Тому ми вирішили відзначити прекрасне, веселе давнє свято, познайомити дітей з його історією, традиціями і дати можливість самим дітям його відчути і прожити, зробити цікавішим і приємнішим наше життя. Таку атмосферу створила вчителька Алла Лобач для учнів, яка готувалася до свята заздалегідь. Не обійшлося без сюрпризів для дітей, подарунків. Діти старшої школи почули багато цікавих легенд, історій, пов’язаних з цим святом. Клас був прикрашений різноманітними символами кохання: сердечками, янголятами, квітами, повітряними кульками, звучала сучасна та класична лірична музика. Діти брали участь у різних конкурсах, зачитували уривки інтимної лірики українських поетів: В. Сосюри, М. Вінграновського, Ліни Костенко, І. Драча, О Олеся. Додому всі пішли в піднесеному настрої і понесли в подарунок своїм батькам «валентинки»: адже любов розповсюджується на найближчих тобі коханих людей.

Хочеться поділитися з читачами деякими легендами, пов’язаними з незвичайним святом Валентина. Незвичайне воно тому, що зовсім не слов’янське… Але Європа святкує його з великим задоволенням вже 120 років. Прекрасне свято з надзвичайно сумною і романтичною історією, яку, правда, мало хто з нас знає. Існує легенда, пов’язана з ним.

У дні, коли молодий християнин-лікар на ім’я Валентин потрапив до в’язниці (це було в часи гонінь на християн імператора Клавдія, в ІІІ ст. н.е.), римський календар відраховував останні дні року. В Італії починалась весна.

За римським календарем саме в середині лютого святкували Новий рік. Незаміжні дівчата займались ворожінням, приблизно так, як в нас ворожать на Різдво. Тоді ж вирувало і язичницьке свято Люперкалія, якому була заступницею сама богиня любові – Юнона. Парочки, що вже склалися, оголошували про свої заручини, а для вільних від стріл Амура, і навіть заміжніх, воно було часом бурхливих любовних пристрастей.

А Валентин тим часом їв сухий хліб у в’язниці, молився і знав напевно, що справжньої весни вже не побачить. Якщо вірити його зображенню у книгах, він був дуже вродливим. Мабуть, в нього закохувались дівчата. Але навряд чи, сидячи за гратами, він міг припустити, що останньому в його житті коханню судилося статися саме в цих стінах.

Його наглядач у в’язниці був суворим і ненавидів християн. Про те, що молодий християнин, якого нещодавно привели до нього, ще й лікар, він дізнався, коли спіймав під віконцем його камери декількох хлоп’ят, які кидали туди маленькі записки (можливо, це й були перші “валентинки”). В записочках була всяка всячина: поздоровлення зі святом, привіти і побажання людині, яка була до них доброю і привітною, яка лікувала їх і навчала.

Наглядач замислився. Його улюблена дочка була сліпою і наодинці просиджувала всі дні вдома: кому потрібна сліпа наречена? Наглядач привів дочку до ув’язненого лікаря, але не міг знати, що горе сліпої дівчини стане горем закоханої.

Сталося диво: Валентин повернув їй зір і вона покохала його. Від їх кохання залишилось одне свідоцтво, про яке не забула легенда – невеличкий лист, майже записочка, “валентинка”, яку склав юнак для неї, сором’язливо підписавши: “Ваш Валентин”. І, невідомо, може саме дочка наглядача вперше вигукнула: “Він – Святий!”

І кожного року за народними переказами, саме в цей день усі птахи знаходять собі пару.

Ми не раз чули, як кажуть про свого чоловіка або дружину: “Моя друга половина”. Знаєте, звідки з’явився такий вислів? Історія нас повертає до стародавньої Греції, де відбувалися чудеса.

Першою людиною був Андрогін. Але це була дуже незвичайна людина, бо він з’єднував у собі 2 початки – чоловічий і жіночий, тобто раніш не існувало окремо жінок і чоловіків, а був лише Андрогін. І відчув він у собі велику силу і гармонію двох початків, зазнався і осмілився навіть сказати самому Зевсу, що він сильніший і кращий за нього.

Розгнівався Зевс на Андрогіна і вирішив його покарати, та так, щоб запам’ятали люди надовго цю помсту. Він розділив Андрогіна на 2 половинки – на чоловіка та жінку – і сказав: “Відтепер людина зможе бути щасливою і сильною, тільки якщо знайде свою половинку в житті”. З тої пори люди ходять по землі в пошуках “другої половинки”, іншими словами – коханої людини. Тільки разом вони стають дійсно сильними і щасливими.

ОКСАНА НАКОНЕЧНА