У Посольстві України відбулася урочиста церемонія вручення документів про освіту державного зразка

Учні Української недільної школи при Асоціації “Українсько-Грецька Думка” Сенів Дмитро і Мисаковець Василь отримали свідоцтво про базову освіту державного зразка Міжнародної української школи Міністерства освіти і науки України.

http://greece.mfa.gov.ua/ua/press-center/news/57891-u-posolystvi-ukrajini-vidbulasya-urochista-ceremonija-vruchennya-dokumentiv-pro-osvitu-derzhavnogo-zrazka 8 червня 2017 року в Афінах, у приміщенні Культурно-інформаційного центру Посольства України в Грецькій Республіці, відбулася урочиста церемонія вручення свідоцтв та атестатів про освіту державного зразка Міжнародної української школи Міністерства освіти і науки України та Свято останнього дзвоника для учнів українських освітніх закладів Греції.  За результатами річного оцінювання знань та державної підсумкової атестації, яку провела в Афінах Державна атестаційна комісія Міжнародної української школи (МУШ), шість учнів дев’ятого класу та двоє учнів одинадцятого класу МУШ та українських суботніх шкіл, що діють при громадських об’єднаннях українців Греції «Трембіта» та «Українсько-Грецька Думка», отримали атестати державного зразка. Випускників, їхніх батьків, а також гостей свята привітали Тимчасовий Повірений України в Греції Наталя Косенко, голова Державної атестаційної комісії, заступник Директора МУШ Наталія Жаворонкова, голова Товариства української діаспори Греції «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк, голова Центру підтримки і розвитку української культурної спадщини «Трембіта» і директор суботньої школи «Трембіта» Алла Лобач, директор української суботньої школи «Берегиня» Галина Коцюр. Разом з документами про освіту кожен з випускників отримав у подарунок від Посольства України - українську книгу з пам’ятним написом. Захід завершився святковим концертом, підготовленим силами учнів українських освітніх закладів Греції.  

Майстер-клас "Писанка" в недільній школі при товаристві "Українсько-Грецька Думка"

WP_20170408_14_47_52_Pro

Який же Великдень та й без писанок! Щоб підтримати давню традицію і підготуватися до свята учні й вчителі недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» 8-го квітня 2017 року взяли участь у писанковому майстер-класі. Після короткої історичної довідки всі з нетерпінням взялися до малювання. На кілька годин запанувала інтенсивна робота і кожен малював чи на основі традиційних орнаментів, чи щось оригінальне із власної фантазії. Навіть схожі орнаменти виглядали по-різному залежно від використаних кольорів. Хоча вміння тримати і проводити лінії на опуклій поверхні яйця давалось не одразу, бажання створити щось незвичайне додавало терпіння і наполегливості. Навіть найбільш непосидючі учні були повністю захоплені процесом розмальовування воском. На додачу, тишу роботи трохи розбавила вчитель музики Оля Василишин, що зіграла кілька композицій на бандурі.

На щастя, яєць до майтер-класу принесли з запасом і багато хто встиг розмалювати дві або навіть три писанки. Найважче було у кінці дня батькам забирати дітей, які хотіли ще трохи помалювати і наполегливо запрошували батьків приєднуватись до процесу. Тепер цей досвід назавжди залишиться з учасниками, які тепер будуть вправлятись у писанкарстві вдома.

Результати роботи можна подивитись на писанковому дереві, яке зустрічатиме гостей 22 квітня, на вході до школи. Хоча і зараз можна глянути світлини, зроблені під час малювання. Проте, як будь-який процес, його краще прожити і відчути, ніж пробувати описати словами. Тому, якщо ще є час і можливість, поспішіть підготувати писанки, бо це є неповторний і цікавий досвід!

Олена ПЕЧАК, вчителька географії.

Світлини Лесі НЕДЕЛЧЕВОЇ.

WP_20170408_15_21_20_Pro WP_20170408_15_19_57_Pro WP_20170408_14_52_03_Pro WP_20170408_14_50_43_Pro WP_20170408_14_47_52_Pro WP_20170408_14_24_08_Pro WP_20170408_14_21_50_Pro WP_20170408_14_20_53_Pro WP_20170408_14_20_26_Pro WP_20170408_14_19_43_Pro WP_20170408_14_19_39_Pro WP_20170408_14_19_29_Pro media-share-0-02-05-4c122819da86c8c00e44b3710cb372d158db24c22ed47138860ff6babedea0d9-Picture media-share-0-02-04-c4657c8afc062a07e18e130c435353082227e86f404616107e2e812a19866b6b-Picture media-share-0-02-04-65832a3b6bf22cdf18c45a64724574704a77d50cf1975cd1427ad234cc0f55b8-Picture media-share-0-02-04-04ca85f494bd4b4296538514fd8c2f5f56e2d386373595839d3884bd04c29107-PictureWP_20170408_15_20_48_ProWP_20170408_14_49_21_Pro


Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь...

IMG_20170402_200305

Ось уже, як другий рік поспіль Товариство "Український Журавлиний Край" організовує Шевченківський вечір за участі усіх українських громад міста Атени, Греції. Так 2 квітня 2017 року українці Греції зібралися на музично-літературний вечір: "20 років шевченківській пісні на грецькій землі".

“Розлилися бережечки, де ходила ти...” - слова пісні лилися зі сцени під чарівні переливи струн бандури неповторним голосом ніжної україночки пані Олі Василишин. Цю пісню дарувала вона землячці на прохання педагогічного колективу української недільної школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” з нагоди іменин і не тільки... пані Галина Маслюк була біля витоків. Тому зрозуміло, що у своєму виступі вона уточнила: слово Шевченка прозвучало на грецькій землі не 20 років тому, а раніше, ще у 1995 році.

Весна далекого кінця 20-го століття. Скільки їх, чарівних українок, “сірим шнурком” потягнулося із рідної землі.

Кого гнала бідність — до праці взявся.

Кого гнало горе — вдвічі застогнав...

Так живим словом озивався із давнини до українців рідний усім Т. Г. Шевченко.

Будеш, батьку панувати, поки живуть люди,

поки сонце в небі світить, тебе не забудуть.

                                            Іван Котляревський

Не забули. Не зреклися. Дітям передали.

Два десятки років. Не виплакані жалі, не сповнені мрії.

Скільки нас?! Т.Г. Шевченко був одним із таких. Його ж доля заблукала не 20, а 200 років тому. Мовчала, щоб говорити пізніше, страждала, щоб пізнати, училась, щоб навчати...

Учітися, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь...

             Т. Г. Шевченко

Вчимося, батьку, кажем нині.

Вчимося жити на чужині.

Три школи мають українські громади міста Атени. Чому не одна? Україна велика. Люди різні.

Кожен тягнеться туди, де душі приємно відпочити у згадках.

Радість у тому, що ми є і будемо. Різні, але діти України.

Свято, організоване Товариством “Український Журавлиний Край”, засвідчило любов земляків до Шевченкового слова, до рідної землі. Всі учасники ювілейного концерту по-своєму віддали належне великому поетові, отчому краєві. Але окреме слово хочу сказати про учнів та керікників художньої самодіяльності української недільної школи при Товаристві “Українсько-Грецька думка”.

Колись, за легендою Бог наділив дівчинку-українку піснею. І з роду в рід передається цей дар Божий українцями. Тож пані Оля Василишин, пані Ліля Ситнікова та п. Лєна Євтєєва вкладають всю душу і вміння у дітей українців, що народились на грецькій землі. Тому так задушевно звучала пісня на слова Шевченка “Тече вода з під явора” у виконанні дівчат 1-4 класів під супровід бандури.

Учні 9 класу Василь та Дмитро  словами козацької пісні передали естафету молодшому поколінню. Обнявшись, зазираючи в очі старшокласникам, учні 3 і 4 класів під звуки ритмічної музики і аплодисменти глядачів вторили пісні, яку розучила з учнями весела, енергійна пані Ліля.

Танець “Повзунець” за вмілою постановкою пані Лєни ще і ще раз доказує, що “козацькому роду нема переводу”.

Задоволені глядачі нагородили маленьких артистів не тільки гарячими оплесками а й вигуками “мо-лод-ці!!!!”

Леся КУРИЛЯК, вчителька початкових класів.

IMG_2017

 IMG_20170402_200305 IMG_20170402_191713 IMG_20170402_190642 IMG_20170402_190020 IMG_20170402_181224 IMG_20170402_181101 IMG_20170402_175316                         IMG_20170402_172050


Шевченківські дні в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"

  IMG_7105 Весна-весняночка вранішнім сонечком, нічною зірочкою, молода, наче дівчина, вийшла з новим ранком й посміхнулася березневому дню. Це вона, весна, подарувала Україні Великого Генія- Тараса Григоровича Шевченка. Цього ранку, 18 березня 2017 року, у школу при Асоціації української діаспори в Греції та греків філоукраїнців “Українсько-Грецька Думка” поспішали учні, вчителі, батьки, щоб вшанувати пам'ять Великого Кобзаря. Як ведеться в Україні, дорогих гостей – Владику Йосифа Міляна, отця Ореста Козака, отця Андрія Твердохліба, сестру Вероніку, п.Володимира Семківа з товариства “Український журавлиний край”, п. Галину Маслюк - голову товариства “Українсько-Грецька Думка”, учнів та вчителів школи “Берегиня” - зустрічали хлібом-сіллю. Урок-підсумок “Він є для нас Батьком Пророком, натхненним голосом цілого народу, і будителем нації”, підготувала і провела учителька української літератури п. Люба Грабна. Подорож учнів у минуле, від народження Тараса до його визнання Великим Генієм, перепліталася чарівними піснями дітей під звуки бандури п. Ольги Василишин. Усіх зачарувала арія “Аве Марія” у виконанні вчительки музики п. Лілії Ситникової. До уроку готувалися не тільки учні школи, а й вчителі – п.Вікторія Тимчишин, п. Леся Куриляк, п. Наталія Смоляник, продекламували вірші поета. Був присутній на уроці і сам Т. Шевченко (його роль виконував Д. Сенів), який зачитав “Заповіт” і закликав “І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь”. Підсумок підвела директорка школи п. Ганна Павлюк, яка закликала учнів подивитись на Шевченка по-іншому. Не на кріпака у латаній свитині, а на допитливого хлопчика, який не навчався у двох школах, як вчаться вони, який у дитячому віці залишився сиротою і через труднощі, злидні, тюрми, переборюючи все, завдяки впертості, наполегливості, вірі у перемогу – став Великим Генієм. В знак подяки, п. Ганна вручила Владиці Йосифу Міляну книгу “Заповіт” - двомовне видання поезії Т. Г. Шевченка видане товариством ”Українсько-Грецька Думка”, укладене п. Галиною Маслюк під егідою Української Ради Миру. Ганна Павлюк Світлини Василя Спірідонова, Лесі Неделчевої IMG_7038 IMG_7064 IMG_7067 IMG_7093 IMG_7094 IMG_7105 WP_20170318_10_24_09_Pro WP_20170318_10_33_23_Pro WP_20170318_10_34_38_Pro WP_20170318_10_36_24_Pro WP_20170318_10_39_10_Pro WP_20170318_11_11_52_Pro WP_20170318_11_16_45_Pro

21 лютого - Всесвітній день рідної мови

WP_20170225_11_51_32_Pro До всесвітнього дня рідної мови (21 лютого) в українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» було проведено відкриті уроки. Суботній ранок 25 лютого зібрав учнів старших класів і вчителів на відкритий урок викладачки історії Марії Ласій щодо історії української мови. Згідно з історичними довідками, розповідала пані Марія, мови і писемність розвивались у тісній співпраці з торгівлею. Часи Київської Русі не були виключенням з цього правила. Тодішня мова відрізнялась від сучасної української і містила також елементи які зараз відносять до білоруської і російської мов. Після занепаду Київської Русі, традиції освіти і літописання продовжило Галицько-Волинське князівство. Не перервались вони і у Великому князівстві Литовському, де руська мова була державною. У наступні віки, коли українські землі були розділені між державами і імперіями, одну з провідних ролей у збереженні мови і звичаїв відіграло духовенство. З відродженням національних рухів у XVIII – XIX століттях, питання мови і самоідентифікації народів знову привернуло увагу до себе. Задля збереження імперії, придушення національних мов, а особливо української, було особливо жорстоким у Російській імперії. З низки указів особливо вирізняється Валуєвський циркуляр (1863р.), яким заборонялося видавати українською мовою підручники для початкових шкіл та релігійні тексти оскільки української мови нема, не було і не може бути. У 1876 році Алєксандр ІІ видає Емський указ, згідно з яким заборонялося навіть писати ноти на тексти українських пісень і ставити в театрах вистави українською мовою. Проте, владний наступ на українську мову підштовхував українців до гуртування. На теренах Австро-Угорської імперії Маркіян Шашкевич, Іван Вашкевич і Яків Головацький створили “Руську трійцю” в 1836-37 рр. У підросійській Україні студенти Київського університету і викладачі створили Кирило-Мефодієвське братство. Мета таких осередків була однаковою — зберегти українське слово, мову, історію і традиції. Врешті-решт, українці на початку ХХ століття спробували збудувати власну державу. Великий внесок у справі української освіти, науки та культури зробив гетьман П. Скоропадський: заснував університети в Києві та Кам’янську-Подільському, Академію Наук, українські школи, гімназії, організував друк шкільних підручників українською мовою. Нажаль, радянський період ознаменувався черговою хвилею агресивної русифікації, яка продовжила традиції Російської імперії. У 20-х — 30-х роках відбулося поступове згортання української преси, шкіл і підпорядкування всього більшовитській ідеології. Тільки в Києві наприкінці 80-х років з 300 тис. учнів тільки 100 тис. навчались в школах з українською мовою викладання. На сході України ситуація була ще сумнішою. Паралельно йшла безперервна боротьба з інакомисленням, коли до тюрем і заслання засуджували письменників, поетів, юристів, серед яких були Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук'яненко та інші. Під час Перебудови відчувалось, що Радянський Союз доживає останні дні і з метою задобрення національних рухів у республіках було прийнято Закон про мови (1989 р.). У роки незалежності вважалося, що питання мови не таке вже й першочергове і продовженню повільної русифікації мало що заважало. Навіть після 25 років, в Україні досі знаходяться люди, які принципово говорять виключно російською у стінах парламенту. З іншого боку, це перший період за багато століть, коли українці можуть безбоязно говорити рідною мовою на вулицях. Звичайно, ще багато роботи має бути зроблено, але і великий шлях подолано. Незважаючи на всі негаразди і заборони, наші пращури зберегли і збагатили українську мову, часом ціною власного життя. На сьогодні українська входить до 30 найпоширеніших мов у світі. Нею говорять не тільки в Україні, а й багатьох країнах з чисельною українською діаспорою. Рідна мова об’єднує, підтримує і збагачує людину. На завершення уроку викладачка української філології Люба Грабна цитувала милозвучні твори українських класиків та закликала учнів вивчати, любити та шанувати свою рідну мову. Варто сказати і кілька слів про святкування у молодшій школі де вчителі підготували для своїх учнів свято "Одна родина за столом" і в такий спосіб показали дітям настільки важливо знати свою рідну мову, поважати і любити українські звичаї та традиції. Було також проведено майстер-клас “найсмачніша канапка”, під час якого діти співали пісні і відгадували загадки. Учні старшої школи мали можливість оцінити таланти молодших друзів і покуштувати чудові канапки за однієї умови: за їхнім вибором було необхідно заспівати українську пісню, розповісти вірш, історію, загадку. Учасниками конкурсу були не тільки учні, але й вчителі старшої школи. Так за дружнім родинним столом звучали українські сучасні пісні, вірші Лесі Українки, Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри. Своїми враженнями від прожитого дня діти з радістю ділилися з своїми батьками. А оскільки все це відбувалося напередодні Великого посту, то в світлі грецьких традицій, дітки ще й в карнавальних костюмах покрасувалися. Нижченаведені фото можуть тільки частково передати атмосферу свята. Олена Печак Світлини  Лесі Неделчевої WP_20170225_11_46_16_Pro WP_20170225_11_50_09_Pro WP_20170225_11_51_32_Pro WP_20170225_11_59_14_Pro WP_20170225_11_59_21_Pro WP_20170225_11_59_38_Pro WP_20170225_11_59_46_Pro WP_20170225_12_00_04_Pro WP_20170225_12_21_12_Pro WP_20170225_13_21_33_Pro WP_20170225_13_22_30_Pro WP_20170225_13_23_40_Pro WP_20170225_13_24_27_Pro WP_20170225_13_25_12_Pro WP_20170225_13_25_37_Pro WP_20170225_13_26_26_Pro WP_20170225_13_27_12_Pro WP_20170225_13_27_30_Pro WP_20170225_13_28_59_Pro WP_20170225_13_35_30_Pro WP_20170225_13_37_04_Pro WP_20170225_13_37_56_Pro WP_20170225_13_38_01_Pro WP_20170225_13_38_58_Pro WP_20170225_13_41_16_Pro WP_20170225_13_43_26_Pro WP_20170225_13_48_15_Pro WP_20170225_13_58_22_Pro WP_20170225_13_58_46_Pro WP_20170225_14_01_33_Pro WP_20170225_14_16_45_Pro WP_20170225_14_18_41_Pro WP_20170225_14_21_32_Pro WP_20170225_14_22_23_Pro WP_20170225_14_25_18_Pro WP_20170225_14_28_18_Pro WP_20170225_14_33_20_Pro

Всеукраїнська акція "22 Pushup Challenge" В Атенах

WP_20161001_14_52_54_Pro Українська недільна школа при Товаристві "Українсько-Грецька Думка" прийняла з честю естафету від української недільної школи "Берегиня" та сьогодні, 18 лютого 2017 року, долучилась до Всеукраїнської акції "22 Pushup Challenge" на підтримку ветеранів бойових дій з посттравматичним синдромом. Учасники акції виконали 22 віджимання на подвір'ї недільної школи. Естафета до України прийшла з США, яка там розпочалася після оприлюднення звіту Департаменту у справах ветеранів про кількість самогубств. З'ясувалося, що 22 ветерани щодня здійснювали самогубство. Ми сподіваємося, що в такий спосіб зможемо привернути увагу суспільства і підтримати здоровий дух наших ветеранів АТО. Відповідальна -  викладач історії Марія Ласій. Відео -  Лєна Хіміч .

3-тя річниця Революції Гідності

Атени  
У неділю, 19 лютого 2017 року, в Атенах відбудеться Всеукраїнська акція, приурочена третій річниці трагічних подій на Майдані “ВШАНУЙ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ” початок о 14:00 на розі вул. Пелопіда і Еолу, в  районі Плака (біля "Піргоса Аерідон"), зупинка Метро Монастиракі. Герої не вмирають!