SIGNING OF THE EU-UKRAINE ASSOCIATION AGREEMENT (En)
Letter of support for the signing
of the EU-Ukraine Association Agreement
during the Third Summit of the Eastern Partnership
on 28-29 November 2013 in Vilnius, Lithuania
АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ В ЄС (Укр.)
Лист на підтримку підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
під час Третього саміту Східного партнерства
28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі, Литва
Ukrainian World Congress urges EU leaders to support the signing of the EU-Ukraine Association Agreement (En)
This agreement offers a unique opportunity to achieve the European integration of Ukraine's intellectual capital, industries, market and natural resources. The harmonious worldwide integration of the 20 million Ukrainians in the diaspora and their valuable contribution to the development of various countries, including the EU member states, is a telling indication of the enormous potential benefits of Ukraine's Euro-integration.
However, this prospect is currently in jeopardy because of powerful forces, both inside and outside Ukraine, that are intent on derailing Ukraine's Euro-integration and driving Ukraine into the Customs Union and Eurasian Economic Union.
In its resolution of 12 September 2013, the European Parliament stressed the need for the EU to fulfill its responsibility and, in the spirit of solidarity with the Eastern Partnership countries, including Ukraine, engage and defend them against the open, alarming and escalating pressures being exerted upon them by Russia.
"The signing of the EU-Ukraine Association Agreement is the most effective practical measure that the EU could take to support Ukraine as a partner country at this time of crisis," stated UWC President Eugene Czolij. "It would also reaffirm the European character of the Ukrainian people while providing a strong stimulus to democracy and social progress in Ukraine, serve as an important step in fostering the further modernization and Europeanization of Ukraine, and promote regional security, stability and prosperity."
Media Contact: Irene Mycak
The UWC is the international coordinating body for Ukrainian communities in the diaspora representing the interests of over 20 million Ukrainians. The UWC has member organizations in 33 countries and ties with Ukrainians in 14 additional countries. Founded in 1967 as a non-profit corporation, the UWC was recognized in 2003 by the United Nations Economic and Social Council as a non-governmental organization (NGO) with special consultative status.
Світовий Конґрес Українців закликав провідників ЄС підтримати підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
Ця угода дає унікальну можливість для європейської інтеграції інтелектуального капіталу, індустрії, ринку і природних ресурсів України. Гармонійна всесвітня інтеграція 20 мільйонів українців діаспори та їхній цінний внесок у розвиток різних держав, у тому числі й членів ЄС, є переконливим показником величезних потенційних переваг євроінтеграції України до ЄС.
Однак зараз ця перспектива перебуває під загрозою через потужні сили в Україні і за її межами, які мають намір перешкодити євроінтеграції України та спрямувати Україну до Митного союзу і Євразійського економічного союзу.
У своїй резолюції від 12 вересня 2013 р. Європейський Парламент наголосив, що ЄС слід виконати свої зобов'язання та в дусі солідарності з країнами Східного партнерства, включно з Україною, втрутитися і захистити їх від відкритого, тривожного та зростаючого тиску Росії на них.
"Підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною є найбільш ефективною практичною дією, яку б ЄС міг зробити, щоб підтримати Україну як державу-партнера в цей критичний час, – заявив Президент СКУ Евген Чолій. – Це б також підтвердило європейський характер населення України та дало потужний стимул до демократії і соціального прогресу в Україні, стало важливим кроком у подальшій модернізації і європеїзації України та сприяло регіональній безпеці, стабільності і добробуту".
Контакт зі ЗМІ: Ірина Мицак
Світовий Конґрес Українців
СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об'єднує в своєму складі українські організації із 33 країн та підтримує зв'язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організація, у 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом Економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй.
Вручення Діамантової Ювілейної Медалі
Початок церемонії нагородження о 7:00 год. вечора
Дельта Монреаль Готель
Кімната Кончерто
475 Президент Кеннеді Авенью
Монреаль, Квебек
Президент Конґресу Українців Канади Павло Ґрод вручатиме Діамантову Ювілейну Медаль Королеви Єлизавети ІІ адв. Евгену Чолію, реж. Юрію Луговому та д-ру Роману Сербину.
ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ НАГОРОДЖЕНИХ
Евген Чолій є партнером у Лавері, де він спеціалізується на корпоративному та комерційному праві. Більш ніж чверть століття він активно залучений в українсько-канадську громаду і є колишнім президентом Конґресу Українців Канади. Адв. Евген Чолій на даний час займає пост президента Світового Конґресу Українців.
Роман Сербин є істориком (доктор, ун-т Маꥳлл), почесним професором історії в Університеті Квебек в Монреалі і фахівцем по Україні. Він є визнаним експертом з Голодомору та автором багатьох статтей і книг з історії України 19-20 століть. Д-р Роман Сербин є редактором наукового журналу "Дослідження Голодомору" (Holodomor Studies).
Юрій Луговийє піонером документального фільму. Він є визнаним режисером із 35-літнім досвідом роботи в індустрії кіно.Член Академії Канадського Кіно і Телебачення він створив, очолив зйомки і відредагував багато незалежних, переконливих фільмів, включно з документальними фільмами " Окрадена Земля" (GenocideRevealed) i "Свобода має ціну" (FreedomHadaPrice).
Queen Elizabeth II Diamond Jubilee Medal Presentation (En)
Awards ceremony commences at 7:00 p.m.
Delta Montreal Hotel
Concerto Room
475, Avenue Président Kennedy
Montreal, Quebec
The Queen Elizabeth II Diamond Jubilee Medal will be presented to Mr. Eugene Czolij, Mr. Yurij Luhovy and Dr. Roman Serbyn by UCC National President Paul Grod.
RECIPIENTS' CITATIONS
Eugene Czolij is a partner at Lavery where he focuses on corporate and commercial law. For over a quarter century, he has been actively involved in the Ukrainian Canadian community and is a past National President of the Ukrainian Canadian Congress. He is the current president of the Ukrainian World Congress.
Roman Serbyn is a historian (PhD McGill) and was professor emeritus of History at University of Quebec at Montreal and a specialist on Ukraine. He is an acknowledged expert on the Holodomor and has authored many articles and books on 19th and 20th century Ukrainian history. Dr. Serbyn is the editor of the scholarly journal Holodomor Studies.
Yurij Luhovy is a pioneer in documentary film. Yurij is an award winning film-maker, with 35 years experience in the film industry. A member of the Academy of Canadian Cinema and Television, he has produced, directed and edited many independent, compelling films, including the documentary Genocide Revealed and Freedom Had a Price.
СКУ: УКРАЇНА ПОВИННА ЙТИ ВПЕРЕД, А НЕ ВІДСТУПАТИ НАЗАД
Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій своїм листом від 24 вересня 2012 р. закликав міжнародне співтовариство спонукати владні структури України до відхилення законопроекту про криміналізацію наклепу, який є серйозною загрозою для демократії. У листі, зокрема, зазначалося, що цей законопроект передбачає встановлення суворих штрафів та тюремне ув'язнення терміном до п'яти років. Крім того, під ризик можуть потрапити й відвідувачі за висловлювання, зроблені за межами України. Разом з тим наголошувалося, що прийняття такого законопроекту було б кроком назад у питанні свободи слова в Україні та дозволило б владним структурам позбавити опозицію та засоби масової інформації права на вільне висловлювання своїх думок. На думку СКУ таке законодавство суперечить підписаним Україною міжнародним конвенціям, а зокрема Європейській конвенції з прав людини та Міжнародному пакту про громадянські і політичні права. Копію зазначеного листа СКУ надіслав до Президента Віктора Януковича та до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, яких закликав не допустити схвалення законопроекту про кримінальну відповідальність за наклеп, що спрямований на придушення свободи слова та демократії в Україні.
Відповідаючи на запит СКУ на ім'я Евгена Чолія 13 листопада ц.р. надійшов лист з Кабінету Президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея, у якому йдеться про те, що Європейська Рада поділяє стурбованість світового українства відносно вищезгаданого законопроекту, який був прийнятий у першому читанні. Також зазначається, що 2 жовтня Верховна Рада більшістю голосів скасувала цей законопроект у другому читанні.
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ ВІДЗНАЧИВ СВІЙ 45-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ
Головним доповідачем вечора став основний спостерігач Міжнародної місії СКУ зі спостереження за
 |  |  | ||
| Держ. міністр з питань фінансів Т. Мензіс зачитує приві- тання від Прем'єр- міністра Канади. | Головний допо- відач бенкету посол Д. Фрейзер. | Члени Ради дирек- торів та праців- ники СКУ. |
парламентськими виборами в Україні 2012 р. посол Дерек Фрейзер. Колишній посол Канади в Україні розповів про роль СКУ в моніторингу недавніх виборів та підсумував працю місії. У виступі було наголошено на важливості продовження співпраці з Україною та українським народом.
Звертаючись до присутніх, в свою чергу, Президент СКУ Евген Чолій привернув увагу до діяльності очолюваної ним організації, зокрема, до її основних напрямків та успіхів впродовж 45-літньої діяльності.
Свої привітання до ювілейної дати основної міжнародної координаційної надбудови українських громад у діаспорі висловили присутні представники складових організацій СКУ. Також було зачитано письмові привітання від Патріарха Української Греко-Католицької Церкви Святослава (Шевчука), Патріарха Української Православної Церкви Київського Патрiархату Філарета, Об'єднаної опозиції "Батьківщина" за підписом голови Ради Арсенія Яценюка та керівника Центрального виборчого штабу Олександра Турчинова, політичної партії "Народна самооборона" за підписом Юрія Луценка та партії "Удар" за підписом лідера Віталія Кличка. У всіх привітаннях було відзначено вагому працю СКУ в здобутті Україною незалежності, в її подальшому утвердженні, демократизації та євроінтеграції, а також у захисті основних прав і свобод українців, та в консолідації української спільноти в діаспорі. Разом з цим було показано відеопривітання від українських громад світу.
В свою чергу СКУ відзначив своїх найбільших жертводавців та висловив щиру подяку всім, хто підтримує його діяльність впродовж 45-ти років.
Детальніше з інформацією про відзначення 45-ліття СКУ можна ознайомитись на веб-сторінці СКУ.
ТЕРМІНОВИЙ ВИПУСК Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами в Україні 2012 р.
Згідно з повідомленнями, у вівторок, 30 жовтня, в ОВК № 132 (Миколаївська область), ЦВК спочатку опублікувала інформацію про перемогу кандидата від Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Аркадія Корнацького з перевагою у більш ніж 4000 голосів. Пізніше, увечері того ж дня, результати на веб-сайті ЦВК змінилися, показуючи, що кандидат від Партії регіонів Віталій Травянко переміг з невеликою перевагою у 232 голоси (0,3%), що спричинило масові протести біля ОВК (http://nikvesti.com/articles/36300). У відповідь на ці протести Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв рішення про вилучення усіх протоколів з ОВК та доставку їх у суд для перерахунку. Загін спецпризначення Міністерства внутрішніх справ України був залучений для забезпечення виконання рішення суду та, за повідомленнями, штурмував ОВК у п'ятницю, 2 листопада, і захопив виборчі бюлетені та печатку виборчої комісії, а також викрав голову ОВК (http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/2/6976538/).
У низці інших ОВК спостерігачі СКУ засвідчили суттєві розбіжності між результатами виборів в одномандатних округах, наданих в офіційних протоколах з ДВК, та результатами, опублікованими на офіційному сайті ЦВК. Спостерігачі СКУ фотографували офіційні протоколи, підписані членами дільничних виборчих комісій, та порівняли їх з результатами, опублікованими на сайті ЦВК. Приклади таких розбіжностей проілюстровані на основі даних з ОВК № 90 (Біла Церква, Київська область) в наведеній нижче таблиці.
Таблиця № 1 – ОВК № 90 (Біла Церква, Київська область)
| | Кандидат | |||||
| | Роман Григоришин | Віталій Чудновський | ||||
| № ДВК | Опубліковані на веб-сайті ЦВК | Офіційні протоколи ДВК | Різниця | Опубліковані на веб-сайті ЦВК | Офіційні протоколи ДВК | Різниця |
| 321103 | 37 | 137 | -100 | 542 | 442 | 100 |
| 321112 | 58 | 158 | -100 | 522 | 422 | 100 |
| 321116 | 41 | 91 | -50 | 524 | 474 | 50 |
| 321128 | 55 | 155 | -100 | 647 | 547 | 100 |
| 321148 | 24 | 74 | -50 | 499 | 449 | 50 |
| 321166 | 27 | 127 | -100 | 466 | 366 | 100 |
| 321170 | 116 | 116 | 0* | 581 | 561 | 20 |
| 321171 | 63 | 113 | -50 | 356 | 306 | 50 |
| 321175 | 81 | 131 | -50 | 447 | 397 | 50 |
| 321176 | 65 | 165 | -100 | 575 | 475 | 100 |
| Разом | 567 | 1267 | -700 | 5159 | 4439 | 720 |
На сайті ЦВК було опубліковано, що Віталій Чудновський (незалежний кандидат) виграв з перевагою у 322 голоси над Олександром Марченком (ВО «Свобода»). Беручи до уваги тільки 10 із спірних протоколів ДВК, спостерігачі СКУ помітили, що 720 голосів були некоректно перерозподілені на користь Віталія Чудновського шляхом списання 700 голосів у кандидата Романа Григоришина (УДАР) та 20 голосів у кандидата Олександра Ліневича (див. Таблицю № 1). Дослідження усіх протоколів ДВК в одномандатному виборчому окрузі № 90 може мати у результаті більш значне розходження. Утім лише на основі 10 протоколів ДВК, які були оглянуті спостерігачами СКУ, Олександр Марченко (ВО «Свобода») мав би вигравати з перевагою у 392 голоси. Згідно з інформацією, наданою Київському суду, подано позов, що 1792 голоси шахрайським чином були додані Віталію Чудновському за рахунок інших кандидатів. Якщо позов буде задоволений, це призведе до перемоги Олександра Марченка у 1407 голосів.
Логічно зробити висновок, що ці розбіжності не є простими технічними помилками, а системними фальсифікаціями, що відбуваються, зокрема, в ОВК № 90, де голоси були перерозподілені від декількох кандидатів на користь одного в момент внесення результатів членами окружної виборчої комісії в базу даних ЦВК. Важливо зазначити, що спостерігачам не дозволяється спостерігати за процесом внесення даних з офіційних протоколів ДВК в базу даних ЦВК у жодній з ОВК.
Розгляд Київським окружним адміністративним судом судової справи стосовно ОВК №90 контролювався як спостерігачами СКУ, так і міжнародними спостерігачами низки інших організацій. Спостерігачі СКУ підтверджують повідомлення журналістів про те, що будинок суду був переповнений погрозливого вигляду молодими людьми (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/2/6976500/). Пан Марченко та його команда юристів надали значну кількість документальних доказів, включаючи офіційні протоколи ДВК; письмові свідчення, підписані членами ДВК про те, що надані протоколи ДВК були єдиними підписаними протоколами; свідчення деяких членів ОВК, аудіо- та відеодокази того, що остаточні результати підрахунку голосів з ДВК, зачитані керівництвом ОВК, відповідають офіційним протоколам ДВК, але не відповідають результатам, оприлюдненим на сайті ЦВК. На додаток до цього, протоколи ДВК, надані командою захисників ОВК № 90, які відповідали результатам на сайті ЦВК, були пронумеровані у точній та неперервній послідовності, що передбачає, що вони були з однієї упаковки протоколів, втім, стверджувалося, що це були остаточні протоколи, підготовлені та надані близько 70 різними ДВК. Не дивлячись на ці переконливі докази на користь пана Марченка, Київський окружний адміністративний суд, у перші години 3 листопада, в присутності спостерігачів СКУ та інших міжнародних організацій, постановив, що докази, надані паном Марченком, були недостатніми для суду, щоб призначити перевірку результатів підрахунку голосів, які йшли всупереч офіційним протоколам ДВК. Після цього цю справу 4 листопада було розглянуто у Київському міському апеляційному суді, який виніс своє рішення на початку третьої години ранку 5 листопада. Суд знов відмовив позивачеві у задоволенні його вимог з технічних причин, при цьому судді відмовились надати чотирьом свідкам, що заслуговують на довіру, можливість дати покази від імені позивача. Цими чотирма свідками були голови чотирьох ДВК, які прийшли до суду з повним набором документів, що підтверджують, що результати голосування, оприлюднені на сайті ЦВК, не відповідають результатам остаточних протоколів ДВК. У обох випадках присутні міжнародні спостерігачі були приголомшені розглядом цих справ у судах та винесеними судовими рішеннями.
Крім цього, тривогу викликає і розвиток подій в ОВК №94 (Обухів, Київська обл.), ще одному одномандатному окрузі, в якому на роботою ОВК та за розглядом судового позову спостерігачі від СКУ стежать з 29 жовтня донині. Спочатку ЦВК оголосила перемогу з перевагою у більш ніж 8500 голосів кандидата від Об'єднаної опозиції Віктора Романюка над кандидатом від Партії регіонів Тетяною Засухою. Однак попереднього тижня Партія регіонів розпочала справу в Київському адміністративному суді, стверджуючи, що її спостерігачів не було допущено до низки ДВК у межах округу №94. На превеликий подив, позов було задоволено. Невдовзі після 6 години ранку ОВК №94 скасувала результати голосування, отримані від 28 ДВК, та здійснила перерахунок голосів, що привів до перемоги кандидата від Партії регіонів Тетяни Засухи з перевагою у 1169 голосів.
Складається враження, що у цих випадках та на численних інших виборчих дільницях, за діяльністю яких продовжують стежити спостерігачі від СКУ, де є свідчення про фальсифікації на користь провладних кандидатів, суди так само відмовляють у розгляді відповідних позовів з технічних причин та не забезпечують проведення справедливого судового розгляду. У ретельно оскаржуваних випадках, коли перемогу одержав кандидат від опозиції, наші спостерігачі помітили послідовну стратегію, згідно з якою голоси з кількох виборчих дільниць скасовуються, в результаті чого перемогу одержує провладний кандидат. Здається, що цей останній метод набуває дедалі більшого поширення, і прикладом цьому є рішення Київського окружного адміністративного суду про перерахунок голосів на 19 виборчих дільницях в ОВК 216. У Києві, де кандидат від Об'єднаної опозиції Ксенія Ляпіна виграла з перевагою у майже 1500 голосів, cпостерігачі від СКУ будуть уважно спостерігати за роботою ОВК 216 наступного тижня.
Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами закликає ЦВК уважно дослідити результати виборів у цих проблемних одномандатних виборчих округах та утриматися від формального визнання нелегітимних виборчих результатів, які не відповідають справедливому та вільному волевиявленню українського народу.
СКУ продовжує закликати уповноважених українських посадовців дотримуватись верховенства права та зосередити всі зусилля на відповідному розв'язанні проблем, які виникають у цих спірних виборчих округах.
Місія СКУ продовжить спостерігати та звітувати щодо підрахунку голосів у ОВК, а також усіх повторних підрахунків та судових розглядів, пов'язаних із виборчим процесом.
Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародним координаційним органом українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об'єднує в своєму складі українські організації із 33 країн та підтримує зв'язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організація, у 2003 р. СКУ був визнаний неурядовою організацією у Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом.
Контакти для преси:Телефони: +380 44 495 85 41
E-mail: sku2012media@gmail.com
Веб-сайт СКУ: www.ukrainianworldcongress.com
Народному депутатові України
Апелюючи до Вашої політичної і моральної відповідальності, людської гідності і громадянської честі, закликаємо голосувати проти законопроекту. В разі Вашого голосування за цей неконституційний документ, ми залишаємо за собою право розгорнути кампанію серед виборців, аби роз'яснити їм Вашу антиукраїнську й антидержавницьку позицію і назавжди зачинити перед Вами двері до Верховної Ради України.
Ви маєте усвідомити: ставши на шлях відступництва, Ви залишитесь в історії України як запроданець і зрадник, а ганьба тяжким гріхом ляже на Ваших нащадків.
Лариса Масенко,
За дорученням:
Чому не можна голосувати за законопроект "Про засади державної мовної політики"?
Дванадцять основних аргументів
1. Законопроект є нелегітимним в самій своїй основі. Його предмет — надзвичайно важливе мовне питання, яке є питанням конституційного рівня і яке тому повинне вирішуватись шляхом досягнення загальнонаціонального консенсусу. Натомість розробка законопроекту відбувалась непрозоро, без участі представників як опозиційних політичних сил, так і експертного середовища та всіх зацікавлених структур громадянського суспільства. На відсутності у законопроекті адекватного консенсусного вирішення принципових питань державної мовної політики знов наголосила у своєму висновку від 2 грудня 2011 р. Венеціанська комісія, закликавши українських законодавців до "пошуку справедливого балансу між захистом прав меншин, з одного боку, і збереженням державної мови як інструменту інтеграції суспільства, з іншого" (п. 66).
2. Законопроект суперечить Конституції України і створює механізм її підміни антиконституційним законом. Засади державної мовної політики і загальний порядок застосування мов в Україні регулюються Конституцією України та Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України.
Ст. 4 законопроекту підтверджує, що "основи державної мовної політики визначаються Конституцією України", але водночас встановлює, що після його ухвалення порядок застосування мов визначатиметься "виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов в різних сферах суспільного життя". У практичному сенсі це означає підміну Конституції — законом, який усупереч статтям 10 та 11 її розділу І "Загальні засади" встановлює нову модель мовної політики України. Такий підхід є грубим порушенням ст. 156 Конституції України, яка передбачає спеціальний порядок запровадження будь-яких змін до положень розділу І Конституції України.
3. Законопроект кардинально ревізує конституційні засади державної мовної політики і підриває конституційний лад України. Його розділ І "Загальні положення" вводить у правове поле такі, не передбачені Конституцією, поняття як "регіональна мова або мова меншин", "мовна група", "мовна меншина", "регіональна мовна група", "регіон", "рідна мова".
Водночас заключний розділ XI законопроекту "Перехідні положення" передбачає внесення докорінних змін до всього комплексу норм національного законодавства, що регулюють порядок застосування мов на основі і відповідно до ст. 10 Конституції України.
Запровадження в Україні порядку застосування мов, що суперечить ст. 10 і ст. 156 Конституції України, є порушенням Основного Закону, яке, виходячи зі змісту згаданого Рішення Конституційного суду України від 12 грудня 1999 р., слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу в Україні.
4. Законопроект ґрунтується не на імперативних нормах Конституції України, а на свавільно інтерпретованих положеннях Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов.
У Хартії (у правильному і точному перекладі з оригінальних автентичних її текстів англійською і французькою мовами) термін "регіональні або міноритарні мови" складає єдине поняття, що охоплює ті чи інші мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави і носіями яких є кількісно менша група, ніж решта населення території цієї держави (стаття 1). Отже, в Хартії йдеться лише про критерій меншої поширеності певної мови в певному регіоні держави, а не про визнання за нею офіційного правового статусу і встановлення порядку її використання. Відповідно, Хартія жодним чином не зобов'язує і не уповноважує державу запроваджувати офіційний правовий статус для тієї чи іншої мови.
Виходячи з того, що визнання статусу державної (офіційної) мови за будь-якою мовою належить виключно до компетенції держави, Хартія лише заохочує держави до вільного вибору перелічених в ній факультативних рамкових заходів на підтримку використання тих "історичних регіональних або міноритарних мов Європи, декотрим з яких із плином часу загрожує зникнення". Причому преамбула Хартії передбачає, що "захист і підтримка регіональних або міноритарних мов не повинні здійснюватись на шкоду офіційним мовам та необхідності вивчати їх".
5. Законопроект, усупереч вимогам принципів Конституції України та меті Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, передбачає створення правового механізму підриву статусу української мови як державної (офіційної). Він встановлює у частині третій ст. 7 довільний, не відомий ні Конституції та законодавству України, ні Хартії чи будь-якому іншому міжнародно-правовому акту, кількісний критерій "10 відсотків і більше носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова" як достатню підставу для визнання тієї чи іншої мови регіональною і такою, що підлягає обов'язковому використанню паралельно або навіть замість української як державної (офіційної) у переважній більшості сфер суспільного життя.
6. Законопроект, встановлюючи згаданий свавільно визначений відсотковий критерій, створює передумови для обов'язкового запровадження в Україні російської мови – фактично в офіційному статусі регіональної – не лише на рівні села, селища, міста, району, області, Автономної Республіки Крим, а навіть щодо всіх індивідів. Адже частина 7 ст. 7 передбачає: "У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, що відповідає умовам частини третьої цієї статті, здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян-суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб".
Саме в цьому полягає ідеологія і мета законопроекту: він фактично прирівнює російську мову до державної, забезпечуючи її обов'язкове використання та подальше поширення на максимально великій території України за рахунок української та інших мов. У разі його ухвалення державна мова (українська) ставатиме непотрібною, вона повсюдно витіснятиметься з ужитку, оскільки зникне мотивація щодо її опанування.
7. Законопроект водночас закладає підвалини для мовної фрагментації України і на місцевому рівні. Відповідно до підпункту другого частини третьої його статті 7 у конкретних ситуаціях рішення щодо використання будь-якої мови як регіональної може бути ухвалене місцевою радою навіть у випадках, коли "регіональна мовна група складає менше 10 відсотків населення відповідної території". У практичному плані це призведе до витіснення української мови з офіційного вжитку та публічного використання не лише на Сході, але й на Заході України. Такий підхід порушує припис ст. 92 (п. 4) Конституції України, відповідно до якого порядок застосування мов визначається виключно законами України.
8. Законопроект лише декларує позитивне ставлення до української мови як державної – в той час, як переважна більшість його норм спрямована на підрив її державного статусу і позицій у найважливіших сферах публічного та державного життя. Стаття 3 законопроекту, яка проголошує право кожного на мовне самовизначення і вільне користування кожним у суспільному житті будь-якою мовою, створює підстави для нехтування державною мовою тими, хто з огляду на свій офіційний статус зобов'язаний вживати українську мову при виконанні своїх службових функцій. Ні Конституція України, ні міжнародно-правові акти, що визначають стандарти захисту прав людини включно з Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та Європейською Хартією регіональних або міноритарних мов, не встановлюють принцип вільного мовного самовизначення в сфері застосування державної мови. В практиці європейських держав такий принцип теж відсутній. Запровадження вільного мовного самовизначення для всіх було б за своєю одіозністю аналогічним запровадженню податкового самовизначення.
9. Законопроект створює правове підґрунтя для продовження розпочатої Д. Табачником руйнації української системи освіти, в рамках якої формується національна еліта. Запровадження статтею 20 законопроекту принципу вільного вибору мови навчання (та ще й "у будь-який час періоду навчання") в специфічних умовах України практично означатиме відновлення тотальної русифікації всієї вертикалі освіти і перетворюватиме систему освіти України у кузню кадрів для Росії за рахунок нашого державного бюджету.
10. Законопроект у разі його ухвалення Верховною Радою потягне за собою значні видатки з державного бюджету. За підрахунками фахівців, витрати необхідні для його запровадження в життя сягатимуть 50-60 млрд. гривень.
11. Ухвалення законопроекту Верховною Радою матиме катастрофічні для України наслідки. У найближчій перспективі інтенсифікується процес витіснення української мови з усіх найважливіших сфер суспільного життя, відбуватиметься маргіналізація української мови, виникатимуть конфлікти на мовному ґрунті, посилюватиметься мовна ізоляція та відчуження регіонів України один від одного, що покладе початок "мовній федералізації" України та її дезінтеграції як держави.
12. Законопроект є не лише спекулятивним політтехнологічним інструментом нинішньої української влади у ситуації чергових парламентських виборів, а й результатом виконання нею політичного замовлення російської влади, яка здійснює безупинну гуманітарну агресію проти України. Найголовнішою складовою цієї агресії є мовно-культурна війна, остаточною стратегічною метою якої є знищення української нації як системотвірного чинника незалежної української державності.