Асоціації

IV ФОРУМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ ПІДСУМОВУЄ

Українці пам’ятають і шанують

«Свічка моління». Греція пам’ятає – Світ визнає.

«Свічку моління» в пам’ять жертв Голодомору запалили 10 вересня 2010 р. представники світового українства, перебуваючи на IV Форумі української діаспори в Греції з 3-го по 13 вересня в місті Еретрія на о. Евія. Під лозунгом «Не дамо згасити свічу пам’яті» нова акція Світового Конґресу Українців розпочалася 19 червня ц.р. в Києві, де біля меморіалу Голодомору представники діаспори та всіх областей України запалили свічку пам’яті, засвідчуючи цим свою тверду волю продовжити боротьбу за визнання Голодомору 1932-33 рр. ґеноцидом українського народу. Отже, свою «Свічку моління», привезену з Києва головою Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» п. Галиною Маслюк, українці Греції за

Маленький Олесь Щербак запалив свою свічечку моління.

палили цього року вперше разом з президентом Світового Конґресу Українців п. Евгеном Чолієм (Канада), президентом Европейського Конґресу Українців п. Ярославою Хортяні (Угорщина), головою Комітету «Україна-33» п. Ґенею Кузен (Франція) в присутності Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова.

В церкві Св. Елєфтеріоса, розташованій на території готелю, панахиду відслужили українські священики Грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Василь Лило. Сумними вогниками рясно горіли свічки, запалені учасниками Форуму. Вражаючими прозвучали статистичні дані втрат українського селянства в ці страшні для українського народу роки, наведені паном Чолієм. Не залишила байдужим жодного присутнього зворушлива розповідь пані Кузен, яка вже протягом 30-ти років очолює Комітет «Україна 33», завдяки діяльності якого французьке суспільство довідалося про Голодомор, а місцеві історики почали займатися цією закритою донедавна темою і вже написали наукові праці.

Шкільництво – найосновніший пріоритет діаспорної діяльності

Учасники IV Форуму української діаспори в Греції.

Як ми повідомляли, IV Форум української діаспори в Греції пройшов в місті Еретрія на о. Евія з 3-го по 13 вересня 2010 р. Цьогорічний захід проводився за організацією Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» у співпраці зі Світовим Конґресом Українців (СКУ), Европейським Конґресом Українців (ЕКУ) та Українською Радою Миру (УРМ). В ньому взяли участь 29 представників з Канади, Франції, Угорщини, Греції, України.

Основною темою була освіта, отже освітяни з діаспори та України працювали над темами: «Сучасний стан викладання української мови, літератури, історії та географії в Україні та діаспорі», «Практика інтегрованого уроку в системі недільної школи», «Новітні типи уроку і їх практичне використання в системі недільної школи». Модератором освітянської конференції виступав відомий в діаспорних кругах та прекрасно обізнаний з проблемами українського шкільництва за кордоном директор Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова п. Анатолій Висоцький. Було заслухано доповіді філолога грецької, української, російської мов, перекладача з Греції Наталії Басенко «Культурні взаємозв’язки українського та грецького народів", студентки ОКР «Маґістр» за спеціальністю «Мова та література новогрецька» Маріупольського державного університету з України Оксани Басенко «Країнознавство як необхідний елемент інтегрованого підходу до вивченння рідної мови у недільній школі», президента Европейського Конґресу Українців, голови Українського самоврядування Угорщини та голови Товариства української культури в Угорщині Ярослави Хортяні про стан українського шкільництва на теренах Европи та зокрема в Угорщині, директора Української школи ім. В. Сарчука в Гамільтоні, Канада, кандидата філологічних наук, доцента Євгенії Петрової «Роль української діаспори у становленні та розбудові української освіти в Канаді» директора української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка», секретаря Товариства «Українсько-грецька думка» Оксани Наконечної «Стан українського шкільництва в Греції», директора ЗНЗ «Міжнародна українська школа» (МУШ) Людмили Іванової з України з презентацією очолюваного навчального закладу, заступника  директора ЗНЗ МУШ Галини Пархоменко «Одинадцятирічна освіта і Болонська система навчання в Україні», заступника директора ЗНЗ МУШ Оксани Воронецької «Особливості викладання української мови та літератури в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ, автора підручників з історії, кандидата історичних наук Олександра Гісема «Особливості викладання історії України в недільній школі», методиста з історії ЗНЗ МУШ Світлани Нестеренко «Виховний процес у недільній школі. Збереження та виховання українців в новому середовищі», заступника головного редактора видавництва «Педагогічна преса», члена географічного товариства України і члена правління Асоціації вчителів географії України Валентини Бойко «Особливості навчання географії України в недільній школі», Даріани Т.-Блохин з Мюнхена «Українознавча наукова діяльність акад. проф. Ю. Бойка-Блохина в Людвіґ-Максиміліянс Університеті», кандидата педагогічних наук, доцента кафедри грецької філології Маріупольського державного гуманітарного університету Юлії Короткової «Забезпечення полікультурної освіти в Греції та Україні», а також проведено майстер-клас «Лялька-мотанка» методистом з історії ЗНЗ МУШ Світланою Нестеренко.

Під час обговорення ситуації, що склалася в середовищі українського діаспорного шкільництва було виділено неоднорідність проблем для різних країн, а саме, для автохтонного українського населення та нацменшин Центральної та Східної Европи і Балкан, як наприклад, Польщі, Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії тощо, для країн давнього поселення українців - Америка, Канада, Австралія, західна Европа, та представників останньої четвертої хвилі еміґрації, які частково долучилися до старих діаспорних організацій, де вони існували, або створили нові організації і школи при них.

Гарячі протиріччя виникли в обговоренні діяльності на европейських теренах Міжнародної Української Школи (МУШ). Цей державний проект, створений міністерством освіти України три роки тому на прохання українських громадських організацій Европи, широко презентувався серед нової хвилі міґрації як державний проект, що забезпечить українським дітям за кордоном отримання повноцінного атестату про середню освіту. Безумовно, дуже актуальний на даний момент проект МУШ повинен був допомогти українським дітям здобути освіту, дати можливість поступати в вищі навчальні заклади чи України, чи за кордоном. На жаль, в процесі діяльності не все складалося так гладко, як початково представлялося. Звісно, кожний початок складний і всі мають бути готові до подолання труднощів, що виникають. Поза чисельністю зрозумілих технічних деталей, заснувавши та прорекламувавши МУШ, український уряд майже з самого початку виявив неспроможність забезпечити її діяльність фінансово, звернувшись таким чином до українських громадських організацій, шкіл та безпосередньо батьків з проханням фінансування. Непосильний тягар в наступний раз ліг на плечі і так знедолених, заморених безробіттям, кризою і тяжкою працею українських міґрантів. Але це, як виявилося незабаром, було тільки півбіди. З метою отримання завітного паперу з гербовою печаткою в Европі почали «плодитися» комерційні навчальні заклади, єдиною метою яких є одне - атестат. Внаслідок цього на даний момент українське шкільництво в Европі перебуває під серйозною загрозою. Адже мета кожної української спільноти поза межами рідної землі є, перш за все, збереження мови та національної самоідентичності. І саме через недільні школи представники всіх етносів у світі зберігають свою самобутність і збагачують культуру країни проживання.

Отже, під час освітянської конференції Форуму було висловлено велике занепокоєння фактом, що в чисельних комерційних школах, що як гриби розплодилися на европейському просторі єдино для співпраці з Міжнародною українською школою, не надається значення патріотичному вихованню дітей в християнському українському дусі, не прищеплюється любов до рідної мови, літератури, звичаїв та прадавніх традицій українського етносу, не викладається правдива історія української нації та її героїв та не відзначаються визначні для українського народу дати і свята. Таким чином, і так зденаційовані десятиліттями радянського панування українці, що складають основну масу нової хвилі міґрації, не зможуть ні зараз, ні в майбутньому ідентифікувати себе в іноземному середовищі, відстоювати свої права та достойно представляти Україну в світі. Українські школи за кордоном, настоюють представники української діаспори, мають святий обов’язок виховувати достойну зміну, що продовжуватиме розбудовувати українську справу в усьому світі. Світ повинен знати правду про багатостраждальну історію українського народу, про столітні гоніння та заборони, про систематичне винищення українського селянства через штучний Голодомор, про тотальне винищення української інтеліґенції, про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність своєї Батьківщини тощо. Українська діаспора завжди була і продовжуватиме залишатися основним провідником української ідеї в світі.

Представники діаспори схвильовані також останніми подіями в Україні і, особливо, в сфері освіти, коли посаду міністра освіти обійняв відкритий україноненависник Дмитро Табачник, що чи не щодня шокує українську світову спільноту своїми необґрунтованими, а часто відверто брехливими заявами. Перед українськими освітянами за кордоном стоїть важливе питання – чи можлива подальша співпраця і в якій мірі з міністерством освіти України? Чи не спробує сьогоднішня офіційна Україна насадити в українському закордонному просторі викладання спотвореної радянською пропагандою історії України? Чи піклуватиметься про збереження української мови в діаспорі, відколи намагається правдою-неправдою надати російській мові статус другої офіційної мови в самій Україні?

Велика кількість питань стоїть зараз як перед освітянськими фахівцями в діаспорі, так і в Україні. Весь спектр цих питань було порушено на конференції IV Форуму. Приємно, що освітяни з України щиро готові шукати шляхи розв’язання існуючих в діаспорі проблем. Це дуже важливо, так як самим діаспорянам в чужоземному середовищі це дуже важко робити. Але їм це вдавалося досі і, хочеться вірити, буде вдаватися і надалі. Незважаючи на зміни урядів, політики чи вподобань кожної наступної влади в Україні.

Результатом конференції стала прийнята Резолюція, яку організаторами Форуму було надіслано до міністрества закордонних справ та міністерства освіти України. Дирекція МУШ передала українській недільній школі при Товаристві «Українсько-грецька думка» комплекти літератури для молодшої школи, методичну літературу для старшої школи, а також атласи та карти з географії України, компакт-диски та мультфільми в допомогу вчителям недільної школи.  Евгенія Петрова передала для потреб Товариства та школи канадські зразки підручників для недільної школи, методичні посібники з методики викладання історії Валентини Курилів (Канада) та компакт-диски з кінострічками історичного змісту "Між Гітлером і Сталіним" та "The Soviet Story". В роботі конференції взяли участь всі вчителі української недільної школи при Товаристві «Українсько-Грецька Думка».

Українській нації – бути!

Посол України Ю. Щербак та історик О. Гісем.

Усі ці болючі питання продовжували обговорюватися учасниками Форуму під час історичних бесід, основними темами яких були: «Україна між Европою та Росією», «Українській нації - бути. Проблеми сучасного націєтворення та шляхи до їх подолання». Цьогорічні бесіди перетворилися на справжні дискусії, що торкнулися не лише сучасного стану справ в Україні, нових глобальних реалій та місця України в світі, але й історичних питань, що викликають протиріччя у трактуванні. Жваве зацікавлення викликали у присутніх виступи відомого українського дипломата, Посла України Юрія Щербака, який теж висловив велике занепокоєння за подальшу долю України. Свою позицію щодо історичних тем та сучасних подій в країні висловив також автор підручників історії, кандидат історичних наук Олександр Гісем. За високим рівнем зацікавленості та браком часу на обговорення, було заплановано додаткові дві зустрічі поза запланованою програмою, на одній з яких було переглянуто фільм "Між Гітлером і Сталіном". Посол України Юрій Щербак подарував організаторам свою останню книгу роздумів, порівнянь, передбачень, статтей та виступів за 2003-2010 рр. «Україна в зоні турбулентності: демони минулого і тривоги ХХІ століття», що вийшла цього року у видавництві «Український письменник».

Заключне слово, спроектоване в майбутнє

Заключну сесію IV Форуму української діаспори в Греції, яка відбулася ввечері 10 вересня, розпочав один з наймолодших учасників Віктор Ващенко з Києва, який прочитав поезію Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Привітавши присутніх та передавши вітання від голів усіх організацій-членів Европейського Конґресу Українців, які дуже вболівали за роботу Форуму, а також вітання від колективу Міжнародного Інституту Освіти та Культури «Львівська політехніка» та особисто його директора пані Ірини Ключковської, голова Товариства «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк запросила до слова Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції п. Володимира Шкурова.

Віктор Ващенко декламує Шевченка.

Привітавши присутніх пан Шкуров підтвердив зацікавленість Посольства у розбудові належної співпраці з організаціями українців у країні перебування, а також наголосив на тому, що Посольство і він сам особисто є відкритими для обговорення усіх проблем, що хвилюють українську громаду та потребують участі посольства для їх вирішення. Пан Посол особливо виділив важливі аспекти консульського захисту громадян України в Грецькій Республіці, що «передбачають врахування наступних специфічних факторів: особливості ринку праці Греції – країни-реципієнта трудових мігрантів; вагома роль грецьких операторів на ринку міжнародних морських перевезень і, у цьому зв‘язку, працевлаштування значної кількості українських моряків на суднах грецьких судновласників; географічне

Посол України в Греції Володимир Шкуров.

положення Греції та використання її територіальних вод міжнародними злочинними угрупованнями (до складу яких, на жаль, нерідко входять і громадяни України) для перевезення до держав Євросоюзу нелегальних мігрантів з країн Близького Сходу та Північної Африки». Надзвичайно важливою вважає пан Посол співпрацю Посольства та українців Греції в сфері освіти та культури: «...Наші з вами завдання щодо покращення іміджу України за кордоном і популяризації в країні перебування української культури повністю співпадають. Хотів би відзначити готовність Посольства максимально сприяти вдосконаленню цієї співпраці, в тому числі і силами культурно-інформаційного Центру, що діє при Посольстві України в Греції». Зворушливими і прекрасними прозвучали останні слова нового Посла України в Греції: «І на останок… Я дуже хотів би завершити своє привітання уривком із «Думок нарозхрист» Павла Загребельного, який, на мій погляд, гармонує з нотою нашого сьогоднішнього зібрання.

«Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі; небо хмарніє від птаства, червоновишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над посереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно устає в небо псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: «О люди, люди небораки…» і дух рве до бою, і діти просять «моні!», а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, «леліє, віє, ласкавіє», і небо пахне сміхом.

Мова вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла і зарясніла?

Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільоннокрилим птаством? Мово! Течеш вільно, як Ріка. «Тече вода в синє море, та не витікає…» А на ній човни золотії: звуків, слів, мови – із сивої-сивої Давнини причалюють човни золотії…» (П.Загребельний «Думки нарозхрист». 2. Мова, стор. 23).

Наступним до аудиторії звернувся Посол України, представник Української Ради Миру Юрій Щербак, який привітавши присутніх і подякувавши за чудову організацію Форуму, вручив від імені першого Президента України Леоніда Кравчука почесні грамоти «За вагомий внесок у миротворчу справу в ім’я утвердження миру, гуманізму та справедливості, активну громадську діяльність, спрямовану на розбудову українсько-грецьких відносин, згуртування української громади, високий патріотизм та відданість Батьківщині» голові Европейського Конґресу Українців Ярославі Хортяні, голові Комітету «Україна 33» Ґені Кузен, а також членам Ради правління Товариства «Українсько-грецька думка» Вікторії Юрині та Оксані Наконечній.

У своєму виступі Президент Европейського Конґресу Українців, перший заступник Президента Світового Конґресу Українців, голова української громади Угорщини пані Ярослава Хортяні зазначила, що взяла участь у всіх чотирьох Форумах української діаспори в Греції і наголосила на їх важливості та вдалому форматі проведення, подякувала за віддану працю грецьких українців та Товариства «Українсько-грецька думка», яке є складовою організацією ЕКУ та СКУ, в розбудову української справи. Пані Хортяні зазначила, що дві найважливіші надбудови українських організацій, Світовий та Европейський Конгреси Українців, сьогодні як ніколи діють об’єднано та злагоджено на користь усіх українців світу та України. Виклики сьогодення є великими і тільки наша спільна праця та велика згуртованість можуть дати необхідний результат, зазначила пані Хортяні, наголосивши, що і цьогорічний Форум є результатом спільних зкоординованих дій, не зважаючи на складну ситуацію в світі.

Ключовим моментом заключної сесії IV Форуму був виступ Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, який привітавши присутніх та подякувавши організаторам, доповів про засади діяльності найголовнішої надбудови українських організацій світу, Світового Конґресу Українців та окреслив його мету, завдання та напрямки діяльності на наступні роки.

Після закінчення виступів Галина Маслюк представила присутнім запропоновану Резолюцію Форуму, яку було схвалено, а також зачитала прийняту Резолюцію освітянської конференції. Обидва документи надіслані до Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти України.

Посол України В.Шкуров, президент СКУ Е.Чолій, президент УГД Г.Маслюк, відома українська художниця О.Чаус.

В заключення голова Товариства «Українсько-грецька думка» від імені українців Греції, співорганізаторів – Світового Конґресу Українців, Европейського Конґресу Українців та Української Ради Миру подякувала всім, хто долучився до роботи Форуму, хто вболіває за українську справу та відчуває особисту відповідальність за майбутнє української нації. Голова Товариства подякувала членам Товариства, подружжю відомої української художниці Греції Оксани Чаус за створення цього року нового логотипу Товариства, а також за фінансування футболок для всіх учасників з логотипом IV Форуму. Наша непоборність – в єдності українців усього світу, зазначила Галина Маслюк, закликавши усіх присутніх заспівати разом гімн України.

Відома піаністка, вокаліст Медея Ясоніду.

Після урочистої церемонії учасники та гості IV Форуму мали можливість насолодитися прекрасною красичною музикою, а також українськими народними піснями у виконанні членів Товариства Медеї Ясоніді, народженої в Україні в сім’ї понтійських греків, видатної вокалістки та піаністки Греції, Романа Садовського, прекрасного українського тенора з Івано-Франківщини, а також їх колеги Даніели Кліхової з Чехії, яка впродовж багатьох років радує українську громаду Греції дружнім відношенням та блискучим виконанням українських творів.

Позаду напружена робота, гострі дискусії, документи та важливі рішення. Залишилися в пам’яті багатогодинні вечірні обговорення, переживання, але й море сміху, тепла, курйозних випадків та жартів. Дружня українська родина поповнилася новими облич

Учасники Форуму в останній день прощання.

чями. Позаду завжди сумні хвилини розставання. Але попереду нові радісні зустрічі.

Серед гарячки останніх днів дзеленчить дзвоник, приємний жіночий голос з Канади питає: «Слухай, Галино, чи ви вже вирішили з наступним Форумом?». Не знаємо, плакати чи сміятися, але впевнено знаємо, що гостинна грецька земля завжди чекає на своїх друзів-українців і доказала це вкотре.

by ukrgrdumka