Προκλήσεις κατά τη διάρκεια εκδήλωσης μνήμης για τα θύματα του Γολοντομόρ στην Ελλάδα: διπλωμάτης τραυματίστηκε
23 Νοεμβρίου, κατά τη διάρκεια εκδήλωσης στη Μάνδρα για την απότιση φόρου τιμής στα θύματα του Γολοντομόρ, σημειώθηκαν προκλητικές ενέργειες από ομάδα ακτιβιστών, οι οποίοι χρησιμοποίησαν σημαίες και σύμβολα του Κομμουνιστικού Κόμματος Ελλάδας (ΚΚΕ). Ως αποτέλεσμα του περιστατικού τραυματίστηκε διπλωμάτης της Πρεσβείας της Ουκρανίας, ενώ προκλήθηκε σοβαρή ανησυχία μεταξύ των συμμετεχόντων, συμπεριλαμβανομένων παιδιών. Η Πρεσβεία της Ουκρανίας στην Ελλάδα προετοιμάζει επίσημη δήλωση για το συμβάν.
Η εκδήλωση, η οποία διοργανώθηκε από το Ελληνοουκρανικό Επιμελητήριο σε συνεργασία με τον Δήμο Μάνδρας-Ειδυλλίας και με την υποστήριξη της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα, στόχευε να τιμήσει τη μνήμη ενός από τα μεγαλύτερα εγκλήματα κατά της ανθρωπότητας του 20ού αιώνα. Το Γολοντομόρ, ως ένα ατιμώρητο και μη αναγνωρισμένο έγκλημα, συνεχίζει να αφαιρεί ζωές Ουκρανών ακόμη και σήμερα, σχεδόν έναν αιώνα μετά τον Τεχνητό Λιμό που προκλήθηκε από τη σοβιετική εξουσία στις πιο εύφορες γαίες της Ευρώπης.
«Η ατμόσφαιρα φόβου και χάους επικράτησε εκεί όπου έπρεπε να ακούγεται προσευχή», σχολίασε Ουκρανός ιερέας για το συμβάν.
Σύμφωνα με μαρτυρίες, οι επιτιθέμενοι με τα κομμουνιστικά σύμβολα εμπόδισαν την πρόσβαση στο μνημείο του Σέβτσενκο, φώναζαν προσβολές και απειλές και προέβησαν σε επιθετικές ενέργειες.
Ελπίζουμε ότι η αστυνομία θα διερευνήσει με ακρίβεια αυτό το δυσάρεστο περιστατικό και οι υπεύθυνοι θα λογοδοτήσουν. Η Ελλάδα είναι μια δημοκρατική χώρα που υπερασπίζεται τα δικαιώματα και τις ελευθερίες όλων των ανθρώπων, συμπεριλαμβανομένων των πιο ευάλωτων κατηγοριών του πληθυσμού.
Η Ελλάδα έχει γίνει καταφύγιο για δεκάδες χιλιάδες Ουκρανούς που διέφυγαν από τη ρωσική εισβολή στο έδαφος της κυρίαρχης Ουκρανίας. Ταυτόχρονα, παραμένει προφανής η αρνητική επιρροή της ρωσικής προπαγάνδας, η οποία διαδίδεται εντατικά στην ελληνική κοινωνία, δημιουργώντας απειλή για την κοινωνική ειρήνη και ασφάλεια, ιδιαίτερα κατά τη διάρκεια εκδηλώσεων με την παρουσία παιδιών.
Σε ό,τι αφορά την αναγνώριση του Γολοντομόρ ως γενοκτονίας του ουκρανικού λαού, η Ελλάδα, δυστυχώς, εξακολουθεί να παραμένει μια χώρα που, παρά τις έντονες προσπάθειες της ουκρανικής κοινότητας και των ηγετών της ουκρανικής διασποράς διεθνώς, δεν εξετάζει αυτή την πιθανότητα. Αυτό οφείλεται στην ισχυρή ρωσική προπαγάνδα, που έχει επηρεάσει επί δεκαετίες όχι μόνο την αριστερή πτέρυγα του εκλογικού σώματος, αλλά και ευρύτερα την ελληνική κοινωνία.
https://youtube.com/shorts/bz2egA1ie5w?feature=share
Провокації та насильство під час заходу вшанування жертв Голодомору в Греції: загроза миру та демократії
23 листопада, під час заходу у місті Мандри, присвяченого вшануванню пам’яті жертв Голодомору, відбулися провокативні дії групи активістів із використанням прапорів та символіки Комуністичної партії Греції (ККЕ). Унаслідок інциденту постраждав дипломат Посольства України, а серед учасників заходу, зокрема дітей, виникли серйозні занепокоєння. Посольство України в Греції готує офіційну комунікацію щодо події.
Захід, організований Українсько-Грецькою Палатою у співпраці з Муніципалітетом Мандри-Ідилії та за підтримки Посольства України в Греції, мав на меті увічнення пам’яті про один із найстрашніших злочинів ХХ століття проти людяності. Голодомор, як невизнаний та непокараний злочин, продовжує забирати життя українців навіть сьогодні, майже через століття після Штучного Голоду, спровокованого радянською владою на найродючіших землях Європи.
«Атмосфера страху та хаосу запанувала там, де мала звучати молитва», — зазначив український священик, коментуючи подію.
За свідченнями очевидців, нападники з комуністичною символікою перекрили доступ до пам’ятника Шевченка, вигукували образи, погрози та вдавалися до агресивних дій.
Ми сподіваємося, що поліція ретельно розслідує цей неприємний інцидент, а винні будуть притягнуті до відповідальності. Адже Греція є демократичною країною, яка захищає права та свободи всіх людей, включно з найбільш вразливими категоріями населення.
Греція стала притулком для десятків тисяч українців, які рятувалися від повномасштабного вторгнення Росії на територію суверенної України. Водночас, очевидним залишається негативний вплив російської пропаганди, яка інтенсивно поширюється у грецькому суспільстві, створюючи загрозу громадянському миру і безпеці, особливо під час заходів, де присутні діти.
 |
 |
 |
 |
| Діти української школи "Берегиня" та катехитичної школи при церковній громаді УГКЦ в Афінах Св. Миколая. |
Україна 1932 - 1933. Геноцид голодом
Голодомору передувало понад п'ять тисяч антисталінських повстань селянства - історик
Геноциду українців передувало 5000 повстань, заявляють історики, спростовуючи міф про відсутність спротиву українських селян більшовицькому режиму. Голодомор став відповіддю на антибільшовицькі повстання - історик Про це повідомили УНІАН у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху. Історик Володимир В’ятрович пояснює: «Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але навіть в ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життя». За даними істориків, українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод. Читайте також Експерти вважають, що Голодомор 1932-33 років має психологічні наслідки для сучасної України «Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей, нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні», – зазначив В’ятрович. Як нагадали в Українському інституті національної пам’яті, центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації стало українське село. У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких взяли участь, за оцінками дослідників, біля 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (головне політичне упраіління) зафіксували в УССР понад 900 виступів, що становило 56 % усіх антивладних виступів в СССР. Тоді ж з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель. «Голодуючі селяни нападали на зерносховища, де зберігалось відібране у них зерно, саботували роботу колгоспів, а з посиленням свавілля та викликаного ним голоду, взялися за зброю: у 1932 році зафіксовано понад 1000 актів збройного спротиву режиму», - зазначили у прес-центрі і додали: «Цей стихійний спротив і став основою звинувачень у підготовці на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом». *** Щорічно у четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодомору. Цього року Український інститут національної пам’яті підтримав традицію, започатковану Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Відповідно заходи з нагоди 81-х роковин Голодомору будуть присвячені зокрема пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду. Національні пам’яті заходи пройдуть під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!». Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/1008525-golodomoru-pereduvalo-ponad-pyat-tisyach-antistalinskih-povstan-selyanstva-istorik.html
Міжнародна акція до 85-х роковин Голодомору «Запалімо свічку пам’яті!» у Греції
14 листопада 2018 року в Афінах, у рамках Міжнародної 85-денної акції вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні «Запалімо свічку пам’яті!», відбулися меморіальні заходи за організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” (складова організація Світового Конґресу Українців) у співпраці з Греко-Українською Палатою, під егідою Посольства України. Захід проходив в одному із центральних конференц-залів грецької столиці в Будинку Книги і в ньому взяли участь представники Міністерства закордонних справ Греції, посли іноземних держав, представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування, ділових, мистецьких кіл Греції, широкої громадськості та чисельної української громади.
Розпочався захід кількахвилинним уривком із документального фільму "The Soviet Story" з грецькими субтитрами, який з першої буквально хвилини зосередив увагу аудиторії на темі Голодомору.
У своєму зверненні до присутніх голова Асоціації “Українсько-Грецька Думка” п. Галина Маслюк, розпочинаючи захід, сказала, що трагедія Голодомору є настільки варварською, що її важко осягнути і тим більше сприйняти людському мозку. Як важко зрозуміти тих, хто до сьогоднішнього дня намагається її виправдати. Десятиліттями приховувана від людства правда, нарешті, відкривається світу, у великій мірі завдяки зусиллям української діаспори. Наш святий обов'язок, закликала п. Маслюк, визнати жорстоку, несправедливу смерть мільйонів невинних жертв цього нелюдського злочину, дати можливість їхнім душам спочити в мирі для того, щоб ця трагедія ніколи не повторилася.
З коротким привітальним словом звернулася до присутніх Тимчасово Повірений у справах України в Грецькій Республіці п. Наталя Косенко, яка представила щойно прибулого до Греції Посла України п. Сергія Шутенка, який, в свою чергу, розповів про причини і наслідки цієї жахливої трагедії, і як кожний свідомий українець, наголосив на важливості її визнання геноцидом українського народу.
Українська поетеса в Греції, Валентина Бачал, продекламувала свою поезію “Голодомор”, а Генеральний секретар Греко-Української Палати, Герасімос-Ніколаос Бугас, виступив з промовою, та в присутності поважної аудиторії пообіцяв, що Греко-Українська Палата зобов'язується докласти всіх зусиль для того, щоб Греція визнала Голодомор геноцидом українського народу.
Молоде покоління українців у Греції, у вишиванках, утворили символічний ланцюг пам'яті, передаючи незгасимий вогонь із рук в руки, і всі разом з головою Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, п. Галиною Маслюк, послом України Сергієм Шутенко, представниками українських та грецько-українських громадських організацій в Греції запалили в знак солідарності зі світовим українством Свічку Пам'яті. Присутній у залі церковний хор парафії Св. Миколая виконав духовний гімн України - “Боже великий, єдиний”.
У другій частині заходу присутні змогли подивитися історико-драматичний фільм «Гіркі жнива» виробництва Канади, англійською мовою з грецькими субтитрами.
Усі учасники мали можливість оглянути фотовиставку, виставку плакатів до теми Голодомору, вони отримали буклети, видані з нагоди 85-річчя Голодомору грецькою мовою про трагічні події 1932-1933 років в Україні, а також колоски зі свічечками в знак скорботи, які можна буде запалити під час панахид, які відбудуться 18 і 24 листопада в православному і греко-католицькому храмах Афін.
Довідка: Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті», ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., в День пам’яті жертв Голодомору в Києві. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.
https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=0TM2Z1710J0
Вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу
Запрошуємо всіх людей доброї волі приєднатися до вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу
Міжнародну акцію «Запалімо свічку пам’яті», яка була ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., у рамках українського національного відзначення 85-их роковин Голодомору в Києві.
Мета акції - об'єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід, який продовжуватиметься щодня в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві 24 листопада 2018 року, в День пам’яті жертв Голодомору.
14 листопада 2018 року українська громада Греції приєднується до світового українства і в свою чергу запалює Свічку пам’яті в Атенах.
Місце проведення: Будинок книги, вул. Песмазоглу 5 & Стадіу, Атени (Станція метро “Панепістіміу”).
Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті!» розпочнеться 14 листопада 2018 рівно о 18.00
В рамках акції передбачено брифінг та показ художнього фільму «Гіркі жнива» з грецькими субтитрами.
Україна Пам’ятає- Світ Визнає!
Εκδήλωση Μνήμης για την 85η επέτειο του Γολοντομόρ του 1932-1933 - της Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού
ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ. Μία λέξη ταυτόσημη με το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. Μία λέξη συνώνυμη με το οργανωμένο και πειθαρχημένο έγκλημα, που έκοψε και κατέστρεψε ρίζες και κλώνους ζωής. Η συνειδητοποιημένη τρομοκρατική πράξη της μαζικής φυσικής εξόντωσης του Ουκρανικού Λαού από το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν.
Ένας Λαός, φιλήσυχος, φιλοπρόοδος και με πολύ Θεό μέσα του, έρχεται ξαφνικά αντιμέτωπος με ένα ολοκληρωτικό καθεστώς, που δεν του επιτρέπει να ξεχωρίζει και να διακρίνεται, αντλώντας τις δυνάμεις του ως Έθνος από τις δικές του πνευματικές και ηθικές αξίες. Για χάρη τάχα μου του «νέου μοντέλου», που ήθελε όλα τα μέσα παραγωγής να αποτελούν ιδιοκτησία ενός συλλογικού οργάνου, ο Ουκρανικός Λαός έπρεπε να αλλάξει τρόπο σκέψης και να υποταχθεί. Να ξεριζώσει από την ιστορική του μνήμη ένα σύστημα αξιών, που λειτουργεί και ως εθνική συνείδηση. Και αν αυτό δεν μπορεί να γίνει από τη μια ημέρα στην άλλη, τότε οι κομματικοί του εκτελεστές έχουν το δικαίωμα της φυσικής του εξόντωσης, εφαρμόζοντας τεχνητό λιμό.
Και όταν επιβάλλεται η τεχνητή πείνα το 1932 – 1933, τη διετία της βίαιης κολεκτιβοποίησης της αγροτικής οικονομίας, «επειδή δεν συμμορφώθηκαν προς τας υποδείξεις», ο θάνατος δεν προσμετρείται ως ανθρώπινη αξία. Μέσα σε 500 περίπου ημέρες, εκατομμύρια αθώων και ανυπεράσπιστων Ουκρανών οδηγούνται στον πιο αποτρόπαιο θάνατο. Εκείνον της πείνας και της ψυχολογικής εξαθλίωσης.
Είναι χρέος όλων να μην λησμονήσουμε το αποτρόπαιο αυτό έγκλημα της Λιμοκτονίας και να μην βυθίσουμε στο χάος της λησμονιάς την οφειλόμενη τιμή προς τα αθώα θύματα.
Ελάτε να ανάψουμε το κερί της μνήμης.
https://www.facebook.com/events/1913472032094346/
Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά
Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30
https://www.youtube.com/watch?v=SZYaeYoP7J8