ΟΙ ΙΣΤΟΡΙΚΟΙ ΜΥΘΟΙ ΣΑΝ ΚΙΝΗΤΗΡΙΑ ΔΥΝΑΜΗ ΤΗΣ ΡΩΣΙΚΗΣ ΕΠΙΘΕΤΙΚΟΤΗΤΑΣ
Με μεγάλη επιτυχία πραγματοποιήθηκε στις 25 Νοεμβρίου 2016 στην Αθήνα το συνέδριο με θέμα «Ευρωπαϊκή Ασφάλεια: Ανατολική Ευρώπη - Ουκρανία - Ελλάδα. Σύγχρονες Διεθνές Σχέσεις. Προοπτικές και επιπτώσεις για την παγκόσμια ασφάλεια». Η εκδήλωση πραγματοποιήθηκε στο Δήμο Παπάγο-Χολαργού σε υψηλό οργανωτικό επίπεδο και προσέλκυσε αξιόλογο ελληνικό κοινό.
Προσεκτικά μελετημένο πρόγραμμα του συνεδρίου έχει κινήσει ενδιαφέρον όχι μόνο μεταξύ των εκπροσώπων της ουκρανικής κοινότητας της Αθήνας και της ελληνικής κοινωνίας, αλλά και των ειδικών - στρατιωτικών εμπειρογνωμόνων, αναλυτών, δημοσιογράφων, αλλά και εκπρόσωπων του διπλωματικού σώματος, διαπιστευμένου στην Ελλάδα. Στο συνέδριο πήραν μέρος ειδικά οι πρεσβευτές της Ιορδανίας, της Γεωργίας, της Κροατίας, στρατιωτικοί ακόλουθοι της Βουλγαρίας και της Αλβανίας, ο πρώην στρατιωτικός ακολούθους της Πρεσβείας της Ελλάδας στην Ουκρανία και πολλοί άλλοι ειδικοί του σχετικού κλάδου.
Γνωστός σε ελληνικούς και διεθνή ακαδημαϊκούς κύκλους, αναλυτής, ειδικός σε θέματα διεθνούς ασφάλειας και στρατηγικής ανάλυσης Δρ. Αθανάσιος Δρούγος, με στενή ειδίκευση σε μετασοβιετικό χώρο, άψογα εκτέλεσε καθήκοντα του συντονιστή του συνεδρίου και εκφώνησε πολύ ενδιαφέρουσα ομιλία με θέμα «Oι σχέσεις της Δύσης με την Μόσχα μετά το 2014. Πως θα μπορούσαν να αντιμετωπιστούν ασύμμετρες-υβριδικές απειλές σε ένα ομιχλώδες διεθνές τοπίο και στην εποχή του Ντόναλντ Τραμπ».
Με χαιρετισμό απευθύνθηκε στους παρευρισκόμενους η πρόεδρος του Συνδέσμου της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών “Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη” Γαλήνη Μασλιούκ. «Η Ουκρανία μας - είναι μια φιλειρηνική χώρα. Είναι πολύ φιλική με την Ελλάδα, γιατί η μεγάλη ελληνική κοινότητα της Ουκρανίας, η οποία είναι αναπόσπαστο μέρος του ουκρανικού λαού και της ιστορίας του, αποτελούσε πάντα μια γέφυρα μεταξύ των δύο χωρών μας. Μόλις 25 χρόνια μετά την ανεξαρτησία προσπαθούμε να σταθούμε στα πόδια μας. Είναι φυσιολογικό λοιπών αυτή η χώρα να επιδιώκει καλές σχέσεις με όλες τις χώρες της περιοχής, και μέσα στον ευρωατλαντικό χώρο". «Πιστεύουμε, ότι οι εκδηλώσεις τέτοιου είδους προσφέρουν την ευκαιρία για εποικοδομητική και υγιή ανταλλαγή απόψεων, σε μια προσπάθεια να κατανοήσουμε τις παγκόσμιες εξελίξεις στα πλαίσια των γεωπολιτικών αλλαγών», - πρόσθεσε η κα Μασλιούκ και ευχήθηκε στους συμμετέχοντες του συνεδρίου γόνιμη και ενδιαφέρουσα εργασία.
Η Μαρίνα Ντιόμινα, η Πρώτη Γραμματέας της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία για πολιτικές υποθέσεις, εκφώνησε χαιρετισμό εκ μέρος του Πρέσβη της Ουκρανίας Βολοντιμίρ Σκουρόφ.
Την χαιρετιστήρια επιστολή μεταβίβασε στο λογαριασμό του Συνδέσμου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» και των συμμετέχοντες του συνεδρίου από τον Πρόεδρο του Παγκόσμιου Κογκρέσου των Ουκρανών Ευγένιο Τσολίϋ, ο συντονιστής Δρ. Αθανάσιος Δρούγος στην αγγλική γλώσσα. Δεδομένου ότι οι γλώσσες εργασίας της εκδήλωσης ήταν η αγγλική και η ελληνική, η Γαλήνη Μασλιούκ ανέγνωσε τον χαιρετισμό του ηγέτη της παγκόσμιας ουκρανικής διασποράς στην ουκρανική γλώσσα.
Ουσιώδες, ενδιαφέρουσες και ξεχωριστές ήταν όλες χωρίς εξαίρεση οι ομιλίες των συμμετεχόντων επιστημόνων, συμπεριλαμβανομένου του Πρέσβη της Γεωργίας στην Ελληνική Δημοκρατία και τη Σερβία Yoseb Nanobashvili, του διπλωμάτη και ειδικού σε θέματα εξωτερικής πολιτικής, άμυνας και εθνικής ασφάλειας, διευθυντή του τμήματος των διεθνών πολυμερών σχέσεων της ΜΚΟ «Μαϊντάν Εξωτερικών," Αλέξανδρο Χαρά, του ειδικού στα θέματα της διεθνής ασφάλειας, των κυβερνητικών σχέσεων και της διαχείρισης των κινδύνων, πρόεδρο της Συνομοσπονδίας Ασφάλειας της Βαλτικής-Μαύρης Θάλασσας Ευγένιο Ροκίτσκιϋ, της διευθύντριας του ουκρανικού γραφείου της Συνομοσπονδίας, της επικεφαλής του φιλανθρωπικού έργου "Τα παιδιά στον πόλεμο" Ολένα Προκοπένκο, και, φυσικά, του κορυφαίου ερευνητή, αναλυτή, ειδικού σε θέματα διεθνούς ασφάλειας και στρατηγικής ανάλυσης Δρ. Αθανάσιου Δρούγου.
Στις ομιλίες τους οι ομιλητές αναφέρθηκαν σε θέματα των ιστορικών σχέσεων της Ουκρανίας και της Ελλάδας, τεκμηρίωσαν τις αιώνες επιθετικές καταχτητικές πολιτικές της Μόσχας ενάντια της Ουκρανίας με στόχο την ολοκληρωτική εξολόθρευση του ουκρανικού έθνους. Προφανή παραδείγματα αυτού - η κατάληψη της Ουκρανίας από τις σοβιετικές αρχές, ο Τεχνητός Λοιμός του 1932-33, την επέτειο του οποίου οι Ουκρανοί σε όλο τον κόσμο και στην Ουκρανία τιμούν αυτές τις τελευταίες μέρες του Νοεμβρίου, τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, οι καταδιώξεις του Στάλιν, η καταπίεση από τη σοβιετική εξουσία της ουκρανικής γλώσσας, καλυμμένοι οικονομικοί και ενεργειακοί πόλεμοι της Ρωσίας εναντίον της Ουκρανίας κατά τη διάρκεια των τελευταίων 25 ετών. Ως αποθέωση – παράνομη προσάρτηση της Κριμαίας και πόλεμος στην Ανατολική Ουκρανία.
Από τις εμφανίσεις των ομιλητών φαινόταν ξεκάθαρα ότι οι αποσχιστικές τάσεις στην Ουκρανία δεν είναι μια μορφή δημοκρατίας, διότι δεν είναι συνειδητή βούληση του λαού, αλλά αποτέλεσμα των πολυετούς επιρροής της προπαγάνδας και της παραπληροφόρησης του πληθυσμού, και της οικονομικής εξάρτησης των Ουκρανών πολιτικών.
Λαμβάνοντας υπόψη την περιοχή της Μαύρης Θάλασσας, έχουν καταλήξει στο συμπέρασμα ότι αυτό το τμήμα του χάρτη είναι μεγάλης στρατηγικής σημασίας για την γεωπολιτική ισορροπία δυνάμεων, και ως εκ τούτου είναι απαραίτητο «κομμάτι» για την κάλυψη των ιμπεριαλιστικών φιλοδοξιών του Κρεμλίνου. Τοποθέτηση των ρωσικών ναυτικών βάσεων στην Κριμαία - ήταν στρατηγικά μελετημένο και προγραμματισμένο βήμα. Ως εκ τούτου, οι κύρια αυτονομιστικά κινήματα αναζωπυρώνονται στο Ντονιέτσκ, Λουγάνσκ, Χάρκοβο, Ζαπορίζζια, Οδησσό.
Η προσάρτηση της Κριμαίας, η κατάληψη των εδαφών της Ανατολικής Ουκρανίας, η προσπάθεια να ταρακουνήσουν την περιοχή της Οδησσού – είναι μέρος της γεωπολιτικής στρατηγικής της Μόσχας.
Η μαλακή εξωτερική πολιτική των ΗΠΑ οδήγησε στην ενίσχυση της Ρωσίας ως στρατιωτικά επιθετικού κράτους, το οποίο με πρωτοφανές τρόπο παραβιάζει τις διεθνείς συμβάσεις και συμφωνίες, παραβιάζει το διεθνές δίκαιο και το ίδιο του σύνταγμα, αγνοεί τις υποχρεώσεις που έχει αναλάβει. Προς το παρόν, η Ρωσική Ομοσπονδία – αποσταθεροποίητρια της γεωπολιτικής κατάστασης στον κόσμο νούμερο ένα (η Ουκρανία, η Συρία, η Τουρκία, «παγωμένες» συγκρούσεις, η στρατιωτικοποίηση της Κριμαίας, και ούτω καθεξής).
Για χρόνια, η Ρωσία διεξάγει τον πληροφοριακό πόλεμο στην Ευρώπη, γεμίζοντας τον πληροφοριακό χώρο με ψευδή και παραμορφωμένες αναφορές των πραγματικών περιστατικών. Ως αποτέλεσμα βλέπουμε τη νίκη των φιλορωσικών πολιτικών κομμάτων σε ορισμένες ευρωπαϊκές χώρες.
Η Γεωργία όπως κανένας άλλος καταλαβαίνει τα σύγχρονα προβλήματα της Ουκρανίας και εκφράζει την υποστήριξή της προς αυτήν. Όπως η Ουκρανία, η Γεωργία συμμερίζεται τις ευρωπαϊκές αξίες της δημοκρατίας, αλλά πιστεύει ότι η αντιδράσεις της ΕΕ είναι αργές και ανεπαρκή.
Αγνοώντας το «ουκρανικό ζήτημα», αποδέχοντας και στηρίζοντας τις οικονομικές και πολιτικές αποφάσεις υπέρ της Ρωσίας, εκτίθεται σε κίνδυνο όλος ο πολιτισμένος κόσμος. Ακόμη και η Ελλάδα θα μπορούσε να γίνει ο επόμενος στόχος της εθνο-εθνικής σύγκρουσης.
Όσο για την απρόσμενη νίκη του Ντόναλντ Τραμπ στις προεδρικές εκλογές στις ΗΠΑ, οι γνώμες μοιράστηκαν. Την παρούσα στιγμή όλοι συμφώνησαν ότι είναι ακόμη πολύ νωρίς για προβλέψεις επειδή δεν έχουν διανεμηθεί πλήρως οι βασικές θέσεις-κλειδιά στη χώρα.
Κατά τη διάρκεια του συνεδρίου πραγματοποιήθηκε η παρουσίαση βιβλίου ενός διακεκριμένου αναλυτή, συνδεδεμένου μέλους του ρωσο-ευρασιατικού ππρογράμματος στο Βασιλικό Ινστιτούτο Διεθνών Σχέσεων (Λονδίνο), Γιούρι Φεντόροφ «Ο υβριδικός πόλεμος στο ρώσικο στυλ» («Hybrid War a La Russe»). Με πολύ σύντομο τρόπο ο διάσημος Ρώσος επιστήμονας διαλύει τους ιστορικούς και σύγχρονους μύθους γύρω από τη ρωσική επιθετικότητα εναντίον της Ουκρανίας, εξηγεί πώς η ρωσική προπαγάνδα απέδωσε στην Ουκρανία, και πως λειτουργεί τώρα στην Ευρώπη. Στο βιβλίο του, ο κύριος Φεντόροφ ονομάζει συγκεκριμένα πολιτικά κόμματα και τα ονόματα των ορισμένων πολιτικών σε διάφορες χώρες της Ευρώπης, μεταξύ των οποίων και στην Ελλάδα, οι οποίοι είναι φίλοι του Κρεμλίνου και υποστηρικτές των πολιτικών του.
Μεγάλη εντύπωση προκάλεσε στο κοινό η έκθεση φωτογραφίας "Παιδιά στον Πόλεμο" και προβολή του ντοκιμαντέρ "Επιχείρηση "Κύμα". Με ρεαλιστικά παραδείγματα και αρχειακά έγγραφα δείχνουν την ιστορική αλυσίδα συστηματικής καταπίεσης των Ελλήνων από τη Μόσχα. Από την Αικατερίνη ΙΙ, η οποία μετακίνησε τους Έλληνες από την Κριμαία στην Αζοφική Θάλασσα, κάτι που προκάλεσε μεγάλη θνησιμότητα και δυστυχία, τις καταπιέσεις και τους διωγμούς από τον Στάλιν, όταν χιλιάδες Έλληνες της Σοβιετικής Ένωσης εκτελέστηκαν χωρίς δίκη και έρευνα, μέχρι σήμερα, όταν εξ’ αιτίας της ρωσικής εισβολής όλη η περιοχή της Αζοφικής βρέθηκε στη γραμμή του πυρός. Και τα παιδιά που ζουν εκεί, έχασαν μέρος της παιδικής τους ηλικίας. Τα μικρότεραα από αυτά δε γνωρίζουν καν τη ζωή χωρίς τις καθημερινές επιθέσεις.
Δε μπορούμε να αγνοήσουμε το γεγονός ότι οι φιλορωσικές δυνάμεις στην Αθήνα κατέβαλαν προσπάθειες για να ακυρώσουν την ημερίδα και στη συνέχεια να διαταράξουν τις εργασίες του συνεδρίου.
Παρόλα αυτά, η εκδήλωση πραγματοποιήθηκε όπως είχε προγραμματιστεί και με μεγάλη επιτυχία. Βίντεο από τις ομιλίες και παρουσιάσεις θα είναι σύντομα διαθέσιμα από τους οργανωτές στις συνεργαζόμενες ιστοσελίδες.
Το συνέδριο διοργανώθηκε από την Κοινότητα της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φιλοουκρανών "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» με την υποστήριξη των ιστοσελίδων:
* www.fightingfortruthblog.wordpress.com
Οι φωτογραφίες της Γιάνας ΓΟΝΤΣΑΡ.
ІСТОРИЧНІ МІФИ ЯК РУШІЙНА СИЛА РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
З великим успіхом відбулася 25-го листопада 2016 року в столиці Греції Афінах конференція «Європейська безпека: Східна Європа – Україна – Греція. Сучасні міжнародні відносини. Перспективи та наслідки для світової безпеки”. Захід відбувся у приміщенні одного з муніципалітетів Аттики, а саме Папагу-Холаргу на високому організаційному рівні, та привернув увагу поважної грецької аудиторії.
Ретельно розроблена організаторами програма конференції викликала зацікавленість не тільки серед представників української спільноти Афін та грецького суспільства, але й фахівців - воєнних експертів, аналітиків, журналістів, а також представників дипломатичного корпусу, акредитованого в Греції. В конференції взяли участь, зокрема, посли Йорданії, Грузії, Хорватії, воєнні аташе Болгарії та Албанії, колишній воєнний аташе посольства Греції в Україні та багато інших фахівців відповідних галузей.
Відомий в грецьких та міжнародних колах науковець, аналітик, експерт з міжнародної безпеки та стратегічного аналізу Др. Атанасіос Другос, фахівець з питань пост-радянського простору, блискуче виконав місію модератора конференції, а також виступив із доповіддю на тему “Стосунки Москви із Заходом після 2014-го року. В який спосіб можна справитися з асиметричними-гібридними загрозами в туманній міжнародній обстановці в епоху Дональда Трампа”.
Привітанням відкрила конференцію Галина Маслюк, голова Асоціації української діаспори в Греції та філоукраїнців греків «Українсько-Грецька Думка». “Україна — мирна країна. Дружня по відношенню до Греції, адже велика грецька громада України, яка є невід’ємною частиною українського народу та його історії, завжди була містком між нашими двома країнами. Зважаючи на всього лиш 25-ть років незалежності країни після розвалу совєцької імперії, цілком природно, що вона зацікавлена у збереженні дружніх стосунків зі всіма країнами в регіоні, а також в євроатлантичному просторі”. “Віримо, що такі заходи як не можна краще сприяють обміну інформацією та думками, в прагненні зрозуміти процеси, що відбуваються в світі в контексті геополітичних змін”, - додала пані Маслюк, побажавши учасникам конференції плідної та цікавої праці.
Марина Дьоміна, перший секретар Посольства України в Грецькій республіці з політичних питань, виступила від імені Посла України Володимира Шкурова.
Привітальний лист, який надійшов на адресу Асоціації “Українсько-Грецька Думка” та учасників конференції від президента Світового Конгресу Українців Евгена Чолія, зачитав модератор Др. Атанасіос Другос англійською мовою. Так як робочими мовами заходу були англійська та грецька, Галина Маслюк зачитала привітання очільника української діаспори світу українською мовою.
Змістовними, цікавими та непересічними були виступи всіх без винятку доповідачів, серед яких Посол Грузії в Грецькій Республіці та Сербії Йосеб Нанобашвілі; дипломат, фахівець із закордонних справ, оборони і національної безпеки, директор департаменту міжнародних багатосторонніх відносин ГО «Майдан закордонних справ» Олександр Хара; експерт в галузі міжнародної безпеки, державних відносин і управління ризиками, президент Балтійсько-Чорноморської Конфедерації Безпеки Євген Рокицький, директорка українського представництва Конфедерації, керівник благочинного проекту «Діти у війні» Олена Прокопенко, ну і, звичайно, провідний науковець, аналітик, експерт з міжнародної безпеки та стратегічного аналізу Др. Атанасіос Другос.
У своїх виступах доповідачі торкнулися тем історичних зв’язків України та Греції; на фактах довели, що протягом віків Москва по відношенню до України мала войовничу, загарбницьку політику, спрямовану на винищення української нації як такої. Яскравими прикладами цього – окупація України радянською владою, Штучний Голодомор 1932-33 рр., роковини якого світове українство разом з Україною відмічають цими днями, Друга світова війна, сталінські репресії, пригнічення української мови радянською владою, замасковані економічні та енергетичні війни, які РФ веде з Україною протягом останніх 25-ти років. Як апофеоз – ОКУПАЦІЯ Криму та війна на Сході України.
З виступів спікерів дуже чітко випливало, що сепаратизм в Україні не є формою демократії, тому що не є свідомим волевиявленням людей, але результатом багаторічного впливу пропаганди та дезінформації населення, а також економічної заангажованості українських політиків.
Розглядаючи питання Чорноморського регіону, дійшли висновку, що ця частина мапи має велике стратегічне значення в геополітичній розстановці сил, а тому є необхідним «шматком» для задоволення імперіалістичних амбіцій Кремля. Розміщення баз ВМФ РФ в Криму – був стратегічно зважений і спланований крок. Тому основні сепаратистські рухи підбурювалися в областях Донецька, Луганська, Харкова, Запоріжжя, Одеси.
Анексія Криму, окупація східної частини України, намагання «розхитати» Одеський регіон – частина геополітичної стратегії Москви.
М’яка зовнішня політика США призвела до укріплення Росії як військового агресора, який безпрецедентно порушує міжнародні конвенції та домовленості, порушує міжнародне право та свою ж конституцію, нехтує взятими на себе зобов'язаннями. На даний час Російська Федерація - дестабілізатор геополітичної ситуації в світі №1 (Україна, Сирія, Туреччина, «заморожені» конфлікти, мілітаризація Криму і т. п.).
Вже роками РФ веде інформаційну війну в Європі, наповнюючи інформаційний простір брехливим викривленим донесенням фактів. Як результат ми бачимо перемогу проросійських політичних партій в деяких європейських країнах.
Грузія як ніхто інший розуміє сучасні проблеми України? і висловлює їй свою підтримку. Так само як і Україна, Грузія поділяє європейські демократичні цінності, але вважає дії ЄС повільними і недостатніми.
Ігнорування «українського питання», прийняття та підтримка економічних та політичних рішень на користь Росії ставить під удар весь цивілізований світ. Навіть Греція може стати наступним осередком етнічно-національного конфлікту.
Щодо несподіваної перемоги Д. Трампа на президентських виборах в США погляди дещо розійшлися. Але наразі всі зійшлися на тому, що робити будь-які прогнози є надто рано, оскільки ще остаточно не розподілені основні керівні місця в цій країні.
Під час конференції також відбулася презентація книги відомого аналітика, асоційованого члена російсько-євразійської програми Королівського інституту міжнародних відношень (Лондон), Юрія Федорова «Гібридна війна по-руськи» («Hybrid War a La Russe»). У своїй праці науковець стисло та доступно спростовує історичні та сучасні міфи довкола російської агресії проти України, пояснює як російська пропаганда спрацювала в Україні, та як це відбувається в Європі. У своїй книзі пан Федоров називає конкретні політичні партії та окремі імена в різних країнах Європи, в тому числі і в Греції, котрі є друзями Кремля і провідниками його політики.
Велике враження на відвідувачів справила фотовиставка «Діти у війні» та показ документальної стрічки «Операція «Хвиля». На реальних прикладах та архівних документах вони показують історичний ланцюг системного пригнічення греків Москвою. Від Катерини II, коли греків з Криму переселили в Приазов’я, що спричинило багато смертей; сталінських репресій, коли греків тисячами розстрілювали без суду та слідства; до наших днів, коли через російську військову агресію весь Приазовський регіон опинився на лінії вогню. А діти, котрі там мешкають, лишилися частини свого дитинства. Найменші з них навіть не знають, що таке життя без щоденних обстрілів.
Не можна обійти увагою той факт, що заангажовані проросійські сили в Афінах доклали зусиль до того, щоб зірвати проведення заходу, а також внести безлад в роботу самої конференції.
Не зважаючи на це, захід відбувся згідно плану та вдало. Відеозаписи виступів, а також доповіді будуть незабаром доступні на сайтах інформаційних партнерів організаторів.
Конференція була організована Асоціацією української діаспори Греції та філоукраїнців греків «Українсько-Грецька Думка» за підтримки Інформаційних партнерів:
*www.fightingfortruthblog.wordpress.com
*www.ambassadorsatlarge.com
*www.analystsforchange.org
* www.ukranorama.gr
Світлини Яни ГОНЧАР.
Read more: ΟΙ ΙΣΤΟΡΙΚΟΙ ΜΥΘΟΙ ΣΑΝ ΚΙΝΗΤΗΡΙΑ ΔΥΝΑΜΗ ΤΗΣ ΡΩΣΙΚΗΣ ΕΠΙΘΕΤΙΚΟΤΗΤΑΣ. Video. Μέρος Α΄/ІСТОРИЧНІ МІФИ ЯК РУШІЙНА СИЛА РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ. Відео. Частина 1
ΗΜΕΡΙΔΑ: Η ΕΥΡΩΠΑΙΚΗ ΑΣΦΑΛΕΙΑ: ΑΝΑΤΟΛΙΚΗ ΕΥΡΩΠΗ – ΟΥΚΡΑΝΙΑ – ΕΛΛΑΔΑ. ΣΥΓΧΡΟΝΕΣ ΔΙΕΘΝΕΙΣ ΣΧΕΣΕΙΣ. ΠΡΟΟΠΤΙΚΕΣ ΚΑΙ ΕΠΙΠΤΩΣΕΙΣ ΓΙΑ ΤΗΝ ΠΑΓΚΟΣΜΙΑ ΑΣΦΑΛΕΙΑ
ΠΡΟΓΡΑΜΜΑ ΗΜΕΡΙΔΑΣ
Γλώσσες Ημερίδας – Eλληνικά, Aγγλικά
10.00 -10.30 ΕΓΓΡΑΦΕΣ – ΠΡΟΣΕΛΕΥΣΗ
10.30-13.30 ΠΡΩΤΗ ΣΥΝΕΔΡΙΑ
Συντονιστής: Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος, Διεθνολόγος, στρατηγικός αναλυτής, ειδικός σε θέματα παγκόσμιας ασφάλειας
ΧΑΙΡΕΤΙΣΜΟΙ
Δήμαρχος Χολαργού–Παπάγου, Ηλίας Αποστολόπουλους
Προέδρος της Κοινότητας της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φίλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», δημοσιογράφος, Γαλήνη Μασλιούκ.
Εκπρόσωπος του Αξιότιμου Πρέσβη της Ουκρανίας στην Ελλάδα.
ΟΜΙΛΙΕΣ
«Οι Ρωσικές Ειδικές Επιχειρήσεις με αντικειμενικό σκοπό τη δημιουργία πλαστής εθνικής ταυτότητας, και σε υποστήριξη των αποσχιστικών κινημάτων στις περιοχές της βόρειας Παρευξείνιας ζώνης». Δρ. Ευγένιος Ροκίτσκιϊ (Ουκρανία), Ειδικός στη διεθνή ασφάλεια, στις κυβερνητικές σχέσεις και στη διαχείριση των κινδύνων.
«O αναθεωρητισμός της Ρωσίας του Πούτιν. Επιπτώσεις για Ουκρανία- Ευρώπη –Κόσμο». Αλέξανδρος Χαρά (Ουκρανία), Διπλωμάτης, ειδικός στα θέματα ξωτερικής πολιτικής, άμυνας και εθνικής ασφάλειας.
Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας «Παιδιά στον πόλεμο» που απεικονίζονται παιδιά των Ελλήνων της Αζοφικής από τα χώρια Σαχάνκα και Ουρζούφ.
Παρουσίαση του ντοκιμαντέρ «Επιχείρηση «Κύμα» για τους Έλληνες της Αζοφικής. Η Υπηρεσία Ασφαλείας και Πληροφοριών της Ουκρανίας παρέχει πρόσβαση στα μυστικά αρχεία της (για πρώτη φορά). Η ταινία παρουσιάζεται στην αρχική της γλώσσα με ελληνικούς υπότιτλους. Ολένα Προκοπένκο (Ουκρανία), Διευθύντρια του ουκρανικού γραφείου της Συνομοσπονδίας Βαλτικής - Μαύρης Θάλασσας Ασφάλειας.
Ερωτήσεις & Απαντήσεις, 20`
13.30 – 14.00 Διάλειμμα για καφέ, τσάι, βουτήματα
14.00 -16.30 ΔΕΥΤΕΡΗ ΣΥΝΕΔΡΙΑ
Συντονιστής: Λάμπρος Καλαρρύτης, Δημοσιογράφος, διευθυντής ραδιοφωνικού σταθμού Παραπολιτικά 90.1 FM, εφημερίδα «Παραπολιτικά».
Παρουσίαση του βιβλίου του γνωστού Καθηγητή Γιούρι Φεντόροβ, RIIA, Λονδίνο “Hybrid Warfare ã la Russe” (“Ρωσικός υβριδικός πόλεμος”). Παρουσιάζουν Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος και Δρ. Ευγένιος Ροκίτσκιϊ.
«Πώς βλέπει και εκτιμά η Δημοκρατία της Γεωργίας την περιφερειακή ασφάλεια στο φως των ευρύτερων ως και κρίσιμων εξελίξεων στην περιοχή της Μαύρης Θάλασσας». Δρ Ioseb Nanobashvili, Πρέσβης της Γεωργίας στην Ελλάδα και στη Σερβία.
«Oι σχέσεις της Δύσης με την Μόσχα μετά το 2014. Πως θα μπορούσαν να αντιμετωπιστούν ασύμμετρες-υβριδικές απειλές σε ένα ομιχλώδες διεθνές τοπίο και στην εποχή του Ντόναλντ Τραμπ». Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος, Διεθνολόγος, στρατηγικός αναλυτής, ειδικός σε θέματα παγκόσμιας ασφάλειας
Ερωτήσεις-Απαντήσεις 20’
Συμπεράσματα-Κλείσιμο Ημερίδας από τον Συντονιστή της Δεύτερης Συνεδρίας
Τυχόν αλλαγές στο πρόγραμμα θα αναφερθούν στην αρχή της εκδήλωσης.
Росія у Сирії
Російська агресія: глобальна проблема
Росія використовує заборонену зброю проти мирного населення
Українці та сирійці: заручники російської агресії
Українці та сирійці: заручники російської агресії
Українці та сирійці: заручники російської агресії
Росія підтримує негуманне ставлення до в’язнів
Мета Росії: дестабілізувати країни, залякати захід
See Ukraine in Athens. Restarting
The second part of “See Ukraine: Docudays UA On Tour” took place on 20 - 11 November in Athens. The festival was suspended in May because of the protest meeting organized by pro-Russian forces calling themselves “Greek atifascists”. On the eve of the opening on May 13th the managers of the Exile Room, the main festival venue in Greece, refused to host the festival events after radical groups’ call for a protest rally near the location. The festival was urgently relocated to the Embassy of Ukraine in Greece.
The participants of the discussion: Inga Korotkevych (translator), Nick Fragkakis (journalist), Halyna Masliuk (moderator), Oleksandra Matviychuk (human rights activist), Maryna Shkurova (translator)
The fetival team supported by Association of the Ukrainian Diaspora in Greece “Ukrainian - Hellenic Thought” has been loking for safe location for several months. The festival was finally organized at the culture center of Webster University in Athens. The program included films “Ukrainian sheriffs” by Roman Bondarchuk and “The Living Fire” by Ostap Kostiuk. After the screenings viewers were able to discuss films with heroes and authors. Discussion “Is democracy in war time possible?” by Ukrainian human rights activist Oleksandra Matviychuk and Greek journalist Nick Fragkakis also took place.
Project coordinators in Athens (Anna Maniati, Lesya Nedelcheva, Halyna Masliuk) and human rights activist Oleksandra Matviychuk
“For me the most interesting part of See Ukraine project journeys are discussions after films and speeches of experts on public discussions. For example, in Athens after “Ukrainian sheriffs” by Roman Bondarchuk people mostly discussed how documentary films that show problematic sides of life in the country actualize the work on these problems. Strong reaction was caused by the discussion ““Is democracy in war time possible?” The audience were arguing, whether it is more important for Ukraine to build the nation or civic society that will respect human rights regardless of language, skin color, religion, sexual orientation or gender. I believe it is for such discussions that we should oganize projects like this” - shares her impressions Yulia Serdyukova, “See Ukraine: Docudays UA On Tour” project coordinator. Photo: Yulia Serdyukova http://docudays.org.ua/eng/2016/news/kino/seeukraine-athens/Проект See Ukraine в Афінах. Перезапуск
9 – 11 листопада в Афінах відбулася друга частина проекту «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом» (See Ukraine). Нагадаємо, що у травні фестиваль був призупинений через мітинг, організований проросійськими силами, які назвали себе «грецькими антифашистами». 13 травня, у ніч перед відкриттям, менеджери Exile Room, головної фестивальної локації в Греції, відмовилися проводити фестиваль на своїй території, злякавшись заклику радикальних угрупувань зібратися на акцію протесту під стінами закладу. В екстреному порядку фестиваль був перенесений на територію Посольства України в Греції.
Учасники дискусії «Чи можлива демократія в часи війни?»: Інга Короткевич (перекладачка), Нік Фрагкакіс (журналіст), Галина Маслюк (модераторка), Олександра Матвійчук (правозахисниця), Марина Шкурова (перекладачка)
Кілька місяців команда фестивалю за підтримки Асоціації української діаспори «Українсько-грецька думка» шукала безпечну локацію в Афінах. Зрештою, фестиваль був організований на території культурного центру Webster University. До програми ввійшли «Українські шерифи» Романа Бондарчука та «Жива ватра» Остапа Костюка. Після показів глядачі мали змогу обговорити фільми з героями та авторами стрічок. Окрім того, відбулася дискусія «Чи можлива демократія в часи війни?» за участі української правозахисниці Олександри Матвійчук та грецького журналіста Ніка Фрагкакіса.
Грецькі співорганізаторки See Ukraine (Анна Маньяті, Леся Нєдєльчева, Галина Маслюк) та правозахисниця Олександра Матвійчук
«Під час подорожей у рамках проекту See Ukraine мені завжди найцікавіше спостерігати за дискусіями після фільмів та виступами експерток і експертів на публічних обговореннях. В Афінах, наприклад, після показу «Українських шерифів» Романа Бондарчука найбільше обговорювали те, як документальні фільми, що показують проблемні сторони життя в країні, актуалізують роботу над вирішенням цих проблем. Бурхливу реакцію з боку аудиторії також викликала дискусія «Чи можлива демократія в часи війни?». Слухачки й слухачі сперечалися про те, що більше потрібно Україні зараз – розбудова нації чи побудова громадянського суспільства, у якому дотримуються прав людини незалежно від мови, кольору шкіри, національності, релігії, ґендерної приналежності чи сексуальної орієнтації. Вірю в те, що заради таких дискусій і потрібно організовувати подібні проекти», – ділиться враженнями Юлія Сердюкова, координаторка проекту «Побачити Україну: Docudays UA мандрує світом».
Фото: Юлія Сердюкова
День Української писемності в "Українсько-Грецькій Думці"
Всеукраїнський диктант національної єдності під заголовком "Україна на зламі тисячоліть" писали в суботу 12-го листопада старшокласники Української суботньої школи при Товаристві "Українсько-Грецька Думка", випробовуючи свої знання в українській мові поруч з українськими дітьми в Україні, які написали цей диктант 9-го листопада, коли в нашій країні відзначається День української писемності та мови.
Повільно, з гарною дикцією, диктувала текст диктанту директорка школи, вчителька мови та літератури Ганна Павлюк, допомагаючи в невидимий спосіб уникнути помилок чи краще зрозуміти, де "просяться" розділові знаки.
Старалися всі!
Разом із дітьми зосереджено старалися виводити каліграфічні букви вчителі школи Леся Куриляк та Олена Печак, а також голова товариства Галина Маслюк.
Мабуть, не секрет, кого найбільше хвилювали "нищівні" результати! :)
Хто не боїться, нехай спробує сам! :)
Галина МАСЛЮК. Світлини автора.
Україна на зламі тисячоліть За легендою, апостол Андрій Первозваний на одному з пагорбів, де нині Андріївська церква, напророчив: “На горах цих возсіяє благодать Божа, буде город великий і воздвигне Бог багато церков”. Передбачення збулося: на високому дніпровському березі народився золотоверхий Київ. Минали роки – слава про Київську Русь гриміла на весь світ, адже на зламі першого тисячоліття тут бурхливо розвивалися торгівля, право, освіта, культура. Королівським дворам Європи було за честь поріднитися з володарями Києва. Промовистим є такий факт: Анна, високоосвічена дочка Ярослава Мудрого, ставши королевою Франції, підписувала державні акти своїм ім’ям, тоді як її чоловік, король Генрик Перший, ставив усього-на-всього хрестик. Наша історія славна ще й звитяжними боями: упродовж століть відчайдушні козаки захищали Україну й усю Європу від дикої орди. Прикро, що на зламі другого тисячоліття нам, українцям, ціною життя найкращих синів доводиться боронити від східних сусідів свій європейський вибір. Сьогодні ми по-особливому розуміємо Шевченкову настанову любити Україну “во врем’я люте” і знаємо, що вистоїмо, бо за нами правда й славна історія. https://www.youtube.com/watch?v=2frCowPFoFc
SEE UKRAINE: DOCUDAYS UA ON TOUR/ПОБАЧИТИ УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО
Дорогі друзі, запрошуємо Вас на Фестиваль українського документального фільму SeeUkraine – Побачити Україну. DOCUDAYS UA ON TOUR це акція в галузі культурної дипломатії, що реалізується Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року він з великим успіхом пройшов в багатьох країнах Європи — у Франції, Німеччині, Голландії, Італії. В Атенах фестиваль проходитиме 9, 10, 11 листопада 2016 року о 19.00 в Культурному центрі Webster Athens, розташованого на вулиці Марку Авріліу, 5, Плака (поблизу станції Монастиракі). Вхід вільний. Ваша присутність принесе нам велику радість. З повагою, Асоціація “Українсько-Грецька Думка”.
SEE UKRAINE: DOCUDAYS UA ON TOUR/ΕΞΕΡΕΥΝΩΝΤΑΣ ΤΗ ΧΩΡΑ ΜΕΣΩ ΝΤΟΚΙΜΑΝΤΕΡ
Αγαπητοί φίλοι, σας προσκαλούμε στις εκδηλώσεις του Φεστιβάλ του ουκρανικού ντοκιμαντέρ SeeUkraine. SeeUkraine - ένα έργο του Διεθνούς Φεστιβάλ Ντοκιμαντέρ για τα Ανθρώπινα Δικαιώματα Docudays UA, που ταξιδεύει στην Ευρώπη. Φέτος με μεγάλη επιτυχία έχει πραγματοποιηθεί σε πολλές χώρες της Ευρώπης - στη Γαλλία, στη Γερμανία, στην Ολλανδία, στην Ιταλία. Οι εκδηλώσεις θα λάβουν χώρα στις 9, 10 και 11 Νοεμβρίου 2016 στις 19.00 στο Πολιτιστικό Κέντρο του Webster Athens στην οδό Μάρκου Αυρηλίου 5 στην Πλάκα (Σταθμός Μετρό Μοναστηράκι). Η είσοδος στις προβολές είναι ελεύθερη. Θα είναι ιδιαίτερη τιμή να σας έχουμε κοντά μας. Με εκτίμηση, "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη"
Блаженнійший Святослав: “Ваша церква ніколи вас не залишить...”
Змістовний виступ Патріарха УГКЦ на першому Форумі мігрантів УГКЦ центральної та західної Європи, який 21-23 жовтня ц. р. відбувся в португальському місті Фатіма, показав, що глава української церкви справді добре обізнаний з проблемами, турботами та потребами українських мігрантів. Він впевнено “пройшовся” по всіх больових точках, і у свій особливий спосіб дав відчути присутнім, що Українська Греко-Католицька Церква не на слові, але на ділі є поруч зі своїми людьми.
Не зважаючи на велику зайнятість через одночасне проведення 20-23 жовтня у Фатімі щорічної зустрічі ієрархів Східних Католицьких Церков Європи, голова Пасторально-Міграційного Відділу (ПМВ) Владика Йосиф (Мілян) зумів бути присутнім настільки, наскільки це було потрібним для продуктивного результату заходу, що перебував під його опікою. Цікавими та корисними були обидві сесії та всі панельні дискусії. “Духовний провід українських мігрантів в Європі: стан і перспективи”, “Проблеми, виклики і перспективи у світлі збереження християнської ідентичності”, “Суспільно-громадська діяльність українців у Європі”, “Напрямки співпраці різноманітних інституцій задля збереження ідентичності українців у Європі”, “Роль родини, Церкви, громади і держави у формуванні шкіл та позашкільних виховних закладів” - теми, які упродовж двох напружених днів обговорювали учасники форуму, що з’їхалися з України та ще 18-ти країн центральної та західної Європи. Участь у форумі була важливою, але лише однією частиною перебування українців у португальському місті Фатіма. Справді божественною виявилася Божественна Літургія в Domus Pacis спільно за участю єпископів східних Церков в Європі, Молебень до Пресвятої Богородиці, Молитва: вервиця і процесія зі свічками від каплиці об'явлення по площі Фатімського Санктуарію, Молитовні чування, Молитви, мистецько-духовна програма, Св. Тайна Покаяння. Враження та відчуття від єдності українських прочан, понад 5500 яких зїхалися до Португалії і злилися в єдиній Молитві за Україну та український народ, важко передати словами. Ще ніколи площа Фатімського Санктуарію та миряни, що прибули з різних країн на Прощу, не бачили такої кількості українських прапорів та українців разом. Завдяки ініціативі УГКЦ українцям знову вдалося привернути увагу громадськості до війни в Україні, яка продовжує тривати, хоча світ перестав про неї говорити. Тисячі голосів долучилися до Молитви під час Божественної Патріаршої Літургії, яку очолив Блаженнійший Святослав у співслужінні єпископів Східних Церков Європи. Для українців, що перебували в цей час у Фатімі, відбулося Отримання повного відпусту з нагоди Ювілею Милосердя і перехід через СВЯТІ ДВЕРІ у Санктуарії Фатіми. Від Греції участь у заходах взяли настоятель української парафії в Атенах Св. Миколая о. Орест Козак, сестра Моніка, голова Асоціації української даспори Греції та філоукраїнців греків “Українсько-Грецька Думка” Галина Маслюк та миряни парафії. Представниця Греції Галина Борик виступила з доповіддю на першій сесії на тему “Роль Церкви у плеканні духовності в умовах міграції”. В рамках форуму відбулося робоче засідання Комісії допомоги українським громадянам за кордоном, що діє при Світовому Конгресі Українців, в якому взяли участь Павло Садоха (Португалія), Олесь Городецький (Італія), Юрій Чопик (Еспанія), Галина Маслюк (Греція). Від Світового Конгресу Українців у заходах взяв участь директор українського бюро СКУ Сергій Касянчук.Галина МАСЛЮК.
