Ανακοίνωση. Διαδήλωση κατά της παρανομίας της Ρώσικης Ομοσπονδίας στην Αζοφική θάλασσα

#FreeUkrainianPOWs

#RussiaAttacksUkraine

#StopRussianAggression

#FreeAzovSeaSailors

Αγαπητοί φίλοι, Από τις 25 Νοεμβρίου 2018 σε όλο τον κόσμο διεξάγεται διεθνής ενημερωτική εκστρατεία με τη συμμετοχή των εκπροσώπων του Απόδημου Ουκρανισμού για την υποστήριξη των Ουκρανών του Πολεμικού Ναυτικού - αιχμαλώτων πολέμου, προκειμένου να επιστραφούν από τη Ρωσία στην Ουκρανία, καθώς και να αυξηθεί περαιτέρω πίεση στη Ρωσική Ομοσπονδία. Γι’ αυτό το λόγο σας περιμένουμε την Πέμπτη 13 Δεκεμβρίου 2018 και ώρα 16.30 για την ειρηνική διαδήλωση των Ουκρανικών Οργανώσεων στην Ελλάδα, της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελλάδα και του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου, για την απελευθέρωση των Ουκρανών ναυτικών και την ενημέρωση του Ελληνικού Λαού για ακόμη μια πράξη της ρωσικής επιθετικότητας κατά της Ουκρανίας. Πότε: 13 Δεκεμβρίου 2018 και ώρα 16.30 Που: Τερματικός σταθμός ηλεκτρικών σιδηροδρόμων Αθηνών – Πειραιώς (ΗΣΑΠ), Πλατεία Οδησσού, 185 31 Πειραιας

Russia’s War on Ukraine Roils the Orthodox Church

As Moscow contests independence for Ukraine’s church, conflicts could deepen.
Russia failed to anticipate that its invasion of Ukraine in 2014 would cost it one of its most powerful levers of influence over its neighbor: the formal authority of the Russian Orthodox Church over its Ukrainian counterpart. But it has done so, and that unintended consequence could lead to others: a decline in Russian influence within the Eastern Orthodox world and a deeper division in the Orthodox community, even perhaps its greatest historical schism. The international community has a key role in determining how this unfolds and must act to ensure the worst scenarios don’t come to pass.
Patriarch Filaret, center, head of the Ukrainian Orthodox Church-Kiev Patriarchate, during a news conference with members of the Ukrainian parliament and Reps. Mike Fitzpatrick (R-Pa.), second from right, and Marcy Kaptur (D-Ohio) in Washington, Feb. 5, 2015. With fighting intensifying in eastern Ukraine and the White House weighing whether to send arms to bolster the government’s forces, Western leaders embarked on a broad diplomatic effort on Thursday aimed at ending a conflict that has strained relations with Russia. (Jabin Botsford/The New York Times)
  Patriarch Filaret, center, head of the Ukrainian Orthodox Church-Kiev Patriarchate, during a news conference with members of the Ukrainian parliament and Reps. Mike Fitzpatrick (R-Pa.), second from right, and Marcy Kaptur (D-Ohio) in Washington, Feb. 5, 2015. With fighting intensifying in eastern Ukraine and the White House weighing whether to send arms to bolster the government’s forces, Western leaders embarked on a broad diplomatic effort on Thursday aimed at ending a conflict that has strained relations with Russia. (Jabin Botsford/The New York Times) By using the Russian Orthodox Church as an instrument of state power in its conflict with Ukraine, the Kremlin galvanized a Ukrainian campaign for independence, or “autocephaly,” for the Ukrainian Orthodox Church. It also provided justification for the titular head of global orthodoxy, the ecumenical patriarch of Constantinople, to approve that request.The Moscow Patriarchate responded by severing ties with Ecumenical Patriarch Bartholomew I. Supported by the Kremlin, the Russian church is pressing other Orthodox churches to help it overturn his grant of autocephaly to Ukrainians and threatened to sever ties with the Jerusalem Patriarchate over its support for Bartholomew’s authority. No other independent church has yet severed ties with Constantinople. Poland and Alexandria have spoken out against autocephaly for Ukraine from the Moscow Patriarchate, others support Bartholomew’s authority, and still others have tried to stay neutral, fearing a split in the Eastern Orthodox Church.Because Constantinople is the ancient seat of the Eastern Orthodox faith, the more than 200 million Orthodox Christians traditionally regard its patriarch as the “first among equals,” and thus the formal leader among the 14 major Orthodox churches. But since the 15th century, the Russian church, as the largest and wealthiest single congregation, has pressed a rival claim to leadership.The new conflict between the patriarchates of Moscow and Constantinople could yield many possible outcomes. The Eastern Orthodox Church could continue as a collection of independent congregations (including Ukraine) in which the debate over leadership remains unresolved. Or an aggressive push by Moscow could force churches to choose sides, effectively rending the Orthodox community. Meanwhile, other churches subject to the Moscow Patriarchate’s authority—in Belarus, for example—could seek autocephaly. The schism could escalate religious tensions elsewhere, notably among Orthodox congregations and countries in the Balkans as Montenegro and Macedonia seek autocephaly from Serbia. In countries already subject to Russian aggression—such as Georgia and Moldova—church leadership, the government and the people could be divided. While violent conflict is not a certainty, the heightened passions of a religious schism could add a dangerous element.

The Challenge for Russia

For Russia, an autocephalous Ukrainian Orthodox Church poses a strategic challenge. The Moscow Patriarchate stands to lose up to one-third of its parishes, some of the most active in the Russian Orthodox Church. It also would lose its claim to sole inheritance of the baptism of Kievan Rus in 988. (The adoption of Orthodox Christianity by the ancient principality of Rus, in what is now Ukraine, is the historic event that Russians embrace as the origin of the Russian state and identity.) That loss would diminish the Moscow Patriarchate’s claim to leadership of Eastern Orthodox Christianity. Autocephaly for the Ukrainian Orthodox Church also undermines President Vladimir Putin’s use of the Russian Orthodox Church to legitimize his regime within Russia and to influence other Eastern Orthodox countries. It is therefore not surprising that Russia and the Moscow Patriarchate have reacted to autocephaly with threatening statements. Echoing words used in advance of Russia’s invasion of Ukraine, the Kremlin spokesman, Dmitry Peskov, said that "Russia … as it defends the interests of Russians and Russian-speakers, as Putin has always said, in the same way ... defends the interests of the Orthodox Christians.” The Kremlin and the Moscow Patriarchate have mounted a diplomatic and disinformation campaign to press the Orthodox patriarchs to question Ecumenical Patriarch Bartholomew’s decision and his authority. More aggressive actions are likely to follow. Even if Russia cannot annul Bartholomew’s decision, it will seek to undermine its implementation by swaying opinion, sowing dissension, and instigating conflict. The Associated Press recently documented the invasion of the Ecumenical Patriarchate’s computers by Russian hackers. Meanwhile, an iconic Kyiv church, St. Andrew’s, was attacked with a Molotov cocktail after the government transferred it to the Ecumenical Patriarchate. And Ukrainian authorities are investigating priests for allegedly inciting hatred and violence.

Ukraine’s Response Is Critical

Ukraine’s careful management of the autocephaly transition will be essential to counter Russia’s campaign. At the same time, Ukrainian patriotism, regardless of faith, stirred by autocephaly provides an opportunity and a responsibility to strengthen Ukraine’s commitment to a multifaith, pluralist society and to democracy and good governance. Following the Ecumenical Patriarchate’s ruling, Ukraine will need to forge a single Ukrainian Orthodox Church from among the three existing groups (including the one governed by the Moscow Patriarchate). Yet the government must avoid establishing a Ukrainian state church and must allow those parishes that choose to continue following the Moscow Patriarchate to do so. Authority over many church properties will need to be transferred and will become the objects of conflicts. So that process must be handled with transparency and adherence to the law. Multifaith institutions, such as the All-Ukrainian Council of Churches and Religious Organizations, which includes Jewish and Islamic representatives along with Christian denominations, will play an essential role in building cohesion. As trusted faith leaders, the council’s members have a vital role in countering rumors and untruths and speaking out for a multifaith society. By adhering to this path, Ukraine can blunt Russia’s campaign, build international support for autocephaly, and possibly provide a model for the Eastern Orthodox Church’s role in a pluralist society.

The Risk of Unintended Consequences

Other powers will play an important role in determining how autocephaly rolls out in Ukraine and its impact on the Eastern Orthodox Church. Western powers have stated their support for religious freedom and for Ukrainian autocephaly. Perhaps more important will be their response to armed Russian aggression, including Russia’s recent attack on three Ukrainian vessels attempting to navigate the Kerch Strait. A weak response will embolden Russia and weaken the resolve of states and churches under pressure to align themselves with the Russian Orthodox Church. The Holy See or other religious entities could play a quiet diplomatic role, providing good offices, mediation and dialogue, to support the autocephaly transition in Ukraine and facilitate discussion across Orthodox churches. Turkey, although an Islamic country, could play a decisive role. Turkey could have stopped the ecumenical patriarch, who resides in Istanbul, from issuing his decision on autocephaly. By standing back, Turkey effectively dealt a blow to Russia, its powerful neighbor and sometimes ally. The Kremlin’s aggression against Ukraine has already backfired once, leading to autocephaly for Ukraine and a blow to the Russian Orthodox Church’s stature. The current campaign to reverse that decision and to replace the ecumenical patriarch—in addition to new aggressive actions in the Azov Sea--could again have unintended results, including an historic schism in the Orthodox Church and new conflict across Eastern Europe. We don’t know how this will play out, but Russia must heed, and the international community must anticipate, the risk of unintended consequences from Russia’s actions. https://www.usip.org/publications/2018/12/russias-war-ukraine-roils-orthodox-church

«Вісник-Анґеліафорос 2017» в Центральному державному архіві зарубіжної україніки

27 листопада у рамках ХІ Конгресу СКУ, що проходить у м. Києві, під час робочої зустрічі головного архівіста ЦДАЗУ Надії Лихолоб та Галини Маслюк, голови Асоціації української діаспори в Греції «Українсько-грецька Думка» та членкині Ради директорів СКУ, архіву був переданий примірник щорічного українсько-грецького альманаха «Вісник-Анґеліафорос 2017». Вісник, що вийшов з нагоди його 20-річчя, містить багато цікавої інформації про закордонних українців, об’єднаних у потужну світову надбудову – Світовий Конґрес Українців, про життя української громади Греції, розвиток українсько-грецьких стосунків, а також про грецьку меншину України та її позиції в українсько-російській війні тощо.  

Семінар "Освітні зустрічі" для вчителів суботніх шкіл в Атенах. 1-2 грудня 2018 р.

Перший день семінару для вчителів українських суботніх шкіл в Греції "Освітні зустрічі" виявився очікувано цікавим і корисним. Нічого дивного, що розвиток порушених тем продовжився і під час дружньої вечері. Фахівці з України та Канади охоче обговорювали кожне окреме питання, яке турбувало наших вчителів. Завтра слухачів очікують практичні заняття. Освітній коучинг: «Педагогіка партнерства». Спікери - Оксана Селепій, Ірина Салига, Ірена Корбабіч-Путко. АНОНС: Професія педагога – професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу педагога, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку дітей. Чим вищою є креативність педагога, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в дітей. Тренінгове заняття: Інтерактивні методи навчання як форма організації роботи в школі. Тренер - Оксана Селепій АНОНС: Сьогодні одним із напрямків оптимізації освітнього процесу є його спрямування на демократизацію взаємовідносин вчителя та учня, що відображається в нових підходах до навчання: створенні сприятливої атмосфери співробітництва, зниженні монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел і переходу до діалогізованого спілкування з учнями в ході навчального процесу, інтенсифікації впровадження в освітній процес активних методів навчання, які дають можливості для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавально-навчальної діяльності учня. Ірена Корбабіч-Путко: Поміжпредметна інтеграція за принципом знань та вмінь. Практичний приклад інтегрованого уроку мови, історії та географії на рівні 5-го класу. Лектори та спікери: Оксана Селепій, викладач-методист вищої категорії, Івано-Франківський коледж Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Ірина Салига, вчитель-методист вищої категорії, Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», вчитель-логопед Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради Ірена Корбабіч-Путко, Канада - Україна, директорка Новопечерської школи. Україно-канадійська програма інтегрованого навчання. https://www.facebook.com/halyna.masliuk/media_set?set=a.2291970151074979&type=3&jazoest=2651001191011207974871005198697610810495107100668311710971678386104116667110079665295675412199741127671551211035865100121551048277107111508579517748561041096611684101887111189481131194867997810175751201031037586711025789103   Семінар "Освітні зустрічі" в Греції. День 2-ий Що там творилося сьогодні, один Бог знає :). Точно видно - не нудилися! Можемо судити тільки з фотографій :) – Освітній лайфхак: Полісенсорний підхід у роботі зі школярами як засіб підвищення їх мовленнєвої активності. Спікер - Ірина Салига АНОНС: Використання мнемотехніки, кінезіології, артикуляційної гімнастики у роботі з дітьми двомовного соціуму. – Тренінгове заняття для педагогів дошкілля та початкової школи: Ранкові зустрічі. Спікер – Оксана Селепій АНОНС: Ранкова зустріч з дітьми дає педагогам можливість навчити дітей взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного, сприяти формуванню цілісного колективу. Під час ранкової зустрічі вчителі моделюють поведінку, яку вони очікують від дітей: як слід розмовляти з людьми, як слухати їх, як дивитись один одному в очі, як читати повідомлення, як обмінюватись думками, правильно відповідати тощо. Ранкові зустрічі дають можливість показати дітям, що вони є колективом і водночас часткою більшої спільноти. Лектори та спікери: Оксана Селепій, викладач-методист вищої категорії, Івано-Франківський коледж Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Ірина Салига, вчитель-методист вищої категорії, Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», вчитель-логопед Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради. – Майстер-клас: Світло крізь тінь. Майстриня - Ірина Салига АНОНС: Театр тіней як засіб комунікативної взаємодії школярів. https://www.facebook.com/halyna.masliuk/media_set?set=a.2292626321009362&type=3&jazoest=2651001191011207974871005198697610810495107100668311710971678386104116667110079665295675412199741127671551211035865100121551048277107111508579517748561041096611684101887111189481131194867997810175751201031037586711025789103    

2018: 85-ті роковини Голодомору. Україна пам'ятає — світ визнає!

Чисельні представники українських організацій — членів Світового Конґресу Українців з усієї планети, а також іноземні політики, суспільні діячі та науковці взяли участь у роботі Міжнародного форуму «Україна пам’ятає - світ визнає», присвяченого 85-тим роковинам Голодомору 1932–1933 років в Україні, а також у державних заходах на вшанування пам’яті жертв Голодомору, що проходили в рамках Форуму – меморіальному засіданні Верховної Ради України, мистецькій акції-реквіємі «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!» і жалобній ході учасників Форуму до Меморіалу жертв Голодомору. Заходи проходили в столичному місті Києві 22–24 листопада 2018 р. На офіційному відкритті були присутні: перший Віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів, Віце-прем'єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, міністр культури України Євген Нищук, поет, видавець, лауреат Шевченківської премії Іван Малкович; Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович тощо. Сотні українських та іноземних дослідників, що вивчають Голодомор, духовенства, вчителів, молоді взяли участь у меморіальних заходах. Серед питань, що були винесені на обговорення Форуму: міжнародно-правова класифікація Голодомору як геноциду; інформування міжнародної спільноти про Голодомор 1932-1933 років в Україні; осмислення наслідків геноциду для України і світу; тема Голодомору у просторі культури; підсумки, досягнення та перспективи систематизації досліджень; обговорення шляхів збереження історичної та родинної пам’яті нащадками жертв Голодомору, фактів і обставин злочинів, а також багато-багато інших питань. Крім того, у рамках заходу відбулися творчі зустрічі із кіномитцями, церемонія нагородження переможців 3-го Міжнародного конкурсу наукових і мистецьких робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко, презентація виставок Українського інституту національної пам’яті «Голодомор 1932–1933. Геноцид голодом», «Спротив геноциду», «Люди правди»; виставка дитячих малюнків «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу: пам’ять в ім’я майбутнього»; виставка книг про Голодомор, інші геноциди, важкі сторінки української та світової історії. Під час меморіальних заходів зазначалося, що за ініціативою Світового Конґресу Українців та у партнерстві з Міністерством закордонних справ України, Інститутом національної пам'яті, Національним музеєм “Пам'яті жертв Голодомору” Свічку пам'яті було запалено у 85-ти містах у всіх куточках планети. У київських заходах взяла участь голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” Галина Маслюк. Свічка пам'яті була запалена складовою організацією СКУ - Асоціацією української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” в Атенах 14-го листопада 2018 року. Κερί μνήμης άναψε στην Αθήνα για εκατομμύρια θύματα του Τεχνητού Λιμού 1932-1933 στην Ουκρανία. Виступ Генерального секретаря Греко-Української Палати Герасімоса-Ніколаоса Бугаса під час меморіального заходу до 85-тих роковин Голодомору в Атенах 14-го листопада 2018 року (грецькою мовою). ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΓΕΝΙΚΟΥ ΓΡΑΜΜΑΤΕΑ ΕΛΛΗΝΟ-ΟΥΚΡΑΝΙΚΟΥ ΕΠΙΜΕΛΗΤΗΡΙΟΥ κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά κατά την εκδήλωση της 14ης Νοεμβρίου 2018 για τη συμπλήρωση 85 χρόνων του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, στη «Στοά του Βιβλίου».   https://www.youtube.com/watch?v=UJqQBKPX6SE&feature=youtu.be    

Ігор Жданов: інформація, що вийшла у низці міжнародних видань про фінансування молодіжних таборів, містить неправдиву інформацію

“Разом із колегами були неприємно здивовані матеріалом, що вийшов у The Washington Post –"Trainig kids to kill at Ukrainian nationalist camp" 12 листопада ц.р., а потім ще у кількох міжнародних виданнях. Автор матеріалу стверджує, що Міністерство молоді та спорту нібито фінансує радикальні націоналістичні організації – зокрема, в статті йдеться про те, що у цьому році Міністерство молоді та спорту виділило 4 мільйони гривень (близько 150 тисяч доларів) на фінансування декількох молодіжних таборів, що проводяться націоналістами, зокрема молодіжною організацією «Сокіл свободи», де навчають убивати росіян, а також, що Міністерство нібито потурає ксенофобії і расизму: https://www.washingtonpost.com/world/europe/training-kids-to-kill-at-ukrainian-nationalist-camp/2018/11/12/41023fa0-e652-11e8-8449-1ff263609a31_story.html?noredirect=on&utm_term=.86523943fa Що ж тут правда, а що відверта маніпуляція та брехня? Так ось крім того, що загаданий табір (за кошти його учасників) дійсно відбувався у червні у Тернопільській області, інформація, надана у цьому матеріалі, є відверто неправдивою. А про що ж свідчать реальні факти? Факт перший. Міністерство молоді та спорту не фінансувало і не фінансує громадські організації. Через конкурси проектів бюджетні кошти виділяються виключно на підтримку реалізації проектів громадських організацій. Дійсно, в цьому році із бюджету Міністерства було виділено 4 мільйони гривень саме на підтримку таких проектів: таборування, семінари, конференції, які громадські організації проводять у різних регіонах України, і так чи інакше пов`язані із темою національно-патріотичного виховання. Факт другий. Тернопільська обласна молодіжна організація "Сокіл свободи" подавала документи на участь у цьогорічному конкурсі, але її заявку було відхилено, і про це зазначено у рішенні конкурсної комісії: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/05/24/34/Rishennya_3.pdf Факт третій. Конкурс щодо проектів із національно-патріотичного виховання проводиться прозоро. У конкурсній комісії більшість її членів - не чиновники Міністерства, а представники громадськості (із повним складом комісії можна ознайомитись у відповідному наказі Міністерства № 2159 від 12.10.2011: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/37645 ). Цього року конкурсною комісією було обрано 30 проектів 19-ти громадських організацій: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/06/11/3/4420_3.4_-_3.pdf Проекти визначають відповідно до пріоритетів, які визначені в оголошенні конкурсу: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36919. Відбір проектів проходить відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1049: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36907. Факт четвертий. Під час розгляду проектів конкурсна комісія аналізує їх у тому числі на наявність у них проявів ксенофобії та дискримінації. У конкурсі не брала участь жодна організація, щодо якої є факти протиправної діяльності, в тому числі на ґрунті ксенофобії, встановлені судовим рішенням відповідно до статті 62 Конституції України. До речі, серед проектів, які подавалися, були кілька, спрямованих саме на подолання ксенофобії та підтримку національних меншин в Україні, і один з них, а саме "У майбутнє разом", вже реалізований "Конгресом національних громад України": http://www.kngu.org/ru/vseukrainskii-seminar-trening-u-maibutne-razom-proisov-u-cernigovi?fbclid=IwAR03-izUHdw_i8dQ1t8nvrGo_HHuSUcjfmf0IUCt45Y80EB0U1GdK0cSmSY. Організації, проекти яких підтримала Конкурсна комісія, перед виділенням бюджетних коштів заключають типову угоду із Міністерством, у пункті 3.3.4. якої зазначено: «Під час проведення заходів у рамках реалізації Проекту здійснювати заходи щодо недопущення ксенофобії». Також ми зверталися до представників національних меншин, зокрема до ромської громади, з пропозицією доєднатися до моніторингу всіх заходів, які фінансуються у рамках цього конкурсу, з метою виявлення та недопущення проявів ксенофобії і расизму. *** Особисто я пишаюсь тим, що з 2015 року нам, у тісній співпраці із громадськими організаціями, народними депутатами України, іншими членами Уряду та Президентом України вдалося відродити систему національно-патріотичного виховання в державі. Ні для кого не секрет, що до подій 2013-2014 років будь-які його прояви зводились до відвертої "шароварщини" для "галочки", або навмисне ігнорувались. З 2015 року понад 250 тисяч молодих людей в Україні з різних її куточків взяли участь у різноманітних заходах, які проводили громадські організації за підтримки Міністерства – більше 200 заходів! Мені шкода, що поважні видання "повелись" на гарячу начебто тему, не перевіривши факти. Але, з іншого боку, ця стаття і подібні їй є непрямим підтвердженням того, що національно-патріотичне виховання в Україні дійсно міцніє. Бо когось дуже нервує те, що молоді громадяни України стають більш свідомими, вивчають власну історію, усвідомлюють виклики, які постають перед нашою державою. Все це є свідченням того, що ми все робимо правильно. А журналістів, українських і іноземних, традиційно закликаю до плідної і чесної співпраці. Ігор Жданов, Міністр молоді та спорту України.” http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/41293

Γ. Γ. του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου Γ-Ν. Μπουγάς για τα 85 χρόνια του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ στη «Στοά του Βιβλίου»

ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΓΕΝΙΚΟΥ ΓΡΑΜΜΑΤΕΑ ΕΛΛΗΝΟ-ΟΥΚΡΑΝΙΚΟΥ ΕΠΙΜΕΛΗΤΗΡΙΟΥ κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά κατά την εκδήλωση της 14ης Νοεμβρίου 2018 για τη συμπλήρωση 85 χρόνων του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, στη «Στοά του Βιβλίου»   Κυρίες και Κύριοι, Στη διάρκεια της Παγκόσμιας Ιστορίας, η βύθιση στο χάος της λησμονιάς σκοτεινών σελίδων μπορεί πρόσκαιρα να ωραιοποιήσει ή να αμβλύνει δυσάρεστα γεγονότα, δεν αναδεικνύει όμως την Αλήθεια, που θα μπορούσε να αποτελέσει μελλοντικό παράδειγμα προς αποφυγή και ταυτόχρονα τροχοπέδη στην επανάληψή τους. Μία από τις σκοτεινές σελίδες της Ευρωπαϊκής Ιστορίας, που έμεινε στο περιθώριο για πάρα πολλά χρόνια και που μόλις τώρα αναδεικνύεται, είναι και η μαζική φυσική εξόντωση του Ουκρανικού Λαού, με τεχνητό λιμό το 1932 – 1933, και που μνημονεύεται πλέον με την ονομασία «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ». Ένας Λαός, φιλήσυχος, φιλοπρόοδος και με πολύ Θεό μέσα του, ο Ουκρανικός Λαός, έρχεται ξαφνικά αντιμέτωπος με ένα ολοκληρωτικό καθεστώς, το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν, που δεν του επιτρέπει να ξεχωρίζει και να διακρίνεται, αντλώντας τις δυνάμεις του ως Έθνος από τις δικές του πνευματικές και ηθικές αξίες. Για χάρη τάχα μου του νέου ουτοπικού μοντέλου, που ήθελε όλα τα μέσα παραγωγής να αποτελούν ιδιοκτησία ενός συλλογικού οργάνου, ο Ουκρανικός Λαός έπρεπε να αλλάξει τρόπο σκέψης και να υποταχθεί. Να ξεριζώσει από την ιστορική του μνήμη ένα σύστημα αξιών, που λειτουργούσε και ως Εθνική Συνείδηση. Και αν αυτό δεν θα μπορούσε να πραγματοποιηθεί από τη μία ημέρα στην άλλη, τότε οι κομματικοί του εκτελεστές θα είχαν το δικαίωμα της φυσικής του εξόντωσης, εφαρμόζοντας τεχνητό λιμό. Ο Μεγάλος Λιμός ή «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», υπήρξε ίσως η μεγαλύτερη καταστροφή στη σύγχρονη ιστορία της Ουκρανίας, που συνοδεύτηκε από το θάνατο εκατομμυρίων αθώων και ανυπεράσπιστων ανθρώπων με τον πλέον αποτρόπαιο τρόπο: την πείνα και την ψυχολογική εξαθλίωση. Και μπορεί ο αριθμός των νεκρών να μειωθεί ή να αμφισβητηθεί, η δυναμική τους όμως θα συνιστά μια τραγικότητα για το σύγχρονο Ευρωπαϊκό κόσμο. Ένα γεγονός που αποκαλύπτει το φρικτό πρόσωπο του ανθρώπου. Κυρίες και Κύριοι, Μεταξύ των αναλυτών που ασχολιούνται με το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», υφίσταται μία διαμάχη που προσδίδει την πολυπλοκότητα των ιστοριογραφικών επιχειρημάτων όσο και τις δυνητικές του προεκτάσεις. Μερικοί, παρουσιάζουν το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», ως μία τεχνική λεπτομέρεια μιας αποτυχημένης αγροτικής μεταρρύθμισης, που οφείλεται στη κακή διαχείριση του ανθρώπινου δυναμικού. Άλλοι, πάλι, θέλουν να διαχειριστούν τη μνήμη του λιμού ως στοιχείο Εθνικής συνοχής, χαρακτηρίζοντάς το ως το δικό τους Ολοκαύτωμα. Χωρίς ίχνος αντισοβιετικής διάθεσης και επιφανειακού κλασσικού αντικομουνισμού, ο ομιλών πιστεύει ότι η βίαιη Σταλινική κολεκτιβοποίηση του 1932 – 1933 αποτέλεσε ουσιαστικά προκάλυμμα για έναν απώτερο στόχο: το να ξεριζωθεί από την ιστορική μνήμη των Ουκρανών η Εθνική τους Συνείδηση και για να συντριβεί ο Ουκρανικός Εθνικισμός με τις έντονες αποσχιστικές τάσεις του. Αν πράγματι το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν δεν θεωρούσε ως αφορμή και όχι ως αιτία τη «μη συμμόρφωση προς τας υποδείξεις» των Ουκρανών στην κολεκτιβοποίηση της γεωργίας, γιατί τότε, το Σεπτέμβριο του 1932, ο ίδιος ο Στάλιν ανακοινώνει στους επιτελείς του «Αν δεν λάβουμε άμεσα μέτρα μπορούμε να χάσουμε την Ουκρανία»; Γιατί, παρ’ όλο που οι καθημερινές σκηνές φρίκης από το λιμό με τους χιλιάδες νεκρούς, αλλά και τα φαινόμενα κανιβαλισμού ήταν γνωστά στην Κεντρική Υπηρεσία των Μυστικών Υπηρεσιών, που εποπτεύονταν προσωπικά από το Στάλιν, αυτός, όχι μόνο δεν περιόρισε τα μέτρα για την ουτοπική του «μεταρρύθμιση», αλλά αντίθετα έδωσε εντολή να κατασχεθούν και όλα τα μη σιτηρά προϊόντα, τα ζώα, τα αγροτικά μηχανήματα και «εγκλώβισε» με απαγόρευση τους λιμοκτονούντες ανθρώπους του αγροτικού πληθυσμού σε εσωτερικές μετακινήσεις; Αυτά, αλήθεια, δεν αποτελούν συνειδητοποιημένη τρομοκρατική πράξη της μαζικής φυσικής εξόντωσης του Ουκρανικού Λαού από το καθεστώς του Ιωσήφ Στάλιν και έγκλημα κατά της ανθρωπότητας; Κυρίες και Κύριοι, Οι πεντακόσιες ημέρες του «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ» δεν είχαν μόνο τα στοιχεία μιας Αρχαίας Ελληνικής Τραγωδίας, αλλά και τον πόνο του Χριστιανικού Γολγοθά. Οι γλαφυρές και σκληρές περιγραφές των επιζώντων της περιόδου εκείνης, τα έγγραφα που ανασύρονται από τα χρονοντούλαπα και οι διασωθείσες φωτογραφίες, επιβεβαιώνουν τα στοιχεία εκείνα που θα μπορούσαν να χαρακτηρίσουν τη Λιμοκτονία αυτή ως Γενοκτονία, αλλά και ως Έγκλημα κατά της Ανθρωπότητας, κατά εφαρμογή του Διεθνούς Ποινικού Δικαίου. Εν τούτοις, δεκαεπτά μόλις χώρες, από τα 193 Κράτη Μέλη του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών, έχουν αναγνωρίσει το φρικτό Γολγοθά του Ουκρανικού Λαού, ως Γενοκτονία. Ακόμη και η Ελλάδα, που έχει υποστεί Γενοκτονία με σφαγές και μαζικούς εκτοπισμούς Ελληνικών πληθυσμών στην περιοχή του Πόντου, δεν συμπεριλαμβάνεται στις Χώρες εκείνες που έχουν αναγνωρίσει το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», ως Γενοκτονία. Βέβαια η μη διεθνής αναγνώριση δεν εξαρτάται μόνο από τα Κράτη και τους Θεσμούς, αλλά και από αυτούς που προωθούν το θέμα. Και αυτό επειδή συνήθως πολλοί ομιλούν, λίγοι γράφουν και ελάχιστοι δουλεύουν. Το Ελληνο-Ουκρανικό Επιμελητήριο, ως κυρίαρχος πυλώνας της αναλλοίωτης Ελληνο-Ουκρανικής Φιλίας, με την άμεση συνεργασία της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία και με τη συνδρομή της Ουκρανικής Κοινότητας που διαβιεί στην Ελλάδα, θα αναλάβει πρωτοβουλία για να αναγνωρισθούν από τη Βουλή της Ελλάδος και της Ουκρανίας, αντίστοιχα, ως Γενοκτονίες: Η Λιμοκτονία του «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ» και οι σφαγές και ο ξεριζωμός των Ελλήνων του Πόντου. Σε εμάς ανήκει ο ρόλος να συνεχίσουμε τα βήματα για να παράγουμε επιτέλους το έργο της «κάθαρσης» που περιμένουν τα εκατομμύρια των θυμάτων. Δικό μας είναι το χρέος να υμνήσουμε Εκείνους -τους ταπεινούς και αθώους- που η ψυχή τους έγινε θυμίαμα, επειδή αγάπησαν την Ελευθερία και το Γενέθλιο τόπο τους. Κυρίες και Κύριοι, Είμαι ο τελευταίος που μπορώ να κρίνω εάν κατάφερα να πλησιάσω το φοβερό αυτό γεγονός της Γενοκτονίας του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ στην Ουκρανία στα έτη 1932 – 1933. Μπορώ όμως να σας διαβεβαιώσω, ότι σας μίλησα εκ βαθέων και με όση ευαισθησία μπορούσα να πλησιάσω ένα τόσο αποτρόπαιο στην πραγματοποίησή του σχέδιο, και μαζί, ένα τόσο ιερό θέμα στη μνήμη και στη θύμηση εκατομμυρίων αθώων θυμάτων. Είναι χρέος όλων να μην λησμονήσουμε το αποτρόπαιο αυτό έγκλημα της Λιμοκτονίας και να μην αφήσουμε στη λησμονιά την οφειλόμενη τιμή προς τα αθώα θύματα. Ελάτε να ανάψουμε το κερί της μνήμης.

Міжнародна акція до 85-х роковин Голодомору «Запалімо свічку пам’яті!» у Греції

14 листопада 2018 року в Афінах, у рамках Міжнародної 85-денної акції вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні «Запалімо свічку пам’яті!», відбулися меморіальні заходи за організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” (складова організація Світового Конґресу Українців) у співпраці з Греко-Українською Палатою, під егідою Посольства України. Захід проходив в одному із центральних конференц-залів грецької столиці в Будинку Книги і в ньому взяли участь представники Міністерства закордонних справ Греції, посли іноземних держав, представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування, ділових, мистецьких кіл Греції, широкої громадськості та чисельної української громади. Розпочався захід кількахвилинним уривком із документального фільму "The Soviet Story" з грецькими субтитрами, який з першої буквально хвилини зосередив увагу аудиторії на темі Голодомору. У своєму зверненні до присутніх голова Асоціації “Українсько-Грецька Думка” п. Галина Маслюк, розпочинаючи захід, сказала, що трагедія Голодомору є настільки варварською, що її важко осягнути і тим більше сприйняти людському мозку. Як важко зрозуміти тих, хто до сьогоднішнього дня намагається її виправдати. Десятиліттями приховувана від людства правда, нарешті, відкривається світу, у великій мірі завдяки зусиллям української діаспори. Наш святий обов'язок, закликала п. Маслюк, визнати жорстоку, несправедливу смерть мільйонів невинних жертв цього нелюдського злочину, дати можливість їхнім душам спочити в мирі для того, щоб ця трагедія ніколи не повторилася. З коротким привітальним словом звернулася до присутніх Тимчасово Повірений у справах України в Грецькій Республіці п. Наталя Косенко, яка представила щойно прибулого до Греції Посла України п. Сергія Шутенка, який, в свою чергу, розповів про причини і наслідки цієї жахливої трагедії, і як кожний свідомий українець, наголосив на важливості її визнання геноцидом українського народу. Українська поетеса в Греції, Валентина Бачал, продекламувала свою поезію “Голодомор”, а Генеральний секретар Греко-Української Палати, Герасімос-Ніколаос Бугас, виступив з промовою, та в присутності поважної аудиторії пообіцяв, що Греко-Українська Палата зобов'язується докласти всіх зусиль для того, щоб Греція визнала Голодомор геноцидом українського народу. Молоде покоління українців у Греції, у вишиванках, утворили символічний ланцюг пам'яті, передаючи незгасимий вогонь із рук в руки, і всі разом з головою Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, п. Галиною Маслюк, послом України Сергієм Шутенко, представниками українських та грецько-українських громадських організацій в Греції запалили в знак солідарності зі світовим українством Свічку Пам'яті. Присутній у залі церковний хор парафії Св. Миколая виконав духовний гімн України - “Боже великий, єдиний”. У другій частині заходу присутні змогли подивитися історико-драматичний фільм «Гіркі жнива» виробництва Канади, англійською мовою з грецькими субтитрами. Усі учасники мали можливість оглянути фотовиставку, виставку плакатів до теми Голодомору, вони отримали буклети, видані з нагоди 85-річчя Голодомору грецькою мовою про трагічні події 1932-1933 років в Україні, а також колоски зі свічечками в знак скорботи, які можна буде запалити під час панахид, які відбудуться 18 і 24 листопада в православному і греко-католицькому храмах Афін.
Довідка: Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті», ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., в День пам’яті жертв Голодомору в Києві. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.
https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=0TM2Z1710J0      

Термальні джерела Термопіл і 300 спартанців - улюблені для учнів української недільної школи в Греції

Друзі - сім'я, яку ти обираєш сам. В цю неділю дружна сім'я Української недільної школи, що при Асоціації "Українсько - Грецька Думка", подорожувала. Спочатку відвідали монастир Дамастас, священну обитель Богородиці Дамасти, який розташований на північних схилах гори Каллідром. Тиша монастиря, ніжна красота грецької осені - наче живильний бальзам, внесли в наші душі мир і спокій. Наступна зупинка - Термопіли. Термальні води, відомі своїми терапевтичними властивостями, вже зцілювали наше тіло. Для дітлахів вода це найкраща розвага, а коли вона ще й тепленька і спадає водоспадом, то самі розумієте, що виманити їх на берег було вельми проблематично. Та й в автобусі ми не байдикували. Вчителька Любов Грабна цікаво розповіла про битву при Термопілах грецького царя Леонідаса та перського Ксеркса в 479 році до н. е., про славний подвиг спартанців (греко-перські війни). А на зворотньому шляху розіграли ще й лотерею, яка виявилась безпрограшною. Щастю малюків не було меж! Тому дорослі змушені були до самих Атен підспівувати їм і "Подоляночку", і "Лисичку", ще й бабусиних гусей згадали. Отож ця недільна подорож виявилася дуже вдалою і веселою. І всі ми дуже вдячні нашій Наталі Когут, організаторці цієї поїздки. З нетерпінням чекатимемо наступної!    

Вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу

  Запрошуємо всіх людей доброї волі приєднатися до вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу Міжнародну акцію «Запалімо свічку пам’яті», яка була ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., у рамках українського національного відзначення 85-их роковин Голодомору в Києві. Мета акції - об'єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід, який продовжуватиметься щодня в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві 24 листопада 2018 року, в День пам’яті жертв Голодомору. 14 листопада 2018 року українська громада Греції приєднується до світового українства і в свою чергу запалює Свічку пам’яті в Атенах. Місце проведення: Будинок книги, вул. Песмазоглу 5 & Стадіу, Атени (Станція метро “Панепістіміу”). Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті!» розпочнеться 14 листопада 2018 рівно о 18.00 В рамках акції передбачено брифінг та показ художнього фільму «Гіркі жнива» з грецькими субтитрами. Україна Пам’ятає- Світ Визнає!