ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В ГРЕЦІЇ
День, що отримав назву Дня пам’яті жертв голодоморів, щорічно припадає на четверту суботу листопада, коли українці по всьому світу запалюють на підвіконнях своїх домівок Свічку Пам’яті за мільйонами безневинних жертв цинічно спланованого тоталітарним радянським режимом штучного Голодомору в Україні.
Цього року День пам’яті припадав на 28 листопада і з самого ранку вихованці, вчителі, батьки та гості української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» розпочали свій день з вранішньої молитви в пам’ять мільйонних жертв українського народу. Молитву провів священик парафії УГКЦ Св. Миколая о. Орест Козак.
Вчителька молодшої школи Вікторія Тимчишин, яка підготувала та вела захід, розповіла присутнім про страхітливі події 1932-33 рр. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування призвела до вбивства мільйонів селян. Радянська влада водночас здійснювала експорт зерна за кордон, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі приречених на голодне вимирання українських територій, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих із-за кордону. За різними оцінками число жертв сягало від 3-ьох до 7-ми мільйонів. А тим часом світ замовчував цей жахливий злочин. Пані Вікторія назвала 24 країни, які офіційно визнали Голодомор геноцидом Українського народу, розповіла про встановлення довгоочікуваного Меморіалу жертвам Голодомору у Вашингтоні і пояснила дітям, чому важливо вшановувати цю дату і ніколи про неї не забувати.
Отець Орест наголосив дітям, зокрема, що не можна викидати жодної крихти хліба, тому що вона може спасти життя тим, кому може і сьогодні її бракує, як багато людей доклали зусиль до того, щоб цей злочин проти українського народу було визнано Геноцидом і як багато людей загубили життя, намагаючись донести людям правду про цю трагедію.
В свою чергу, голова товариства Галина Маслюк розповіла про зусилля, докладені українською громадою Греції задля визнання Великого Голоду 1932-33 рр. в Україні геноцидом українського народу грецьким урядом. Щороку матеріали про Голодомор англійською, французькою та грецькою мовою поширюються в грецькому суспільстві з метою його інформування. Грецький дослідник геноциду Нікос Лігерос зазначав, що «доки продовжується геноцид пам’яті, продовжується геноцид народу», - зазначила пані Маслюк, вказуючи на те, що сьогодні в Україні знову безневинно вмирають люди, і закликаючи молоде покоління українців у Греції продовжити розпочату батьками справу. Ми повинні добиватися, щоб увесь світ визнав Голодомор 1932-33 рр. Геноцидом українського народу, тому що втрати цієї трагедії є надто великими, адже ми не тільки рахуємо мільйони загиблих людей, дітей, ми рахуємо і мільйони ненароджених українців.
***
28 листопада 2015 р. у Церкві Святої Трійці в Афінах відбулася панахида за жертвами Великого Голоду в Україні, яка була відслужена парохом української церковної громади Греції о. Орестом Козаком. У панахиді взяли участь Посол України в Грецькій Республіці Володимир Шкуров, колектив Посольства спільно з українською громадою. Український церковний хор виконав журливу пісню Богдана Лепкого «Журавлі», а вихованка української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Христина Пападопулю продекламувала вірш «Голодомор».
Галина МАСЛЮК. Світлини Яни ГОНЧАР.
1000-ЛІТТЯ ДУХОВНО-КУЛЬТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА АФОНУ ВІДЗНАЧАТИМЕ В 2016 Р. УКРАЇНА
Сергій Шумило, історик, директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, головний редактор наукового альманаху «Афонська спадщина», організатор міжнародної конференції «Афон і слов'янський світ», яка відбулася 21-23 травня ц.р. в Києво-Печерській Лаврі, відгукнувшись на запрошення товариства української діаспори Греції «Українсько-Грецька Думка», завітав до Афін і взяв участь у ряді заходів.
Зокрема, за сприяння Посольства України в Греції, 26 листопада 2015 р. у Культурно-інформаційному центрі української дипломатичної установи відбувся тематичний «круглий стіл» на тему «Міжкультурні зв’язки України на Афоні: духовно-культурна роль Святої Гори Афон в історії України», у якому взяли участь представники української та грецької громадськості, наукових і культурологічних кіл, ЗМІ. Учасників заходу привітав Посол України в Грецькій Республіці В. Шкуров, який наголосив на непересічному значенні духовних і історичних зв’язків України з Афоном.
У неділю 29 листопада український історик провів лекцію для представників української громади грецької столиці. Наступного 2016 року духовно-культурним зв'язкам Київської Русі та Афону виповнюється 1000 років і офіційна Україна мала би звернути на це увагу, - зауважив пан Шумило, наголосивши, що до цього ювілею уже кілька років ретельно готується північний сусід нашої держави, впровадивши навіть рік Росії в Греції та навпаки.
Спадщина, яка була наріжним каменем в основі нашої національної культури, цілком забута сьогодні. І коли сьогодні говорять про відродження національних традицій, національної культури, більшість найчастіше не розуміють, про відродження чого саме потрібно взагалі думати, говорити і займатися, оскільки наші національні традиції були глибоко вкорінені в духовні традиції, а духовні наші традиції черпалися якраз з центру православної духовності на Святій Горі Афон, починаючи з часів преподобного Антонія Печерського і далі протягом цілого тисячоліття.
Особливу зацікавленість та жваве обговорення викликали у присутніх теми зв’язків зі Святою Горою українського козацтва, які були надто тісними та активними в кінці XVII – початку XVIII ст., про українські скити на Афоні, про цілу «армію» українських ченців, які власне і складали основну масу афонського чернецтва; про сакральне значення для України так званого «Руського Афону» - Києво-Печерської лаври, в якій зберігаються мощі понад 130-ти святих, які переселилися на схили Дніпра з Афону, що просто не має аналогу в історії православного християнства; а також про особливо шанованого в Греції святого Івана Руського, українського козака з Полтавщини.
За браком часу пан Шумило лише побіжно торкнувся теми Візантії і початкової християнізації Русі за князя Оскольда Київського. У 2015 році виповнилося 1155 років від походу Київського князя Оскольда на Константинополь, і першого міжнародного дипломатичного визнання державності Київської Русі. В результаті цих подій князь Оскольд вперше в нашій історії прийняв хрещення, за 130 років до хрещення кн. Володимира.
Існує думка, що християнство було насильно нав'язане Русі. Однак при цьому всі забувають, як жорстоко переслідували язичники християн на Русі за часів Олега, Святослава та Володимира. Як вони приносили людські жертвоприношення своїм лжебогам і т.п. У зв'язку з цим дуже важливо знати початкову історію встановлення християнства на Русі в доволодимирівські часи, - зазначив український історик.
На завершення заходу голова товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк подякувала пану Сергію за те, що він займається такою важливою для української нації справою, за те, що він згодився позапланово приїхати до Афін, а також Ганні Маніаті, Іоанні Теліаніді, Ользі Шаполаєвій та Герасімосу Маніаті, які допомогли товариству в надзвичайно короткий термін зробити переклади статтей українського історика грецькою мовою, що зробило можливим ознайомлення з такою цінною науковою інформацію про історичне минуле нашої батьківщини зацікавленої грецької аудиторії.
Галина МАСЛЮК. Світлини Ольги ЧЕРНОВОЇ, Яни ГОНЧАР.
ОГОЛОШЕННЯ. ПАНАХИДА ЗА ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ
Пам’ять багатомільйонних жертв Великого Голоду 1932-1933 рр. вшанують у суботу 28 листопада 2015 р. о 17.00 під час Панахиди, яка відбудеться в церкві Св. Трійці (вул. Ахарнон 246, Атени).
20 ЛИСТОПАДА - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ
Афінський зоопарк відвідала в минулу неділю 22 листопада українська недільна школа при товаристві «Українсько-Грецька Думка», долучившись у такий спосіб до відзначення Всесвітнього дня дитини, який міжнародне співтовариство відзначає 20 листопада. Рада правління товариства, педагогічний та батьківський колективи школи від щирого серця вітають дітей зі святом, а також усіх, хто своєю працею і наполегливістю піклується про благополуччя підростаючого покоління, сприяє його розвитку та змужінню.
Посмішка наших дітей, а також любов до рідного краю – України – основна турбота та завдання, поставлені перед собою грецькими українцями. Адже, якою би розумною і талановитою не була дитина, вона потребує дорослої опіки та уваги, турботи, захисту та підтримки. Особливо, якщо дитина росте, створює свій світогляд та світосприйняття на чужині. Наше завдання – «озброїти» своїх вихованців необхідними знаннями, які не дадуть загубитися, розгубитися, пропасти в непростій круговерті навколишнього світу, що стрімко міняється.
Успіхів всім нам!
Довідка порталу DilovaMova.com, кому цікаво:
Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. Спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах Всесвітньої Організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ В АТЕНАХ
Посольство України в Греції:
21 листопада 2015 року у рамках заходів з відзначення державного свята України - Дня Гідності і Свободи співробітники Посольства України в Грецькій Республіці спільно з представниками української і грецької громадськості здійснили урочисте покладання квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку, встановленому на території української дипуставнови в Афінах, до пам’ятників Великому Кобзарю, встановленим у Парку Гуді на території муніципалітету Зографу (м.Афіни) та на площі Грецько-Української дружби у м. Мандра-Ідилія (р. Аттика).
Перед початком церемонії покладання квітів зібрання хвилиною мовчання вшанувало пам`ять героїв, які віддали свої життя за незалежність, цілісність та суверенність Української Держави.
У рамках відповідних тематичних заходів у Культурно-інформаційному центрі Посольства також діє фотовиставка, присвячена Революції Гідності. Час роботи виставки: 20.11.2015 р. - 25.11.2015 р. (крім неділі, 22.11.2015 р.), з 12:00 до 16:00.
Товариство «Українсько-Грецька Думка»:
У рамках заходів з відзначення державного свята України - Дня Гідності і Свободи, окрім покладання представниками Ради правління товариства «Українсько-Грецька Думка» квітів до трьох пам’ятників українському Кобзарю в Греції, у недільній школі при товаристві пройшла урочиста лінійка, на якій вихованці школи разом з вчителями та батьками вшанували національних Героїв України, що у всі часи віддавали своє життя за свободу та незалежність рідної України.
«Україна – європейська суверенна незалежна держава, яка має право вирішувати самостійно всі питання, пов’язані з власною внутрішньою та зовнішньою політикою, - розповідала присутнім директор школи п. Ганна Павлюк. - 5 травня 1949 року було створено Раду Європи, до складу якої увійшла й Україна (37-мий підписант!). Але кожна велика справа вимагає того, щоб було докладено багато зусиль. 21 листопада 2014 року київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади, вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.
В ніч з 30-го листопада на 1-ше грудня влада Януковича наказала розігнати протестантів. Багато студентів отримали важкі поранення, один з них помер, кілька чоловік були заарештовані. Ці ганебні дії вивели людей на вулиці і Європротест перетворився в Єврореволюцію, яку ще називають Євромайдан, або Революція Гідності – це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі.
Події листопада-грудня 2013 року сколихнули всю Україну. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. На Майдані та вулиці Грушевського загинуло чимало людей з різними точками зору, але всі вони були громадянами України, і більшість із них віддали своє життя за Україну. Це були справжні патріоти країни.
Сьогодні ми запалюємо свічку пам’яті та вшановуємо пам’ять загиблих героїв (всіх, хто боронив нашу землю від фашистів у 1941, хто віддає своє життя на Донбас і зараз) хвилиною мовчання, - додала пані Ганна. Але будь-яка подія має початок і має кінець. Ми повинні свято вірити, що на нашу землю скоро прийде мир, бо такий народ як наш – добрий, щирий, відвертий, заслуговує на мир, злагоду, процвітання».
Довідка порталу DilovaMova.com, кому цікаво:
Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.
Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.
22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року. На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.
Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.
Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» - йдеться в Указі № 872/2014.
Галина МАСЛЮК, світлини Ольги ЧЕРНОВОЇ.
ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ В АТЕНАХ. ВАСИЛЬ НЕЧЕПА В ГРЕЦІЇ ТА ЙОГО КОБЗАРСЬКІ МАНДРИ
Знову субота, знову школа наповниться українською мовою, українською піснею, українськими танцями. Щосуботи і діти, і вчителі української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» з нетерпінням чекають зустрічі. Кожна зустріч приносить щось нове, цікаве, неповторне.
Ось і у суботу 14 листопада 2015 проходив підсумок тижня Української писемності і мови. Як завжди, розпочали свій день з молитви. Тільки цього разу було все більш урочистішим, святковішим. До школи завітав гість - співак-музикант, лірник, кобзар, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, народний артист України – Василь Нечепа. Пан Василь розповів дітям про український інструмент – кобзу, унікальний витвір української культури, про свій життєвий і творчий шлях, про мандри по світу.
Пан Василь, - звернула увагу дітей директор школи пані Ганна Павлюк, - унікальний кобзар, нині єдиний представник старосвітської чернігівської кобзарської школи, яку вважають найдавнішою в Україні. Як представляє на своїх сторінках Сектор інформації Чернігівської обласної універсальної наукової біблотеки ім. В. Короленка, «окрім дивовижного виконання ним народних пісень, вражає й сам репертуар. Окремі твори сягають часів гомерівської «Ілліади», а то й індоарійської «Рамаяни». Так, у пісні «Ой, зійди, місяць...» йдеться про сватання дівчини до хлопця, яку неприхильна до неї мати відважує конем вороним. Цей аратто-арійський звичай досі зберігається в Індії, а в Україні побутував ще років двісті тому; коріння ж його сягають принаймні дев’яти тисячоліть – започаткованої в Дунайсько-Дніпровському регіоні Аратти, найдавнішої держави світу». Але це міти та теорії, а пан Нечепа – поважний виконавець стародавніх українських творів сьогодні.
Грою на кобзі та виконанням пісень, пан Нечепа заворожив усіх присутніх. Дивлячись на постать, стрій кобзаря, слухаючи його голос, бачиш рідну землю, сплюндровану ординцями, турками, ляхами. Бачиш матір, яка виряджає сина на боротьбу з ворогами. За цікаву розповідь і чарівний спів пані Ганна подарувала мандрівникові на згадку селекційну двомовну збірку творів Т. Шевченка та статей про його життя та творчість «Заповіт», який видало у 2011 році товариство «Українсько-Грецька Думка».
А далі продовжувався урок, де в рамках тижня Української писемності і мови згадали і про інших листопадових ювілярів - Остапа Вишню – українського гумориста, день народження якого вшановували 13 листопада, та Андрія Малишка, що народився 14 листопада. Слухали пісні на слова Малишка.
На закінчення всі учні старшої школи написали Диктант національної єдності, який звучав 9 листопада по національних засобах мовлення України. Переможцями стали Христина Гупало, Андріана Сторожинська та Ніколета Завгородня.
Мова – багатство народу, її треба вивчати й берегти, щоб передати цей скарб далі новим поколінням, бо без мови немає народу. Зникає мова – зникає й народ.
Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця –
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця!
Ганна ПАВЛЮК, директор української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка». Світлини Яни ГОНЧАР.