Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά

Βίκτορ Γιουστσένκο - Νίκος Λυγερός. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30   https://www.youtube.com/watch?v=SZYaeYoP7J8

Ν. Λυγερός- ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ/Нікос Лігерос - День Пам'яті до 85-ої річниці Голодомору

  Ν. Λυγερός- ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30     https://www.youtube.com/watch?v=8-L6MKSqynM

Χαιρετισμός π. Προέδρου Ουκρανίας Βίκτωρ Γιούστσενκο στην επέτειο μνήμης για το Holodomor. Αθήνα, 23/11/2017

Виступ екс-Президента України Віктора Ющенко на конференції, присвяченій 85-ій річниці Голодомору в Афінах.   https://www.youtube.com/watch?v=gjgf5hz7eXw&feature=youtu.be   Χαιρετισμός π. Προέδρου Ουκρανίας στην επέτειο μνήμης για το Holodomor. Αθήνα, 23/11/2017 ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, 85 χρόνια από το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. ΗΜΕΡΑ ΜΝΗΜΗΣ. ΣΤΟΑ του ΒΙΒΛΙΟΥ. Πεσμαζόγλου 5 & Σταδίου, Αρσάκειο Μέγαρο, Αθήνα. Πέμπτη 23 Νοεμβρίου 2017, ώρα: 19.30

ХЛІБ - УСЬОМУ ГОЛОВА!

В ці листопадові дні українці пригадують трагічні події 1932-33 років. Голодомор... Трагедія, яку навіть розумом не можна осягнути. Пам'ять живе. Щороку ми запалюємо свічечку пам'яті та вчимо підростаюче покоління шанувати хліб. Адже у хлібі душа нашої землі, доля багатьох людей, їхня невтомна праця. Цієї суботи, 18-го листопада, в початкових класах української недільної школи при Асоціації "Українсько-Грецька Думка" пройшов відкритий урок на тему: "Хліб- усьому голова". Аби зрозуміти скільки праці потрібно вкласти, щоб мати на столі запашну хлібину, дітки попробували самі місити тісто. І вийшли у них колобочки, палянички, косички! Майбутня поміч батькам! Ось так по крупиночці, крок за кроком учителі молодшої школи - Вікторія Тимчишин, Олександра Куриляк, Наталія Смоляник, прищеплюють дітям любов до рідної землі, народу, мови, любов до всього святого!

УРОК ПАМ'ЯТІ ЗА ЖЕРТВАМИ ВЕЛИКОГО ГОЛОДУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ

18 листопада, в недільній школі при Асоціації "Українсько-Грецька Думка" відбувся урок Пам'яті, присвячений жертвам Голодомору 1932-1933 років і політичних репресій. На уроці прозвучали балади, вірші, спогади про ті далекі жорстокі роки, коли український народ жорстоко морили голодом. Дітям розповіли, як здійснювався Голодомор, про так званий "Закон п'яти колосків", який передбачав ув'язнення, як дорослих, так і дітей, при умові, якщо в них знаходили більше ніж п'ять підібраних на полі колосків пшениці. Акцентувалась увага на тому, що голодне лихоліття найболючіше вразило дітей. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50% від загальної кількості померлих. Розповіді гостей, які були присутні на уроці, а також спогади про трагічні події в родині у ті роки вчительки української літератури п. Люби Грабної, викликали у дітей сльози співчуття... Пані Марія Заліщук в загальному розповіла про політичну ситуацію в Україні у 30-х роках минулого століття, а пані Анеля Дуда зворушила усіх спогадами про голодну смерть українського населення на Вінниччині, звідки вона родом. У виконанні вчителів і учнів були прочитані вірші, відповідною темою яких була думка, що нам треба жити так, щоб смерть 8-ми мільйонів українців була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу. Під час уроку була запалена свічка пам'яті і усіх загиблих від Голодомору вшанували хвилиною мовчання. Урок завершився потужним виконанням церковного гімну "Боже великий єдиний". Цей урок Пам'яті пройшов для всіх нас, наче Хресна Дорога нашої історії.  

ОСТАННІЙ ДЗВОНИК

І знову дзвоник. Вкотре останній. Радісно на душі. Адже ще декілька маленьких українців далеко від рідної землі набули певних умінь і навичок, знань...

Останній дзвінок в українській недільній школі при Товаристві “Українсько-Грецька Думка” пролунав у суботу, 11 червня 2017 року. В цей день в Україні святкували безвіз. Родинно-шкільне свято, яке ретельно підготували вчителі недільної школи, і історична подія наповнили присутніх хвилюючими емоціями. Вчителька української мови пані Любов Грабна уміло поєднувала виступи дітей і привітання батьків.

Ігор Данилюк приємно здивував запрошених презентацією робіт на тему: “Історичні пам'ятки України”, над якими старшокласники під його керівництвом працювали протягом усього навчального року. Цілий рік учні школи трудилися. Вони вивчали те, що нам настільке близьке, але водночас далеке, оскільки воно знаходиться на відстані майже у 2000 кілометрів.

Так це Україна! Діти вивчали історичне та героїчне минуле України, в якому іїні пращури захищали свою батьківщину.

"Приєднуйся до нас взнати більше про те, хто ти такий, і якого роду-племені!", - таким був висновок проекту, презентацію якого робили самі учні школи, викликавши щире захоплення дітей, вчителів, але навіть своїх батьків.

Однак... Літо кликало дітей. Воно обіцяло несподіванки...

Галасливий шкільний дзвінок у руці маленького Спіроса... радісно лунав під щасливий сміх дитини. Восени Спірос стане першокласником. Він отримав у подарунок свій перший Букварик, восени на нього чекають нові друзі.

Школа чекає на вас, маленькі наші українці!

Колектив школи уважно віднесеться до всіх потреб і побажань дітей та їхніх батьків. Цьогорічні подяки і грамоти від адміністрації школи та Ради правління Товариства “Українсько-Грецька Думка” засвідчують це. Вклад кожного є особливим і надзвичайно цінним!

До зустрічі в новому 2017-2018 навчальному році!

Леся КУРИЛЯК, вчителька молодших класів.

Відеопрезентація Сергія ЛЕМІШКА.

https://youtu.be/efLCcdamJuI

Шевченківські дні в українській недільній школі при Товаристві "Українсько-Грецька Думка"

  IMG_7105 Весна-весняночка вранішнім сонечком, нічною зірочкою, молода, наче дівчина, вийшла з новим ранком й посміхнулася березневому дню. Це вона, весна, подарувала Україні Великого Генія- Тараса Григоровича Шевченка. Цього ранку, 18 березня 2017 року, у школу при Асоціації української діаспори в Греції та греків філоукраїнців “Українсько-Грецька Думка” поспішали учні, вчителі, батьки, щоб вшанувати пам'ять Великого Кобзаря. Як ведеться в Україні, дорогих гостей – Владику Йосифа Міляна, отця Ореста Козака, отця Андрія Твердохліба, сестру Вероніку, п.Володимира Семківа з товариства “Український журавлиний край”, п. Галину Маслюк - голову товариства “Українсько-Грецька Думка”, учнів та вчителів школи “Берегиня” - зустрічали хлібом-сіллю. Урок-підсумок “Він є для нас Батьком Пророком, натхненним голосом цілого народу, і будителем нації”, підготувала і провела учителька української літератури п. Люба Грабна. Подорож учнів у минуле, від народження Тараса до його визнання Великим Генієм, перепліталася чарівними піснями дітей під звуки бандури п. Ольги Василишин. Усіх зачарувала арія “Аве Марія” у виконанні вчительки музики п. Лілії Ситникової. До уроку готувалися не тільки учні школи, а й вчителі – п.Вікторія Тимчишин, п. Леся Куриляк, п. Наталія Смоляник, продекламували вірші поета. Був присутній на уроці і сам Т. Шевченко (його роль виконував Д. Сенів), який зачитав “Заповіт” і закликав “І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь”. Підсумок підвела директорка школи п. Ганна Павлюк, яка закликала учнів подивитись на Шевченка по-іншому. Не на кріпака у латаній свитині, а на допитливого хлопчика, який не навчався у двох школах, як вчаться вони, який у дитячому віці залишився сиротою і через труднощі, злидні, тюрми, переборюючи все, завдяки впертості, наполегливості, вірі у перемогу – став Великим Генієм. В знак подяки, п. Ганна вручила Владиці Йосифу Міляну книгу “Заповіт” - двомовне видання поезії Т. Г. Шевченка видане товариством ”Українсько-Грецька Думка”, укладене п. Галиною Маслюк під егідою Української Ради Миру. Ганна Павлюк Світлини Василя Спірідонова, Лесі Неделчевої IMG_7038 IMG_7064 IMG_7067 IMG_7093 IMG_7094 IMG_7105 WP_20170318_10_24_09_Pro WP_20170318_10_33_23_Pro WP_20170318_10_34_38_Pro WP_20170318_10_36_24_Pro WP_20170318_10_39_10_Pro WP_20170318_11_11_52_Pro WP_20170318_11_16_45_Pro

21 лютого - Всесвітній день рідної мови

WP_20170225_11_51_32_Pro До всесвітнього дня рідної мови (21 лютого) в українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» було проведено відкриті уроки. Суботній ранок 25 лютого зібрав учнів старших класів і вчителів на відкритий урок викладачки історії Марії Ласій щодо історії української мови. Згідно з історичними довідками, розповідала пані Марія, мови і писемність розвивались у тісній співпраці з торгівлею. Часи Київської Русі не були виключенням з цього правила. Тодішня мова відрізнялась від сучасної української і містила також елементи які зараз відносять до білоруської і російської мов. Після занепаду Київської Русі, традиції освіти і літописання продовжило Галицько-Волинське князівство. Не перервались вони і у Великому князівстві Литовському, де руська мова була державною. У наступні віки, коли українські землі були розділені між державами і імперіями, одну з провідних ролей у збереженні мови і звичаїв відіграло духовенство. З відродженням національних рухів у XVIII – XIX століттях, питання мови і самоідентифікації народів знову привернуло увагу до себе. Задля збереження імперії, придушення національних мов, а особливо української, було особливо жорстоким у Російській імперії. З низки указів особливо вирізняється Валуєвський циркуляр (1863р.), яким заборонялося видавати українською мовою підручники для початкових шкіл та релігійні тексти оскільки української мови нема, не було і не може бути. У 1876 році Алєксандр ІІ видає Емський указ, згідно з яким заборонялося навіть писати ноти на тексти українських пісень і ставити в театрах вистави українською мовою. Проте, владний наступ на українську мову підштовхував українців до гуртування. На теренах Австро-Угорської імперії Маркіян Шашкевич, Іван Вашкевич і Яків Головацький створили “Руську трійцю” в 1836-37 рр. У підросійській Україні студенти Київського університету і викладачі створили Кирило-Мефодієвське братство. Мета таких осередків була однаковою — зберегти українське слово, мову, історію і традиції. Врешті-решт, українці на початку ХХ століття спробували збудувати власну державу. Великий внесок у справі української освіти, науки та культури зробив гетьман П. Скоропадський: заснував університети в Києві та Кам’янську-Подільському, Академію Наук, українські школи, гімназії, організував друк шкільних підручників українською мовою. Нажаль, радянський період ознаменувався черговою хвилею агресивної русифікації, яка продовжила традиції Російської імперії. У 20-х — 30-х роках відбулося поступове згортання української преси, шкіл і підпорядкування всього більшовитській ідеології. Тільки в Києві наприкінці 80-х років з 300 тис. учнів тільки 100 тис. навчались в школах з українською мовою викладання. На сході України ситуація була ще сумнішою. Паралельно йшла безперервна боротьба з інакомисленням, коли до тюрем і заслання засуджували письменників, поетів, юристів, серед яких були Іван Драч, Василь Стус, Левко Лук'яненко та інші. Під час Перебудови відчувалось, що Радянський Союз доживає останні дні і з метою задобрення національних рухів у республіках було прийнято Закон про мови (1989 р.). У роки незалежності вважалося, що питання мови не таке вже й першочергове і продовженню повільної русифікації мало що заважало. Навіть після 25 років, в Україні досі знаходяться люди, які принципово говорять виключно російською у стінах парламенту. З іншого боку, це перший період за багато століть, коли українці можуть безбоязно говорити рідною мовою на вулицях. Звичайно, ще багато роботи має бути зроблено, але і великий шлях подолано. Незважаючи на всі негаразди і заборони, наші пращури зберегли і збагатили українську мову, часом ціною власного життя. На сьогодні українська входить до 30 найпоширеніших мов у світі. Нею говорять не тільки в Україні, а й багатьох країнах з чисельною українською діаспорою. Рідна мова об’єднує, підтримує і збагачує людину. На завершення уроку викладачка української філології Люба Грабна цитувала милозвучні твори українських класиків та закликала учнів вивчати, любити та шанувати свою рідну мову. Варто сказати і кілька слів про святкування у молодшій школі де вчителі підготували для своїх учнів свято "Одна родина за столом" і в такий спосіб показали дітям настільки важливо знати свою рідну мову, поважати і любити українські звичаї та традиції. Було також проведено майстер-клас “найсмачніша канапка”, під час якого діти співали пісні і відгадували загадки. Учні старшої школи мали можливість оцінити таланти молодших друзів і покуштувати чудові канапки за однієї умови: за їхнім вибором було необхідно заспівати українську пісню, розповісти вірш, історію, загадку. Учасниками конкурсу були не тільки учні, але й вчителі старшої школи. Так за дружнім родинним столом звучали українські сучасні пісні, вірші Лесі Українки, Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри. Своїми враженнями від прожитого дня діти з радістю ділилися з своїми батьками. А оскільки все це відбувалося напередодні Великого посту, то в світлі грецьких традицій, дітки ще й в карнавальних костюмах покрасувалися. Нижченаведені фото можуть тільки частково передати атмосферу свята. Олена Печак Світлини  Лесі Неделчевої WP_20170225_11_46_16_Pro WP_20170225_11_50_09_Pro WP_20170225_11_51_32_Pro WP_20170225_11_59_14_Pro WP_20170225_11_59_21_Pro WP_20170225_11_59_38_Pro WP_20170225_11_59_46_Pro WP_20170225_12_00_04_Pro WP_20170225_12_21_12_Pro WP_20170225_13_21_33_Pro WP_20170225_13_22_30_Pro WP_20170225_13_23_40_Pro WP_20170225_13_24_27_Pro WP_20170225_13_25_12_Pro WP_20170225_13_25_37_Pro WP_20170225_13_26_26_Pro WP_20170225_13_27_12_Pro WP_20170225_13_27_30_Pro WP_20170225_13_28_59_Pro WP_20170225_13_35_30_Pro WP_20170225_13_37_04_Pro WP_20170225_13_37_56_Pro WP_20170225_13_38_01_Pro WP_20170225_13_38_58_Pro WP_20170225_13_41_16_Pro WP_20170225_13_43_26_Pro WP_20170225_13_48_15_Pro WP_20170225_13_58_22_Pro WP_20170225_13_58_46_Pro WP_20170225_14_01_33_Pro WP_20170225_14_16_45_Pro WP_20170225_14_18_41_Pro WP_20170225_14_21_32_Pro WP_20170225_14_22_23_Pro WP_20170225_14_25_18_Pro WP_20170225_14_28_18_Pro WP_20170225_14_33_20_Pro