«Promin Ukraina» is a public association founded in 2016

Association’s major activities are focused on: human rights protection in Ukraine; protection of citizens from government actions which violate rights and freedoms guaranteed by the Continue reading

Міжнародний соціальний проект «Діти просять миру»

afisha

За підтримки Міністерства молоді та спорту України, Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій, депутата Верховної Ради України Дмитра Лубінця та з ініціативи засновника громадської спілки «Промінь Continue reading

Ταξίδι στο Άγιο Όρος

afisa-fb

«Ταξίδι στο Άγιο Όρος» – πολιτιστική και εκπαιδευτική εκδήλωση αφιερωμένη στις ιστορικές, πνευματικές και πολιτιστικές σχέσεις της Ουκρανίας και του Άθω, η οποία θα πραγματοποιηθεί Continue reading

Вітання з 25-річчям Незалежності України

З Днем Незалежності

Любі співвітчизники, друзі, колеги, однодумці! Товариство “Українсько-Грецька Думка” щиро вітає з 25-річчям Незалежності України. Незалежність – символ нашої нації. Нехай кожний день Вашого життя буде Continue reading

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул.  Солом’янська, 2-а

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 січня 2010 року

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва Скавронік В.М., при секретареві Бондаренко М.С., за участю   прокурора  відділу прокуратури міста Києва Доценко О.М.  здійснив попередній  розгляд кримінальної справи № 1-33/2010, порушеної Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України,  відносно

Сталіна (Джугашвілі) Йосипа Віссаріоновича, 21 грудня 1879 року народження, уродженця м. Горі, грузина, з 1903 року члена партії більшовиків, з квітня 1922 року – Секретаря ЦК ВКП(б);

Молотова (Скрябіна) В’ячеслава Михайловича, 9 березня /25 лютого/ 1890 року народження, уродженця м. Нолінська В’ятської губернії (тепер м. Совєтськ Кіровської області Росії), росіянина, з 1906 року члена партії більшовиків, у період з грудня 1930 року до травня 1941 року – Голови Ради народних комісарів СРСР і Ради праці і оборони; Continue reading

Dr. Raphael Lemkin – “Father Of The Genocide Convention”

Professor Lubomyr Luciuk

Only seven people came to bury him. He rests beneath a simple stone in New York’s Mount Hebron cemetery, the sole clue to his historical importance an inscription incised below his name – “Father Of The Genocide Convention.”

As a graduate student I was obliged to read his book, Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation, Analysis of Government, Proposals for Redress, frankly more door-stopper than page-turner. Nowadays, with advocates for “humanitarian intervention” shilling the notion of a “duty to intervene” whenever and wherever necessary to “stop genocide,” Dr. Raphael Lemkin’s name and words are better known. After all he fathered the term “genocide” by combining the root words – geno (Greek for family or race) and – cidium (Latin for killing) then doggedly lobbied the UN’s member states until they adopted a Convention on Genocide, 9 December 1948, his crowning achievement.

Because of the horrors committed by Nazi Germany in the Second World War what is often forgotten,

Continue reading

Dr. Raphael Lemkin – “Πατέρας της Σύμβασης για τη Γενοκτονία”

Του Lubomyr Luciuk

 Μόνο εφτά άνθρωποι ήρθαν στην ταφή του. Αναπαύεται κάτω από μια απέριττη πλάκα στο κοιμητήριο Mount Hebron της Νέας Υόρκης, με μόνη ένδειξη της σημαντικής συμβολής του στην ιστορία μια επιγραφή χαραγμένη κάτω από το όνομά του – “Father Of The Genocide Convention” (“Πατέρας της Σύμβασης για τη Γενοκτονία”).

Ως μεταπτυχιακός φοιτητής ήμουν υποχρεωμένος να διαβάσω το βιβλίο του, Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation, Analysis of Government, Proposals for Redress (Κανόνας του Άξονα στην Κατεχόμενη Ευρώπη: Νόμοι της Κατοχής, Ανάλυση της Κυβέρνησης, Προτάσεις  για Επανόρθωση), ειλικρινά μάλλον βαρύ παρά ενδιαφέρον. Σήμερα, που οι συνήγοροι της “ανθρωπιστικής παρέμβασης” διακηρύττουν την ιδέα του “καθήκοντος να παρεμβαίνουμε” οποτεδήποτε και οπουδήποτε κρίνεται αναγκαίο για να “σταματούμε τη γενοκτονία”, το όνομα και τα λόγια του Dr. Raphael Lemkin είναι περισσότερο γνωστά. Άλλωστε, αυτός επινόησε τον όρο “genocide” (γενοκτονία) συνδυάζοντας τις ρίζες –genο (ελληνική λέξη που σημαίνει  οικογένεια ή φυλή) και –cidium (λατινική λέξη που σημαίνει σκοτώνω) και ακολούθως άσκησε επίμονες πιέσεις στα κράτη μέλη των Ηνωμένων Εθνών μέχρις ότου υιοθέτησαν τη Σύμβαση για τη Γενοκτονία, στις 9 Δεκεμβρίου  1948, που αποτελεί το επιστέγασμα του έργου του.

Λόγω των φρικαλεοτήτων που διαπράχθηκαν από τη ναζιστική Γερμανία στο Δεύτερο Παγκόσμιο Πόλεμο,

Continue reading

The Court Returned the Leadership of Bolshevist Totalitarian Regime Guilty for Genocide in Ukraine in 1932-1933.

On January 13, 2010 Kyiv Court of Appeal tried a criminal case and made a ruling on the grounds laid out in part I, of article 442 (genocide) of the Criminal Code of Ukraine. The case was investigated by the Security Service of Ukraine upon the fact of mass extermination by famine of millions of Ukrainian peasants on the territory of the Ukrainian SSR in 1932-1933 organised by the leadership of bolshevist totalitarian regime.

The court acknowledged the fact of Genocide, unveiled the mechanisms used for mass murder of peasants, and named the perpetrators of the crime – Joseph Stalin, Vyacheslav Molotov, Lazar Kaganovych, Pavel Postyshev, Stanislav Kosior, Vlas Chubar and Mendel Hataevych. They, chasing the goal to suppress national liberation movement in Ukraine and avoid the creation and formation of the independent state of Ukraine, in the period of 1932-1933 artificially created living conditions aimed at partial physical extermination of the Ukrainian population, i.e. deliberately organised this crime as to the part of the Ukrainian national group.

The cumulative losses of Ukraine due to the Holodomor come up to 10 million 63 thousand people (3,941 thousand – dead, and 6,122 thousand – unborn).

Continue reading

Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину.

Відтепер єдиним аргументом у цій дискусії можуть бути лише факти, а не політичні чи історичні стереотипи та міфи – Президент України

 13 січня 2010 року апеляційний суд м. Києва розглянув та прийняв рішення у кримінальній справі, яка розслідувалась Службою безпеки України щодо знищення голодом у 1932-33 роках на території УСРР мільйонів українських селян.

Суд визнав сам факт геноциду, розкрив механізми, що були використані для масового вбивства селян. Організаторами злочину визнано Сталіна Й.В., Молотова В.М., Кагановича Л.М., Постишева П.П., Косіора С.В., Чубаря В.Я. і Хатаєвича М.М.

Судовою науково-демографічною експертизою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Національної академії наук України встановлено, що геноцидом в Україні знищено 3 млн. 941 тис. осіб., а з урахування кумулятивних втрат внаслідок Голодомору Україна втратила назагал 10 млн. 63 тис. осіб (3941 тис. смертей і 6122 тис. ненароджених).

«Прийняття цього рішення є свідченням того, що Україна йде шляхом цивілізованих країн, які ставлять поза законом будь-який злочин проти людства та людини. Це ознака того, що в Україні утверджуються

Continue reading