ОСТАННІЙ ДЗВОНИК
І знову дзвоник. Вкотре останній. Радісно на душі. Адже ще декілька маленьких українців далеко від рідної землі набули певних умінь і навичок, знань...
Останній дзвінок в українській недільній школі при Товаристві “Українсько-Грецька Думка” пролунав у суботу, 11 червня 2017 року. В цей день в Україні святкували безвіз. Родинно-шкільне свято, яке ретельно підготували вчителі недільної школи, і історична подія наповнили присутніх хвилюючими емоціями. Вчителька української мови пані Любов Грабна уміло поєднувала виступи дітей і привітання батьків.
Ігор Данилюк приємно здивував запрошених презентацією робіт на тему: “Історичні пам'ятки України”, над якими старшокласники під його керівництвом працювали протягом усього навчального року. Цілий рік учні школи трудилися. Вони вивчали те, що нам настільке близьке, але водночас далеке, оскільки воно знаходиться на відстані майже у 2000 кілометрів.
Так це Україна! Діти вивчали історичне та героїчне минуле України, в якому іїні пращури захищали свою батьківщину.
"Приєднуйся до нас взнати більше про те, хто ти такий, і якого роду-племені!", - таким був висновок проекту, презентацію якого робили самі учні школи, викликавши щире захоплення дітей, вчителів, але навіть своїх батьків.
Однак... Літо кликало дітей. Воно обіцяло несподіванки...
Галасливий шкільний дзвінок у руці маленького Спіроса... радісно лунав під щасливий сміх дитини. Восени Спірос стане першокласником. Він отримав у подарунок свій перший Букварик, восени на нього чекають нові друзі.
Школа чекає на вас, маленькі наші українці!
Колектив школи уважно віднесеться до всіх потреб і побажань дітей та їхніх батьків. Цьогорічні подяки і грамоти від адміністрації школи та Ради правління Товариства “Українсько-Грецька Думка” засвідчують це. Вклад кожного є особливим і надзвичайно цінним!
До зустрічі в новому 2017-2018 навчальному році!
Леся КУРИЛЯК, вчителька молодших класів.
Відеопрезентація Сергія ЛЕМІШКА.
https://youtu.be/efLCcdamJuI
Перікліс - фіналіст виставки «Де я – там мій прапор»
Вітаємо Наталю Ананевич, члена Ради правління Асоціації "Українсько-Грецька Думка" та її сина Перікліса Агріопулоса-Ананевич з відкриттям виставки дитячих малюнків "Де я - там мій прапор", яку 1 червня у Міжнародний день захисту дітей відкрив Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною в арт-просторі «Second Floor Art Center» Адміністрації Президента України.
Перікліс став одним із 16-ти фіналістів Міжнародного художнього конкурсу для дітей з української діаспори "Де я - там мій прапор". Це 16 історій про дітей, про родини, які через різні життєві обставини поїхали з України.
Без любові до України такі малюнки не створиш – Президент на відкритті виставки дитячих малюнків «Де я – там мій прапор»
Неймовірна подія!!! Друзі, такого ще не було у світі: дитяча творчість на найвищому державному рівні барвисто промовляє до Світу, презентуючи красу, молодість України та запевняючи, що в нас є чудове майбутнє! До дня захисту дітей Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мариною відкрили виставку Міжнародного художнього конкурсу для дітей з української діаспори "Де я - там мій прапор".
Друге життя українського Студіону в Римі в рік пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого
Знаменно, що в рік 125-тої річниці з дня народження блаженної пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого, розпочав повернення до життя монастир Св. Теодора Студита (“Студіон”), що знаходиться в околиці озера Альбано, поблизу містечка Кастель Гандольфо, біля Риму.
Коротко про історію цього монастиря, який за бажанням блаженної пам’яті митрополита Андрея Шептицького, як також і за велику частину його коштів, був придбаний блаженної пам’яті патріархом Йосифом Сліпим для монахів Свято-Успенської Унівськоі Лаври, небагатьом з яких вдалось в часи Другої Світової війни втекти від нищівного поневолення їхньої батьківщини тоталітарним Совєтським Союзом, що, руйнуючи, загнав у підпілля не лише монастирі, але цілу Греко-католицьку церкву.
Митрополит Андрей прагнув створити осередок східного чернецтва в Римі, який би репрезентував традицію нашої церкви, як також дав би можливість монахам-студитам, призначеним до вивчення богословія в Римі, залишатись в середовищі свого монашого життя. Тому митрополит поручає о. Кирилу Королевському, який був представником УГКЦ при Апостольському Престолі, придбати землю під будівництво, або монастир в Римі, що о. Кирило і зробив, придбавши в центрі Риму землю, яку згодом змушений був продати з огляду на існуючий закон, згідно якого землю, призначену до забудови, якщо не використовувати відповідно за призначенням протягом п’яти років, потрібно було продати, або ж держава її забирала. Ці кошти з продажу землі отець Кирило поклав до Конгрегації Східних Церков до кращих часів, бо почалася війна і про будівництво не могло йти й мови.
Патріарх Йосиф Сліпий, який повернувся до Риму з радянських концтаборів, практично відразу почав шукати монастир для монахів-студитів, яким вдалось втекти від радянської окупації на Захід. І от патріарх знайшов і придбав монастир оо. Маріоністів в околиці озера Альбано. Стягнув до цього монастиря монахів, де ігуменом був світлої пам’яті о. Антоній Рижак, а відтак архімандритом став блаженніший Любомир Гузар. Патріарх Йосиф завжди скеровував до цього монастиря своїх гостей, або людей, яким була цікава духовна і літургійна традиція української католицької церкви візантійського обряду. Вражає далекоглядність великоукраїнського ісповідника віри. Мудрий муж, знаючи людську природу, захистив облюбований монастир, наклавши анафему на тих, хто би хотів його продати, або змарнувати. Адже цей монастир був придбаний не за ситі пожертви західних багатіїв, а за натруджені гроші передвоєнної України, і в більшій мірі Митрополита Андрея Шептицького. Однак, в ті часи монахів було мало, не було багато і наших вірних у Римі, тому і життя в монастирі було нелегким з огляду не тільки на матеріальні труднощі, але й щодо змісту та життєвого призначення монашої спільноти.
Коли УГКЦ вийшла з підпілля, монахи Студіону почали серйозно зостановлятись над змістом свого духовного життя і перспектив його розвитку. Прийнявши рішення, в 1993 році вони залишають Студіон і перебираються в Україну. З цього часу починаються поневіряння Студіону, тобто приміщень монастиря і храму, що довший час залишались порожніми, або використовувалися різними спільнотами, які за мізерну плату цей монастир використовували. Таким чином ця посілість поступово почала деградувати, а протягом останніх 17-ти років одна, менша частина монастиря, була під управлінням одного італійського римо-католицького священика, а більша – реконструйована під старечий будинок і здана в оренду, за яку священик отримував якісь копійки в оплату, наче за опікування монастирськими приміщеннями і землею. Патріарша перлина зазнала страшного занепаду.
Чимало випробувань випало на долю української Греко-католицької церкви та її прихильників минулого століття. На щастя, в її лавах вистачає, з чистим розумом і щирим серцем, вірних служителів. Завдяки зусиллям Отця і Глави УГКЦ Святослава Шевчука та Конгрегації для Східних Церков Святого Престолу в Римі, Студіон починає відроджуватися. Звичайно, складно реанімувати щось, що ледве дихає, але перші кроки зроблені і, вперше за багато років здійнялися з вдячністю до неба монастирські сосни, спраглі до людської опіки. Ієромонах Орест (Олег Козак), якому була доручена душпастирська опіка українських греко-католиків в Греції, став покликаний до віднови монашого життя в Студіоні, яке необхідно починати від найменших дрібниць. Тепер для повноцінного функціонування очікується на офіційне призначення о. Ореста Козака Конгрегацією для Східних Церков відповідальним за цей монастир не лише перед українською Церквою, але також і перед італійською державою, щоб він міг в повній мірі виконувати покладені на нього обов’язки. Отець щиро вболіває за долю історичної святині його церкви, і готовий справитися з дорученням, докласти зусиль до того, щоб мрія Йосифа Сліпого стала дійсністю. Духовна обіцянка, не перед людьми, перед Богом…
Отже, попереду багато праці, але й багато планів. Сьогоднішня ситуація, на відміну від колишньої, нарешті, сприятлива. В перспективі цей монастир має за ціль репрезентувати не лише східне монашество УГКЦ, але відкривати для зацікавлених осіб красу сакрального мистецтва візантійської церковної традиції, зорганізовуючи іконографічну школу візантійського чотирьохколірря та школу церковного співу, студенти яких могли би, проживаючи в монастирі, брати участь у повному правилі літургійного життя монастиря. Цього року, 19-23 жовтня в монастирі пройде перша Міжнародна наукова конференція з візантиністки «Візантійська спадщина в історії і духовній культурі України», започатковуючи серію наукових конференцій візантиністів в Студіоні. Знаменно, що у рік світлої пам’яті його духовного отця, Патріарха Йосифа Сліпого, та саме за його заповітом, монастир почне дихати на повні груди, ставши духовним осередком, привабливим напрямком як для майже мільйонної української громади Італії, так і для монахів з України та усіх куточків світу.
Отже, до зустрічі в жовтні біля озера Альбано, віддамо свою шану Великому Українцю, схилившись в молитві за долю України серед патріарших сосен.
Галина Маслюк, голова Асоціації української діаспори
в Греції “Українсько-Грецька Думка”.
Святкування 50-річчя Світового Конгресу Українців (СКУ) в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"
В рамках святкування 50-літнього ювілею Світового Конгресу Українців в суботу 22 квітня 2017 року до Атен завітали шановані, відомі у багатьох країнах світу, офіційні представники цього Конгресу.
На запрошення голови товариства "Українсько-Грецька Думка" пані Галини Маслюк, дорогі гості завітали до школи, що діє при цьому товаристві. Прибулих гостей радо вітали присутні у залі учні нашої школи та школи "Берегиня", а також батьки, вчительські колективи шкіл, волонтери.
За традицією, учні школи Богдан Коваль та Катерина Дзюба піднесли гостям хліб-сіль. Директор школи п. Г. Павлюк щиро привітала Президента СКУ п. Евгена Чолія (Канада), Генерального секретаря СКУ п. Стефана Романіва (Австралія), Голову ЕКУ п. Ярославу Хортяні (Угорщина), представників СКУ із Англії, Німеччини, Угорщини, Естонії, Португалії, Австралії, Канади, США.
Пані Ганна Павлюк розповіла шановним гостям про досягнення школи, мрії колективу і буденні труднощі.
В доказ оптимізму життя школи маленькі козачки станцювали свій улюблений танок "Повзунець", а група старшокласниць привітала гостей піснею "Україно моя". Хореограф п. Лєна Євтєева, вчительки музики та співів п. Оля Василишин та п. Ліля Ситнікова доклали до цього свої здібності та вміння.
До слова були запрошені прибулі представники СКУ. Добродій Евген Чолій тепло, по-родинному надавав слово кожному із своїх колег, залучаючи до розмови школярів, але й усіх присутніх.
Затишно було всім хто знаходився в залі, прикрашеному з любов'ю батьками та вчителями. Особливо хотілося би відзначити вчителів школи та батьків її вихованців пп. В. Тимчишин, Н. Смоляник, Л. Грабну, Лєну та Вадима Хіміч, С. Здерську, В. Сенів, ... та інших.
Пані Г. Маслюк у своєму виступі щиро подякувала дорогим гостям за виявлене бажання відвідати школу, за подарунки, із якими завітали гості, в розрахунку на подальшу успішну роботу колективу.
Після зустрічі учні початкових класів у своїх відгуках написали в робочих зошитах про свої враження, а Данило Когут, учень 3-го класу, відзначив, що гордий бути українцем. Пізніше, я була свідком того, як він легко поділився зі своїм братом подаруночком, якого заслужив за танок.
"Обніміться, брати мої,
Молю вас, благаю..."
Т. Г. Шевченко
Особливо від себе хотіла би подякувати п. Г. Маслюк за вмілу організацію святкування 50-ліття Світового Конгресу Українців в Атенах, а також за можливість познайомитися із офіційними представниками великої української діаспорної родини, дізнатися про величезний об'єм роботи цієї організації за час його 50-літнього існування.
Побажаймо ж усім, хто не стоїть осторонь гострих проблем України і українців, здоров'я та невичерпної енергії!
Леся КУРИЛЯК, вчителько молодшої школи.
Світлини Вадима ХІМІЧ.
Відзначення 50-ліття Світового Конгресу Українців в Греції
https://www.youtube.com/watch?v=OTG3illsVmA&feature=youtu.be
СВЯТКУВАННЯ 50-ЛІТТЯ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ В ГРЕЦІЇ
В рамках урочистих святкувань, присвячених 50-літтю діяльності Світового Конґресу Українців, що проходили 20-23 квітня 2017 року в Афінах, перебував Президент організації Евген Чолій. Взяти участь у заходах до грецької столиці прибули також Генеральний секретар СКУ Стефан Романів, представники українських громад Канади, Америки, Австралії, Німеччини, Великобританії, Естонії, Угорщини та Португалії.
Під час свого перебування в Греції пп. Чолій та Романів провели низку зустрічей з представниками урядових і парламентських кіл Греції, МЗС, ЗМІ, Афінської торговельно-промислової палати, провідних політологічних інститутів та впливових громадських організацій. Крім того керівництво СКУ зустрілося з представниками церкви, іноземних дипломатичних установ, відвідали Посольство України в Греції. Президент СКУ пан Чолій взяв участь у вечірній Божественій літургії в Українській греко-католицькій парафії Афін Св. Миколая, де мав нагоду спілкувався з представниками української громади Греції щодо діяльності СКУ.
Делегація представників Світового Конґресу Українців на чолі з його Президентом п.Чолієм 22-го квітня відвідала Українську суботню школу, що ось вже 15-ть років діє при Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", де ознайомила присутніх з життям українських громад по всьому світі та об'єднуючу роль СКУ. В такий спосіб пан Чолій показав дітям, що саме знання рідної української мови дозволяє порозумітися між собою громадянам різних країн з українським корінням. Участь у зустрічі взяли також діти та вчителі Української недільної школи “Берегиня”, директорка якої п. Галина Коцюр також розповіла присутнім про багаторічну діяльність школи.
Цього ж дня у готелі "Президент" Президент СКУ також обговорив шляхи подальшої співпраці в просуванні українських інтересів під час зустрічі з представниками складових організацій СКУ з Австралії, Великої Британії, Греції, Естонії, Німеччини, Португалії, США та Угорщини.
У суботу ввечері у святковій атмосфері відбувся урочистий бенкет з нагоди святкування ювілею СКУ, на якому були присутні українська дипломатична місія на чолі з Тимчасовим повіреним у справах України п. Наталею Косенко, мери та представники муніципалітетів Афін, Зографу, Пентелі, Перама, Мандри-Ідилії, представники політичних, дипломатичних, наукових та мистецьких кіл як Греції, так і України, а також української громади Греції.
З привітаннями з нагоди ювілейної дати виступили Голова Асоціації "Українсько-Грецька Думка" п. Галина Маслюк та Тимчасовий повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко. Велике враження на присутніх справила змістовна промова Президента СКУ п. Евгена Чолія, в якій він розказав про 50-літню діяльність Конґресу, його проблеми та досягнення від витоків до сьогодення. Пан Чолій підкреслив важливість питань та викликів, що повстали перед світовим українством внаслідок російської агресії проти цілісності України та закликав усіх присутніх консолідувати свої зусилля задля миру та безпеки в Європі. Представники української громади та гості мали можливість переглянути документальний фільм “50 років Світового Конґресу Українців”.
За вагомий внесок у розвиток українського суспільного життя в Греції Президент СКУ нагородив почесними грамотами як активістів української громади, так і греків, прихильників України.
Для гостей заходу силами Асоціації "Українсько-Грецька Думка" був підготовлений чудовий концерт, прикрасою якого став виступ дитячого колективу Української суботньої школи при Асоціації, а професійні співачки вразили присутніх на бенкеті гостей високомайстерним виконанням не тільки українських народних та класичних творів, але й чудовим виконанням грецьких пісень. Після закінчення концерту діти з Української суботньої школи роздали усім присутнім пам'ятний подарунок - синьо-жовтого метелика, яких з цієї нагоди виготовили представники грецької громади Маріуполя.
У неділю 23-го квітня Президент СКУ п. Евген Чолій виступив з привітанням до учасників наукової конференції «Еллінізм в Україні: історичні складові, сьогодення та перспективи», організованої Асоціацією «Українсько-Грецька Думка", яка проводилася під егідою Академії науки вищої освіти України, за підтримки Посольства України в Грецькій Республіці, за участю українських та грецьких науковців: істориків, археологів, етнографів та філологів.
Ukrainian World Congress President Eugene Czolij participated in commemoration of the 50th anniversary of the UWC in Greece
Е. Чолій виступає на відзначенню 50-ліття СКУ
E. Czolij addressing UWC 50th anniversary commemoration 
Учасники відзначення 50-ліття СКУ
Participants of UWC 50th anniversary commemoration
Е. Чолій та члени Ради директорів СКУ з учнями та вчителями
Української суботньої школи в Греції
E.Czolij and members of UWC Board of Directors with teachers and students
of Ukrainian heritage school in Greece
Перед пам’ятником Тарасу Шевченку.
Зліва направо: Н. Косенко, Е. Чолій, Г. Маслюк
At the monument to Taras Shevchenko.
From left to right: N. Kosenko, E. Czolij, H. Masliuk
Θερμές ευχές για Καλό Πάσχα και Καλή Ανάσταση!!!
Дорогі друзі! У це найсвітліше, найрадісніше свято бажаємо всім добрим людям здоров'я, миру, віри, любові та злагоди.
Веселих свят! Христос Воскрес!
Αγαπητοί φίλοι, αυτές τις χαρούμενες και φωτεινές στιγμές σας ευχόμαστε υγεία, ειρήνη, πίστη και κατανόηση.
Χαρούμενες γιορτές! Χριστός Ανέστη!
Γαλήνη Μασλιούκ
Шевченківські дні в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"
Весна-весняночка вранішнім сонечком, нічною зірочкою, молода, наче дівчина, вийшла з новим ранком й посміхнулася березневому дню. Це вона, весна, подарувала Україні Великого Генія- Тараса Григоровича Шевченка.
Цього ранку, 18 березня 2017 року, у школу при Асоціації української діаспори в Греції та греків філоукраїнців “Українсько-Грецька Думка” поспішали учні, вчителі, батьки, щоб вшанувати пам'ять Великого Кобзаря.
Як ведеться в Україні, дорогих гостей – Владику Йосифа Міляна, отця Ореста Козака, отця Андрія Твердохліба, сестру Вероніку, п.Володимира Семківа з товариства “Український журавлиний край”, п. Галину Маслюк - голову товариства “Українсько-Грецька Думка”, учнів та вчителів школи “Берегиня” - зустрічали хлібом-сіллю.
Урок-підсумок “Він є для нас Батьком Пророком, натхненним голосом цілого народу, і будителем нації”, підготувала і провела учителька української літератури п. Люба Грабна. Подорож учнів у минуле, від народження Тараса до його визнання Великим Генієм, перепліталася чарівними піснями дітей під звуки бандури п. Ольги Василишин. Усіх зачарувала арія “Аве Марія” у виконанні вчительки музики п. Лілії Ситникової. До уроку готувалися не тільки учні школи, а й вчителі – п.Вікторія Тимчишин, п. Леся Куриляк, п. Наталія Смоляник, продекламували вірші поета. Був присутній на уроці і сам Т. Шевченко (його роль виконував Д. Сенів), який зачитав “Заповіт” і закликав “І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь”.
Підсумок підвела директорка школи п. Ганна Павлюк, яка закликала учнів подивитись на Шевченка по-іншому. Не на кріпака у латаній свитині, а на допитливого хлопчика, який не навчався у двох школах, як вчаться вони, який у дитячому віці залишився сиротою і через труднощі, злидні, тюрми, переборюючи все, завдяки впертості, наполегливості, вірі у перемогу – став Великим Генієм.
В знак подяки, п. Ганна вручила Владиці Йосифу Міляну книгу “Заповіт” - двомовне видання поезії Т. Г. Шевченка видане товариством ”Українсько-Грецька Думка”, укладене п. Галиною Маслюк під егідою Української Ради Миру.
Ганна Павлюк
Світлини Василя Спірідонова, Лесі Неделчевої
21 лютого - Всесвітній день рідної мови
До всесвітнього дня рідної мови (21 лютого) в українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» було проведено відкриті уроки. Суботній ранок 25 лютого зібрав учнів старших класів і вчителів на відкритий урок викладачки історії Марії Ласій щодо історії української мови.
Згідно з історичними довідками, розповідала пані Марія, мови і писемність розвивались у тісній співпраці з торгівлею. Часи Київської Русі не були виключенням з цього правила. Тодішня мова відрізнялась від сучасної української і містила також елементи які зараз відносять до білоруської і російської мов.
Після занепаду Київської Русі, традиції освіти і літописання продовжило Галицько-Волинське князівство. Не перервались вони і у Великому князівстві Литовському, де руська мова була державною. У наступні віки, коли українські землі були розділені між державами і імперіями, одну з провідних ролей у збереженні мови і звичаїв відіграло духовенство.
З відродженням національних рухів у XVIII – XIX століттях, питання мови і самоідентифікації народів знову привернуло увагу до себе. Задля збереження імперії, придушення національних мов, а особливо української, було особливо жорстоким у Російській імперії. З низки указів особливо вирізняється Валуєвський циркуляр (1863р.), яким заборонялося видавати українською мовою підручники для початкових шкіл та релігійні тексти оскільки української мови нема, не було і не може бути. У 1876 році Алєксандр ІІ видає Емський указ, згідно з яким заборонялося навіть писати ноти на тексти українських пісень і ставити в театрах вистави українською мовою.
Проте, владний наступ на українську мову підштовхував українців до гуртування. На теренах Австро-Угорської імперії Маркіян Шашкевич, Іван Вашкевич і Яків Головацький створили “Руську трійцю” в 1836-37 рр. У підросійській Україні студенти Київського університету і викладачі створили Кирило-Мефодієвське братство. Мета таких осередків була однаковою — зберегти українське слово, мову, історію і традиції.
Врешті-решт, українці на початку ХХ століття спробували збудувати власну державу. Великий внесок у справі української освіти, науки та культури зробив гетьман П. Скоропадський: заснував університети в Києві та Кам’янську-Подільському, Академію Наук, українські школи, гімназії, організував друк шкільних підручників українською мовою.
Нажаль, радянський період ознаменувався черговою хвилею агресивної русифікації, яка продовжила традиції Російської імперії. У 20-х — 30-х роках відбулося поступове згортання української преси, шкіл і підпорядкування всього більшовитській ідеології. Тільки в Києві наприкінці 80-х років з 300 тис. учнів тільки 100 тис. навчались в школах з українською мовою викладання. На сході України ситуація була ще сумнішою. Паралельно йшла безперервна боротьба з інакомисленням, коли до тюрем і заслання засуджували письменників, поетів, юристів, серед яких були Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук'яненко та інші. Під час Перебудови відчувалось, що Радянський Союз доживає останні дні і з метою задобрення національних рухів у республіках було прийнято Закон про мови (1989 р.).
У роки незалежності вважалося, що питання мови не таке вже й першочергове і продовженню повільної русифікації мало що заважало. Навіть після 25 років, в Україні досі знаходяться люди, які принципово говорять виключно російською у стінах парламенту. З іншого боку, це перший період за багато століть, коли українці можуть безбоязно говорити рідною мовою на вулицях. Звичайно, ще багато роботи має бути зроблено, але і великий шлях подолано. Незважаючи на всі негаразди і заборони, наші пращури зберегли і збагатили українську мову, часом ціною власного життя. На сьогодні українська входить до 30 найпоширеніших мов у світі. Нею говорять не тільки в Україні, а й багатьох країнах з чисельною українською діаспорою. Рідна мова об’єднує, підтримує і збагачує людину.
На завершення уроку викладачка української філології Люба Грабна цитувала милозвучні твори українських класиків та закликала учнів вивчати, любити та шанувати свою рідну мову.
Варто сказати і кілька слів про святкування у молодшій школі де вчителі підготували для своїх учнів свято "Одна родина за столом" і в такий спосіб показали дітям настільки важливо знати свою рідну мову, поважати і любити українські звичаї та традиції. Було також проведено майстер-клас “найсмачніша канапка”, під час якого діти співали пісні і відгадували загадки. Учні старшої школи мали можливість оцінити таланти молодших друзів і покуштувати чудові канапки за однієї умови: за їхнім вибором було необхідно заспівати українську пісню, розповісти вірш, історію, загадку. Учасниками конкурсу були не тільки учні, але й вчителі старшої школи. Так за дружнім родинним столом звучали українські сучасні пісні, вірші Лесі Українки, Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри. Своїми враженнями від прожитого дня діти з радістю ділилися з своїми батьками. А оскільки все це відбувалося напередодні Великого посту, то в світлі грецьких традицій, дітки ще й в карнавальних костюмах покрасувалися.
Нижченаведені фото можуть тільки частково передати атмосферу свята.
Олена Печак
Світлини Лесі Неделчевої
