Липень 2019-го. Vl Форум української діаспори в Греції
Так все починалося... Сонячна Греція. Півострів Пелопоннес. Коринфська затока. Берег Іонічного моря. Готель «Родіні»... Саме сюди почали з’їжджатися українці з різних країн світу. Українська діаспора та гості з батьківщини зібралися в цьому райському куточку благословенної елладської землі не на відпочинок, а до праці. Так, 1-го липня 2019 року розпочав свою роботу Vl Форум української діаспори в Греції «Дорогою правди», який вшосте проходив за ініціативою та організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” та на цей раз - під егідою Світового Конґресу Українців. Серед учасників вже традиційно керівники та представники діаспорних організацій, науковці, освітяни, журналісти, громадські діячі тощо. Знайомство Перший день - день знайомства. Під шум морських хвиль, на білосніжній веранді готелю, господиня заходу - Голова Асоціації «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк представила всіх учасників. Україна, Угорщина, Англія, Німеччина, Франція, Канада, Греція - така географія прибулих на цьогорічний Форум гостей. Представників світового українства привітав Голова спілки українсько-грецької дружби Пелопоннесу «Фарос» - Міхаліс Родопулос. На завершення всі отримали від організаторів подарунки - футболки з логотипом форуму, які кольором так гармонійно доповнювали синь моря та блакить неба. З морем кожен знайомився самостійно, адже воно, як кохання - безмежне, прекрасне, загадкове та неповторне.Валентина Бойко, Вікторія Тимчишин, Галина Маслюк.
Світлини Валентини Бойко (найкращі :) ), і всіх решта любителів :).
Рада правління Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” висловлює щиру вдячність усім своїм членам за докладені зусилля у проведенні заходу, а саме Вікторії Тимчишин, Лєні Хіміч, Наталі Ананевич (Пелопоннеський осередок Асоціації), Наталі Жовкві (осередок Асоціації на острові Родос), Галині Маслюк. Особливу подяку висловлюємо учасникам Форуму, без організаційного сприяння яких його успішне проведення не було би можливим, а саме Олені Макідо, Валентині Бойко, Ользі Гресько, Катерині Островській, Лілії Дробіт, Оксані Усенко, Федотенко Олегу, а також Оксані Романюк за чудовий переклад на центральній конференції Форуму.Професор Олександр Пономарів вітає учасників VI Форуму української діаспори в Греції (2019)
https://youtu.be/6L4bja1417M Олександр Данилович Пономарів (17 жовтня 1935, Таганрог, СРСР) — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1991), професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВШ України (1998), заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка; відповідальний редактор газети «Київський університет»; головний редактор «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького». Автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників та словників різних типів. В арсеналі вченого кандидатська дисертація «Лексика грецького походження в українській мові». Автор понад 250 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць з історії й культури української мови, проблем нормативності мови засобів масової комунікації, українсько-грецьких мовно-літературних зв'язків, теорії й практики перекладу. Багато зусиль спрямовує на поширення й утвердження нового правопису української мови (праця в комісії з питань правопису, виступи в ЗМІ з роз'ясненням його засад, дискусії на телебаченні з опонентами нового правопису тощо). Автор і редактор словників різних типів, підручників та навчальних посібників із української мови. Підготував 10 кандидатів філологічних наук. Перекладає з новогрецької мови та слов'янських мов. Член редколегій журналу «Дивослово» і газети «Слово Просвіти». Член Спілки письменників України (1993), Спілки журналістів України (1985). Є прихильником пристосування імен та прізвищ іноземців до фонетики української мови. Зокрема, оскільки росіяни, на його думку, ніколи не назвуть Довженка, як українці, тому й українці мають Пушкіна називати не Алєксандром, а Олександром.Привітання до учасників VI Форуму української діаспори в Греції від п. Ірини Ключковської
Привітання до учасників VI Форуму української діаспори в Греції
від директорки Міжнародного Інституту освіти, культури і зв'язків з діаспорою
Національного університету "Львівська політехніка"
п. Ірини Ключковської
https://www.youtube.com/watch?v=uKQb5wYYSkAVІ ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ “ДОРОГОЮ ПРАВДИ”
Асоціація Української Діаспори в Греції та греків філоукраїнців «Українсько Грецька Думка» ось уже вшосте організовує Міжнародний Форум Української Діаспори. VI Форум відбуватиметься під егідою Світового Конгресу Українців* і вперше проходитиме на Пелопоннеському півострові, за підтримки Товариства Греко-Української Дружби «Фарос». Форум відбудеться 01-10 липня 2019 на базі готелю Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος/Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). В рамках Форуму плануються: 4 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань ЗМІ на тему: “Роль діаспори у покращенні іміджу України в світі”. 5 липня 2019, в приміщенні культурного центру Royal Patras (http://www.royaltheater.gr) (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), об 11.00 відбудеться головна Конференція Форуму на тему: “Стратегія поступу: місія української діаспори”. У заході візьмуть участь Надзвичайний та Повноважний Посол України в Грецькій Республіці пан С. Шутенко, Директор представництва Світового Конгресу Українців в Україні пан С. Касьянчук. З доповіддю на тему: «Сучасні геополітичні події від Чорного моря до східного Середземномор′я» виступить відомий міжнародний стратегічний аналітик професор Атанасіос Другос. З доповіддю на актуальні питання щодо України та Греції виступить стратегічний аналітик професор Нікос Лігерос. В рамках Форуму відбудеться виставка графічних робіт відомого українського художника Петра Грицюка, зокрема, будуть представлені роботи з серії «Станіславів & Галичина», а також відбудеться презентація українсько-грецького альманаху “Вісник — Анґеліафорос” головною редакторкою та головою Асоціації Української Діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” Галиною Маслюк (e-mail: huth@ukrgrdumka.gr). 6 липня 2019, в приміщенні Rodini Beach Hotel, о 10.00: Круглий стіл з питань освіти на тему: “Впровадження комплексної системи української освіти за кордоном: проблеми та перспективи”. Ми раді повідомити, що Форум Української Діаспори продовжує проводитися в Греції, незважаючи на економічну кризу, котра вже десятий рік виснажує Європу і, особливо, Грецію та Україну. Наш перший Форум відбувся на острові Еввія в 2006 році, п'ятий – в містечку Анавісос на узбережжі материкової Греції, в 2012 році, під час якого відбулися Річні збори Світового Конгресу Українців, який відзначив тоді свій 45-річний ювілей. За ці роки у форумах взяли участь сотні представників української діаспори з усіх континентів, українські та грецькі політики, представники міністерств, місцевого самоврядування Греції та України, а також перший Президент Незалежної України пан Леонід Кравчук. При необхідності з будь-яких питань просимо звертатися: Від «Українсько Грецька Думка»: +30 6973310317 Від Товариства «Фарос»: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.VI ΦΟΡΟΥΜ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝΙΚΗΣ ΔΙΑΣΠΟΡΑΣ. ΠΑΤΡΑ - ΕΛΛΑΔΑ
Η Κοινότητα της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων Φιλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», για έκτη φορά διοργανώνει το Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς. Το VI Φόρουμ πραγματοποιείται υπό την αιγίδα του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών* και για πρώτη φορά διεξάγεται στην Πελοπόννησο, με την υποστήριξη του Συλλόγου Ελληνοουκρανικής Φιλίας “Ο Φάρος”. Το Φόρουμ θα λάβει χώρα 1 με 10 Ιουλίου 2019 στο ξενοδοχείο Rodini Beach Hotel (Κυανή Ακτή 265 00, Ψαθόπυργος, Πάτρα, Πελοπόννησος / Kiani akti 265 00, Psathopyrgos, Patra, Peloponnese, Greece www.hotelrodini.gr). Στα πλαίσια του Φόρουμ θα πραγματοποιηθούν: 4 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι για τα ΜΜΕ και με θέμα: "Ο ρόλος της διασποράς στη βελτίωση της εικόνας της Ουκρανίας στον κόσμο". 5 Ιουλίου 2019, στον πολιτισμικό χώρο «Royal Patras» (Ακτή Δυμαίων 51, Πάτρα 263 33), ώρα 11.00: Κεντρική Εκδήλωση – Ημερίδα με θέμα: “Στρατηγική της προόδου: ο ρόλος της Ουκρανικής Διασποράς”. Στην εκδήλωση θα παραστούν: ο Πρέσβυς της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία κ. Σ. Σουτένκο, ο Διευθυντής του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών κ. Σ. Κασιαντσούκ. Με την ομιλία “Τρέχουσες γεωπολιτικές εξελίξεις από τη Μαύρη θάλασσα μέχρι την Ανατολική Μεσόγειο. Ευρύτερες επιπτώσεις” θα μιλήσει ο στρατηγικός αναλυτής - διεθνολόγος και γνωστός σοβιετολόγος Δρ. Αθανάσιος Δρούγος . Στα επίκαιρα θέματα της Ελλάδας και της Ουκρανίας θα αναφερθεί ο στρατηγικός αναλυτής Δρ. Νίκος Λυγερός. Στα πλαίσια της εκδήλωσης θα εγκαινιασθεί η Έκθεση Χαρακτικής “Στανισλάβιβ και Γαλικία” του γνωστού Ουκρανού Καλλιτέχνη Πετρό Γρυτσιούκ και θα παρουσιαστεί το Ελληνο-Ουκρανικό αλμανάκ “Βίσνικ-Αγγελιαφόρος” από την αρχισυντάκτρια, Πρόεδρο της Κοινότητας “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” κα Γαλήνη Μασλιούκ. 6 Ιουλίου 2019, στο χώρο του Rodini Beach Hotel, ώρα 10.00: Στρογγυλό τραπέζι με θέμα: "Εφαρμογή ενός ολοκληρωμένου συστήματος της ουκρανικής εκπαίδευσης στο εξωτερικό: προβλήματα και προοπτικές". Είμαστε σε ευχάριστη θέση να σας ενημερώσουμε ότι ο θεσμός του Φόρουμ της Ουκρανικής Διασποράς στην Ελλάδα συνεχίζεται, ανεξάρτητα από την οικονομική κρίση που πάνω από δέκα χρόνια ταλαιπωρεί την Ευρώπη και ιδιαίτερα την Ελλάδα και την Ουκρανία. Το πρώτο μας Φόρουμ έλαβε χώρα στην Εύβοια το 2006, το πέμπτο – στην Ανάβυσσο το 2012, στα πλαίσια του οποίου πραγματοποιήθηκε και η Ετήσια συνάντηση του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών, που γιόρτασε εκεί την 45η επέτειό του. Κατά τη διάρκεια αυτών των χρόνων στα Φόρουμ πήραν μέρος εκατοντάδες εκπρόσωποι της ουκρανικής διασποράς απ΄ όλους τους ηπείρους, Ουκρανοί και Έλληνες πολιτικοί, εκπρόσωποι των υπουργείων, της τοπικής αυτοδιοίκησης της Ελλάδας και της Ουκρανίας, ο πρώτος Πρόεδρος της ανεξάρτητης Ουκρανίας Λεωνίδας Κραβτσούκ. Για οποιαδήποτε πληροφορία μη διστάσετε να επικοινωνήστε: Για την “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη”: +30 6973310317 Για τον Σύλλογο “Ο Φάρος”: +30 6934040928 * The Ukrainian World Congress is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has a network of member organizations and ties with Ukrainians in 61 countries. Founded in 1967, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization with special consultative status and obtained in 2018 participatory status as an international non-governmental organization with the Council of Europe.КАЗКА від Аскольда Лозинського
У південній частині Мангеттену, що є хіба найповажнішою складовою міста Ню Йорк в околиці яка несе назву “Східне Село” одного вечора у травні 2019 року проходила неабияка культурна подія - театральна інсценізація за східноєвропейським фольклором “Баба Яга” з людськими персонажами, фантазією, розмовляючими рослинами і тваринами, міфічними і дійсними, та навіть говорючою брамою. П'єса відбувалася в англійській мові з повними модерними адаптаціями, але відбувалася вона не у Ню Йорку, а на нашій Гуцульщині. Костюми, музика, озвучення, оформлення були бездоганними, а то навіть на професійному рівні завдяки жертовності добрих людей. Виконавцями ролей були американські студенти від 9 до 12 класу, частина з яких були також не тільки українського походження, але з самої України. Це було видним, бо їхня англійська мова відрізнялася від тут роджених відносним акцентом емігранта. Фактично актори були різного етнічного походження, українського, латиноамериканського, африканського, китайського, а також різних рас, білої, чорної, жовтої, також мішаної. Основою казки перемога добра над злом, у цьому випадку української дівчини Калини над Бабою Ягою. Режисером, а також автором сценарію була в США народжена американка українського походження. На завершення програми студентський хор під проводом українського диригента відспівав чотири пісні, три українські та одну американську під гучні оплески публіки. Хіба особливо імпонуючим був солоспів молодої американки латиноамериканського походження виконання пісні “Виростеш ти сину” в українській мові але з акцентом. Правда було пізнати що співачка не чистокровна українка. На кінець прозвучала пісня Володимира Івасюка “Червона Рута”. Співали всі, навіть глядачі, а на закінчення директор школи, теж американець українського походження, подякував усім. Різноманітність мовна і вигляду глядачів спектаклю засадничо відзеркалювало виконавців. Це були незаангажовані театрально студенти, батьки студентів, представники української громади, духовенство. Розмовляли перед представленням і після різними мовами, на різні теми. Це був дійсний Ню Йорк у мікрокосмі, прекрасна мозаїка еміграційної різноманітності. Це диво відбувалося у приміщенні Академії Святого Юри у Ню Йорку. Фактично Академія сьогодні це свого роду анахронізм, який існує всупереч реаліям, але уможливлений жертовністю зокрема отців і сестер Чину Святого Василія Великого та української громади великого Ню Йорку разом з її інституціями та меценатами. Чимало приватних освітніх інституцій закриваються сьогодні через фінансові неспроможності, але Академія щороку хоч трішки зростає як кількістю студентів та освітнім вивінуванням. Парадокс де українці дають собі раду, зберігаючи свої інституції, коли другі етнічні групи неспроможні та піддаються. Творили цей навчальний заклад післявоєнні емігранти з благородним наміром забезпечити потребу християнського релігійного та українського національного виховання. При цьому головну роль відіграли отці та сестри, монахи і монахині ЧСВВ, які відзначилися своїми освітянськими здібностями. Спершу влаштували початкову школу від садочку до восьмого класу, а згодом і академію. Наступна хвиля емігрантів далеко слабше оцінила потребу національного і релігійного виховання за деякими виїмками. Можливо тому, що звикли думати, що освіта має бути їм дарована, а християнське виховання забезпечить власний дім і церква. На жаль школу від садочку до восьмого класу не вдалося зберегти вже у ХХІ століттю, але Академія працює до сьогоднішнього дня. Академія одначе перейшла відродження через можна назвати трансформацію задля того, щоби зберегтися. Академія почала надавати стипендії зокрема найбільш потребуючим студентам емігрантам та шукати меценатів у громаді. Оформлено навіть окрему Фундацію для допомоги. Активно включилася у це діло місцева українська кредитова кооперативна спілка відповідно названа “Самопоміч”. Сьогодні у Академії навчається більше неукраїнців чим українців, але християнський та український дух залишилися. В додатку у цій немов казці перемоги добра над злом з'явився непересічний сценарій. Академія стала не тільки кузнею християнської католицької та загальної освіти, але також засобом поширення відомості про Україну і її народу. Вона стала одною з головних ланок публічних відносин або мотором ПР. Сьогодні молоді люди різного етнічного походження і різної расової приналежності навчаються про український католицький обряд, традиції, історію та культуру українського народу разом з математикою, біологією, хімією, фізикою, кібернетикою та англійською мовою, світовою і американською літературою та історією. Білі, чорні, жовті, бронзові беруть участь у відзначенні великих релігійних і національних американських і українських свят, марширують з транспарантами у походах Голодомору та беруть участь у поминальних відправах, а також у фестивалях української музики. І це роблять з великим ентузіазмом та різноманітним акцентом. Кращого як кажуть в Україні ПР для української освіти не можна навіть було собі уявити. А все це сталося немов у казці тому, що школа і її прихильники боролась за своє існування. Академія не тільки вповні акредитована як навчальний заклад держаними органами освіти штату Ню Йорк, а майже усі її випускники продовжують студії в різних американських університетах. Залишається за ними не тільки великий багаж здобутої освіти, а також і втілена християнська етика і мораль, і здається мені, добра пам'ять про Україну та українців. От казка, яка є приємною, і хіба несподіваною дійсністю.2 червня 2019 р., Аскольд С. Лозинський,
(екс-президент Світового Конгресу Українців, США)