Актуальні питання сьогодення стояли на повістці денній зустрічі керівництва української громади з Послом України в Греції 23 березня 2010 р.
Зустріч була ініційована Радою правління і носила інформативний характер щодо програми заходів, запланованої товариством на 2010 рік. Були обговорені, зокрема, такі масштабні проекти як проведення у вересні ц.р. IV Форуму української діаспори в Греції, презентація селекційного грецько-українського видання творів Тараса Шевченка та матеріалів про його життя та діяльність, запланованого товариством на жовтень-листопад 2010 р., а також проведення виставки архівних матеріалів СБ України «Українська повстанська армія: історія нескорених» з презентацією брошури, виданою товариством грецькою мовою на острові Родос, запланованої на початок червня 2010 р. після успішного проведення зазначеної виставки в столиці Греції Афінах в листопаді 2009 р.
Голова товариства п. Галина Маслюк проінформувала представників посольства стосовно надісланого товариством на адресу 22-ох європарламентарів Греції листа-протесту щодо 20-го пункту резолюції Європарламенту, який стосується теми присвоєння Степану Бандері звання «Героя України» і висловила занепокоєння керівництва української громади Греції щодо подальшої долі України, її зовнішньополітичного курсу, стану української мови та ЗМІ, зв’язків з діаспорою. Окремим питанням було виділене призначення на посаду міністра освіти України одіозної фігури українського політикуму п. Дмитра Табачника та діяльності державного проекту «Міжнародна українська школа» на європейському терені і, зокрема, в Греції. Директор недільної школи при товаристві «Українсько-грецька думка» п. Оксана Наконечна передала послу лист від адміністрації МУШ щодо наступного екзаменаційного періоду, в якому зазначено, що «ЗНЗ МУШ щоквартально працює за тимчасовим бюджетом, в якому видатки на відрядження не передбачені» і висловила занепокоєння щодо відсутності фінансування комісії та ускладнення організованого проведення іспитів у країнах розташування Закордонних учбових навчальних закладів, які мають укладені угоди про співпрацю з МУШ, як це було обіцяно в період презентації проекту МУШ та заохочення до співпраці з нею закордонних закладів.
Посол України п. Валерій Цибух окрім обговорення деталей щодо запланованих заходів та з’ясування ситуації з Міжнародною українською школою, висловив громаді свої запевнення щодо незмінності зовнішньополітичного курсу президента України Віктора Януковича та новопризначеного уряду. Пан посол розповів також про спростування Дмитром Табачником інформації про непристойні вислови на адресу українського народу, які начебто йому навмисно приписують, і висловив сподівання, що новопризначений міністр освіти України виправдає виказану президентом довіру і виведе освітянську галузь країни на належний рівень. Пан Посол подякував товариству за ініційовану зустріч та закликав українську громаду активно спостерігати за подіями в Україні та брати активну участь у її житті.
На консульські питання членів Ради правління товариства «Українсько-грецька думка» дав відповідь генеральний консул України в Греції п. Ігор Повзик.
І Форум української діаспори у Греції (2006)
Представники Європейського Конгресу Українців на І-му Форумі української діаспори в Греції Ласкаве грецьке сонце зігріває українців Європи, які зібралися на перший Форум української діаспори на острові Евія (м. Еретрія, готель “Holidays in Evia Village) з 1 по 11 вересня 2006 р. на запрошення Товариства української діаспори в Греції “Українсько-грецька думка” за співпрацею з Європейським Конгресом Українців та Українською Радою Миру. Робота Форуму розпочалася урочистим вечором знайомств. На урочистому відкритті був присутній радник Посла з політичних питань п. Тарас Малишевський. Приємно було бачити українців з різних куточків Європи (Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, Франція, Македонія, Боснія, Україна), які знайомилися, спілкувалися, вели полеміку, просто відпочивали.Метою Форуму було представлення української культури на грецькій землі, збереження історичної пам’яті, ознайомлення з життям автохтонного українського населення в європейських країнах, аналіз ситуації в сучасній Україні та її ставлення до великої української діаспори. Поєднання тематичних бесід з відпочинком, ознайомлення з історичними та археологічними місцями Греції, ознайомлення з місцевими звичаями та традиціями зробили перебування учасників на острові насиченим та цікавим.
Так була організована поїздка в Дельфи, де можна було зблизька подивитися і походити по історичних місцях. За припущеннями науковців, саме тут знаходиться центр Землі. Стрімкі гори, глибокі каньйони, лазурне море - такий природній ландшафт майже всієї Греції. Саме таке поєднання надає неповторності цій країні.
Поїздка в Афіни 6-го вересня залишила чудові враження для всіх. Відвідання Посольства України в Греції, покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку. На маленькому кусочку грецької землі розмістилася частина України, її геній, Кобзар, який не залишив нікого байдужим. Біля Тараса лунали український гімн "Ще не вмерла Україна", "Червона калина", "Реве та стогне Дніпр широкий". Ще один видатний поет українського сьогодення Іван Драч, який є учасником Форуму, схилив свою голову перед Кобзарем. Щемливі теплі почуття об'єднали всіх присутніх, що згуртувалися навколо пам'ятника, в єдину велику українську сім'ю.
Знайомство з Афінами продовжилось в історичному районі Афін Плаці. Всі бажаючі мали змогу доторкнутися до шедевру древньої Греції - Акрополя, відвідати національні музеї, просто походити старовинними вуличками Афін.
Окремою темою кожного дня звучали історичні бесіди на актуальні теми сьогодення в контексті української діаспори. З цією метою Товариство "Українсько-грецька думка" запросила на Форум завідуючого Відділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ, доктора історичних наук Георгія Касьянова та завідуючого Відділом всесвітньої історії і міжнародних відносин цього ж інституту, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча наук і техніки України Степана Віднянського. Активну участь у бесідах брав також голова Товариства "Україна - Світ" Іван Драч. Приємно, що на всі хвилюючі українство питання присутні науковці намагалися дати відповіді та проаналізувати ситуацію.
Море, тенісні корти, футбольні майданчики, басейни створювали можливості для активного відпочинку. Для любителів пішохідних прогулянок гори розкривали свої обійми.
Перший Форум української діаспори Європи відбувся, його робота проходила за програмою, потім будуть зроблені підсумки. Але вже зараз є думка, що він повинен стати щорічним і з новим досвідом, з урахуванням сьогоднішніх недоліків ще в більшому масштабі відбутися наступного року.
Заключний гала-концерт, який відбувся 9 вересня, розпочався урочистою частиною. Прибув на свято Посол України в Греції п. Валерій Цибух (зранку повернувся з відпустки з України, щоб бути присутнім на закритті Форуму). Українські танці, пісні, костюми, національна символіка викликали щире захоплення у всіх присутніх на концерті.
До нових зустрічей наступного року!
Прес-служба Товариства "Українсько-Грецька Думка"
Тарас Шевченко – Діонісій Соломос – палкі оспівувачі свободи
Лекцією на тему «Тарас Шевченко – Діонісій Соломос, національні поети - оспівувачі свободи» продовжилося відзначення шевченківських днів у Греції. Лекція відбулася 11-го березня ц. р. в Культурному центрі мерії Каллітеа за участю представників мерії району, українського посольства в Греції, грецьких наукових, мистецьких та освітянських кіл, а також представників української громади країни. Організаторами заходу були Спілка культури мерії Каллітеа «Новий духовний цикл», Центр досліджень новогрецької літератури «Янніс Хатзініс» та Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка».
Присутніх привітали голова Культурного центру мерії Каллітеа п. Хрісанті Какуліду, заступник мера міста пан Псалідопулос. У своєму зверненні пан Псалідопулос зазначив, що і Тарас Шевченко, і Діонісій Соломос відносяться до плеяди світового рівня особистостей, і є «великою честю для нас представляти двох поетів у нашій мерії», додав віце-мер.
Центральним доповідачем заходу була українська дослідниця, філолог новогрецької, української та російської мов Наталя Басенко-Кормалі. Присутні в залі представники наукових та літературних кіл Греції залишилися вражені від глибокого аналізу творчості двох визначних національних поетів України та Греції, а також від разючої подібності складної долі вдалині від Батьківщини, палка любов до якої викликала глибоке неприйняття будь-якої несправедливості, безпощадності до поневолювачів і заклик рідного народу до боротьби за свободу. І дійсно, як дивно перегукується заклик Т. Шевченка:
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
зі словами Д. Соломоса з гімну Греції:
Пізнаю клинок розплати
Леза гостреного спів.
Пізнаю твій зір крилатий
І в очах – священий гнів.
Мужність грецького народу
Із кісток постане знов,
Хай живе свята свобода,
Гордих Еллінів любов.
Зі словами щирої подяки після закінчення лекції звернувся до присутніх Посол України в Греції п. Валерій Цибух, який зокрема зазначив, що в ці дні в усьому світі проходять шевченківські святкування, а тут у Греції щойно 6-го березня було відкрито пам’ятник великому українському Кобзарю, і зачитав уривок із привітального слова новообраного Президента України до цієї великої події: «Увічнення Кобзаря в Греції – це виразний прояв шани до України, ще одне свідчення про поглиблення дружніх відносин між нашими державами, між грецьким та українським народами, їх прагнення до взаємного збагачення культур у колі вільної сім’ї європейських націй».
Голова Товариства «Українсько-грецька думка» п. Галина Маслюк у свою чергу подякувала всім присутнім за участь у заході, зазначила, що це цікаве 
дослідження було проведене прекрасним філологом та уважним дослідником п. Наталею Басенко у зв’язку з випуском селекційного видання творів Шевченка грецькою мовою, а також наукових статей про життя та творчість українського генія, запланованого Товариством на цей рік, і висловила щирий жаль з приводу того, що через непередбачений 24-годинний страйк 11-го березня на свято не змогли приїхати учні української недільної школи, що діє при товаристві, які готувалися декламувати перед шановним зібранням поезії Діонісія Соломоса українською та Тараса Шевченка грецькою мовами.
Галина Маслюк
І Форум: Фоторепортаж
Відкриття Форуму
В Посольстві України в Греції
Біля пам'ятника Тарасові Шевченку
В Дельфах
***
Пам’ятник Тарасу Шевченку відкрито в Афінах
6 березня 2010 року в затишку живописного парку місцевості Гуді, розташованого в місті Зографу, одному з центральних районів грецької столиці, в рамках святкування шевченківських днів відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку. Урочистий захід, що зібрав численну громаду українців та прихильників України, став ще одним підтвердженням справжньої взаємної поваги греків та українців, тісної історичної, культурної та духовної взаємодії двох народів. З нагоди цієї знаменної нагоди парк майорів українськими та грецькими прапорами, а атмосферу урочистості та неординарності створювала гра професійного 
муніципального оркестру мерії Зографу.
Гучними оплесками супроводжували присутні історичний момент, коли Посол України в Грецькій Республіці п. Валерій Цибух та мер міста Зографу п. Янніс Казакос зняли з пам’ятника величезний український прапор, виготовлений спеціально до цієї події. Двоє державних мужів символічно висадили біля пам’ятника спеціально привезене з України деревце калини та лаврове дерево Аполлона. 
Турботою грецьких українців буде тепер догляд як за пам’ятником, так і за цими особливими деревами. Таке зобов’язання взяла на себе українська громада перед мером Зографу, який вважає, що українська калина на грецькій землі має почувати себе впевнено та комфортно, як на батьківщині, і порадувати жителів міста своїм калиновим цвітом.
Як пасує двом християнським народам, пам’ятник перш за все освятили грецький священик о. Хрістос Хрістінакіс та український 
священик о. Михайло Юрина, після чого з привітальною промовою до присутніх звернувся пан Посол Валерій Цибух. Зачитавши вітальне слово Президента України п. Віктора Януковича, пан Посол розповів про те, що перші переклади творів українського Кобзаря були здійснені в далекому 1961 р. видатним грецьким поетом Яннісом Ріцосом, але були маловідомі широкому загалу. Цього року українська громада Греції за сприяння грецьких друзів готує до випуску нове видання, покликане розповісти грецькому суспільству про значимість та велич цієї світового масштабу особистості.
Під час церемонії відкриття з урочистими промовами виступили також: губернатор Афін Янніс Сгурос, Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, мер району Зографу Янніс Казакос, Директор Департаменту двосторонніх зв’язків з Україною та країнами Чорноморського регіону МЗС Греції Каролос Гаадіс, 
Голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» Галина Маслюк. Вищезазначені посадові особи в знак шани поклали до пам’ятника вінки. До них долучилися учні української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка», які в свою чергу висловили пошану до символу українського духу на грецькій землі покладанням кошика ніжних білих, синіх та жовтих квітів. На закінчення свята представники української громади разом із школярами та студентами відділення славістики Афінського університету співали пісень та декламували вірші Тараса Шевченка двома мовами.
Відкриття пам’ятника Великому Кобзарю стало можливим завдяки ініціативі Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка», підтримці 
муніципалітету м. Зографу (Афіни), сприянню Міністерства закордонних справ України, а також українського Благодійного Фонду «Парфенон» і громади Львівської області, чиїм добровільним коштом було виконано погруддя Кобзаря. Автором погруддя Т. Г. Шевченка є відомий український скульптор, професор Львівської Національної академії мистецтв Володимир Одрехівський.
Після численних виступів гостей до присутніх звернулася голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» Галина Маслюк (виступ подається повністю).
Відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку в м. Зографу (Аттика)
6 березня 2010 р.
Виступ голови Товариства української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» Маслюк Галини.
«Багата історія греків України, не можна дозволити їй загубитися», - багато років тому сказав мені мер міста Зографу пан Янніс Казакос. «Спробуємо зберегти її разом», - сказали з радістю ми, українці Греції, українці–елліністи з України деяким небайдужим грекам, яких зворушила багата історія їх прадідів, що творили великі справи в Україні. З радістю, тому що це частина історії нашої країни, яка багато разів перекручувалася. І ще… Тому що багато тисяч греків впродовж століть відчували нашу країну своєю батьківщиною. І ще… Потрібно зберігати нашу пам’ять. Ми завдячуємо 
тим, хто в минулому будував наше майбутнє.
І тому що пан Казакос відноситься до тих «чутливих», робить він це найкращим чином. Тоді я сказала йому, що в Греції немає нічого українського, і що нашу історію, українців Греції, ми писатимемо разом.
І так сталося… Перший український пам’ятник на грецькій землі ми відкриваємо тут, в мерії Зографу. Щиро вам дякуємо. Дуже важлива і історична подія, яка сьогодні тут відбувається.
Також не можемо не подякувати нашому послу п. Валерію Цибуху, що знайшов шлях зробити наші мрії дійсністю. Нам було би дуже важко зробити це самим. Ми одна з небагатьох громад в Європі, яка не отримує жодної допомоги. Окрім окремих ініціатив цілком конкретних людей, як оця, пана Казакоса, радника мера Зографу пана Янніса Вурціса, пре
зидента коледжу «Дельта» пана Костаса Карканьяса, величезного вкладу пані Ліци Патеракі.
Дякуємо всім грекам, відомим і невідомим, що за власним бажанням допомагають нам зберігати свої мову та традиції так далеко від рідної землі. І цей пам’ятник тут нам дуже потрібен.
По-іншому як нам навчити наших дітей, що вони українці?! Що мають багату, але зболілу історію?! Що перш ніж наша країна стала незалежною, загинули сотні тисяч в боротьбі. Що треба завжди прагнути до свободи, працювати для добробуту, підтримувати європейський вибір України. Як можна робити це все, не маючи жодного українського місця в Греції? Зараз – маємо! Дякуємо і вам, пане Посол, і тим вашим друзям-українцям, які підтримали вашу спробу допомогти нам.
Великий Тарас говорив: «Як умру, то поховайте… на Вкраїні милій…». Як добре це відчуває кожен з нас тут! Саме так, як він. Не забуваймо, що Тарас закликав нас «повстати», «кайдани порвати…». Не дозволити нікому нас поневолити. Ніколи знову! Не забуваймо його заповіту. Не загубімо нашу па
м’ять.
Надіємося, що і надалі матимемо поряд наших друзів–греків, які теж добре знають, що таке чужина. Бажаємо, щоб Україна стала сильною і народ її зажив добре, тому що він того вартий. Сподіваємося, що новообраний президент України виправдає надії свого народу, 20-тимільйонної української діаспори, яка також є частиною його народу, тому що ми маємо абсолютну потребу бути гордими за нього, за нашу країну, за її історію та за її героїв.
Зі своєї сторони ми вже робимо неможливе. І продовжуватимемо далі. Щоб дізнався весь світ про те, що ми дружний, працьовитий, трошки мрійливий, але дуже – дуже гарний народ.
Дякую.
Українці Греції взяли участь у Міжнародному дні Рідної мови
Урочистість, присвячена Міжнародному дню рідної мови, відбулася 21 лютого 2010 р. в центральному офісі Спілки Мігрантів Греції (СМГ) в центрі Афін. Голова Спілки Жан-Даніель Колобані, відкриваючи приурочену конференцію під назвою «Мовна та культурна різноманітність» зокрема зазначив, що «рідна мова є невід’ємною частиною культури кожного з нас, з якого куточка планети би ми не походили», і підтвердив готовність СМГ і надалі розвивати діяльність Спілки в багатокультурному напрямку.
Австралійська журналістка грецького походження п. Амалія Травасару наголосила в свою чергу на необхідності презентації культурної самобутності мігрантів, що проживають у Греції і поділилася з присутніми враженнями зі свого особистого життя в Австралії як грецької емігрантки.
Голова Ради правління пакистанської громади п. Mian Suhail Hanif відзначив важливість рідної мови як носія культури, але і як одного з найосновніших шляхів інтеграції в суспільство. Відбулася жвава дискусія з цього приводу, після чого присутні переглянули відеосюжет (http://www.youtube.com/v/-BlAkbuHSYo&hl=en_US&fs=1&rel=0&border=1), підготовлений Спілкою за участю української суботньої школи при Товаристві «Українсько-грецька Думка», Культурного центру албанської громади, школи пакистанської громади, Російського освітнього центру «Мір».
Завершилось свято урочистим відкриттям започаткованої бібліотеки та виступом хору російського Товариства «Берьозка».
Вибори Президента України в Греції
17 січня 2010 р. в приміщенні Посольства України в Грецькій Республіці (виборча дільниця №18 по закордонному виборчому округу), в рамках проведення президентських виборів, відбулося таємне голосування громадян України, які проживають чи перебувають на території Греції. Голосування розпочалося о 8 год. 00 хв. та закінчилось о 20 год. 00 хв.(за київським часом).
Першим проголосував Надзвичайний та Повноважний Посол України в Греції В.Цибух (фото). Загалом на виборчій дільниці №18 по закордонному виборчому округу проголосувало 1299 осіб (попередній підрахунок голосів станом на 20.00). Члени дільничної виборчої комісії відзначили високу активність та явку на вибори громадян України в Греції, які виявили бажання віддати свій голос за кандидата на посаду Президента України.
За час проведення голосування 17 січня ц.р. не зафіксовано випадків порушень виборчого процесу, а також не відбулося жодних надзвичайних подій. Виборча комісія була у повному складі у кількості 21 особа, що надало можливість вчасно та якісно оформляти відповідну документацію. Місцевою поліцією м.Афіни протягом всього голосування було забезпечено додаткову безпеку біля приміщення Посольства.
Вибори Президента України викликали значний інтерес серед населення та засобів масової інформації Греції, оскільки вважається, що від результатів сьогоднішніх виборів залежить зовнішня політика держави та її майбутнє становище на міжнародній арені.
Посольство України
в Грецькій Республіці
Твір української художниці в Греції Оксани Чаус прикрашає мистецький календар ЮНЕСКО на 2010 р.
 |
| Голова Клубу ЮНЕСКО презентує календар 2010 р. |
Відкриття виставки живопису відбулося 15 грудня в Картинній галереї міста Пірею у зв’язку з випуском нового календаря на 2010 рік, до якого увійшли роботи понад 60-ти художників. «Живописний» календар став прекрасним новорічним подарунком Клубу ЮНЕСКО Пірею та островів жителям Пірею та навколишніх мерій і, зокрема, учасникам руху опору мерії Нікеа. Цей календар, сповнений образів та кольорів, ми присвячуємо тисячам біженців з Малої Азії, понтійцям та борцям руху опору проти фашистської навали, - з такими словами звернувся до присутніх голова Клубу ЮНЕСКО пан Іоанніс Маронітіс. Історичне місто Нікеа, в якому я народився і виріс, - додав пан Маронітіс, - орошене кров’ю відважних героїв, потом біженців, що поселилися тут після вигнання зі святої землі Малої Азії. Тяжко працювали, з нуля розпочали свої господарства, сім’ї, своє життя. З мрією про краще майбутнє своїх дітей та спогадами про незабутню милу Батьківщину, створили в такий спосіб ціле місто – НІКЕА, принісши нам, тутешнім, високу культуру своїх батьків та дідів, визначаючи і наше майбутнє.
 |
| «Дімітра» О. Чаус. Олія. |
Ініціатор випуску календаря пан Маронітіс вірить, що це видання супроводжуватиме жителів його рідного міста, але й багатьох інших міст Афін та Пірею протягом усього року, прикрашаючи не тільки оселі, але й суспільні місця, наближаючи таким чином людей до мистецтва, згуртовуючи митців між собою, а також знайомлячи жителів Греції з творчістю іноземних художників, які стали частиною їхнього життя.
 |
| Оксана Чаус (ліворуч), Георгіос Фарсакідіс, Галина Маслюк. |
Щире захоплення викликав у відвідувачів виставки в Картинній галереї Пірею твір української художниці Оксани Чаус «Дімітра», який Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» запропонувало внести до знаменитого календаря. Біля картини Оксани Чаус зібралося багато грецьких митців, які спішили висловити своїй колезі вдячність за професійність та неординарність виконання. У розмові голови Клубу ЮНЕСКО Іоанніса Маронітіса, відомого грецького художника Георгіоса Фарсакідіса та голови Товариства Галини Маслюк було запропоновано провести у 2010 р. в Піреї персональну виставку української художниці.
Коровай-коровай, кого хочеш вибирай…
Кожен народ має свої правічні святині, що їх пошановує як найвеличніший дар, переданий у спадок предками. Як-от - хліб на столі, родинне вогнище, дитяча колиска, оселя і святі образи в ній... Український народ завжди славився гостинністю, бо "Веселий гість - дому радість". Споконвіку на столі, застеленому вишитим рушником, лежав хліб, а біля нього - сіль, найсвятіші для українців дари Божі. Хліб - символ добробуту, гостинності, радості, щастя, здоров’я та багатства.
-Де починається хліб?
-У тісті.
-Де починається тісто?
-У зерні.
-Де починається зерно?
-У землі.
-Де починається земля плодовита?
-У руках працьовитих...
Саме цей, чи не найважливіший урок життя, вирішили дати батьки Української Недільної школи при товаристві "Грецька-Українська думка" своїм дітям в один із осінніх вихідних. І хоча погода із самого ранку капризувала і робила спроби залякати подорожуючих, жоден із них не відмовився від поїздки. І недаремно! У Історично-етнічному музеї Варнави нас зустріли, як давніх знайомих - тепло і гостинно.
Надзвичайно приємні господарі – пані Папа зі своїм чоловіком буквально заразили своїм ентузіазмом всіх присутніх. Для дітей була підготована спеціальна навчально-пізнавальна програма "Хліб - від зернин до караваю", а для дорослих (безкоштовно!) екскурсія по музею із гостинними господарями.
Наскільки все ж таки подібними виявились звичаї та побут грецьких та українських народів! Дві нації із різними культурними цінностями виявились напрочуд багатими на однакові, подібні обряди, атрибути та звичаї. Тут і знаряддя праці селян ідентичні до наших, і навіть узори, виткані на ткацькому ергальо* (*Ергаліо - верстат), подібні до наших закарпатських. Та найбільше враження на всіх справила унікальна виставка "Хліб-вишиванка". Понад 420 зразків найрізноманітніших видів хліба з понад 20-ти країн світу зібрано у музеї. Це найбільша колекція такого плану у Європі.
Яких тільки узорів та форм калачів, паляниць, бубликів, короваїв (весільних, святкових, обрядових тощо), найрізноманітніших Васілопіт* (*Васілопіта - спеціальний новорічний коровай в Греції, спечений «на Василя». В коровай кладеться талісман. Кому попадеться талісман, вважається щосливчиком року) ми там не побачили! Очі просто розбігались. Як приємно були вражені батьки, побачивши і Український весільний коровай. І негайно посипались рецепти та описи короваїв, обрядів, пов’язаних із ними із різних регіонів України. Діти ж навчались висівати зерно, молоти його на муку на кам’яних жорнах, місити тісто і ліпити Кулурі тіс Ірініс* (*Печиво Ірини). Потрібно було бачити щасливі оченята дітей, коли кожен із них простягнув зроблений своїми руками чудернацько виплетений калач.
Навіть погода не витримала такого могутнього натиску позитивної енергії і із-за хмар визирнуло усміхнене сонце. Повертаючись до Афін у чудовому настрої, батьки із задоволенням спостерігали за веселим щебетанням збуджених дітей. Відпочивши та набравшись наснаги на новий трудовий тиждень, дали обіцянку частіше вибиратись на спільні заходи разом із дітьми.
Олена Умриш.
Ще один крок до визнання
 |
| Мер Зографу Янніс Казакос |
Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.
 |
| Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка» |
Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.
Галина Маслюк