Ο θρίαμβος της Ορθοδοξίας

by Admin3

ΕΚΚΛΗΣΗ ΤΩΝ ΧΡΙΣΤΙΑΝΙΚΩΝ ΕΚΚΛΗΣΙΩΝ ΤΗΣ ΟΥΚΡΑΝIΑΣ ΓΙΑ ΤΗΝ ΚΑΤΑΔIΚΗ ΤΗΣ ΕΠΙΘΕΤΙΚΗΣ ΙΔΕΟΛΟΓΙΑΣ ΤΟΥ "ΡΩΣΙΚΟΥ ΚΩΣΜΟΥ"

Ο επιθετικός πόλεμος που ξεκίνησε η ρωσική ομοσπονδία κατά της Ουκρανίας το 2014 και συνέχισε με μια πλήρους κλίμακας εισβολή το 2022 έχει προκαλέσει πολλά δεινά στην ουκρανική γη, εκατοντάδες χιλιάδες θανάτους, συμπεριλαμβανομένης της δολοφονίας περισσότερων από 520 παιδιών, την καταστροφή πόλεων και πολιτικών υποδομών, προκάλεσε τη μεγαλύτερη μεταναστευτική κρίση μετά τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο και έφερε ολόκληρη την περιοχή στο χείλος της ανθρωπιστικής καταστροφής. Είναι γνωστό ότι η ιδεολογική βάση της ρωσικής επίθεσης κατά της Ουκρανίας, των ρωσικών εγκλημάτων πολέμου και της γενοκτονίας του ουκρανικού λαού είναι το σοβινιστικό δόγμα του "ρωσικού κόσμου", το οποίο εφαρμόζεται στην πράξη με τη μορφή μιας δικτατορίας που ονομάζεται" rashism". Αυτό το δόγμα, στην πραγματικότητα μια ιδεολογία, αρνείται το δικαίωμα του ουκρανικού έθνους στην αυτοδιάθεση, την κυρίαρχη ανάπτυξη, το δικό του κράτος, τη γλώσσα, την ιστορία, την πολιτιστική ταυτότητα και την ελευθερία της θρησκείας, και εν τέλει, την ύπαρξη. Εδώ και πολλά χρόνια, ο ρώσος δικτάτορας, οι εκπρόσωποι των ρωσικών αρχών, το Πατριαρχείο της Μόσχας και άλλες θρησκευτικές δομές που συνδέονται στενά με τις αρχές, καθώς και τα μέσα προπαγάνδας ισχυρίζονται ότι οι Ουκρανοί ως λαός "δεν υπάρχουν" και ότι το ουκρανικό έθνος "δημιουργήθηκε τεχνητά" και διαδίδουν άλλες παρόμοιες αφηγήσεις. Θα πρέπει να σημειωθεί ότι ο Πατριάρχης της Ρωσικής Εκκλησίας Κύριλλος Γκουντιάεφ και η Ρωσική Ορθόδοξη Εκκλησία ήταν και παραμένουν οι κύριοι δημιουργοί και προπαγανδιστές της ιδεολογίας του "ρωσικού κόσμου", η οποία προβλέπει την αποκλειστικότητα του "ρωσικού πολιτισμού" και τον διαχωρισμό και την εχθρική αντιπαράθεσή του με τους άλλους.  Ωστόσο, μια τέτοια θέση - να αποκλείει ή να ξεχωρίζει κανείς τους άλλους με βάση την εθνικότητα ή την πολιτισμική τους ένταξη - δεν ανταποκρίνεται στα θεμέλια της χριστιανικής πίστης καθεαυτής. Η υποκίνηση μίσους και η διεξαγωγή πολέμου με βάση την ιδεολογία του "ρωσικού κόσμου" παραβιάζει τις χριστιανικές αρχές και έρχεται σε αντίθεση με τους πνευματικούς κανόνες που υποτίθεται ότι ενσαρκώνει η Εκκλησία. Αυτή η ιδεολογία αποτελεί σήμερα πρόκληση για το κήρυγμα του Ευαγγελίου στον σύγχρονο κόσμο και καταστρέφει την αξιοπιστία της χριστιανικής μαρτυρίας ανεξαρτήτως δόγματος. Κρυβόμενες πίσω από τα συνθήματα της "προστασίας της ρωσικής γλώσσας", της "αποναζιστικοποίησης" και της "αποσανοτοποίησης" της Ουκρανίας, οι ρωσικές στρατιωτικές και κατοχικές αρχές εφαρμόζουν την ιδεολογία του "ρωσικού κόσμου" στα προσωρινά κατεχόμενα εδάφη της Ουκρανίας, σκοτώνοντας κατοίκους με φιλοουκρανικές απόψεις, εξοντώνοντας διανοούμενους και διαπράττοντας μαζικά εγκλήματα κατά των αμάχων. Οι ρωσικοί πύραυλοι, τα μη επανδρωμένα αεροσκάφη και το πυροβολικό σκοτώνουν καθημερινά Ουκρανούς και καταστρέφουν ιστορικά και πολιτιστικά μνημεία, ιδίως εκείνα που συνδέονται με την ουκρανική ταυτότητα και την πνευματική κληρονομιά. Συγκεκριμένα, περισσότερα από 600 θρησκευτικά κτίρια έχουν καταστραφεί ή υποστεί ζημιές μέχρι στιγμής. Οι κατακτητές λεηλατούν και καταστρέφουν ουκρανικά μουσεία, αρχεία, θέατρα και βιβλιοθήκες, εισάγοντας την ιδεολογία του "ρωσικού κόσμου" στον θρησκευτικό, πολιτιστικό, εκπαιδευτικό, πολιτικό και άλλους τομείς. Η εισβολή της ρωσικής ομοσπονδίας στην Ουκρανία αποτελεί απειλή για τις χριστιανικές παραδόσεις όλων των μορφών, καθώς και για άλλες θρησκευτικές παραδόσεις (Ιουδαϊσμός, Ισλάμ κ.λπ.). Τονίζοντας την "αδελφική καταγωγή των Ουκρανών και των Ρώσων που αποτελούν την "Αγία Ρως"", κατηγορώντας την "κακή Δύση" για τις στρατιωτικές ενέργειες και κατευθύνοντας τις θρησκευτικές κοινότητες να προσευχηθούν για τη νίκη των ρώσων εισβολέων και κατακτητών, οι κορυφαίοι ηγέτες της Ρωσικής Ορθόδοξης Εκκλησίας και ορισμένων ρωσικών προτεσταντικών ενώσεων δεν επιδεικνύουν την επιθυμία τους για χριστιανική ενότητα και ειρήνη, αλλά στην πραγματικότητα εγκρίνουν και ενθαρρύνουν την εχθρότητα και το μίσος προς τον ουκρανικό λαό και ολόκληρο τον ελεύθερο κόσμο. Εμείς, οι επικεφαλής των Ουκρανικών Χριστιανικών Εκκλησιών: - καταδικάζουμε έντονα την ιδεολογία του "ρωσικού κόσμου" και τη θέση του Πατριάρχη Μόσχας Κύριλλου Γκουντιάεφ και της Ρωσικής Ορθόδοξης Εκκλησίας, καθώς και άλλων ρωσικών θρησκευτικών ενώσεων και ηγετών που υποστηρίζουν την επίθεση της ρωσικής ομοσπονδίας κατά της Ουκρανίας, δικαιολογούν τον επιθετικό πόλεμο, προωθούν το μίσος κατά του ουκρανικού λαού και υποκινούν το διαεθνοτικό και διαθρησκευτικό μίσος, - εκφράζουμε την υποστήριξή μας στη θέση του Πανουκρανικού Συμβουλίου Εκκλησιών και Θρησκευτικών Οργανώσεων που καλεί το Παγκόσμιο Συμβούλιο Εκκλησιών, τη Διάσκεψη Ευρωπαϊκών Εκκλησιών και άλλους διεθνείς διαθρησκειακούς θεσμούς να εξετάσουν το ενδεχόμενο να θέσουν υπό ηθική και άλλη ευθύνη τη Ρωσική Ορθόδοξη Εκκλησία και άλλες ρωσικές θρησκευτικές ενώσεις που υποστηρίζουν σθεναρά τη ρωσική επίθεση κατά της Ουκρανίας, υποκινούν το διαεθνοτικό και διαθρησκειακό μίσος και, μέσω του κηρύγματος της ρωσικής παγκόσμιας ιδεολογίας, ενθαρρύνουν τη γενοκτονία του ουκρανικού λαού, - εκφράζουμε την ευγνωμοσύνη μας στα κράτη και τους λαούς που υποστηρίζουν την Ουκρανία στον αγώνα της για ανεξαρτησία από τον ρωσικό ιμπεριαλισμό, στις εκκλησίες και τους πιστούς σε διάφορα μέρη του κόσμου που βοηθούν τον ουκρανικό λαό με κάθε τρόπο και προσεύχονται για την εγκαθίδρυση μιας δίκαιης ειρήνης στην Ουκρανία, τις διεθνείς ανθρωπιστικές οργανώσεις που παρέχουν βοήθεια στους άπορους στην Ουκρανία και στους Ουκρανούς πρόσφυγες, τους θεολόγους διαφόρων εκκλησιών που καταδικάζουν το δόγμα (ιδεολογία) του "ρωσικού κόσμου", τους ακαδημαϊκούς κύκλους διαφόρων χωρών που καθορίζουν την επιστημονική έννοια του "rashism" και τα ιδεολογικά του θεμέλια. Προσευχόμαστε για τον ουκρανικό λαό, για τη νίκη και την εγκαθίδρυση μιας δίκαιης ειρήνης, για την προστασία της γης μας από τον Θεό και τη διατήρηση της ανεξαρτησίας και της ελευθερίας της Ουκρανίας!   10 Ιανουαρίουб Κίεβο  
  1. Ο Επιφάνιος - Προκαθήμενος της Ορθόδοξης Εκκλησίας της Ουκρανίας, Μητροπολίτης Κιέβου και πάσης Ουκρανίας,
  2. Sviatoslav Shevchuk - επικεφαλής της Ουκρανικής Ελληνοκαθολικής Εκκλησίας, αρχιεπίσκοπος του Κιέβου και του Halych,
  3. Vitalii Kryvytskyi - Επίσκοπος Κιέβου-Ζιτομίρ της Ρωμαιοκαθολικής Εκκλησίας της Ουκρανίας,
  4. Anatoliy Kozachok - Επίσκοπος της Ουκρανικής Εκκλησίας των Χριστιανών Ευαγγελικής Πίστης,
  5. Valeriy Antoniuk - επικεφαλής της Παναυκρανικής Ένωσης Εκκλησιών Ευαγγελικών Χριστιανών-Βαπτιστών,
  6. Stanislav Nosov, πρόεδρος της Ουκρανικής Ενωτικής Διάσκεψης της Εκκλησίας των Αντβεντιστών της Έβδομης Ημέρας,
  7. Leonid Padun - ανώτερος επίσκοπος της Ουκρανικής Χριστιανικής Ευαγγελικής Εκκλησίας,
  8. Vyacheslav Horpynchuk, επίσκοπος της Ουκρανικής Λουθηρανικής Εκκλησίας,
  9. Oleksandr Zaitsev, ανώτερος επίσκοπος της Ουκρανικής Ευαγγελικής Εκκλησίας,
  10. Markos Hovhannisyan, Επίσκοπος της Ουκρανικής Επισκοπής της Αρμενικής Αποστολικής Εκκλησίας,
  11. Serhiy Shaptala, επικεφαλής της Αδελφότητας Ανεξάρτητων Εκκλησιών και Αποστολών Ευαγγελικών Χριστιανών-Βαπτιστών της Ουκρανίας.
https://www.irs.in.ua/p/176

by Admin3

ЗВЕРНЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАСУДЖЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ІДЕОЛОГІЇ «РУССКОГО МІРА»

Загарбницька війна, розпочата Росією проти України у 2014 році та продовжена повномасштабним вторгненням у 2022 році, принесла на українську землю багато страждань, загибель сотень тисяч людей, у тому числі вбивство на цей час понад 520 дітей, руйнування міст і цивільної інфраструктури, спричинила наймасовішу від часів ІІ Світової війни міграційну кризу та поставила цілий регіон на межу гуманітарної катастрофи.Як відомо, ідеологічним підґрунтям агресії Росії проти України, російських воєнних злочинів та геноциду українського народу є шовіністична доктрина «русского міра», яка реалізується на практиці у формі диктатури під назвою «рашизм». Ця доктрина, фактично ідеологія, містить в собі заперечення права української нації на самовизначення, на суверенний розвиток, на власні державу, мову, історію, культурну самобутність та свободу віросповідання, а зрештою – на існування. Російський диктатор, представники російської влади, Московської патріархії й інших, тісно сполучених з владою релігійних структур, та пропагандистські медіа багато років поспіль заявляють, що українців як народу «не існує», а українська нація «створена штучно», та поширюють інші подібні наративи. Слід зазначити, що патріарх РПЦ Кіріл Гундяєв та Російська православна церква були і залишаються одними із головних творців і пропагандистів ідеології «русского міра», яка передбачає винятковість «російської цивілізації» та відокремлення і вороже протистояння її іншим.  Проте така позиція – виключати або виокремлювати інших на підставі етнічності чи культурної приналежності, не відповідає основам християнської віри як такої. Розпалювання ворожнечі та ведення війни на основі ідеології «русского міра» порушує християнські принципи та протирічить духовним нормам, які має втілювати Церква. Ця ідеологія сьогодні є викликом для проповіді Євангелія в сучасному світі і руйнує довіру до християнського свідчення незалежно від конфесії. Прикриваючись гаслами «захисту російської мови», «денацифікації» та «десатанізації» України, російські військові та окупаційна влада втілюють  на тимчасово окупованих територіях України ідеологію «русского міра», вбиваючи мешканців із проукраїнськими поглядами, винищуючи інтелігенцію, вчиняючи масові злочини проти цивільного населення. Російські ракети, дрони та артилерія щодня вбивають українців та руйнують пам’ятки історії і культури, особливо ті, що пов’язані з українською ідентичністю та духовною спадщиною. Зокрема, станом на тепер знищено та пошкоджено більше 600 релігійних споруд. Окупанти грабують і знищують українські музеї, архіви, театри, бібліотеки, впроваджуючи ідеологію «русского міра» в релігійній, культурній, освітній, політичній та інших сферах. Російське вторгнення в Україну – це загроза для християнських традицій усіх напрямків, а також для інших релігійних традицій (іудаїзму, ісламу тощо). Наголошуючи на "братському походженні українців і росіян, що складають «Святу Русь»", звинувачуючи у військових діях  «злий Захід» і скеровуючи релігійні громади молитися за перемогу російських агресорів і окупантів, вищі керівники Російської православної церкви та низки російських протестантських союзів демонструють не прагнення до християнської єдності та миру, а фактично схвалюють та заохочують ворожнечу і ненависть до українського народу та всього вільного світу. Ми, глави українських християнських Церков: - рішуче засуджуємо ідеологію «русского міра» та позицію московського патріарха Кіріла Гундяєва і Російської православної церкви, а також інших російських релігійних об'єднань і лідерів, які підтримують агресію Росії проти України, виправдовують загарбницьку війну, пропагують ненависть до українського народу, розпалюють міжнаціональну та міжконфесійну ворожнечу; - висловлюємо підтримку позиції Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо заклику до Всесвітньої Ради Церков, Конференції Європейських Церков та інших міжнародних міжконфесійних інституцій розглянути питання про притягнення до моральної та іншої відповідальності Російської православної церкви та інших російських релігійних союзів, які всіляко підтримують агресію РФ проти України, розпалюють міжнаціональну і міжконфесійну ворожнечу та через проповідь ідеології «русского міра» спонукають до геноциду українського народу; - висловлюємо вдячність державам і народам, які підтримують Україну у її боротьбі за Незалежність від російського імперіалізму, церквам і вірним в різних частинах світу, які всіляко допомогають українському народу і підносять молитви за встановлення справедливого миру в Україні, міжнародним гуманітарним організаціям, які надають допомогу нужденним в Україні та українським біженцям, богословам різних церков, які засуджують доктрину (ідеологію) «русского міра», академічним колам різних країн, які визначають наукове поняття «рашизму» та його ідеологічні засади. Молимось за український народ, за перемогу та встановлення справедливого миру, за Божий захист нашої землі  та збереження незалежності та свободи України! 10 січня м. Київ
  1. Епіфаній - предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Київський і всієї України;
  2. Cвятослав Шевчук - глава Української Греко-Католицької Церкви, Верховний архієпископ Києво-Галицький;
  3. Віталій Кривицький - єпископ Київсько-Житомирський Римсько-Католицької Церкви в Україні;
  4. Анатолій Козачок - старший єпископ Української Церкви Християн Віри Євангельської;
  5. Валерій Антонюк - голова Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів;
  6. Станіслав Носов - президент Української уніонної конференції Церкви адвентистів сьомого дня;
  7. Леонід Падун - старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви;
  8. В’ячеслав Горпинчук - єпископ Української Лютеранської Церкви;
  9. Олександр Зайцев - старший єпископ Української Євангельської Церкви;
  10. Маркос Оганесян - єпископ Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви;
  11. Сергій Шаптала – голова Братства незалежних церков і місій євангельських християн-баптистів України.
https://www.irs.in.ua/p/176

by Admin3

З Різдвом Христовим!

З Різдвом Христовим!

by Admin3

ВИВЧАЄМО ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ РЕСТАВРАЦІЙНОЇ СПРАВИ

Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки

У Національному архіві Чехії у Празі розпочалося стажування працівників відділу реставрації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки – завідувача відділу Тетяни Котик і провідного реставратора архівних та бібліотечних матеріалів Лесі Качинської.
✅Чеські колеги знайомитимуть наших реставраторів із різними методиками дезінфекції, локального ремонту, основними принципами консервації та зберігання документів з різними носіями інформації тощо. Для кращого засвоєння теоретичних знань також передбачено виконання практичних завдань.
????Стажування співробітників ЦДАГОУ стало можливим завдяки домовленостям, досягнутим між Державною архівною службою України (Державна архівна служба України) і Національним архівом Чехії.
На зображенні може бути: 2 людини
На зображенні може бути: 2 людини та текст
Немає опису світлини.
На зображенні може бути: 4 людини та люди навчаються
На зображенні може бути: 3 людини, люди навчаються та текст
На зображенні може бути: 2 людини, люди навчаються, книга та текст
На зображенні може бути: 1 особа, навчається та книга
На зображенні може бути: 2 людини, люди навчаються, книга та текст
На зображенні може бути: 1 особа, книга та текст
На зображенні може бути: 3 людини

by Admin3

ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ФРОНТОВИЙ ЗВІТ: СУЧАСНА ОКОПНА ВІЙНА НА СХОДІ УКРАЇНИ

https://www.facebook.com/watch/?v=1258616024623604

50 метрів до військ агресора – саме тут, на крайніх позиціях українських військових у Авдіївці, побувала команда USCC I Український центр безпеки та співпраці разом із американським журналістом Coffee or Die Magazine, ветераном кампаній в Іраку та Афганістані, експертом Nolan Peterson. Одразу після поїздки Нолан виступав з доповіддю про стан справ на фронті перед української діаспорою Канади, і  випустив статтю (англійською мовою): EXCLUSIVE FRONT-LINE REPORT: MODERN TRENCH WARFARE IN EASTERN UKRAINE Запрошуємо до перегляду й поширення!

by Admin3

Нікос Лігерос: «Не забуваймо жодного окупованого» / Νίκος Λυγερός: "Μην ξεχνάμε κανένα κατεχόμενο"

Συνέντευξη Ν. Λυγερού "Εμβόλιο, ιστορική γεωπολιτική, Ουκρανία, Γερμανία, Μακεδονικό", με τον Γ. Καρποδίνη, Albedo 14. 09/06/2021 Геостратегічний аналітик, відомий грецький вчений Нікос Лігерос у своєму інтерв’ю радіостанції Albedo 14 наголошує, що Греція повинна підтримати Україну в її євроатлантичних прагненнях.
 
Read more

by Admin3

УКРАЇНА - НАТО: План дій щодо членства

Асоціація української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" звернулася до прем'єр-міністра Грецької Республіки п. Кіріакоса Міцотакіса та глави парламенту Греції п. Костянтина Тассуласа з проханням підтримати Україну в її прагненні на шляху до членства в Північноантлантичному Альянсі.Read more

by Admin3

Έκκληση της Κοινότητας "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" προς την Πρόεδρο, τον Πρωθυποργό και τον Πρόεδρο της Βουλής της Ελλάδας επ' ευκαιρία της 75ης επετείου από το τέλος του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου

8 Μαΐου 1945 – Η ημέρα απελευθέρωσης της Δυτικής Ευρώπης από τον ναζισμό

9 Μαΐου 1945 - Η αρχή της ολοκληρωτικής κατοχής των χωρών της ΕΣΣΔ, της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης

Επ' ευκαιρία της 75ης επετείου από το τέλος του Β΄ Παγκοσμίου Πολέμου, εμείς οι Ουκρανοί, θα θέλαμε να υπενθυμίσουμε στους Ελεύθερους Λαούς, ότι το 1945, ο πόλεμος τελείωσε για τις χώρες του Δυτικού Κόσμου. Η Ουκρανία, όμως, μαζί με τις χώρες της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης βρέθηκε στη φυλακή των Λαών, εγκλωβισμένη στη θηριωδία της Ένωσης Σοβιετικών Σοσιαλιστικών Δημοκρατιών (ΕΣΣΔ).

Τα εγκλήματα του ναζιστικού καθεστώτος δικαίως καταδικάστηκαν, γεγονός που επέτρεψε στις χώρες της Δύσης να αναπτύξουν τις κοινωνίες τους με βάση τα δημοκρατικά ιδεώδη και τις αρχές Δικαίου. Όμως η ελεύθερη ανάπτυξη των χωρών της Ανατολικής και της Κεντρικής Ευρώπης ξεκίνησε μόνο μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, στα τέλη του περασμένου αιώνα, και παρουσίασε πρόοδο μόνο στις χώρες εκείνες που μαζί με τα εγκλήματα του ναζισμού καταδίκασαν επίσημα και τα εγκλήματα του κομμουνιστικού καθεστώτος της ΕΣΣΔ.

Μετά την κατάρρευση της ΕΣΣΔ, η Ρωσία αυτοανακηρύχτηκε ως διάδοχος κατάσταση εκείνης της αυτοκρατορίας, χωρίς όμως να αναλάβει το μέγεθος και τις συνέπειες ευθύνης για τις μαζικές σφαγές, για την καταστροφή των οικονομιών, για την καταστολή των ανθρωπίνων δικαιωμάτων, καθώς και για στρατόπεδα συγκέντρωσης και απάνθρωπες δολοφονίες.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε στους ελεύθερους λαούς ότι ακόμα και πριν από τον Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, η Ουκρανία είχε υποστεί τη βαρβαρότητα του σοβιετικού Σταλινικού καθεστώτος, μέσω του Τεχνητού Λιμού 1932-33, και που είχε ως επακόλουθο τον φρικτό και αποτρόπαιο θάνατο 10 εκατομμυρίων αθώων Ουκρανών.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε ότι η Ουκρανία τόσο κατά την εισβολή, όσο κατά την αποχώρηση των ναζιστών από τα εδάφη της ΕΣΣΔ, ανέλαβε δυσβάσταχτα βάρη, τα οποία αποτυπώνονται κυρίως με τα 14 εκατομμύρια Ουκρανών πολιτών, που έπεσαν κατά τις εχθροπραξίες εκείνης της περιόδου.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε υποχρέωση να υπενθυμίσουμε ότι τα μη καταδικασμένα και ατιμώρητα εγκλήματα της Ρωσίας του περασμένου αιώνα, η ιμπεριαλιστική στρατιωτική της επιθετικότητα, τον 21ο αιώνα, καθώς και η συστηματική διαστρέβλωση και παραπληροφόρηση των λαών μπορούν να οδηγήσουν σε μια νέα τρομερή και παγκόσμια σύγκρουση.

Εμείς, οι Ουκρανοί, έχουμε καθήκον να προειδοποιήσουμε ότι συνθήματα του τύπου "Μπορούμε να επαναλάβουμε!" που χρησιμοποιούνται από τους διαδηλωτές του υποτιθέμενου “Αθάνατου τάγματος” και τα οποία τυγχάνουν της εγκρίσεως και συνδρομής των κατά τόπων ρωσικών οργανώσεων και φορέων, αποτελούν πραγματική απειλή για την έναρξη του επόμενου γύρου της επιθετικότητας.

Σοβιετικά άρματα μάχης στους δρόμους της Λβιβ. 1939

Διπλό χτύπημα. Γερμανικός και σοβιετικός πόλεμος εναντίον της Πολωνίας. 1939

Ο Δεύτερος Παγκόσμιος Πόλεμος για την Ουκρανία ξεκίνησε την 1η Σεπτεμβρίου 1939 με τη ναζιστική Γερμανία να εισβάλλει στην Πολωνία. Έως 120.000 Ουκρανοί στον πολωνικό στρατό πολεμούσαν τότε τον ναζισμό. Ταυτόχρονα, βομβαρδίστηκε το Λβιβ και άλλες δυτικές πόλεις της Ουκρανίας. Στις 17 Σεπτεμβρίου, η Σοβιετική Ένωση του Στάλιν μπήκε στον πόλεμο στο πλευρό του III Ράιχ του Χίτλερ.

Οι μαχητές του Κόκκινου Στρατού διασχίζουν τα σύνορα Ουκρανίας-Πολωνίας. 17.09.1939

 

Η ΟΥΚΡΑΝΙΑ ΣΤΟΝ Β΄ ΠΑΓΚΟΣΜΙΟ ΠΟΛΕΜΟ

by Administrator 1

Звернення Асоціації "Українсько-Грецька Думка" до Президента, Прем'єр-міністра та Спікера Парламенту Греції з нагоди 75-ї річниці закінчення Другої світової війни

Photo from Platfor.ma

8 травня 1945 року - звільнення Західної Європи від нацизму

9 травня 1945 року - початок тоталітарної окупації Радянським Союзом країн Східної та Центральної Європи

З нагоди 75-ї річниці закінчення Другої світової війни ми, українці, хотіли би нагадати Вільним Народам, що в 1945 році війна закінчилася тільки для країн західного світу. Однак Україна, поряд із країнами Східної та Центральної Європи, опинилася в тюрмі народів, в пастці звірств Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).

Злочини нацистського режиму були справедливо засуджені, що дозволило західним країнам розвивати своє суспільство на основі демократичних ідеалів та верховенства права. Однак вільний розвиток країн Східної та Центральної Європи розпочався лише після розпаду СРСР наприкінці минулого століття, і прогресував лише в тих країнах, які поряд із злочинами нацизму офіційно засудили злочини комуністичного режиму в СРСР.

Після розпаду СРСР Росія самопроголосила себе державою-правонаступницею цієї імперії, ігноруючи, однак, масштаби і наслідки відповідальності за масові вбивства, руйнування економік, придушення прав людини, концтабори та нелюдські вбивства.

Ми, українці, зобов’язані нагадати вільним народам, що ще до Другої світової війни Україна зазнала варварства радянського режиму через здійснений Сталіним Штучний Голодомор 1932-33 рр., внаслідок якого знайшли жахливу загибель 10 мільйонів невинних українців.

Ми, українці, зобов’язані нагадати, що Україна, як під час вторгнення, так і під час відступу нацистів з території СРСР, несла нестерпний тягар, що відображається втратою 14-ти мільйонів життів громадян України під час бойових дій того періоду.

Ми, українці, зобов’язані нагадати, що незасуджені і безкарні злочини Росії в минулому столітті, її імперіалістична військова агресія у XXI столітті, а також систематичне спотворення фактів та дезінформація народів, можуть призвести до нового жахливого світового конфлікту.

Ми, українці, зобов’язані попередити, що гасла на кшталт "Ми можемо повторити!", використовувані протестувальниками так званого "Безсмертного батальйону" та схвально заохочуючі місцевими російськими організаціями та органами, є реальною загрозою для початку наступного туру агресії.

Радянські танки на вулицях Львова. 1939

Подвійний удар. Німецька та радянська війна проти Польщі. 1939

Друга світова для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападом нацистської Німеччини на Польщу. До 120 тисяч українців у Війську Польському стали тоді до боротьби з нацизмом. Тоді ж зазнали бомбардувань Львів та інші західноукраїнські міста. 17 вересня у війну на боці гітлерівського ІІІ Райху вступив сталінський СРСР.

УКРАЇНА У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

by Administrator 1