Новини

МЕМОРАНДУМ про важливі питання, що стосуються України та української діаспори

15 квітня 2009 р. СКУ представив та затим обговорив з владними структурами України свою візію щодо важливих для України і діаспори питань, яку зокрема було покладено в основу нашого подальшого співробітництва. Відтак СКУ та владні структури України, базуючись на спільних інтересах і завданнях, підписали чотири меморандуми про співпрацю, а саме:

З метою втілення меморандумів у життя, після їх підписання сторони розпочали підготовку планів дій.

У жовтні 2009 р. на запрошення Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України СКУ представив свої пропозиції на парламентських слуханнях на тему: “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”.

По завершенні президентських виборів в Україні, 26 лютого 2010 р., СКУ надіслав до новообраного Президента Віктора Януковича лист, у якому заявив, що буде й далі сприяти зміцненню незалежності України, підвищенню добробуту українського народу, утвердженню статусу української як єдиної державної мови і продовженню курсу подальшої демократизації, українізації та інтеграції Української держави в європейське суспільство.

У зв’язку з цим СКУ вважає необхідним отримати від нинішньої влади України офіційну позицію щодо принципів і засад попереднього співробітництва СКУ з Україною, від чого буде залежати формат майбутніх відносин.

2. Загроза втрати контролю над стратегічно важливими галузями України

Протягом останнього часу владні структури України та Росії в дуже вузькому колі ведуть активні переговори про укладання угод щодо злиття газової, атомної та авіаційної галузей.

СКУ вважає неприпустимим підписання таких угод, оскільки це призвело б до втрати контролю над найбільшими стратегічно важливими галузями промисловості та в свою чергу стало б загрозою незалежності та національним інтересам України.

3. Угода про Чорноморський флот, яка продовжує термін перебування російських військових баз в Україні

21 квітня 2010 р. Президент Віктор Янукович підписав угоду про продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії на території України з 2017 р. до 2042 р., а 27 квітня 2010 р. Верховна Рада проголосувала за так звану ратифікацію цієї угоди. У відповідь на це 25 та 30 квітня 2010 р. СКУ випустив пресові повідомлення, в яких зазначив, що угода про Чорноморський флот суперечить Конституції України, у ст. 17 якої говориться, що:

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

[...] На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

СКУ вважає, що слід ліквідувати угоду про Чорноморський флот як таку, що є неконституційною та суперечить національним інтересам України.

4. Вступ України до Європейського Союзу та Організації Північно-атлантичного договору

2 квітня 2010 р. Президент Віктор Янукович ліквідував Міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО та Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.

Такі дії суперечать Закону “Про основи національної безпеки України”, де говориться, що:

Ст. 6.   Пріоритетами національних інтересів України є:

[...] інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір [...]

Ст. 8.   Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:

[...] забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору [...]

А 1 червня 2010 р. Президент Віктор Янукович вніс на розгляд Верховної Ради зміни до цього закону, щоб вилучити зі статті 6 текст про інтеграцію України в “євроатлантичний безпековий простір” та зі статті 8 текст про набуття членства в “Організації Північноатлантичного договору”.

Набуття членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору допоможе в її подальшому розвитку як європейської країни та стане найкращою запорукою захисту її незалежності.

СКУ вважає, що законодавство України повинне й далі передбачати її інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір та набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, а також що слід відновити діяльність Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО та Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції.

5. Впровадження de facto другої державної мови в Україні

10 лютого 2010 р. народний депутат, заступник голови Партії регіонів Борис Колесников заявив, що поки що у Верховній Раді немає 300 голосів, щоб внести зміни до Конституції України стосовно надання російській мові статусу другої державної. Тому сьогодні готується ряд законів для піднесення статусу російської мови до рівня державної, зокрема шляхом її офіційного повернення в освіту, на радіо і телебачення та в судочинство.

12 травня 2010 р. депутат Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував у Верховній Раді законопроект про “Про регіональні мови і мови меншин”, згідно з яким до мов, які потребують захисту, зараховується і російська мова.

СКУ пригадує, що в ст. 10 Конституції України стверджується, що:

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

СКУ також звертає увагу на те, що в Європейській хартії регіональних мов або мов меншин зазначається, що:

[...] охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх.

СКУ вважає, що слід припинити всі дії владних структур, спрямовані на de facto впровадження російської як другої державної мови, оскільки це шкодить розвитку української як єдиної державної мови в Україні.

6. Порушення людських прав і основних свобод в Україні

Протягом травня та червня цього року журналісти та ведучі відомих українських телеканалів 1+1 та СТБ у своїх відкритих листах заявили про введення на їхніх каналах системної цензури, Редакційна рада 5 каналу - про намаганням знищити канал шляхом позбавлення його технічних можливостей для мовлення та директор телеканалу TВі - про стеження за журналістами.

Також останнім часом набули розголосу й інші факти щодо обмеження прав українських громадян, а саме тиск з боку СБУ на ректора Українського Католицького Університету та загроза обмеження свободи мирних зібрань в Україні.

Вищеназвані дії привернули увагу представників Ради Європи, які заявили, що будуть розглядати результати перевірки щодо порушення прав людини та утисків засобів масової інформації в Україні на засіданнях ПАРЄ і, якщо ці факти підтвердяться, Рада Європи буде вимагати від України покарати винних і дотримуватись вимог ПАРЄ у захисті прав і свобод своїх громадян.

У зв’язку з цим СКУ пригадує, що у ст. 15 Конституції України стверджується, що:

Цензура заборонена.

Також ст. 19 Загальної декларації прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 1948 р., передбачає, що:

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

СКУ вважає, що владні структури повинні вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти порушенням прав людини і основних свобод та поверненню України до авторитарної системи управління.

7. Голодомор 1932-33 рр. в Україні - геноцид українського народу

25 лютого 2010 р. з офіційного сайту Президента України було вилучено розділ про Голодомор 1932-33 рр. в Україні.

У зв’язку з цим 15 березня 2010 р. СКУ випустив заяву, в якій зазначив, що, згідно з Законом “Про Голодомор 1932‑33 років в Україні”:

Ст.  3. Органи державної влади [...] зобов’язані: [...] сприяти [...] поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості [...]

СКУ вважає, що розділ про Голодомор 1932-33 рр. в Україні слід повернути на офіційний сайт Президента України і цим самим сприяти поширенню інформації про Голодомор серед громадян України та світової громадськості.

27 квітня 2010 р. під час засідання Парламенської асамблеї Ради Європи Президент Віктор Янукович зробив заяву про те, що визнавати Голодомор 1932-33 рр. як факт геноциду щодо того чи іншого народу є неправильно і несправедливо.

У зв’язку з цим 30 квітня 2010 р. СКУ випустив пресове повідомлення, в якому заявив, що такою заявою було виявлено зневагу до мільйонів невинних жертв геноциду українського народу та порушено Закон “Про Голодомор 1932‑33 років в Україні”.

СКУ також звернув увагу на оцінку Голодомору, що була висловлена в прийнятій 23 жовтня 2008 р. у Страсбурзі Резолюції щодо відзначення Голодомору – штучного голоду в Україні 1932‑1933 років:

Європейський Парламент [...]

В.    Враховуючи те, що Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства всупереч волі сільського населення України [...]

1.        Звертається до українського народу та зокрема до тих, хто вижив під час Голодомору, сімей та родичів жертв, і [...] визнає Голодомор (штучний голод 1932-1933 років в Україні) жахливим злочином проти народу України та людяності.

Окрім цього, СКУ зазначив, що Голодомор 1932-33 рр. в Україні визнали геноцидом 14 держав світу: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Сполучені Штати Америки та Угорщина.

СКУ також пригадав, що Закон “Про Голодомор 1932‑33 років в Україні” передбачає, що:

Ст. 1.   Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

Ст. 2.   Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

СКУ вважає, що Президент Віктор Янукович повинен публічно заявити, що Голодомор є геноцидом українського народу.

26 травня 2010 р. народний депутат Верховної Ради Василь Кисельов зареєстрував проект змін до Закону “Про Голодомор 1932‑33 років в Україні” з пропозицією вилучити із статті 1 твердження про те, що Голодомор є геноцидом українського народу.

В Римському статуті міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р., слово “геноцид” тлумачиться як дії, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку шляхом а) вбивства членів такої групи; б) нанесення серйозних тілесних ушкоджень членам такої групи або в) навмисного створення важких умов життя, які б спричинили повне чи часткове знищення такої групи.

У своїй праці “Радянський геноцид в Україні”, відомий польський вчений єврейського походження доктор Рафаель Лемкін, автор Конвенції ООН 1948 року “Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього” так підтвердив тезу про те, що Голодомор був цілеспрямованим винищенням української нації:

Перший удар спрямований на інтелігенцію – мозок нації, – щоб паралізувати решту організму.

Разом із цим ударом по інтелігенції ішов наступ на Церкви, священиків і вище духовенство – душу України.

Третє вістря радянської атаки було спрямовано на хліборобів – велику кількість селян-одноосібників, хранителів традицій, фольклору і музики, національної мови та літератури, національного духу України. Зброя, яку застосували проти них, є, мабуть, найстрашнішою – виморювання голодом.

Четвертим кроком у тому процесі стала фрагментація українського народу шляхом поселення в Україні чужинців і водночас розпорошення українців по цілій Східній Європі. Таким чином була б знищена етнічна єдність та перемішані нації.

Донедавна приховувані дані переписів населення України до і після Голодомору офіційно засвідчили, що кількість населення України від 1926 до 1937 рр. скоротилася від 31 до 26 мільйонів (цебто на 5 мільйонів осіб), у той час як кількість неукраїнського населення в Радянському Союзі в середньому зросла на 17%. Це значить, що у 1937 році в Україні мало б проживати не 26, а 36 мільйонів українців. Таким чином, загальнолюдські втрати України за цей період становили 10 мільйонів українців.

Причетність більшовицького режиму до геноциду зокрема підтверджує лист Йосифа Сталіна від 11 серпня 1932 р. до Лазаря Кагановича - секретаря Комуністичної партії, в якому сказано наступне:

Найголовніше тепер Україна. Справи на Україні зовсім погані. Погано по партійній лінії. [...] Якщо ми тепер не візьмемось за виправлення ситуації в Україні, Україну можемо втратити. [...] Поставити собі за мету перетворити Україну в найкоротший термін у справжню фортецю СРСР.

СКУ вважає, що Верховна Рада повинна відкинути всі спроби заперечити Голодомор 1932‑33 рр. в Україні як геноцид українського народу.

13 жовтня 2006 р., відповідно до закону, схваленого Палатою Представників та Сенатом Конгресу США, а також за підписом Президента Джорджа Буша, Уряд США виділив землю на встановлення у Вашингтоні пам’ятника жертвам Голодомору 1932-33 рр. Згідно з цим законом, пам’ятник повинен бути встановлений протягом 7 років, тобто до 2013 р. У разі невикористання відведеної землі у призначений термін, Україна втратить право на встановлення пам’ятника.

Як повідомив у квітні 2010 р. Уряд України, до 2012 р. не буде виділено коштів для спорудження пам’ятника жертвам Голодомору на федеральній землі США у Вашингтоні.

СКУ вважає, що Уряду України слід цього року виділити відповідні кошти, щоб не втратити наданої можливості на встановлення пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні.

8. Встановлення пам’ятників Сталіну в Україні

Останнім часом з’явились матеріали про плани Комуністичної партії встановити в різних містах України пам’ятники Сталіну, а також коментарі представників української влади та міжнародних організацій щодо таких намірів. Зокрема віце-прем’єр-міністр Володимир Семиноженко зазначив, що влада не перешкоджатиме спорудженню пам’ятника Сталіну в Запоріжжі, щоб не загострювати у державі зіткнення різних думок. У відповідь на це комісар Ради Європи з прав людини Томас Гаммарберг заявив, що меморіали повинні бути на честь жертв, а не на честь диктаторів.

9 квітня 2010 р., щоб запобігти встановленню пам’ятників Сталіну, СКУ надіслав на адресу Президента Віктора Януковича лист, у якому відзначив, що Сталін був творцем радянського тоталітарного режиму, який спричинив насильницьку русифікацію, ліквідацію Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви, фізичне знищення українського духовенства та інтелігенції, руйнування українських святинь, жорстокі репресії проти української нації та багатомільйонне знищення українців Голодомором 1932-33 рр.

СКУ також звернув увагу на оцінку, яку дали сталінізму високі міжнародні інституції:

а)    23 вересня 2008 р. у Брюсселі була прийнята Декларація Європейського Парламенту щодо проголошення дати 23 серпня як Європейського Дня пам’яті жертв сталінізму і нацизму, в якій зазначається, що:

Європейський Парламент [...]

Б.    Оскільки масові висилки, вбивства і поневолення, зроблені в контексті актів агресії сталінізму і нацизму, відносяться до категорії воєнних злочинів і злочинів проти людства [...]

1.    Пропонує дату 23 серпня проголосити Європейським Днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, для того щоб зберегти пам’ять жертв масових висилок і винищувань [...]

б)    23 жовтня 2008 р. у Страсбурзі була прийнята Резолюція Європейського Парламенту щодо відзначення Голодомору – штучного голоду в Україні 1932‑1933 років, де говориться, що:

Європейський Парламент [...]

В.    Враховуючи те, що Голодомор 1932-1933 рр., який спричинив загибель мільйонів українців, був цинічно та жорстоко спланований сталінським режимом з метою насильницького запровадження Радянським Союзом політики колективізації сільського господарства всупереч волі сільського населення України [...]

в)    На своїй річній сесії, яка проходила з 29 червня до 3 липня 2009 р. у Вільнюсі, Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), прийняла резолюцію Возз’єднання розділеної Європи: права людини і цивільних свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті, в якій говориться, що:

1.    Посилаючись на Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй, Завершальний акт Гельсинкі і Хартію Європейського Союзу про основні права [...]

3.    Відзначаючи, що в двадцятому столітті європейські країни випробували на собі два потужні тоталітарні режими, нацистський і сталінський, які несли з собою геноцид, порушення прав і свобод людини, воєнні злочини і злочини проти людства [...]

5.    Нагадуючи державам-учасникам ОБСЄ про їх зобов’язання “чітко і беззастережно засудити тоталітаризм” (Копенгагенський документ 1990 років) [...]

Парламентська асамблея ОБСЄ [...]

17.  Виражає глибоку стурбованість з приводу вихваляння тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій в ознаменування нацистського або сталіністського минулого [...]

У своєму листі СКУ закликав Президента Віктора Януковича вжити всіх необхідних заходів для виконання Україною прийнятих нею Закону “Про Голодомор 1932‑33 років в Україні” і міжнародних зобов’язань щодо засудження сталінського тоталітаризму та припинити дії щодо встановлення пам’ятників Сталіну і в такий спосіб унеможливити ганебне поклоніння особі, відповідальній за Голодомор та страшні репресії проти українського народу.

Однак 5 травня 2010 р. у Запоріжжі було відкрито пам’ятник Сталіну.

СКУ вважає, що слід заборонити встановлення пам’ятників Сталіну в Україні та забезпечити демонтаж пам’ятника в Запоріжжі.

9. Порушення людських та національних прав українців Росії

Однією з найбільших українських діаспор у світі є багатомільйонна українська діаспора Росії. Незважаючи на це, Росія, всупереч її міжнародним зобов’язанням щодо захисту і задоволення людських і національних прав своїх меншин, свідомо й послідовно придушує національний розвиток української меншини, а саме: протидіє становленню на своєму терені українських церков, гальмує розвиток української освіти, здійснює цензуру культурницьких заходів, чинить тиск на українські організації та провідних українських активістів.

Недавнім прикладом цьому є звинувачення, які винесло Міністерство юстиції Російської Федерації на адресу Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (чи ФНКАУР), закидаючи, що її співголова порушив закон, тим що: (а) узяв участь у публічному виступі на радіо “Свобода”, (б) був співорганізатором проведеної в Москві Міжнародної науково-практичної конференції “Україністика Росії: історія, стан, тенденції розвитку” та (в) керував заходами, присвяченими пам’яті жертв Голодомору з метою підтримки “Незгасимої свічки” та документально-художньої виставки “Голодомор 1932-33 рр. – геноцид українського народу”. Ці звинувачення Міністерства юстиції, які вже за своєю суттю порушують людські та національні права української меншини, було використано як офіційну підставу для подачі Верховному Суду Російської Федерації позовної заяви про ліквідацію ФНКАУР. 12 травня 2010 р. Тверський районний суд м. Москви відкинув позов ФНКАУР у скасуванні таких старань Міністерства юстиції.

У зв’язку з цим 31 травня 2010 р. СКУ випустив пресове повідомлення, в якому закликав Росію припинити такі дії та дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань відносно основних свобод людини.

СКУ вважає, що владні структури України повинні захищати українські меншини діаспори, а зокрема в Росії, та оскаржувати порушення її людських та національних прав.

10. Резолюція Європейського Парламенту щодо посмертного нагородження Степана Бандери званням “Герой України”

25 лютого 2010 р. Європейський Парламент прийняв резолюцію відносно ситуації в Україні, в якій заявив, що:

20. Глибоко шкодує з приводу постанови колишнього Президента України Віктора Ющенка посмертно нагородити Степана Бандеру, провідника Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка співпрацювала з нацистською Німеччиною, званням “Національного героя України” та сподівається у зв’язку з цим, що нове українське керівництво перегляне такі рішення і зберігатиме відданість європейським цінностям.

У зв’язку з цим 3 березня 2010 р. СКУ надіслав лист до Європейського Парламенту, де зокрема відзначив, що:

Степан Бандера є беззаперечним символом довготривалої трагічної боротьби України за свою незалежність, яку вона здобула в 1991 р. Надихаючи не одне покоління борців за українську незалежність, він у той же час був об’єктом ненависті для всіх тих, хто мав імперіалістичні наміри по відношенню до України.

30 червня 1941 р., після вторгнення Німеччини на територію Радянського Союзу, Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери проголосила відновлення незалежної України. Це був прямий виклик гітлерівським планам, у які входило перетворити Східну Європу в німецьку колонію. А тому німецька влада вимагала від провідників ОУН негайно відкликати Акт відновлення незалежності, від чого вони відмовились. За це провідників ОУН почали переслідувати, запроторювати до тюрем та фізично знищувати. Це змусило ОУН піти в підпілля, щоб воювати з обома – радянськими і нацистськими – окупантами України.

У липні 1941 р. Степана Бандеру арештували, а затим відправили до концентраційного табору Заксенгаузен, де він був ув’язнений до жовтня 1944 р. Його два брати були запроторені до концентраційного табору “Аушвіц” та жорстоко вбиті. Подібна доля спіткала і Степана Бандеру, якого у 1959 р. вбив у Мюнхені московський агент.

Під час Нюрнберзького процесу було оприлюднено секретне розпорядження нацистської Айнзацкоманди Ц/5 до своїх відділів, датоване 25 листопада 1941 р. Заявляючи наступне, воно розвіює всякі можливі аргументи про співпрацю ОУН під проводом Бандери з нацистами:

Беззаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомісаріаті, метою якого є створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ретельного допиту таємно знищені як грабіжники.

Протягом Другої світової війни в результаті агресії з боку нацистів та радянської влади Україна втратила приблизно 7,5 мільйонів людей. Окрім того, близько 2 мільйонів було вивезено в Німеччину на примусові роботи.

Це аж ніяк не можна назвати історією співробітництва бандерівської ОУН з нацистами; навпаки, це історія народу, якого знищували дві потужні системи, керовані Гітлером і Сталіном.

У зв’язку із вищесказаним СКУ закликає Європейський Парламент відкликати це безпідставне звинувачення проти ОУН під проводом Степана Бандери.

3 березня 2010 р. СКУ також надіслав лист до Президента Віктора Януковича, якого закликав відкинути позбавлене всяких підстав звинувачення проти ОУН під проводом Степана Бандери.

СКУ вважає, що Україна повинна вжити відповідних заходів для відкликання Європейським Парламентом резолюції щодо посмертного нагородження Степана Бандери званням “Герой України”.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

Евген Чолій

Президент

В залученні:

Додаток 1.   Візія СКУ щодо важливих для України та діаспори питань

(15 квітня  2009 р.)

Додаток 2.   Меморандум про співпрацю між Міністерством закордонних справ України та СКУ (30 липня 2009 р.)

Додаток 3.   Меморандум про співпрацю між Міністерством культури і туризму України та СКУ в галузі культури та мистецтва (27 серпня 2009 р.)

Додаток 4.   Меморандум про співпрацю між Міністерством сім’ї, молоді та спорту та СКУ в питаннях спорту (27 жовтня 2009 р.)

Додаток 5.   Меморандум про співпрацю між Комісією спорту СКУ та Національним олімпійським комітетом України в питаннях спорту (21 січня 2010 р.)

Додаток 6.   Пропозиції СКУ, подані під час парламентських слухань на тему: “Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці” (14 жовтня 2009 р.)

by ukrgrdumka

ΔΗΛΩΣΗ του Ευρωπαϊκού Κογκρέσου των Ουκρανών και άλλων ουκρανικών κοινωνικών οργανώσεων στην Ευρώπη

Κοινοποίηση στον Πρόεδρο, Βουλή, Υπουργικό Συμβούλιο της Ουκρανίας, καθώς και στη Βουλή των Ελλήνων

23 Μαΐου 2010-05-23 Αθήνα

Η ουκρανική κοινότητα της Ελλάδας ενώνει τη φωνή της με τις φωνές των εκατομμυρίων  συμπατριωτών τους οι οποίοι διαμαρτύρονται για τις πολιτικές εξελίξεις στην Ουκρανία το τελευταίο διάστημα.

Οι δύο μήνες που πέρασαν από την ανάληψη της προεδρίας της Ουκρανίας από τον κ. Βίκτωρ Γιαννουκόβιτς, έδειξαν ότι η επιστροφή από την ελευθερία στην καταπίεση είναι πολύ πιο σύντομη από το μακρύ και περίπλοκο δρόμο προς την ελευθερία που διένυε η Ουκρανία την τελευταία περίοδο.

Για αυτόν το λόγο, η ουκρανική κοινότητα της Ευρώπης ανησυχεί και εκφράζει τη διαμαρτυρία της που ο νέος πρόεδρος της Ουκρανίας δείχνει σε όλο τον κόσμο και στους συμπολίτες του πολιτική αδυναμία, ανικανότητα, εξάρτηση από ξένες επιρροές, εμπορεύεται την εθνική ανεξαρτησία της Ουκρανίας και την οδηγεί σε εμφύλια διαμάχη.

Οι Ουκρανοί διαδηλωτές στην πατρίδα τους αλλά και σε όλες τις χώρες του κόσμου ζητούν από τον πρόεδρο, την κυβέρνηση και το κοινοβούλιο:

1. Να σταματήσουν να παραβιάζουν το Σύνταγμα και τους νόμους της Ουκρανίας.
2. Να ακυρώσουν την παράνομα ειλημμένη απόφαση για την παράταση παραμονής του Ρώσικου στόλου της Μαύρης θάλασσας στην Κριμαία για 25 χρόνια, παραβιάζοντας το Άρθρο 17 του Συντάγματος το οποίο αναφέρει ότι στο έδαφος της Ουκρανίας δεν επιτρέπονται ξένες στρατιωτικές βάσεις.
3. Ο πρόεδρος της Ουκρανίας να ανακαλέσει την άστοχη και παράνομη δήλωσή του στο Στρασβούργο ότι το Γολοντομόρ (Τεχνητός Λιμός) του 1932-33 δεν αποτελούσε γενοκτονία του ουκρανικού λαού. Σύμφωνα με τις έρευνες των ειδικών ο Τεχνητός Λιμός στην Ουκρανία 1932-33 αναγνωρίζεται από τη Βουλή της Ουκρανίας αλλά και από τις κυβερνήσεις ακόμα τουλάχιστον 17 χωρών ως γενοκτονία του ουκρανικού λαού. Ο ιδρυτής της Σύμβασης του ΟΗΕ για τη γενοκτονία Προφ. Ραφαέλ Λέμκιν δήλωνε ξεκάθαρα ότι το Γολοντομόρ στην Ουκρανία συνιστά γενοκτονία η οποία «κατέστρεφε όχι μόνο τους ανθρώπους αλλά και τον πολιτισμό και το έθνος». Ο πρόεδρος της Ουκρανίας παραβίασε άμεσα το Νόμο για το «Γολοντομόρ 1932-33 στην Ουκρανία» (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=376-16). Στις 13 Ιανουαρίου 2010 το Εφετείο του Κιέβου καταδίκασε την ηγεσία του μπολσεβίκικου ολοκληρωτικού καθεστώτος σαν υπεύθυνη για τη Γενοκτονία στην Ουκρανία το 1932-1933.
4. Να σταματήσει όλες τις ενέργειες πώλησης και συγχώνευσης των στρατηγικής σημασίας τομέων της ουκρανικής οικονομίας με τη Ρωσία ή οποιαδήποτε άλλη χώρα που στην πράξη σημαίνουν απώλεια της ανεξαρτησίας και νέα αποικιοκρατία. Είναι απαραίτητος ο εκσυγχρονισμός του συστήματος μεταφοράς αεριού και των άλλων στρατηγικής σημασίας βιομηχανιών σε συνεργασία με νόμιμα επιλεγμένους συνεργάτες, με αμοιβαία επικερδείς συμφωνίες, σύμφωνα με τους διεθνείς νόμους χωρίς να διακυβεύεται η ανεξαρτησία της Ουκρανίας.
5. Να σταματήσει η αντιδημοκρατική επίθεση κατά της ελευθερίας του λόγου στην Ουκρανία, η οποία τα τελευταία χρόνια αποτελούσε παράδειγμα ανάμεσα στις πρώην σοβιετικές χώρες. Ο πρόεδρος της Ουκρανίας με εντολή του κατάργησε την Εθνική Επιτροπή για την ενίσχυση της ελευθερίας του λόγου και την ανάπτυξη του πληροφοριακού χώρου. Με αμφισβητούμενο τρόπο άλλαξε την ηγεσία της Εθνικής Εταιρίας Τηλεπικοινωνιών της Ουκρανίας, συγκεντρώνοντας όλα τα ινία διαχείρισης του κρατικού πληροφοριακού χώρου στα χέρια του Υπουργικού Συμβουλίου.
6. Να εξασφαλιστεί εφαρμογή του Άρθρου 10 του Συντάγματος της Ουκρανίας σχετικά με την κρατική γλώσσα σύμφωνα με το οποίο «Το κράτος εξασφαλίζει πολύπλευρη ανάπτυξη και χρήση της ουκρανικής γλώσσας σε όλους τους τομείς της κοινωνικής ζωής σε όλο το έδαφος της Ουκρανίας». Να μην επιτραπεί η επιβολή της ρωσικής γλώσσας σαν περιφερειακής. Στην κατάσταση που διαμορφώθηκε στην Ουκρανία με τους αιώνιους διωγμούς και την άρνηση της γλώσσας, των εθίμων και του πολιτισμού του ουκρανικού έθνους, τυχόν απομάκρυνση από τη συντηρητική στοχευμένη ουκρανοποίηση της κοινωνίας θα φέρει την απόλυτη εκτόπιση της ουκρανικής γλώσσας και ως αποτέλεσμα την απόλυτη παρακμή της.

by ukrgrdumka

Заява Європейського Конгресу Українців та інших українських громадських організацій в Європі

Для передачі Президенту, Верховній Раді, Кабінету міністрів України, а також Парламентам європейських країн

23 травня 2010 р.

м. Афіни (Греція)

Світове співтовариство ризикує втратити зі своїх лав країну, яка обрала шлях демократичного розвитку після падіння тоталітарного режиму в СРСР. В Україні, якій за роки своєї незалежності вдалося досягти справжніх демократичних перетворень, через неправомірні антиконституційні дії чинного уряду та новообраного президента, спостерігається згортання демократичних інституцій, притаманних європейській спільноті, і перехід до авторитарного режиму управління країною.

Кілька місяців правління нового керівництва України показали, що зворотній шлях від свободи до несвободи набагато коротший, ніж довга складна дорога до свободи, якою йшла Україна протягом усіх останніх років.

У зв’язку з цим представники української нації на європейських теренах висловлюють занепокоєння й рішучий протест.

Українська спільнота Європи висловлює незгоду на те, що п. Віктор Янукович, який складав клятву, тримаючи руку на українській реліквії, Пересопницькому Євангелії, виказує перед цілим світом, і перш за все перед своїми громадянами, політичну слабкість, неспроможність, пряму залежність від іноземних впливів, торгує національною безпекою України і веде її до громадянського конфлікту.

Закликаємо Президента та уряд України на чолі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим відмовитися від дій, які можуть стати незворотними та непоправними для майбутнього української нації. Звертаємося до світового співтовариства засудити протизаконні, антидемократичні дії керівництва України і не допустити зазіхання з боку інших країн на територіальну цілісність України та втрати нею незалежності.

Ми, представники української спільноти Європи, зібравшись на всеєвропейську акцію протесту, вимагаємо:

1. Негайно припинити порушення Конституції та законів України президентом, прем’єр-міністром та головою Верховної Ради України.
2. Денонсувати прийняту нелегітимними методами Угоду про пролонгацію базування Російського Чорноморського флоту на території Кримського півострова на 25 років. Угода про продовження перебування збройних сил чужої держави на території України суперечить Основному Закону країни, у статті 17 якої говориться: «На території України не допускається розташування іноземних військових баз». Стаття 17 Конституції України також передбачає: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу».
3. Спростувати невиважену протизаконну заяву президента України в Страсбурзі щодо Голодомору 1932-33 рр., який був беззаперечним ґеноцидом українського народу, що на основі наукових досліджень визнано Верховною Радою України та парламентами ще майже двох десятків країн світу. Основоположник Конвенції ООН про ґеноцид др. Рафаель Лемкін виразно заявляв, що Голодомор в Україні був ґеноцидом, який «нищив не тільки людей, але і культуру та націю». Президент Віктор Янукович прямо порушив норми Закону "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=376-16). Крім того, 13 січня 2010 Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в Ґеноциді в Україні в 1932-33 роках.
4. Припинити всі дії щодо продажу та поглинання українських стратегічних об’єктів Росією чи будь-якою іншою країною, що на практиці означає повну втрату незалежності і нову колонізацію країни. Вдатися до модернізації газотранспортної системи та інших стратегічних галузей промисловості у співпраці з легітимно обраними партнерами на паритетних умовах з дотриманням міжнародних норм та збереженням незалежності України.
5. Припинити антидемократичне згортання свободи слова в Україні, яка протягом останніх років була показовою країною на пострадянському просторі у цьому питанні. Президент України своїм Указом ліквідував Національну комісію по утвердженню свободи слова та розвитку інформаційної сфери, у сумнівний спосіб змінив керівництво Національної Телекомпанії України, максимально концентруючи важелі управління державним інформаційним ресурсом в руках Кабінету Міністрів.
6. Забезпечити виконання Статті 10 Конституції України щодо державної мови, згідно з якою «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Не допустити введення російської мови як регіональної. В ситуації, що склалася в Україні за обставин столітнього гоніння та заперечення мови, традицій та культури української нації, відхід від консервативної цілеспрямованої українізації суспільства призведе до повного витіснення української мови з широкого вжитку і, як наслідок, її повний занепад.

by ukrgrdumka

Υποστηρίζουμε το Σύνταγμα!

Δελτίο τύπου

23 Μαΐου 2010 στις 14.00 οι εκπρόσωποι της ουκρανικής κοινότητας της Ελλάδας με την υποστήριξη του Ευρωπαϊκού Κογκρέσου των Ουκρανών θα πραγματοποιήσουν μπροστά στην Πρεσβεία της Ουκρανίας στην Ελλάδα (Στ. Δέλτα 2, Φιλοθέη) συγκέντρωση διαμαρτυρίας σχετικά με τις παραβιάσεις από τον πρόεδρο και την κυβέρνηση της Ουκρανίας των νόμων και του Συντάγματος της χώρας που εγκυμονεί κίνδυνο απομάκρυνσης της Ουκρανίας από την περαιτέρω δημοκρατική ανάπτυξη. Αντίστοιχες συγκεντρώσεις θα πραγματοποιηθούν σε πολλές ευρωπαϊκές πρωτεύουσες (Βαρσοβία, Βερολίνο, Ρώμη, Μαδρίτη, Λισσαβώνα, Τάλλιν, Βίλνιους, Ζάγκρεμπ, Βουδαπέστη κλπ).

Τους τελευταίους δύο μήνες η ουκρανική ηγεσία έπραξε σειρά κινήσεων οι οποίες προκαλούν δυσαρέσκεια του λαού και σπρώχνουν τη χώρα σε εμφύλια διαμάχη. Σε σύντομο χρονικό διάστημα η νέα ηγεσία:

-          Σε αντίθεση με το Σύνταγμα της Ουκρανίας και τη θέληση της πλειοψηφίας του λαού παρέτεινε τη συμφωνία της παραμονής της ξένης στρατιωτικής βάσης (Στόλος της Μαύρης θάλασσας της Ρώσικης ομοσπονδίας) στα εδάφη της Ουκρανίας.

-          Ξεκίνησε επίθεση στην ελευθερία του λόγου μέσω των αλλαγών της νομοθεσίας και πίεσης προς τους δημοσιογράφους και ιδιοκτήτες ή διευθυντές των ΜΜΕ.

-          Διόρισε σε βασικές θέσεις στη διοίκηση του κράτους αντιουκρανούς (πολλοί δεν καταφέρνουν καν να μιλήσουν την επίσημη εθνική γλώσσα).

-          Αρνήθηκε το Γολοντομόρ (Τεχνητό Λιμό 1932-33 στην Ουκρανία) ως γενοκτονία του ουκρανικού λαού, παραβιάζοντας το νόμο της Ουκρανίας που προβλέπει νομικές συνέπιες για την άρνησή του.

-          Προχώρησε σε αντιμεταρρυθμίσεις στο χώρο της παιδείας οι οποίες ακυρώνουν αποτελέσματα των μεταρρυθμίσεων των τελευταίων χρόνων (πολλές με την υποστήριξη της ΕΕ). Γίνονται προσπάθειες να ξαναγραφτούν τα βιβλία της ιστορίας της Ουκρανίας και να παραμεριστεί η ουκρανική γλώσσα.

Οι Ουκρανοί της Ευρώπης δηλώνουν την αντίθεσή τους στην κατάργηση της δημοκρατίας και το κατρακύλισμα προς τυραννικό καθεστώς. Ενώνουν τις φωνές τους σε πανευρωπαϊκή διαδήλωση στις 23 Μαΐου 2010 ώρα 14.00.

by ukrgrdumka

За Конституцію!

ПРЕС-РЕЛІЗ

23 травня о 14:00 перед посольством України в Греції (Στεφάνου Δέλτα 2, Φιλοθέη) громада українців Греції за підтримки Європейського Конгресу Українців проведе віче за дотримання Конституції України. Одночасно віче відбудеться у багатьох європейських столицях (Варшава, Берлін, Рим, Мадрид, Лісабон, Таллінн, Вільнюс, Загреб, Будапешт) і має на меті донести до найвищих органів української влади невдоволення закордонних українців її діями, зокрема недотриманням Конституції і відступленням від принципів демократичного поступу суспільства.

За останні 2 місяці українська влада здійснила низку кроків, які викликають обурення і підштовхують державу до громадянського конфлікту. За цей короткий відрізок часу нова влада:

-          всупереч Конституції України і волі більшості населення продовжила угоду про перебування іноземного флоту (Чорноморський флот Російської Федерації) на території України;

-          розпочала активний наступ на свободу слова за допомогою змін до законодавства і тиску на журналістів і керівників/власників засобів масової інформації;

-          призначила на ключові посади управління державою відвертих українофобів (багато хто не здатні навіть спілкуватися державною мовою);

-          заперечила Голодомор як ґеноцид українського народу, таким чином порушивши українське законодавство і знівелювавши висновки багаторічних досліджень в Україні і за кордоном;

-          розпочала анти-реформи у сфері освіти, покликані знівелювати позитивні результати реформ, проведених за останні 5 років (зокрема і за підтримки ЄС). Робляться спроби перегляду історії України і утисків державної мови.

Українці Європи виступають проти згортання демократії в Україні, скочування до авторитарного режиму і демонтажу державності, і висловлюють свій протест разом, вийшовши на віче у європейських столицях 23 травня 2010 року.

Контакт: +30 210 5061406

by ukrgrdumka

Οι Ουκρανοί της Ελλάδας: Καινούρια κατοχή της Ουκρανίας δεν πρέπει να επιτρέψουμε

Στις 27 Απριλίου 2010 στις 10.00, ακριβώς την ώρα που στην ουκρανική βουλή στο Κίεβο έβαζαν για επικύρωση την πρόσφατα υπογεγραμμένη συμφωνία μεταξύ Ουκρανίας και Ρωσίας, για την παράταση παραμονής του ρώσικου στόλου της Μαύρης Θάλασσας στα ανεξάρτητα εδάφη της Ουκρανίας ακόμα για 25 χρόνια τουλάχιστον, οι εκπρόσωποι της ουκρανικής κοινότητας της Ελλάδας κατέθεσαν, στην πρεσβεία της Ουκρανίας στην Αθήνα, ψήφισμα διαμαρτυρίας για τις πράξεις του Ουκρανού προέδρου και της ουκρανικής κυβέρνησης.

Προς

Πρόεδρο της Ουκρανίας

Πρωθυπουργό της Ουκρανίας

Πρόεδρο της Βουλής της Ουκρανίας

Πρόεδρο του Συνταγματικού δικαστηρίου της Ουκρανίας

Εκ μέρους των Ουκρανών πολιτών, που ζουν και εργάζονται στην Ελλάδα και ανησυχούν για τις πρόσφατες εξελίξεις στην Ουκρανία, ο Σύλλογος «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη» καταδικάζει τις αντισυνταγματικές ενέργειες του Προέδρου της Ουκρανίας κ. Βίκτωρ Γιαννουκόβιτς και της κυβέρνησης της Ουκρανίας, όπως η υπογραφή της παράτασης παραμονής του ρώσικου στόλου της Μαύρης Θάλασσας στα ανεξάρτητα εδάφη της Ουκρανίας ακόμα για 25 χρόνια με δικαίωμα παράτασης για άλλα πέντε χρόνια.

Συμφωνία για την παράταση της παραμονής των ξένων δυνάμεων στα εδάφη της Ουκρανίας έρχεται σε αντίθεση με το άρθρο 17 του Συντάγματος της χώρας, στο οποίο αναφέρεται ότι:

Στα εδάφη της Ουκρανίας απαγορεύεται η παραμονή των ξένων στρατιωτικών βάσεων.

Το άρθρο 17 του Συντάγματος της Ουκρανίας προβλέπει επίσης ότι:

Η προστασία της κυριαρχίας και εδαφικής ακεραιότητας της Ουκρανίας, εξασφάλιση της οικονομικής και της πληροφοριακής της ασφάλειας είναι οι πιο σημαντικές λειτουργίες του κράτους, υπόθεση όλου του ουκρανικού λαού.

Η ουκρανική κοινότητα της Ελλάδας εκφράζει την αγανάκτησή της αλλά και μεγάλη λύπη που ο Βίκτωρ Γιαννούκοβιτς, ο οποίος ορκίστηκε Πρόεδρος με το χέρι πάνω στο ουκρανικό ιερό – το Περεσόπνιτσκε Ευαγγέλιο, παρουσιάζει σε όλο τον κόσμο και πρώτα απ’ όλα στο λαό του την πολιτική του αδυναμία, ανεπάρκεια, άμεση εξάρτηση από τις ξένες επιρροές, εμπορεύεται την εθνική ασφάλεια της Ουκρανίας και την σπρώχνει σε εμφύλια σύρραξη.

Η ουκρανική κοινότητα της Ελλάδας καλεί τη Βερχόβνα Ραντα (Βουλή) της Ουκρανίας να μην επικυρώσει τη συμφωνία για την παράταση παραμονής του ρώσικου στόλου της Μαύρης Θάλασσας στα εδάφη της Ουκρανίας, η οποία υπονομεύει την κυριαρχία και την εδαφική ακεραιότητα της Ουκρανίας. Επίσης, καλεί τον Πρόεδρο και την κυβέρνηση της Ουκρανίας με επικεφαλής τον πρωθυπουργό Μικόλα Αζάροβ να εγκαταλείψουν τις ενέργειες οι οποίες μπορούν να καταστούν αμετάκλητες και ανεπανόρθωτες για τις μελλοντικές γενιές του ουκρανικού λαού.

by ukrgrdumka

Українці Греції - Нової окупації України не можна допустити

by ukrgrdumka