Експорт трудових ресурсів: або на чому Україна ще якось економічно тримається?

2012-09-24 21:31:00. Аналітика І. Вивіз капіталу з України В основу моїх роздумів бyли покладені аналітичні матеріали “Економічної Правди”, а саме Сергія Щербини, інших економічних оглядачів, а також бізнес-сторінка Бі-Бі-Сі по Україні. Опираючись на матеріали Сергія Щербини від 6 червня 2012 під назвою ”Острови скарбів для олігархів”, хочу навести коротко такі дані. За останні 2 роки (2010-2011) українські банки перерахували в офшорні зони і на Кіпр астрономічну суму – 53 млрд. 397 млн. доларів США, отже більше ніж 26,5 млрд. дoларів щорічно. За курсом валют, що діє в останні 3 роки, це більше 400 млрд. гривень. Для порівняння, Державний Бюджет України на 2012 рік має доходи 367 млрд. гривень. Отже, за останні 2 роки з України вивезено цілий, і навіть більше того, Державний Бюджет! 85% цих вивезених з України капіталів осідає на Кіпрі. І хоча Кіпр не є офшорною зоною, а належить до ЄС, але пільгова система оподаткування (10% на прибyток, і 0% на багато видів прибутку), то це призводить до того, що вивезений за різними схемами капітал не оподатковуєтся ні в Україні, ні практично на Кіпрі. У 2010-2011 рp. на Кіпр вивезено 51 млрд. 495 млн. доларів. На другому місці – Британські Віргінські острови – 1 млрд.16 млн. доларів, а на третьому місці – Беліз – 602.9 млн. доларів, а далі ідуть – Cент-Кітс і Невіс, Монако і т. д. Переглянути статтю
SKU UWC new small

ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΠΡΟΕΔΡΟΥ ΤΟΥ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟΥ ΚΟΓΚΡΕΣΟΥ ΤΩΝ ΟΥΚΡΑΝΩΝ ΓΙΕΥΓΕΝ ΤΣΟΛΙΥ ΜΕ ΑΦΟΡΜΗ 45 ΧΡΟΝΙΑ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑΣ ΤΗΣ ΟΡΓΑΝΩΣΗΣ (Gr)

SKU UWC new small Σεβασμιότατε! Άγιοι πατέρες! Αξιότιμοι Κυρίες και Κύριοι! Σας χαιρετίζω σ' αυτή την γιορτή της 45ης επετείου από την ίδρυση του Παγκοσμίου Κογκρέσου των Ουκρανών (ΠΚΟυ). Πρωτίστως ας σκύψουμε τα κεφάλια μας προς τιμή όλων των νεκρών ηγετών και των ιδρυτών του ΠΚΟυ, οι οποίοι με την ολοκληρωτική αφοσίωσή τους συνέβαλαν στις επιτυχίες του. Με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω το μέλος του ΠΚΟυ, την ουκρανική κοινότητα στην Ελλάδα «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» με επικεφαλής την κ. Γαλήνη Μασλιούκ για τη φιλοξενία και τη βοήθειά της στην οργάνωση των Ετησίων Γενικών Συνελεύσεων και αυτής της δεξίωσης. Στις 12-19 Νοεμβρίου του 1967 στη Νέα Υόρκη πραγματοποιήθηκε το μεγαλειώδες Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, το οποίο ένωσε τις Ουκρανικές κοινότητες από τις 20 χώρες. Τοιουτοτρόπως, ενσαρκώθηκε η ιδέα της εθνικής ενότητας της ουκρανικής διασποράς, η ιστορία της οποίας ανάγεται στα χρόνια της απώλειας της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας στην δεκαετία του 1920. Κατά τα 45 έτη της ύπαρξής του το ΠΚΟυ δημιούργησε ένα δίκτυο ουκρανικών κοινοτήτων σε 47 χώρες και εκπροσωπεί τα συμφέροντα των περισσοτέρων από 20 εκατομμύρια Ουκρανών. Είναι ευχάριστο να σημειώσουμε, ότι στην Ετήσια Γενική Συνέλευση του ΠΚΟυ, εδώ στην Ελλάδα, στην οργάνωσή μας προσχώρησαν και οι ουκρανικές κοινότητες της Βοσνίας και της Ερζεγοβίνης, της Σλοβενίας και της Τουρκίας. Αυτή η διεύρυνση της παγκόσμιας υπερδομής μας αντανακλά, τόσο το κύρος του ΠΚΟυ, όσο και την επιθυμία των σκορπισμένων σε όλον τον κόσμο Ουκρανών να δραστηριοποιούνται ενωμένοι, διότι όσο ισχυρότερη και πιο οργανωμένη καταστεί η ουκρανική κοινότητα, τόσο πιο εύκολα μπορεί να προασπίσει τα συμφέροντά της. Το 2003 το ΠΚΟυ αναγνωρίστηκε ως μη κυβερνητική οργάνωση από το Οικονομικό και Κοινωνικό Συμβούλιο του Οργανισμού των Ηνωμένων Εθνών. Επίσης, είναι σημαντικό να σημειωθεί, ότι σε όλη τη διάρκεια της ιστορίας του το ΠΚΟυ ενήργησε αποκλειστικά με την οικονομική υποστήριξη από την ουκρανική διασπορά χωρίς καμία κρατική ενίσχυση από την Ουκρανία ή άλλες χώρες. Αυτό του επέτρεπε, όπως επιτρέπει και σήμερα, να δρα ανεξάρτητα και να καθοδηγείται αποκλειστικά και μόνο από την εξυπηρέτηση των συμφερόντων του ουκρανικού λαού. Και με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω όλους τους χορηγούς, ιδίως τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις, οι οποίες στηρίζουν κάθε χρόνο τις δραστηριότητες του ΠΚΟυ. Πριν από 45 χρόνια, στο Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, ο κ. Βασίλειος Κουσνίρ, πρώτος πρόεδρος του ΠΚΟυ, δήλωσε: «... Καταγράφουμε την αδάμαστη επιθυμία του ουκρανικού λαού να επαναποκαταστήσει το ανεξάρτητο και ενωμένο κράτος τους. Δηλώνουμε την αλληλεγγύη της ουκρανικής κοινότητας σε όλο τον ελεύθερο κόσμο, ενώνουμε όλες τις δυνάμεις των Ουκρανών για την συνεργασία, ανοίγουμε τον δρόμο για την ενδυνάμωση και την ανάπτυξη όλων των τομέων της ζωής της Ουκρανικής κοινότητας στον ελεύθερο κόσμο». Θέτοντας μια από τις κύριες κατευθύνσεις της δραστηριότητάς μας την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, το ΠΚΟυ από την ίδρυσή του το 1967 προωθούσε με συνέπεια τον αγώνα του για την Ανακήρυξη της Ανεξαρτησίας το 1991. Την πιο έντονη περίοδο του αγώνα αυτού αποτέλεσαν οι δεκαετίες του 70 και του 80 του περασμένου αιώνα, κατά τη διάρκεια του Ψυχρού Πολέμου. Αυτά τα χρόνια έχουν σημαδευθεί από τις σημαντικές εκστρατείες του ΠΚΟυ, που είχαν ως στόχο την ενημέρωση της διεθνούς κοινότητας σχετικά με την κατάσταση στην σκλαβωμένη Ουκρανία και τις απάνθρωπες αυτοκρατορικές ενέργειες της Ρωσίας. Το χαρακτηριστικό παράδειγμα αυτού του αγώνα αποτελεί η δράση του ΠΚΟυ στη Μαδρίτη, η οποία διήρκεσε από το 1979 έως το 1983. Στο πλαίσιο αυτής το ΠΚΟυ, μέσω της Επιτροπής του για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου, ενημέρωνε συνεχώς τα κράτη –μέλη της Διάσκεψης της Μαδρίτης για την Ασφάλεια και τη Συνεργασία, καθώς και τον ΟΗΕ, την UNESCO και την Παγκόσμια Κοινότητα σχετικά με τις παραβιάσεις των ανθρωπίνων δικαιωμάτων στην Ουκρανία και απαιτούσε την διακοπή της αποικιακής υποδούλωσης της Ουκρανίας και την απελευθέρωση των Ουκρανών θρησκευτικών και πολιτικών κρατουμένων. Παράλληλα το ΠΚΟυ προέτρεπε έντονα τη διεθνή κοινότητα να διερευνήσει τις παραβιάσεις των διεθνών υποχρεώσεων από την πλευρά της Σοβιετικής Ένωσης, τις οποίες είχε αναλάβει το 1975 με την υπογραφή της «Τελικής Πράξης του Ελσίνκι». Από το 1982, το ΠΚΟυ δημοσιεύει τακτικά και αποστέλλει στις κυβερνήσεις διαφόρων χωρών, τις διεθνείς οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και τα διεθνή μέσα ενημέρωσης τα Ανακοινωθέντα για την υπεράσπιση των πολιτικών κρατουμένων όπως ο Γιούρι Σουχέβιτς, ο Βασίλ Στους, ο Λευκό Λουκιανένκο, ο Βιατσεσλάβ Τσερνοβίλ, οι Μικόλα και Ραΐσα Ρουντένκο, οι Σβιατοσλάβ και Νίνα Καραβάνσκι, οι Ιρίνα και Ίγκορ Καλινέτς και ο Βαλεντίν Μορόζ. Ομοίως, από τα πρώτα χρόνια της ύπαρξής του το ΠΚΟυ ανέπτυξε την ευρεία δράση για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, και άρχισε τη συνεργασία με το Κογκρέσο άλλων εθνικοτήτων. Μέσα σ' αυτό το πλαίσιο, δημιουργήθηκε η Ειδική Επιτροπή για τα ανθρώπινα δικαιώματα, η οποία διασαφήνιζε τα εγκλήματα της αυτοκρατορικής Ρωσίας έναντι διαφόρων καταπιεσμένων λαών στους υψηλούς διεθνείς οργανισμούς. Παραδείγματος χάριν, το 1978 το ΠΚΟυ παρέδωσε στην Γενική Συνέλευση του ΟΗΕ το Μνημόνιο περί της αποαποικιοποίησης της Σοβιετικής Ένωσης, το οποίο υπεγράφη επίσης από το Κογκρέσο των Λευκορώσων, των Εσθονών, των Λετονών και των Λιθουανών. Ευρεία απήχηση έλαβε η διοργανωθείσα το Νοέμβριο του 1978 στη Νέα Υόρκη, στο πλαίσιο του Γ' Παγκοσμίου Συνεδρίου των Ελευθέρων Ουκρανών, η διαδήλωση των 5 χιλιάδων διαδηλωτών για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, στην οποία, μαζί με τους Ουκρανούς έλαβαν μέρος οι Λευκορώσοι, οι Εσθονοί, οι Λιθουανοί και οι Λετονοί. Ο αγώνας για την επαναπόκτηση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας κάλυπταν πολυάριθμα Επιστημονικά Συνέδρια με συμμετέχοντες την ουκρανική κοινότητα και ξένους επιστήμονες. Μεγάλη αναστάτωση και αγωνία στον κόσμο προκάλεσε η τραγωδία του Τσερνομπίλ, στην οποία το ΠΚΟυ ανταποκρίθηκε άμεσα. Η δράση του κάλυπτε την συγκέντρωση χρημάτων και φαρμάκων για τα θύματα και τη διερεύνηση των αιτίων της τραγωδίας αυτής. Το ΠΚΟυ διαμαρτυρήθηκε έντονα για τις εγκληματικές πράξεις και την πυρηνική πολιτική της Σοβιετικής Ένωσης, κάλεσε την διεθνή κοινότητα να βοηθήσει τα θύματα αυτής της τραγωδίας, να παρακολουθεί την κατάσταση της υγείας των ανθρώπων και να πραγματοποιήσει την έρευνα για τις επιπτώσεις της καταστροφής στο περιβάλλον. Τον Απρίλιο του 2011, το ΠΚΟυ έθεσε τα σημερινά προβλήματα του Τσερνόμπιλ στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη, στο Διεθνές Συνέδριο «Τσερνόμπιλ - Μάθημα για την πυρηνική ασφάλεια, 25 χρόνια μετά». Η Διακήρυξη το 1991 της Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας οδήγησε όχι μόνο την πνευματική ικανοποίηση στην ουκρανική διασπορά, αλλά και την κινητοποίηση για την περαιτέρω δράση. Από τις πρώτες μέρες του το ΠΚΟυ και οι οργανώσεις-μέλη του ανέλαβαν δράση για την αναγνώριση της Ουκρανίας από τα κράτη της διαμονής τους. Αυτό το γεγονός, παρεμπιπτόντως, υπογράμμισε και ο τότε Πρωθυπουργός του Καναδά Brian Mulroney. Σημείωσε ότι ένας από τους λόγους που ο Καναδάς ήταν το πρώτο από τις δυτικές χώρες κράτος που αναγνώρισε την ανεξαρτησία της Ουκρανίας, στάθηκαν οι υποσχέσεις προς την ουκρανική κοινότητα του Καναδά, η οποία λαχταρούσε να ακούσει την υποστηρικτική φωνή του Καναδά. Ταυτοχρόνως η ουκρανική διασπορά προωθούσε πολυτρόπως τη δημιουργία του θετικού κλίματος για την Ουκρανία, ακόμα και με δικά της έξοδα αγόρασε το κτίριο για την Πρεσβεία και την κατοικία του Πρέσβη της Ουκρανίας στον Καναδά, για το Γενικό Προξενείο της Ουκρανίας στη Νέα Υόρκη και το Σικάγο καθώς και για τη Μόνιμη Αντιπροσωπεία της Ουκρανίας στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη. Το 1993, στο Α' Συνέδριο μετά την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας, το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ελευθέρων Ουκρανών άλλαξε το όνομά του στο Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών, για να δηλώσει ότι ο Ουκρανικός λαός από τον υπόδουλο έγινε ανεξάρτητος με κρατική οντότητα. Μια σημαντική κατεύθυνση της δράσης του ΠΚΟυ και των οργανώσεων-μελών του ήταν η στήριξη της Ουκρανίας κατά την είσοδό της στην παγκόσμια κοινότητα, και ειδικότερα ό,τι αφορά την κατάργηση της τροποποίησης του Τζάκσον-Βάνικ το 1997 περί του καθορισμού των κανονικών εμπορικών σχέσεων με τις ΗΠΑ και της προσχώρησης της Ουκρανίας το 1998 στον Παγκόσμιο Οργανισμό Εμπορίου. Μια πρόσφατη επιτυχία, στην οποία συνέβαλε το ΠΚΟυ με την δράση του το προηγούμενο έτος, στάθηκε η φετινή σύναψη της Συμφωνίας Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας, συμπεριλαμβανομένης μιας ζώνης ελευθέρου εμπορίου, και πρέπει να αποτελέσει μια πραγματική κινητήρια δύναμη για τις μελλοντικές αλλαγές στη σημερινή Ουκρανία. Σ' αυτό συνέβαλαν επίσης και οι δύο εισηγήσεις του Προέδρου του ΠΚΟυ στο Ευρωπαϊκό Κοινοβούλιο στις Βρυξέλλες και στο Στρασβούργο, στις συνεδριάσεις της Επιτροπής κοινοβουλευτικής συνεργασίας ΕΕ-Ουκρανίας. Στο ζήτημα της ευρωπαϊκής ένταξης της Ουκρανίας το ΠΚΟυ αφιέρωσε, επίσης, και τις συναντίσεις με ανωτέρους αξιωματούχους του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου, της Ευρωπαϊκής Επιτροπής και του ΟΑΣΕ, καθώς και των κυβερνήσεων της Δανίας, του Καναδά, της Ιρλανδίας, της Λετονίας, της Λιθουανίας, της Πολωνίας, της Σλοβενίας και της Γαλλίας, συμπεριλαμβανομένων του Πρωθυπουργού του Καναδά, του Προέδρου της Δημοκρατίας και του Προέδρου της Γερουσίας της Πολωνίας, του Πρωθυπουργού και του Επικεφαλής του Κοινοβουλίου της Λιθουανίας, του Προέδρου του Κοινοβουλίου της Λετονίας. Σήμερα όμως μόνο από τις αρχές της Ουκρανίας θα εξαρτηθεί το αν η Συμφωνία Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας θα υπογραφεί και θα κυρωθεί, διότι η κύρια απαίτηση είναι η επιστροφή τους σε δημοκρατική διακυβέρνηση, η αποφυλάκιση και η συμμετοχή στις εκλογές των πολιτικών κρατουμένων. Σημαντικό έργο έχει πραγματοποιηθεί επίσης για την υποστήριξη του ουκρανικού λαού σε διάφορους τομείς του βίου τους. Είναι κατά κύριο λόγο η αναβίωση του ουκρανικού θρησκευτικού βίου και της ιστορικής μνήμης, η διατήρηση των εθνικών αξιών, η ανάπτυξη της ουκρανικής επιστήμης και της εκπαίδευσης, καθώς και η ενίσχυση των βάσεων της ουκρανικής γλώσσας ως μόνης επίσημης γλώσσας του κράτους και η καταπολέμηση της ρωσοποιήσεως της Ουκρανίας. Για τον σκοπό αυτό, είχαν διοργανωθεί διάφορα προγράμματα επαγγελματικών ανταλλαγών και ανταλλαγών φοιτητών, είχαν δοθεί υποτροφίες και επίσης είχε θεμελιωθεί η συνεργασία με διάφορα εκπαιδευτικά ιδρύματα. Ειδικότερα, με την πρωτοβουλία του Παγκοσμίου Εκπαιδευτικού Συντονιστικού Συμβουλίου του ΠΚΟυ οργανώθηκε η λειτουργία του Καλοκαιρινού Ινστιτούτου για τους εκπαιδευτικούς της Ουκρανίας, η οποία αγκάλιασε πάνω από 2.500 Ουκρανούς εκπαιδευτικούς από διάφορα μέρη της Ουκρανίας. Επίσης, θέλω να αναφέρω το ρόλο της Διάσκεψης των Ουκρανικών Κοινωνικών Οργανώσεων Νεολαίας του ΠΚΟυ στην προσέγγιση της νεολαίας της ουκρανικής διασποράς και της Ουκρανίας. Σ' αυτό συνέβαλαν τα διεθνή συνέδρια, τα οποία αρχίσαμε να πραγματοποιούμε από το 1990 στο Λευκό Μπορ (Πολωνία), στη Σόφια και το Μπάνσκο (Βουλγαρία), το Χάρκοβο, το Κίεβο και το Λβιβ φέτος. Το Επιστημονικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ έγινε συνοργανωτής των επιστημονικών συνεδρίων με θέμα την ιστορία και την πατριδογνωσία της Ουκρανίας στην Οδησσό, το Τσερνοβτσί και το Οστρόγκ. Σύμφωνα με τα στοιχεία του Παγκοσμίου Συμβουλίου της Κοινωνικής Υπηρεσίας του ΠΚΟυ, κατά την τελευταία θητεία του ΠΚΟυ το 2003 - 2008, οι ουκρανικές οργανώσεις της διασποράς, που συνεργάζονται μαζί του, συγκέντρωσαν και μετέφεραν στην Ουκρανία την ανθρωπιστική βοήθεια ύψους άνω των 18 εκατ. δολαρίων, χωρίς να ληφθούν υπόψη το ετήσιο επιπλέον ποσό των 19 εκατομμυρίων δολαρίων, το οποίο, σύμφωνα με ανεπίσημες πηγές, αποστέλλουν στην Ουκρανία οι οικονομικοί μετανάστες. Πλην τούτου, το Συμβούλιο έχει επαναλειτουργήσει διάφορα τμήματα των Κοινωνικών υπηρεσιών της Ουκρανίας και συνεργάζεται ενεργά μαζί τους. Το Ουκρανικό Παγκόσμιο Συνεταιριστικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ μαζί με τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις της διασποράς βοήθησε σε μεγάλο βαθμό να αποκατασταθεί η ουκρανική δανειοληπτική και πιστωτικής κίνηση στην Ουκρανία. Χάρις στις προσπάθειές τους είχε παραχθεί ολοκληρωμένη πολύπλευρη υποστήριξη, συμπεριλαμβανομένης της χρηματοδοτούμενης εκπαίδευσης και επαγγελματικής κατάρτισης των Ουκρανών στον Καναδά και τις ΗΠΑ. Η Επιτροπή για την καταπολέμηση του εμπορίου ανθρώπων παρουσίασε στην διεθνή σκηνή αυτό το οδυνηρό θέμα, προερχομένους και από την Ουκρανία επίσης, καθώς και τους τρόπους της καταπολεμήσης αυτού του εγκλήματος. Την περίοδο της ανεξαρτησίας το ΠΚΟυ διεύρυνε σημαντικά τις διασυνδέσεις του με την Ουκρανία και με την κοινωνία των ενεργών πολιτών και από το 2003 ξεκίνησε να οργανώνει τα Συνέδρια και την Ετήσια Γενική Συνέλευση, που μέχρι στιγμής πραγματοποιήθηκαν στο Κίεβο, το Χάρκοβο, το Ντονετσκ και το Λβιβ. Το 2005 στην διάρκεια της Συνέλευσης στο Χάρκοβο, το ΠΚΟυ τοποθέτησε την αναμνηστική πλάκα του Πατριάρχη Γιόσιπ Σλιπίυ. Η πρόοδος σημειώθηκε στις συναντήσεις των εκπροσώπων του ΠΚΟυ με τους ανωτάτους κυβερνητικούς αξιωματούχους της Ουκρανίας και με την συμμετοχή τους στις κοινοβουλευτικές ακροάσεις για το θέμα της Ουκρανικής διασποράς το 2009 και 2010. Από τότε υπογράφθηκαν, και μερικώς εφαρμόστηκαν, τα τέσσερα Μνημόνια για την συνεργασία του ΠΚΟυ με το αρμόδιο Υπουργείο της Ουκρανίας: δηλ. για την διατήρηση της Ουκρανικής γλώσσας, για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας (του Γκολοντομόρ) του Ουκρανικού λαού ως Γενοκτονίας, για την υποστήριξη της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση, για την προστασία των δικαιωμάτων των Ουκρανών στο εξωτερικό, για την ενίσχυση της εικόνας της Ουκρανίας, καθώς επίσης για την προώθηση της πολιτιστικής κληρονομιάς και τα θέματα αθλητισμού. Δυστυχώς σήμερα η Ουκρανία απειλείται περισσότερο από ότι τα προηγούμενα χρόνια. Η σημερινές δομές τις εξουσίας υπονομεύουν την κυριαρχία της Ουκρανίας, κάνουν συνολική επίθεση στα επιτεύγματα της δημοκρατίας και στην εθνική αξία του Ουκρανικού λαού και περιορίζουν την ανάπτυξη της κοινωνίας των ενεργών πολιτών. Το πρόσφατο έγκλημα κατά του Κράτους και του Ουκρανικού λαού ήταν η λεγόμενη υιοθέτηση και υπογραφή, από τον Πρόεδρο Βίκτωρ Γιανουκόβιτς του αντισυνταγματικού νομοσχεδίου για το θέμα της γλώσσας, το οποίο απειλεί την ύπαρξη της ουκρανικής γλώσσας ως μοναδικής επίσημης γλώσσας της Ουκρανίας, κάτι το οποίο το ΠΚΟυ έχει επανειλημμένα καταδικάσει. Το χαρακτηριστικό των δυο τελευταίων ετών είναι η ανεκτικότητα των Ουκρανικών αρχών στην ιδέα του «Ρώσικου Κόσμου», την οποία δραστικά υλοποιεί ο Ρώσος Πατριάρχης Κύριλλος και ο Πρόεδρος της Ρωσίας Βλαδιμίρ Πούτιν. Σύμφωνα με τα λεγόμενα του Προέδρου Πούτιν, έως τα τέλη του 2015 η Ρωσία σχεδιάζει να ξεκινήσει την λειτουργία της Ευρωασιατικής Οικονομικής Ενώσεως με μέλη - τις πρώην σοβιετικές δημοκρατίες, συμπεριλαμβανομένης και της Ουκρανίας. Τέτοια Ένωση, εντωμεταξύ, υποθέτει και το ενιαίο πολιτικό, στρατιωτικό, τελωνιακό, ανθρωπιστικό και πολιτιστικό χώρο. Αυτό στην ουσία αποτελεί την αποκατάσταση το καθεστώτος της Σοβιετικής Ένωσης. Για αυτό τον λόγο από το 2010 το ΠΚΟυ ξεκίνησε στρατηγική εκστρατεία μεταξύ των διεθνών πολιτικών ηγετών για τον κίνδυνο του «Ρώσικου Κόσμου» και των αυτοκρατορικών τους σχεδίων, για την σημασία διατήρησης της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας και την ένταξή της στην Ευρωπαϊκή Ένωση, κάτι το οποίο αποτελεί εγγύηση της αντίστασης στα αποικιακά σχέδια της Ρωσίας. Μια από τις προτεραιότητες του ΠΚΟυ εξακολουθεί να είναι το θέμα των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και ελευθεριών στην Ουκρανία. Π.χ., η παρακολούθηση και οι συνεχείς εκλύσεις προς την διεθνή κοινότητα για ττην καταδίκαση των πολιτικά υποκινούμενων δικαίων, συγκεκριμένα για την αρχηγό της αντιπολίτευσης την Ιουλία Τιμοσένκο και τον Γιούριυ Λουτσένκο, καθώς επίσης των παρενοχλήσεων του πρώην Πρύτανη του Καθολικού Πανεπιστημίου της Ουκρανίας του Μπορίς Γκουτζιάκ και του Ρουσλάν Ζαμπίλιυ, Διευθυντή του Εθνικού Μνημείου «Φυλακή στην Λόντσκι Lontskiy», και των ουκρανικών τηλεοπτικών σταθμών TVi, 1+1, STB και 5 Channel. Την προσοχή της διεθνούς κοινότητας για τα θέματα αυτά αποδεικνύουν οι δηλώσεις της, σύμφωνες με τις δικές μας αναφορές, καθώς επίσης το ενδιαφέρον της για την περαιτέρω συνεργασία. Αξίζει εδώ να σημειωθεί ότι εφέτος ακόμη και το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών παρά τω Προέδρω της Ουκρανίας, στην ιστοσελίδα του επιβεβαίωσε την δύναμη της επιρροής του ΠΚΟ ως εξής: (...) το ΠΚΟυ συστηματικά βγαίνει με δηλώσεις (...), περιεχόμενο των οποίων άμεσα απαξιώνει τις πράξεις της υπάρχουσας κυβέρνησης στα μάτια της Ευρωπαϊκής και της διεθνούς κοινότητας (...) στην διάρκεια του τρέχοντος έτους (το ΠΚΟυ) έκανε μια σειρά από επίσημες δηλώσεις και εκκλήσεις στα ανώτερα στελέχη του ΟΗΕ, της ΕΕ και του ΟΑΣΕ. Το περιεχόμενό τους σαφώς υπερέβαινε τα όρια της εποικοδομητικής κρητικής σε σχέση με την δράση της σημερινής Ουκρανικής κυβέρνησης (...). Ωστόσο το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών στην προσπάθειά του, όπως και στα χρόνια της Σοβιετικής Ενώσεις, να υποβαθμίσει το ΠΚΟυ, συνιστά: «Στην υπάρχουσα κατάσταση το ΠΚΟυ θα πρέπει να ερμηνεύεται ως εκφραστής θέσεων μόνο συγκεκριμένης μερίδας, ή συγκεκριμένων κύκλων της Ουκρανικής διασποράς». Ένα καλό παράδειγμα της ενότητας των Ουκρανών για την επίτευξη των κοινών στόχων είναι η συμμετοχή στην παρατήρηση των εκλογικών κέντρων, την οποία οργανώνει το ΠΚΟυ από το 1999. Τέτοιες αποστολές αποτελούν πολύ σημαντικό παράγωντα που αποβλέπει στην μείωση των εκλογικών παραβάσεων, στην προστασία της ελευθερίας του Τύπου, καθώς και στην αποκατάσταση πίστης στην διαδικασία των εκλογών, από την οποία εξαρτάται το μέλλον του Ουκρανικού λαού, όπως συνέβη στην διάρκεια της Πορτοκαλί Επανάστασης (το 2004). Τότε το ΠΚΟυ απέστειλε και συντόνισε τη δράση πάνω από 2500 διεθνών παρατηρητών, κάτι το οποίο διεδραμάτισε σημαντικό ρόλο στην εξέλιξη των δημοκρατικών διαδικασιών στην Ουκρανία. Με τις δραστηριότητές του το ΠΚΟυ καλεί την διεθνή κοινότητα να λάβει ενεργό μέρος στην παρατήρηση της διεξαγωγής των εκλογών στην Ουκρανία. Γι' αυτό τον λόγο, με την ευκαιρία, σας καλώ να συμμετέχετε στην επομένη αποστολή μας και με την παρουσία σας να συνεισφέρετε στην τέλεση των Κοινοβουλευτικών εκλογών του 2012 στην Ουκρανία, σύμφωνα με την νομοθεσία και τους διεθνείς κανόνες. Άλλη μια σημαντική κατεύθυνση στην λειτουργία του ΠΚΟυ είναι η καταπολέμηση της σιωπής και της άρνησης της Λιμοκτονίας του 1932-33 από τις Σοβιετικές αρχές, καθώς επίσης και η αγνόηση αυτής της τραγωδίας από τους παγκόσμιους πολιτικούς κύκλους. Με σκοπό την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού, το 1984 με τις ενέργειες του ΠΚΟυ δημιουργήθηκε η Διεθνής Επιτροπή για την εξέταση της λιμοκτονίας του 1932-33 στην Ουκρανία και με τις προσπάθειες του ΠΚΟυ είχαν συγκεντρωθεί σχετικά αποδεικτικά στοιχεία και αναμνήσεις των μαρτύρων. Στις εργασίες της επιτροπής, με επικεφαλής τον κ. Jacob Sundberg, από την Σουηδία, ασχολήθηκαν γνωστοί δικηγόροι από την Γαλλία, το Βέλγιο, τη Μεγάλη Βρετανία, τον Καναδά, τις ΗΠΑ και την Αργεντινή. Το 1990 δόθηκε στην δημοσιότητα η τελική έκθεση της Διεθνούς Επιτροπής, η πλειοψηφία της οποίας αναγνώρισε ότι η Λιμοκτονία αληθινώς είχε τα χαρακτηριστικά της Γενοκτονίας και δήλωσε ότι οι Σοβιετικές Αρχές πρέπει να καταδικασθούν. Το 2007, με σκοπό την τίμηση της θληβερής 75ης επετείου της Γενοκτονίας, το ΠΚΟυ ίδρυσε την Συντονιστική Επιτροπή για το θέμα αυτό, η οποία σε συνεργασία με την Γραμματεία του Προέδρου της Ουκρανίας και με το Ουκρανικό Ινστιτούτο Εθνικής Μνήμης οργάνωσαν τις εκδηλώσεις μεγάλης κλίμακας «Αιώνια Φλόγα». Με την ενεργή συμμέτοχη όλων των κοινοτήτων μας σε 33 χώρες του κόσμου πραγματοποιήθηκαν επιτυχώς εκδηλώσεις, οι οποίες ενίσχυσαν την ευαισθητοποίηση για την φοβερή γενοκτονία του Ουκρανικού λαού. Το ΠΚΟυ παρέχει επίσης την υποστήριξή του στην δημιουργία του ντοκιμαντέρ «Okradena Zemlya» του Καναδού σκηνοθέτη Γιούριυ Λουγοβίυ, το όποιο βασίζεται στο νεότερο αρχειακό υλικό και τις μαρτυρίες των αυτόπτων μαρτύρων της Λιμοκτονίας. Το ΠΚΟυ απέστειλε την ταινία στα ανώτερα στελέχη σε όλο τον κόσμο. Αποτέλεσμα της κοινής προσπάθειας, ήταν η αναγνώριση της λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού από 16 χώρες. Σήμερα, όταν διάφορες δυνάμεις συνεχίζουν να αρνούνται την αληθινή ιστορία του λαού μας, εμείς πρέπει να δουλέψουμε ακόμα πιο ενεργά για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας και την ενσωμάτωση του θέματος σε τοπικά εκπαιδευτικά προγράμματα, όπως ήδη το έχουν κάνει οι Ουκρανοί στην Αργεντινή και στον Καναδά. Καθώς επίσης σας καλώ να ενταχθείτε μαζικά στην διεθνή εκδήλωση του ΠΚΟυ αφιερωμένη στην 80η επέτειο της Λιμοκτονίας, που θα πραγματοποιηθεί το 2013. Ακόμα μια σημαντική συνιστώσα στην δράση του ΠΚΟυ στην διάρκεια της πορείας του ήταν η κινητοποίηση και η ανάπτυξη της Ουκρανικής διασποράς, η προστασία και η υπεράσπιση των δικαιωμάτων και των συμφερόντων της, η διατήρηση εκτός Ουκρανίας της ουκρανικής ταυτότητας, της πνευματικότητας, της γλώσσας, του πολιτισμού και των άλλων εθνικών Αξιών. Για αυτό το ΠΚΟυ ενδιαφερόταν διαρκώς για τις επιτυχίες, τα προβλήματα των Ουκρανών στον κόσμο και τις αποφάσεις τους, και ειδικά στις ιδιωτικές μας επισκέψεις, στις οποίες εμείς δίνουμε ιδιαίτερη σημασία. Η διοίκηση του ΠΚΟυ έχει επισκεφτεί 33 χώρες, στις οποίες διαμένουν Ουκρανοί, και έθεσε επίκαιρα ουκρανικά ζητήματα στις κυβερνητικές και τις τοπικές αρχές με αίτημα να βοηθήσουν στην επίλυσή τους. Το πιο αξιοσημείωτο παράδειγμα, τα τελευταία χρόνια, ήταν η επιστροφή, πέρσι, στην Ουκρανική κοινότητα της Πολωνίας του «Σπιτιού του Λαού» στην πόλη Περέμισλ, το όποιο είχε κατασχεθεί στο πλαίσιο της αντι-ουκρανικής εκστρατείας «Βίσλα» πριν από 65 χρόνια. Για να δοθεί σημασία σε αυτό το θέμα, το 2010 το ΠΚΟυ οργάνωσε στην Περέμισλ την ετήσια γενική συνέλευση, στην διάρκεια της οποίας έλαβε επιβεβαίωση από τον Δήμαρχο της πόλης για ταχεία επίλυση του ζητήματος. Και έπειτα από 7 μήνες το «Σπίτι του Λαού» είχε επιστραφεί επίσημα στην οργάνωση - μέλος μας, τον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας. Σήμερα το ΠΚΟυ καταβάλει προσπάθειες για να συγκεντρώσει χρήματα για την αποκατάσταση αυτού του αρχιτεκτονικού μνημείου και ήδη έχει παραδώσει στον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας $30.000. Ομοίως, σύμφωνα με τους υπολογισμούς του Παγκοσμίου Συμβουλίου Κοινωνικών Υπηρεσιών του ΠΚΟυ, οι οργανώσεις – μέλη μας στην προηγούμενη θητεία μας, 2003-2008 και μόνο, παρέδωσαν στους άπορους Ουκρανούς της διασποράς ανθρωπιστική βοήθεια ύψους 3 εκατομμυρίων δολαρίων. Πρόσφατα το ΠΚΟυ υπερασπίστηκε δυο ουκρανικές ΜΚΟ στην Ρωσία και την Βιβλιοθήκη της ουκρανικής λογοτεχνίας στην Μόσχα. Μέσα από τις κοινές μας προσπάθειες η λειτουργία της βιβλιοθήκης της ουκρανικής λογοτεχνίας αποκαταστάθηκε. Ωστόσο, δεν καταφέραμε να προστατέψουμε νομικά την ομοσπονδιακή εθνικό – πολιτιστική αυτονομία των Ουκρανών στην Ρωσία και τις Ενώσεις των Ουκρανών της Ρωσίας. Σήμερα βοηθάμε την ουκρανική κοινότητα της Ρωσίας να δημιουργήσει τις αντίστοιχες οργανωτικές δομές, με αποτέλεσμα αυτές να ανταποκρίνονται στις σύγχρονες ανάγκες της πιο πολυάριθμης δικής μας εθνικής μειονότητας. Στο τέλος, θα ήθελα να τονίσω ότι το κλειδί της κοινής μας επιτυχίας είναι η ενότητα και η αφοσιωμένη εργασία όλων των οργανωτικών κυττάρων και συγκεκριμένα του καθενός από μας. Ως εκ τούτου, σας καλώ να ενισχύετε την σχέση σας με τον Ουκρανικό λαό στην Ουκρανία και την διασπορά, και να ανταποκρίνεστε ενεργά στις εκκλήσεις και ενέργειες του ΠΚΟυ, η πλειοψηφία των όποιων στοχεύει σήμερα στην προστασία της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, την υπεράσπιση των ανθρωπίνων και εθνικών δικαιωμάτων των Ουκρανών, ανεξάρτητα από τον τόπο κατοικίας τους. Εύχομαι σε όλους υγεία, δύναμη, πνεύμα θυσίας και συνεχή δουλεία για το καλό του Ουκρανικού λαού και της δικής μας πνευματικής πατρίδας – της Ουκρανίας. Καλή μας τύχη, Ας μας φυλάει ο Θεός! Γιευγέν ΤΣΟΛΙΥ. 8 Σεπτεμβρίου 2012, Ανάβυσσος, Ελλάδα
SKU UWC new small

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА СКУ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ НА БАНКЕТІ ДО 45-ЛІТТЯ

SKU UWC new small Преосвященний Владико! Всечесніші отці! Почесні гості! Шановні пані і панове! Вітаю Вас на цьому бенкеті з нагоди 45-ліття СКУ. Перш за все схилімо голови перед усіма покійними провідниками та будівничими СКУ, які своєю жертовною працею долучилися до його успіхів. Користуючись нагодою щиро дякую нашій складовій організації Товариству української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" на чолі з пані Галиною Маслюк за гостинність та допомогу в організуванні Річних загальних зборів СКУ та цього банкету. 12-19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся величний I Світовий Конґрес Вільних Українців, який об'єднав українські громади з 20 країн. Таким чином було втілено в життя концепцію національної єдності діаспорного українства, історія якої сягає часів втрати української державності в 20-их роках минулого століття. За 45 років СКУ розбудував свою мережу з українськими громадами 47 держав світу та представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. Приємно відзначити, що на Річних загальних зборах СКУ тут, у Греції, до нашого членства приєдналися ще й українські організації з Боснії й Герцеговини, Словенії і Туреччини. Такий ріст нашої світової надбудови свідчить як про авторитет СКУ, так і про бажання розкиданих по світу українців діяти разом, бо чим сильніша і більш організована спільнота, тим їй легше відстоювати свої інтереси. У 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація Економічною та соціальною радою ООН. Вважливо відзначити, що упродовж усієї своєї історії СКУ діяв виключно завдяки фінансовій підтримці української діаспори без жодної державної допомоги з України чи з інших країн світу. Це давало і сьогодні дає йому можливість діяти цілком незалежно та керуватися виключно інтересами українського народу. З цього приводу я хочу щиро подякувати всім жертводавцям, а зокрема українським кредитовим спілкам, які з року в рік підтримують діяльність СКУ. 45 років тому, на I Світовому Конґресі Вільних Українців о. Василь Кушнір, як перший президент СКУ заявив: "... ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти в вільному світі; об'єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі". Встановивши одним із основних напрямків своєї діяльності відновлення незалежності України, СКУ послідовно здійснював цю працю від свого заснування в 1967 році до проголошення Акту незалежності в 1991 році. Особливої активності ця боротьба набула в 70-их і 80-х роках минулого століття, під час холодної війни. Ці роки позначились масштабними кампаніями СКУ, що були спрямовані на інформування вільного світу про статус поневоленої України та про нелюдяні імперські дії Росії. Яскравим прикладом цьому є Мадридська акція СКУ, яка тривала від 1979 до 1983 року. У її рамках СКУ через свою Комісію прав людини постійно інформував країни, члени Мадридської конференції з безпеки і співробітництва, а також ООН, ЮНЕСКО та широкий світовий загал про недотримання прав людини в Україні та домагався припинення колоніального поневолення України та звільнення українських релігійних і політичних в'язнів. Разом з цим СКУ наполегливо закликав міжнародну спільноту розслідувати порушення Радянським Союзом міжнародних зобов'язань, взятих ним у 1975 році з підписанням Прикінцевого акту Гельсинської конференції. Починаючи з 1982 року, СКУ систематично видає та розсилає до урядів країн світу та міжнародних правозахисних організацій і світових мас-медіа комунікати на захист таких політичних в'язнів, як Юрій Шухевич, Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Микола і Раїса Руденки, Святослав і Ніна Караванські, Ірина і Ігор Калинці та Валентин Мороз. Рівнож з перших років своєї діяльності СКУ широко розгорнув акцію за деколонізацію Радянського Союзу та розпочав співробітництво з конгресами інших національностей. У зв'язку з цим була створена спеціальна Комісія людських прав, яка висвітлювала імперські злочини Росії проти різних поневолених народів перед високими міжнародними організаціями. Наприклад, у 1978 році СКУ передав Генеральній асамблеї ООН Меморандум про деколонізацію Радянського Союзу, котрий також підписали білоруський, естонський, литовський та латвійський конгреси. Широкого резонансу набула організована у листопаді 1978 року в Нью-Йорку, у рамках III Світового Конґресу Вільних Українців, п'ятитисячна маніфестація за деколонізацію Радянського Союзу, в якій разом з українцями взяли участь білоруси, естонці, литовці та латиші. Боротьбу за відродження незалежності України також висвітлювали організовані наукові конференції за участю української спільноти та іноземних учених. Глибоким потрясінням для всього світу стала Чорнобильська катастрофа, на яку СКУ відразу ж зреагував своїми діями. Це насамперед потужна акція збірки коштів і медикаментів для потерпілих та дослідження цієї трагедії. СКУ також рішуче виступив проти злочинних дій та ядерної політики Радянського Союзу, закликав світове товариство до надання допомоги жертвам цієї трагедії, до моніторингу їхнього стану здоров'я та дослідження впливу катастрофи на природнє середовище. У квітні 2011 року СКУ порушив сучасні проблеми Чорнобиля в ООН у Нью-Йорку на Міжнародній конференції "Чорнобиль – урок для ядерної безпеки, 25 років потому" . Проголошення в 1991 році Акту незалежності України викликало не тільки піднесення серед української діаспори, але й мобілізувало її для подальшої праці. З перших же днів СКУ та його складові організації розпочали діяльність за визнання України державами свого проживання. Це, між іншим, підтвердив тодішній Прем'єр-міністр Канади Брайєн Малруні. Він зазначив, що однією з причин того, що Канада першою з Західних держав визнала незалежність України, стало зобов'язання перед українською канадською громадою, яка прагнула почути голос підтримки від Канади. Разом з цим українська діаспора всіляко сприяла формуванню прихильного ставлення до України та навіть власними коштами закупила приміщення для посольства та резиденції посла України в Канаді, для генеральних консульств України у Нью-Йорку і в Чикаго та для постійного представництва України в ООН у Нью-Йорку. У 1993 році, на своєму першому конгресі після відновлення незалежності, Світовий Конґрес Вільних Українців змінив назву на Світовий Конґрес Українців, щоб заманіфестувати, що український народ перейшов зі статусу поневоленого до державного народу. Важливим напрямком діяльності СКУ та його складових організацій стала підтримка України у її входженні до світового співтовариства, а зокрема сприяння ліквідації в 1997 році поправки Джексона-Веніка для встановлення нормальних торговельних стосунків із США та вступу України у 1998 році до Світової організації торгівлі. А недавнім успіхом, до якого СКУ долучився своєю працею протягом минулого року, стало цьогорічне парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, що включає зону вільної торгівлі, а також має стати реальним рушієм майбутніх змін в нинішній Україні. Цьому зокрема сприяли два виступи президента СКУ в Європейському Парламенті, у Брюсселі та в Страсбурзі, на засіданнях Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна. Питанню євроінтеграції України СКУ також присвятив зустрічі з високопосадовцями Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської Комісії та ОБСЄ, а також урядів Данії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словенії і Франції, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом та Спікером Сенату Польщі, з Прем'єр-міністром та Главою Сейму Литви та Спікером Сейму Латвії. І сьогодні вже тільки від владних структур України буде залежати, чи Угода про асоціацію між ЄС і Україною буде підписана і ратифікована, бо основною вимогою є їхнє повернення до демократичного курсу правління та звільнення і участь у виборах політичних в'язнів. Велику роботу також було здійснено для підтримки українського народу в різних сферах життєдіяльності. Це перш за все стосується відродження українського релігійного життя і історичної пам'яті, збереження національних цінностей, розбудови української науки і освіти, а також зміцнення позицій української мови як єдиної державної мови та боротьби з русифікацією України. З цією метою було засновано різні програми професійних та студентських обмінів, стипендії та встановлено співпрацю з різними освітніми установами. Зокрема Світовою координаційною виховно-освітньою радою СКУ було започатковано працю Літнього інституту для педагогів України, який охопив більше 2,500 українських педагогів з різних частин України. Також хочеться відзначити роль Конференції українських молодечих організацій СКУ в зближенні української молоді діаспори і України. Цьому сприяли світові конференції, які ми почали проводити ще з 1990 року в Білому Борі (Польща), в Софії та Бансько (Болгарія), Харкові, Києві та цього року у Львові. Наукова рада СКУ стала співорганізатором наукових конференцій історичного та українознавчого характеру в Одесі, у Чернівцях, та у Острозі. За даними Світової ради суспільної служби СКУ, тільки в останній каденції СКУ, від 2003 до 2008 років, українські діаспорні організації, що співпрацюють з цією радою, зібрали і передали в Україну гуманітарну допомогу в сумі понад 18 мільйонів доларів, що не враховує щорічних додаткових 19 мільйонів доларів, які, за неофіційними даними, передають в Україну трудові емігранти. Разом з тим ця рада відновила відділи Суспільної служби України та активно з ними співпрацює. Українська світова кооперативна рада СКУ разом з українськими кредитовими спілками діаспори значно допомогла відновити український кредитний рух в Україні. Їхніми стараннями надавалася всебічна підтримка, зокрема фінансувалося навчання та стажування працівників з України у Канаді та в США. Комісія боротьби проти торгівлі людьми піднесла на міжнародній арені болюче питання торгівлі людьми, у тому числі й з України, та шляхи боротьби з цим злочином. За роки незалежності СКУ значно розширив свої зв'язки з Україною і її громадянським суспільством та від 2003 року розпочав проводити там свої конгреси і річні загальні збори, які пройшли у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. А 2005 року, під час своїх зборів у Харкові, СКУ встановив меморіальну дошку Патріарху Йосипу Сліпому. Поступом вперед стали зустрічі проводу СКУ з найвищими представниками владних структур України та участь провідників СКУ в парламентських слуханнях на тему української діаспори в 2009 та 2010 роках. Відтак підписання і часткове втілення в життя в 2009 та на початку 2010 років чотирьох меморандумів про співпрацю СКУ з міністерствами України в збереженні української мови, визнанні Голодомору геноцидом українського народу, підтримці євроінтеграції України, в захисті інтересів закордонних українців, підвищенні іміджу України, а також у популяризації культурних надбань та в питаннях спорту. На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Нинішні владні структури підривають суверенітет України, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства. Недавнім злочином проти держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. що СКУ неодноразово гостро засудив. Характерним для останніх двох років стало толерування українською владою концепції "русского міра", яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. За словами Президента Путіна, до 2015 року. Росія має намір розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично відновлення Радянського Союзу. Тому від 2010 року СКУ розпочав стратегічну кампанію серед міжнародних політичних лідерів про небезпеку "русского міра" і імперських планів Росії та про важливість збереження незалежності України і її євроінтеграції, що є запорукою протистояння колоніальним планам Росії. Одним із пріоритетів для СКУ продовжує бути питання людських прав і свобод в Україні. Як приклад – моніторинг та постійні звернення до міжнародної спільноти стосовно переслідування політично вмотивованих судових процесів, зокрема над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а також відносно утисків колишнього ректора Українського католицького університету Бориса Ґудзяка і директора Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та таких українських телеканалів, як ТВі, 1+1, СТБ та 5 канал. Про увагу світової спільноти до цих питань свідчать її заяви, співзвучні з нашими зверненнями, а також зацікавленість у подальшій співпраці. Варто тут згадати, що цього року навіть Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на своєму веб-сайті так підтвердив силу впливу СКУ: [...] СКУ систематично виступає з заявами [...], зміст яких прямо дискредитує дії чинної української влади в очах європейської та світової спільноти. [...] протягом поточного року (СКУ) виступив з низкою офіційних заяв та звернень до високопосадовців ООН, ЄС та ОБСЄ. Їх зміст вочевидь виходив за межі конструктивної критики по відношенню до дій чинної української влади [...]. Разом з тим, Національний інститут стратегічних досліджень стараючись, як за радянських часів, принизити СКУ, рекомендував що "В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Добрим прикладом єдності українців у здійсненні спільної мети є участь у місіях спостереження за виборами в Україні, які СКУ організовує від 1999 року. Такі місії є важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси, а також у відродженні віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу, як це зокрема сталося під час Помаранчевої революції 2004 року Тоді СКУ вислав та координував діяльність більше 2,500 міжнародних спостерігачів, що відіграло свою значну роль у розвитку демократичних процесів в Україні. Разом з такою працею СКУ закликає міжнародну спільноту взяти активну участь у спостереженні за виборами в Україні. Тому, користуючись нагодою, я закликаю Вас долучитись до нашої наступної місії та своєю участю посприяти проведенню парламентських виборів 2012 року в Україні якнайближче до її законодавства та до міжнародних норм. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ стала боротьба з замовчуванням та з запереченням Голодомору 1932-33 років радянською владою, а також з ігноруванням цієї трагедії політичними колами світу. З метою визнання Голодомору геноцидом українського народу, в 1984 році заходами СКУ була створена Міжнародна комісія з розслідування Голоду 1932-33 рр. в Україні та стараннями СКУ було зібрано відповідні докази і спогади очевидців. До праці в цій комісії, яку очолив професор Джейкоб Сандберг з Швеції, було залучено відомих юристів з Франції, Бельгії, Великобританії, Канади, США та Аргентини. У 1990 році було оприлюднено остаточний звіт міжнародної комісії, більшість членів якої визнала, що Голодомор правдоподібно мав характеристики геноциду, та заявила, що радянська влада мусить бути за це сильно засуджена. У 2007 році, з метою широкомасштабного відзначення 75-ої річниці Голодомору, СКУ створив Координаційний комітет у справі Голодомору, який у співпраці з Секретаріатом Президента України і Українським інститутом національної пам'яті провів широкомасштабну міжнародну акцію "Незгасима свічка". За активної участі всіх наших громад вона успішно пройшла у 33 країнах світу та допомогла підвищити обізнаність про жахливий геноцид українського народу. СКУ також надав патронат документальному фільму "Окрадена земля" канадського режисера Юрія Лугового, який створено на основі найновіших архівних матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. СКУ передав цей фільм високопосадовцям різних країн світу. Як наслідок спільної праці, дотепер Голодомор визнали геноцидом українського народу 16 країн. І сьогодні, коли різні сили продовжують заперечувати правдиву історію нашого народу, ми ще активніше повинні працювати для визнання Голодомору геноцидом та впровадження цієї теми в місцеві освітні програми, як це, наприклад, вже зробили українці Аргентини й Канади. Я також закликаю Вас масово долучитися до міжнародної акції СКУ з нагоди 80-ліття Голодомору в 2013 році. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ упродовж усієї його діяльності є сприяти мобілізації і розбудові української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси, а також зберігати за межами України українську національну ідентичність, духовність, мову, культуру і інші національні цінності. Саме тому провід СКУ постійно цікавився успіхами та проблемами українців світу та їх вирішенням, зокрема під час особистих відвідин, яким ми також надаємо особливого значення. Тільки в цій каденції керівництво СКУ побувало в 33 країнах проживання українців, у яких порушило актуальні українські питання перед державними та місцевими владними структурами з закликом допомогти у їх вирішенні. Найбільш яскравим прикладом за останні роки стало минулорічне повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який у неї було конфісковано внаслідок антиукраїнської акції "Вісла" 65 років тому. Щоб привернути увагу до цього питання, в 2010 р. СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, під час яких отримав запевненням мера міста про якнайшвидше полагодження цього питання. А через 7 місяців Народний дім було офіційно повернено нашій складовій організації – Об'єднанню українців Польщі. Сьогодні ж СКУ докладає зусиль до збору коштів для відновлення цієї пам'ятки архітектури та вже передав Об'єднанню українців Польщі $30,000. Рівнож, за підрахунками Світової ради суспільної служби СКУ, наші складові організації тільки в попередній каденції, від 2003 до 2008 років, передали потребуючим українцям у діаспорі гуманітарну допомогу в сумі понад 3 мільйони доларів. Останньо СКУ виступив на захист двох українських громадських організацій в Росії та Бібліотеки української літератури в Москві. Завдяки нашим спільним діям робота Бібліотеки української літератури в Москві нормалізувалася. Однак нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Сьогодні ми підтримуємо українську громаду Росії у створенні відповідних організаційних структур, які б відповідали сучасним потребам нашої найбільш чисельної національної меншини. Насамкінець хочу підкреслити, що запорукою наших спільних успіхів є єдність, а також віддана праця усіх його організаційних клітин та кожного з нас зокрема. Тому я закликаю Вас зміцнювати свій зв'язок з українським народом в Україні та в діаспорі, а також активно відгукуватися на заклики та акції СКУ, більшість із яких сьогодні спрямовані на захист незалежності України та людських і національних прав українців незалежно від місця їхнього проживання. Я Вам всім бажаю міцного здоров'я, сили і жертовності й далі працювати для добра українського народу і нашої духовної Батьківщини – України. Щасти нам, Боже! Евген ЧОЛІЙ. 8 вересня 2012 р., Греція
SKU UWC new small

ЗВІТ ПРЕЗИДЕНТА СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ

SKU UWC new small Високопреосвященний Владико! Хвальна президіє! Шановні учасники та гості Річних загальних зборів СКУ! З моїм детальним звітом як президента Ви можете ознайомитись у збірнику звітів на сторінках 17-64, а в своєму виступі я хочу представити діяльність Світового Конґресу Українців, чи СКУ, за останній рік, яку доповнять у своїх наступних виступах члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ. Цього року виповнюється 45 років діяльності СКУ, який на сьогодні представляє інтереси 20-мільйонної української діаспори, координуючи діяльність своїх складових організацій у 32-ох країнах світу та підтримуючи зв'язки з українськими громадами ще 15 країн. І хоча від створення СКУ відбулося багато змін, основні напрямки його багатогранної діяльності далі стосуються української діаспори та України. Відносно України, протягом минулого року основна праця була пов'язана з її демократизацією, українізацією та євроінтеграцією. З цією метою СКУ здійснював постійний моніторинг та порушував актуальні українські питання як перед владними структурами України, так і перед міжнародними інституціями та високопосадовцями країн проживання української діаспори. У серпні минулого року провід СКУ мав зустріч з Президентом Віктором Януковичем. Під час зустрічі я закликав Президента Януковича дотримуватись європейської візії, що базується на принципах демократії. Я також наголосив на важливості євроінтеграції та на тому, що порушення людських прав в Україні, є дуже шкідливими для цього процесу. Рівнож СКУ неодноразово наголошував владним структурам України на політичній вмотивованості судових процесів над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком та на застарілому законодавстві радянського типу, що стало інструментом для ув'язнення політичних опонентів. Окрім цього, СКУ закликав негайно звільнити провідників опозиції з-під арешту та скасувати всі заборони щодо їхньої участі в парламентських виборах, а також припинити тиск на засоби масової інформації, зокрема на незалежний український телеканал ТВі. СКУ також засудив антиукраїнські законопроекти, що стосуються: - привласнення безцінних пам'яток культурної спадщини України – Києво-Печерської і Почаївської лавр та Свято-Богоявленського монастиря та - надання прав для використання російської мови нарівні з українською або замість неї, що є черговим кроком до новітньої русифікації України. Щоб ще раз наголосити на пекучих проблемах щодо України, 23 липня цього року СКУ письмово закликав Президента Віктора Януковича до робочої зустрічі. І хоча з того часу вже пройшло півтора місяці, офіційної відповіді на наше звернення немає. Це не дивно, бо нинішні владні структури України фактично не рахуються з голосом світової спільноти. Більше того, вони принижують тих, хто закликає їх повернутися до демократичного способу правління, включно з СКУ. Підтвердженням цьому стала розміщена на веб-сайті Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України стаття про те, що СКУ своїми заявами про зниження рівня демократії в Україні дискредитує чинну українську владу в очах світової спільноти. А тому цей інститут рекомендував тлумачити СКУ "максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Принагідно висловлюю подяку всім українським організаціям з-понад двадцяти країн світу, які висловили проти цього свій рішучий протест та заявили, що вважають СКУ своєю найвищою координаційною надбудовою в діаспорі та поділяють цінності і засади його діяльності. У результаті такого протесту директор цього національного інституту заявив "прикрим, що на сайті Інституту було розміщено аналітичний матеріал, в якому допущені некоректні оцінки діяльності Світового Конгресу Українців", та статтю було знято з веб-сайту. У той же час СКУ продовжував свою працю, щоб привернути до актуальних українських питань увагу широкого суспільства в Україні та за її межами, як наприклад: під час V Всесвітнього форуму українців, Форумів української молоді діаспори "Київ 2011" і "Львів-2012", під час зустрічей з широкою громадськістю, прес-конференцій та інтерв'ю засобам масової інформації. Зокрема минулого року в рамках Річних загальних зборів у Києві члени проводу СКУ побували на суді над лідером опозиції Юлією Тимошенко. У той час я мав з нею коротку зустріч, під час якої обговорив питання про важливість євроінтеграції та постійного моніторингу рівня демократії в Україні. Під час прес-конференції під стінами суду я засудив її невиправданий арешт та цілком невідповідний судовий процес. Свою позицію щодо подій в сучасній Україні провід СКУ представив на таких міжнародних конференціях – "Україна на шляху до зрілої національної державності. Домагання двосторонніх відносин: Польща-Україна, Туреччина-Україна", що відбулася у Вашингтоні, США, в жовтні минулого року, та "Україна на роздоріжжі", що пройшла в Оттаві, Канада, у березні. Поставивши своїм завданням два роки тому – розширити обізнаність світової спільноти, а саме високих міжнародних інституцій та країн проживання української діаспори, про події в Україні та важливі українські питання – за звітний період СКУ ще більше розгорнув свою працю в цьому напрямку. Питання євроінтеграції та рівня демократії в Україні я представив на XIX Засіданні Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна у Європейському Парламенті у Страсбурзі та під час ряду зустрічей, у тому числі й з попереднім Президентом Європейського Парламенту Єжи Бузеком, Віце-президентом Європейського Парламенту Яцеком Протасевичем, Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, Єврокомісаром з питань розширення і Європейської політики сусідства Стефаном Фюле, Головою делегації Європейського Парламенту до Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павлом Ковалем, заступником Генерального секретаря ОБСЄ Адамом Кобєрацкі, Директором бюро демократичних інституцій та людських прав ОБСЄ Джанезом Ленарчиком та з Директором Генерального директорату і зовнішніх відносин Європейської комісії Ґуннаром Віґандом. Ці теми я також порушив під час моїх зустрічей з високопосадовцями таких країн, як: Канада, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Словенія і Франція, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом Польщі, Прем'єр-міністром Литви та Спікером Сейму Латвії. Беручи до уваги зниження рівня демократії в Україні, під час цих зустрічей СКУ закликав міжнародне співтовариство: - робити постійний моніторинг процесу підготовки Закону "Про вибори народних депутатів"; - вимагати дотримання владними структурами України основних демократичних цінностей та її міжнародних зобов'язань; - посилити тиск на українські владні структури для звільнення політичних в'язнів, у тому числі й Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, і припинення перешкод щодо їхньої участі в наступних парламентських виборах; - вимагати, щоб незалежні засоби масової інформації могли висвітлювати українські новини без загрози або побоювання помсти чи переслідування з боку влади; - направити в Україну якнайбільше спостерігачів та - послати чіткий сигнал, що порушення прав людини і фальсифікація виборів призведуть до застосування таких персональних санкцій проти задіяних у цьому осіб, як наприклад, анулювання віз, заборона здійснення трансакцій в ЄС і замороження активів. Принагідно повідомляю, що ОБСЄ вже заявила, що делегує 700 спостерігачів, а уряд Канади - 500. Розуміючи, що основною запорукою збереження незалежності та реальним рушієм майбутніх змін в Україні може стати її входження до європейських структур, зокрема через підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, протягом минулого року СКУ постійно порушував це питання під час зустрічей з високопосадовцями міжнародних інституцій та держав світу. У зв'язку з цим СКУ закликав світову спільноту: - відмежовувати Україну та український народ від недемократичних дій її нинішніх владних структур; - запобігти відновленню російської імперії, що Президент Росії планує здійснити через Євразійський економічний союз з числа колишніх радянських республік; - протистояти концепції "руського міра", яку активно поширюють російський Патріарх Кіріл та Президент Путін; - парафувати Угоду про асоціацію між ЄС і Україною; - використовувати більш ефективні шляхи інформування про європейські цінності та про користь євроінтеграції України, як наприклад, запровадити безвізовий режим між ЄС та Україною і здійснювати виступи представників ЄС в українських університетах та на громадських форумах та - активізувати зусилля для зміцнення слабкого українського громадянського суспільства. З приємністю можу повідомити, що, на моє прохання, під час зустрічі в Страсбурзі в червні цього року колишній Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек погодився поїхати в Україну, щоб зустрітися з українськими студентами на початку навчального року та представити їм переваги євроінтеграції України. За нашого сприяння професор Бузек має виступ у Києво-Могилянській академії 14 вересня, а в Харківському національному університеті 15 вересня. Підсумовуючи нашу минулорічну працю в цьому напрямку, можна з певністю сказати, що СКУ долучився до: - підсилення уваги і реакції світового співтовариства на тривожні події в Україні та - до парафування 30 березня 2012 року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. І це, шановні делегати, є нашим спільним великим успіхом. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ є сприяти консолідації і мобілізації української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси. Наприклад, у січні цього року СКУ відреагував на прохання Об'єднання українців Польщі своїм зверненням до мера міста Заґож - не закривати українську початкову школу в с. Мокре Підкарпатського воєводства. Нашим великим спільним досягненням стало припинення процесу ліквідації цієї школи та, навпаки, її передання українській громадській організації за допомогою польського уряду. СКУ також неодноразово порушував справу фінансової підтримки на відновлення Українського дому в Польщі та встановлення пам'ятника Голодомору у Вашингтоні перед високопосадовцями України. Наслідком стало виділення Україною $76,000 (ам.) на Український дім у Перемишлі та $271,000 (ам.) на пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні. Останньо СКУ нагадав Міністерству закордонних справ України про: - домовленість, згідно з якою воно мало до 31 жовтня 2011 р. поінформувати СКУ про розподіл коштів з програми підтримки закордонного українства до 2010 р., а також про його - фінансове зобов'язання по відношенню до Товариства українців "Карпати" у Словенії, у зв'язку зі спорудженням у 2008 році пам'ятника Т. Шевченку. Поки що чекаємо відповідей. Користуючись нагодою, хочу відзначити два дуже успішні форуми української молоді діаспори та України у Києві в 2011 року та в Львові цього року, організатором яких стала Конференція українських молодечих організацій СКУ. Ці заходи стали доброю нагодою для молодіжних лідерів з різних частин світу обговорити питання про розвиток молодіжних діаспорних структур, реалізацію спільних проектів та шляхів комунікації між молоддю діаспори та України. Як ще одне позитивне явище хочу відзначити бажання українських громадських організацій Німеччини об'єднатися у складі української крайової центральної репрезентації СКУ. З цією метою в Мюнхені у квітні цього року я взяв участь у засіданні представників українських громад Німеччини та привітав їхнє рішення провести до кінця року установчий з'їзд. На жаль, цього року нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Користуючись нагодою, я хочу запевнити представників української громади Росії у подальшій підтримці з боку СКУ. Для встановлення тісніших контактів протягом минулого року провід СКУ відвідав українські громади в 22-ох країнах світу, а саме в: Австралії, Австрії, Аргентині, Бельгії, Боснії й Герцеговині, Бразилії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Литві, Новій Зеландії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці. Під час таких подорожей СКУ не тільки цікавився особливостями українського життя, але й з потребами українських громад, які старався розв'язати під час офіційних зустрічей з місцевими владними структурами. До прикладів позитивних відгуків на прохання СКУ можна зарахувати: - запевнення заступника мера Жальця, Словенія, про безкоштовне надання приміщення для діяльності Спілки українців Словенії "Берегиня"; - запевнення мера Пряшева, що не буде змінено фінансові умови відносно приміщення для Союзу українців-русинів Словацької Республіки та що в місцевих словацько-українських дитячих садочках не буде впроваджуватись русинський діалект, а також - позитивна відповідь міністра закордонних справ Ірландії на прохання про можливості складати іспит з української мови як позапрограмний екзаменаційний предмет з іноземної мови. Разом з цим минулого року Світова Українська Фундація надала фінансову допомогу: - на покриття коштів, пов'язаних зі Святом культури українців Словаччини та з виданням газети "Нове життя" в Словаччині; - для культурного розвитку Народного дому в Перемишлі, Польща; - для розвитку Українського центру культури у Пряшеві, Словацька Республіка; - для підтримки інтернетної сторінки "Кобза" в Росії та - для підтримки української школи в Греції. Свої подорожі СКУ також використовував як трибуну, щоб засвідчити увагу до важливих питань загальноукраїнського значення. Зокрема під час подорожі до Аргентини, я мав виступ у культурному центрі мерії Буенос-Айреса з нагоди презентації іспаномовної книги "Голодомор – геноцид українського народу 1932 33", під час якого заохочував місцеву владу і далі сприяти підвищенню обізнаності аргентинців на цю тему. А перебуваючи в Парижі, взяв участь у відзначенні нагородою "Пам'ять про Голодомор" відомого італійського художника Іґорта, автора книжки "Українські нотатки (спогади про радянські часи)", в якій наголошується, що Голодомор був геноцидом українського народу. Для представлення інформації про життя і діяльність українських громад за кордоном та про світові події, які відбуваються за участю українців, у грудні 2012 року СКУ підписав Меморандум про заснування на "5-му каналі" випуску щотижневого тележурналу "Українська громада". Я Вас ще раз закликаю висилати відеоматеріали з життя Ваших громад для висвітлення на "5-му каналі". Найкращим показником авторитету СКУ стало бажання українських громад із шести країн світу вступити до СКУ в минулому році. Шановні делегати! За звітний період було багато зроблено. Однак вимоги часу зобов'язують нас до ще більшої жертовності та послідовної праці, до якої я Вас всіх закликаю. Щиро дякую за увагу та співпрацю. Евген ЧОЛІЙ. 7 вересня 2012 р., Греція
V Forum Enarksh Goudi 1 2

СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО НА ГРЕЦЬКІЙ ЗЕМЛІ

V Forum Enarksh Goudi 1 2 Світовий Конґрес Українців відсвяткував у Греції 45-ліття своєї діяльності Річні загальні збори СКУ 7-9 вересня 2012 р., м. Анавіссос V Форум української діаспори в Греції 10-16 вересня 2012, м. Анавіссос V Forum SKU 1 МолебенемV за Україну, який провели Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина та український священик Грецької Православної Церкви о. Михайло Юріна, розпочалося 7 вересня ц.р. відкриття Річних загальних зборів Світового Конґресу Українців (СКУ) та V Форуму української діаспори в Греції. Урочистості розпочалися з церемонії вшанування пам'яті Кобзаря українського народу Т. Шевченка біля встановленого на його честь пам'ятника на території однієї з мерій Аттики м. Зографу. Разом з делегатами та учасниками у цьому заході взяли участь мер м. Зографу Константінос Калліріс, його попередник Іоанніс Казакос, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, посол України в Греції Володимир Шкуров та представники місцевої української громади. V Forum Enarksh Goudi 1 1 У вітальному слові голова Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк привітала представників світового українства на цьому єдиному українському острівці в Греції – біля Тараса Шевченка - та відмітила символічність проведення Річних зборів Світового Конґресу Українців в його 45-літній ювілей саме на грецькій землі. Присутні представники світового українства разом з мером м. Зографу поклали до підніжжя пам'ятника квіти. Голова СКУ Евген Чолій подякував усім, хто підтримує українців Греції і розповів присутнім, що найвища світова надбудова української діаспори, яку він очолює, представляє інтереси українців в 33 країнах світу та допомагає кожній громаді, де з'являються проблеми. Мер Зографу К. Калліріс в свою чергу запевнив, що і в подальшому буде підтримувати українську громаду Греції, так як наші країни мають багато спільних рис - як історія, культура, а також велике число емігрантів поза межами батьківщини. Як греки в Елладі гордяться своїми земляками у світі, так само українці в Україні мають бути гордими за своїх земляків, що в чужомовному середовищі зберігають та розвивають національну ідею. Посол України в Греції Володимир Шкуров привітав учасників Річних зборів СКУ та V Форуму української діаспори в Греції, розповів про діяльність посольства, підготовку до майбутніх парламентських виборів, а також співпрацю з грецькими українцями. Після звучання гімну України та Греції, член товариства «Українсько-Грецька Думка» Олена Добровольська виконала покладений на музику твір Кобзаря «Думи мої, думи мої...». Президент СКУ Евген Чолій посадив біля пам'ятника поруч з грецькою оливкою вербове дерево як символ України на грецькій землі. Учні української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Дафні Котзеянніді, Тетяна та Неля Юріни, Роман Соболевський виконали твори Шевченка українською та грецькою мовами. На закінчення урочистості секретар Товариства Оксана Наконечна подарувала меру Зографу К. Каллірісу та його попереднику Яннісу Казакісу двомовну книгу Тараса Шевченка «Заповіт», подякувала всім за присутність та запросила взяти участь у запланованих заходах в м. Анавіссос. Цього ж дня в готелі Eden Beach Resort в м. Анавіссос розпочалися робочі засідання Річних загальних зборів СКУ, де, за його пресовим повідомленням, з вітальним словом виступив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та було зачитано привітання від міського голови Тернополя Сергія Надала та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Загальний звіт про діяльність СКУ виголосив його президент Евген Чолій. Він зосередив увагу на основних напрямках діяльності СКУ, що стосуються демократизації, українізації та євроінтеграції України, а також консолідації української діаспори та захисту її прав та інтересів. Серед найбільших успіхів Евген Чолій назвав працю СКУ та його складових організацій, що була спрямована на підсилення уваги і реакції світового співтовариства на зниження рівня демократії в Україні та на парафування 30 березня цього року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Разом з цим свої звіти представили члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ, представники українських крайових центральних репрезентацій, світових надбудов і крайових організацій СКУ. Важливі питання щодо майбутньої діяльності СКУ делегати обговорили під час 4-ьох круглих столів: "Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці Голодомору 1932-33 рр.", "Відзначення 200-ліття з дня народження Т. Шевченка", "Місія міжнародних спостерігачів від СКУ на жовтневих парламентських виборах 2012 р. в Україні" та "Стратегія розвитку останньої хвилі еміграції". Учасником цих столів разом з українцями діаспори став український історик Володимир Тиліщак. У рамках зборів до складу СКУ було прийнято Координаційну Раду Українських Товариств та Об'єднань з Боснії й Герцеговини як українську крайову центральну репрезентацію та Конґрес українців Латвії як українську крайову організацію. Рівнож відбулось урочисте відзначення 45-ліття діяльності СКУ, на якому було зачитано вітальний лист від міністра освіти, релігії, культури і спорту Греції Константіноса Арванітопулоса та прозвучала святкова доповідь президента СКУ Евгена Чолія. Перебуваючи в Греції, делегати мали нагоду ознайомитись з виставкою картин художниці українського походження Оксани Чаус, двох грецьких майстринь Тзіни Делласуда і Атанасії Бурі, а також з любительськими творами онука видатного українського поета Івана Франка – Зенона Франка. Вони також побували на Службі Божій у Греко-католицькій церкві св. Трійці у Афінах, де президент СКУ мав виступ перед українською громадою та зустріч з парохом о. Любомиром Дацівим та директором української факультативної школи Мартою Аттікос. Окрім цього, Евген Чолій обговорив особливості життя української громади з головою Товариствa української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галиною Маслюк та директором Української недільної школи при товаристві Оксаною Наконечною. V Forum SKU 6 Після завершення зборів президент СКУ мав офіційну зустріч з заступником міністра закордонних справ Греції Константіносом Тсіарасом, якого закликав відгукуватись на потреби української громади та інформувати громадянське суспільство в Україні про реальні переваги членства в Європейському Союзі. Після Річних загальних зборів СКУ розпочалася конференція "Демократизація та інтеграція в європейське суспільство як важливі чинники утвердження незалежної Української держави". Вона стала основною подією V Форуму української діаспори в Греції, який під патронатом СКУ організувала складова організація СКУ Товариство української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка". Початок роботи конференції благословив Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина, відтак учасників конференції привітали президент СКУ Евген Чолій, директор Департаменту зв'язків із закордонним українством Володимир Яценківський, а також було зачитано привітання від першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Робота конференції розпочалася з виступу директора з досліджень Інституту Міжнародних зв'язків грецького університету «Пантіо» професора Костянтина Філіса на тему «Греція на роздоріжжі трьох континентів: небезпека та перспективи». З доповіддю «Між Росією та ЄС: авторитарна гра президента Януковича напередодні парламентських виборів восени 2012 р.» виступив д.і.н., проф. каф. політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Військовий радник, професор геостратегії і топостратегії Греції, багаторічний дослідник українського Голодомору 1932-33 рр. Нікос Лігерос виступив з темою «Голодомор як геополітичний геноцид». Про погляд на євроінтеграцію України країн сусідів та країн Західної Европи розповіла президент Европейського Конґресу Українців, голова державного самоврядування українців Угорщини, член міжурядової комісії Україна-Угорщина з питань захисту прав національних меншин Ярослава Хортяні, а заступник голови Народного Руху України, Голова ВГО «Молодий Народний Рух», керівник Департаменту по співпраці з міжнародними спостерігачами та фондами Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Іван Крулько виступив з темою "Вплив парламентських виборів на стан демократії та процес європейської інтеграції України". Конференцію продовжили Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний з доповіддю «Роль і місце української діаспори й громадських організацій у відстоюванні європейського вибору України», член Президії Української Ради Миру, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», міністр охорони здоров'я України (2007 – 2010) Василь Князевич з темою «Достойне життя на схилі літ та гідне його завершення – головні складові розбудови українського суспільства», магістр грецької філології Оксана Басенко з доповіддю «Мовна освіта в контексті євроінтеграції України». Завершили роботу конференції голова Комісії людських та громадських прав Світового Конґресу Українців Олександр Басмат та заступник голови Спілки українців Португалії Степан Пазичин з доповідями на тему«Заробітчани, їхня роль в економічній та політичній сферах» та «Законодавче забезпечення виборів» відповідно. Варто зазначити, що після кожного виступу відбувалася дискусія та всі без винятку доповідачі дали відповіді на питання, що пролунали з аудиторії. Підсумовуючи роботу V Форуму української діаспори в Греції, який завершив свою роботу 16 вересня, було видано резолюцію. РЕЗОЛЮЦІЯ V ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ 1. Учасники V Форуму української діаспори в Греції занепокоєні сучасною ситуацією, що склалася в Україні, і будуть відстоювати права та свободи людей, закликають до припинення репресій та політично вмотивованих судових переслідувань опозиції. 2. Учасники V Форуму української діаспори в Греції приймають доповідь Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, проголошену 7 вересня 2012 р. на Річних загальних зборах СКУ, за основу позиції стосовно сучасних подій в Україні та стосовно напрямів своєї майбутньої діяльності. 3. Учасники V Форуму української діаспори в Греції відзначають велику роль неурядових організацій у забезпеченні чесних і прозорих парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 р., а також долучаються до роботи Комісії СКУ для керівництва і координації місії міжнародних спостерігачів. Галина МАСЛЮК, Оксана НАКОНЕЧНА. V Forum Enarksh Goudi 1 V Forum SKU 2 V Forum SKU 2 1 V Forum Richni zbory 1 1 V Forum SKU 9 V Forum Conference 1 V Forum Conference 2 V Forum Richni zbory 3 V Forum Richni zbory 4 V Forum SKU 13 V Forum SKU 10 V Forum SKU 8 V Forum SKU 7 V Forum SKU 4 V Forum SKU 3 4 V Forum SKU 3 3 V Forum SKU 3 2 V Forum SKU 3 1 V Forum Ek0esh 1 V Forum SKU Yaroslava 1 V Forum SKU 12 V Forum SKU 11 V Forum Richni zbory 5 V Forum Richni zbory 2 V Forum Conference 5 V Forum Conference 4 V Forum Conference 3 V Forum SKU 5 V Forum Enarksh Goudi 2
SKU UWC new small

5ο ΦΟΡΟΥΜ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΔΙΑΣΠΟΡΑΣ (Ανακοίνωση)

forum logo teliko SKU UWC new small ECU small Logo departament URM URM logo ΠΡΟΣΚΛΗΣΗ Ο σύλλογος της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών σε συνεργασία με το Ευρωπαϊκό Κογκρέσο των Ουκρανών, το Ουκρανικό Συμβούλιο Ειρήνης και το Ελληνικό παράρτημα του Συμβουλίου Ειρήνης στην Ελλάδα σας προσκαλούν στις εκδηλώσεις που θα λάβουν χώρα στα πλαίσια της Ετήσιας συνέλευσης του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών και του 5ου Φόρουμ της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα 6 με 16 Σεπτεμβρίου 2012 στο Eden Beach Resort Hotel, 190 13 Ανάβυσσος Αττικής 7 Σεπτεμβρίου 2012 (Ζωγράφου, Μητροπολιτικό πάρκο Γουδί (πλάι στο θέατρο Badminton) 09.30 – Επίσημη έναρξη της Ετήσιας συνέλευσης του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, καλωσόρισμα των συμμετεχόντων και καλεσμένων στην προτομή του μεγάλου Ουκρανού ποιητή Ταράς Σεβτσένκο. Προσευχή για την Ουκρανία με τον μητροπολίτη Αντριάνο και πατέρα Μιχαήλ Γιουρίνα. 19.00 - Εγκαίνια έκθεσης ζωγραφικής με συμμετοχή της ουκρανικής καταγωγής από την Ελλάδα Οξάνα Τσάους, της Ελληνίδας Τζίνας Δελλασούδα και ουκρανικής καταγωγής από την Αμερική Ζένον Φρανκό (στην αίθουσα «Άρτεμις» του Eden Beach Resort Hotel). 8 Σεπτεμβρίου 2012 21.00 – Δεξίωση προς τιμή της 45ης επετείου λειτουργίας του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών. Ομιλία του Προέδρου κ. Ευγένιου Τσολίυ. Χαιρετισμοί των επισήμων από την ουκρανική και την ελληνική πολιτεία (με προσκλήσεις ή με συμμετοχή). 10-11 Σεπτεμβρίου 2012 (Eden Beach Resort Hotel, αίθουσα εκδηλώσεων «Ηρακλής») 10.00 – 19.00 - Επίσημη έναρξη διημερίδας «Εκδημοκρατισμός και ένταξη στην Ευρωπαϊκή κοινωνία ως σημαντικός παράγοντας υποστήριξης του ανεξάρτητου ουκρανικού κράτους». (13.00 – 14.30 – Διάλλειμα για μεσημεριανό φαγητό). Οι ομιλητές θα αναπτύξουν θέματα: • για την αναγκαιότητα εκδημοκρατισμού της Ουκρανίας: τήρησης των βασικών ανθρώπινων δικαιωμάτων και ελευθεριών, των αρχών του κράτους δικαίου, παύσης της καταπίεσης και πολιτικά υποκινούμενες διώξεις της αντιπολίτευσης∙ • για τη στρατηγική των διεθνών μη κυβερνητικών οργανώσεων και του παγκόσμιου ουκραϊνισμού στην επιλογή και στην προώθηση της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση∙ • για το Γολοντομόρ (Γενοκτονία των Ουκρανών, Μεγάλη τεχνητή πείνα του 1932-33)∙ • για το ρόλο των ΜΚΟ στην εξασφάλιση δίκαιων και διαφανών βουλευτικών εκλογών στην Ουκρανία τον Οκτώβριο 2012. 10 Σεπτεμβρίου 2012 (Eden Beach Resort Hotel, δίπλα στην πισίνα) 21.00 – Ελληνική βραδιά με συμμετοχή των χορευτικών συγκροτημάτων, των τοπικών συλλόγων της Ομοσπονδίας του Περάματος. Ἡ παρουσία σας θα αποτελέσει ιδιαίτερη τιμή για μας Πληροφορίες: www.ukrgrdumka.gr, e-mail: huth@ukrgrdumka.gr, τηλ.: +30 210 2827073, κινητό: +30 6973310317 Ενημερωτικό σημείωμα: Ο Σύλλογος της Ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των φιλοουκρανών Ελλήνων «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» στα πλαίσια των πολιτιστικών του δραστηριοτήτων, με βάση το καταστατικό του, επιδεικνύει και φέτος για πέμπτη φορά τη δυναμική του παρουσία στα ελληνοουκρανικά δρώμενα. Η «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», είναι μέλος του Ευρωπαϊκού και του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, με πλούσια δράση στην ανταλλαγή γνώσεων σε θέματα τέχνης, γραμμάτων και κοινωνικοτεχνικών δομών ανάμεσα στα αδελφά κράτη Ελλάδα και Ουκρανία. Στις 6 - 16 Σεπτεμβρίου 2012, οργανώνουμε, το 5ο Φόρουμ, στο οποίο θα συμμετέχουν σημαίνουσες προσωπικότητες της πολιτικοοικονομικής, επιστημονικής και εκπαιδευτικής κοινότητας της Ουκρανίας, της Ελλάδας, καθώς και όλων των ηπείρων (φορείς από την ουκρανική διασπορά της Ευρώπης, της Αμερικής, του Καναδά, της Αυστραλίας). Το 5ο Φόρουμ της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα με θέμα «ΘΕΣΜΟΙ-ΕΞΕΛΗΞΕΙΣ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΑΣ ΚΑΙ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΚΟΙΝΟΤΗΤΑΣ ΣΤΟΝ ΚΟΣΜΟ: ΒΛΕΜΜΑ ΑΠΟ ΤΗ ΔΙΑΣΠΟΡΑ» θα πραγματοποιηθεί στην Ανάβυσσο Αττικής, στο Eden Beach Resort Hotel (190 13 Ανάβυσσος Αττικής – Ελλάδα, www.eden.gr). Το Φόρουμ οργανώνει ο σύλλογος της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» (έδρα στην Αθήνα, λειτουργεί από 1998), υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών (UWC, έδρα στον Καναδά, 45 χρόνια λειτουργίας) και σε συνεργασία με το Ευρωπαϊκό Κογκρέσο των Ουκρανών (ΕΚΟΥ, έδρα στην Μεγάλη Βρετανία, 63 χρόνια λειτουργίας) και το Ουκρανικό Συμβούλιο Ειρήνης (UPC, έδρα στην Ουκρανία, 60 χρόνια λειτουργίας) συμπεριλαμβανημένο το Ελληνικό παράρτημά του στην Ελλάδα (έδρα στον Πειραιά, λειτουργεί από το 2007). Οι εργασίες θα ξεκινήσει με την Ετήσια συνέλευση του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών (7-9 Σεπτεμβρίου) στην οποία θα συμμετέχουν όλα τα τακτικά και υποψήφια μέλη πάνω από 40 χώρες του κόσμου. Θα ακολουθήσει η διημερίδα με θέμα «ΕΚΔΗΜΟΚΡΑΤΙΣΜΟΣ ΚΑΙ ΕΝΤΑΞΗ ΣΤΗΝ ΕΥΡΩΠΑΪΚΗ ΚΟΙΝΩΝΙΑ ΩΣ ΣΗΜΑΝΤΙΚΟΣ ΠΑΡΑΓΟΝΤΑΣ ΥΠΟΣΤΗΡΙΞΗΣ ΤΟΥ ΑΝΕΞΑΡΤΗΤΟΥ ΟΥΚΡΑΝΙΚΟΥ ΚΡΑΤΟΥΣ» η οποία θα λάβει χώρα 10-11 Σεπτεμβρίου 2012 και θα αποτελέσει το κύριο γεγονός του Φόρουμ. Στις εργασίες θα πάρουν μέρος οι υψηλόβαθμοι εκπρόσωποι της ευρωπαϊκής, ελληνικής και της ουκρανικής πολιτείας, επιστημονικής κοινότητας κλπ. Οι εργασίες της διημερίδας θα κινηθούν στις επόμενες κατευθύνσεις: 1. Οι τρόποι εκδημοκρατισμού της Ουκρανίας: εξασφάλιση των βασικών ανθρώπινων δικαιωμάτων και ελευθεριών, τήρηση των αρχών του κράτους δικαίου και παύση της καταπίεσης και πολιτικά υποκινούμενες διώξεις της αντιπολίτευσης. 2. Η ευρωπαϊκή επιλογή και η στρατηγική των διεθνών μη κυβερνητικών οργανώσεων, συμπεριλαμβανομένης και του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, καθώς και του παγκόσμιου ουκραϊνισμού στην προώθηση της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση. 3. Ο ρόλος των ΜΚΟ στην εξασφάλιση δίκαιων και διαφανών βουλευτικών εκλογών στην Ουκρανία τον Οκτώβριο 2012. Επίσημες γλώσσες συνεδρίου – ουκρανικά, ελληνικά. Για τους συμμετέχοντες στο Φόρουμ, προσκαλεσμένους Έλληνες και Ουκρανούς της Ελλάδας είναι προγραμματισμένο να γίνει μια μεγάλη καλλιτεχνική εκδήλωση με συμμετοχή των χορευτικών συγκροτημάτων, των τοπικών συλλόγων της Ομοσπονδίας του Περάματος.
eden main

ОГОЛОШЕННЯ V ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ

ЗАПРОШЕННЯ Шановні пані та панове, Запрошуємо Вас на V Форум української діаспори в Греції, який відбудеться 10-16 вересня 2012 р. в м. Анавіссос, Аттика в Eden Beach Resort Hotel (190 13 Anavyssos Attica – Greece). Тема Форуму: «УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В СВІТІ: ПОГЛЯД З ДІАСПОРИ». V Форум проводить Товариство української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка» під патронатом Світового Конґресу Українців (СКУ) та у співпраці з Европейським Конґресом Українців (ЕКУ) і Українською Радою Миру (УРМ). Основним заходом V Форуму стане конференція "ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ВАЖЛИВІ ЧИННИКИ УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ", яка пройде 10-11 вересня 2012 р. Робота конференції пройде за такими напрямами: 1. Шляхи демократизації України: забезпечення основних прав та свобод людини, дотримання принципу верховенства права і припинення репресій та політично вмотивованих судових переслідувань опозиції. 2. Європейський вибір та стратегії діяльності міжнародних неурядових інституцій, включно й Світового Конґресу Українців, а також світового українства у просуванні інтеграції України до Європейського Союзу. 3. Роль неурядових організацій у забезпеченні чесних і прозорих парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 р. Офіційні мови конференції – українська та англійська. В рамках Форуму відбудуться дискусії та круглі столи за участю науковців, істориків, соціологів, журналістів, письменників та громадських діячів на теми, пов'язані з демократизацією та євроінтеграцією України, та з розвитком і зміцненням українських громад діаспори в контексті збереження національної ідентичності та підвищення громадянської свідомості. Для загальної інформації: Анавіссос - мальовниче курортне селище на південному узбережжі Аттики, розташоване за 49 км від мису Суніон, 32 км від аеропорту Athens International Airport та 44 км від Афін. Це прекрасне місце для відпустки, яке приваблює туристів дивовижною красою природи, чистим морем та пляжами, що протягнулися на багато кілометрів. Цей куточок дуже люблять самі греки. Свідченням цього - безліч дач, в тому числі й урядових. Зручне розташування дозволяє не тільки відпочити, але й ознайомитися з визначними пам'ятками Греції. Детальнішу інформацію про готель можна знайти за наступною адресою: eden main www.eden.gr Організаційний внесок – 50 євро Вартість проживання: ROOM TYPE COMFORT Ground floor DOUBLE На поверсі SINGLE €65 €75 TWIN €80 €90 TRIPLE €110 • Ціни за день за кімнату FB basis, тобто зі сніданком, обідом та вечерею. Обід та вечеря супроводжуються 1\4 л вина або 1 пивом на людину, графином води. • Якщо хтось бажає мати програму superior, доплачує 20 євро в день. • Програма напоїв all in діє з 11:00 до 23:00 і коштує 15 євро за людину в день. До неї входять безалкогольні напої, соки, пиво, алкогольні local напої (whisky, tequila, red and white wine, campari, gin, vodka, rum, martini), filter coffee, tea та з 15:00 до 17:00 snacks (кекс, печиво) і морозиво. Для бронювання кімнат за цінами, узгодженими організаторами з керівництвом готелю, учасникам Форуму слід до 31 травня 2012 р. звернутись до п. Келлі Панаґопоулос (Kelly Panagopoulos) за електронною адресою: kelly.panagopoulos@eden.gr . При бронюванні готелю треба обов'язково зробити примітку англійською мовою "V Forum of Ukrainian Diaspora in Greece". Що стосується перевезення учасників від аеропорту до готелю, бажаючі можуть скористатися послугами туристичної компанії Muzenidis Travel, з якою Товариство досягло наступної домовленості: Аеропорт – готель: Таксі (максимум 3 чол.) - 35 євро Автобус (на 50 чол.) - 200 євро Міні-автобус (на 8 чол.) - 50 євро Міні-автобус (на 4 чол.) - 40 євро Про дати і час прильоту та відльоту, а також про необхідність трансферу просимо зголоситися за електронною адресою Товариства: huth@ukrgrdumka.gr. Увага: Представникам з України та інших країн, яким необхідно отримати візу Шенген, просимо завчасно звернутися до Товариства за запрошенням. Голова Маслюк Галина Секретар Наконечна Оксана
button IV forum

IV ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ ПІДСУМОВУЄ

Шкільництво – найосновніший пріоритет діаспорної діяльності

Forum-9
Учасники IV Форуму української діаспори в Греції.

Як ми повідомляли, IV Форум української діаспори в Греції пройшов в місті Еретрія на о. Евія з 3-го по 13 вересня 2010 р. Цьогорічний захід проводився за організацією Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» у співпраці зі Світовим Конґресом Українців (СКУ), Европейським Конґресом Українців (ЕКУ) та Українською Радою Миру (УРМ). В ньому взяли участь 29 представників з Канади, Франції, Угорщини, Греції, України.

Основною темою була освіта, отже освітяни з діаспори та України працювали над темами: «Сучасний стан викладання української мови, літератури, історії та географії в Україні та діаспорі», «Практика інтегрованого уроку в системі недільної школи», «Новітні типи уроку і їх практичне використання в системі недільної школи». Модератором освітянської конференції виступав відомий в діаспорних кругах та прекрасно обізнаний з проблемами українського шкільництва за кордоном директор Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова п. Анатолій Висоцький. Було заслухано доповіді філолога грецької, української, російської мов, перекладача з Греції Наталії Басенко «Культурні взаємозв’язки українського та грецького народів", студентки ОКР «Маґістр» за спеціальністю «Мова та література новогрецька» Маріупольського державного університету з України Оксани Басенко «Країнознавство як необхідний елемент інтегрованого підходу до вивченння рідної мови у недільній школі», президента Европейського Конґресу Українців, голови Українського самоврядування Угорщини та голови Товариства української культури в Угорщині Ярослави Хортяні про стан українського шкільництва на теренах Европи та зокрема в Угорщині, директора Української школи ім. В. Сарчука в Гамільтоні, Канада, кандидата філологічних наук, доцента Євгенії Петрової «Роль української діаспори у становленні та розбудові української освіти в Канаді» директора української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», секретаря Товариства «Українсько-грецька думка» Оксани Наконечної «Стан українського шкільництва в Греції», директора ЗНЗ «Міжнародна українська школа» (МУШ) Людмили Іванової з України з презентацією очолюваного навчального закладу, заступника  директора ЗНЗ МУШ Галини Пархоменко «Одинадцятирічна освіта і Болонська система навчання в Україні», заступника директора ЗНЗ МУШ Оксани Воронецької «Особливості викладання української мови та літератури в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ, автора підручників з історії, кандидата історичних наук Олександра Гісема «Особливості викладання історії України в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ Світлани Нестеренко «Виховний процес у недільній школі. Збереження та виховання українців в новому середовищі», заступника головного редактора видавництва «Педагогічна преса», члена географічного товариства України і члена правління Асоціації вчителів географії України Валентини Бойко «Особливості навчання географії України в недільній школі», Даріани Т.-Блохин з Мюнхена «Українознавча наукова діяльність акад. проф. Ю. Бойка-Блохина в Людвіґ-Максиміліянс Університеті», кандидата педагогічних наук, доцента кафедри грецької філології Маріупольського державного гуманітарного університету Юлії Короткової «Забезпечення полікультурної освіти в Греції та Україні», а також проведено майстер-клас «Лялька-мотанка» методистом з історії ЗНЗ МУШ Світланою Нестеренко.

Під час обговорення ситуації, що склалася в середовищі українського діаспорного шкільництва було виділено неоднорідність проблем для різних країн, а саме, для автохтонного українського населення та нацменшин Центральної та Східної Европи і Балкан, як наприклад, Польщі, Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії тощо, для країн давнього поселення українців - Америка, Канада, Австралія, західна Европа, та представників останньої четвертої хвилі еміґрації, які частково долучилися до старих діаспорних організацій, де вони існували, або створили нові організації і школи при них.

Гарячі протиріччя виникли в обговоренні діяльності на европейських теренах Міжнародної Української Школи (МУШ). Цей державний проект, створений міністерством освіти України три роки тому на прохання українських громадських організацій Европи, широко презентувався серед нової хвилі міґрації як державний проект, що забезпечить українським дітям за кордоном отримання повноцінного атестату про середню освіту. Безумовно, дуже актуальний на даний момент проект МУШ повинен був допомогти українським дітям здобути освіту, дати можливість поступати в вищі навчальні заклади чи України, чи за кордоном. На жаль, в процесі діяльності не все складалося так гладко, як початково представлялося. Звісно, кожний початок складний і всі мають бути готові до подолання труднощів, що виникають. Поза чисельністю зрозумілих технічних деталей, заснувавши та прорекламувавши МУШ, український уряд майже з самого початку виявив неспроможність забезпечити її діяльність фінансово, звернувшись таким чином до українських громадських організацій, шкіл та безпосередньо батьків з проханням фінансування. Непосильний тягар в наступний раз ліг на плечі і так знедолених, заморених безробіттям, кризою і тяжкою працею українських міґрантів. Але це, як виявилося незабаром, було тільки півбіди. З метою отримання завітного паперу з гербовою печаткою в Европі почали «плодитися» комерційні навчальні заклади, єдиною метою яких є одне - атестат. Внаслідок цього на даний момент українське шкільництво в Европі перебуває під серйозною загрозою. Адже мета кожної української спільноти поза межами рідної землі є, перш за все, збереження мови та національної самоідентичності. І саме через недільні школи представники всіх етносів у світі зберігають свою самобутність і збагачують культуру країни проживання.

Отже, під час освітянської конференції Форуму було висловлено велике занепокоєння фактом, що в чисельних комерційних школах, що як гриби розплодилися на европейському просторі єдино для співпраці з Міжнародною українською школою, не надається значення патріотичному вихованню дітей в християнському українському дусі, не прищеплюється любов до рідної мови, літератури, звичаїв та прадавніх традицій українського етносу, не викладається правдива історія української нації та її героїв та не відзначаються визначні для українського народу дати і свята. Таким чином, і так зденаційовані десятиліттями радянського панування українці, що складають основну масу нової хвилі міґрації, не зможуть ні зараз, ні в майбутньому ідентифікувати себе в іноземному середовищі, відстоювати свої права та достойно представляти Україну в світі. Українські школи за кордоном, настоюють представники української діаспори, мають святий обов’язок виховувати достойну зміну, що продовжуватиме розбудовувати українську справу в усьому світі. Світ повинен знати правду про багатостраждальну історію українського народу, про столітні гоніння та заборони, про систематичне винищення українського селянства через штучний Голодомор, про тотальне винищення української інтеліґенції, про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність своєї Батьківщини тощо. Українська діаспора завжди була і продовжуватиме залишатися основним провідником української ідеї в світі.

Представники діаспори схвильовані також останніми подіями в Україні і, особливо, в сфері освіти, коли посаду міністра освіти обійняв відкритий україноненависник Дмитро Табачник, що чи не щодня шокує українську світову спільноту своїми необґрунтованими, а часто відверто брехливими заявами. Перед українськими освітянами за кордоном стоїть важливе питання – чи можлива подальша співпраця і в якій мірі з міністерством освіти України? Чи не спробує сьогоднішня офіційна Україна насадити в українському закордонному просторі викладання спотвореної радянською пропагандою історії України? Чи піклуватиметься про збереження української мови в діаспорі, відколи намагається правдою-неправдою надати російській мові статус другої офіційної мови в самій Україні?

Велика кількість питань стоїть зараз як перед освітянськими фахівцями в діаспорі, так і в Україні. Весь спектр цих питань було порушено на конференції IV Форуму. Приємно, що освітяни з України щиро готові шукати шляхи розв’язання існуючих в діаспорі проблем. Це дуже важливо, так як самим діаспорянам в чужоземному середовищі це дуже важко робити. Але їм це вдавалося досі і, хочеться вірити, буде вдаватися і надалі. Незважаючи на зміни урядів, політики чи вподобань кожної наступної влади в Україні.

Результатом конференції стала прийнята Резолюція, яку організаторами Форуму було надіслано до міністрества закордонних справ та міністерства освіти України. Дирекція МУШ передала українській недільній школі при Товаристві «Українсько-грецька думка» комплекти літератури для молодшої школи, методичну літературу для старшої школи, а також атласи та карти з географії України, компакт-диски та мультфільми в допомогу вчителям недільної школи.  Евгенія Петрова передала для потреб Товариства та школи канадські зразки підручників для недільної школи, методичні посібники з методики викладання історії Валентини Курилів (Канада) та компакт-диски з кінострічками історичного змісту "Між Гітлером і Сталіним" та "The Soviet Story". В роботі конференції взяли участь всі вчителі української недільної школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка».

Українській нації – бути!

Istorychni_besidy
Посол України Ю. Щербак та історик О. Гісем.

Усі ці болючі питання продовжували обговорюватися учасниками Форуму під час історичних бесід, основними темами яких були: «Україна між Европою та Росією», «Українській нації - бути. Проблеми сучасного націєтворення та шляхи до їх подолання». Цьогорічні бесіди перетворилися на справжні дискусії, що торкнулися не лише сучасного стану справ в Україні, нових глобальних реалій та місця України в світі, але й історичних питань, що викликають протиріччя у трактуванні. Жваве зацікавлення викликали у присутніх виступи відомого українського дипломата, Посла України Юрія Щербака, який теж висловив велике занепокоєння за подальшу долю України. Свою позицію щодо історичних тем та сучасних подій в країні висловив також автор підручників історії, кандидат історичних наук Олександр Гісем. За високим рівнем зацікавленості та браком часу на обговорення, було заплановано додаткові дві зустрічі поза запланованою програмою, на одній з яких було переглянуто фільм "Між Гітлером і Сталіном". Посол України Юрій Щербак подарував організаторам свою останню книгу роздумів, порівнянь, передбачень, статтей та виступів за 2003-2010 рр. «Україна в зоні турбулентності: демони минулого і тривоги ХХІ століття», що вийшла цього року у видавництві «Український письменник».

Заключне слово, спроектоване в майбутнє

Заключну сесію IV Форуму української діаспори в Греції, яка відбулася ввечері 10 вересня, розпочав один з наймолодших учасників Віктор Ващенко з Києва, який прочитав поезію Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Привітавши присутніх та передавши вітання від голів усіх організацій-членів Европейського Конґресу Українців, які дуже вболівали за роботу Форуму, а також вітання від колективу Міжнародного Інституту Освіти та Культури «Львівська політехніка» та особисто його директора пані Ірини Ключковської, голова Товариства «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк запросила до слова Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова.

Forum-6
Віктор Ващенко декламує Шевченка.

Привітавши присутніх пан Шкуров підтвердив зацікавленість Посольства у розбудові належної співпраці з організаціями українців у країні перебування, а також наголосив на тому, що Посольство і він сам особисто є відкритими для обговорення усіх проблем, що хвилюють українську громаду та потребують участі посольства для їх вирішення. Пан Посол особливо виділив важливі аспекти консульського захисту громадян України в Грецькій Республіці, що «передбачають врахування наступних специфічних факторів: особливості ринку праці Греції – країни-реципієнта трудових мігрантів; вагома роль грецьких операторів на ринку міжнародних морських перевезень і, у цьому зв‘язку, працевлаштування значної кількості українських моряків на суднах грецьких судновласників; географічне

Forum-7
Посол України в Греції Володимир Шкуров.

положення Греції та використання її територіальних вод міжнародними злочинними угрупованнями (до складу яких, на жаль, нерідко входять і громадяни України) для перевезення до держав Євросоюзу нелегальних мігрантів з країн Близького Сходу та Північної Африки». Надзвичайно важливою вважає пан Посол співпрацю Посольства та українців Греції в сфері освіти та культури: «...Наші з вами завдання щодо покращення іміджу України за кордоном і популяризації в країні перебування української культури повністю співпадають. Хотів би відзначити готовність Посольства максимально сприяти вдосконаленню цієї співпраці, в тому числі і силами культурно-інформаційного Центру, що діє при Посольстві України в Греції». Зворушливими і прекрасними прозвучали останні слова нового Посла України в Греції: «І на останок… Я дуже хотів би завершити своє привітання уривком із «Думок нарозхрист» Павла Загребельного, який, на мій погляд, гармонує з нотою нашого сьогоднішнього зібрання.

«Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі; небо хмарніє від птаства, червоновишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над посереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно устає в небо псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: «О люди, люди небораки…» і дух рве до бою, і діти просять «моні!», а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, «леліє, віє, ласкавіє», і небо пахне сміхом.

Мова вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла і зарясніла?

Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільоннокрилим птаством? Мово! Течеш вільно, як Ріка. «Тече вода в синє море, та не витікає…» А на ній човни золотії: звуків, слів, мови – із сивої-сивої Давнини причалюють човни золотії…» (П.Загребельний «Думки нарозхрист». 2. Мова, стор. 23).

Наступним до аудиторії звернувся Посол України, представник Української Ради Миру Юрій Щербак, який привітавши присутніх і подякувавши за чудову організацію Форуму, вручив від імені першого Президента України Леоніда Кравчука почесні грамоти «За вагомий внесок у миротворчу справу в ім’я утвердження миру, гуманізму та справедливості, активну громадську діяльність, спрямовану на розбудову українсько-грецьких відносин, згуртування української громади, високий патріотизм та відданість Батьківщині» голові Европейського Конґресу Українців Ярославі Хортяні, голові Комітету «Україна 33» Ґені Кузен, а також членам Ради правління Товариства «Українсько-грецька думка» Вікторії Юрині та Оксані Наконечній.

У своєму виступі Президент Европейського Конґресу Українців, перший заступник Президента Світового Конґресу Українців, голова української громади Угорщини пані Ярослава Хортяні зазначила, що взяла участь у всіх чотирьох Форумах української діаспори в Греції і наголосила на їх важливості та вдалому форматі проведення, подякувала за віддану працю грецьких українців та Товариства «Українсько-грецька думка», яке є складовою організацією ЕКУ та СКУ, в розбудову української справи. Пані Хортяні зазначила, що дві найважливіші надбудови українських організацій, Світовий та Европейський Конгреси Українців, сьогодні як ніколи діють об’єднано та злагоджено на користь усіх українців світу та України. Виклики сьогодення є великими і тільки наша спільна праця та велика згуртованість можуть дати необхідний результат, зазначила пані Хортяні, наголосивши, що і цьогорічний Форум є результатом спільних зкоординованих дій, не зважаючи на складну ситуацію в світі.

Ключовим моментом заключної сесії IV Форуму був виступ Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, який привітавши присутніх та подякувавши організаторам, доповів про засади діяльності найголовнішої надбудови українських організацій світу, Світового Конґресу Українців та окреслив його мету, завдання та напрямки діяльності на наступні роки.

Після закінчення виступів Галина Маслюк представила присутнім запропоновану Резолюцію Форуму, яку було схвалено, а також зачитала прийняту Резолюцію освітянської конференції. Обидва документи надіслані до Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти України.

Forum-12
Посол України В.Шкуров, президент СКУ Е.Чолій, президент УГД Г.Маслюк, відома українська
художниця О.Чаус.

В заключення голова Товариства «Українсько-грецька думка» від імені українців Греції, співорганізаторів – Світового Конґресу Українців, Европейського Конґресу Українців та Української Ради Миру подякувала всім, хто долучився до роботи Форуму, хто вболіває за українську справу та відчуває особисту відповідальність за майбутнє української нації. Голова Товариства подякувала членам Товариства, подружжю відомої української художниці Греції Оксани Чаус за створення цього року нового логотипу Товариства, а також за фінансування футболок для всіх учасників з логотипом IV Форуму. Наша непоборність – в єдності українців усього світу, зазначила Галина Маслюк, закликавши усіх присутніх заспівати разом гімн України.

Forum-13
Відома піаністка, вокаліст Медея Ясоніду.

Після урочистої церемонії учасники та гості IV Форуму мали можливість насолодитися прекрасною красичною музикою, а також українськими народними піснями у виконанні членів Товариства Медеї Ясоніді, народженої в Україні в сім’ї понтійських греків, видатної вокалістки та піаністки Греції, Романа Садовського, прекрасного українського тенора з Івано-Франківщини, а також їх колеги Даніели Кліхової з Чехії, яка впродовж багатьох років радує українську громаду Греції дружнім відношенням та блискучим виконанням українських творів.

Позаду напружена робота, гострі дискусії, документи та важливі рішення. Залишилися в пам’яті багатогодинні вечірні обговорення, переживання, але й море сміху, тепла, курйозних випадків та жартів. Дружня українська родина поповнилася новими облич

Forum-14
Учасники Форуму в останній день прощання.

чями. Позаду завжди сумні хвилини розставання. Але попереду нові радісні зустрічі.

Серед гарячки останніх днів дзеленчить дзвоник, приємний жіночий голос з Канади питає: «Слухай, Галино, чи ви вже вирішили з наступним Форумом?». Не знаємо, плакати чи сміятися, але впевнено знаємо, що гостинна грецька земля завжди чекає на своїх друзів-українців і доказала це вкотре.

Галина МАСЛЮК,
Світлини Оксани ЧАУС (Греція), Валентини БОЙКО (Україна), Евгенії ПЕТРОВОЇ (Канада).
Forum-1 Forum-2 Forum-4 Forum-5 Forum-10
Forum2 Forum-102 Osvita-11 Osvita-16 Osvita-17
Osvkonf-Zhenia_Desktop_Resolution Osvkonf-1_Desktop_Resolution Osvita-12 Osvita-2_ Osvkonf-2_Desktop_Resolution
Osvita-18 Osvita-3_ Forum3 Eretria-9 Eretria-2
Eretria-1 Eretria-3 Eretria-12 Akropol_ Motanka-2
Eretria-6 Eretria-15 Eretria-16 Eretria-4 Motanka-3
Ostanni-5 Ostanni-1 Ostanni-2 Ostanni-3 Ostanni-4

РЕЗОЛЮЦІЯ освітянської конференції IV Форуму української діаспори в Греції

2.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції рекомендують СКВОР та освітянській комісії ЕКУ дослідити стан українського шкільництва в діаспорі.

3.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції рекомендують президії ЕКУ та її освітянській комісії підготувати проект Договору про співпрацю з Національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова щодо навчально-методичної підтримки діяльності українського шкільництва.

4.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції вважають за доцільне продовження роботи з Міжнародною українською школою за умови прозорості організації навчального процесу, збереження повної автономії українських діаспорних шкіл, обумовлення платних послуг у діяльності МУШ.

5.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції звертаються до освітянських видавництв в Україні «Педагогічна преса», «Шкільний світ» тощо щодо поширення в Україні інформації про українське шкільництво діаспори.


РЕЗОЛЮЦІЯ IV Форуму української діаспори в Греції

1.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції занепокоєні сучасною ситуацією, що склалася в Україні, і підтримують Меморандум про важливі питання, що стосуються України та української діаспори від Світового Конґресу Українців від 17 червня 2010 р., який додається.

2.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції приймають доповідь Президента  Світового Конґресу Українців п. Евгена Чолія, проголошену 10 вересня 2010 р. на офіційному закритті Форуму, за основу позиції стосовно сучасних подій в Україні та стосовно напрямів своєї майбутньої діяльності.

3.   Учасники  IV Форуму української діаспори в Греції приймають Резолюцію освітянської конференції, яка працювала в рамках  IV Форуму. Додається.