ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ. ГЛУШКО (ШЕПЕЛЮК) МАРГАРИТА
ГЛУШКО (ШЕПЕЛЮК) МАРГАРИТА - 13 років (2.09.2005). Має ще 2 сестер та 2 братів:
Женев'єва (6 р.), Домініка (9 р.), Віталій (16 р.) та Денис (17 р.). Її зріст: 158 см; Розмір взуття: 36-37.
Її вітчим, Шепелюк Олексій Борисович, до моменту загибелі повністю замінив дівчинці батька, виховув її, як свою рідну. Майор Шепелюк був командиром зенітно-ракетної батареї зенітного ракетного-артилерійського дивізіону. Підрозділ майора Олексія Шепелюка брав участь у боях під Іловайськом. Після здобуття Іловайська він дістав завдання увійти до групи підсилення підрозділів Збройних сил на передовій, але саме у цей час через кордон перейшли озброєні підрозділи російських військ, які відразу ж відкрили вогонь на ураження по українських військових. Підрозділи українських захисників швидко опинились у оточенні, а їхня бойова техніка була виведена з ладу. За цих умов Олексій Шепелюк разом із іншим офіцером — командиром зенітно-ракетного дивізіону Олексієм Кондесюком прийняв рішення — щоб не потрапити в полон, піти на прорив оточення. Але під час виходу з оточення підрозділ українських військ потрапив у засідку. Більшість групи прориву дістала важкі поранення, у тому числі й командир підрозділу Олексій Кондесюк. Олексій Шепелюк спробував урятувати бойового побратима, але при наближенні до свого товариша сам дістав важкі поранення. Офіцерів оточила група з 12 російських десантників. Не бажаючи здаватись у полон, українські офіцери підірвали себе гранатами разом із путінськими вояками. Оскільки тіло Олексія Шепелюка не було знайдено, тривалий час він вважався зниклим безвісти. Полеглий герой був похований як невідомий у Дніпропетровську, і лише 13 липня 2015 року Олексій Шепелюк був ідентифікований за аналізом ДНК.
Після ідентифікації полеглого воїна Олексія Шепелюка було урочисто перепоховано у його рідному Ніжині.
Удома в Олексія Шепелюка залишились батьки, дружина та п'ятеро дітей.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Про себе Маргарита говорить так: "я звичайна дівчина, навчаюсь у школі та відвідую гуртки. А ще дуже люблю свою родину. Люблю заплітати своїх менших сестричок”. Дівчина уже у 8-му класі. Загалом навчання їй дається легко, тому вона чудово справляється з усіма предметами і є «хорошисткою». Зі шкільної програми найбільше до вподоби малювання, фізичне виховання, трудове навчання, біологія та українська мова, трохи складніше з алгеброю та геометрією.
Маргарита відвідує школу мистецтв, зокрема уроки малювання, які захопили її повністю, адже там вони не лише малюють, а й роблять різноманітні творчі роботи, про які вона каже: «назавжди в моїй пам’яті залишиться одна із робіт на конкурс, це «Різдвяний Ангел», яку я робила кілька місяців, і найбільшою несподіванкою було те, що вона зайняла 1-е місце зі 171-ї роботи».
Окрім того, дівчина із-задоволенням відвідує гурток технічного дизайну. Багато речей вона виготовляє власноруч (шпильки, зажими для волосся, скриньки та рамки для фото), вчиться самостійно робити модні зачіски. Саме з цими захопленнями і пов’язує свій вибір майбутньої професії - мріє бути або професійним дизайнером зачісок, або флористом, а також марить коли-небудь побувати на показі мод за кордоном.
Зі знаменитостей Маргариті до вподоби співак Монатік, хотіла б зустрітися з ним особисто, так як дуже подобаються пісні в його виконанні. Серед героїв книжок та фільмів симпатизує Гаррі Поттеру та його друзям.
Маргарита дуже любить тварин, особливо котиків, собачок та морських свинок. Раніше мала дві морських свинки Масяню та Веню, котів Беллу та Іксика і декоративних кроликів. Тепер улюбленицею сім’ї є кицька яка тимчасово у них мешкає, її звати Лола, породи сфінкс, і нещодавно вона привела двох чудових кошенят.
Маргарита свідомо говорить, що авторитетом для неї можуть бути лише люди, які власним розумом та працею, а головне чесно, змогли досягнути своїх цілей та здійснити найзаповітніші мрії, і у яких завжди є чому повчитись. Для юної красуні такими людьми є мама Шепелюк Марина та полеглий татко Олексій. Саме з них дівчина бере приклад в усьому: спілкуванні, відношенню до навчання та праці, людей, тварин, природи та загалом до життя.
Про свою маму Маргарита говорить із захопленням та гордістю: “моя мама завжди рада прийти на допомогу нам та іншим. Вона відкрита новим знайомствам, узагалі всьому новому, готова сама вчитись чомусь цікавому та корисному. Вчить бути чесною.Мама у нас строга та досить вимоглива, але водночас підтримує нас в усіх починаннях, поразках та досягненнях.” Дівчина дуже любить свою родину, мріє, щоб усі були здоровими та щасливими. Марго тішиться, що у них така велика сім’я і вони усі досить різні та мають різні уподобання. Найголовніша у сім’ї , звісно, мама, але і старшого брата Віталика, якому так рано довелося подорослішати та стати єдиним чоловіком у сімействі, поважають усі та слухають. Свою найдорожчу матусю донечка завжди готова підтримати посильною допомогою по дому та обіймами, і головне, вона намагається її не хвилювати та не засмучувати.
Між іншим, у сім’ї Шепелюків кожен має свої обов’язки. Маргарита залюбки миє посуд, прибирає вдома, готує їсти, розвішує та знімає попрану білизну, допомагає молодшій сестричці з уроками. При потребі вона може посидіти з двома своїми сестрами, меншими за віком, оскільки серед дівчат Марго найстарша. А є ще і старший брат Денис з татового першого шлюбу, котрого Марго завжди рада бачити та спілкуватись.
Про Україну дівчинка говорить цілком серйозно та виважено: “це моя Батьківщина, за незалежність якої віддав життя мій любий татко, якого нам усім дуже не вистачає. Дуже хочу щоб війна скоріш припинилася, і щоб в нашій країні більше нічого не руйнувалося. Ні споруди, ні людські долі. І щоб ми усі крокували тільки вперед з вірою в те світле майбутнє, яке для нас виборюють”.
Каже, що політиком бути не хоче, їй більше до вподоби творчі професії. Хоча, свідомо та розсудливо, як для свого юного віку, Маргарита сприймає політичне життя України, каже, що треба змінити тих, хто не може керувати країною, на молодих, розумних, чесних та принципових людей, яким рівень життя українців та авторитет країни на світовій арені не байдужий. І тоді вони зроблять цікавішим навчання у школі та удосконалять нашу медицину. І саме основне, зупинять ту війну, яка несе такі страшні втрати та горе у наші родини.
Маргарита завжди відкрита для спілкування, а інформація про вітчима дівчини є у Книзі пам’яті: http://memorybook.org.ua/28/shepeluk.htm
Руслан Теліпський і його «Монументальна Шевченкіана» в Греції
У його колекції – понад тисяча власноручно зроблених світлин різноманітних пам’ятників Шевченку, до кожного монументу він приїздив вклонитися особисто. Ще зовсім нещодавно Руслан Теліпський реалізовував патріотичну ходу до могили Кобзаря під назвою «Тарасів Дороговказ», вийшовши на День Незалежності до Канева з прифронтового Слов’янська. Даний шлях, що простягнувся на 800 км через території семи областей Лівобережної України, був подоланий незвичним мандрівником-шевченкознавцем за 28 днів. А нині – він вже завітав до Греції, аби не тільки вперше побачити у Мандрі новий пам’ятник Світочу нашої нації, але й щоб поспілкуватися з нашою громадою.
7 жовтня 2018 року, Асоціація української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”, у співпраці із українською церковною громадою міста Атени, провела зустріч для діаспори з автором мистецького проекту «Монументальна Шевченкіана» – паном Русланом Теліпським. Цей проект представляє найунікальнішу в світі персональну фотоекспозицію найкращих пам’ятників з понад 1300 монументальних творів Кобзарю, які були досліджені автором та особисто сфотографовані в Україні та на 5-ьох континентах планети у 30 країнах світу... Цифра і географія подорожей заради Шевченка – справді вражає, все це було зібрано за понад 15 років кропіткої подвижницької діяльності...
За поглядами німецького філософа Імануїла Канта, уявлення людини про простір та час безпосередньо відноситься не до реального емпіричного світу речей або подій, а швидше за все є тим духовним інструментом, завдяки якому людина пізнає світ.
І дійсно, всі хто був присутній сьогодні на мультимедійній лекції пана Руслана, ніби реально втратили відчуття простору та часу. Переносячись з одного століття в інше, з одного континенту на інший, слухачі, затамувавши подих, дізналися багато нового про життя Шевченка, значення його величі у справі національного відродження.
Під час зустрічі Руслан Теліпський з легкістю розкрив сутність шевченківського феномену – наш Кобзар продовжує й надалі бути прикладом самопожертви мільйонам українців, котрі були, є і будуть на захисті своєї Вітчизни. «На прикладі Тараса Шевченка можна легко простежити всю унікальність українського народу, який дуже довго боровся за волю та мирне співіснування у лоні незалежних та рівноправних країн світу. А зараз під час неоголошеної війни з російськими окупантами – слова Шевченка з вуст українців звучать ще гостріше та радикальніше, ніж будь-коли раніше за часів новітньої історії України», – зазначив шевченкознавець.
Однією з найвищих точок визнання величі людини, розказував лектор, є присутність цієї постаті у пам’ятниках. І найбільшу кількість монументальних споруд в Україні, зовсім не дивно, що встановлено саме титанові народної думки – Тарасу. І що цікаво – всю унікальність нашої нації можна прослідкувати на прикладі Шевченка у вимірі його вшанування вдячними нащадками – тобто нами!
Руслан ознайомив слухачів із загальною кількістю кобзаревих скульптур, порівнюючи увічнення Шевченка за масштабністю як з іншими найвідомішими співвітчизниками, так і з величними постатями нашої планети в інших країнах. Цікаво було побачити історичну географію пам’ятників Кобзаря в Україні й у світі, а також почути про значення пам’ятників Тарасу Шевченку в патріотичному вихованні молоді. Окремою цікавинкою була демонстрація за допомогою проектора найцікавіших та найоригінальніших монументів Кобзарю по всьому світі і розповіді про людей, які присвятили прославленню Шевченка свої найкращі творчі роки, а інколи і життя…
Атенська громада сьогодні вкотре осмислила постать Кобзаря як духовного батька нескореного українського народу! Особливо були приємні миті, коли діаспоряни неочікувано ніби побували вдома, побачивши на лекції свого Кобзаря у бронзі чи камені зі своєї рідної сторони, дізнаваючись принагідно історію створення даного монументального об’єкта.
Протягом 15-ти років, працюючи над базою даних скульптурної шевченкіани, авторові вдалось нарахувати близько 2000 монументальних згадок про Шевченка. Це окрім пам’ятників – стели, пам’ятні знаки, погруддя, верстові стовпи, барельєфи, обеліски тощо. Цікаво було громаді довідатись, що пам’ятники Кобзарю встановлені у понад 40 країнах світу. У нас у Греції, до речі, їх аж 3, і всі були урочисто відслонені вже після здобуття Україною незалежності. В США - 18. Канаді - 16, Казахстані - 15. Між іншим, саме в цій азіатській країні був встановлений перший пам’ятник Шевченкові – ще в далекому 1881 році! Цікаво, що пана Руслана, як дослідника монументальної спадщини Кобзаря, дуже важко здивувати. Одначе, пан Юрій Вишневський таки спромігся це зробити, розказавши про невідомий досі мандрівнику пам’ятник Кобзарю на півдні Арґентини, який він бачив на власні очі. Так що пан Руслан вже мріє про нову подорож до Південної Америки.
Руслан Теліпський з представниками Асоціації
"Українсько-Грецька Думка" Лєною та Вадімом Хіміч,
Вікторією Тимчишин в м. Мандра (Аттика)
біля третього пам'ятника Кобзарю в Греції.
Автор Шевченкіани прагне згодом видати та залишити для нащадків унікальне своє дослідження Шевченка у пам’ятниках, яке за масштабністю скульптурного увічнення у світі нікому не поступається і гідно конкурує із найвідомішими постатями планети, котрим також встановлена велика кількість монументів на Землі (Жанна д’Арк, Джордж Вашингтон, Ян Павло ІІ, Сімон Болівар та ін.), а за естетичністю та багатьма іншими показниками навіть суттєво випереджає! Тому він, при першій можливості, мандрує Україною і світом, аби закарбувати на камеру усі меморіальні об’єкти Кобзаря і зібрати усі відомості про митців і громади, що встановили пам’ятники в своїх містах, селах чи столицях інших країн!
У Греції, як вже було зазначено, є 3 пам’ятники Кобзареві. Руслан вже мав змогу на запрошення голови Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" пані Галини Маслюк, перебувати в 2012 році у нашій еллінській країні. Саме тоді він відвідав бронзові скульптури Кобзаря в Атенах та Зографу, які постійно тепер експонує на своїх фотовиставках. А сьогодні відвідав ще й Тарасове погруддя у Мандрі, яке було встановлено у важкі для України травневі дні 2014 року.
Під час свого перебування в Греції пан Руслан розповідатиме про свою мандрівну Шеченкіану, адаптувавши насичену на дати та географічні локації лекцію, для дитячого сприйняття, для учнів українських недільних шкіл в Греції, їхніх друзів, та дорогих гостей - діточок з України, які втратили своїх татусів у загарбницькій війні, що веде зараз проти рідної України сусідня країна, Російська Федерація. Усі разом, з вчителями та батьками, перебуватимуть в таборі "Ми - нащадки козацької Слави", який за організацією Асоціації "Українсько-Грецька Думка" та у співпраці з Українсько-Грецькою спілкою дружби "Фарос", проходитиме 12-14 жовтня 2018 року на Пелопоннеському півострові.
13 жовтня 2018 року українські діаспоряни Греції та гості з України візьмуть участь у великому заході - Першому фестивалі "Зустріч світового Еллінізму" під гаслом "Усі разом - можемо", який відбудеться на стадіоні Аполлона в столиці Пелопоннесу - Патрах, район Перівола. Фестиваль проводиться Українсько-Грецькою спілкою дружби "Фарос" у співорганізації з Периферією Західної Греції, за участю представників уряду Греції, органів місцевого самоврядування, церкви, дипломатичних місій на півострові, депутатів, а також підприємницьких, мистецьких та літературних кіл Греції. Зокрема, фестиваль благословить Митрополит Патри Хрисостомос, участь у заході візьмуть генеральний директор Генерального секретаріату для греків зарубіжжя МЗС Греції п. Міхаліс Коккінос, Тимчасово повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко, голова Обласної державної адміністрації Пелопоннесу п. Апостолос Катсіфарас та інші.
Від імені української діаспори у Греції висловлюємо щиру вдячність Руслану Теліпському за цікаву мультимедійну презентацію та за його велике подвижництво. Бажаємо відвідати усі Тарасові пам’ятники в світі, щоб його Шевченкіана - справді цікаве дослідження про унікальну монументальну спадщину Кобзаря, стала гордістю та здобутком вірних нащадків Тараса Шевченка в усіх куточках планети.
Пресслужба Асоціації "Українсько-Грецька Думка".
Біля третього памятника Кобзарю в Греції (Мандра Аттики)
Перший дзвоник біля Кобзаря в Атенах (Асоціація "Українсько-Грецька Думка". Фотосесія)
Я хочу сказати простими словами Про те, що турбує мене вечорами. Про те, як в думках я малюю картину, Якою я бачу свою Україну! 15 вересня в парку Гуді, учні та вчителі Української недільної школи, що діє при Асоціації "Українсько-Грецька Думка" гарно та весело розпочали Новий навчальний рік. Перший дзвоник дзвінко лунав на весь парк Дружби, що в Зографу, Аттики. Це найулюбленіше місце українців, адже тут стоїть наш Кобзар. Учні з великою пошаною поклали квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, та прочитали вірша “Якою бачу свою Україну!”. Всі дружно та з великим бажанням провели соціальний флешмоб "Моя Батьківщина". Відбулася презентація України, яку представляли діти українських емігрантів, котрі мали змогу відвідати люблячу неньку Україну влітку. Отець Дмитро вділив Божого Благословення учням, батькам та вчителям школи. Окрім отця, почесними гостями свята була сестра Герарда та консул Максим Тьокін. В кінці дня ласували смачними українськими стравами та солодощами. Бог нам в поміч!
Перший дзвоник біля Кобзаря. "Моя Україна" в Атенах!
Дорогі друзі! Українська недільна школа при Асоціації "Українсько-Грецька Думка"
запрошує на свято Першого дзвоника, яке відбудеться
в суботу, 15 вересня 2018 року о 17.00
традиційно в парку Гуді біля пам'ятника Т. Г. Шевченку.
В рамках свята відбудеться презентація дитячих враженнь "Моя Україна".
"Українсько-Грецька Думка" на Першому світовому форумі українознавчих суботніх та недільних шкіл у Львові. 17-22 серпня 2018
"Рідна мова на чужині ще милішою стає"- писав колись Павло Грабовський. І в цьому переконалися українці, які з різних причин опинилися за межами Батьківщини. Тому, де б не жили наші люди, в сусідній країні, чи на іншому континенті, обов'язково засновували школи, щоб не забувало нове покоління рідної мови.
Цього літа, наче лелеки, що повернулися з вирію, вчителі українських шкіл з тридцяти шести країн світу, з'їхалися до Львова на Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК).
Прилетіли "лелеки" і з Греції. Від нашої школи, що при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", було аж п'ятеро делегатів: вчителька української мови та літератури Любов Грабна, вчителька географії Олена Хіміч, вчителька початкових класів Вікторія Тимчишин, вихователька дитячого садочка Наталія Смоляник, а також секретар Асоціації Наталія Ананевич.
Учасників Форуму вітали дружина Президента України, голова Українського культурного фонду, голова Фонду Порошенка, Марина Порошенко; міністр освіти і науки України Лілія Гриневич; начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України Лариса Дір; голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка; голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин; д-р наук, професор, ректор Національного університету "Львівська політехніка" Юрій Бобало, народний депутат України Оксана Юринець.
Владика Йосип Мілян, єпископ Української Греко-Католицької Церкви та о. Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії Української православної церкви Київського патріархату, вділили Боже Благословення учасникам Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл.
Відразу після урочистостей взялися до праці, розпочав роботу круглий стіл "Українська мова за кордоном, сфери функціонування", де обговорювалися питання: мовна ситуація у країнах проживання української діаспори та трудових міґрантів; діяльність українських осередків за кордоном: історія їхнього створення та проблеми сьогодення; взаємодія суботніх (недільних) шкіл із науковими інституціями; питання підтримки з боку громадськості та влади.
Другий день роботи Форуму розпочався з прзентації українських шкіл за кордоном, де була представлена і наша школа.
Не обійшлося і без приємних зустрічей! А саме з пані Валентиною Бойко, головним редактором видавництва "Рекламна агенція "Освіта України"", членом Українського географічного товариства України та Національної спілки журналістів України, автором шкільних підручників з географії, яка весною на наше запрошення відвідувала Грецію для проведення майстер-класу на тему «Навчання географії України: авторська візія освітньої програми та сучасних способів візуалізації навчального матеріалу".
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи, практикуми, які проводилися протягом наступних днів - все це було надзвичайно захоплююче та повчально. Вчителі, психологи, науковці, ділилися досвідом, знаннями, здобутками. Наприклад, дуже цікавою була презентація пілотного проекту "Нова модель української школи за кордоном" від Катерини Островської, д-ра пед. наук, проф., завідувачки кафедри корекційної педагогіки та інклюзії Львівського національного університету ім. І. Франка.
А під час невеличких перерв завжди можна було познайомитися з дивовижними людьми, знайти нових друзів.
Сюрпизом Форуму стало дефіле, яке подарувала освітянам Люда Сєдова - відома львівська дизайнерка та модельєрка. Українські вчительки з різних куточків планети, раптом перетворилися на моделей. Від нашої громади участь у дефіле взяла вихователька Наталія Смоляник, якій вишиванка дуже личить.
Останній день - екскурсія в Яворів та майсер-клас з виготовлення яворівської іграшки. Розписані власноруч коники вийшли дуже симпатичними.
Та все ж основним нашим здобутком стало розуміння важливості тієї справи, яку ми робимо, а саме: збереження ідентичності українців поза межами своєї Батьківщини, необхідність реформування старої системи викладання, пошуки нових форм і методів навчання, співпраця з іншими школами, обмін досвідом. Тільки так ми зможемо протистояти новим викликам. Тільки так ми зможемо достойно представляти Україну за кордоном. І велике спасибі МІОКу та його директору, кандидату педагогічних наук, доценту, Ірині Ключковській, за надану можливість все це усвідомити!
Вікторія ТИМЧИШИН,
член Ради правління Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, вчителька молодших класів української суботньої школи.
Детальну інформацію про Форум можна отримати на сайті МІОК:
Програма Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл
V Міжнародна конференція «Українська мова у світі» (17.08.2018)
Відкриття Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл (17.08.2018)
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ ШКІЛ ЗА КОРДОНОМ. ОПИТУВАННЯ КЕРІВНИКІВ
Лабораторія творчих ідей: тренінги, майстер-класи → практикуми (18-22.08.2018)
Дефіле освітян світу в сучасному українському вбранні від Дизайн студії «Sophie Maria Syedova» (21.08.2018)
Садочок “Рукавичка” та Недільна школа при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” запрошують на 2018-2019 навчальний рік
Педагогічний колектив Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” вже 17–ть років поспіль піклується про вивчення українськими дітьми в Греції рідної мови, історії та культурних вподобань нашого народу, виховує Ваших дітей в християнському дусі та прищеплює любов до прадавніх українських традицій. Тут панують повага, чуйність, людяність, небайдужість.
Високопрофесійні дипломовані фахівці, хореографи, музиканти сприяють гармонійному розвитку особистісних та інтелектуальних здібностей наших учнів упродовж процесу навчання.
При українській недільній школі діє група дошкільного віку “Рукавичка”, де досвідчена, лагідна та уважна вихователька допоможе сформувати необхідні уміння та навики для навчання у школі. Приймаємо дітей віком від 4-ьох років.
Якщо Ваша дитина пов’язує своє майбутнє з Україною і Вас цікавить український атестат – в нашій школі Ваша дитина зможе отримати атестат Міжнародної української школи (МУШ), з якою ми співпрацюємо з 2007 року.
Позбавлення ліцензії на мовлення Телеканалу "Інтер" вимагають представники української діаспори в Греції
26 липня 2018 року голова Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галина Маслюк разом з членом Ради правління Вікторією Тимчишин під час зустрічі з Тимчасово повіреним у справах України в Грецькій Республіці в приміщенні посольства України в Афінах передали від імені Ради правління Асоціації Звернення щодо протесту продовження Національною радою з питань телебачення та радіомовлення України на 7 років ліцензії телеканалу "Інтер", а також Заяву "Національної ініціативи "Стоп Реванш", активісти якої ведуть боротьбу проти цього каналу з 2016 року.
"Телеканал системно здійснює підривну пропагандистську діяльність, є виразником інтересів Російської Федерації та ретранслює ідеологеми Кремля в Україні, - говориться в Заяві "Стоп Реванш" . - "Інтер" є ще більш агресивною зброєю, ніж телеканал «RussiaToday», що систематично здійснює інформаційну атаку Російської Федерації проти України в інформаційному просторі".Акція відбувається в рамках світової кампанії, спрямованої на абсолютне припинення мовлення антиукраїнського телевізійного каналу на теренах України і охопить максимальну кількість країн, в яких присутні люди українського походження.
"У той час, коли весь цивілізований світ засуджує агресію Російської Федерації, накладає численні санкції, підтримує Україну у війні, протидіє російським інформаційним атакам, зокрема, обмежує трансляцію інформаційного пропагандистського ресурсу «Russia Today», в Україні телеканал «Інтер» вільно продовжує своє мовлення, не дивлячись на численні протести громадськості. Українська діаспора в Греції спрямовує свою основну працю на підтримку воюючої України на міжнародній арені, утвердженні її авторитету та спонуканні міжнародної спільноти у протидії російським ворожим впливам у військовій, економічній, гуманітарній та інформаційній сферах. Неприпустимо, що в Україні діє телеканал, який підриває інформаційну безпеку всередині держави. Таке рішення шкодить іміджу України та послаблює позиції українства в усьому світі", - говориться, зокрема, у зверненні до української дипломатичної установи в Греції, яке громадське об'єднання просить передати на адресу Міністерства закордонних справ України та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України.
Грецькі українці взяли участь у Міжнародному проекті-конкурсі "Тарас Шевченко єднає народи"
Представники Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", а також вихованці Української недільної школи, що діє при Асоціації, взяли участь у Міжнародному конкурсі "Тарас Шевченко єднає народи".
Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» започатковано Послом Миру, Президентом Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», Народною артисткою України Галиною Гілярівною Яблонською.
Проводиться щорічно: березень-травень у форматі «Україна-Світ» за сприяння Міністерства культури України, Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Національної Ради жінок України, Українського фонду культури, Шевченківського Національного заповідника в м. Каневі, Національного музею Тараса Шевченка, Товариства «Знання» України.
Галина Яблонська«Пізнавати Тараса Шевченка – все одно, що підніматися на неосяжно високу гору. Що вище піднімаєшся – то більше відкривається безмежність простору, розширюються горизонти. І захоплює дух, і страшно, і радісно, а до гордої засніженої вершини ще йти та йти…» Галина Яблонська, Посол Миру, Президент Міжнародної Ліги «Матері і сестри – молоді України», Народна артистка України
Проект як вияв стратегії культурної дипломатії ствердив свою доцільність тим, що лише за 2 роки існування об’єднав близько 350 учасників із 40 країн світу, полум’яне слово Шевченка пролунало 44 мовами, зокрема завдяки потужній підтримці конкурсу Посольствами України в Грузії, Таджикистані, Киргизстані, Йорданії та українськими громадами світу.
Понад 62% учасників конкурсу - молодь до 35 років. Наймолодший учасник - 4 рочки, найстарший - 82.
Найпопулярніші твори до прочитання: "Заповіт" - 37 разів, "Садок вишневий коло хати" - 13 разів, "...Ох, не однаково мені" (уривок з циклу "В казематі") - 10 разів.
ЗАКЛЮЧНА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІІІ МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ-КОНКУРСУ
«Тарас Шевченко єднає народи»
8 червня 2018 року о 15.00 відбулася заключна прес-конференція за результатами ІII Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», надалі – Проект-конкурс (Національне інформаційне агентство «Укрінформ», зала 1, 1-й поверх).
Організатори: Укрінформ; Міжнародна ліга «Матері і сестри – молоді України» за сприяння Національної ради жінок України; Міністерства інформаційної політики; Міністерства культури України; Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Товариства «Знання» України.
Запрошені: представники посольств іноземних держав в Україні, посадовці, громадські діячі, доброчинники та учасники проекту-конкурсу за списком (додається).
Стисло. Заключна прес-конференція має на меті привернути увагу суспільства до Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Популяризуючи творчість Тараса Шевченка, проект сприяє входженню України у світовий інформаційний простір, утвердженню та збереженню її незалежності. Під Шевченковим проводом світ починає краще розуміти Україну. Наразі проект функціонує виключно завдяки надлюдським зусиллям членів нечисленного оргкомітету та за сприяння організацій-засновників і людей доброї волі – меценатів різного рівня фінансової спроможності, які, розуміючи державне значення Проекту-конкурсу, підтримують його матеріально.
Автор проекту разом з натхненними ідеєю Проекту членами оргкомітету (які, власне, працюють на волонтерських засадах), ознайомлять присутніх зі здобутками проекту у 2018 році, оприлюднять результати цьогорічного конкурсу та висловлять подяку доброчинникам Проекту-конкурсу. Також буде оголошено головних переможців номінації «Наживо» та дистанційних номінацій «Відеоформат» і «Мій Шевченко», буде відзначено перших переможців цього року в започаткованих Оргкомітетом у 2017 році позаконкурсних номінаціях: «Поза часом», «Пам’ять».
Після нагородження та ознайомлення з відеоматеріалами Проекту-конкурсу передбачається також обмін думками присутніх національних авторитетів, в результаті якого має бути напрацьовано звернення до владних структур щодо доцільності надання Міжнародному проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» статусу державного, з огляду на динаміку його здобутків. Започаткований у 2016 році як громадська ініціатива, проект-конкурс невпинно зростає у масштабах, та вартий того, щоб нарешті здобути підтримку на державному рівні. Шевченкова правда потрібна світові. І ми не маємо права нехтувати цим.
Довідково.
Міжнародна ліга «Матері і сестри – молоді України» та Київський національний університет імені Тараса Шевченка традиційно з 22 по 24 травня 2018 року провели ІІІ заключний етап ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Конкурс за участі конкурсантів – переможців міжнародних і всеукраїнських конкурсів читців ім. Тараса Шевченка, які вибороли право представляти свою країну на заключному етапі Проекту-конкурсу, проходив у м. Києві на базі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Протягом конкурсного дня (22 травня) перегуки Шевченковим словом лунали 34-ма мовами світу у трьох номінаціях: «Читана, співана та театралізована поезія Тараса Шевченка: Наживо», «Відеоформат», «Мій Шевченко: Літературне та Мистецьке втілення», а глядачі могли побачити і осягнути наявну глибінь національного і мовного колориту Шевченкового багатоголосся, яке організаторам за сприяння Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка вдалося зібрати воєдино.
Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» започатковано Послом Миру, президентом Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», народною артисткою України Галиною Яблонською. Конкурс відбувається щорічно з березня по травень у форматі «Україна-Світ» у три етапи, останній з яких проходить у столиці України. Цьогоріч на конкурс подано близько 440 заявок, зокрема 157 відеосюжетів, 68 літературних та 78 художніх робіт з 26 країн світу. За три роки (2016 - 2018) на проект-конкурс надійшло понад 780 робіт з 46 країн (республік) 47-ма мовами світу. Щорічно проектом-конкурсом відзначається від 70 до 100 кращих доробків у п’яти номінаціях. Номінації проекту-конкурсу та інформаційні матеріали – на офіційному сайті проекту: http://shevchenkoup.com
Організаційний комітет: Контакти Автора проекту-конкурсу – Голови Оргкомітету Галини Яблонської: тел.: (068) 709-51-46; (095) 430-70-58; e-mail: yablonska.int@gmail.com. Офіційна сторінка проекту-конкурсу у Facebook: www.facebook.com/ShevchenkoUnitesPeoples.
Список почесних гостей:
Микола Жулинський – український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України;
Ігор Ліховий – державний та громадський діяч, дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог, історик української культури, Перший заступник Генерального директора Шевченківського національного заповідника. Консультант проекту;
Богдан Вуйко – Президент Фундації імені Тараса Шевченка;
Ірина Кондратьєва – керівник Центру виховної роботи КНУ імені Тараса Шевченка;
Людмила Порохняк-Гановська – Голова Національної Ради жінок України;
Василь Кушерець – голова правління Товариства «Знання» України;
Ігор Найда – лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в майбутнє», координатор експертної платформи «ПРО S VІТА», меценат проекту;
Микола Гуменюк – Голова Корпорації «Юрія-Фарм», меценат;
Олег Бойко – Голова спостережної ради ПАТ «ФК «АВЕРС №1», меценат проекту;
Володимир Дзега – Голова Драбівської районної ради, меценат;
Володимир Яворівський – український письменник, громадсько-політичний діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України;
Володимир Мельниченко – доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч наук України, член Національної спілки письменників України;
Сергій Тримбач – український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Заступник Голови Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка;
Кирило Стеценко - український скрипаль, композитор, культуролог, музичний і телевізійний продюсер, педагог і громадський діяч. Заслужений артист України, лауреат всеукраїнських конкурсів скрипалів, доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв;
Анатолій Паламаренко - український майстер художнього слова, Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка. Голова журі в номінації «Наживо» №1;
Петро Панчук – народний артист України, лауреат премії імені Т.Г. Шевченка (2015) за втілення образу Шевченка. Голова журі в номінації «Наживо» №2;
Валентина Ковальська – Народна артистка України, співачка-актриса, учасниця легендарного тріо «Золоті ключі», член Національної спілки кінематографістів України. Член журі в номінації «Відеоформат»;
Анатолій Горовий – український історик, прозаїк і поет, художник, педагог. Голова журі в номінації «Мій Шевченко. Художньо-прикладне втілення»;
Василь Василашко – український поет, заслужений журналіст України, учений секретар правління Товариства «Знання» України. Голова журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;
Іван Ющук – український мовознавець, літературознавець, перекладач, громадський діяч, професор. Дослідник Голодомору-геноциду українців 1932-1933 років. Член журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;
Меланія Іщук - заступник Голови асоціації працівників культури і мистецтв України, дослідник історії українського театру «400-ліття українського театру». Член журі в номінації «Мій Шевченко. Літературне втілення»;
Світлана Садовенко – кандидат педагогічних наук, доктор філософії, доцент кафедри естрадного виконавства Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, художній керівник зразкового театру пісні «Ладоньки», заслужений діяч естрадного мистецтва України. Голова оргкомітету 24-го Всеукраїнського відкритого конкурсу читців імені Тараса Шевченка;
Олексій Захарченко – координатор проектів молодіжної спільноти «Ukrainians», організатор флешмобу GlobalShevchenko 2017, 2018; Гран-прі конкурсу 2017 в номінації «Відеоформат. Флешмоб»;
Гурбан Аббасов та Наталя Кудряшова – керівники Азербайджанського культурного центру ім. М. Магомаєва;
Юргіс Гедріс – аташе з питань культури Посольства Литовської Республіки в Україні;
Саїд Ісмагілов – муфтій Духовного управління мусульман України «Умма»;
Стефан-Арпад Мадяр – український художник і науковець. Докторант кафедри кольородинаміки Будапештського політеху, член Всесвітньої асоціації кольорознавців, видавець та автор теорії «Біоколор». Переможець проекту-конкурсу 2018 року;
Йозеф Зісельс – український громадський діяч і дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу;
Ісса Діалло Садіо - президент Африканської ради в Україні;
а також
представники посольств іноземних держав в Україні, інші доброчинники, посадовці, громадські діячі та учасники проекту-конкурсу.
Срібний дзвоник кличе в літо! Канікули!!!
Останній Дзвінок!
Пролетів, мов на крилах, ще один навчальний рік. А за ним у строгому порядку вишикувались підсумкові контрольні опитування, атестація старшокласників, іспити... Наші учні - маленькі і великі - враз змінилися із безтурботних і сміхотливих дітей на таких собі філософів. Старались усі добре відповісти, щоб підтвердити набуті знання і отримати хороші оцінки. Хтось справився із цим завданням, а комусь не дуже пощастило... Але всі отримали важливий урок від учителя, що зветься Життя: без наполегливої праці потрібні знання не здобудеш.
І ось, нарешті, свято Останнього Дзвоника! Причепурені і , головне, знову веселі і щебетливі, учні, їхні батьки і вчителі нашої школи, що при Асоціації "Українсько-Грецька Думка", зібралися у парку Гуді біля пам'ятника Шевченка. Із закінченням навчання дітей привітали голова товариства пані Галина Маслюк, директорка школи пані Ганна Павлюк і учителька молодших класів пані Леся Куриляк. Від імені старшокласників з висловленням подяки виступила випускниця школи наша улюблениця Андріана Сторожинська. А от випускниця дошкільної групи Олександра Журавльова потішила нас віршиком. У такій урочистій обстановці учням були вручені атестати і похвальні грамоти. Потім було традиційне покладення квітів до пам'ятника нашому Кобзарю. Хочеться ще раз побажати усім ГАРНО ВІДПОЧИТИ і ДО ЗУСТРІЧІ у НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ!!!
Галина БОРИК, вчителька зарубіжної літератури та англійської мови.
Срібний дзвоник кличе в літо! Анонс
Дорогі друзі!
У суботу 9-го червня 2018 року о 17.00 пролунає останній дзвоник в Українській недільній школі при Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” біля пам’ятника Кобзарю в Парку Гуді (Зографу).