Shkola_Chornobyl_2

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ – НАВІЧНО В ПАМ’ЯТІ НАРОДУ

Iван Драч "Чорнобильська мадонна":

За безладу бShkola_Chornobyl_2езмiр, за кар'єри i премiї,
немов на вiйнi, знову вихiд один.
За мудрiсть всесвiтню дурних академiй
Платим безсмертям - життям молодих.

 

26 квітня 1986 року... Була весна - квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль лише за 130 кілометрів від Києва дізнається весь світ. Такий сумний, і водночас потрібний урок–застереження, урок–пам’ять пройшов в старших класах української недільної школи при Товаристві «Українсько-грецька думка» 9 квітня. На урок були також запрошені учні 4-го класу. Вчитель географії Ворощук Жанна розповіла дітям про екологічні катастрофи у світі, зокрема, трагедію Чорнобиля. На дошці висіли карта України, стінгазета, виготовлена учасниками екологічного гуртка школи, а також доступна схема хімічних розпадів радіоактивних елементів. На уроці прозвучали вірші, присвячені українській трагедії, що потрясла світ. Вчителька вдало підвела дітей до прослуховування пісні у виконанні Анатолія Мокренка «Два кольори». Пані Жанна закінчила свою розповідь про новий саркофаг, що заплановано докінчити до 2015-го року. В кінці уроку всі присутні переглянули документальний фільм «Чорнобиль 1986 – 2006». До речі, один з дуже небагатьох фільмів українською мовою. Як сказав Норберт Вінер у фільмі, ми змінили своє довкілля так радикально, що тепер мусимо змінювати себе, щоб жити в цьому новому довкіллі.

Минає 25 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. Чи випадково, чи ні, але трагедія в Японії сталася через 25 років після Чорнобиля.

НАКОНЕЧНА ОКСАНА

Shkola_Chornobyl_1Shkola_Chornobyl_3Shkola_Chornobyl_4


Shkola_Sofija_2

МИНУЛЕ ТА СУЧАСНЕ В ІСТОРІЇ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

Shkola_Sofija_2Відкритий урок на тему: «Софія Київська: віхи історії», який провела вчитель історії Алла Лобач, відбувся 2 квітня в українській недільній школі при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». На уроці були присутні представник посольства України в Греції Ілля Олійник, голова товариства Галина Маслюк, вчителі школи, члени товариства. Клас був прикрашений високої якості фотографіями: сучасний вигляд собору Софія Київська, пам’ятник Ярославу Мудрому, внутрішня окраса собору. «Місячна соната» Бетховена ввела присутніх в чарівний світ мистецтва. У цьому році в Україні відзначають 10Shkola_Sofija_300-ліття Софії Київської. Вчителька з перших слів зуміла зацікавити дітей та дорослих фактами побудови собору, передала атмосферу епохи правління Ярослава Мудрого. «Справжньою перлиною давньоруської архітектури, найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор Святої Софії. Ярослав подбав, щоб головний храм держави було прикрашено «всякими красотами.., золотом, сріблом і коштовним камінням». Вражали настінні зображення – фрески та мозаїки, з-поміж яких багато було присвячено засновникові храму – князеві Ярославу Мудрому, іншим історичним постатям того часу. Київська Софія символізувала поєднання божественного начала й державної влади. Собор одночасно був головним, митрополичим храмом Русі і місцем здійснення найурочистіших державних церемоній – сходження на великокнязівський престіл, прийняття чужоземних послів тощо». Діти Кривий Саша та Олеськів Микола розповіли вірші українських поетів Василя Стуса та Романа Завадовича про Софію, а також Юріна Тетяна прочилала легенду про створення храму. Діти активно відповідали на питання вчителя. Про особистість постаті Ярослава Мудрого в українській історії розповів Нагайський Максим. Після пояснення матеріалу відбувся перегляд документального фільму про Софію Київську, наданий посольством України в Греції, як і апаратуру для його перегляду.Shkola_Sofija_1

Як виявилося, дуже мало дітей побувало в Києві і в соборі, і тому всі з особливою увагою дивилися кадри, де чудово і в доступній формі розповідали про минуле та сучасне собору. Присутні могли подорожувати під арками храму, насолоджуватися фресками, мозаїкою, іконописом. Після уроку у всіх залишилося відчуття приналежності до давньої історичної правди, яка проглядається в розписах на стінах собору, до сильної старовинної нації українців, до якої належав Ярослав Мудрий. «І що б не робили політики, церковнослужителі деяких конфесій, яким сьогоднішня влада України відкрито віддає перевагу, від української держави ніколи не відійде Софія Київська, бо вона належить цьому вільному гордому народу – українцям», - такими словами закінчила урок Галина Маслюк.

ОКСАНА НАКОНЕЧНА


Merimna_shkola

ТУРБУЮЧИСЬ ПРО ЖИТТЯ

Проведення даної програми було ініціативою Ради правління Товариства«Українсько-грецька думка», зазначила його голова Галина Маслюк, яку одностайно підтримали всі викладачі нашої суботньої школи і, відповідно, батьки дітей. Мету нашого Товариства ми завжди бачили в досить широкому змісті, чим, мабуть, і завдячуємо дуже прихильному ставленню до нашої діяльності місцевих органів та організацій. Вважаємо, що нашим завданням є не тільки збереження рідної мови, культури та традицій, але й виховання дітей активними учасниками суспільного життя Греції, країни, де українці з’явилися лише в 90-х роках минулого століття, і де їм уже вдалося сформувати про себе позитивну думку. Звісно, нам залежить на тому, щоб українські діти, серед яких, звичайно, дуже багато дітей від змішаних українсько-грецьких шлюбів, були всесторонньо розвинутими, цілеспрямованими, щоб мали можливість робити вибір для свого майбутнього життя і, що дуже важливо, вміли зробити вірний вибір тощо. В окреслених рамках, гадаю, є цілком зрозумілим бажання та прагнення вчителів школи та батьків вберегти наших дітей від такої великої загрози як наркотики, алкоголь, чи будь-яка інша залежність, що набрало в теперішній час розмірів справжньої епідемії.

Профілактика – це робота спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки, виявлення негативного впливу на життя і здоров’я людини та запобігання такому впливу, пояснює психолог Марія Корізі. Коли ми працюємо з дітьми, для отримання кращого результату намагаємося, щоб чисельність групи не перевищувала 10-12 чоловік. Програма для однієї дитячої групи складається з 3-ьох двогодинних зустрічей. Протягом цих зустрічей ми намагаємося через доступні можливості дітей (інстинкт, емоції) шляхом гри, малювання, обговорення та групової творчості «активізувати» необхідні для життя кожної людини якості. Хоча маленькі діти, здавалося б, знаходяться ще дуже далеко за межами проблеми, можна спостерігати такі негативні фактори як страх, стрес, самотність, агресія, почуття покинутості, погорда, необачність та багато інших, які з часом можуть призвести дитину до автокатастрофічних дій чи помилкового вибору. Так, за допомогою вправ у вигляді гри, ми намагаємося викликати в дітей впевненість у собі, почуття власної гідності, встановлення границь у наших відносинах з іншими людьми, вміння управляти почуттями гніву, страху і, в ширшому розумінні, відшукати оптимальний спосіб висловлюватися та володіти своїми емоціями, самовдосконалюватися – фактори, що вважаються необхідними для хороших та врівноважених відносин людини як і з самим собою, так і з членами родини чи, взагалі, з широким суспільним загалом.

Ми намагаємося навчити дітей найважливішому, захоплено розповідає голова організації «Турбота про життя» Дімітріс Теодоролеас, а саме, формувати свою думку, відстоювати її, і вміти сказати «ні» в потрібний момент. Ми всі повинні вміти говорити «ні». Діти повинні розуміти і сприймати, що батьки в якийсь момент вимушені відмовити їм у чомусь, так і самі вони з маленького віку мають вміти відмовитися від цукерки, яку хтось незнайомий їм пропонує на вулиці. Завдяки почутому, побаченому, пережитому під час спеціалізованої профілактичної програми діти вчаться сказати вирішальне «ні» в потрібний момент, що без перебільшення може спасти їм життя в майбутньому. І це не просто високі фрази. Кожна пересічна людина знає, що спробувавши один раз, небезпека попасти в залежність від тієї чи іншої речовини, зростає шалено. Не один з нас, наприклад, складно пережив одне з найпростіших, спробу кинути палити. Серед фахівців існує такий термін як «період заручин», коли дитина чи вже старша людина вперше «познайомившись» з тютюном, алкоголем чи якоюсь наркотичною речовиною, відчуває таку ейфорію, відсутність проблем, що сміливо порівнюється зі щасливим періодом закоханості.

Розмовляючи з паном Теодоролеасом розумієш, що це не просто лікар, захоплений своєю улюбленою справою, це – Людина з великої літери, яка присвятила своє життя служінню ближнім за всіма Божими заповідями. Увага, з якою він відноситься до кожної людини, що опинилася на узбіччі життя, покинутої чи занедбаної, обділеної чи просто нещасної, викликає величезну повагу, але й щирий подив. Розповідаючи про метод лікування, який він використовує в своїй лікарні з тим, щоб раз і назавжди вирвати людину з лещат нещадної залежності від наркотиків чи алкоголю, очі лікаря блищать, а ентузіазм просто передається співбесіднику. Раптом розумієш, що ми всі, кожний на своєму місці, могли би зробити для цієї справи щось, чого не робимо. Те, що ми робимо для детоксикації хворих, можна сміливо порівняти з чудом, - продовжує тим часом пан Теодоролеас, - безпечний надійний і, що найважливіше, результативний метод, який при належній психологічній підтримці спасає життя та повертає людей до повноцінного життя. Наш метод не має нічого спільного з терапіями, під час яких хворому дають якийсь замінник наркотика. Ми інформуємо наркозалежного про всі відомі на даний момент методи і тільки ті хворі, які обирають шлях повної відмови від психотропних речовин, можуть стати нашими пацієнтами і пройти повний шлях детоксикації, психологічної реабілітації аж до повноцінної реінтеграції в суспільне життя. Цим я хочу сказати, - додав на закінчення пан Теодоролеас, - і закликаю всіх небайдужих передавати далі, що людина, яка попала в біду, потребує розуміння і ласки, а не цькування та осуду, і що завжди існує спосіб видужати, якщо для цього є серйозне бажання. Але всі ми повинні розуміти, що найважливіше – виховувати наших дітей впевненими в собі і з власною особистою думкою. Тоді в кризовий момент, який обов’язково прийде, ваша дитина матиме мужність сказати своє впевнене «ні».

Сподіваємося, що наші діти будуть саме такими, адже стільки педагогів докладають до цього зусиль. Ми дякуємо голові організації «Турбота про життя» п. Теодоролеасу за те, що моментально відгукнувся на наш заклик і запропонував до наших послуг своїх найдосвідченіших фахівців. Велика вдячність також психологам Маносу Кукідісу та Марії Корізі за приємну співпрацю. Тим часом з 19 лютого по 5 березня в українській недільній школі при Товаристві «Українсько-грецька думка» відбулася програма для учнів 6-11 класів віком від 11 до 16 років.

 

Довідка:

«Турбота про життя» є неурядовою/некомерційною організацією, яка працює в сфері психологічної та соціальної підтримки вразливих соціальних груп. До сфери її діяльності відносяться в тому числі заходи, пов'язані з попередженням вживання психотропних речовин на початковому, середньому та вищому рівнях, та реінтеграції в суспільне життя колишніх залежних у співпраці з іншими місцевими та міжнародними організаціями. Організація заохочує небайдужих до волонтерської діяльності з метою захисту інтересів суспільства, в якому живуть ці волонтери, а не інтересів окремих установ чи компаній. Її ціль – звернути увагу та викликати співчуття суспільства до проблеми залежності, залучити волонтерів до соціальної підтримки та догляду за людьми із соціально вразливих груп населення, безперешкодно реінтегрувати колишніх залежних у суспільство, інформувати суспільство про нові терапевтичні підходи до токсикозалежних, розповсюджувати повідомлення про шкідливість токсичних речовин, а також залучити місцеві органи самоврядування до активної участі у цій діяльності.

ГАЛИНА МАСЛЮК

Merimna_shkola_1Merimna_shkola_2Merimna_shkola_3Merimna_shkola_6Korizi_starshi_dity


Shkola_Lesia_Ukrajnka

ЛЕСЯ УКРАЇНКА В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ В ГРЕЦІЇ

Українська Shkola_Lesia_Ukrajnkaнедільна школа при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» 26 лютого ц. р. відзначила 140 річницю з дня народження Лесі Українки.

Того дня Лесине слово лунало в кожному класі. Педагоги провели уроки, присвячені життю та творчості Лесі Українки.

Вихованці дитячого садочка познайомилися з розумною, веселою й кмітливою дівчинкою Лесею Українкою. Вона їм дуже сподобалася. А розповідь вчителя Царенко Наталії про дитячі роки поетеси спонукала щонайшвидше вивчити всі літери, адже Леся в їхньому віці уже уміла читати й навіть писала коротенькі листи.

Вихованці розглянули фотографії Лесі та її сім’ї, прослухали деякі вірші, які поетеса писала для дітей. А під кінець заняття уже кожен повторював рядки: «Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі?»

Царенко Наталя


DSC01933

У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ – СВЯТО ЗАКОХАНИХ

Та хіба може бути свято без жартів, пісень, танців? Про це теж подбали вчителі. Учні виконали ряд жартівливих пісень: «Грицю, Грицю, до роботи», «А мій милий вареничків хоче» - з елементами танцю під гучне аплодування батьків і гостей. «Подаруйте ваші «валентинки» тим, хто вам найдорожчий. Подаруйте один одному трішечки тепла, любові, добра», - звернулась до учнів пані Вікторія. Вчителі початкової школи побажали всім присутнім, щоб кожний день великого життя був сповнений кохання, як і день Св. Валентина – найбільш поетичний, найтаємніший, найромантичніший день року.

ОЛЬГА СТАСИШИН.

DSC01953IMG_7693P2190045P2190050


Shkola_Valentyn_4

ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тому ми вирішили відзначити прекрасне, веселе давнє свято, познайомити дітей з його історією, традиціями і дати можливість самим дітям його відчути і прожити, зробити цікавішим і приємнішим наше життя. Таку атмосферу створила вчителька Алла Лобач для учнів, яка готувалася до свята заздалегідь. Не обійшлося без сюрпризів для дітей, подарунків. Діти старшої школи почули багато цікавих легенд, історій, пов’язаних з цим святом. Клас був прикрашений різноманітними символами кохання: сердечками, янголятами, квітами, повітряними кульками, звучала сучасна та класична лірична музика. Діти брали участь у різних конкурсах, зачитували уривки інтимної лірики українських поетів: В. Сосюри, М. Вінграновського, Ліни Костенко, І. Драча, О Олеся. Додому всі пішли в піднесеному настрої і понесли в подарунок своїм батькам «валентинки»: адже любов розповсюджується на найближчих тобі коханих людей.

Хочеться поділитися з читачами деякими легендами, пов’язаними з незвичайним святом Валентина. Незвичайне воно тому, що зовсім не слов’янське... Але Європа святкує його з великим задоволенням вже 120 років. Прекрасне свято з надзвичайно сумною і романтичною історією, яку, правда, мало хто з нас знає. Існує легенда, пов’язана з ним.

У дні, коли молодий християнин-лікар на ім’я Валентин потрапив до в’язниці (це було в часи гонінь на християн імператора Клавдія, в ІІІ ст. н.е.), римський календар відраховував останні дні року. В Італії починалась весна.

За римським календарем саме в середині лютого святкували Новий рік. Незаміжні дівчата займались ворожінням, приблизно так, як в нас ворожать на Різдво. Тоді ж вирувало і язичницьке свято Люперкалія, якому була заступницею сама богиня любові – Юнона. Парочки, що вже склалися, оголошували про свої заручини, а для вільних від стріл Амура, і навіть заміжніх, воно було часом бурхливих любовних пристрастей.

А Валентин тим часом їв сухий хліб у в’язниці, молився і знав напевно, що справжньої весни вже не побачить. Якщо вірити його зображенню у книгах, він був дуже вродливим. Мабуть, в нього закохувались дівчата. Але навряд чи, сидячи за гратами, він міг припустити, що останньому в його житті коханню судилося статися саме в цих стінах.

Його наглядач у в’язниці був суворим і ненавидів християн. Про те, що молодий християнин, якого нещодавно привели до нього, ще й лікар, він дізнався, коли спіймав під віконцем його камери декількох хлоп’ят, які кидали туди маленькі записки (можливо, це й були перші “валентинки”). В записочках була всяка всячина: поздоровлення зі святом, привіти і побажання людині, яка була до них доброю і привітною, яка лікувала їх і навчала.

Наглядач замислився. Його улюблена дочка була сліпою і наодинці просиджувала всі дні вдома: кому потрібна сліпа наречена? Наглядач привів дочку до ув’язненого лікаря, але не міг знати, що горе сліпої дівчини стане горем закоханої.

Сталося диво: Валентин повернув їй зір і вона покохала його. Від їх кохання залишилось одне свідоцтво, про яке не забула легенда – невеличкий лист, майже записочка, “валентинка”, яку склав юнак для неї, сором’язливо підписавши: “Ваш Валентин”. І, невідомо, може саме дочка наглядача вперше вигукнула: “Він – Святий!”

І кожного року за народними переказами, саме в цей день усі птахи знаходять собі пару.

Ми не раз чули, як кажуть про свого чоловіка або дружину: “Моя друга половина”. Знаєте, звідки з’явився такий вислів? Історія нас повертає до стародавньої Греції, де відбувалися чудеса.

Першою людиною був Андрогін. Але це була дуже незвичайна людина, бо він з’єднував у собі 2 початки – чоловічий і жіночий, тобто раніш не існувало окремо жінок і чоловіків, а був лише Андрогін. І відчув він у собі велику силу і гармонію двох початків, зазнався і осмілився навіть сказати самому Зевсу, що він сильніший і кращий за нього.

Розгнівався Зевс на Андрогіна і вирішив його покарати, та так, щоб запам’ятали люди надовго цю помсту. Він розділив Андрогіна на 2 половинки – на чоловіка та жінку – і сказав: “Відтепер людина зможе бути щасливою і сильною, тільки якщо знайде свою половинку в житті”. З тої пори люди ходять по землі в пошуках “другої половинки”, іншими словами – коханої людини. Тільки разом вони стають дійсно сильними і щасливими.

ОКСАНА НАКОНЕЧНА

Shkola_Valentyn_1Shkola_Valentyn_3Shkola_Valentyn_2


СЕМЕСТРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ВІДБУЛОСЯ В ГРЕЦІЇ

Незвичною виглядала ситуація у старших класах, де на уроці сидять учні 6-го, 10-го та 11-го класів. Тут вчителю треба бути віртуозом своєї справи, щоб приділити всім дітям увагу, пояснити новий матеріал, перевірити знання. Тому вдаються до різних методів роботи, а саме це може бути як самостійна робота на індивідуальних карточках, робота за комп’ютером, в парах, з вчителем, перегляд фільму. Якщо вчитель правильно спланує роботу учнів на уроці, то можна досягти високого результату, що було і підтверджено на семестровій атестації учнів МУШ.

Після уроків була проведена  педагогічна нарада, на якій директор української недільної школи пані Оксана Наконечна подякувала вчителям за тяжку самовіддану працю на користь дітей, підкреслила високий професійний рівень педагогічного колективу, згуртованість вчителів, кожен знає свою роботу і виконує її бездоганно на місці. Пані Галина Пархоменко, в свою чергу, подякувала за готовність до співпраці з МУШ, позитивно відзначила роботу молодшої школи – вчителі Наталія Царенко, Ганна Марущак, Ольга Стасишин - на чолі з заступником директора Вікторією Юріною, а також відзначила цікаві методи роботи у вчителя географії Жанни Ворощук та неординарний підхід до викладення тем у вчителя історії та заступника директора Алли Лобач. Ті діти, які були відсутні на семестровому оцінюванні в школі, будуть здавати матеріал всього року влітку, для того, щоб бути переведеними до наступного класу. Пані Галина висловила свої побажання, оцінила величезну роботу, яку робить вчитель української мови та директор школи Оксана Наконечна для організації навчального та виховного процесу в українській недільній школі.

Семестрове оцінювання закінчилося, діти успішно продовжують навчання у другому семестрі. Наступний приїзд комісії очікується влітку по закінченню навчального року для річного оцінювання.

ОКСАНА НАКОНЕЧНА


Shkola_SvMykolaj_1

ПО ВКРАЇНІ З КРАЮ В КРАЙ ХОДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Так само відзначили це свято в українській недільній школі при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Ведучою вечора була вчителька дитячого садочку Наталя Царенко. Свято розділене на дві частини: виставу «Новорічна пригода у Країні Казок» показали учні дитячого садочка, 1-го, 3-го і 4-го класів, яких готували вчителі Вікторія Юріна, Марущак Ганна, Стасишин Ольга. Кого тільки тут не було, справжній показ мод казкових костюмів: Зайчики, Ведмедик, Білочка, Лисичка, Їжачок, Мишенятко, Вовк, Сорока, Дід Мороз, Снігуронька, Зима, Сніжинки, Буратіно, Червона Шапочка, Мальвіна, Кіт, Попелюшка, Принц, Черепаха Тортила! Старша школа виступила з театральним дійством «Різдвяний вертеп», а режисером постановки був член правління Товариства Андрій Ващук. Музичний супровід Різдвяного вертепу – колядки «Нова радість стала» та «Добрий вечір тобі, пане господарю» - виконувала учениця 6-го класу Юріна Тетяна. Учениця 4-го класу Умриш Марія приготувала присутнім новорічний подарунок – гімнастичний номер. Вчителька народознавства Алла Лобач в старшій школі протягом грудня розповідала дітям про традиції зимових свят в Україні, готувала їх духовно до приходу Святого Миколая та Різдва Христового. Також зранку в школі пройшли  виховні години на тему «Різдвяна містерія», які провели священики грецької церкви о. Михайло Юріна та о. Василь Лило. На свято прийшли всечесні отці, батьки, діти, бабусі, дідусі, родичі, члени Товариства.

Shkola_SvMykolaj_6Кожного року новорічне свято ми проводимо у великому  шкільному залі, а цього року ми замітили, що нам цього залу не вистачає, прийшло так багато гостей, що ледве всі помістилися! Це так радісно відчути, що все більше українських сімей приєднується до нашої великої української родини у Греції! Ялинка виблискувала різними кольорами, тихо звучали різдвяні колядки, діти перетворювали вечір в чарівне таїнство казок та пригод, а потім ми разом подорожували у далекий Вифлиєм, де народилося дитятко у яскині, щоб стати Месією.

Ходить, походить місяць по небу, Кличе, покличе зорю до себе, Ходімо, зоре, з нами гуляти, з нами гуляти, колядувати.

Вечір закінчився традиційно з виходом на сцену Святого Миколая, який вислухав вірші дітей і вручив їм подарунки. Сюрпризом було для вчителів школи і членів Товариства, коли Святий Миколай і їх покликав отримати подарунок! Свято закінчилося колядками, сміхом, веселим настроєм, спільною світлиною з Святим Миколаєм. Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичимо Вам міцного здоров'я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Гарного настрою і любові, нехай у Вашому житті панують гармонія та вдача!

Доброї долі, достатку доволі,

смачної куті та добра у житті.

Хай Бог з Вами буде завжди і усюди,

хай всім помагає - Христос ся рождає!!!

ОКСАНА НАКОНЕЧНА, директор школи при товаристві «Українсько-грецька думка».

Світлини ДІМІТРІСА РАЛЛІСА та АЛЛИ ЛОБАЧ.

Shkola_SvMykolaj_2 Shkola_SvMykolaj_3 Shkola_SvMykolaj_4 Shkola_SvMykolaj_5 Shkola_SvMykolaj_7

PDSH_1

«ПЕРШИЙ ДЗВОНИК, ПЕРШИЙ ДЗВОНИК ПРОЛУНАЄ…»

Під звуки державного гімну України кращі учні школи Олеськів Микола (10 клас), Юрина Тетяна (6 клас), Умриш Марія (4 клас) винесли синьо-жовтий прапор, священики Грецької православної церкви о. Михайло Юрина та о. Василь Лило відслужили молебень за здоров’я та успішний початок навчального року. Голова Товариства української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» Галина Маслюк привітала всіх присутніх з початком навчального року, наголосила на важливості збереження рідної мови, культури та традицій української родини на грецькій землі, зазначила необхідність всебічного розвитку українських дітей в діаспорі з метою виховання суспільно-активних громадян на благо країни проживання, України та світової спільноти загалом. У зв’язку з цим пані Маслюк закликала батьків брати активну участь не тільки у шкільних заходах, а й у заходах Товариства.

У вітальному слові завідувач консульським відділом Посольства України в Греції Ігор Повзик побажав дітям хороших успіхів у навчанні, батькам та вчителям - терпіння і сили у вихованні підростаючого українського покоління у Греції і наголосив, що знання – це тягар, який за плечима не носиш, вони завжди пригодяться.

Ведучими свята були молоді вчителі школи Алла Лобач та Наталія Царенко. Першокласники привітали гостей і показали, що вони залишили всі іграшки вдома та прийшли в школу вчитися. Це було так зворушливо! Їх перша вчителька Вікторія Юрина подарувала на згадку подарунки – Букварі, книгу з віршами українських поетів і браслети з написом «Україна». Для неї і всіх вчителів звучала пісня «Перша вчителько моя». Несподіваними та веселими гостями свята були Незнайко (Анастасіос Плесас, 3 клас) та Українознайко (Микола Боярин, 4 клас), які в діалозі прийшли до висновку, що ходити до української недільної школи престижно. На свято Першого дзвоника завітала випускниця школи 2009–2010 навчального року Томчишин Ірина (випускний вечір з отриманням атестатів відбувся 14 травня 2010 р.) та передала Ключ знань першокласникам з настановою добре вчитися, слухати батьків та вчителів. Ірина є частою гостею нашої школи, хоча вже її закінчила, вона любить приходити до нас, ділиться своїми новинами і показує хороший приклад для дітей. Учні 4-го класу приготували вітання для вчителів з професійним святом. Адже в Україні 3 жовтня святкують День вчителя. Колектив школи цього року поповнили нові педагоги: Кіссер Віра та Ворощук Жанна, для яких свято Першого дзвоника було особливо хвилюючим.

Накінець прийшла довгожданна мить, коли прозвучав перший дзвінок і закликав дітей за парти. Право надати перший дзвінок мали учні першого класу Юрина Неля, Вахулович Марія, Солук Роман і одинадцятикласник Пришляк Ярослав. Діти привітали вчителів зі святом та подарували квіти. Це найкращий подарунок для педагога.

Свято було повне емоцій. Маленькі і дорослі діти майже нічим не відрізнялися, бо в кожного з них в очах світилася радість.

День добігав до кінця, але сонечко ще ніжно ласкало моє обличчя. Я їхала додому з квітами в руках і перехоплювала цікаві погляди перехожих. Вони не розуміли, чому я була така щаслива. А я раділа, що школа знову відкрила двері для українських дітей, що кожної суботи ми будемо тут зустрічатися і вести за руку малечу, юнаків і юнок у Країну знань, що з них виростатимуть справжні українці, які ніколи не забудуть свого коріння, своєї мови і передадуть це своїм дітям. На теренах Греції лунатиме ніжна мелодійна українська мова. З такими думками я дісталася додому.

Вже ввечері, перед тим як лягти спати, я подякувала Богові, що день пройшов як ніколи добре.

Директор української недільної школи
при Товаристві української діаспори у Греції
«Українсько-грецька думка» Оксана Наконечна.
PDSH_2PDSH_3PDSH_4PDSH_5PDSH_6

Shkola_2010_1

УКРАЇНСЬКИЙ ВИПУСКНИЙ НА АФІНСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Весна в Афіни прийшла раптово. І принесла нові клопоти для дітей української недільної школи при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка». Вдруге до школи приїхала комісія Міжнародної української школи у складі директора школи Л. Іванової, координатора Греції Г. Пархоменко, вчителя історії Т. Шатохіної. Цього року іспити складали двоє дев’ятикласників та п’ятеро одинадцятикласників. Всі діти школи успішно пройшли річне оцінювання, яке Shkola_2010_1проводила комісія МУШ спільно з вчителями школи. Варто зазначити, що цього року Греція була першою країною, де розпочалося річне оцінювання та складання іспитів українських дітей за кордоном, яке тривало з 5 по 15 травня. Учні з нетерпінням чекали на вчителів з Києва, бо всі їх знали і хотіли поділитися новинами та враженнями від прожитого шкільного року в українській та грецькій школах. На перервах діти спілкувалися з вчителями, а вчителі не встигали відповідати на запитання батьків, які прийшли морально підтримати своїх дітей. Окремо представники МУШ провели робочу нараду з вчителями, дали оцінку роботи і були приємно вражені від великих змін, які пройшли Shkola_2010_3у школі за останній учбовий рік. У спільній розмові були вислухані зауваження голови Товариства Галини Маслюк та директора школи Оксани Наконечної щодо покращення роботи МУШ в майбутньому. Також пані Галина Маслюк, яка є також головою освітньої комісії при Європейському Конгресі Українців, висловила стурбованість української діаспори Греції, а також усієї Європи та світу щодо позиції теперішнього міністра освіти України.

Заключним акордом після напружених іспитів став випускний бал у приміщенні Грецько-Британського коледжу. 14 травня о 18 годині розпочалося свято Матері, Shkola_2010_2продовженням якого став випускний вечір. Великий зал був вщерть заповнений батьками, дітьми, родичами, гостями греками та українцями. Від посольства України був присутній перший радник посла пан Ілля Олійник. Співи і танці, акробатика і сценки з життя старшокласників потішали всіх. Аж ось розпочалася урочиста частина випускного свята. Прозвучав гімн держави. Директор МУШ пані Людмила Іванова зачитала наказ Міністерства освіти і науки України по Міжнародній українській школі про вручення свідоцтв та атестатів про освіту України. Представник посольства пан Ілля Олійник вручив кожному випускнику документ України про закінчення школи. Не обійшлося без вальсу для випускників. Всі з приємністю споглядали молодих юнок та змужнілих хлопців, коли вони крутилися в ритмах вальсу. Директор школи п. Людмила Іванова щиро привітала випускників, батьків, вчителів з другим випуском Міжнародної української школи у Греції і сказала, що школа достатньо виросла в порівнянні з минулим роком. Голова Товариства п. ГалиShkola_2010_4на Маслюк подякувала всім, хто був причетний до такої знаменної події, і в світлі недавніх подій в Україні просила передати через присутніх тут представників держави України до уряду країни та до міністерства освіти, що українська діаспора не дасть чергової наруги над незалежністю та свободою рідної держави, що українська діаспора налічує 20 мільйонів небайдужих до долі України людей, що українська діаспора ніколи не згодиться із запереченням Голодомору як геноциду українського народу, і, взагалі, з переписуванням підручників історії України на догоду деяким політичним силам. Після закінчення урочистої частини батьки випускників школи запросили всіх присутніх до солодкого столу.

Наконечна Оксана, директор недільної школи.

Shkola_2010_5Shkola_2010_6Shkola_2010_7