8 ΜΑΙΟΥ - ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ & ΣΥΜΦΙΛΙΩΣΗΣ ΣΤΗΝ ΑΘΗΝΑ/8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ В АФІНАХ

Пам’ятаємо - Перемагаємо! 8 травня 2019 року в рамках відзначення в Греції Дня пам’яті та примирення Посол Sergii Shutenko, співробітники Посольства спільно з головами й активом українських громад Греції, керівництвом Грецько-Української Палати і грецького духовенства провели церемонію покладання квітів на Союзницькому військовому цвинтарі Алімосу в Афінах. У заході взяв участь український політик та громадський діяч Микола Томенко. Вінки від Посольства та грецької сторони і квіти від української громади були покладені до могили українського воїна Миколи Шевеля, загиблого під час звільнення Греції від нацизму у Другій світовій війні. З публікації Embassy of Ukraine to the Hellenic Republic Представники української громади після офіційної церемонії висадили живі квіти на могилі земляка.
  https://youtu.be/AUd9b51CXO0 https://www.youtube.com/watch?v=SScL5dW7Wwo&list=PLEQYh2LlOZ28AH83XtqzhEJaxThPfXyVp&index=3&t=0s https://youtu.be/0z8OZOyxCbY https://youtu.be/k-UTgdUtVqE      

«Карагіозіс» гостює в суботній школі "Українсько-Грецької Думки"!

Наші гості - дитячий театр грецького народного фольклору «Карагіозіс» У суботу, 2 лютого 2019 року, в Українську школу, що при Асоціації «Українсько-Грецька Думка», приїхав дитячий театр грецького народного фольклору «Карагіозіс». На виставу були запрошені учні всіх інших українських шкіл, яким скористалися зокрема вихованці українського Культурно-освітнього центру «Берегиня», а також грецької початкової школи №50. Понад сотні дітлахів, затамувавши подих, слідкували за пригодами свого улюбленого героя Карагіозіса та його друзів.
        
  

А після закінчення дійства на дітей чекав сюрпиз. Адже після емоціних переживань юних театралів, смачнюща піца була дуже доречною.

   

Свято, у співпраці з Асоціацією "Українсько-Грецька Думка", влаштував дітям генеральний секретар Українсько-Грецької Палати, пан Герасімос-Ніколаос Бугас. Діти були дуже щасливі і, звичайно, не забули подякувати меценату за подарунок. Адже завдяки таким ініціативам, цей світ стає трішечки добрішим, яскравішим, позитивнішим.

Світлини Галини Борик і Наталі Смоляник


Міжнародна акція до 85-х роковин Голодомору «Запалімо свічку пам’яті!» у Греції

14 листопада 2018 року в Афінах, у рамках Міжнародної 85-денної акції вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні «Запалімо свічку пам’яті!», відбулися меморіальні заходи за організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” (складова організація Світового Конґресу Українців) у співпраці з Греко-Українською Палатою, під егідою Посольства України. Захід проходив в одному із центральних конференц-залів грецької столиці в Будинку Книги і в ньому взяли участь представники Міністерства закордонних справ Греції, посли іноземних держав, представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування, ділових, мистецьких кіл Греції, широкої громадськості та чисельної української громади. Розпочався захід кількахвилинним уривком із документального фільму "The Soviet Story" з грецькими субтитрами, який з першої буквально хвилини зосередив увагу аудиторії на темі Голодомору. У своєму зверненні до присутніх голова Асоціації “Українсько-Грецька Думка” п. Галина Маслюк, розпочинаючи захід, сказала, що трагедія Голодомору є настільки варварською, що її важко осягнути і тим більше сприйняти людському мозку. Як важко зрозуміти тих, хто до сьогоднішнього дня намагається її виправдати. Десятиліттями приховувана від людства правда, нарешті, відкривається світу, у великій мірі завдяки зусиллям української діаспори. Наш святий обов'язок, закликала п. Маслюк, визнати жорстоку, несправедливу смерть мільйонів невинних жертв цього нелюдського злочину, дати можливість їхнім душам спочити в мирі для того, щоб ця трагедія ніколи не повторилася. З коротким привітальним словом звернулася до присутніх Тимчасово Повірений у справах України в Грецькій Республіці п. Наталя Косенко, яка представила щойно прибулого до Греції Посла України п. Сергія Шутенка, який, в свою чергу, розповів про причини і наслідки цієї жахливої трагедії, і як кожний свідомий українець, наголосив на важливості її визнання геноцидом українського народу. Українська поетеса в Греції, Валентина Бачал, продекламувала свою поезію “Голодомор”, а Генеральний секретар Греко-Української Палати, Герасімос-Ніколаос Бугас, виступив з промовою, та в присутності поважної аудиторії пообіцяв, що Греко-Українська Палата зобов'язується докласти всіх зусиль для того, щоб Греція визнала Голодомор геноцидом українського народу. Молоде покоління українців у Греції, у вишиванках, утворили символічний ланцюг пам'яті, передаючи незгасимий вогонь із рук в руки, і всі разом з головою Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, п. Галиною Маслюк, послом України Сергієм Шутенко, представниками українських та грецько-українських громадських організацій в Греції запалили в знак солідарності зі світовим українством Свічку Пам'яті. Присутній у залі церковний хор парафії Св. Миколая виконав духовний гімн України - “Боже великий, єдиний”. У другій частині заходу присутні змогли подивитися історико-драматичний фільм «Гіркі жнива» виробництва Канади, англійською мовою з грецькими субтитрами. Усі учасники мали можливість оглянути фотовиставку, виставку плакатів до теми Голодомору, вони отримали буклети, видані з нагоди 85-річчя Голодомору грецькою мовою про трагічні події 1932-1933 років в Україні, а також колоски зі свічечками в знак скорботи, які можна буде запалити під час панахид, які відбудуться 18 і 24 листопада в православному і греко-католицькому храмах Афін.
Довідка: Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті», ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., в День пам’яті жертв Голодомору в Києві. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.
https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=0TM2Z1710J0      

Από τις σελίδες ενός Ημερολογίου

«Δεν ήταν η πρώτη φορά. Ήταν όμως μοναδική! Όχι λίγες φορές φιλοξενήσαμε στον Αττικό λαμπερό ουρανό και στις καθάριες γαλάζιες θάλασσες της Πατρίδας παιδιά από διάφορες περιοχές της αγαπημένης μας Ουκρανίας. Αυτή τη φορά, όμως, τα αισθήματα ήταν ανεπανάληπτα. Ήταν μοναδικά! Η φρίκη του πολέμου δεν σκλήρυνε την καρδούλα τους. Ο κονιαρκτός από τους όλμους και τις οβίδες δεν σκέπασε τις ευαίσθητες χορδές της ψυχής τους. Το ξερίζωμα από τα πάτρια εδάφη και ο θάνατος συγγενών και φίλων δεν μπόρεσαν να τα μολύνουν. Απλά, κατάλαβαν, σε μικρή ηλικία, ότι η Ελευθερία δεν χαρίζεται, αλλά κατακτιέται!       Ήταν τα σαράντα παιδιά από τα χωριά της Μαριούπολης, που σε συνεργασία με το Δήμο Αθηναίων και υπό την Αιγίδα της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία φιλοξενήσαμε, κατά τη θερινή περίοδο, στις κατασκηνώσεις του Αγίου Ανδρέα. Κορμάκια λυγερά, σαν φρεσκοφυτευμένα κυπαρισσάκια, που άλλα θέλουν να ανδρωθούν και άλλα να λικνιστούν στην αγνή αύρα της εφηβείας. Μάτια, στα χρώματα του Ουρανού μας. Καθαρά και σπινθηροβόλα. Μαλλιά, υπόξανθα, σαν τη φύτρα του Ουκρανικού σταριού. Πρόσωπα, με δέρμα λευκό και λείο, με σοβαρά χαρακτηριστικά, αλλά και με την παιδική αθωότητα ζωγραφισμένη. Ήταν οι μικροί φίλοι μας, που θελήσαμε να τους χαρίσουμε αυτό που κάθε Παιδί ονειρεύεται και δικαιούται: ΑΓΑΠΗ. Και μας προσφέρανε μια αγκαλιά γεμάτη ευγνωμοσύνη. Έναν όμορφο Κόσμο φτιαγμένο από αθώες παιδικές φωνούλες, πηγαίο γέλιο, παιχνίδι και ευτυχία. Αλήθεια, τί να πρωτοθυμηθώ; Το κρυστάλλινο δάκρυ που κύλισε από τα μάτια του παλληκαριού ή το γλυκό χαμόγελο με τα λακκάκια στα μάγουλα του κοριτσιού, όταν τους προσφέραμε την Ελληνική και Ουκρανική Σημαία, για να αισθάνονται τις ημέρες αυτές την αγάπη των Ελλήνων και την ανάσα της Πατρίδας; Το γλυκό σαραντάηχο, σαν αηδονιού κελάηδισμα, που έψαλε με εθνική μυσταγωγία και γνήσιο πατριωτισμό τους Εθνικούς Ύμνους των δύο Λαών; Ή μήπως το βροντερό «Ζήτω η Ελλάδα» και «Σλάβα Ουκραίνι» που διαπέρασε τους ουρανούς όπως η αστραπή διελαύνει μέσα από τους αιθέρες; Την εσωτερική ευγένεια, όταν με παιδική λαχτάρα, αλλά και υποδειγματική διακριτικότητα πήραν τα αναμνηστικά τους δώρα και κάθισαν παράμερα για να τα δουν και τα επεξεργαστούν; Ή την απόλυτη ευπρέπεια και τάξη στην ώρα του φαγητού, δείγμα χριστιανικής και οικογενειακής παράδοσης και αγωγής;     Τη ζεστή αγκαλιά της μικρής μας φίλης, που συμπτωματικά την ημέρα εκείνη είχε τα γενέθλιά της ή τα γεμάτα αγάπη και ευγνωμοσύνη λόγια του μικρού Βαλέριου που μου χάρισε ένα φιλί και ένα κέρμα για «καλή τύχη»; Τι να πρωτοθυμηθώ; Δεν είναι τα παιδιά κάποιου άλλου Θεού. Είναι οι Φίλοι μας από τη Μαριούπολη. Οι μικροί Ακρίτες της Ουκρανίας. Εικόνες που θα μείνουν βαθειά χαραγμένες στα τρίσβαθα της ψυχής μου και θα εξακολουθήσουν να καθοδηγούν το δρόμο μου. Την πορεία προς το Θεό μέσω του Ανθρώπου». Οι γραμμές αυτές γράφτηκαν το βράδυ της Τρίτης 31 Ιουλίου 2018, μετά το «καλωσόρισμα» των παιδιών από την εμπόλεμη περιοχή της Ουκρανίας, που φιλοξενήθηκαν στην Ελλάδα κατά τη φετινή θερινή περίοδο.

Το κείμενο προέρχεται από το προσωπικό ημερολόγιο του κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά,

Γενικού Γραμματέα του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου.


Η επέτειος του Ταράς Σεβτσένκο στο κυριακάτικο σχολείο. Ο προσκαλεσμένος - γενικός γραμματέας του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου Γεράσιμος-Νικόλαος Μπουγάς.

Η επέτειος του Ταράς Σεβτσένκο στο Ουκρανικό κυριακάτικο σχολείο της Κοινότητας της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη". Ο προσκαλεσμένος - γενικός γραμματέας του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου Γεράσιμος-Νικόλαος Μπουγάς. https://www.youtube.com/watch?time_continue=209&v=EoOQ1PT2Czk    

8 Μαϊου 2017 - Ημέρα Μνήμης και Συμφιλίωσης. 8 травня 2017 - День пам'яті та примирення

 

Відзначення Дня пам’яті та примирення та 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Урочиста церемонія покладання квітів до могили солдата Другої світової війни Миколая Шевеля на Союзницькому меморіальному кладовищі в Афінах відбулася 8-го травня 2017 року — Міжнародний день пам’яті та примирення, а також 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У вшануванні пам'яті мільйонів загиблих у найстрашнішій війні ХХ століття взяли участь співробітники Посольства України в Грецькій Республіці разом із представниками Грецько-Української палати та Української громади Греції.

Під час комеморативного заходу було відправлено панахиду за героями і жертвами воєнних дій.

Για εορτασμό της Ημέρας Μνήμης και Συμφιλίωσης και της 72ης επετείου της Νίκης κατά ναζισμού στον Β΄ Παγκόσμιο πόλεμο

Στο πλαίσιο εκδηλώσεων για εορτασμό της Ημέρας Μνήμης και Συμφιλίωσης και της 72-ης επετείου της Νίκης κατά ναζισμού στον Β΄ Παγκόσμιο πόλεμο στις 8 Μαΐου 2017 το προσωπικό της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία μαζί με τους εκπροσώπους του ΄Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου και της Ουκρανικής κοινότητας στην Ελλάδα έλαβαν μέρος στην επίσημη τελετή κατάθεσης στεφάνων στον τάφο του στρατιώτη του Β΄ Παγκοσμίου πολέμου Μικόλα Σέβελ στο Στρατιωτικό Συμμαχικό Νεκροταφείο Φαλήρου.

Κατά την εκδήλωση τελέστηκε η επιμνημόσυνη δέηση για τη μνήμη των ηρώων και θυμάτων των πολεμικών συγκρούσεων.

https://www.youtube.com/watch?v=NEDMQjUNesQ&feature=youtu.be
Shkola-Holodomor-1

Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років

  28-29 листопада 2009 р. Пам’яті багато не буває. Вона або є, або її нема. Пам’ятати невинно убієнних — не гріх, а християнський, просто людський обов’язок.  
Чи можливе? Чи таке можливе?
Чи в таке повірить чоловік?
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?

У ці дні в Україні відзначають річницю трагедії Голодомору. В суботу, 28 листопада, розпочався відкритий інтегрований урок з історії України та української літератури в старших класShkola-Holodomor-1ах української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вчитель історії Алла Лобач озвучила епіграф до книги-меморіалу «Голод–33», написаної подружжям Володимиром Маняком та Лідією Коваленко. «Літа 7441 від Сотворення світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів (До Книги буття українського народу, - якщо таку книгу буде колись написано)».

Діти зачитали свідчення людей, які пережили Голодомор. Кожен по-своєму переживав трагедію українського народу. На уроці прозвучали висновки Міжнародної комісії по розслідуванню Голодомору в Україні у 1932–33 рр, а також причини, які викликали цю трагедію. Вчитель української мови Оксана Наконечна розповіла прShkola-Holodomor-2о письменників діаспори, які десятиліттями поширювали правду про Голодомор своїми творами. Прозвучали імена Василя Барки з його романом «Жовтий князь», а також Уласа Самчука з твором «Марія», про які розповіли учні старших класів. В пам’ять про померлих прозвучала «Молитва за убієнних голодом» Катерини Мотрич, яка тонкою струною відізвалася в душі кожного. Особливу зацікавленість у присутніх вчителів, батьків, дітей, гостей викликала виставка книг, написаних на тему Голодомору та виданих як в Україні, так і в українській діаспорі. Страшні картини голодного українського села постали перед дітьми та дорослими у світлинах. Скільки б разів не зверталися до теми Голодомору, вона завжди буде хвилюючою, трагічною. Скорбною хвилиною мовчання сьогоднішні діти української діаспори Греціїі пом’янули невинно померлих та ненароджених в Україні в 1932-1933 роках.

 Panakhyda-Sv.NikolaosПоминальні заходи продовжилися в неділю, 29 листопада, панахидою у православному храмі Св. Миколая в Піреї. Багаторічні намагання української громади донести правду про Голодомор до грецького суспільства не були марними. Вперше ініціатором заходу відзначення скорботної дати стала грецька сторона. Панахида організована Грецько-Українською палатою під егідою Посольства України в Греції. Молебень за померлими правили Митрополит Пірейський Високопреосвящений Серафим та український священик о. Михайло Юрина. На службі Божій за померлих в Україні від Голоду в роках 1932-1933 були присутні працівники дипломатичного представництва України в Греції, української громади, ділових та культурних кіл Греції. Після закінчення панахиди до присутніх звернувся член Спілки письменників Греції Хрістос Адамопулос, який з цієї нагоди написав твір «Коли на землі заспівають псалом миру?», випущений брошурою за фінансової підтримки заступника генерального секретаря Грецько-української Палати Герасімоса-Ніколаса Бугаса. Пристрасні слова письменника переконали навіть тих, в кого ще залишалась тінь сумніву в тому, що цей злочин проти українського народу і цілого людства був здійснений, - зазначив у своєму слові посол України в Грецькій Республіці Валерій Цибух.DSC08304

«Не розуміють варвари і кати…, що кожного разу, коли вмирає людина, «вмирає і знищується ціле творіння Боже». Кожного разу, коли народжується людина, «Творіння шести днів народжується знову зовсім новим», схвильовано говорив пан Адамопулос. І продовжив: «Уявіть тепер, серед стількох мільйонів жертв Голодомору вмирало і знищувалось ціле «Творіння шести днів Бога»(!). І якщо це не вважається злочином проти людства, що тоді?! Що можна сказати тоді про забуття для нас і для дітей наших?». «Голодомор від самого початку був задуманий для систематичного знищення народу, який прагнув існувати, бути вільним і мислити по-своєму», впевнений Хрістос Адамопулос, який готовий активно долучитися до борців за визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу і злочином проти людства.

Panakhyda-Sv._TrijciЗавершилися заходи поминальною панахидою у греко-католицькому храмі Св. Трійці за участю екзарха ГКЦ владики Дімітріоса та українського священика о. Тараса Когута. «Злочин Голодомору 32-33 рр. в Україні повинен бути визнаним грецьким парламентом та всією світовою спільнотою», - зазначив у своєму зверненні до присутніх владика Дімітріос. В цей вечір сотні українців Греції з запаленими свічками в руках і полум’ям жалю та скорботи в серцях зі сльозами на очах молилися за душі загиблих земляків. Церковний хор відспівав церковні псалми та молитву за Україну. У своїй промові до земляків посол України в Греції Валерій Цибух зазначив, що ми, сьогоднішні українці, не вправі забути мільйони жертв цієї страшної трагедії.

Прес-служба Товариства «Українсько-грецька думка»