2012 Holodomor 3

УКРАЇНЦІ ПАМ’ЯТАЮТЬ - ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ

2012 Holodomor 2У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного владою. Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на своїх чорноземах від голоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до 2012 Holodomor 4першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор? А чи так давно це сталося, якщо досі люди бояться правди про ті часи? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? «Ця трагедія ніколи не повториться. Ви, молодь України, гарантія того, що країна ніколи не зазнає такого лиха. Наша пам'ять не дозволить нікому це зробити, - звернулася пані Оксана до присутніх, - це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті».

2012 Holodomor 52012 Holodomor 6Молодші діти разом зі старшими послухали пісню Оксани Білозір «Свіча», учень 10-го класу Віталій Цап розповів вірш «Ти кажеш, не було Голодомору?», учениця 8-го класу Таня Юріна прочитала молитву Катерини Мотрич "Молитви за убієнних голодом". Потім всі діти по парах – старші і молодші - пов'язали чорну стрічку на дереві пам'яті, запалили свічку і пом'янули невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання. Старші діти переглянули документальну стрічку «Жити заборонено». А потім під враженням побаченого почали згадувати про своїх дідусів, бабусь, прадідусів, які в розмовах згадували про Голодомор, жвава розмова тривала і після дзвоника.

Віримо, що такі години пам'яті, спільні перегляди фільмів та їх обговорення, участь у відзначенні пам'ятних дат України не минають даремно. Саме через такі акції згуртовуються українці, починають відчувати себе частинкою великої сім'ї, що зветься світове українство.

Оксана НАКОНЕЧНА, директор школи.


Лист на українську сторінку: «ДЕМОКРАТИЧНІ» ВИБОРИ В АФІНАХ

Вибори депутатів до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 року. На виборчій дільниці 90016, яка знаходилася в приміщенні посольства України в Греції в м. Афіни, не так вже й людно. Потік виборців надто малий, в порівнянні з минулими виборами. Байдужість? Розчарування й зневіреність...

Тим паче підготовка до виборів на виборчій дільниці була на дуже низькому рівні. Державні реєстри виборців, що були вивішені на подвір'ї консульства, не співпадали з державним реєстром, занесеним у комп'ютер. Масово пропущені прізвища виборців. Понад 60 громадян України, які прийшли голосувати, були позбавлені права голосу. Уповноважені виборчої дільниці, мотивуючи, що новий закон не дозволяє робити додаткову реєстрацію під час виборів, не зробили жодної спроби, щоб захистити права виборців, які не змогли скористатися своїм основним громадянським правом. Якщо наші закони не захищають права громадян України, то ж для кого вони прийняті?

Ганна БУЗДУРЕВИЧ (попри попереднє звернення до консульства,
позбавлена права голосу. Додається список
60-ти громадян з контактними даними).

ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2012 В АФІНАХ

Досить низьку активність проявили грецькі українці під час голосування на закордонній виборчій дільниці у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі № 900016 в Афінах. За даними Протоколу про підрахунок голосів до уточнених списків було внесено 3832 виборці. Участь у голосуванні взяли загалом 681 виборець.

Українські виборці у Греції віддали свою перевагу Всеукраїнському об'єднанню «Свобода», за яку проголосували 223 особи. Друге місце посіло Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» з 213 голосами. 137 виборців віддали свої голоси за політичну партію «Удар», 40 – за Партію регіонів, 22 – за партію «Наша Україна». Недійсними було визнано 6 бюлетенів. За те, що потенційні виборці не знайшли своє ім'я у списках та були позбавлені беззаперечного права громадянина України виявити своє волевиявлення шляхом участі у виборах на ім'я голови виборчої комісії надійшло 23 скарги. Характерним моментом голосування стало незадоволення громадян, які з об'єктивних причин, чи через прикру помилку так і не змогли проголосувати.

Виборчу дільницю № 900016 в Афінах очолював Олег Іванів. Під час голосування та підрахунку голосів на дільниці були присутні міжнародні спостерігачі від Світового Конгресу Українців пп. Галина Маслюк та Оксана Божко.


Nea genia shkola 6

ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ ВІДВІДАЛА УКРАЇНСЬКУ НЕДІЛЬНУ ШКОЛУ

Після презентації всі діти школи - і маленькі, і великі – разом з українською молоддю Європи на чолі з тренерами Андрієм Донцем та Мирославом Гочаком провели цікавий тренінг. Всі були поділені порівно на декілька груп, отримали будівничий матеріал і мали виконати завдання – побудувати конструкцію таким чином, щоб при падінні з висоти 2-ох метрів вона залишилася ціла. Метою такої роботи було показати всім, що важливо навчитися парацювати в групі, правильно поставити мету, скласти план, вибрати інструменти, оцінити можливості та переваги, проаналізувати ситуацію, прислухатися до думки інших. Під час роботи в групах дорослі і діти подружилися, обмінювалися думками, враженнями про країни перебування, але найголовніше, що всіх об'єднала Україна, одна мова, одна думка. Після виконань завдання п. Андрій підвів підсумок і показав важливі моменти роботи в групах. Всі учні школи, вчителі, гості залишилися надзвичайно задоволені.

Оксана НАКОНЕЧНА, директор суботньої школи
при товаристві «Українсько-Грецька Думка».
Світлини Руслана ТЕЛІПСЬКОГО.
Nea genia shkola 1Nea genia shkola 2Nea genia shkola 3Nea genia shkola 4Nea genia shkola 5

Trening Shevchenko 25.10.2012

МОЛОДЬ В ДІЇ!!!

Trening Shevchenko 25.10.2012Товариство української діаспори в Греції та філоукраїнців греків „Українсько-Грецька Думка", прагнучи до згуртування українських громад в світі, підтримання ними рідної мови, традицій та звичаїв, зміцнення їх ролі та ваги в світовому співтоваристві, як невелика гілочка розлогого українського дерева, продовжує свою активну діяльність на цей раз у сфері освіти та вдосконалення.

Здається, ще чути сміх, барвлять на всі смаки вишиванки, світяться щирими усмішками обличчя земляків з усіх куточків світу, що з'їхалися у вересні цього року на Річні збори Світового Конгресу Українців та V Форум української діаспори в Греції, здається щойно вчора тужно стискалося серце від розставання з давніми друзями, як на порозі нове розставання. На цей раз з друзями новими.

Отже, з 21 по 30 жовтня ц.р. Товариство „Українсько-Грецька Думка" за підтримки Національної агенції Греції «Молодь в дії» провела міжнародний тренінг «Молодь в світі», в якому взяли участь представники молодіжної організації з України та молодь українського походження з Сербії, Угорщини, Словаччини, Франції, Вірменії, Боснії та Герцеговини та Греції. Програма відбувалася в пірейському готелі «Містраль» та здійснювалася досвідченими тренерами Андрієм Донцем з України та Мирославом Гочаком з Сербії.

Trening 3Важко описати в одній статті те розмаїття, яким були насичені останні дні для молодих учасників програми. Зате легко кількома словами сказати, чого було справді багато – барвів, руху, сміху, музики, допитливості, дотепності, імпровізації, думки, щирості, відкриттів, здогадок, інформації, експромтів, знайомств, ручок, записників, фломастерів, надувних кульок, прищіпок, паперу, комп'ютерів, sms(ок), електронних повідомлень, фотокопій, яєць, тістечок, кави, води, походів, спілкування, щирості, і... Ні, мабуть таки не легко сказати. Або все ж таки не кількома словами. Більше скажуть фотографії, відео, спогади, замальовки, нотатки, і... Важко описати все те, що можуть встигнути зробити за 9 днів три десятки молодих людей з різних країн Європи в Греції! Дев'ять днів промайнули як мить і ось знову розставання, але всі добре знають – це лише до наступної зустрічі... Десь... В світі... В якійсь країні... В Україні... Адже цього разу всі попри таку різноманітну географію легко розуміли один одного без перекладача. Всі розмовляли українською!

Легко, швидко і об'ємно всі присутні змогли довідатися про устрій, стан справ, місце молоді, її можливості та перспективи в кожній із «присутніх» країн і вибрати для себе найцінніше. Бо і це було «в програмі» програми. Що ж це відбулося?

Програма Європейської Спільноти «Молодь в дії» – це молодіжна програма, що надає можливість міжнародної співпраці для молоді країн Європи, робить суттєвий вклад у набуття компетентності і є ключовим інструментом, що забезпечує молодим людям простір для неформального і неофіційного навчання європейського виміру. Молодіжні лідери, працівники організацій та інституцій, які працюють з молоддю, через тренінги, інші різноманітні заходи мають можливість підвищувати свій професійний рівень. Мета - налагодження партнерства, підвищення якості реалізованих проектів та поглиблення знань у різних сферах молодіжної роботи.

Програма «Молодь в дії» ґрунтується на неформальній освіті і має на меті сприяти активній громадянській позиції молоді взагалі і європейській зокрема; розвивати солідарність і толерантність між молодими людьми, особливо для зміцнення соціального зв'язку в Європейському Союзі; посилювати взаєморозуміння між молодими людьми з різних країн; сприяти розвитку якісних систем підтримки молодіжної діяльності і життєздатності громадських організацій у молодіжній сфері; поширювати європейську співпрацю у молодіжній сфері.

Основними пріоритетами Програми «Молодь в дії» перш за все є: дати молодим людям можливість усвідомити, що вони є європейськими громадянами і навчити їх розмірковувати на європейську тематику; заохотити молодих людей до активної участі у громадському житті їхньої громади, зокрема, через підтримку різних форм навчання; сприяти спільній діяльності серед молодих людей з різних культурних, етнічних чи релігійних громад, маючи на меті розвиток міжкультурного навчання; залучити молодих людей з обмеженими можливостями - участь молодих людей з менш привілейованих освітніх, соціально-економічних, культурних чи географічних середовищ, які самостійно не могли би стати учасниками програми.

Vybory Greece 2012 5Протягом напружених, але цікавих днів, проведених у Греції, учасникам вдалося відвідати археологічні пам'ятки Афін, окремі музеї, пам'ятник Кобзарю в Зографу, українську суботню школу при товаристві «Українсько-Грецька Думка», побувати в традиційній грецькій таверні та посмакувати грецькими стравами, взяти участь у чудовій презентації «Монументальної Шевченкіани» Руслана Теліпського, а також погуляти Піреєм та Афінами, викупатися в осінньому, але теплому морі. Деякі представники молодіжних організацій України взяли участь у виборах до верховної Ради України, що відбулися в неділю 28 жовтня.

Хоча й сумно прощатися, але тішить, що все хороше завершується, щоб незабаром переродитися у щось нове, ще краще і цікавіше. Приємні, плідні на ідеї, нові знання та досвід дев'ять днів промайнули. На прощальній вечірці звучала музика, на зміну тихій розмові приходила запальна суперечка, молоді люди будували плани наступних зустрічей. Такі молоді, такі відмінні, з різним життєвим досвідом, але одностайні в прагненні розбудови і утвердження незалежної України, свідомі своєї ролі і місця в суспільстві, готові до дії задля процвітання майбутніх поколінь українців в Україні і в цілому світі, вирушили по домівках втілювати в життя все те корисне, що винесли за час перебування у Греції.

Посол України в гурті української молоді

Nea genia posolВ понеділок 29 жовтня до учасників програми «Молодь в дії», що відбулася в Піреї, завітав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції пан Володимир Шкуров. Посол познайомився з учасниками програми, розповів про завершення виборів до Верховної Ради України, про роботу посольства, зокрема, про важливі на сьогоднішній день напрямки роботи: культурно-освітній та туристичний, про становлення двосторонніх українсько-грецьких відносин, про українську громаду тощо. У теплій атмосфері зустріли посла представники української молоді Європи, відбувся діалог, у якому посол відповів на усі запитання присутніх. З побажаннями плідної праці та спільною світлиною на пам'ять завершилася зустріч посла з учасниками програми «Молодь в дії».

Галина МАСЛЮК. Світлини Руслана ТЕЛІПСЬКОГО.

Trening 1Trening 2Trening 4Trening 5Trening 6Trening 7Trening 8Trening 9Trening 10Trening 11Trening 12Trening 13Trening 14Trening 15Trening 16Trening 17Trening Ruslan Shevchenko 1Trening Ruslan Shevchenko 2


SKU UWC new small

ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΠΡΟΕΔΡΟΥ ΤΟΥ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟΥ ΚΟΓΚΡΕΣΟΥ ΤΩΝ ΟΥΚΡΑΝΩΝ ΓΙΕΥΓΕΝ ΤΣΟΛΙΥ ΜΕ ΑΦΟΡΜΗ 45 ΧΡΟΝΙΑ ΛΕΙΤΟΥΡΓΙΑΣ ΤΗΣ ΟΡΓΑΝΩΣΗΣ (Gr)

SKU UWC new small Σεβασμιότατε! Άγιοι πατέρες! Αξιότιμοι Κυρίες και Κύριοι! Σας χαιρετίζω σ' αυτή την γιορτή της 45ης επετείου από την ίδρυση του Παγκοσμίου Κογκρέσου των Ουκρανών (ΠΚΟυ). Πρωτίστως ας σκύψουμε τα κεφάλια μας προς τιμή όλων των νεκρών ηγετών και των ιδρυτών του ΠΚΟυ, οι οποίοι με την ολοκληρωτική αφοσίωσή τους συνέβαλαν στις επιτυχίες του. Με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω το μέλος του ΠΚΟυ, την ουκρανική κοινότητα στην Ελλάδα «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» με επικεφαλής την κ. Γαλήνη Μασλιούκ για τη φιλοξενία και τη βοήθειά της στην οργάνωση των Ετησίων Γενικών Συνελεύσεων και αυτής της δεξίωσης. Στις 12-19 Νοεμβρίου του 1967 στη Νέα Υόρκη πραγματοποιήθηκε το μεγαλειώδες Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, το οποίο ένωσε τις Ουκρανικές κοινότητες από τις 20 χώρες. Τοιουτοτρόπως, ενσαρκώθηκε η ιδέα της εθνικής ενότητας της ουκρανικής διασποράς, η ιστορία της οποίας ανάγεται στα χρόνια της απώλειας της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας στην δεκαετία του 1920. Κατά τα 45 έτη της ύπαρξής του το ΠΚΟυ δημιούργησε ένα δίκτυο ουκρανικών κοινοτήτων σε 47 χώρες και εκπροσωπεί τα συμφέροντα των περισσοτέρων από 20 εκατομμύρια Ουκρανών. Είναι ευχάριστο να σημειώσουμε, ότι στην Ετήσια Γενική Συνέλευση του ΠΚΟυ, εδώ στην Ελλάδα, στην οργάνωσή μας προσχώρησαν και οι ουκρανικές κοινότητες της Βοσνίας και της Ερζεγοβίνης, της Σλοβενίας και της Τουρκίας. Αυτή η διεύρυνση της παγκόσμιας υπερδομής μας αντανακλά, τόσο το κύρος του ΠΚΟυ, όσο και την επιθυμία των σκορπισμένων σε όλον τον κόσμο Ουκρανών να δραστηριοποιούνται ενωμένοι, διότι όσο ισχυρότερη και πιο οργανωμένη καταστεί η ουκρανική κοινότητα, τόσο πιο εύκολα μπορεί να προασπίσει τα συμφέροντά της. Το 2003 το ΠΚΟυ αναγνωρίστηκε ως μη κυβερνητική οργάνωση από το Οικονομικό και Κοινωνικό Συμβούλιο του Οργανισμού των Ηνωμένων Εθνών. Επίσης, είναι σημαντικό να σημειωθεί, ότι σε όλη τη διάρκεια της ιστορίας του το ΠΚΟυ ενήργησε αποκλειστικά με την οικονομική υποστήριξη από την ουκρανική διασπορά χωρίς καμία κρατική ενίσχυση από την Ουκρανία ή άλλες χώρες. Αυτό του επέτρεπε, όπως επιτρέπει και σήμερα, να δρα ανεξάρτητα και να καθοδηγείται αποκλειστικά και μόνο από την εξυπηρέτηση των συμφερόντων του ουκρανικού λαού. Και με την ευκαιρία αυτή θα ήθελα να ευχαριστήσω όλους τους χορηγούς, ιδίως τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις, οι οποίες στηρίζουν κάθε χρόνο τις δραστηριότητες του ΠΚΟυ. Πριν από 45 χρόνια, στο Α' Παγκόσμιο Συνέδριο των Ελευθέρων Ουκρανών, ο κ. Βασίλειος Κουσνίρ, πρώτος πρόεδρος του ΠΚΟυ, δήλωσε: «... Καταγράφουμε την αδάμαστη επιθυμία του ουκρανικού λαού να επαναποκαταστήσει το ανεξάρτητο και ενωμένο κράτος τους. Δηλώνουμε την αλληλεγγύη της ουκρανικής κοινότητας σε όλο τον ελεύθερο κόσμο, ενώνουμε όλες τις δυνάμεις των Ουκρανών για την συνεργασία, ανοίγουμε τον δρόμο για την ενδυνάμωση και την ανάπτυξη όλων των τομέων της ζωής της Ουκρανικής κοινότητας στον ελεύθερο κόσμο». Θέτοντας μια από τις κύριες κατευθύνσεις της δραστηριότητάς μας την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, το ΠΚΟυ από την ίδρυσή του το 1967 προωθούσε με συνέπεια τον αγώνα του για την Ανακήρυξη της Ανεξαρτησίας το 1991. Την πιο έντονη περίοδο του αγώνα αυτού αποτέλεσαν οι δεκαετίες του 70 και του 80 του περασμένου αιώνα, κατά τη διάρκεια του Ψυχρού Πολέμου. Αυτά τα χρόνια έχουν σημαδευθεί από τις σημαντικές εκστρατείες του ΠΚΟυ, που είχαν ως στόχο την ενημέρωση της διεθνούς κοινότητας σχετικά με την κατάσταση στην σκλαβωμένη Ουκρανία και τις απάνθρωπες αυτοκρατορικές ενέργειες της Ρωσίας. Το χαρακτηριστικό παράδειγμα αυτού του αγώνα αποτελεί η δράση του ΠΚΟυ στη Μαδρίτη, η οποία διήρκεσε από το 1979 έως το 1983. Στο πλαίσιο αυτής το ΠΚΟυ, μέσω της Επιτροπής του για τα Δικαιώματα του Ανθρώπου, ενημέρωνε συνεχώς τα κράτη –μέλη της Διάσκεψης της Μαδρίτης για την Ασφάλεια και τη Συνεργασία, καθώς και τον ΟΗΕ, την UNESCO και την Παγκόσμια Κοινότητα σχετικά με τις παραβιάσεις των ανθρωπίνων δικαιωμάτων στην Ουκρανία και απαιτούσε την διακοπή της αποικιακής υποδούλωσης της Ουκρανίας και την απελευθέρωση των Ουκρανών θρησκευτικών και πολιτικών κρατουμένων. Παράλληλα το ΠΚΟυ προέτρεπε έντονα τη διεθνή κοινότητα να διερευνήσει τις παραβιάσεις των διεθνών υποχρεώσεων από την πλευρά της Σοβιετικής Ένωσης, τις οποίες είχε αναλάβει το 1975 με την υπογραφή της «Τελικής Πράξης του Ελσίνκι». Από το 1982, το ΠΚΟυ δημοσιεύει τακτικά και αποστέλλει στις κυβερνήσεις διαφόρων χωρών, τις διεθνείς οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και τα διεθνή μέσα ενημέρωσης τα Ανακοινωθέντα για την υπεράσπιση των πολιτικών κρατουμένων όπως ο Γιούρι Σουχέβιτς, ο Βασίλ Στους, ο Λευκό Λουκιανένκο, ο Βιατσεσλάβ Τσερνοβίλ, οι Μικόλα και Ραΐσα Ρουντένκο, οι Σβιατοσλάβ και Νίνα Καραβάνσκι, οι Ιρίνα και Ίγκορ Καλινέτς και ο Βαλεντίν Μορόζ. Ομοίως, από τα πρώτα χρόνια της ύπαρξής του το ΠΚΟυ ανέπτυξε την ευρεία δράση για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, και άρχισε τη συνεργασία με το Κογκρέσο άλλων εθνικοτήτων. Μέσα σ' αυτό το πλαίσιο, δημιουργήθηκε η Ειδική Επιτροπή για τα ανθρώπινα δικαιώματα, η οποία διασαφήνιζε τα εγκλήματα της αυτοκρατορικής Ρωσίας έναντι διαφόρων καταπιεσμένων λαών στους υψηλούς διεθνείς οργανισμούς. Παραδείγματος χάριν, το 1978 το ΠΚΟυ παρέδωσε στην Γενική Συνέλευση του ΟΗΕ το Μνημόνιο περί της αποαποικιοποίησης της Σοβιετικής Ένωσης, το οποίο υπεγράφη επίσης από το Κογκρέσο των Λευκορώσων, των Εσθονών, των Λετονών και των Λιθουανών. Ευρεία απήχηση έλαβε η διοργανωθείσα το Νοέμβριο του 1978 στη Νέα Υόρκη, στο πλαίσιο του Γ' Παγκοσμίου Συνεδρίου των Ελευθέρων Ουκρανών, η διαδήλωση των 5 χιλιάδων διαδηλωτών για την απο-αποικιοποίηση της Σοβιετικής Ένωσης, στην οποία, μαζί με τους Ουκρανούς έλαβαν μέρος οι Λευκορώσοι, οι Εσθονοί, οι Λιθουανοί και οι Λετονοί. Ο αγώνας για την επαναπόκτηση της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας κάλυπταν πολυάριθμα Επιστημονικά Συνέδρια με συμμετέχοντες την ουκρανική κοινότητα και ξένους επιστήμονες. Μεγάλη αναστάτωση και αγωνία στον κόσμο προκάλεσε η τραγωδία του Τσερνομπίλ, στην οποία το ΠΚΟυ ανταποκρίθηκε άμεσα. Η δράση του κάλυπτε την συγκέντρωση χρημάτων και φαρμάκων για τα θύματα και τη διερεύνηση των αιτίων της τραγωδίας αυτής. Το ΠΚΟυ διαμαρτυρήθηκε έντονα για τις εγκληματικές πράξεις και την πυρηνική πολιτική της Σοβιετικής Ένωσης, κάλεσε την διεθνή κοινότητα να βοηθήσει τα θύματα αυτής της τραγωδίας, να παρακολουθεί την κατάσταση της υγείας των ανθρώπων και να πραγματοποιήσει την έρευνα για τις επιπτώσεις της καταστροφής στο περιβάλλον. Τον Απρίλιο του 2011, το ΠΚΟυ έθεσε τα σημερινά προβλήματα του Τσερνόμπιλ στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη, στο Διεθνές Συνέδριο «Τσερνόμπιλ - Μάθημα για την πυρηνική ασφάλεια, 25 χρόνια μετά». Η Διακήρυξη το 1991 της Ανεξαρτησίας της Ουκρανίας οδήγησε όχι μόνο την πνευματική ικανοποίηση στην ουκρανική διασπορά, αλλά και την κινητοποίηση για την περαιτέρω δράση. Από τις πρώτες μέρες του το ΠΚΟυ και οι οργανώσεις-μέλη του ανέλαβαν δράση για την αναγνώριση της Ουκρανίας από τα κράτη της διαμονής τους. Αυτό το γεγονός, παρεμπιπτόντως, υπογράμμισε και ο τότε Πρωθυπουργός του Καναδά Brian Mulroney. Σημείωσε ότι ένας από τους λόγους που ο Καναδάς ήταν το πρώτο από τις δυτικές χώρες κράτος που αναγνώρισε την ανεξαρτησία της Ουκρανίας, στάθηκαν οι υποσχέσεις προς την ουκρανική κοινότητα του Καναδά, η οποία λαχταρούσε να ακούσει την υποστηρικτική φωνή του Καναδά. Ταυτοχρόνως η ουκρανική διασπορά προωθούσε πολυτρόπως τη δημιουργία του θετικού κλίματος για την Ουκρανία, ακόμα και με δικά της έξοδα αγόρασε το κτίριο για την Πρεσβεία και την κατοικία του Πρέσβη της Ουκρανίας στον Καναδά, για το Γενικό Προξενείο της Ουκρανίας στη Νέα Υόρκη και το Σικάγο καθώς και για τη Μόνιμη Αντιπροσωπεία της Ουκρανίας στα Ηνωμένα Έθνη στη Νέα Υόρκη. Το 1993, στο Α' Συνέδριο μετά την αποκατάσταση της ανεξαρτησίας, το Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ελευθέρων Ουκρανών άλλαξε το όνομά του στο Παγκόσμιο Κογκρέσο των Ουκρανών, για να δηλώσει ότι ο Ουκρανικός λαός από τον υπόδουλο έγινε ανεξάρτητος με κρατική οντότητα. Μια σημαντική κατεύθυνση της δράσης του ΠΚΟυ και των οργανώσεων-μελών του ήταν η στήριξη της Ουκρανίας κατά την είσοδό της στην παγκόσμια κοινότητα, και ειδικότερα ό,τι αφορά την κατάργηση της τροποποίησης του Τζάκσον-Βάνικ το 1997 περί του καθορισμού των κανονικών εμπορικών σχέσεων με τις ΗΠΑ και της προσχώρησης της Ουκρανίας το 1998 στον Παγκόσμιο Οργανισμό Εμπορίου. Μια πρόσφατη επιτυχία, στην οποία συνέβαλε το ΠΚΟυ με την δράση του το προηγούμενο έτος, στάθηκε η φετινή σύναψη της Συμφωνίας Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας, συμπεριλαμβανομένης μιας ζώνης ελευθέρου εμπορίου, και πρέπει να αποτελέσει μια πραγματική κινητήρια δύναμη για τις μελλοντικές αλλαγές στη σημερινή Ουκρανία. Σ' αυτό συνέβαλαν επίσης και οι δύο εισηγήσεις του Προέδρου του ΠΚΟυ στο Ευρωπαϊκό Κοινοβούλιο στις Βρυξέλλες και στο Στρασβούργο, στις συνεδριάσεις της Επιτροπής κοινοβουλευτικής συνεργασίας ΕΕ-Ουκρανίας. Στο ζήτημα της ευρωπαϊκής ένταξης της Ουκρανίας το ΠΚΟυ αφιέρωσε, επίσης, και τις συναντίσεις με ανωτέρους αξιωματούχους του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου, της Ευρωπαϊκής Επιτροπής και του ΟΑΣΕ, καθώς και των κυβερνήσεων της Δανίας, του Καναδά, της Ιρλανδίας, της Λετονίας, της Λιθουανίας, της Πολωνίας, της Σλοβενίας και της Γαλλίας, συμπεριλαμβανομένων του Πρωθυπουργού του Καναδά, του Προέδρου της Δημοκρατίας και του Προέδρου της Γερουσίας της Πολωνίας, του Πρωθυπουργού και του Επικεφαλής του Κοινοβουλίου της Λιθουανίας, του Προέδρου του Κοινοβουλίου της Λετονίας. Σήμερα όμως μόνο από τις αρχές της Ουκρανίας θα εξαρτηθεί το αν η Συμφωνία Σύνδεσης μεταξύ της ΕΕ και της Ουκρανίας θα υπογραφεί και θα κυρωθεί, διότι η κύρια απαίτηση είναι η επιστροφή τους σε δημοκρατική διακυβέρνηση, η αποφυλάκιση και η συμμετοχή στις εκλογές των πολιτικών κρατουμένων. Σημαντικό έργο έχει πραγματοποιηθεί επίσης για την υποστήριξη του ουκρανικού λαού σε διάφορους τομείς του βίου τους. Είναι κατά κύριο λόγο η αναβίωση του ουκρανικού θρησκευτικού βίου και της ιστορικής μνήμης, η διατήρηση των εθνικών αξιών, η ανάπτυξη της ουκρανικής επιστήμης και της εκπαίδευσης, καθώς και η ενίσχυση των βάσεων της ουκρανικής γλώσσας ως μόνης επίσημης γλώσσας του κράτους και η καταπολέμηση της ρωσοποιήσεως της Ουκρανίας. Για τον σκοπό αυτό, είχαν διοργανωθεί διάφορα προγράμματα επαγγελματικών ανταλλαγών και ανταλλαγών φοιτητών, είχαν δοθεί υποτροφίες και επίσης είχε θεμελιωθεί η συνεργασία με διάφορα εκπαιδευτικά ιδρύματα. Ειδικότερα, με την πρωτοβουλία του Παγκοσμίου Εκπαιδευτικού Συντονιστικού Συμβουλίου του ΠΚΟυ οργανώθηκε η λειτουργία του Καλοκαιρινού Ινστιτούτου για τους εκπαιδευτικούς της Ουκρανίας, η οποία αγκάλιασε πάνω από 2.500 Ουκρανούς εκπαιδευτικούς από διάφορα μέρη της Ουκρανίας. Επίσης, θέλω να αναφέρω το ρόλο της Διάσκεψης των Ουκρανικών Κοινωνικών Οργανώσεων Νεολαίας του ΠΚΟυ στην προσέγγιση της νεολαίας της ουκρανικής διασποράς και της Ουκρανίας. Σ' αυτό συνέβαλαν τα διεθνή συνέδρια, τα οποία αρχίσαμε να πραγματοποιούμε από το 1990 στο Λευκό Μπορ (Πολωνία), στη Σόφια και το Μπάνσκο (Βουλγαρία), το Χάρκοβο, το Κίεβο και το Λβιβ φέτος. Το Επιστημονικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ έγινε συνοργανωτής των επιστημονικών συνεδρίων με θέμα την ιστορία και την πατριδογνωσία της Ουκρανίας στην Οδησσό, το Τσερνοβτσί και το Οστρόγκ. Σύμφωνα με τα στοιχεία του Παγκοσμίου Συμβουλίου της Κοινωνικής Υπηρεσίας του ΠΚΟυ, κατά την τελευταία θητεία του ΠΚΟυ το 2003 - 2008, οι ουκρανικές οργανώσεις της διασποράς, που συνεργάζονται μαζί του, συγκέντρωσαν και μετέφεραν στην Ουκρανία την ανθρωπιστική βοήθεια ύψους άνω των 18 εκατ. δολαρίων, χωρίς να ληφθούν υπόψη το ετήσιο επιπλέον ποσό των 19 εκατομμυρίων δολαρίων, το οποίο, σύμφωνα με ανεπίσημες πηγές, αποστέλλουν στην Ουκρανία οι οικονομικοί μετανάστες. Πλην τούτου, το Συμβούλιο έχει επαναλειτουργήσει διάφορα τμήματα των Κοινωνικών υπηρεσιών της Ουκρανίας και συνεργάζεται ενεργά μαζί τους. Το Ουκρανικό Παγκόσμιο Συνεταιριστικό Συμβούλιο του ΠΚΟυ μαζί με τις ουκρανικές πιστωτικές ενώσεις της διασποράς βοήθησε σε μεγάλο βαθμό να αποκατασταθεί η ουκρανική δανειοληπτική και πιστωτικής κίνηση στην Ουκρανία. Χάρις στις προσπάθειές τους είχε παραχθεί ολοκληρωμένη πολύπλευρη υποστήριξη, συμπεριλαμβανομένης της χρηματοδοτούμενης εκπαίδευσης και επαγγελματικής κατάρτισης των Ουκρανών στον Καναδά και τις ΗΠΑ. Η Επιτροπή για την καταπολέμηση του εμπορίου ανθρώπων παρουσίασε στην διεθνή σκηνή αυτό το οδυνηρό θέμα, προερχομένους και από την Ουκρανία επίσης, καθώς και τους τρόπους της καταπολεμήσης αυτού του εγκλήματος. Την περίοδο της ανεξαρτησίας το ΠΚΟυ διεύρυνε σημαντικά τις διασυνδέσεις του με την Ουκρανία και με την κοινωνία των ενεργών πολιτών και από το 2003 ξεκίνησε να οργανώνει τα Συνέδρια και την Ετήσια Γενική Συνέλευση, που μέχρι στιγμής πραγματοποιήθηκαν στο Κίεβο, το Χάρκοβο, το Ντονετσκ και το Λβιβ. Το 2005 στην διάρκεια της Συνέλευσης στο Χάρκοβο, το ΠΚΟυ τοποθέτησε την αναμνηστική πλάκα του Πατριάρχη Γιόσιπ Σλιπίυ. Η πρόοδος σημειώθηκε στις συναντήσεις των εκπροσώπων του ΠΚΟυ με τους ανωτάτους κυβερνητικούς αξιωματούχους της Ουκρανίας και με την συμμετοχή τους στις κοινοβουλευτικές ακροάσεις για το θέμα της Ουκρανικής διασποράς το 2009 και 2010. Από τότε υπογράφθηκαν, και μερικώς εφαρμόστηκαν, τα τέσσερα Μνημόνια για την συνεργασία του ΠΚΟυ με το αρμόδιο Υπουργείο της Ουκρανίας: δηλ. για την διατήρηση της Ουκρανικής γλώσσας, για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας (του Γκολοντομόρ) του Ουκρανικού λαού ως Γενοκτονίας, για την υποστήριξη της ένταξης της Ουκρανίας στην Ευρωπαϊκή Ένωση, για την προστασία των δικαιωμάτων των Ουκρανών στο εξωτερικό, για την ενίσχυση της εικόνας της Ουκρανίας, καθώς επίσης για την προώθηση της πολιτιστικής κληρονομιάς και τα θέματα αθλητισμού. Δυστυχώς σήμερα η Ουκρανία απειλείται περισσότερο από ότι τα προηγούμενα χρόνια. Η σημερινές δομές τις εξουσίας υπονομεύουν την κυριαρχία της Ουκρανίας, κάνουν συνολική επίθεση στα επιτεύγματα της δημοκρατίας και στην εθνική αξία του Ουκρανικού λαού και περιορίζουν την ανάπτυξη της κοινωνίας των ενεργών πολιτών. Το πρόσφατο έγκλημα κατά του Κράτους και του Ουκρανικού λαού ήταν η λεγόμενη υιοθέτηση και υπογραφή, από τον Πρόεδρο Βίκτωρ Γιανουκόβιτς του αντισυνταγματικού νομοσχεδίου για το θέμα της γλώσσας, το οποίο απειλεί την ύπαρξη της ουκρανικής γλώσσας ως μοναδικής επίσημης γλώσσας της Ουκρανίας, κάτι το οποίο το ΠΚΟυ έχει επανειλημμένα καταδικάσει. Το χαρακτηριστικό των δυο τελευταίων ετών είναι η ανεκτικότητα των Ουκρανικών αρχών στην ιδέα του «Ρώσικου Κόσμου», την οποία δραστικά υλοποιεί ο Ρώσος Πατριάρχης Κύριλλος και ο Πρόεδρος της Ρωσίας Βλαδιμίρ Πούτιν. Σύμφωνα με τα λεγόμενα του Προέδρου Πούτιν, έως τα τέλη του 2015 η Ρωσία σχεδιάζει να ξεκινήσει την λειτουργία της Ευρωασιατικής Οικονομικής Ενώσεως με μέλη - τις πρώην σοβιετικές δημοκρατίες, συμπεριλαμβανομένης και της Ουκρανίας. Τέτοια Ένωση, εντωμεταξύ, υποθέτει και το ενιαίο πολιτικό, στρατιωτικό, τελωνιακό, ανθρωπιστικό και πολιτιστικό χώρο. Αυτό στην ουσία αποτελεί την αποκατάσταση το καθεστώτος της Σοβιετικής Ένωσης. Για αυτό τον λόγο από το 2010 το ΠΚΟυ ξεκίνησε στρατηγική εκστρατεία μεταξύ των διεθνών πολιτικών ηγετών για τον κίνδυνο του «Ρώσικου Κόσμου» και των αυτοκρατορικών τους σχεδίων, για την σημασία διατήρησης της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας και την ένταξή της στην Ευρωπαϊκή Ένωση, κάτι το οποίο αποτελεί εγγύηση της αντίστασης στα αποικιακά σχέδια της Ρωσίας. Μια από τις προτεραιότητες του ΠΚΟυ εξακολουθεί να είναι το θέμα των ανθρωπίνων δικαιωμάτων και ελευθεριών στην Ουκρανία. Π.χ., η παρακολούθηση και οι συνεχείς εκλύσεις προς την διεθνή κοινότητα για ττην καταδίκαση των πολιτικά υποκινούμενων δικαίων, συγκεκριμένα για την αρχηγό της αντιπολίτευσης την Ιουλία Τιμοσένκο και τον Γιούριυ Λουτσένκο, καθώς επίσης των παρενοχλήσεων του πρώην Πρύτανη του Καθολικού Πανεπιστημίου της Ουκρανίας του Μπορίς Γκουτζιάκ και του Ρουσλάν Ζαμπίλιυ, Διευθυντή του Εθνικού Μνημείου «Φυλακή στην Λόντσκι Lontskiy», και των ουκρανικών τηλεοπτικών σταθμών TVi, 1+1, STB και 5 Channel. Την προσοχή της διεθνούς κοινότητας για τα θέματα αυτά αποδεικνύουν οι δηλώσεις της, σύμφωνες με τις δικές μας αναφορές, καθώς επίσης το ενδιαφέρον της για την περαιτέρω συνεργασία. Αξίζει εδώ να σημειωθεί ότι εφέτος ακόμη και το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών παρά τω Προέδρω της Ουκρανίας, στην ιστοσελίδα του επιβεβαίωσε την δύναμη της επιρροής του ΠΚΟ ως εξής: (...) το ΠΚΟυ συστηματικά βγαίνει με δηλώσεις (...), περιεχόμενο των οποίων άμεσα απαξιώνει τις πράξεις της υπάρχουσας κυβέρνησης στα μάτια της Ευρωπαϊκής και της διεθνούς κοινότητας (...) στην διάρκεια του τρέχοντος έτους (το ΠΚΟυ) έκανε μια σειρά από επίσημες δηλώσεις και εκκλήσεις στα ανώτερα στελέχη του ΟΗΕ, της ΕΕ και του ΟΑΣΕ. Το περιεχόμενό τους σαφώς υπερέβαινε τα όρια της εποικοδομητικής κρητικής σε σχέση με την δράση της σημερινής Ουκρανικής κυβέρνησης (...). Ωστόσο το Εθνικό Ινστιτούτο Στρατηγικών Ερευνών στην προσπάθειά του, όπως και στα χρόνια της Σοβιετικής Ενώσεις, να υποβαθμίσει το ΠΚΟυ, συνιστά: «Στην υπάρχουσα κατάσταση το ΠΚΟυ θα πρέπει να ερμηνεύεται ως εκφραστής θέσεων μόνο συγκεκριμένης μερίδας, ή συγκεκριμένων κύκλων της Ουκρανικής διασποράς». Ένα καλό παράδειγμα της ενότητας των Ουκρανών για την επίτευξη των κοινών στόχων είναι η συμμετοχή στην παρατήρηση των εκλογικών κέντρων, την οποία οργανώνει το ΠΚΟυ από το 1999. Τέτοιες αποστολές αποτελούν πολύ σημαντικό παράγωντα που αποβλέπει στην μείωση των εκλογικών παραβάσεων, στην προστασία της ελευθερίας του Τύπου, καθώς και στην αποκατάσταση πίστης στην διαδικασία των εκλογών, από την οποία εξαρτάται το μέλλον του Ουκρανικού λαού, όπως συνέβη στην διάρκεια της Πορτοκαλί Επανάστασης (το 2004). Τότε το ΠΚΟυ απέστειλε και συντόνισε τη δράση πάνω από 2500 διεθνών παρατηρητών, κάτι το οποίο διεδραμάτισε σημαντικό ρόλο στην εξέλιξη των δημοκρατικών διαδικασιών στην Ουκρανία. Με τις δραστηριότητές του το ΠΚΟυ καλεί την διεθνή κοινότητα να λάβει ενεργό μέρος στην παρατήρηση της διεξαγωγής των εκλογών στην Ουκρανία. Γι' αυτό τον λόγο, με την ευκαιρία, σας καλώ να συμμετέχετε στην επομένη αποστολή μας και με την παρουσία σας να συνεισφέρετε στην τέλεση των Κοινοβουλευτικών εκλογών του 2012 στην Ουκρανία, σύμφωνα με την νομοθεσία και τους διεθνείς κανόνες. Άλλη μια σημαντική κατεύθυνση στην λειτουργία του ΠΚΟυ είναι η καταπολέμηση της σιωπής και της άρνησης της Λιμοκτονίας του 1932-33 από τις Σοβιετικές αρχές, καθώς επίσης και η αγνόηση αυτής της τραγωδίας από τους παγκόσμιους πολιτικούς κύκλους. Με σκοπό την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού, το 1984 με τις ενέργειες του ΠΚΟυ δημιουργήθηκε η Διεθνής Επιτροπή για την εξέταση της λιμοκτονίας του 1932-33 στην Ουκρανία και με τις προσπάθειες του ΠΚΟυ είχαν συγκεντρωθεί σχετικά αποδεικτικά στοιχεία και αναμνήσεις των μαρτύρων. Στις εργασίες της επιτροπής, με επικεφαλής τον κ. Jacob Sundberg, από την Σουηδία, ασχολήθηκαν γνωστοί δικηγόροι από την Γαλλία, το Βέλγιο, τη Μεγάλη Βρετανία, τον Καναδά, τις ΗΠΑ και την Αργεντινή. Το 1990 δόθηκε στην δημοσιότητα η τελική έκθεση της Διεθνούς Επιτροπής, η πλειοψηφία της οποίας αναγνώρισε ότι η Λιμοκτονία αληθινώς είχε τα χαρακτηριστικά της Γενοκτονίας και δήλωσε ότι οι Σοβιετικές Αρχές πρέπει να καταδικασθούν. Το 2007, με σκοπό την τίμηση της θληβερής 75ης επετείου της Γενοκτονίας, το ΠΚΟυ ίδρυσε την Συντονιστική Επιτροπή για το θέμα αυτό, η οποία σε συνεργασία με την Γραμματεία του Προέδρου της Ουκρανίας και με το Ουκρανικό Ινστιτούτο Εθνικής Μνήμης οργάνωσαν τις εκδηλώσεις μεγάλης κλίμακας «Αιώνια Φλόγα». Με την ενεργή συμμέτοχη όλων των κοινοτήτων μας σε 33 χώρες του κόσμου πραγματοποιήθηκαν επιτυχώς εκδηλώσεις, οι οποίες ενίσχυσαν την ευαισθητοποίηση για την φοβερή γενοκτονία του Ουκρανικού λαού. Το ΠΚΟυ παρέχει επίσης την υποστήριξή του στην δημιουργία του ντοκιμαντέρ «Okradena Zemlya» του Καναδού σκηνοθέτη Γιούριυ Λουγοβίυ, το όποιο βασίζεται στο νεότερο αρχειακό υλικό και τις μαρτυρίες των αυτόπτων μαρτύρων της Λιμοκτονίας. Το ΠΚΟυ απέστειλε την ταινία στα ανώτερα στελέχη σε όλο τον κόσμο. Αποτέλεσμα της κοινής προσπάθειας, ήταν η αναγνώριση της λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού από 16 χώρες. Σήμερα, όταν διάφορες δυνάμεις συνεχίζουν να αρνούνται την αληθινή ιστορία του λαού μας, εμείς πρέπει να δουλέψουμε ακόμα πιο ενεργά για την αναγνώριση της Λιμοκτονίας ως Γενοκτονίας και την ενσωμάτωση του θέματος σε τοπικά εκπαιδευτικά προγράμματα, όπως ήδη το έχουν κάνει οι Ουκρανοί στην Αργεντινή και στον Καναδά. Καθώς επίσης σας καλώ να ενταχθείτε μαζικά στην διεθνή εκδήλωση του ΠΚΟυ αφιερωμένη στην 80η επέτειο της Λιμοκτονίας, που θα πραγματοποιηθεί το 2013. Ακόμα μια σημαντική συνιστώσα στην δράση του ΠΚΟυ στην διάρκεια της πορείας του ήταν η κινητοποίηση και η ανάπτυξη της Ουκρανικής διασποράς, η προστασία και η υπεράσπιση των δικαιωμάτων και των συμφερόντων της, η διατήρηση εκτός Ουκρανίας της ουκρανικής ταυτότητας, της πνευματικότητας, της γλώσσας, του πολιτισμού και των άλλων εθνικών Αξιών. Για αυτό το ΠΚΟυ ενδιαφερόταν διαρκώς για τις επιτυχίες, τα προβλήματα των Ουκρανών στον κόσμο και τις αποφάσεις τους, και ειδικά στις ιδιωτικές μας επισκέψεις, στις οποίες εμείς δίνουμε ιδιαίτερη σημασία. Η διοίκηση του ΠΚΟυ έχει επισκεφτεί 33 χώρες, στις οποίες διαμένουν Ουκρανοί, και έθεσε επίκαιρα ουκρανικά ζητήματα στις κυβερνητικές και τις τοπικές αρχές με αίτημα να βοηθήσουν στην επίλυσή τους. Το πιο αξιοσημείωτο παράδειγμα, τα τελευταία χρόνια, ήταν η επιστροφή, πέρσι, στην Ουκρανική κοινότητα της Πολωνίας του «Σπιτιού του Λαού» στην πόλη Περέμισλ, το όποιο είχε κατασχεθεί στο πλαίσιο της αντι-ουκρανικής εκστρατείας «Βίσλα» πριν από 65 χρόνια. Για να δοθεί σημασία σε αυτό το θέμα, το 2010 το ΠΚΟυ οργάνωσε στην Περέμισλ την ετήσια γενική συνέλευση, στην διάρκεια της οποίας έλαβε επιβεβαίωση από τον Δήμαρχο της πόλης για ταχεία επίλυση του ζητήματος. Και έπειτα από 7 μήνες το «Σπίτι του Λαού» είχε επιστραφεί επίσημα στην οργάνωση - μέλος μας, τον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας. Σήμερα το ΠΚΟυ καταβάλει προσπάθειες για να συγκεντρώσει χρήματα για την αποκατάσταση αυτού του αρχιτεκτονικού μνημείου και ήδη έχει παραδώσει στον Σύνδεσμο των Ουκρανών της Πολωνίας $30.000. Ομοίως, σύμφωνα με τους υπολογισμούς του Παγκοσμίου Συμβουλίου Κοινωνικών Υπηρεσιών του ΠΚΟυ, οι οργανώσεις – μέλη μας στην προηγούμενη θητεία μας, 2003-2008 και μόνο, παρέδωσαν στους άπορους Ουκρανούς της διασποράς ανθρωπιστική βοήθεια ύψους 3 εκατομμυρίων δολαρίων. Πρόσφατα το ΠΚΟυ υπερασπίστηκε δυο ουκρανικές ΜΚΟ στην Ρωσία και την Βιβλιοθήκη της ουκρανικής λογοτεχνίας στην Μόσχα. Μέσα από τις κοινές μας προσπάθειες η λειτουργία της βιβλιοθήκης της ουκρανικής λογοτεχνίας αποκαταστάθηκε. Ωστόσο, δεν καταφέραμε να προστατέψουμε νομικά την ομοσπονδιακή εθνικό – πολιτιστική αυτονομία των Ουκρανών στην Ρωσία και τις Ενώσεις των Ουκρανών της Ρωσίας. Σήμερα βοηθάμε την ουκρανική κοινότητα της Ρωσίας να δημιουργήσει τις αντίστοιχες οργανωτικές δομές, με αποτέλεσμα αυτές να ανταποκρίνονται στις σύγχρονες ανάγκες της πιο πολυάριθμης δικής μας εθνικής μειονότητας. Στο τέλος, θα ήθελα να τονίσω ότι το κλειδί της κοινής μας επιτυχίας είναι η ενότητα και η αφοσιωμένη εργασία όλων των οργανωτικών κυττάρων και συγκεκριμένα του καθενός από μας. Ως εκ τούτου, σας καλώ να ενισχύετε την σχέση σας με τον Ουκρανικό λαό στην Ουκρανία και την διασπορά, και να ανταποκρίνεστε ενεργά στις εκκλήσεις και ενέργειες του ΠΚΟυ, η πλειοψηφία των όποιων στοχεύει σήμερα στην προστασία της ανεξαρτησίας της Ουκρανίας, την υπεράσπιση των ανθρωπίνων και εθνικών δικαιωμάτων των Ουκρανών, ανεξάρτητα από τον τόπο κατοικίας τους. Εύχομαι σε όλους υγεία, δύναμη, πνεύμα θυσίας και συνεχή δουλεία για το καλό του Ουκρανικού λαού και της δικής μας πνευματικής πατρίδας – της Ουκρανίας. Καλή μας τύχη, Ας μας φυλάει ο Θεός! Γιευγέν ΤΣΟΛΙΥ. 8 Σεπτεμβρίου 2012, Ανάβυσσος, Ελλάδα
SKU UWC new small

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА СКУ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ НА БАНКЕТІ ДО 45-ЛІТТЯ

SKU UWC new small Преосвященний Владико! Всечесніші отці! Почесні гості! Шановні пані і панове! Вітаю Вас на цьому бенкеті з нагоди 45-ліття СКУ. Перш за все схилімо голови перед усіма покійними провідниками та будівничими СКУ, які своєю жертовною працею долучилися до його успіхів. Користуючись нагодою щиро дякую нашій складовій організації Товариству української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" на чолі з пані Галиною Маслюк за гостинність та допомогу в організуванні Річних загальних зборів СКУ та цього банкету. 12-19 листопада 1967 р. у Нью-Йорку відбувся величний I Світовий Конґрес Вільних Українців, який об'єднав українські громади з 20 країн. Таким чином було втілено в життя концепцію національної єдності діаспорного українства, історія якої сягає часів втрати української державності в 20-их роках минулого століття. За 45 років СКУ розбудував свою мережу з українськими громадами 47 держав світу та представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. Приємно відзначити, що на Річних загальних зборах СКУ тут, у Греції, до нашого членства приєдналися ще й українські організації з Боснії й Герцеговини, Словенії і Туреччини. Такий ріст нашої світової надбудови свідчить як про авторитет СКУ, так і про бажання розкиданих по світу українців діяти разом, бо чим сильніша і більш організована спільнота, тим їй легше відстоювати свої інтереси. У 2003 р. СКУ був визнаний як неурядова організація Економічною та соціальною радою ООН. Вважливо відзначити, що упродовж усієї своєї історії СКУ діяв виключно завдяки фінансовій підтримці української діаспори без жодної державної допомоги з України чи з інших країн світу. Це давало і сьогодні дає йому можливість діяти цілком незалежно та керуватися виключно інтересами українського народу. З цього приводу я хочу щиро подякувати всім жертводавцям, а зокрема українським кредитовим спілкам, які з року в рік підтримують діяльність СКУ. 45 років тому, на I Світовому Конґресі Вільних Українців о. Василь Кушнір, як перший президент СКУ заявив: "... ми документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти в вільному світі; об'єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі". Встановивши одним із основних напрямків своєї діяльності відновлення незалежності України, СКУ послідовно здійснював цю працю від свого заснування в 1967 році до проголошення Акту незалежності в 1991 році. Особливої активності ця боротьба набула в 70-их і 80-х роках минулого століття, під час холодної війни. Ці роки позначились масштабними кампаніями СКУ, що були спрямовані на інформування вільного світу про статус поневоленої України та про нелюдяні імперські дії Росії. Яскравим прикладом цьому є Мадридська акція СКУ, яка тривала від 1979 до 1983 року. У її рамках СКУ через свою Комісію прав людини постійно інформував країни, члени Мадридської конференції з безпеки і співробітництва, а також ООН, ЮНЕСКО та широкий світовий загал про недотримання прав людини в Україні та домагався припинення колоніального поневолення України та звільнення українських релігійних і політичних в'язнів. Разом з цим СКУ наполегливо закликав міжнародну спільноту розслідувати порушення Радянським Союзом міжнародних зобов'язань, взятих ним у 1975 році з підписанням Прикінцевого акту Гельсинської конференції. Починаючи з 1982 року, СКУ систематично видає та розсилає до урядів країн світу та міжнародних правозахисних організацій і світових мас-медіа комунікати на захист таких політичних в'язнів, як Юрій Шухевич, Василь Стус, Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Микола і Раїса Руденки, Святослав і Ніна Караванські, Ірина і Ігор Калинці та Валентин Мороз. Рівнож з перших років своєї діяльності СКУ широко розгорнув акцію за деколонізацію Радянського Союзу та розпочав співробітництво з конгресами інших національностей. У зв'язку з цим була створена спеціальна Комісія людських прав, яка висвітлювала імперські злочини Росії проти різних поневолених народів перед високими міжнародними організаціями. Наприклад, у 1978 році СКУ передав Генеральній асамблеї ООН Меморандум про деколонізацію Радянського Союзу, котрий також підписали білоруський, естонський, литовський та латвійський конгреси. Широкого резонансу набула організована у листопаді 1978 року в Нью-Йорку, у рамках III Світового Конґресу Вільних Українців, п'ятитисячна маніфестація за деколонізацію Радянського Союзу, в якій разом з українцями взяли участь білоруси, естонці, литовці та латиші. Боротьбу за відродження незалежності України також висвітлювали організовані наукові конференції за участю української спільноти та іноземних учених. Глибоким потрясінням для всього світу стала Чорнобильська катастрофа, на яку СКУ відразу ж зреагував своїми діями. Це насамперед потужна акція збірки коштів і медикаментів для потерпілих та дослідження цієї трагедії. СКУ також рішуче виступив проти злочинних дій та ядерної політики Радянського Союзу, закликав світове товариство до надання допомоги жертвам цієї трагедії, до моніторингу їхнього стану здоров'я та дослідження впливу катастрофи на природнє середовище. У квітні 2011 року СКУ порушив сучасні проблеми Чорнобиля в ООН у Нью-Йорку на Міжнародній конференції "Чорнобиль – урок для ядерної безпеки, 25 років потому" . Проголошення в 1991 році Акту незалежності України викликало не тільки піднесення серед української діаспори, але й мобілізувало її для подальшої праці. З перших же днів СКУ та його складові організації розпочали діяльність за визнання України державами свого проживання. Це, між іншим, підтвердив тодішній Прем'єр-міністр Канади Брайєн Малруні. Він зазначив, що однією з причин того, що Канада першою з Західних держав визнала незалежність України, стало зобов'язання перед українською канадською громадою, яка прагнула почути голос підтримки від Канади. Разом з цим українська діаспора всіляко сприяла формуванню прихильного ставлення до України та навіть власними коштами закупила приміщення для посольства та резиденції посла України в Канаді, для генеральних консульств України у Нью-Йорку і в Чикаго та для постійного представництва України в ООН у Нью-Йорку. У 1993 році, на своєму першому конгресі після відновлення незалежності, Світовий Конґрес Вільних Українців змінив назву на Світовий Конґрес Українців, щоб заманіфестувати, що український народ перейшов зі статусу поневоленого до державного народу. Важливим напрямком діяльності СКУ та його складових організацій стала підтримка України у її входженні до світового співтовариства, а зокрема сприяння ліквідації в 1997 році поправки Джексона-Веніка для встановлення нормальних торговельних стосунків із США та вступу України у 1998 році до Світової організації торгівлі. А недавнім успіхом, до якого СКУ долучився своєю працею протягом минулого року, стало цьогорічне парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, що включає зону вільної торгівлі, а також має стати реальним рушієм майбутніх змін в нинішній Україні. Цьому зокрема сприяли два виступи президента СКУ в Європейському Парламенті, у Брюсселі та в Страсбурзі, на засіданнях Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна. Питанню євроінтеграції України СКУ також присвятив зустрічі з високопосадовцями Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської Комісії та ОБСЄ, а також урядів Данії, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Словенії і Франції, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом та Спікером Сенату Польщі, з Прем'єр-міністром та Главою Сейму Литви та Спікером Сейму Латвії. І сьогодні вже тільки від владних структур України буде залежати, чи Угода про асоціацію між ЄС і Україною буде підписана і ратифікована, бо основною вимогою є їхнє повернення до демократичного курсу правління та звільнення і участь у виборах політичних в'язнів. Велику роботу також було здійснено для підтримки українського народу в різних сферах життєдіяльності. Це перш за все стосується відродження українського релігійного життя і історичної пам'яті, збереження національних цінностей, розбудови української науки і освіти, а також зміцнення позицій української мови як єдиної державної мови та боротьби з русифікацією України. З цією метою було засновано різні програми професійних та студентських обмінів, стипендії та встановлено співпрацю з різними освітніми установами. Зокрема Світовою координаційною виховно-освітньою радою СКУ було започатковано працю Літнього інституту для педагогів України, який охопив більше 2,500 українських педагогів з різних частин України. Також хочеться відзначити роль Конференції українських молодечих організацій СКУ в зближенні української молоді діаспори і України. Цьому сприяли світові конференції, які ми почали проводити ще з 1990 року в Білому Борі (Польща), в Софії та Бансько (Болгарія), Харкові, Києві та цього року у Львові. Наукова рада СКУ стала співорганізатором наукових конференцій історичного та українознавчого характеру в Одесі, у Чернівцях, та у Острозі. За даними Світової ради суспільної служби СКУ, тільки в останній каденції СКУ, від 2003 до 2008 років, українські діаспорні організації, що співпрацюють з цією радою, зібрали і передали в Україну гуманітарну допомогу в сумі понад 18 мільйонів доларів, що не враховує щорічних додаткових 19 мільйонів доларів, які, за неофіційними даними, передають в Україну трудові емігранти. Разом з тим ця рада відновила відділи Суспільної служби України та активно з ними співпрацює. Українська світова кооперативна рада СКУ разом з українськими кредитовими спілками діаспори значно допомогла відновити український кредитний рух в Україні. Їхніми стараннями надавалася всебічна підтримка, зокрема фінансувалося навчання та стажування працівників з України у Канаді та в США. Комісія боротьби проти торгівлі людьми піднесла на міжнародній арені болюче питання торгівлі людьми, у тому числі й з України, та шляхи боротьби з цим злочином. За роки незалежності СКУ значно розширив свої зв'язки з Україною і її громадянським суспільством та від 2003 року розпочав проводити там свої конгреси і річні загальні збори, які пройшли у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. А 2005 року, під час своїх зборів у Харкові, СКУ встановив меморіальну дошку Патріарху Йосипу Сліпому. Поступом вперед стали зустрічі проводу СКУ з найвищими представниками владних структур України та участь провідників СКУ в парламентських слуханнях на тему української діаспори в 2009 та 2010 роках. Відтак підписання і часткове втілення в життя в 2009 та на початку 2010 років чотирьох меморандумів про співпрацю СКУ з міністерствами України в збереженні української мови, визнанні Голодомору геноцидом українського народу, підтримці євроінтеграції України, в захисті інтересів закордонних українців, підвищенні іміджу України, а також у популяризації культурних надбань та в питаннях спорту. На жаль, сьогодні Україна перебуває під загрозою більше, ніж у попередні роки. Нинішні владні структури підривають суверенітет України, здійснюють тотальний наступ на здобутки демократії і національні цінності українського народу та обмежують розвиток інститутів громадянського суспільства. Недавнім злочином проти держави та українського народу стало так зване прийняття та підписання Президентом Віктором Януковичем антиконституційного законопроекту про мовне питання, який ставить під загрозу існування української мови як єдиної державної мови в Україні. що СКУ неодноразово гостро засудив. Характерним для останніх двох років стало толерування українською владою концепції "русского міра", яку активно втілює у життя російський Патріарх Кіріл та Президент Росії Владімір Путін. За словами Президента Путіна, до 2015 року. Росія має намір розпочати діяльність Євразійського економічного союзу з числа колишніх радянських республік, у тому числі й України. Такий союз, між іншим, передбачає і єдиний політичний, військовий, митний, гуманітарний та культурний простір. Це фактично відновлення Радянського Союзу. Тому від 2010 року СКУ розпочав стратегічну кампанію серед міжнародних політичних лідерів про небезпеку "русского міра" і імперських планів Росії та про важливість збереження незалежності України і її євроінтеграції, що є запорукою протистояння колоніальним планам Росії. Одним із пріоритетів для СКУ продовжує бути питання людських прав і свобод в Україні. Як приклад – моніторинг та постійні звернення до міжнародної спільноти стосовно переслідування політично вмотивованих судових процесів, зокрема над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком, а також відносно утисків колишнього ректора Українського католицького університету Бориса Ґудзяка і директора Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та таких українських телеканалів, як ТВі, 1+1, СТБ та 5 канал. Про увагу світової спільноти до цих питань свідчать її заяви, співзвучні з нашими зверненнями, а також зацікавленість у подальшій співпраці. Варто тут згадати, що цього року навіть Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на своєму веб-сайті так підтвердив силу впливу СКУ: [...] СКУ систематично виступає з заявами [...], зміст яких прямо дискредитує дії чинної української влади в очах європейської та світової спільноти. [...] протягом поточного року (СКУ) виступив з низкою офіційних заяв та звернень до високопосадовців ООН, ЄС та ОБСЄ. Їх зміст вочевидь виходив за межі конструктивної критики по відношенню до дій чинної української влади [...]. Разом з тим, Національний інститут стратегічних досліджень стараючись, як за радянських часів, принизити СКУ, рекомендував що "В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Добрим прикладом єдності українців у здійсненні спільної мети є участь у місіях спостереження за виборами в Україні, які СКУ організовує від 1999 року. Такі місії є важливим фактором у зменшенні виборчих порушень, захисті свободи преси, а також у відродженні віри у виборчий процес, від якого залежить майбутнє українського народу, як це зокрема сталося під час Помаранчевої революції 2004 року Тоді СКУ вислав та координував діяльність більше 2,500 міжнародних спостерігачів, що відіграло свою значну роль у розвитку демократичних процесів в Україні. Разом з такою працею СКУ закликає міжнародну спільноту взяти активну участь у спостереженні за виборами в Україні. Тому, користуючись нагодою, я закликаю Вас долучитись до нашої наступної місії та своєю участю посприяти проведенню парламентських виборів 2012 року в Україні якнайближче до її законодавства та до міжнародних норм. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ стала боротьба з замовчуванням та з запереченням Голодомору 1932-33 років радянською владою, а також з ігноруванням цієї трагедії політичними колами світу. З метою визнання Голодомору геноцидом українського народу, в 1984 році заходами СКУ була створена Міжнародна комісія з розслідування Голоду 1932-33 рр. в Україні та стараннями СКУ було зібрано відповідні докази і спогади очевидців. До праці в цій комісії, яку очолив професор Джейкоб Сандберг з Швеції, було залучено відомих юристів з Франції, Бельгії, Великобританії, Канади, США та Аргентини. У 1990 році було оприлюднено остаточний звіт міжнародної комісії, більшість членів якої визнала, що Голодомор правдоподібно мав характеристики геноциду, та заявила, що радянська влада мусить бути за це сильно засуджена. У 2007 році, з метою широкомасштабного відзначення 75-ої річниці Голодомору, СКУ створив Координаційний комітет у справі Голодомору, який у співпраці з Секретаріатом Президента України і Українським інститутом національної пам'яті провів широкомасштабну міжнародну акцію "Незгасима свічка". За активної участі всіх наших громад вона успішно пройшла у 33 країнах світу та допомогла підвищити обізнаність про жахливий геноцид українського народу. СКУ також надав патронат документальному фільму "Окрадена земля" канадського режисера Юрія Лугового, який створено на основі найновіших архівних матеріалів та свідчень очевидців Голодомору. СКУ передав цей фільм високопосадовцям різних країн світу. Як наслідок спільної праці, дотепер Голодомор визнали геноцидом українського народу 16 країн. І сьогодні, коли різні сили продовжують заперечувати правдиву історію нашого народу, ми ще активніше повинні працювати для визнання Голодомору геноцидом та впровадження цієї теми в місцеві освітні програми, як це, наприклад, вже зробили українці Аргентини й Канади. Я також закликаю Вас масово долучитися до міжнародної акції СКУ з нагоди 80-ліття Голодомору в 2013 році. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ упродовж усієї його діяльності є сприяти мобілізації і розбудові української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси, а також зберігати за межами України українську національну ідентичність, духовність, мову, культуру і інші національні цінності. Саме тому провід СКУ постійно цікавився успіхами та проблемами українців світу та їх вирішенням, зокрема під час особистих відвідин, яким ми також надаємо особливого значення. Тільки в цій каденції керівництво СКУ побувало в 33 країнах проживання українців, у яких порушило актуальні українські питання перед державними та місцевими владними структурами з закликом допомогти у їх вирішенні. Найбільш яскравим прикладом за останні роки стало минулорічне повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який у неї було конфісковано внаслідок антиукраїнської акції "Вісла" 65 років тому. Щоб привернути увагу до цього питання, в 2010 р. СКУ провів у Перемишлі свої Річні загальні збори, під час яких отримав запевненням мера міста про якнайшвидше полагодження цього питання. А через 7 місяців Народний дім було офіційно повернено нашій складовій організації – Об'єднанню українців Польщі. Сьогодні ж СКУ докладає зусиль до збору коштів для відновлення цієї пам'ятки архітектури та вже передав Об'єднанню українців Польщі $30,000. Рівнож, за підрахунками Світової ради суспільної служби СКУ, наші складові організації тільки в попередній каденції, від 2003 до 2008 років, передали потребуючим українцям у діаспорі гуманітарну допомогу в сумі понад 3 мільйони доларів. Останньо СКУ виступив на захист двох українських громадських організацій в Росії та Бібліотеки української літератури в Москві. Завдяки нашим спільним діям робота Бібліотеки української літератури в Москві нормалізувалася. Однак нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Сьогодні ми підтримуємо українську громаду Росії у створенні відповідних організаційних структур, які б відповідали сучасним потребам нашої найбільш чисельної національної меншини. Насамкінець хочу підкреслити, що запорукою наших спільних успіхів є єдність, а також віддана праця усіх його організаційних клітин та кожного з нас зокрема. Тому я закликаю Вас зміцнювати свій зв'язок з українським народом в Україні та в діаспорі, а також активно відгукуватися на заклики та акції СКУ, більшість із яких сьогодні спрямовані на захист незалежності України та людських і національних прав українців незалежно від місця їхнього проживання. Я Вам всім бажаю міцного здоров'я, сили і жертовності й далі працювати для добра українського народу і нашої духовної Батьківщини – України. Щасти нам, Боже! Евген ЧОЛІЙ. 8 вересня 2012 р., Греція
SKU UWC new small

ЗВІТ ПРЕЗИДЕНТА СВІТОВОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ ЕВГЕНА ЧОЛІЯ

SKU UWC new small Високопреосвященний Владико! Хвальна президіє! Шановні учасники та гості Річних загальних зборів СКУ! З моїм детальним звітом як президента Ви можете ознайомитись у збірнику звітів на сторінках 17-64, а в своєму виступі я хочу представити діяльність Світового Конґресу Українців, чи СКУ, за останній рік, яку доповнять у своїх наступних виступах члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ. Цього року виповнюється 45 років діяльності СКУ, який на сьогодні представляє інтереси 20-мільйонної української діаспори, координуючи діяльність своїх складових організацій у 32-ох країнах світу та підтримуючи зв'язки з українськими громадами ще 15 країн. І хоча від створення СКУ відбулося багато змін, основні напрямки його багатогранної діяльності далі стосуються української діаспори та України. Відносно України, протягом минулого року основна праця була пов'язана з її демократизацією, українізацією та євроінтеграцією. З цією метою СКУ здійснював постійний моніторинг та порушував актуальні українські питання як перед владними структурами України, так і перед міжнародними інституціями та високопосадовцями країн проживання української діаспори. У серпні минулого року провід СКУ мав зустріч з Президентом Віктором Януковичем. Під час зустрічі я закликав Президента Януковича дотримуватись європейської візії, що базується на принципах демократії. Я також наголосив на важливості євроінтеграції та на тому, що порушення людських прав в Україні, є дуже шкідливими для цього процесу. Рівнож СКУ неодноразово наголошував владним структурам України на політичній вмотивованості судових процесів над лідерами опозиції Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком та на застарілому законодавстві радянського типу, що стало інструментом для ув'язнення політичних опонентів. Окрім цього, СКУ закликав негайно звільнити провідників опозиції з-під арешту та скасувати всі заборони щодо їхньої участі в парламентських виборах, а також припинити тиск на засоби масової інформації, зокрема на незалежний український телеканал ТВі. СКУ також засудив антиукраїнські законопроекти, що стосуються: - привласнення безцінних пам'яток культурної спадщини України – Києво-Печерської і Почаївської лавр та Свято-Богоявленського монастиря та - надання прав для використання російської мови нарівні з українською або замість неї, що є черговим кроком до новітньої русифікації України. Щоб ще раз наголосити на пекучих проблемах щодо України, 23 липня цього року СКУ письмово закликав Президента Віктора Януковича до робочої зустрічі. І хоча з того часу вже пройшло півтора місяці, офіційної відповіді на наше звернення немає. Це не дивно, бо нинішні владні структури України фактично не рахуються з голосом світової спільноти. Більше того, вони принижують тих, хто закликає їх повернутися до демократичного способу правління, включно з СКУ. Підтвердженням цьому стала розміщена на веб-сайті Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України стаття про те, що СКУ своїми заявами про зниження рівня демократії в Україні дискредитує чинну українську владу в очах світової спільноти. А тому цей інститут рекомендував тлумачити СКУ "максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори". Принагідно висловлюю подяку всім українським організаціям з-понад двадцяти країн світу, які висловили проти цього свій рішучий протест та заявили, що вважають СКУ своєю найвищою координаційною надбудовою в діаспорі та поділяють цінності і засади його діяльності. У результаті такого протесту директор цього національного інституту заявив "прикрим, що на сайті Інституту було розміщено аналітичний матеріал, в якому допущені некоректні оцінки діяльності Світового Конгресу Українців", та статтю було знято з веб-сайту. У той же час СКУ продовжував свою працю, щоб привернути до актуальних українських питань увагу широкого суспільства в Україні та за її межами, як наприклад: під час V Всесвітнього форуму українців, Форумів української молоді діаспори "Київ 2011" і "Львів-2012", під час зустрічей з широкою громадськістю, прес-конференцій та інтерв'ю засобам масової інформації. Зокрема минулого року в рамках Річних загальних зборів у Києві члени проводу СКУ побували на суді над лідером опозиції Юлією Тимошенко. У той час я мав з нею коротку зустріч, під час якої обговорив питання про важливість євроінтеграції та постійного моніторингу рівня демократії в Україні. Під час прес-конференції під стінами суду я засудив її невиправданий арешт та цілком невідповідний судовий процес. Свою позицію щодо подій в сучасній Україні провід СКУ представив на таких міжнародних конференціях – "Україна на шляху до зрілої національної державності. Домагання двосторонніх відносин: Польща-Україна, Туреччина-Україна", що відбулася у Вашингтоні, США, в жовтні минулого року, та "Україна на роздоріжжі", що пройшла в Оттаві, Канада, у березні. Поставивши своїм завданням два роки тому – розширити обізнаність світової спільноти, а саме високих міжнародних інституцій та країн проживання української діаспори, про події в Україні та важливі українські питання – за звітний період СКУ ще більше розгорнув свою працю в цьому напрямку. Питання євроінтеграції та рівня демократії в Україні я представив на XIX Засіданні Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна у Європейському Парламенті у Страсбурзі та під час ряду зустрічей, у тому числі й з попереднім Президентом Європейського Парламенту Єжи Бузеком, Віце-президентом Європейського Парламенту Яцеком Протасевичем, Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом, Єврокомісаром з питань розширення і Європейської політики сусідства Стефаном Фюле, Головою делегації Європейського Парламенту до Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павлом Ковалем, заступником Генерального секретаря ОБСЄ Адамом Кобєрацкі, Директором бюро демократичних інституцій та людських прав ОБСЄ Джанезом Ленарчиком та з Директором Генерального директорату і зовнішніх відносин Європейської комісії Ґуннаром Віґандом. Ці теми я також порушив під час моїх зустрічей з високопосадовцями таких країн, як: Канада, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Словенія і Франція, у тому числі й з Прем'єр-міністром Канади, Президентом Польщі, Прем'єр-міністром Литви та Спікером Сейму Латвії. Беручи до уваги зниження рівня демократії в Україні, під час цих зустрічей СКУ закликав міжнародне співтовариство: - робити постійний моніторинг процесу підготовки Закону "Про вибори народних депутатів"; - вимагати дотримання владними структурами України основних демократичних цінностей та її міжнародних зобов'язань; - посилити тиск на українські владні структури для звільнення політичних в'язнів, у тому числі й Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, і припинення перешкод щодо їхньої участі в наступних парламентських виборах; - вимагати, щоб незалежні засоби масової інформації могли висвітлювати українські новини без загрози або побоювання помсти чи переслідування з боку влади; - направити в Україну якнайбільше спостерігачів та - послати чіткий сигнал, що порушення прав людини і фальсифікація виборів призведуть до застосування таких персональних санкцій проти задіяних у цьому осіб, як наприклад, анулювання віз, заборона здійснення трансакцій в ЄС і замороження активів. Принагідно повідомляю, що ОБСЄ вже заявила, що делегує 700 спостерігачів, а уряд Канади - 500. Розуміючи, що основною запорукою збереження незалежності та реальним рушієм майбутніх змін в Україні може стати її входження до європейських структур, зокрема через підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, протягом минулого року СКУ постійно порушував це питання під час зустрічей з високопосадовцями міжнародних інституцій та держав світу. У зв'язку з цим СКУ закликав світову спільноту: - відмежовувати Україну та український народ від недемократичних дій її нинішніх владних структур; - запобігти відновленню російської імперії, що Президент Росії планує здійснити через Євразійський економічний союз з числа колишніх радянських республік; - протистояти концепції "руського міра", яку активно поширюють російський Патріарх Кіріл та Президент Путін; - парафувати Угоду про асоціацію між ЄС і Україною; - використовувати більш ефективні шляхи інформування про європейські цінності та про користь євроінтеграції України, як наприклад, запровадити безвізовий режим між ЄС та Україною і здійснювати виступи представників ЄС в українських університетах та на громадських форумах та - активізувати зусилля для зміцнення слабкого українського громадянського суспільства. З приємністю можу повідомити, що, на моє прохання, під час зустрічі в Страсбурзі в червні цього року колишній Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек погодився поїхати в Україну, щоб зустрітися з українськими студентами на початку навчального року та представити їм переваги євроінтеграції України. За нашого сприяння професор Бузек має виступ у Києво-Могилянській академії 14 вересня, а в Харківському національному університеті 15 вересня. Підсумовуючи нашу минулорічну працю в цьому напрямку, можна з певністю сказати, що СКУ долучився до: - підсилення уваги і реакції світового співтовариства на тривожні події в Україні та - до парафування 30 березня 2012 року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. І це, шановні делегати, є нашим спільним великим успіхом. Ще одним важливим напрямком діяльності СКУ є сприяти консолідації і мобілізації української діаспори та захищати і відстоювати її права і інтереси. Наприклад, у січні цього року СКУ відреагував на прохання Об'єднання українців Польщі своїм зверненням до мера міста Заґож - не закривати українську початкову школу в с. Мокре Підкарпатського воєводства. Нашим великим спільним досягненням стало припинення процесу ліквідації цієї школи та, навпаки, її передання українській громадській організації за допомогою польського уряду. СКУ також неодноразово порушував справу фінансової підтримки на відновлення Українського дому в Польщі та встановлення пам'ятника Голодомору у Вашингтоні перед високопосадовцями України. Наслідком стало виділення Україною $76,000 (ам.) на Український дім у Перемишлі та $271,000 (ам.) на пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні. Останньо СКУ нагадав Міністерству закордонних справ України про: - домовленість, згідно з якою воно мало до 31 жовтня 2011 р. поінформувати СКУ про розподіл коштів з програми підтримки закордонного українства до 2010 р., а також про його - фінансове зобов'язання по відношенню до Товариства українців "Карпати" у Словенії, у зв'язку зі спорудженням у 2008 році пам'ятника Т. Шевченку. Поки що чекаємо відповідей. Користуючись нагодою, хочу відзначити два дуже успішні форуми української молоді діаспори та України у Києві в 2011 року та в Львові цього року, організатором яких стала Конференція українських молодечих організацій СКУ. Ці заходи стали доброю нагодою для молодіжних лідерів з різних частин світу обговорити питання про розвиток молодіжних діаспорних структур, реалізацію спільних проектів та шляхів комунікації між молоддю діаспори та України. Як ще одне позитивне явище хочу відзначити бажання українських громадських організацій Німеччини об'єднатися у складі української крайової центральної репрезентації СКУ. З цією метою в Мюнхені у квітні цього року я взяв участь у засіданні представників українських громад Німеччини та привітав їхнє рішення провести до кінця року установчий з'їзд. На жаль, цього року нам не вдалося юридично захистити Федеральну національно-культурну автономію українців Росії та Об'єднання українців Росії. Користуючись нагодою, я хочу запевнити представників української громади Росії у подальшій підтримці з боку СКУ. Для встановлення тісніших контактів протягом минулого року провід СКУ відвідав українські громади в 22-ох країнах світу, а саме в: Австралії, Австрії, Аргентині, Бельгії, Боснії й Герцеговині, Бразилії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Литві, Новій Зеландії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці. Під час таких подорожей СКУ не тільки цікавився особливостями українського життя, але й з потребами українських громад, які старався розв'язати під час офіційних зустрічей з місцевими владними структурами. До прикладів позитивних відгуків на прохання СКУ можна зарахувати: - запевнення заступника мера Жальця, Словенія, про безкоштовне надання приміщення для діяльності Спілки українців Словенії "Берегиня"; - запевнення мера Пряшева, що не буде змінено фінансові умови відносно приміщення для Союзу українців-русинів Словацької Республіки та що в місцевих словацько-українських дитячих садочках не буде впроваджуватись русинський діалект, а також - позитивна відповідь міністра закордонних справ Ірландії на прохання про можливості складати іспит з української мови як позапрограмний екзаменаційний предмет з іноземної мови. Разом з цим минулого року Світова Українська Фундація надала фінансову допомогу: - на покриття коштів, пов'язаних зі Святом культури українців Словаччини та з виданням газети "Нове життя" в Словаччині; - для культурного розвитку Народного дому в Перемишлі, Польща; - для розвитку Українського центру культури у Пряшеві, Словацька Республіка; - для підтримки інтернетної сторінки "Кобза" в Росії та - для підтримки української школи в Греції. Свої подорожі СКУ також використовував як трибуну, щоб засвідчити увагу до важливих питань загальноукраїнського значення. Зокрема під час подорожі до Аргентини, я мав виступ у культурному центрі мерії Буенос-Айреса з нагоди презентації іспаномовної книги "Голодомор – геноцид українського народу 1932 33", під час якого заохочував місцеву владу і далі сприяти підвищенню обізнаності аргентинців на цю тему. А перебуваючи в Парижі, взяв участь у відзначенні нагородою "Пам'ять про Голодомор" відомого італійського художника Іґорта, автора книжки "Українські нотатки (спогади про радянські часи)", в якій наголошується, що Голодомор був геноцидом українського народу. Для представлення інформації про життя і діяльність українських громад за кордоном та про світові події, які відбуваються за участю українців, у грудні 2012 року СКУ підписав Меморандум про заснування на "5-му каналі" випуску щотижневого тележурналу "Українська громада". Я Вас ще раз закликаю висилати відеоматеріали з життя Ваших громад для висвітлення на "5-му каналі". Найкращим показником авторитету СКУ стало бажання українських громад із шести країн світу вступити до СКУ в минулому році. Шановні делегати! За звітний період було багато зроблено. Однак вимоги часу зобов'язують нас до ще більшої жертовності та послідовної праці, до якої я Вас всіх закликаю. Щиро дякую за увагу та співпрацю. Евген ЧОЛІЙ. 7 вересня 2012 р., Греція
V Forum Enarksh Goudi 1 2

СВІТОВЕ УКРАЇНСТВО НА ГРЕЦЬКІЙ ЗЕМЛІ

V Forum Enarksh Goudi 1 2 Світовий Конґрес Українців відсвяткував у Греції 45-ліття своєї діяльності Річні загальні збори СКУ 7-9 вересня 2012 р., м. Анавіссос V Форум української діаспори в Греції 10-16 вересня 2012, м. Анавіссос V Forum SKU 1 МолебенемV за Україну, який провели Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина та український священик Грецької Православної Церкви о. Михайло Юріна, розпочалося 7 вересня ц.р. відкриття Річних загальних зборів Світового Конґресу Українців (СКУ) та V Форуму української діаспори в Греції. Урочистості розпочалися з церемонії вшанування пам'яті Кобзаря українського народу Т. Шевченка біля встановленого на його честь пам'ятника на території однієї з мерій Аттики м. Зографу. Разом з делегатами та учасниками у цьому заході взяли участь мер м. Зографу Константінос Калліріс, його попередник Іоанніс Казакос, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний, посол України в Греції Володимир Шкуров та представники місцевої української громади. V Forum Enarksh Goudi 1 1 У вітальному слові голова Товариства «Українсько-Грецька Думка» Галина Маслюк привітала представників світового українства на цьому єдиному українському острівці в Греції – біля Тараса Шевченка - та відмітила символічність проведення Річних зборів Світового Конґресу Українців в його 45-літній ювілей саме на грецькій землі. Присутні представники світового українства разом з мером м. Зографу поклали до підніжжя пам'ятника квіти. Голова СКУ Евген Чолій подякував усім, хто підтримує українців Греції і розповів присутнім, що найвища світова надбудова української діаспори, яку він очолює, представляє інтереси українців в 33 країнах світу та допомагає кожній громаді, де з'являються проблеми. Мер Зографу К. Калліріс в свою чергу запевнив, що і в подальшому буде підтримувати українську громаду Греції, так як наші країни мають багато спільних рис - як історія, культура, а також велике число емігрантів поза межами батьківщини. Як греки в Елладі гордяться своїми земляками у світі, так само українці в Україні мають бути гордими за своїх земляків, що в чужомовному середовищі зберігають та розвивають національну ідею. Посол України в Греції Володимир Шкуров привітав учасників Річних зборів СКУ та V Форуму української діаспори в Греції, розповів про діяльність посольства, підготовку до майбутніх парламентських виборів, а також співпрацю з грецькими українцями. Після звучання гімну України та Греції, член товариства «Українсько-Грецька Думка» Олена Добровольська виконала покладений на музику твір Кобзаря «Думи мої, думи мої...». Президент СКУ Евген Чолій посадив біля пам'ятника поруч з грецькою оливкою вербове дерево як символ України на грецькій землі. Учні української недільної школи при товаристві «Українсько-Грецька Думка» Дафні Котзеянніді, Тетяна та Неля Юріни, Роман Соболевський виконали твори Шевченка українською та грецькою мовами. На закінчення урочистості секретар Товариства Оксана Наконечна подарувала меру Зографу К. Каллірісу та його попереднику Яннісу Казакісу двомовну книгу Тараса Шевченка «Заповіт», подякувала всім за присутність та запросила взяти участь у запланованих заходах в м. Анавіссос. Цього ж дня в готелі Eden Beach Resort в м. Анавіссос розпочалися робочі засідання Річних загальних зборів СКУ, де, за його пресовим повідомленням, з вітальним словом виступив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та було зачитано привітання від міського голови Тернополя Сергія Надала та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Загальний звіт про діяльність СКУ виголосив його президент Евген Чолій. Він зосередив увагу на основних напрямках діяльності СКУ, що стосуються демократизації, українізації та євроінтеграції України, а також консолідації української діаспори та захисту її прав та інтересів. Серед найбільших успіхів Евген Чолій назвав працю СКУ та його складових організацій, що була спрямована на підсилення уваги і реакції світового співтовариства на зниження рівня демократії в Україні та на парафування 30 березня цього року Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Разом з цим свої звіти представили члени Екзекутивного комітету та голови рад і комісій СКУ, представники українських крайових центральних репрезентацій, світових надбудов і крайових організацій СКУ. Важливі питання щодо майбутньої діяльності СКУ делегати обговорили під час 4-ьох круглих столів: "Міжнародна акція СКУ до 80-ої річниці Голодомору 1932-33 рр.", "Відзначення 200-ліття з дня народження Т. Шевченка", "Місія міжнародних спостерігачів від СКУ на жовтневих парламентських виборах 2012 р. в Україні" та "Стратегія розвитку останньої хвилі еміграції". Учасником цих столів разом з українцями діаспори став український історик Володимир Тиліщак. У рамках зборів до складу СКУ було прийнято Координаційну Раду Українських Товариств та Об'єднань з Боснії й Герцеговини як українську крайову центральну репрезентацію та Конґрес українців Латвії як українську крайову організацію. Рівнож відбулось урочисте відзначення 45-ліття діяльності СКУ, на якому було зачитано вітальний лист від міністра освіти, релігії, культури і спорту Греції Константіноса Арванітопулоса та прозвучала святкова доповідь президента СКУ Евгена Чолія. Перебуваючи в Греції, делегати мали нагоду ознайомитись з виставкою картин художниці українського походження Оксани Чаус, двох грецьких майстринь Тзіни Делласуда і Атанасії Бурі, а також з любительськими творами онука видатного українського поета Івана Франка – Зенона Франка. Вони також побували на Службі Божій у Греко-католицькій церкві св. Трійці у Афінах, де президент СКУ мав виступ перед українською громадою та зустріч з парохом о. Любомиром Дацівим та директором української факультативної школи Мартою Аттікос. Окрім цього, Евген Чолій обговорив особливості життя української громади з головою Товариствa української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" Галиною Маслюк та директором Української недільної школи при товаристві Оксаною Наконечною. V Forum SKU 6 Після завершення зборів президент СКУ мав офіційну зустріч з заступником міністра закордонних справ Греції Константіносом Тсіарасом, якого закликав відгукуватись на потреби української громади та інформувати громадянське суспільство в Україні про реальні переваги членства в Європейському Союзі. Після Річних загальних зборів СКУ розпочалася конференція "Демократизація та інтеграція в європейське суспільство як важливі чинники утвердження незалежної Української держави". Вона стала основною подією V Форуму української діаспори в Греції, який під патронатом СКУ організувала складова організація СКУ Товариство української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка". Початок роботи конференції благословив Митрополит Української Православної Церкви Київського Патріархату Адріан Старина, відтак учасників конференції привітали президент СКУ Евген Чолій, директор Департаменту зв'язків із закордонним українством Володимир Яценківський, а також було зачитано привітання від першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Ірини Ключковської. Робота конференції розпочалася з виступу директора з досліджень Інституту Міжнародних зв'язків грецького університету «Пантіо» професора Костянтина Філіса на тему «Греція на роздоріжжі трьох континентів: небезпека та перспективи». З доповіддю «Між Росією та ЄС: авторитарна гра президента Януковича напередодні парламентських виборів восени 2012 р.» виступив д.і.н., проф. каф. політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Військовий радник, професор геостратегії і топостратегії Греції, багаторічний дослідник українського Голодомору 1932-33 рр. Нікос Лігерос виступив з темою «Голодомор як геополітичний геноцид». Про погляд на євроінтеграцію України країн сусідів та країн Західної Европи розповіла президент Европейського Конґресу Українців, голова державного самоврядування українців Угорщини, член міжурядової комісії Україна-Угорщина з питань захисту прав національних меншин Ярослава Хортяні, а заступник голови Народного Руху України, Голова ВГО «Молодий Народний Рух», керівник Департаменту по співпраці з міжнародними спостерігачами та фондами Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції «Батьківщина» Іван Крулько виступив з темою "Вплив парламентських виборів на стан демократії та процес європейської інтеграції України". Конференцію продовжили Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний з доповіддю «Роль і місце української діаспори й громадських організацій у відстоюванні європейського вибору України», член Президії Української Ради Миру, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», міністр охорони здоров'я України (2007 – 2010) Василь Князевич з темою «Достойне життя на схилі літ та гідне його завершення – головні складові розбудови українського суспільства», магістр грецької філології Оксана Басенко з доповіддю «Мовна освіта в контексті євроінтеграції України». Завершили роботу конференції голова Комісії людських та громадських прав Світового Конґресу Українців Олександр Басмат та заступник голови Спілки українців Португалії Степан Пазичин з доповідями на тему«Заробітчани, їхня роль в економічній та політичній сферах» та «Законодавче забезпечення виборів» відповідно. Варто зазначити, що після кожного виступу відбувалася дискусія та всі без винятку доповідачі дали відповіді на питання, що пролунали з аудиторії. Підсумовуючи роботу V Форуму української діаспори в Греції, який завершив свою роботу 16 вересня, було видано резолюцію. РЕЗОЛЮЦІЯ V ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В ГРЕЦІЇ 1. Учасники V Форуму української діаспори в Греції занепокоєні сучасною ситуацією, що склалася в Україні, і будуть відстоювати права та свободи людей, закликають до припинення репресій та політично вмотивованих судових переслідувань опозиції. 2. Учасники V Форуму української діаспори в Греції приймають доповідь Президента Світового Конґресу Українців Евгена Чолія, проголошену 7 вересня 2012 р. на Річних загальних зборах СКУ, за основу позиції стосовно сучасних подій в Україні та стосовно напрямів своєї майбутньої діяльності. 3. Учасники V Форуму української діаспори в Греції відзначають велику роль неурядових організацій у забезпеченні чесних і прозорих парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 р., а також долучаються до роботи Комісії СКУ для керівництва і координації місії міжнародних спостерігачів. Галина МАСЛЮК, Оксана НАКОНЕЧНА. V Forum Enarksh Goudi 1 V Forum SKU 2 V Forum SKU 2 1 V Forum Richni zbory 1 1 V Forum SKU 9 V Forum Conference 1 V Forum Conference 2 V Forum Richni zbory 3 V Forum Richni zbory 4 V Forum SKU 13 V Forum SKU 10 V Forum SKU 8 V Forum SKU 7 V Forum SKU 4 V Forum SKU 3 4 V Forum SKU 3 3 V Forum SKU 3 2 V Forum SKU 3 1 V Forum Ek0esh 1 V Forum SKU Yaroslava 1 V Forum SKU 12 V Forum SKU 11 V Forum Richni zbory 5 V Forum Richni zbory 2 V Forum Conference 5 V Forum Conference 4 V Forum Conference 3 V Forum SKU 5 V Forum Enarksh Goudi 2
2012.08.24 Den Nezalezhnosti z Frankom 1

24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Сьогодні ми підхоплюємо Заповіт наших пращурів і на заклик Великого Кобзаря українського народу запевняємо, що ми, сьогоднішні українці вже не ті. Ми знаємо, що таке воля, ми почуваємо себе вільними людьми і віримо в те, що наші наступні покоління, які не відчули на собі залізної руки радянщини, яких не з'їдає зсередини синдром страху, боротимуться за те, щоб українські діти бігали вільними пшеничними полями під мирним українським небом.

Але ми продовжуємо читати Шевченка, Франка, Лесю Українку, Стуса та інших, переконуючись, що на 21-ій річниці Незалежності України їхні пророчі слова залишаються до болю актуальними.

Хотілося би, щоб все менше українців впізнавали себе в поезіях наших безсмертних майстрів слова як от в Шевченковому «Юродивому» ! Бо можна сховатися від людей. Від себе однак не сховаєшся... І чим менше юродивих буде серед нас, тим швидше ми постанемо як нація.

Слава Україні!

Героям слава!


ЮРОДИВИЙ

Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п'яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра.
А надто стрижений Гаврилич
З своїм єфрейтором малим,
Та жвавим, на лихо лихим,
До того люд домуштровали,
Що сам фельдфебель дивувались
І маршировкою, і всім...
І «благосклонні пребивали
Всегда к єфрейторам своїм».
А ми дивились та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби!
Підніжки царськії, лакеї
Капрала п'яного! Не вам,
Не вам, в мережаній лівреї,
Донощики і фарисеї,
За правду пресвятую стать
І за свободу! Розпинать,
А не любить ви вчились брата!
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш? Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись.

Не сотні вас, а міліони
Полян, дулебів і древлян
Гаврилич гнув во время оно.
А вас, моїх святих киян,
І ваших чепурних киянок
Оддав своїм профосам п'яним
У наймички сатрап-капрал.
Вам і байдуже. А меж вами
Найшовсь-таки якийсь проява,
Якийсь дурний оригінал,
Що в морду затопив капрала,
Та ще й у церкві, і пропало,
Як на собаці.
Так-то, так!
Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів,
Що царство все оголосив —
Сатрапа в морду затопив.
А ви — юродиві — тим часом,
Поки нездужає капрал,
Ви огласили юродивим
Святого лицаря. А бивий
Фельдфебель ваш, Сарданапал,
Послав на каторгу святого,
А до побитого старого
Сатрапа «навсегда оставсь
Преблагосклонним».

Більш нічого
Не викроїлось, і драму
Глухими, темними задами
На смітник винесли, а я...
О зоре ясная моя!
Ведеш мене з тюрми, з неволі,
Якраз на смітничок Миколи,
І світиш, і гориш над ним
Огнем невидимим, святим,
Животворящим, а із гною
Встають стовпом передо мною
Його безбожнії діла...
Безбожний царю! Творче зла!
Правди гонителю жестокий!
Чого накоїв на землі?

А ти, Всевидящеє око!
Чи Ти дивилося звисока,
Як сотнями в кайданах гнали
В Сибір невольників святих,
Як мордовали, розпинали
І вішали?.. А Ти не знало?
І Ти дивилося на них
І не осліпло! Око, око!
Не дуже бачиш Ти глибоко!
Ти спиш в кіоті, а царі...
Та цур їм, тим царям поганим!
Нехай верзуться їм кайдани,
А я полину на Сибір,
Аж за Байкал; загляну в гори,
В вертепи темнії і в нори,
Без дна глибокії, і вас —
Споборники святої волі —
Із тьми, із смрада, із неволі
Царям і людям напоказ
На світ вас виведу надалі
Рядами довгими в кайданах...

{youtube}Jt2i_frwfwo{/youtube}

{youtube}uaPeZTteMSo{/youtube}