніми установами. Зокрема Світовою координаційною виховно-освітньою радою СКУ було започатковано працю Літнього інституту для педагогів України, який охопив більше 2,500 українських педагогів з різних частин України. Також хочеться відзначити роль Конференції українських молодечих організацій СКУ в зближенні української молоді діаспори і України. Цьому сприяли світові конференції, які ми почали проводити ще з 1990 року в Білому Борі (Польща), в Софії та Бансько (Болгарія), Харкові, Києві та цього року у Львові. Наукова рада СКУ стала співорганізатором наукових конференцій історичного та українознавчого характеру в Одесі, у Чернівцях, та у Острозі. За даними Світової ради суспільної служби СКУ, тільки в останній каденції СКУ, від 2003 до 2008 років, українські діаспорні організації, що співпрацюють з цією радою, зібрали і передали в Україну гуманітарну допомогу в сумі понад 18 мільйонів доларів, що не враховує щорічних додаткових 19 мільйонів доларів, які, за неофіційними даними, передають в Україну трудові емігранти. Разом з тим ця рада відновила відділи Суспільної служби України та активно з ними співпрацює. Українська світова кооперативна рада СКУ разом з українськими кредитовими спілками діаспори значно допомогла відновити український кредитний рух в Україні. Їхніми стараннями надавалася всебічна підтримка, зокрема фінансувалося навчання та стажування працівників з України у Канаді та в США. Комісія боротьби проти торгівлі людьми піднесла на міжнародній арені болюче питання торгівлі людьми, у тому числі й з України, та шляхи боротьби з цим злочином. За роки незалежності СКУ значно розширив свої зв'язки з Україною і її громадянським суспільством та від 2003 року розпочав проводити там свої конгреси і річні загальні збори, які пройшли у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. А 2005 року, під час своїх зборів у Харкові, СКУ встановив меморіальну дошку Патріарху Йосипу Сліпому. Поступом вперед стали зустрічі проводу СКУ з найвищими представниками владних структур України та участь провідників СКУ в парламентських слуханнях на тему української діаспори в 2009 та 2010 роках. Відтак підписання і часткове втілення в життя в 2009 та на початку 2010 років чотирьох меморандумів про співпрацю СКУ з міністерствами України в збереженні української мови, визнанні Голодомору геноцидом українського народу, підтримці євроінтеграції України, в захисті інтересів закордонних українців, підвищенні іміджу України, а також у популяризації культурних надбань та в питаннях спорту. На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Нинішні владні структури підривають суверенітет України, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства. Недавнім злочином проти держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. що СКУ неодноразово гостро засудив. Характерним для останніх двох років стало толерування українською владою концепції "русского міра", яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. За словами Президента Путіна, до 2015 року. Росія має намір розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично відновлення Радянського Союзу. Тому від 2010 року СКУ розпочав стратегічну кампанію серед міжнародних політичних лідерів про небезпеку "русского міра" і імперських планів Росії та про важливість збереження незалежності України і її євроінтеграції, що є запорукою протистояння колоніальним планам Росії. Одним із пріоритетів для СКУ продовжує бути питання людських прав і свобод в Україні. Як приклад – моніторинг та постійні звернення до міжнародної спільноти стосовно переслідування політично вмотивованих судових процесів, зокрема над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а також відносно утисків колишнього ректора Українського католицького університету Бориса Ґудзяка і директора Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та таких українських телеканалів, як ТВі, 1+1, СТБ та 5 канал. Про увагу світової спільноти до цих питань свідчать її заяви, співзвучні з нашими зверненнями, а також зацікавленість у подальшій співпраці. Варто тут згадати, що цього року навіть Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на своєму веб-сайті так підтвердив силу впливу СКУ: [...] СКУ систематично виступає з заявами [...], зміст яких прямо дискредитує дії чинної української влади в очах європейської та світової спільноти. [...] протягом поточного року (СКУ) виступив з низкою офіційних заяв та звернень до високопосадовців ООН, ЄС та ОБСЄ. Їх зміст вочевидь виходив за межі конструктивної критики по відношенню до дій чинної української влади [...]. Разом з тим, Національний інститут стратегічних досліджень стараючись, як за радянських часів, принизити СКУ, рекомендував що "В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Добрим прикладом єдності українців у здійсненні спільної мети є участь у місіях спостереження за виборами в Україні, які СКУ організовує від 1999 року. Такі місії є важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси, а також у відродженні віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу, як це зокрема сталося під час Помаранчевої революції 2004 року Тоді СКУ вислав та координував діяльність більше 2,500 міжнародних спостерігачів, що відіграло свою значну роль у розвитку демократичних процесів в Україні. Разом з такою працею СКУ закликає міжнародну спільноту взяти активну участь у спостереженні за виборами в Україні. Тому, користуючись нагодою, я закликаю Вас долучитись до нашої наступної місії та своєю участю посприяти проведенню парламентських виборів 2012 року в Україні якнайближче до її законодавства та до міжнародних норм. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ стала боротьба з замовчуванням та з запереченням Голодомору 1932-33 років радянською владою, а також з ігноруванням цієї трагедії політичними колами світу. З метою визнання Голодомору геноцидом українського народу, в 1984 році заходами СКУ була створена Міжнародна комісія з розслідування Голоду 1932-33 рр. в Україні та стараннями СКУ було зібрано відповідні докази і спогади очевидців. До праці в цій комісії, яку очолив професор Джейкоб Сандберг з Швеції, було залучено відомих юристів з Франції, Бельгії, Великобританії, Канади, США та Аргентини. У 1990 році було оприлюднено остаточний звіт міжнародної комісії, більшість членів якої визнала, що Голодомор правдоподібно мав характеристики геноциду, та заявила, що радянська влада мусить бути за це сильно засуджена. У 2007 році, з метою широкомасштабного відзначення 75-ої річниці Голодомору, СКУ створив Координаційний комітет у справі Голодомору, який у співпраці з Секретаріатом Президента України і Українським інститутом національної пам'яті провів широкомасштабну міжнародну акцію "Незгасима свічка". За активної участі всіх наших громад вона успішно пройшла у 33 країнах світу та допомогла підвищити обізнаність про жахливий геноцид українського народу. СКУ також надав патронат документальному фільму "Окрадена земля" канадського режисера Юрія Лугового, який створено на основі найновіших архівних матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. СКУ передав цей фільм високопосадовцям різних країн світу. Як наслідок спільної праці, дотепер Голодомор визнали геноцидом українського народу 16 країн. І сьогодні, коли різні сили продовжують заперечувати правдиву історію нашого народу, ми ще активніше повинні працювати для визнання Голодомору геноцидом та впровадження цієї теми в місцеві освітні програми, як це, наприклад, вже зробили українці Аргентини й Канади. Я також закликаю Вас масово долучитися до міжнародної акції СКУ з нагоди 80-ліття Голодомору в 2013 році. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ упродовж усієї його діяльності є сприяти мобілізації і розбудові української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси, а також зберігати за межами України українську національну ідентичність, духовність, мову, культуру і інші національні цінності. Саме тому провід СКУ постійно цікавився успіхами та проблемами українців світу та їх вирішенням, зокрема під час особистих відвідин, яким ми також надаємо особливого значення. Тільки в цій каденції керівництво СКУ побувало в 33 країнах проживання українців, у яких порушило актуальні українські питання перед державними та місцевими владними структурами з закликом допомогти у їх вирішенні. Найбільш яскравим прикладом за останні роки стало минулорічне повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який у неї було конфісковано внаслідок антиукраїнської акції "Вісла" 65 років тому. Щоб привернути увагу до цього питання, в 2010 р. СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, під час яких отримав запевненням мера міста про якнайшвидше полагодження цього питання. А через 7 місяців Народний дім було офіційно повернено нашій складовій організації – Об'єднанню українців Польщі. Сьогодні ж СКУ докладає зусиль до збору коштів для відновлення цієї пам'ятки архітектури та вже передав Об'єднанню українців Польщі $30,000. Рівнож, за підрахунками Світової ради суспільної служби СКУ, наші складові організації тільки в попередній каденції, від 2003 до 2008 років, передали потребуючим українцям у діаспорі гуманітарну допомогу в сумі понад 3 мільйони доларів. Останньо СКУ виступив на захист двох українських громадських організацій в Росії та Бібліотеки української літератури в Москві. Завдяки нашим спільним діям робота Бібліотеки української літератури в Москві нормалізувалася. Однак нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Сьогодні ми підтримуємо українську громаду Росії у створенні відповідних організаційних структур, які б відповідали сучасним потребам нашої найбільш чисельної національної меншини. Насамкінець хочу підкреслити, що запорукою наших спільних успіхів є єдність, а також віддана праця усіх його організаційних клітин та кожного з нас зокрема. Тому я закликаю Вас зміцнювати свій зв'язок з українським народом в Україні та в діаспорі, а також активно відгукуватися на заклики та акції СКУ, більшість із яких сьогодні спрямовані на захист незалежності України та людських і національних прав українців незалежно від місця їхнього проживання. Я Вам всім бажаю міцного здоров'я, сили і жертовності й далі працювати для добра українського народу і нашої духовної Батьківщини – України. Щасти нам, Боже! Евген ЧОЛІЙ. 8 вересня 2012 р., Греція
SKU UWC new small

ЗВІТ ПРЕЗИДЕНТА СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ

SKU UWC new small Високопреосвященний Владико! Хвальна президіє! Шановні учасники та гості Річних загальних зборів СКУ! З моїм детальним звітом як президента Ви можете ознайомитись у збірнику звітів на сторінках 17-64, а в своєму виступі я хочу представити діяльність Світового Конґресу Українців, чи СКУ, за останній рік, яку доповнять у своїх наступних виступах члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ. Цього року виповнюється 45 років діяльності СКУ, який на сьогодні представляє інтереси 20-мільйонної української діаспори, координуючи діяльність своїх складових організацій у 32-ох країнах світу та підтримуючи зв'язки з українськими громадами ще 15 країн. І хоча від створення СКУ відбулося багато змін, основні напрямки його багатогранної діяльності далі стосуються української діаспори та України. Відносно України, протягом минулого року основна праця була пов'язана з її демократизацією, українізацією та євроінтеграцією. З цією метою СКУ здійснював постійний моніторинг та порушував актуальні українські питання як перед владними структурами України, так і перед міжнародними інституціями та високопосадовцями країн проживання української діаспори. У серпні минулого року провід СКУ мав зустріч з Президентом Віктором Януковичем. Під час зустрічі я закликав Президента Януковича дотримуватись європейської візії, що базується на принципах демократії. Я також наголосив на важливості євроінтеграції та на тому, що порушення людських прав в Україні, є дуже шкідливими для цього процесу. Рівнож СКУ неодноразово наголошував владним структурам України на політичній вмотивованості судових процесів над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком та на застарілому законодавстві радянського типу, що стало інструментом для ув'язнення політичних опонентів. Окрім цього, СКУ закликав негайно звільнити провідників опозиції з-під арешту та скасувати всі заборони щодо їхньої участі в парламентських виборах, а також припинити тиск на засоби масової інформації, зокрема на незалежний український телеканал ТВі. СКУ також засудив антиукраїнські законопроекти, що стосуються: - привласнення безцінних пам'яток культурної спадщини України – Києво-Печерської і Почаївської лавр та Свято-Богоявленського монастиря та - надання прав для використання російської мови нарівні з українською або замість неї, що є черговим кроком до новітньої русифікації України. Щоб ще раз наголосити на пекучих проблемах щодо України, 23 липня цього року СКУ письмово закликав Президента Віктора Януковича до робочої зустрічі. І хоча з того часу вже пройшло півтора місяці, офіційної відповіді на наше звернення немає. Це не дивно, бо нинішні владні структури України фактично не рахуються з голосом світової спільноти. Більше того, вони принижують тих, хто закликає їх повернутися до демократичного способу правління, включно з СКУ. Підтвердженням цьому стала розміщена на веб-сайті Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України стаття про те, що СКУ своїми заявами про зниження рівня демократії в Україні дискредитує чинну українську владу в очах світової спільноти. А тому цей інститут рекомендував тлумачити СКУ "максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Принагідно висловлюю подяку всім українським організаціям з-понад двадцяти країн світу, які висловили проти цього свій рішучий протест та заявили, що вважають СКУ своєю найвищою координаційною надбудовою в діаспорі та поділяють цінності і засади його діяльності. У результаті такого протесту директор цього національного інституту заявив "прикрим, що на сайті Інституту було розміщено аналітичний матеріал, в якому допущені некоректні оцінки діяльності Світового Конгресу Українців", та статтю було знято з веб-сайту. У той же час СКУ продовжував свою працю, щоб привернути до актуальних українських питань увагу широкого суспільства в Україні та за її межами, як наприклад: під час V Всесвітнього форуму українців, Форумів української молоді діаспори "Київ 2011" і "Львів-2012", під час зустрічей з широкою громадськістю, прес-конференцій та інтерв'ю засобам масової інформації. Зокрема минулого року в рамках Річних загальних зборів у Києві члени проводу СКУ побували на суді над лідером опозиції Юлією Тимошенко. У той час я мав з нею коротку зустріч, під час якої обговорив питання про важливість євроінтеграції та постійного моніторингу рівня демократії в Україні. Під час прес-конференції під стінами суду я засудив її невиправданий арешт та цілком невідповідний судовий процес. Свою позицію щодо подій в сучасній Україні провід СКУ представив на таких міжнародних конференціях – "Україна на шляху до зрілої національної державності. Домагання двосторонніх відносин: Польща-Україна, Туреччина-Україна", що відбулася у Вашингтоні, США, в жовтні минулого року, та "Україна на роздоріжжі", що пройшла в Оттаві, Канада, у березні. Поставивши своїм завданням два роки тому – розширити обізнаність світової спільноти, а саме високих міжнародних інституцій та країн проживання української діаспори, про події в Україні та важливі українські питання – за звітний період СКУ ще більше розгорнув свою працю в цьому напрямку. Питання євроінтеграції та рівня демократії в Україні я представив на XIX Засіданні Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна у Європейському Парламенті у Страсбурзі та під час ряду зустрічей, у тому числі й з попереднім Президентом Європейського Парламенту Єжи Бузеком, Віце-президентом Європейського Парламенту Яцеком Протасевичем, Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, Єврокомісаром з питань розширення і Європейської політики сусідства Стефаном Фюле, Головою делегації Європейського Парламенту до Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павлом Ковалем, заступником Генерального секретаря ОБСЄ Адамом Кобєрацкі, Директором бюро демократичних інституцій та людських прав ОБСЄ Джанезом Ленарчиком та з Директором Генерального директорату і зовнішніх відносин Європейської комісії Ґуннаром Віґандом. Ці теми я також порушив під час моїх зустрічей з високопосадовцями таких країн, як: Канада, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Словенія і Франція, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом Польщі, Прем'єр-міністром Литви та Спікером Сейму Латвії. Беручи до уваги зниження рівня демократії в Україні, під час цих зустрічей СКУ закликав міжнародне співтовариство: - робити постійний моніторинг процесу підготовки Закону "Про вибори народних депутатів"; - вимагати дотримання владними структурами України основних демократичних цінностей та її міжнародних зобов'язань; - посилити тиск на українські владні структури для звільнення політичних в'язнів, у тому числі й Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, і припинення перешкод щодо їхньої участі в наступних парламентських виборах; - вимагати, щоб незалежні засоби масової інформації могли висвітлювати українські новини без загрози або побоювання помсти чи переслідування з боку влади; - направити в Україну якнайбільше спостерігачів та - послати чіткий сигнал, що порушення прав людини і фальсифікація виборів призведуть до застосування таких персональних санкцій проти задіяних у цьому осіб, як наприклад, анулювання віз, заборона здійснення трансакцій в ЄС і замороження активів. Принагідно повідомляю, що ОБСЄ вже заявила, що делегує 700 спостерігачів, а уряд Канади - 500. Розуміючи, що основною запорукою збереження незалежності та реальним рушієм майбутніх змін в Україні може стати її входження до європейських структур, зокрема через підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, протягом минулого року СКУ постійно порушував це питання під час зустрічей з високопосадовцями міжнародних інституцій та держав світу. У зв'язку з цим СКУ закликав світову спільноту: - відмежовувати Україну та український народ від недемократичних дій її нинішніх владних структур; - запобігти відновленню російської імперії, що Президент Росії планує здійснити через Євразійський економічний союз з числа колишніх радянських республік; - протистояти концепції "руського міра", яку активно поширюють російський Патріарх Кіріл та Президент Путін; - парафувати Угоду про асоціацію між ЄС і Україною; - використовувати більш ефективні шляхи інформування про європейські цінності та про користь євроінтеграції України, як наприклад, запровадити безвізовий режим між ЄС та Україною і здійснювати виступи представників ЄС в українських університетах та на громадських форумах та - активізувати зусилля для зміцнення слабкого українського громадянського суспільства. З приємністю можу повідомити, що, на моє прохання, під час зустрічі в Страсбурзі в червні цього року колишній Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек погодився поїхати в Україну, щоб зустрітися з українськими студентами на початку навчального року та представити їм переваги євроінтеграції України. За нашого сприяння професор Бузек має виступ у Києво-Могилянській академії 14 вересня, а в Харківському національному університеті 15 вересня. Підсумовуючи нашу минулорічну працю в цьому напрямку, можна з певністю сказати, що СКУ долучився до: - підсилення уваги і реакції світового співтовариства на тривожні події в Україні та - до парафування 30 березня 2012 року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. І це, шановні делегати, є нашим спільним великим успіхом. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ є сприяти консолідації і мобілізації української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси. Наприклад, у січні цього року СКУ відреагував на прохання Об'єднання українців Польщі своїм зверненням до мера міста Заґож - не закривати українську початкову школу в с. Мокре Підкарпатського воєводства. Нашим великим спільним досягненням стало припинення процесу ліквідації цієї школи та, навпаки, її передання українській громадській організації за допомогою польського уряду. СКУ також неодноразово порушував справу фінансової підтримки на відновлення Українського дому в Польщі та встановлення пам'ятника Голодомору у Вашингтоні перед високопосадовцями України. Наслідком стало виділення Україною $76,000 (ам.) на Український дім у Перемишлі та $271,000 (ам.) на пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні. Останньо СКУ нагадав Міністерству закордонних справ України про: - домовленість, згідно з якою воно мало до 31 жовтня 2011 р. поінформувати СКУ про розподіл коштів з програми підтримки закордонного українства до 2010 р., а також про його - фінансове зобов'язання по відношенню до Товариства українців "Карпати" у Словенії, у зв'язку зі спорудженням у 2008 році пам'ятника Т. Шевченку. Поки що чекаємо відповідей. Користуючись нагодою, хочу відзначити два дуже успішні форуми української молоді діаспори та України у Києві в 2011 року та в Львові цього року, організатором яких стала Конференція українських молодечих організацій СКУ. Ці заходи стали доброю нагодою для молодіжних лідерів з різних частин світу обговорити питання про розвиток молодіжних діаспорних структур, реалізацію спільних проектів та шляхів комунікації між молоддю діаспори та України. Як ще одне позитивне явище хочу відзначити бажання українських громадських організацій Німеччини об'єднатися у складі української крайової центральної репрезентації СКУ. З цією метою в Мюнхені у квітні цього року я взяв участь у засіданні представників українських громад Німеччини та привітав їхнє рішення провести до кінця року установчий з'їзд. На жаль, цього року нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Користуючись нагодою, я хочу запевнити представників української громади Росії у подальшій підтримці з боку СКУ. Для встановлення тісніших контактів протягом минулого року провід СКУ відвідав українські громади в 22-ох країнах світу, а саме в: Австралії, Австрії, Аргентині, Бельгії, Боснії й Герцеговині, Бразилії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Литві, Новій Зеландії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці. Під час таких подорожей СКУ не тільки цікавився особливостями українського життя, але й з потребами українських громад, які старався розв'язати під час офіційних зустрічей з місцевими владними структурами. До прикладів позитивних відгуків на прохання СКУ можна зарахувати: - запевнення заступника мера Жальця, Словенія, про безкоштовне надання приміщення для діяльності Спілки українців Словенії "Берегиня"; - запевнення мера Пряшева, що не буде змінено фінансові умови відносно приміщення для Союзу українців-русинів Словацької Республіки та що в місцевих словацько-українських дитячих садочках не буде впроваджуватись русинський діалект, а також - позитивна відповідь міністра закордонних справ Ірландії на прохання про можливості складати іспит з української мови як позапрограмний екзаменаційний предмет з іноземної мови. Разом з цим минулого року Світова Українська Фундація надала фінансову допомогу: - на покриття коштів, пов'язаних зі Святом культури українців Словаччини та з виданням газети "Нове життя" в Словаччині; - для культурного розвитку Народного дому в Перемишлі, Польща; - для розвитку Українського центру культури у Пряшеві, Словацька Республіка; - для підтримки інтернетної сторінки "Кобза" в Росії та - для підтримки української школи в Греції. Свої подорожі СКУ також використовував як трибуну, щоб засвідчити увагу до важливих питань загальноукраїнського значення. Зокрема під час подорожі до Аргентини, я мав виступ у культурному центрі мерії Буенос-Айреса з нагоди презентації іспаномовної книги "Голодомор – геноцид українського народу 1932 33", під час якого заохочував місцеву владу і далі сприяти підвищенню обізнаності аргентинців на цю тему. А перебуваючи в Парижі, взяв участь у відзначенні нагородою "Пам'ять про Голодомор" відомого італійського художника Іґорта, автора книжки "Українські нотатки (спогади про радянські часи)", в якій наголошується, що Голодомор був геноцидом українського народу. Для представлення інформації про життя і діяльність українських громад за кордоном та про світові події, які відбуваються за участю українців, у грудні 2012 року СКУ підписав Меморандум про заснування на "5-му каналі" випуску щотижневого тележурналу "Українська громада". Я Вас ще раз закликаю висилати відеоматеріали з життя Ваших громад для висвітлення на "5-му каналі". Найкращим показником авторитету СКУ стало бажання українських громад із шести країн світу вступити до СКУ в минулому році. Шановні делегати! За звітний період було багато зроблено. Однак вимоги часу зобов'язують нас до ще більшої жертовності та послідовної праці, до якої я Вас всіх закликаю. Щиро дякую за увагу та співпрацю. Евген ЧОЛІЙ. 7 вересня 2012 р., Греція
V Forum Enarksh Goudi 1 2

СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО НА ГРЕЦЬКІЙ ЗЕМЛІ

V Forum Enarksh Goudi 1 2 Світовий Конґрес Українців відсвяткував у Греції 45-ліття своєї діяльності Річні загальні збори СКУ 7-9 вересня 2012 р., м. Анавіссос V Форум української діаспори в Греції 10-16 вересня 2012, м. Анавіссос V Forum SKU 1 МолебенемV за Україну, який провели Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина та український священик Грецької Православної Церкви о. Михайло Юріна, розпочалося 7 вересня ц.р. відкриття Річних загальних зборів Світового Конґресу Українців (СКУ) та V Форуму української діаспори в Греції. Урочистості розпочалися з церемонії вшанування пам'яті Кобзаря українського народу Т. Шевченка біля встановленого на його честь пам'ятника на території однієї з мерій Аттики м. Зографу. Разом з делегатами та учасниками у цьому заході взяли участь мер м. Зографу Константінос Калліріс, його попередник Іоанніс Казакос, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, посол України в Греції Володимир Шкуров та представники місцевої української громади. V Forum Enarksh Goudi 1 1 У вітальному слові голова Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк привітала представників світового українства на цьому єдиному українському острівці в Греції – біля Тараса Шевченка - та відмітила символічність проведення Річних зборів Світового Конґресу Українців в його 45-літній ювілей саме на грецькій землі. Присутні представники світового українства разом з мером м. Зографу поклали до підніжжя пам'ятника квіти. Голова СКУ Евген Чолій подякував усім, хто підтримує українців Греції і розповів присутнім, що найвища світова надбудова української діаспори, яку він очолює, представляє інтереси українців в 33 країнах світу та допомагає кожній громаді, де з'являються проблеми. Мер Зографу К. Калліріс в свою чергу запевнив, що і в подальшому буде підтримувати українську громаду Греції, так як наші країни мають багато спільних рис - як історія, культура, а також велике число емігрантів поза межами батьківщини. Як греки в Елладі гордяться своїми земляками у світі, так само українці в Україні мають бути гордими за своїх земляків, що в чужомовному середовищі зберігають та розвивають національну ідею. Посол України в Греції Володимир Шкуров привітав учасників Річних зборів СКУ та V Форуму української діаспори в Греції, розповів про діяльність посольства, підготовку до майбутніх парламентських виборів, а також співпрацю з грецькими українцями. Після звучання гімну України та Греції, член товариства «Українсько-Грецька Думка» Олена Добровольська виконала покладений на музику твір Кобзаря «Думи мої, думи мої...». Президент СКУ Евген Чолій посадив біля пам'ятника поруч з грецькою оливкою вербове дерево як символ України на грецькій землі. Учні української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Дафні Котзеянніді, Тетяна та Неля Юріни, Роман Соболевський виконали твори Шевченка українською та грецькою мовами. На закінчення урочистості секретар Товариства Оксана Наконечна подарувала меру Зографу К. Каллірісу та його попереднику Яннісу Казакісу двомовну книгу Тараса Шевченка «Заповіт», подякувала всім за присутність та запросила взяти участь у запланованих заходах в м. Анавіссос. Цього ж дня в готелі Eden Beach Resort в м. Анавіссос розпочалися робочі засідання Річних загальних зборів СКУ, де, за його пресовим повідомленням, з вітальним словом виступив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та було зачитано привітання від міського голови Тернополя Сергія Надала та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Загальний звіт про діяльність СКУ виголосив його президент Евген Чолій. Він зосередив увагу на основних напрямках діяльності СКУ, що стосуються демократизації, українізації та євроінтеграції України, а також консолідації української діаспори та захисту її прав та інтересів. Серед найбільших успіхів Евген Чолій назвав працю СКУ та його складових організацій, що була спрямована на підсилення уваги і реакції світового співтовариства на зниження рівня демократії в Україні та на парафування 30 березня цього року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Разом з цим свої звіти представили члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ, представники українських крайових центральних репрезентацій, світових надбудов і крайових організацій СКУ. Важливі питання щодо майбутньої діяльності СКУ делегати обговорили під час 4-ьох круглих столів: "Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці Голодомору 1932-33 рр.", "Відзначення 200-ліття з дня народження Т. Шевченка", "Місія міжнародних спостерігачів від СКУ на жовтневих парламентських виборах 2012 р. в Україні" та "Стратегія розвитку останньої хвилі еміграції". Учасником цих столів разом з українцями діаспори став український історик Володимир Тиліщак. У рамках зборів до складу СКУ було прийнято Координаційну Раду Українських Товариств та Об'єднань з Боснії й Герцеговини як українську крайову центральну репрезентацію та Конґрес українців Латвії як українську крайову організацію. Рівнож відбулось урочисте відзначення 45-ліття діяльності СКУ, на якому було зачитано вітальний лист від міністра освіти, релігії, культури і спорту Греції Константіноса Арванітопулоса та прозвучала святкова доповідь президента СКУ Евгена Чолія. Перебуваючи в Греції, делегати мали нагоду ознайомитись з виставкою картин художниці українського походження Оксани Чаус, двох грецьких майстринь Тзіни Делласуда і Атанасії Бурі, а також з любительськими творами онука видатного українського поета Івана Франка – Зенона Франка. Вони також побували на Службі Божій у Греко-католицькій церкві св. Трійці у Афінах, де президент СКУ мав виступ перед українською громадою та зустріч з парохом о. Любомиром Дацівим та директором української факультативної школи Мартою Аттікос. Окрім цього, Евген Чолій обговорив особливості життя української громади з головою Товариствa української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галиною Маслюк та директором Української недільної школи при товаристві Оксаною Наконечною. V Forum SKU 6 Після завершення зборів президент СКУ мав офіційну зустріч з заступником міністра закордонних справ Греції Константіносом Тсіарасом, якого закликав відгукуватись на потреби української громади та інформувати громадянське суспільство в Україні про реальні переваги членства в Європейському Союзі. Після Річних загальних зборів СКУ розпочалася конференція "Демократизація та інтеграція в європейське суспільство як важливі чинники утвердження незалежної Української держави". Вона стала основною подією V Форуму української діаспори в Греції, який під патронатом СКУ організувала складова організація СКУ Товариство української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка". Початок роботи конференції благословив Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина, відтак учасників конференції привітали президент СКУ Евген Чолій, директор Департаменту зв'язків із закордонним українством Володимир Яценківський, а також було зачитано привітання від першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Робота конференції розпочалася з виступу директора з досліджень Інституту Міжнародних зв'язків грецького університету «Пантіо» професора Костянтина Філіса на тему «Греція на роздоріжжі трьох континентів: небезпека та перспективи». З доповіддю «Між Росією та ЄС: авторитарна гра президента Януковича напередодні парламентських виборів восени 2012 р.» виступив д.і.н., проф. каф. політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Військовий радник, професор геостратегії і топостратегії Греції, багаторічний дослідник українського Голодомору 1932-33 рр. Нікос Лігерос виступив з темою «Голодомор як геополітичний геноцид». Про погляд на євроінтеграцію України країн сусідів та країн Західної Европи розповіла президент Европейського Конґресу Українців, голова державного самоврядування українців Угорщини, член міжурядової комісії Україна-Угорщина з питань захисту прав національних меншин Ярослава Хортяні, а заступник голови Народного Руху України, Голова ВГО «Молодий Народний Рух», керівник Департаменту по співпраці з міжнародними спостерігачами та фондами Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Іван Крулько виступив з темою "Вплив парламентських виборів на стан демократії та процес європейської інтеграції України". Конференцію продовжили Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний з доповіддю «Роль і місце української діаспори й громадських організацій у відстоюванні європейського вибору України», член Президії Української Ради Миру, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», міністр охорони здоров'я України (2007 – 2010) Василь Князевич з темою «Достойне життя на схилі літ та гідне його завершення – головні складові розбудови українського суспільства», магістр грецької філології Оксана Басенко з доповіддю «Мовна освіта в контексті євроінтеграції України». Завершили роботу конференції голова Комісії людських та громадських прав Світового Конґресу Українців Олександр Басмат та заступник голови Спілки українців Португалії Степан Пазичин з доповідями на тему«Заробітчани, їхня роль в економічній та політичній сферах» та «Законодавче забезпечення виборів» відповідно. Варто зазначити, що після кожного виступу відбувалася дискусія та всі без винятку доповідачі дали відповіді на питання, що пролунали з аудиторії. Підсумовуючи роботу V Форуму української діаспори в Греції, який завершив свою роботу 16 вересня, було видано резолюцію. РЕЗОЛЮЦІЯ V ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ 1. Учасники V Форуму української діаспори в Греції занепокоєні сучасною ситуацією, що склалася в Україні, і будуть відстоювати права та свободи людей, закликають до припинення репресій та політично вмотивованих судових переслідувань опозиції. 2. Учасники V Форуму української діаспори в Греції приймають доповідь Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, проголошену 7 вересня 2012 р. на Річних загальних зборах СКУ, за основу позиції стосовно сучасних подій в Україні та стосовно напрямів своєї майбутньої діяльності. 3. Учасники V Форуму української діаспори в Греції відзначають велику роль неурядових організацій у забезпеченні чесних і прозорих парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 р., а також долучаються до роботи Комісії СКУ для керівництва і координації місії міжнародних спостерігачів. Галина МАСЛЮК, Оксана НАКОНЕЧНА. V Forum Enarksh Goudi 1 V Forum SKU 2 V Forum SKU 2 1 V Forum Richni zbory 1 1 V Forum SKU 9 V Forum Conference 1 V Forum Conference 2 V Forum Richni zbory 3 V Forum Richni zbory 4 V Forum SKU 13 V Forum SKU 10 V Forum SKU 8 V Forum SKU 7 V Forum SKU 4 V Forum SKU 3 4 V Forum SKU 3 3 V Forum SKU 3 2 V Forum SKU 3 1 V Forum Ek0esh 1 V Forum SKU Yaroslava 1 V Forum SKU 12 V Forum SKU 11 V Forum Richni zbory 5 V Forum Richni zbory 2 V Forum Conference 5 V Forum Conference 4 V Forum Conference 3 V Forum SKU 5 V Forum Enarksh Goudi 2