Ігор Жданов: інформація, що вийшла у низці міжнародних видань про фінансування молодіжних таборів, містить неправдиву інформацію

“Разом із колегами були неприємно здивовані матеріалом, що вийшов у The Washington Post –"Trainig kids to kill at Ukrainian nationalist camp" 12 листопада ц.р., а потім ще у кількох міжнародних виданнях. Автор матеріалу стверджує, що Міністерство молоді та спорту нібито фінансує радикальні націоналістичні організації – зокрема, в статті йдеться про те, що у цьому році Міністерство молоді та спорту виділило 4 мільйони гривень (близько 150 тисяч доларів) на фінансування декількох молодіжних таборів, що проводяться націоналістами, зокрема молодіжною організацією «Сокіл свободи», де навчають убивати росіян, а також, що Міністерство нібито потурає ксенофобії і расизму: https://www.washingtonpost.com/world/europe/training-kids-to-kill-at-ukrainian-nationalist-camp/2018/11/12/41023fa0-e652-11e8-8449-1ff263609a31_story.html?noredirect=on&utm_term=.86523943fa Що ж тут правда, а що відверта маніпуляція та брехня? Так ось крім того, що загаданий табір (за кошти його учасників) дійсно відбувався у червні у Тернопільській області, інформація, надана у цьому матеріалі, є відверто неправдивою. А про що ж свідчать реальні факти? Факт перший. Міністерство молоді та спорту не фінансувало і не фінансує громадські організації. Через конкурси проектів бюджетні кошти виділяються виключно на підтримку реалізації проектів громадських організацій. Дійсно, в цьому році із бюджету Міністерства було виділено 4 мільйони гривень саме на підтримку таких проектів: таборування, семінари, конференції, які громадські організації проводять у різних регіонах України, і так чи інакше пов`язані із темою національно-патріотичного виховання. Факт другий. Тернопільська обласна молодіжна організація "Сокіл свободи" подавала документи на участь у цьогорічному конкурсі, але її заявку було відхилено, і про це зазначено у рішенні конкурсної комісії: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/05/24/34/Rishennya_3.pdf Факт третій. Конкурс щодо проектів із національно-патріотичного виховання проводиться прозоро. У конкурсній комісії більшість її членів - не чиновники Міністерства, а представники громадськості (із повним складом комісії можна ознайомитись у відповідному наказі Міністерства № 2159 від 12.10.2011: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/37645 ). Цього року конкурсною комісією було обрано 30 проектів 19-ти громадських організацій: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2018/06/11/3/4420_3.4_-_3.pdf Проекти визначають відповідно до пріоритетів, які визначені в оголошенні конкурсу: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36919. Відбір проектів проходить відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1049: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36907. Факт четвертий. Під час розгляду проектів конкурсна комісія аналізує їх у тому числі на наявність у них проявів ксенофобії та дискримінації. У конкурсі не брала участь жодна організація, щодо якої є факти протиправної діяльності, в тому числі на ґрунті ксенофобії, встановлені судовим рішенням відповідно до статті 62 Конституції України. До речі, серед проектів, які подавалися, були кілька, спрямованих саме на подолання ксенофобії та підтримку національних меншин в Україні, і один з них, а саме "У майбутнє разом", вже реалізований "Конгресом національних громад України": http://www.kngu.org/ru/vseukrainskii-seminar-trening-u-maibutne-razom-proisov-u-cernigovi?fbclid=IwAR03-izUHdw_i8dQ1t8nvrGo_HHuSUcjfmf0IUCt45Y80EB0U1GdK0cSmSY. Організації, проекти яких підтримала Конкурсна комісія, перед виділенням бюджетних коштів заключають типову угоду із Міністерством, у пункті 3.3.4. якої зазначено: «Під час проведення заходів у рамках реалізації Проекту здійснювати заходи щодо недопущення ксенофобії». Також ми зверталися до представників національних меншин, зокрема до ромської громади, з пропозицією доєднатися до моніторингу всіх заходів, які фінансуються у рамках цього конкурсу, з метою виявлення та недопущення проявів ксенофобії і расизму. *** Особисто я пишаюсь тим, що з 2015 року нам, у тісній співпраці із громадськими організаціями, народними депутатами України, іншими членами Уряду та Президентом України вдалося відродити систему національно-патріотичного виховання в державі. Ні для кого не секрет, що до подій 2013-2014 років будь-які його прояви зводились до відвертої "шароварщини" для "галочки", або навмисне ігнорувались. З 2015 року понад 250 тисяч молодих людей в Україні з різних її куточків взяли участь у різноманітних заходах, які проводили громадські організації за підтримки Міністерства – більше 200 заходів! Мені шкода, що поважні видання "повелись" на гарячу начебто тему, не перевіривши факти. Але, з іншого боку, ця стаття і подібні їй є непрямим підтвердженням того, що національно-патріотичне виховання в Україні дійсно міцніє. Бо когось дуже нервує те, що молоді громадяни України стають більш свідомими, вивчають власну історію, усвідомлюють виклики, які постають перед нашою державою. Все це є свідченням того, що ми все робимо правильно. А журналістів, українських і іноземних, традиційно закликаю до плідної і чесної співпраці. Ігор Жданов, Міністр молоді та спорту України.” http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/41293

Γ. Γ. του Ελληνο-Ουκρανικού Επιμελητηρίου Γ-Ν. Μπουγάς για τα 85 χρόνια του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ στη «Στοά του Βιβλίου»

ΟΜΙΛΙΑ ΤΟΥ ΓΕΝΙΚΟΥ ΓΡΑΜΜΑΤΕΑ ΕΛΛΗΝΟ-ΟΥΚΡΑΝΙΚΟΥ ΕΠΙΜΕΛΗΤΗΡΙΟΥ κ. Γεράσιμου-Νικόλαου Μπουγά κατά την εκδήλωση της 14ης Νοεμβρίου 2018 για τη συμπλήρωση 85 χρόνων του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ, στη «Στοά του Βιβλίου»   Κυρίες και Κύριοι, Στη διάρκεια της Παγκόσμιας Ιστορίας, η βύθιση στο χάος της λησμονιάς σκοτεινών σελίδων μπορεί πρόσκαιρα να ωραιοποιήσει ή να αμβλύνει δυσάρεστα γεγονότα, δεν αναδεικνύει όμως την Αλήθεια, που θα μπορούσε να αποτελέσει μελλοντικό παράδειγμα προς αποφυγή και ταυτόχρονα τροχοπέδη στην επανάληψή τους. Μία από τις σκοτεινές σελίδες της Ευρωπαϊκής Ιστορίας, που έμεινε στο περιθώριο για πάρα πολλά χρόνια και που μόλις τώρα αναδεικνύεται, είναι και η μαζική φυσική εξόντωση του Ουκρανικού Λαού, με τεχνητό λιμό το 1932 – 1933, και που μνημονεύεται πλέον με την ονομασία «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ». Ένας Λαός, φιλήσυχος, φιλοπρόοδος και με πολύ Θεό μέσα του, ο Ουκρανικός Λαός, έρχεται ξαφνικά αντιμέτωπος με ένα ολοκληρωτικό καθεστώς, το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν, που δεν του επιτρέπει να ξεχωρίζει και να διακρίνεται, αντλώντας τις δυνάμεις του ως Έθνος από τις δικές του πνευματικές και ηθικές αξίες. Για χάρη τάχα μου του νέου ουτοπικού μοντέλου, που ήθελε όλα τα μέσα παραγωγής να αποτελούν ιδιοκτησία ενός συλλογικού οργάνου, ο Ουκρανικός Λαός έπρεπε να αλλάξει τρόπο σκέψης και να υποταχθεί. Να ξεριζώσει από την ιστορική του μνήμη ένα σύστημα αξιών, που λειτουργούσε και ως Εθνική Συνείδηση. Και αν αυτό δεν θα μπορούσε να πραγματοποιηθεί από τη μία ημέρα στην άλλη, τότε οι κομματικοί του εκτελεστές θα είχαν το δικαίωμα της φυσικής του εξόντωσης, εφαρμόζοντας τεχνητό λιμό. Ο Μεγάλος Λιμός ή «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», υπήρξε ίσως η μεγαλύτερη καταστροφή στη σύγχρονη ιστορία της Ουκρανίας, που συνοδεύτηκε από το θάνατο εκατομμυρίων αθώων και ανυπεράσπιστων ανθρώπων με τον πλέον αποτρόπαιο τρόπο: την πείνα και την ψυχολογική εξαθλίωση. Και μπορεί ο αριθμός των νεκρών να μειωθεί ή να αμφισβητηθεί, η δυναμική τους όμως θα συνιστά μια τραγικότητα για το σύγχρονο Ευρωπαϊκό κόσμο. Ένα γεγονός που αποκαλύπτει το φρικτό πρόσωπο του ανθρώπου. Κυρίες και Κύριοι, Μεταξύ των αναλυτών που ασχολιούνται με το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», υφίσταται μία διαμάχη που προσδίδει την πολυπλοκότητα των ιστοριογραφικών επιχειρημάτων όσο και τις δυνητικές του προεκτάσεις. Μερικοί, παρουσιάζουν το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», ως μία τεχνική λεπτομέρεια μιας αποτυχημένης αγροτικής μεταρρύθμισης, που οφείλεται στη κακή διαχείριση του ανθρώπινου δυναμικού. Άλλοι, πάλι, θέλουν να διαχειριστούν τη μνήμη του λιμού ως στοιχείο Εθνικής συνοχής, χαρακτηρίζοντάς το ως το δικό τους Ολοκαύτωμα. Χωρίς ίχνος αντισοβιετικής διάθεσης και επιφανειακού κλασσικού αντικομουνισμού, ο ομιλών πιστεύει ότι η βίαιη Σταλινική κολεκτιβοποίηση του 1932 – 1933 αποτέλεσε ουσιαστικά προκάλυμμα για έναν απώτερο στόχο: το να ξεριζωθεί από την ιστορική μνήμη των Ουκρανών η Εθνική τους Συνείδηση και για να συντριβεί ο Ουκρανικός Εθνικισμός με τις έντονες αποσχιστικές τάσεις του. Αν πράγματι το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν δεν θεωρούσε ως αφορμή και όχι ως αιτία τη «μη συμμόρφωση προς τας υποδείξεις» των Ουκρανών στην κολεκτιβοποίηση της γεωργίας, γιατί τότε, το Σεπτέμβριο του 1932, ο ίδιος ο Στάλιν ανακοινώνει στους επιτελείς του «Αν δεν λάβουμε άμεσα μέτρα μπορούμε να χάσουμε την Ουκρανία»; Γιατί, παρ’ όλο που οι καθημερινές σκηνές φρίκης από το λιμό με τους χιλιάδες νεκρούς, αλλά και τα φαινόμενα κανιβαλισμού ήταν γνωστά στην Κεντρική Υπηρεσία των Μυστικών Υπηρεσιών, που εποπτεύονταν προσωπικά από το Στάλιν, αυτός, όχι μόνο δεν περιόρισε τα μέτρα για την ουτοπική του «μεταρρύθμιση», αλλά αντίθετα έδωσε εντολή να κατασχεθούν και όλα τα μη σιτηρά προϊόντα, τα ζώα, τα αγροτικά μηχανήματα και «εγκλώβισε» με απαγόρευση τους λιμοκτονούντες ανθρώπους του αγροτικού πληθυσμού σε εσωτερικές μετακινήσεις; Αυτά, αλήθεια, δεν αποτελούν συνειδητοποιημένη τρομοκρατική πράξη της μαζικής φυσικής εξόντωσης του Ουκρανικού Λαού από το καθεστώς του Ιωσήφ Στάλιν και έγκλημα κατά της ανθρωπότητας; Κυρίες και Κύριοι, Οι πεντακόσιες ημέρες του «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ» δεν είχαν μόνο τα στοιχεία μιας Αρχαίας Ελληνικής Τραγωδίας, αλλά και τον πόνο του Χριστιανικού Γολγοθά. Οι γλαφυρές και σκληρές περιγραφές των επιζώντων της περιόδου εκείνης, τα έγγραφα που ανασύρονται από τα χρονοντούλαπα και οι διασωθείσες φωτογραφίες, επιβεβαιώνουν τα στοιχεία εκείνα που θα μπορούσαν να χαρακτηρίσουν τη Λιμοκτονία αυτή ως Γενοκτονία, αλλά και ως Έγκλημα κατά της Ανθρωπότητας, κατά εφαρμογή του Διεθνούς Ποινικού Δικαίου. Εν τούτοις, δεκαεπτά μόλις χώρες, από τα 193 Κράτη Μέλη του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών, έχουν αναγνωρίσει το φρικτό Γολγοθά του Ουκρανικού Λαού, ως Γενοκτονία. Ακόμη και η Ελλάδα, που έχει υποστεί Γενοκτονία με σφαγές και μαζικούς εκτοπισμούς Ελληνικών πληθυσμών στην περιοχή του Πόντου, δεν συμπεριλαμβάνεται στις Χώρες εκείνες που έχουν αναγνωρίσει το «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ», ως Γενοκτονία. Βέβαια η μη διεθνής αναγνώριση δεν εξαρτάται μόνο από τα Κράτη και τους Θεσμούς, αλλά και από αυτούς που προωθούν το θέμα. Και αυτό επειδή συνήθως πολλοί ομιλούν, λίγοι γράφουν και ελάχιστοι δουλεύουν. Το Ελληνο-Ουκρανικό Επιμελητήριο, ως κυρίαρχος πυλώνας της αναλλοίωτης Ελληνο-Ουκρανικής Φιλίας, με την άμεση συνεργασία της Πρεσβείας της Ουκρανίας στην Ελληνική Δημοκρατία και με τη συνδρομή της Ουκρανικής Κοινότητας που διαβιεί στην Ελλάδα, θα αναλάβει πρωτοβουλία για να αναγνωρισθούν από τη Βουλή της Ελλάδος και της Ουκρανίας, αντίστοιχα, ως Γενοκτονίες: Η Λιμοκτονία του «ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ» και οι σφαγές και ο ξεριζωμός των Ελλήνων του Πόντου. Σε εμάς ανήκει ο ρόλος να συνεχίσουμε τα βήματα για να παράγουμε επιτέλους το έργο της «κάθαρσης» που περιμένουν τα εκατομμύρια των θυμάτων. Δικό μας είναι το χρέος να υμνήσουμε Εκείνους -τους ταπεινούς και αθώους- που η ψυχή τους έγινε θυμίαμα, επειδή αγάπησαν την Ελευθερία και το Γενέθλιο τόπο τους. Κυρίες και Κύριοι, Είμαι ο τελευταίος που μπορώ να κρίνω εάν κατάφερα να πλησιάσω το φοβερό αυτό γεγονός της Γενοκτονίας του ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ στην Ουκρανία στα έτη 1932 – 1933. Μπορώ όμως να σας διαβεβαιώσω, ότι σας μίλησα εκ βαθέων και με όση ευαισθησία μπορούσα να πλησιάσω ένα τόσο αποτρόπαιο στην πραγματοποίησή του σχέδιο, και μαζί, ένα τόσο ιερό θέμα στη μνήμη και στη θύμηση εκατομμυρίων αθώων θυμάτων. Είναι χρέος όλων να μην λησμονήσουμε το αποτρόπαιο αυτό έγκλημα της Λιμοκτονίας και να μην αφήσουμε στη λησμονιά την οφειλόμενη τιμή προς τα αθώα θύματα. Ελάτε να ανάψουμε το κερί της μνήμης.

Міжнародна акція до 85-х роковин Голодомору «Запалімо свічку пам’яті!» у Греції

14 листопада 2018 року в Афінах, у рамках Міжнародної 85-денної акції вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні «Запалімо свічку пам’яті!», відбулися меморіальні заходи за організацією Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка” (складова організація Світового Конґресу Українців) у співпраці з Греко-Українською Палатою, під егідою Посольства України. Захід проходив в одному із центральних конференц-залів грецької столиці в Будинку Книги і в ньому взяли участь представники Міністерства закордонних справ Греції, посли іноземних держав, представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування, ділових, мистецьких кіл Греції, широкої громадськості та чисельної української громади. Розпочався захід кількахвилинним уривком із документального фільму "The Soviet Story" з грецькими субтитрами, який з першої буквально хвилини зосередив увагу аудиторії на темі Голодомору. У своєму зверненні до присутніх голова Асоціації “Українсько-Грецька Думка” п. Галина Маслюк, розпочинаючи захід, сказала, що трагедія Голодомору є настільки варварською, що її важко осягнути і тим більше сприйняти людському мозку. Як важко зрозуміти тих, хто до сьогоднішнього дня намагається її виправдати. Десятиліттями приховувана від людства правда, нарешті, відкривається світу, у великій мірі завдяки зусиллям української діаспори. Наш святий обов'язок, закликала п. Маслюк, визнати жорстоку, несправедливу смерть мільйонів невинних жертв цього нелюдського злочину, дати можливість їхнім душам спочити в мирі для того, щоб ця трагедія ніколи не повторилася. З коротким привітальним словом звернулася до присутніх Тимчасово Повірений у справах України в Грецькій Республіці п. Наталя Косенко, яка представила щойно прибулого до Греції Посла України п. Сергія Шутенка, який, в свою чергу, розповів про причини і наслідки цієї жахливої трагедії, і як кожний свідомий українець, наголосив на важливості її визнання геноцидом українського народу. Українська поетеса в Греції, Валентина Бачал, продекламувала свою поезію “Голодомор”, а Генеральний секретар Греко-Української Палати, Герасімос-Ніколаос Бугас, виступив з промовою, та в присутності поважної аудиторії пообіцяв, що Греко-Українська Палата зобов'язується докласти всіх зусиль для того, щоб Греція визнала Голодомор геноцидом українського народу. Молоде покоління українців у Греції, у вишиванках, утворили символічний ланцюг пам'яті, передаючи незгасимий вогонь із рук в руки, і всі разом з головою Асоціації “Українсько-Грецька Думка”, п. Галиною Маслюк, послом України Сергієм Шутенко, представниками українських та грецько-українських громадських організацій в Греції запалили в знак солідарності зі світовим українством Свічку Пам'яті. Присутній у залі церковний хор парафії Св. Миколая виконав духовний гімн України - “Боже великий, єдиний”. У другій частині заходу присутні змогли подивитися історико-драматичний фільм «Гіркі жнива» виробництва Канади, англійською мовою з грецькими субтитрами. Усі учасники мали можливість оглянути фотовиставку, виставку плакатів до теми Голодомору, вони отримали буклети, видані з нагоди 85-річчя Голодомору грецькою мовою про трагічні події 1932-1933 років в Україні, а також колоски зі свічечками в знак скорботи, які можна буде запалити під час панахид, які відбудуться 18 і 24 листопада в православному і греко-католицькому храмах Афін.
Довідка: Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті», ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., в День пам’яті жертв Голодомору в Києві. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.
https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=0TM2Z1710J0      

Термальні джерела Термопіл і 300 спартанців - улюблені для учнів української недільної школи в Греції

Друзі - сім'я, яку ти обираєш сам. В цю неділю дружна сім'я Української недільної школи, що при Асоціації "Українсько - Грецька Думка", подорожувала. Спочатку відвідали монастир Дамастас, священну обитель Богородиці Дамасти, який розташований на північних схилах гори Каллідром. Тиша монастиря, ніжна красота грецької осені - наче живильний бальзам, внесли в наші душі мир і спокій. Наступна зупинка - Термопіли. Термальні води, відомі своїми терапевтичними властивостями, вже зцілювали наше тіло. Для дітлахів вода це найкраща розвага, а коли вона ще й тепленька і спадає водоспадом, то самі розумієте, що виманити їх на берег було вельми проблематично. Та й в автобусі ми не байдикували. Вчителька Любов Грабна цікаво розповіла про битву при Термопілах грецького царя Леонідаса та перського Ксеркса в 479 році до н. е., про славний подвиг спартанців (греко-перські війни). А на зворотньому шляху розіграли ще й лотерею, яка виявилась безпрограшною. Щастю малюків не було меж! Тому дорослі змушені були до самих Атен підспівувати їм і "Подоляночку", і "Лисичку", ще й бабусиних гусей згадали. Отож ця недільна подорож виявилася дуже вдалою і веселою. І всі ми дуже вдячні нашій Наталі Когут, організаторці цієї поїздки. З нетерпінням чекатимемо наступної!    

Вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу

  Запрошуємо всіх людей доброї волі приєднатися до вшанування 85-ої річниці Голодомору 1932-1933 років — Ґеноциду українського народу Міжнародну акцію «Запалімо свічку пам’яті», яка була ініційована Світовим Конґресом Українців, підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Вона розпочала свою 85-денну подорож по п’яти континентах у Києві, у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” 1 вересня та завершиться 24 листопада 2018 р., у рамках українського національного відзначення 85-их роковин Голодомору в Києві. Мета акції - об'єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід, який продовжуватиметься щодня в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві 24 листопада 2018 року, в День пам’яті жертв Голодомору. 14 листопада 2018 року українська громада Греції приєднується до світового українства і в свою чергу запалює Свічку пам’яті в Атенах. Місце проведення: Будинок книги, вул. Песмазоглу 5 & Стадіу, Атени (Станція метро “Панепістіміу”). Міжнародна акція «Запалімо свічку пам’яті!» розпочнеться 14 листопада 2018 рівно о 18.00 В рамках акції передбачено брифінг та показ художнього фільму «Гіркі жнива» з грецькими субтитрами. Україна Пам’ятає- Світ Визнає!

Εκδήλωση Μνήμης για την 85η επέτειο του Γολοντομόρ του 1932-1933 - της Γενοκτονίας του Ουκρανικού λαού

      ΓΟΛΟΝΤΟΜΟΡ. Μία λέξη ταυτόσημη με το φρικτό Ουκρανικό Γολγοθά. Μία λέξη συνώνυμη με το οργανωμένο και πειθαρχημένο έγκλημα, που έκοψε και κατέστρεψε ρίζες και κλώνους ζωής. Η συνειδητοποιημένη τρομοκρατική πράξη της μαζικής φυσικής εξόντωσης του Ουκρανικού Λαού από το πολιτικό σύστημα του Ιωσήφ Στάλιν. Ένας Λαός, φιλήσυχος, φιλοπρόοδος και με πολύ Θεό μέσα του, έρχεται ξαφνικά αντιμέτωπος με ένα ολοκληρωτικό καθεστώς, που δεν του επιτρέπει να ξεχωρίζει και να διακρίνεται, αντλώντας τις δυνάμεις του ως Έθνος από τις δικές του πνευματικές και ηθικές αξίες. Για χάρη τάχα μου του «νέου μοντέλου», που ήθελε όλα τα μέσα παραγωγής να αποτελούν ιδιοκτησία ενός συλλογικού οργάνου, ο Ουκρανικός Λαός έπρεπε να αλλάξει τρόπο σκέψης και να υποταχθεί. Να ξεριζώσει από την ιστορική του μνήμη ένα σύστημα αξιών, που λειτουργεί και ως εθνική συνείδηση. Και αν αυτό δεν μπορεί να γίνει από τη μια ημέρα στην άλλη, τότε οι κομματικοί του εκτελεστές έχουν το δικαίωμα της φυσικής του εξόντωσης, εφαρμόζοντας τεχνητό λιμό. Και όταν επιβάλλεται η τεχνητή πείνα το 1932 – 1933, τη διετία της βίαιης κολεκτιβοποίησης της αγροτικής οικονομίας, «επειδή δεν συμμορφώθηκαν προς τας υποδείξεις», ο θάνατος δεν προσμετρείται ως ανθρώπινη αξία. Μέσα σε 500 περίπου ημέρες, εκατομμύρια αθώων και ανυπεράσπιστων Ουκρανών οδηγούνται στον πιο αποτρόπαιο θάνατο. Εκείνον της πείνας και της ψυχολογικής εξαθλίωσης. Είναι χρέος όλων να μην λησμονήσουμε το αποτρόπαιο αυτό έγκλημα της Λιμοκτονίας και να μην βυθίσουμε στο χάος της λησμονιάς την οφειλόμενη τιμή προς τα αθώα θύματα. Ελάτε να ανάψουμε το κερί της μνήμης.    https://www.facebook.com/events/1913472032094346/

Дипломанти конкурсу МОН України в Українській недільній школі при Асоціації «Українсько-Грецька Думка»

«Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна», - писав Іван Світличний. І навіть, якщо ти, українець, народився і виріс не в Україні, ти є її частинкою, носієм духовної і культурної спадщини нашого народу. Так, в Українській недільній школі, що при Асоціації української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», ми намагаємося навчати діток наших еміґрантів не забувати своє коріння, завжди підтримувати зв’язок з Батьківщиною. Наші учні традиційно беруть учась у різноманітних всеукраїнських проектах та конкурсах. Минулої весни дві наші учениці - Курагеу Мар’яна і Драб Юліана, надіслали свої твори-мініатюри на VIII Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, що проводився під егідою Міністерства освіти і науки України. Недавно посольство України в Грецькій Республіці отримало і передало до нашої школи нагороди - Диплом за почесне друге місце і участь у конкурсі. У суботу 27 жовтня на вранішній лінійці в. о. директорки школи п. Галина Борик урочисто вручила конкурсанткам виборені нагороди у присутності гостей - пароха української греко-католицької парафії Св. Миколая в Атенах о. Андрія Твердохліба, засновника Школи християнського життя і євангелізації, о. Петра Куркевича, та його учениць Зоряни та Вікторії. А дітвора щиро нагородила учениць гучними оплесками. Вітаємо дівчаток і бажаємо їм, а також усім діткам нових здобутків та досягнень!  

"МИ - НАЩАДКИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ" - СВЯТО ПОКРОВИ НА ПЕЛОПОННЕСІ

Дорога українська громадо Греції (зокрема, Пелопоннесу), з 12-го по 14-те жовтня 2018 року таборуватимемо в м. Патра (Rodini Hotel Πάτρα, Κυανή Ακτή 265 00), і з великою радістю зустрінемося із земляками! Табір “Ми – нащадки козацької Слави”, як традиційний захід до Покрови, проходитиме за організацією Асоціації “Українсько-Грецька Думка” у співпраці з Українсько-Грецькою спілкою дружби “Фарос”, Волонтерським рухом “Меценати для солдата” та під егідою Посольства України в Грецькій Республіці. Завдяки ґречній благодійній допомозі ТОВ Авіакомпанія “Джоніка”, участь у таборі візьмуть діточки з України, які втратили своїх татусів на війні. Ми всі з нетерпінням чекаємо на зустріч з ними! Хорошою нагодою для українців, які живуть на півострові, поспілкуватися з нами буде бажання завітати на масштабний захід у суботу 13-го жовтня о 18.30 в Патрах. “13 жовтня 2018 року українські діаспоряни Греції та гості з України візьмуть участь у великому заході – Першому фестивалі “Зустріч світового Еллінізму” під гаслом “Усі разом – можемо краще”, який відбудеться на стадіоні Аполлона в столиці Пелопоннесу – Патрах, район Перівола. Фестиваль проводиться Українсько-Грецькою спілкою дружби “Фарос” у співорганізації з Периферією Західної Греції, за участю представників уряду Греції, органів місцевого самоврядування, церкви, дипломатичних місій на півострові, депутатів, а також підприємницьких, мистецьких та літературних кіл Греції. Зокрема, фестиваль благословить Митрополит Патри Хрисостомос, участь у заході візьмуть генеральний директор Генерального секретаріату для греків зарубіжжя МЗС Греції п. Міхаліс Коккінос, Тимчасово повірений у справах України в Греції п. Наталя Косенко, голова Обласної державної адміністрації Пелопоннесу п. Апостолос Катсіфарас та інші”.

ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ. СЛИВКА ВАДИМ

СЛИВКА ВАДИМ (опікун) - 19 років (28.07.1999). Має ще близнюка Володю. Вадим погодився бути керівником перельоту групи дітей з України до Греції, втративши теж тата на війні. Батько Вадима - доброволець з полку «Азов» загинув, підірвавшись на фугасній міні 12 грудня 2014 року поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область). Вашій увазі фільм про сім'ю полеглого героя "Тихого". https://www.youtube.com/watch?v=tWv_ZbJ8dKw

ДІТИ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ. ШТАНСЬКА ВІКТОРІЯ

ШТАНСЬКА ВІКТОРІЯ - 16 років (30.01.2002). Має старшу повнолітню сестру Оксану (26 р.). Ріст: 160; Розмір взуття: 37. Розмір одягу: S. Віка – донька захисника України старшого сержанта Миколи Штанського, котрий загинув 16 січня 2015-го року поблизу села Одрадівки Артемівського району, коли терористи вели обстріл з «Градів» – снаряд влучив у бліндаж. З великим теплом Віка згадує про загиблого на війні тата: «До 12 років я навіть уявити не могла, що можу втратити когось з близьких мені людей і наскільки важко буде потім. Розумію, що у кожного з нас бувають труднощі, але все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими. Змінюю пріоритети в житті. Намагаюся цінувати кожен прожитий день, і не забувати робити приємне для інших. Відтоді, коли тата не стало, намагаюся більше уваги приділяти своїм найріднішим: мамі, у котрої поважні проблеми зі здоров’ям, та старшій сестричці. Вони мене у всьому підтримують та допомагають, але рідного тата замінити ніхто і ніщо не зможе». Донька героя навчається в 11 класі. Їй подобається вивчати історію, улюблені предмети математика та англійська, ходить на додаткові платні заняття з цих дисциплін. Хвилюється, що потрібно їм з мамою багато в чому відмовляти для цього. Любить читати енциклопедії, цікавиться біологією, квантовою фізикою, кібернетикою та астрономією. Дівчина багато працює над собою, намагається самостійно робити все, що від неї залежить, аби гарно навчатися, розвивати себе, адже мріє колись продовжувати навчання в англомовному виші, та в подальшому стати науковцем. Вікторія – дуже привітна і обдарована дитина, до нашого великого подиву ми з’ясували, що Віка самостійно вивчає корейську мову, хотіла б вивчити ще й китайську, каже, що добре було б мати підручник по вивченню цих мов. Взагалі її цікавить все, що пов’язано зі Східною культурою. Вона мріє відвідати країни Азії, а передусім Південну Корею. Хотіла б побувати в США, або в інших країнах Європи, особливо їй хочеться поспілкуватися англійською з іноземцями. Встигає Віка і фільми подивитися, до улюблених відносить «Гарі Поттера» та «Шерлока Холмса». Ще їй дуже подобаються пісні Святослава Вакарчука. Є у неї, як вона каже, і божевільні мрії – бо дитина прагне коли-небудь зустрітись із всесвітньовідомим фізиком-теоретиком Стівеном Гокінгом та з королевою Великобританії Єлизаветою ІІ. А серед безлічі досягнень цієї дівчинки й 6 медалей, міжнародний кубок, грамоти, дипломи з дзюдо. Попри велику зайнятість заняття не полишає, ходить у спортивний зал в Любомлі, турбується, що мамі сутужно його оплачувати. Окрім того, полюбляє пробіжки, вважає, що це хороша можливість помилуватися навколишньою природою, яка у кожну пору року по-своєму приваблива. До всього вище переліченого юна науковець ще й навчалася у музичній школі по класу саксофона, у неї вже був випускний, але вона продовжує займатися для себе, її навіть запрошують грати в оркестрі цієї школи. Опановує також і гру на фортепіано. Якби Вікторія стала політиком то перше на що спрямувала б свої зусилля – припинити війну. Далі удосконалила б реформи в галузі освіти та медицини. Незважаючи на зайнятість Вікторія завжди виділяє час для допомоги мамі. Не ґребує ніякою роботою по господарству: і посуд миє, і город впорядковує, і в садку лад наводить, і дров наносить і котел розпалить. А ще до її обов’язків входить доглядати за улюбленою кицькою Манькою. Інформація про батька дівчини є у Книзі пам’яті, деталі за посиланням: http://memorybook.org.ua/