Пам’ять невинних жертв Великого штучного Голоду 1932-33 рр. та жертв політичних репресій 1937-38 рр. вшанували 26-го листопада 2016 року в Українській суботній школі, що діє при Асоціації української діаспори в Греції та філоукраїнців греків “Українсько– Грецька Думка”. З молитвою, а також словом-закликом бути не байдужими до цієї трагічної дати в історії українського народу, звернувся до дітей парох української греко–католицької церкви о. Орест Козак. Урок-пієту «Жнива- скорботи» підготувала учителька української літератури пані Леся Куриляк, взявши за основу твір Уласа Самчука «Марія». Старшокласники школи намагалися донести до присутніх біль від глибокої рани, яку залишив Голодомор, та його наслідки для українського народу. Вони декламували вірші, інсценізували твори, наводили цифри. Велике враження справила на присутніх розповідь учениці школи Лілії Кукли про спогади її бабусі-очевидиці тих страшних років. Пані Леся розповіла дітям про закон «П‘яти колосків» – такою була народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року. Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування.

Згідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Сталіним. Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом’якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія у цих випадках заборонялась. На літо 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Вчителька подарувала дітям пам’ятні значки про Голодомор, виготовлені українською діаспорою, щоб світ ніколи не забув про цей страшний злочин – Геноцид, скоєний злочинним радянським режимом проти українського селянства та визнаний світовим співтовариством Злочином проти людяності. Від усього почутого та побаченого у багатьох учнів на очах з’являлися сльози. Цей урок-пієта запам’ятається усім завдяки суму, жалю і співпереживанню, що вчувалися у кожному слові п. Лесі, яка намагалася розповісти, наскільки важливо пам’ятати і молитися за всіх невинно загиблих жертвах — українських хліборобів, які своєю працею годували усю Європу. Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записується все: життя людини, життя поколінь, життя країни. “Україна пам’ятає — світ визнає” – під таким девізом українське світове товариство докладає зусиль, щоб якомога більше країн визнали Голодомор 1932-33 років Геноцидом українського народу. Адже доки триває геноцид пам’яті, триває геноцид народу. Завданням усіх наступних поколінь — є визнання Геноциду українців усім світом. Тому учні школи, долучаючись до мільйонів людей в світі, схилили в цей день голови, вшановуючи пам’ять загиблих хвилиною мовчання, та запалили свічечки пам’яті, адже вшановуючи минуле, ми будуємо майбутнє – України та її нескореного народу.

Батьки учнів школи, які в цю суботу зібралися на батьківські збори, в свою чергу долучилися до всесвітньої акції “Запали Свічу” та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Панахида за жертвами Великого Голоду 1932-33 рр. відбулася за участі української громади та представників Посольства України в Греції в українській греко-католицькій парафії Св. Миколая, яку відслужив парох о. Орест Козак. Отець Орест звернувся до присутніх з проникливою промовою, яка зачепила за живе кожну людину. Діти з суботньої школи “Берегиня” підготували чудову композицію “Свіча”, а учениця Української суботньої школи при товаристві “Українсько-Грецька Думка” Христинка Пападопулю прочитала поезію “Пам’ятайте”.

Світлини Яни Гончар.