Грецька преса про президентські вибори 17 січня 2010 р. в Україні

Огляд грецької преси за 12 січня 2010 р.

Майже на десять одиниць випереджає Віктор Янукович свою суперницю в президентських перегонах, які відбудуться в Україні в наступну неділю, зазначається у присвячених цій темі публікаціях у грецькій пресі. Найбільше уваги темі президентських виборів в Україні присвятили ведучі газети Греції «То Віма» та «Катімеріні».

Сьогоднішній прем’єр-міністр Юля Тимошенко, пише «Катімеріні», яка неодноразово доказала, що не любить, але й не згодна програвати, повідомила, що у випадку порушень готова оскаржити результати виборів. В свою чергу Віктор Янукович, звинувачений в 2004 р. в підтасовці результатів, теж готується до масових виступів. Згідно існуючої інформації, зазначає газета, автобуси з прихильниками філоросійського кандидата вже вирушили зі Сходу країни до Києва.

Окрім двох ведучих, серед інших 16-ти претендентів на президентський пост, до останнього бою готується нинішній президент Віктор Ющенко, який за попередніми даними користується підтримкою 6-8% населення країни. Намагаючись розбудити націоналістично налаштовану частину виборців, Ющенко звинувачує обох суперників у цілковитій зраді інтересів України на користь Росії.

Обидва фаворі президентських перегонів в Україні, пише «То Віма» пріоритетом своєї політики декларують зближення та покращення стосунків з Москвою. І філоросійський претендент Янукович, і «газова принцеса» підприємець Тимошенко, виглядає, покинули ідею вступу України до НАТО, зважаючи на заяви російських урядовців, що такого роду дії будуть розцінені як загрозу по відношенню до Росії.

Одночасно, Росія офіційно не підтримує жодного з претендентів, як вона це зробила в 2004 році, зазначає «То Віма». Є абсолютно очевидною перевага економічної, політичної і воєнної залежності України від Росії, ніж від Брюсселю, Лондону чи Вашингтону, вказуючи паралельно на присутність воєнної бази Росії на Кримському півострові.

Підготувала Галина Маслюк.


prosklish_finale-Zwgrafou_

Ще один крок до визнання

prosklish_finale-Zwgrafou_
Mer_Zwgrafou
Мер Зографу Янніс Казакос
Лекція стратегічного радника Нікоса Лігероса «Відтворюючи пам’ять людства» відбулася 6-го квітня 2009 р. в культурному центрі мерії Зографу. Основна тема лекції – права людства. Перш за все, право людства на пам’ять, на правдиву історію, на справедливу оцінку правдивої історії. На жаль, за це найприродніше право потрібно боротися. Тільки ті, що пережили геноцид і вижили, зазначає Нікос Лігерос, знають, що життя без пам’яті не має жодного сенсу. Голова Товариства української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк відкриваючи захід зазначила, що питання права українського народу на визнання його найбільшої трагедії – штучного Голоду 1932-33 рр. в Україні, вчиненого сталінським комуністичним режимом, залишається найпекучішою темою української діаспори світу впродовж десятиліть. В цих намаганнях грецькі українці отримали своїх прихильників. Серед них відомий грецький вчений Нікос Лігерос, який бореться за те, щоб були визнані всі злочини, скоєні проти людства, так як це є абсолютно необхідною передумовою природного розвитку людства, збереження його цінностей і творення його інтелектуального майбутнього.

Щиру підтримку питання визнання Голодомору 1932-33 рр. актом ґеноциду українського народу знайшли українці Греції в особі мера Зографу Янніса Казакоса. Ми знаємо, що це кропіткий довгий процес, тому що правди ніхто не любить і право на неї потрібно самовіддано відстоювати, звернувся до присутніх пан мер. Але ми є поруч з вами і разом з вами домагатимемося від грецького уряду визнання. І воно прийде. Нехай не відразу, нехай з трудом. Але правда візьме своє.

Zahalna
Нікос Лігерос в оточенні членів Товариства «Українсько-грецька думка»

Вкрай дивною прозвучала для нас відповідь представника грецького уряду після офіційного звернення Посольства України в Греції з проханням розглянути питання визнання Голодомору українців ґеноцидом, звернувся у свою чергу до присутніх Посол України Валерій Цибух. Пан посол, який окрім виконання професійного завдання, поставленого Президентом України Віктором Ющенко, протягом багатьох років з готовністю підтримує найменшу ініціативу Товариства у вирішенні цієї складної мети, розповів, що грецька влада побоюється визнати Голодомор, щоб не створити додаткові проблеми в дипломатичних відносинах з противниками визнання української трагедії, як це сталося у випадку офіційного визнання Грецією ґеноциду понтійців, що викликало погіршення ситуації у грецько-турецьких відносинах.

Галина Маслюк


Shkola-Holodomor-1

Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років

  28-29 листопада 2009 р. Пам’яті багато не буває. Вона або є, або її нема. Пам’ятати невинно убієнних — не гріх, а християнський, просто людський обов’язок.  
Чи можливе? Чи таке можливе?
Чи в таке повірить чоловік?
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?

У ці дні в Україні відзначають річницю трагедії Голодомору. В суботу, 28 листопада, розпочався відкритий інтегрований урок з історії України та української літератури в старших класShkola-Holodomor-1ах української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вчитель історії Алла Лобач озвучила епіграф до книги-меморіалу «Голод–33», написаної подружжям Володимиром Маняком та Лідією Коваленко. «Літа 7441 від Сотворення світу (літа 1933) від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів (До Книги буття українського народу, - якщо таку книгу буде колись написано)».

Діти зачитали свідчення людей, які пережили Голодомор. Кожен по-своєму переживав трагедію українського народу. На уроці прозвучали висновки Міжнародної комісії по розслідуванню Голодомору в Україні у 1932–33 рр, а також причини, які викликали цю трагедію. Вчитель української мови Оксана Наконечна розповіла прShkola-Holodomor-2о письменників діаспори, які десятиліттями поширювали правду про Голодомор своїми творами. Прозвучали імена Василя Барки з його романом «Жовтий князь», а також Уласа Самчука з твором «Марія», про які розповіли учні старших класів. В пам’ять про померлих прозвучала «Молитва за убієнних голодом» Катерини Мотрич, яка тонкою струною відізвалася в душі кожного. Особливу зацікавленість у присутніх вчителів, батьків, дітей, гостей викликала виставка книг, написаних на тему Голодомору та виданих як в Україні, так і в українській діаспорі. Страшні картини голодного українського села постали перед дітьми та дорослими у світлинах. Скільки б разів не зверталися до теми Голодомору, вона завжди буде хвилюючою, трагічною. Скорбною хвилиною мовчання сьогоднішні діти української діаспори Греціїі пом’янули невинно померлих та ненароджених в Україні в 1932-1933 роках.

 Panakhyda-Sv.NikolaosПоминальні заходи продовжилися в неділю, 29 листопада, панахидою у православному храмі Св. Миколая в Піреї. Багаторічні намагання української громади донести правду про Голодомор до грецького суспільства не були марними. Вперше ініціатором заходу відзначення скорботної дати стала грецька сторона. Панахида організована Грецько-Українською палатою під егідою Посольства України в Греції. Молебень за померлими правили Митрополит Пірейський Високопреосвящений Серафим та український священик о. Михайло Юрина. На службі Божій за померлих в Україні від Голоду в роках 1932-1933 були присутні працівники дипломатичного представництва України в Греції, української громади, ділових та культурних кіл Греції. Після закінчення панахиди до присутніх звернувся член Спілки письменників Греції Хрістос Адамопулос, який з цієї нагоди написав твір «Коли на землі заспівають псалом миру?», випущений брошурою за фінансової підтримки заступника генерального секретаря Грецько-української Палати Герасімоса-Ніколаса Бугаса. Пристрасні слова письменника переконали навіть тих, в кого ще залишалась тінь сумніву в тому, що цей злочин проти українського народу і цілого людства був здійснений, - зазначив у своєму слові посол України в Грецькій Республіці Валерій Цибух.DSC08304

«Не розуміють варвари і кати…, що кожного разу, коли вмирає людина, «вмирає і знищується ціле творіння Боже». Кожного разу, коли народжується людина, «Творіння шести днів народжується знову зовсім новим», схвильовано говорив пан Адамопулос. І продовжив: «Уявіть тепер, серед стількох мільйонів жертв Голодомору вмирало і знищувалось ціле «Творіння шести днів Бога»(!). І якщо це не вважається злочином проти людства, що тоді?! Що можна сказати тоді про забуття для нас і для дітей наших?». «Голодомор від самого початку був задуманий для систематичного знищення народу, який прагнув існувати, бути вільним і мислити по-своєму», впевнений Хрістос Адамопулос, який готовий активно долучитися до борців за визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу і злочином проти людства.

Panakhyda-Sv._TrijciЗавершилися заходи поминальною панахидою у греко-католицькому храмі Св. Трійці за участю екзарха ГКЦ владики Дімітріоса та українського священика о. Тараса Когута. «Злочин Голодомору 32-33 рр. в Україні повинен бути визнаним грецьким парламентом та всією світовою спільнотою», - зазначив у своєму зверненні до присутніх владика Дімітріос. В цей вечір сотні українців Греції з запаленими свічками в руках і полум’ям жалю та скорботи в серцях зі сльозами на очах молилися за душі загиблих земляків. Церковний хор відспівав церковні псалми та молитву за Україну. У своїй промові до земляків посол України в Греції Валерій Цибух зазначив, що ми, сьогоднішні українці, не вправі забути мільйони жертв цієї страшної трагедії.

Прес-служба Товариства «Українсько-грецька думка»


genia

Ми повинні пам'ятати про трагедію рідного народу

Інтерв'ю з Ґенею Кузен, 27.09.2008

geniaМоя співбесідниця Ґеня Кузен народилася у Франції в україномовній родині. Батьки її виїхали з України ще молодими, проте через все своє життя зуміли пронести український запал і цьому навчили трьох доньок. В родині звучало рідне слово, українська пісня, читалися газети і журнали українською мовою, і ніколи не згадувалися страшні часи Великого Голоду. Через збіг обставин пані Ґеня почала займатися справою Голодомору, а пізніше очолила асоціацію "Україна-33". Один із трьох синів пані Кузен є біля мами, допомагає у визнанні Голодомору у світі і продовжує двадцятип'ятилітню справу неньки. Жінці, яка достеменно цікавилася трагедією українського народу 1932-33 рр. довго не відкривали візи в Україну. І вперше вона відвідала Україну лише у 1992-му році. Потрапивши на батьківщину своїх дідів п. Ґеня довго подорожувала її дорогами, відвідала постраждалі села, спілкувалася з очевидцями трагедії. Саме ці свідчення живих людей українського походження дослідниця вважає найважливішим документом у справі визнання Голодомору. Диву даєшся, де могла людина, яка народилася поза Україною, так щиро, відкрито і твердо навчитися любити Україну? Пропонуємо вашій увазі нашу розмову із галичанкою Ґенею Кузен з Франції.

- Пані Кузен, що спонукало Вас у Франції зайнятися питанням визнання Голодомору?

- У 80-х роках чисто випадково я зустрілася з жінками, які розповіли мені про Голод в Україні. Жінки соромилися тих розповідей, вони говорили зі сльозами на очах. Для мене це було відкриттям, я до цього часу нічого не знала, хоча мої батьки виросли в Україні, але нам, дітям, ніколи про цю трагедію не розповідали. Коли не знаєш, то серце не болить. А після цієї зустрічі моє життя набрало нового змісту, і всі сили я спрямувала на викриття злочину XX століття.

- Яким чином Ваш комітет "Україна-33" збирав документи, свідчення, архіви?

- Вся моя сім'я зайнялася збором інформації для пізнання трагедії. Мої сини працювали з архівними документами американського конґресу, секретними архівами Великої Британії, де описувалася трагедія Голодомору в країні в 1932 -1933 рр. Наш комітет працював з тогочасними газетами, які виходили в Італії та Німеччині. Адже тоді у столиці України Харкові були посольства вищеназваних країн, і туди передавалася правдива інформація з України. Також французькі газети писали про Голод в Україні. Ми мали змогу це все читати.

- Як Ви бачили, Греція - країна, яка знає дуже мало про українську трагедію ХХ століття. Франція теж не визнала ще Голоду 1932-33 рр. Ґеноцидом. Чому Вас навчили 25 років роботи в цьому напрямку? Висновки з вашого досвіду.

- Як на мене, ви в Греції дуже гарно організували всі заходи, присвячені "Незгасимій свічці". Ця акція має великий відголос у цілому світі. Всього за один раз неможливо зробити. А якщо по крупинці робити одну справу, то вона обов'язково вийде. Комітет "Україна - 33" існує з 1980 року неофіційно, а в 1987 році ми зареєструвалися на державному рівні, щоб надати справі важливості і в подальшому працювати цілеспрямовано і поширювати правдиву інформацію про Голодомор в Україні в ті страшні часи. Ми дуже багато разів готували у Франції конференції, виставки із залученням громадськості, і в першу чергу, депутатів різних рівнів, науковців, істориків. В засобах масової інформації неодноразово виходили статті, повідомлення на цю тему, щоб ознайомити французький народ із трагедією. Не треба опускати руки, а працювати.

- Якими повинні бути наступні кроки українців в напрямку визнання українського Ґеноциду?

- Безумовно, важливо звертатися до депутатів, істориків, науковців, щоб Голодомор було вписано чорними літерами в усіх книгах історії, щоб діти в школі, студенти у вузах були знайомі зі сторінками історії українського народу 1932 -1933 років. Ми перевіряли у французьких школах підручники історії, де дуже мало повідомляється про Голод 33-го. Наші діти, внуки повинні знати про трагедію рідного народу, пам'ятати про неї і ніколи не допускати подібного.

Розмовляла Оксана Наконечна


UGD logo-small

"Незгасимий вогонь" в Греції

UGD logo-small

Прес-реліз, 25.09.2008

За ініціативою Товариства української діаспори в Греції та греків філоукраїнців "Українсько-грецька думка", в грецькій столиці пройшли заходи в пам'ять 10 мільйонів замордованих штучним голодом українців в 1932-33 рр. з метою інформування про цю трагічну сторінку історії України грецького суспільства.

Таким чином Товариство "Українсько-грецька думка" підключилося до ініційованої Світовим Конгресом Українців (СКУ) та підтриманої Президетом України Віктором Ющенко акції "Незгасима свічка", яка розпочалася з Австралії, пройшовши через Канаду, США, Колумбію, Еквадор, Перу, Бразилію, Парагвай, Арґентину, Чилі, Великобританію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусію, Польщу, Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Португалію, Італію, Сербію, Хорватію, Угорщину, Грецію, продовжить свій шлях до Румунії, Молдавії, Казахстану, Росії, Вірменії, Грузії і завершиться відзначеннями в столиці України Києві.

Церемонія передачі "Незгасимого вогню" пройшла в неділю 21 вересня у приміщенні посольства України в Греції біля погруддя Т. Шевченка. Спеціально виготовлений СКУ смолоскип з надписом "Україна пам'ятає - світ визнає" посол України в Угорщині Дмитро Ткач передав своєму колезі послу України в Греції Валерію Цибуху, який, в свою чергу, передав священий вогонь голові Товариства "Українсько-грецька думка" Галині Маслюк. В цей же день відбулися панахиди в Афінському кафедральному соборі за благословення Архиєпископа афінського та всієї Греції Ієронімоса та грецько-католицькій церкві Св. Трійці, де Екзарх ГКЦ владика Дімітріос визнав Голодомор ґеноцидом.

Заходи, які відбувалися під егідою українського посольства в Греції, завершилися конференцією, яка відбулася 22 вересня в Будинку книги. Основними доповідачами були пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України. Паралельно пройшла виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, під назвою "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".

Таким чином робляться спроби до визанння світовою спільнотою злочину сталінського режиму проти українського народу та визнання його ґеноцидом української нації.

На даний момент 17 країн світу визнали штучний голод 1932-33 рр. в Україні як Ґеноцид українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.

У всіх заходах взяли участь члени квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Ними була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", яка складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.

Прес-служба Товариства


UGD logo-small

"Незгасима свічка" українського болю в Афінах

UGD logo-small

Пам'яті жертв Голодомору

6 квітня ц. р. в Австралії розпочалася Міжнародна акція "Незгасима свічка". Метою проведення акції є залучення світового українства до міжнародних та державних заходів з відзначення у 2007-2008 рр. 75-х роковин геноциду українського народу. Згадана акція ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового Конгресу Українців (МКК СКУ) з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-33 рр. в Україні та підтримана Секретаріатом Президента України, Міністерством закордонних справ України, Українською всесвітньою координаційною радою.

Продовжуючи естафету вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-32 рр. в Україні, "Незгасимий вогонь" 21 - 22 вересня перебував у столиці Греції Афінах. 21 вересня о 10 годині ранку в Посольстві України в Греції відбулася офіційна передача "Незгасимої свічки" послом України в Угорщині п. Д. Ткачем послу України в Греції п. В. Цибуху. Пан Ткач розповів присутнім про заходи, які пройшли в Угорщині, зокрема, про зворушливі хвилини в приміщенні угорського парламенту. Після слів подяки послу України в Угорщині за те, що поділився виділеними для цієї країни днями, пан Цибух наголосив на важливості проведення такої акції в Греції та передав смолоскип Голові Товариства української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка" п. Галині Маслюк. Пан посол зазначив, що саме з ініціативи цього товариства "Незгасима свічка" потрапила в Афіни. "Священним обов'язком кожного українця є пам'ятати про безневинні жертви Голодомору та шанувати їх пам'ять, задля майбутнього, з метою уникнення повторення цієї жахливої трагедії у прийдешніх поколіннях", - зазначив В.Цибух.

В свою чергу п. Г. Маслюк підкреслила, що метою проведення акції "Незгасимого вогню" в Греції є донесення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. до широкої грецької громадськості та досягнення визнання цієї жахливої трагедії грецьким парламентом. "Україна пам'ятає - світ визнає", процитувала вибитий на смолоскипі надпис п. Маслюк, наголошуючи на тому, що тільки тоді, коли українці говоритимуть про цю жахливу, але десятиліттями замовчувану трагедію свого народу, є шанс на її визнання світовим співтовариством.

На поминальному мітингу, що відбувся біля погруддя Тарасу Шевченкові, встановленому біля Культурно-Інформаційного Центру України, з короткими вітальними промовами виступили також Голова Комітету "Україна-33" пані Ґеня Кузен (Франція) та відомий український митець, історик і дослідник Микола Сядристий, які прибули до Афін на запрошення Товариства Української Діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка", щоб взяти участь у тематичній конференції, що проходить в грецькій столиці в рамках заходів естафети "Незгасимого вогню". Ґеня Кузен - українка з Франції - 25 років свого життя віддала справі визнання Голодомору у світі як геноциду українського народу. Взявши до рук "Незгасимий вогонь", вона поцілувала смолоскип і висловила сподівання, що прийде хвилина, коли весь світ буде знати про злочин, скоєний проти українського народу. Микола Сядристий впевнений, що без розуміння українського Голодомору 1932-33 рр. в Україні неможливо зрозуміти ХХ століття взагалі. Це є сімдесят три атомні бомби Хіросіми. Сказати, що Голодомору не було, це рівнозначно заперечити існування Греції як країни. А документами, які підтверджують цей злочин, можна обклеїти увесь Парфенон і встелити всі дороги, що ведуть до Акрополя, додав пан Сядристий.

Голова Товариства Галина Маслюк передала свічку в руки учениці недільної школи Лілі Куклі. Адже шлях до визнання довгий і молодше покоління повинно пам'ятати про цю трагедію і робити все можливе, щоб вона ніколи не повторилася.

Після урочистої передачі вогню присутнім була представлена літературно-музична композиція "Реквієм", у виконанні квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Зазначена композиція складалася з українського фольклору та балад присвячених темі Голодомору в Україні 1932-33 років.

Після мітингу в українській дипустанові "Незгасимий вогонь" було перенесено до Кафедрального собору Грецької Православної Церкви, де з благословення блаженнійшого Архієпископа Афінського та Всієї Греції Ієронімоса відбувся поминальний молебень українською мовою.

Ввечері цього ж дня "Незгасима свічка" також освітила панахиду в Греко-католицькій церкві (ГКЦ) Святої Трійці (м. Афіни), де за великого зібрання української громади Греції та за присутності українських дипломатів відбулася поминальна служба грецькою та українською мовами. Екзарх ГКЦ владика Дімітрій, який разом з українським священиком правив службу за загиблими під час Голодомору 1932-1933 років, висловив щиру підтримку Україні в питанні визнання світовою спільнотою Голодомору та наголосив, що ГКЦ готова надати необхідну підтримку українській громаді в Греції в її зусиллях щодо визнання цієї жахливої трагедії грецьким політикумом та підготовці відповідного звернення до офіційних чинників країни.

22 вересня ц.р. в рамках проведення в Греції акції "Незгасима свічка" відбулася тематична конференція та виставка архівних матеріалів "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства".


nezhas-svichka-01

Україна пам'ятає - світ визнає

Конференція в афінському Будинку книги 22.09.2008

nezhas-svichka-0122 вересня ц.р. в рамках проведення в Греції акції "Незгасима свічка" в афінському Будинку книги відбулася тематична конференція та виставка документальних та фотоматеріалів, зібраних Миколою Сядристим, "Голодомор 1932-33 - хронологія запланованого злочину проти українства" за організацією Товариства "Українсько-грецька думка" та під егідою Посольства України в Греції.

Після коротких привітань Голови Товариства Галини Маслюк та Посла України в Греції, координатор конференції, журналіст українського походження Костас Оніщенко надав слово почесному гостю конференції, голові парламентської групи дружби Україна-Греція пану А. Карамаріосу, який, подякувавши організаторам за запрошення, акцентував важливість проведення таких заходів для донесення правди до грецького суспільства. Пан Карамаріос дав кілька питань доповідачам та висловив своє запевнення, що ця трагічна сторінка української історії має право на визнання та вічну пам'ять усього людства, наголосивши при цьому, що в даний момент може висловити лише свою особисту приватну думку.

Основними доповідачами конференції були Микола Сядристий - науковець, дослідник, народний митець України, Ґеня Кузен (Франція) - голова комітету "Україна-33", пр. Нікос Лігерос (Греція) - викладач університету, стратегічний радник, спеціаліст у питаннях визнання голодоморів.

nezhas-svichka-17Цікавими та змістовними були доповіді запрошених дослідників. У своїх виступах вони розповіли присутнім про нові факти та документи, які беззаперечно свідчать про те, що Голод в Україні був і, більш того, був цілеспрямований і добре організований. У цьому можна було переконатися, уважно переглянувши виставку М. Сядристого, де не бракувало документів, існування яких так цинічно заперечують опоненти визнання Голодомору Ґеноцидом. У своїх виступах доповідачі дали оцінку та зробили аналіз для чого і кому це було потрібно і чому таке жорстоке випробування українського народу до цих пір замовчується.

Кульмінаційним моментом став виступ голови комітету "Україна-33" Ґені Кузен, яка французькою мовою прочитала свій вірш "Голод". Біль, який звучав у її голосі пронизував свідомість і поставав навколо мільйонами опухлих дитячих тіл, які молилися до Бога за одну крихту хліба. Блискучий переклад вірша грецькою мовою пр. Нікоса Лігероса остаточно переконав присутніх у необхідності покарання винуватців та остаточного визнання Штучного Голоду цілим світом.

nezhas-svichka-13Велике враження справив на присутніх яскравий виступ професійного квартету "Українські Барви", який прибув до Греції з України з метою участі у поминальних заходах. Потужна літературно-музична композиція "Реквієм", до якої увійшли твори, присвячені темі Голодомору в Україні 1932-33 років, промовляла до серця кожного слухача страшним болем змордованої української душі. А символічна чорна хлібина, привезена з Києва, яку керівник квартету Оксана Стебельська віддала до залу, стала німою клятвою присутніх, що покладуть всі свої сили на те, щоб такої трагедії ніколи ніде в світі більше не повторилося.

Таким чином в Греції було вмуровано ще одну цеглину до скорботної стіни пам'яті, яку десятиліттями будують українці в напрямку інформування світової спільноти про злочин сталінського режиму проти українського народу та визнання його Ґеноцидом української нації.

Нагадаємо, що на даний момент 17 країн світу визнали штучний Голод 1932-33 рр. в Україні Ґеноцидом українського народу. Це наступні країни: Австралія, Арґентина, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чеська Республіка.

Галина Маслюк nezhas-svichka-02nezhas-svichka-03nezhas-svichka-04nezhas-svichka-07nezhas-svichka-06nezhas-svichka-05nezhas-svichka-08nezhas-svichka-09nezhas-svichka-12nezhas-svichka-14nezhas-svichka-15nezhas-svichka-16nezhas-svichka-10nezhas-svichka-11


00

ІІІ Форум української діаспори в Греції (2008)

о.Евія, Греція - 6-16.09.2008
09
Вже втретє зібралися українці Европи на Форум української діаспори, який проходив у Греції на острові Евія з 6-го по 16-те вересня 2008 р. У ІІІ Форумі брали участь представники 12-ти країн: Естонії, Литви, Латвії, Росії, Чехії, Австрії, Франції, Португалії, Данії, Угорщини, Греції та України. Цьогорічний Форум проводився під егідою Европейського Конгресу Українців та Посольства України в Греції, у співпраці з Національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова, Київським державним університетом ім. Т. Шевченка, Українською Радою Миру та Міжнародною українською школою. Провідною темою Форуму звучала освіта - "Освіта українців та для українців за кордоном: стан та перспективи". Саме життя визначило тему. В діаспорних колах найбільша увага, безумовно, приділяється питанням збереження рідної мови, звичаїв та традицій. Зараз, назустріч дітям заробітчан іде міністерство освіти України. 11 місяців тому була створена Міжнародна українська школа, покликана давати середню освіту України її громадянам, які тимчасово чи постійно проживають за кордоном. В рамках Форуму директор Міжнародної школи Людмила Іванова проводила семінари для вчителів недільних шкіл закордону. Секцію вчителів української мови проводив директор інституту філології Київського педагогічного університету професор Анатолій Висоцький.
Багато учасників Форуму із зацікавленням відвідували історичні бесіди, адже всім хотілося почути різні точки зору та подискутувати над неоднозначними питаннями в трактуванні української історії. "Складний шлях становлення української нації: від Б. Хмельницького до сьогодення" - була основна тема проведених дискусій.

Взагалі, програма цьогорічного Форуму виявилася надто напруженою. Форумчани жили по хвилинах, і вільного часу для відпочинку було обмаль. Проте, де б не збиралися українці - на пляжі, в морі, в ресторані, на семінарах чи на бесідах - всюди жваво обговорювалось все, що хвилює, всі інтенсивно обмінювались досвідом, ділилися спогадами. Учасники Форуму, серед яких директори недільних шкіл з вищезгаданих країн та особи, причетні до вищої освіти в країнах проживання, результативно працювали на семінарах з питань освіти, вимальовували шляхи співпраці. Найголовніше те, що жодне слово не було кинуте марно, всі плани мають реальне підґрунтя і реальні шляхи їх вирішення. Саме тут можна було отримати такі знання, яких не дає жоден вуз - це практичне вміння роботи з дітьми в нестандартних ситуаціях. Ось, наприклад, жодна методична література не пише, як працювати з різними віковими категоріями дітей в одному класі. А директор школи з Естонії Лариса Житник у співпраці з викладачами Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова на чолі з професором Висоцьким вже кілька років опрацьовує таку методику на своїх уроках і щиро поділилася своїм досвідом з іншими викладачами. Щире взаєморозуміння створило і на цьогорічному Форумі теплу родинну атмосферу і, найголовніше, породило міцні дружні відносини, які будуть продовжуватися і взаємодіяти ще довгий час. Всі учасники освітніх семінарів отримали брошури, видані Товариством "Українсько-грецька думка" з доповідями про стан освіти в окремих країнах. В кінці Форуму було підведено підсумки конкурсу, оголошеного Товариством на кращий матеріал про українську освіту. Переможцем конкурсу було визнано Володимира Строя з Латвії, який окрім пам'ятного диплома отримав невеличкий подарунок на пам'ять.

Надзвичайно результативною стала зустріч представників української діаспори, а саме викладача кафедри славістики Сегедського університету (Угорщина) Наталії Шайтош, директора інституту філології Національного педагогічного університету професора Анатолія Висоцького, директора Міжнародної української школи Людмили Іванової, аташе з питань освіти та релігій посольства України в Греції Наталі Косенко та директора недільної школи при Товаристві "Українсько-грецька думка" Оксани Наконечної у Міністерстві освіти Греції з директором департаменту з питань европейської освіти Меліною Пападакі. Тільки віч-на-віч з професором Стелою Пріоволу, яка очолила перше відділення славістики грецького університету, вдалося довести до логічного завершення справу про співпрацю Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова з Афінським університетом, договір про співпрацю з яким був підписаний ще два роки тому, але ніколи не увійшов в дію. Лише зараз, що стало великою несподіванкою для всіх, договір вдалося поновити і намітити конкретні кроки співпраці на найближчі місяці. Це стало серйозним рухом вперед і вселило надії, що вже наступного року в Афінському університеті почне викладатися українська мова.

Конструктивною, цікавою, плідною стала конференція, проведена представниками Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка на чолі з директором Володимиром Різуном. Засоби масової інформації - другий за значенням напрямок для української діаспори. Тому без журналістів не обійшовся жодний з грецьких форумів. Власне, ІІ Форум, який проходив у 2007 р., був присвячений саме питанням ЗМІ за кордоном. Найкращим його результатом стала жвава співпраця між діаспорними та українськими виданнями, а також величезна координаційна роль ведучого київського університету. Як і минулого, так і цього року у Форумі взяли участь викладачі та студенти інституту журналістики. Цього року питання були вже більш практичними, підвищення кваліфікації, стажування тощо. Протягом 10 днів молоді журналісти взяли бліц-інтерв'ю у представників всіх країн, які будуть опубліковані окремою збіркою за матеріалами Форуму. Надзвичайно важливою була також участь у Форумі директора інституту народознавства цього ж університету Миколи Обушного, який, як і всі інші його колеги з різних університетів України, подарував Товариству цінні книги для бібліотеки.

Варто зазначити, що активну участь у роботі Форуму взяв Надзвичайний та Повноважний посол України в Греції Валерій Цибух та інші дипломати українського диппредставництва в Греції. Почесним гостем Форуму став начальник Управління з питань закордонного українства Василь Боєчко, який під час зустрічі з представниками української діаспори та України, а також на заключному концерті привітав учасників від імені Міністерства закордонних справ України та детально розповів про кроки, які роблять Президент України, уряд, міністерства та відомства в напрямку підтримки української діаспори та піднесення іміджу України на світовому рівні. Цікавим стало спілкування форумчан з Надзвичайним та Повноважним послом України Юрієм Щербаком, який надзвичайно активно працював протягом усіх десяти днів роботи, а також новообраною заступником президента Світового Конгресу Українців та головою Европейського Конгресу Українців Ярославою Хортяні з Угорщини.

Заключним акордом заходу, вже традиційно, є Гала-концерт. Як заведено, нестандартне шоу, імпровізації, сценки, українські танці, розважальні номери. Артисти - без винятку всі учасники Форуму. Величезне враження на гостей справили чудові українські танці у виконанні молодіжного танцювального ансамблю "Джерело" з Чехії під керівництвом Дарії Любачівської. Але, найосновніше, всі десять днів в Еретрії звучали українські пісні. Сумні, веселі, стрілецькі, жартівливі, з різних куточків України, з різних куточків світу, які так вдало об'єднують нас в одну велику українську родину.

Форум завершився, сумно було прощатися, але окрім теплих спогадів завжди залишається надія і прагнення наступної зустрічі.

До зустрічі, українці!

Галина Маслюк