ΗΜΕΡΙΔΑ: Η ΕΥΡΩΠΑΙΚΗ ΑΣΦΑΛΕΙΑ: ΑΝΑΤΟΛΙΚΗ ΕΥΡΩΠΗ – ΟΥΚΡΑΝΙΑ – ΕΛΛΑΔΑ. ΣΥΓΧΡΟΝΕΣ ΔΙΕΘΝΕΙΣ ΣΧΕΣΕΙΣ. ΠΡΟΟΠΤΙΚΕΣ ΚΑΙ ΕΠΙΠΤΩΣΕΙΣ ΓΙΑ ΤΗΝ ΠΑΓΚΟΣΜΙΑ ΑΣΦΑΛΕΙΑ

ΟΥΚΡΑΝΙΑ ΠΡΟΓΡΑΜΜΑ ΗΜΕΡΙΔΑΣ Γλώσσες Ημερίδας – Eλληνικά, Aγγλικά 10.00 -10.30 ΕΓΓΡΑΦΕΣ – ΠΡΟΣΕΛΕΥΣΗ 10.30-13.30 ΠΡΩΤΗ ΣΥΝΕΔΡΙΑ Συντονιστής: Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος, Διεθνολόγος, στρατηγικός αναλυτής, ειδικός σε θέματα παγκόσμιας ασφάλειας ΧΑΙΡΕΤΙΣΜΟΙ Δήμαρχος Χολαργού–Παπάγου, Ηλίας Αποστολόπουλους Προέδρος της Κοινότητας της ουκρανικής διασποράς στην Ελλάδα και των Ελλήνων φίλοουκρανών «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», δημοσιογράφος, Γαλήνη Μασλιούκ. Εκπρόσωπος του Αξιότιμου Πρέσβη της Ουκρανίας στην Ελλάδα.  ΟΜΙΛΙΕΣ «Οι Ρωσικές Ειδικές Επιχειρήσεις με αντικειμενικό σκοπό τη δημιουργία πλαστής εθνικής ταυτότητας, και σε υποστήριξη των αποσχιστικών κινημάτων στις περιοχές της βόρειας Παρευξείνιας ζώνης». Δρ. Ευγένιος Ροκίτσκιϊ (Ουκρανία), Ειδικός στη διεθνή ασφάλεια, στις κυβερνητικές σχέσεις και στη διαχείριση των κινδύνων. «O αναθεωρητισμός της Ρωσίας του Πούτιν. Επιπτώσεις για Ουκρανία- Ευρώπη –Κόσμο». Αλέξανδρος Χαρά (Ουκρανία), Διπλωμάτης, ειδικός στα θέματα ξωτερικής πολιτικής, άμυνας και εθνικής ασφάλειας. Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας «Παιδιά στον πόλεμο» που απεικονίζονται παιδιά των Ελλήνων της Αζοφικής από τα χώρια Σαχάνκα και Ουρζούφ. Παρουσίαση του ντοκιμαντέρ «Επιχείρηση «Κύμα» για τους Έλληνες της Αζοφικής. Η Υπηρεσία Ασφαλείας και Πληροφοριών της Ουκρανίας παρέχει πρόσβαση στα μυστικά αρχεία της (για πρώτη φορά). Η ταινία παρουσιάζεται στην αρχική της γλώσσα με ελληνικούς υπότιτλους. Ολένα Προκοπένκο (Ουκρανία), Διευθύντρια του ουκρανικού γραφείου της Συνομοσπονδίας Βαλτικής - Μαύρης Θάλασσας Ασφάλειας.  Ερωτήσεις & Απαντήσεις, 20` 13.30 – 14.00 Διάλειμμα για καφέ, τσάι, βουτήματα  14.00 -16.30 ΔΕΥΤΕΡΗ ΣΥΝΕΔΡΙΑ Συντονιστής: Λάμπρος Καλαρρύτης, Δημοσιογράφος, διευθυντής ραδιοφωνικού σταθμού Παραπολιτικά 90.1 FM, εφημερίδα «Παραπολιτικά». Παρουσίαση του βιβλίου του γνωστού Καθηγητή Γιούρι Φεντόροβ, RIIA, Λονδίνο “Hybrid Warfare ã la Russe” (“Ρωσικός υβριδικός πόλεμος”). Παρουσιάζουν Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος και Δρ. Ευγένιος Ροκίτσκιϊ. «Πώς βλέπει και εκτιμά η Δημοκρατία της Γεωργίας την περιφερειακή ασφάλεια στο φως των ευρύτερων ως και κρίσιμων εξελίξεων στην περιοχή της Μαύρης Θάλασσας». Δρ Ioseb Nanobashvili, Πρέσβης της Γεωργίας στην Ελλάδα και στη Σερβία. «Oι σχέσεις της Δύσης με την Μόσχα μετά το 2014. Πως θα μπορούσαν να αντιμετωπιστούν ασύμμετρες-υβριδικές απειλές σε ένα ομιχλώδες διεθνές τοπίο και στην εποχή του Ντόναλντ Τραμπ». Δρ. Αθανάσιος Ε. Δρούγος, Διεθνολόγος, στρατηγικός αναλυτής, ειδικός σε θέματα παγκόσμιας ασφάλειας Ερωτήσεις-Απαντήσεις 20’ Συμπεράσματα-Κλείσιμο Ημερίδας από τον Συντονιστή της Δεύτερης Συνεδρίας  Τυχόν αλλαγές στο πρόγραμμα θα αναφερθούν στην αρχή της εκδήλωσης.

SEE UKRAINE: DOCUDAYS UA ON TOUR/ПОБАЧИТИ УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО

Дорогі друзі, запрошуємо Вас на Фестиваль українського документального фільму SeeUkraine – Побачити Україну. DOCUDAYS UA ON TOUR це акція в галузі культурної дипломатії, що реалізується Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року він з великим успіхом пройшов в багатьох країнах Європи — у Франції, Німеччині, Голландії, Італії. В Атенах фестиваль проходитиме 9, 10, 11 листопада 2016 року о 19.00 в Культурному центрі Webster Athens, розташованого на вулиці Марку Авріліу, 5, Плака (поблизу станції Монастиракі). Вхід вільний. Ваша присутність принесе нам велику радість. З повагою, Асоціація “Українсько-Грецька Думка”. 2016-10-24_afisha_see_ukraine_greece_november full-seeukraine_greece_program_part2_ukr-1 full-seeukraine_greece_program_part2_ukr-2full-seeukraine_greece_program_part2_ukr-3full-seeukraine_greece_program_part2_ukr-4

SEE UKRAINE: DOCUDAYS UA ON TOUR/ΕΞΕΡΕΥΝΩΝΤΑΣ ΤΗ ΧΩΡΑ ΜΕΣΩ ΝΤΟΚΙΜΑΝΤΕΡ

Αγαπητοί φίλοι, σας προσκαλούμε στις εκδηλώσεις του Φεστιβάλ του ουκρανικού ντοκιμαντέρ SeeUkraine. SeeUkraine - ένα έργο του Διεθνούς Φεστιβάλ Ντοκιμαντέρ για τα Ανθρώπινα Δικαιώματα Docudays UA, που ταξιδεύει στην Ευρώπη. Φέτος με μεγάλη επιτυχία έχει πραγματοποιηθεί σε πολλές χώρες της Ευρώπης - στη Γαλλία, στη Γερμανία, στην Ολλανδία, στην Ιταλία. Οι εκδηλώσεις θα λάβουν χώρα στις 9, 10 και 11 Νοεμβρίου 2016 στις 19.00 στο Πολιτιστικό Κέντρο του Webster Athens στην οδό Μάρκου Αυρηλίου 5 στην Πλάκα (Σταθμός Μετρό Μοναστηράκι). Η είσοδος στις προβολές είναι ελεύθερη. Θα είναι ιδιαίτερη τιμή να σας έχουμε κοντά μας. Με εκτίμηση, "Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη" 2016-10-24_afisha_see_ukraine_greece_novemberfull-seeukraine_greece_program_part2_gr-1full-seeukraine_greece_program_part2_gr-2full-seeukraine_greece_program_part2_gr-3full-seeukraine_greece_program_part2_gr-4full-seeukraine_greece_program_part2_gr-5

Бабин Яр - 75 років трагедії

   img_0022-1 Українська та світова спільнота у вересні відзначала 75-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. В українській недільній школі при Товаристві «Українсько-Грецька Думка» до цієї дати проведено урок памꞌяті «Бабин Яр – 75 років трагедії». У доступній формі вчителька історії пані Марія Ласій, яка відзначається великим професіоналізмом, розповіла про акцію знищення єврейського населення німецьким командуванням. Учні дізналися, чому саме у Бабиному Яру відбувалися масові розстріли, жахалися від цифри знищених людей, мали нагоду побачити із фотоматеріалів як виглядає Бабин Яр у наш час і як проводились масові розстріли людей різних національностей. Бабин Яр, каже п. Марія, - це злочин не лише проти окремого народу, а супроти всього людства. Бабин Яр – це братська могила невинних людей. Нині Бабиного Яру фактично немає, його зрівняли із землею. Лише його верхівꞌя залишилося свідченням трагедії світового маштабу, місцем історичної памꞌяті. Річниця трагедії Бабиного Яру, продовжує п. Марія, завжди була і залишається приводом не тільки щоб згадати про жертви війни та Голокосту, але й вшанувати Героїв опору нацизму, що став взірцем взаємоповаги між народами, прикладом духовного подвигу заради порятунку людей. Хвилиною мовчання присутні вшанували памꞌять страчених у Бабиному Ярі. Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Памꞌятаючи про трагедії минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в перемогу. «Памꞌять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами чужої трагедії». (історик і філософ І.Бауер). Ганна Павлюк img_0032-1 img_0031-1 img_0030-1 img_0029-1 img_0026-1 img_0022-1 img_0018-1 img_0033-1

Η Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας της Λιουντμίλα Οβσιγιένκο με τίτλο «LViving»

Print Η Παρουσίαση της έκθεσης φωτογραφίας της   Λιουντμίλα Οβσιγιένκο με τίτλο «LViving» πραγματοποιήθηκε στο Ουκρανικό κυριακάτικο σχολείο του Συλλόγου «Ουκρανο-Ελληνική Σκέψη», που φιλοξενείτε από το 20-ο Γυμνάσιο Αθηνών, Ζυμπρακάκη 44-48, Κάτω Πατήσια, το Σάββατο 1 Οκτωβρίου 2016. Οι μαθητές, δάσκαλοι, γονείς και οι φίλοι του ουκρανικού και του ελληνικού σχολείου είχαν δυνατότητα να δουν ιστορική, μεσαιωνική πόλη Lviv - πνευματικό, πολιτιστικό, επιστημονικό, εκπαιδευτικό και βιομηχανικό κέντρο της Ουκρανίας με τον τρόπο που το βλέπει Λιουντμίλα Οβσιγιένκο. Η Λιουντμίλα Οβσιγιένκο είναι τεταρτοετής  φοιτήτρια του  τμήματος τέχνης του Πανεπιστημίου Τεχνολογιών και Ανθρωπιστικών Επιστημών “Kazimierz Pulaski” στην πόλη Ράντομ της Πολωνίας. Γεννήθηκε στη Σούμι της Ουκρανίας και στα δεκαοκτώ μετακόμισε στην πόλη Ράντομ της Πολωνίας, όπου ξεκίνησε τις προπτυχιακές της σπουδές στο ίδιο πανεπιστήμιο. Σήμερα, είναι μέλος του συλλόγου φοιτητών, μέλος της συγκλήτου του πανεπιστήμιου και επικεφαλής του ουκρανικού φοιτητικού συλλόγου του ιδίου πανεπιστημίου στην Πολώνια. Από το 2013, είχε περισσότερες από 15 ατομικές εκθέσεις και περισσότερες από 20 ομαδικές. Οι εν λόγω εκθέσεις έλαβαν χώρα στις Ουκρανία, Πολωνία, Φινλανδία και Ελλάδα. Έχει διακριθεί σε εθνικά και διεθνή φεστιβάλ τέχνης όπως το 45ο Διεθνές φεστιβάλ τέχνης «FAMA GAZ-SYSTEM TERMINAL SZTUKI» FAMA. Συγκεκριμένα, στην κατηγορία της φωτογραφίας και των πολυμέσων. Τέλος, έχοντας  ερεθίσματα από τη Σύγχρονη Τέχνη φιλοδοξεί να εντρυφήσει στον τομέα των της φωτογραφίας και των πολυμέσων. Το Λβιβ της δυτικής Ουκρανίας – το «Μικρό Παρίσι» της Ανατολικής Ευρώπης Το “Lviv” είναι η μεγαλύτερη πόλη στη Δυτική Ουκρανία, πρωτεύουσα της Γαλικίας και η έβδομη μεγαλύτερη πόλη σε ολόκληρη τη χώρα. Η πόλη Lviv αποτελεί ένα από τα πολιτιστικά κέντρα της δυτικής Ουκρανίας. Το όνομα της το έχει λάβει προς τιμήν του Λέοντα, του μεγαλύτερου γιου του Βασιλιά των Ρους, Ντανίλο της Γαλικίας. Πέρα από το όνομά της, η πόλη συχνά «στολίζεται» με πολλά επίθετα και άλλα ονόματα όπως: «Η πόλη των λιονταριών», «Μικρή Βιέννη», «Μικρό Παρίσι», «Πολιτιστικό κέντρο της Ουκρανίας» κι άλλα. Το ιστορικό κέντρο της πόλης, με τα παλιά κτήρια και τα πλακόστρωτα σοκάκια επέζησε τη Σοβιετική και Γερμανική κατοχή, καταφέρνοντας να παραμείνει αλώβητη κατά τη διάρκεια του 2ου Παγκοσμίου Πολέμου. Η αρχιτεκτονική της πόλης αντανακλά πολλά ευρωπαϊκά στυλ και τάσεις τα οποία αντιπροσωπεύουν διαφορετικές ιστορικές περιόδους. Η πόλη έχει ανεπτυγμένη βιομηχανία καθώς και ιδρύματα ανώτατης εκπαίδευσης όπως τα «Lviv University» και «Lviv Polytechnic». Η πόλη Lviv αποτελεί επίσης την πατρίδα πολιτιστικών ιδρυμάτων παγκόσμιας κλάσης, συμπεριλαμβανομένης της Φιλαρμονικής Ορχήστρας αλλά και του περίφημου θεάτρου Όπερας και Μπαλέτου της Lviv. Το φημισμένο κέντρο της πόλης ανήκει στον Κατάλογο Παγκόσμιας Κληρονομιάς της UNESCO. Ένα αξιοσημείωτο επιστημονικό δυναμικό είναι συγκεντρωμένο στην πόλη, από τον αριθμό των γιατρών, υποψήφιων επιστημόνων και επιστημονικών οργανισμών. Η πόλη Lviv είναι η τέταρτη στην Ουκρανία. Η πόλη Lviv είναι γνωστή για τις αρχαίες ακαδημαϊκές παραδόσεις της, οι οποίες ιδρύθηκαν από τη σχολή «Κοίμηση της Θεοτόκου» και το κολέγιο Ιησουϊτών. Περισσότεροι από 100.000 φοιτητές σπουδάζουν ετησίως σε περισσότερα από 50 εκπαιδευτικά ιδρύματα της τριτοβάθμιας. Μαντώ Γαβριήλ Παρουσίαση του Λβιβ wp_20161001_14_35_34_prowp_20161001_14_35_10_prowp_20161001_14_44_52_prowp_20161001_14_52_54_pro wp_20161001_14_52_33_pro wp_20161001_14_52_28_pro wp_20161001_14_45_52_pro wp_20161001_14_45_22_pro wp_20161001_14_45_04_pro wp_20161001_14_42_55_pro wp_20161001_14_42_39_pro wp_20161001_14_36_37_pro

Презентація фотовиставки "LViving"

wp_20161001_14_35_34_pro Презентація виставки фотографій "LVivingвідбулася у суботу, 1 жовтня 2016 року  в приміщенні 20-ї Гімназії, Като Патісія, міста Атени, що гостинно приймає в себе українську Недільну школу при Товаристві "Українсько-Грецька Думка".  . Автор та ініціатор фотовиставки - молода, енергійна, талановита та перспективна Людмила  Овсієнко, уродженка українського міста Суми. Учні, вчителі, батьки та друзі української та грецької шкіл мали можливісь познайомитися зі стародавнім містом Львів - духовним, культурним, науково-освітнім та промисловим центром України у спосіб, як це бачить Людмила Овсієнко. Львів - місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галличини та центром Західної України. Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, молодшого сина засновника Львова Данила Галицького. Щодо Львова традиційними є багато епітетів. Розповсюдженою є назва «Місто Лева». Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «місто левів», «місто сплячих левів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «український П′ємонт», «Бандерштадт», «культурна столиця України» та інші. Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться найбільша кількість пам′яток архітектури в Україні. У 2009 році Львову наданно звання Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала підчас війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. В місті знаходиться багато навчальних закладів, такі, як Львівська Політехніка та Львівський університет. Значний науковий потенціал зосереджений в місті за кількістю докторів наук, кандидатів наук, наукових організацій Львів став четвертим містом в Україні. Львів також відомий древніх академічних традицій, заснована Братства школи Успенського і єзуїтського колегіуму. Понад 100 000 студентів щорічно навчаються в більш ніж 50 вищих навчальних закладах. Презентація Львова Біографія Людмили Овсієнко   wp_20161001_14_35_10_pro  wp_20161001_14_36_37_pro wp_20161001_14_42_39_pro wp_20161001_14_42_55_pro wp_20161001_14_44_52_pro «wp_20161001_14_45_04_pro wp_20161001_14_45_22_pro wp_20161001_14_45_52_pro wp_20161001_14_52_28_pro wp_20161001_14_52_33_pro wp_20161001_14_52_54_pro

Виставка фотографій "LViving" Людмили Овсієнко

Print З 29.09 по 01.10 2016 року в приміщенні української недільної школи, що діє при Товаристві "Українсько-Грецька Думка" відбудеться фотовиставка "LViving" Людмили Овсієнко за адресою: 20ο Γυμνάσιο Αθηνών, Ζυμπρακάκη 44-48, Κάτω Πατήσια. Людмила Овсієнко - студентка факультету мистецтв Технолого-Гуманітарного Університету ім. К. Пуласького в місті Радом, що у Польщі. У своїх фотографіях завжди намагається передати власні почуття і спостереження, неповторність хвилі. На цій виставці представлене власне бачення міста Львова, все те, що завжди захоплює і відрізняє це місто від інших.

#StopCrimeanTatarGenocide (En)

14463668_10153904645552304_485165795_n Appeal of Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, Ukrainian and international civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians in regard to the prospect of banning of the Mejlis of the Crimean Tatar people This is a letter of alarm and a call for awakening. Crimean Tatars, the indigenous people of Crimean peninsula and a nation that has been once put on a brink of extinction, are subject to lawless repression by an authoritarian oppressor again. Since the illegal annexation of Crimea by the Russian Federation in 2014, which the absolute majority of Crimean Tatars strongly rejected, the scale of oppression of this nation has only been growing. The political inconvenience that the Crimean Tatars presented for Kremlin was coupled with the historical sentiment of hate that was once aggravated to a point when the entire nation was deported to Central Asia in 1944. The chilling déjà vu started with disallowing the political leaders of the nation Mustafa Dzhemilev and Refat Chubarov to enter the peninsula in the immediate aftermath of the occupation. Then followed the first kidnappings and arrests of Crimean Tatars under falsified pretexts. Simultaneously Crimean Tatars were targeted by the security forces of  the Russian Federation based on their religious views. Currently 17 Crimean Tatars are behind the bars for various falsified accusations. Political dissent has been harshly suppressed since the very beginning of the occupation. In spring of 2016 the Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis Mr. Ilmi Umerov became a subject to a politically motivated prosecution by the Russian state, was forcibly taken from the cardiac unit where he was under observation to Psychiatric Hospital No. 1 in Simferopol. The act of punitive psychiatry against Ilmi Umerov that lasted for 21 days clearly disregarded the European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. Mr. Umerov is a second Deputy Head of the Crimean Tatar Mejlis to be persecuted by the Russian state with Mr. Akhtem Chiygoz was arrested in January, 2015. February, the 15th 2016 marked a new stage of repression of Crimean Tatars. Crimean Tatar Mejlis, the executive body of the highest representative body of the Crimean Tatar People Qurultay was declared an extremist organization and illegal on the territory of Russia. A very telling fact is that the Ministry of Justice of Russian Federation included Mejlis in the list of banned organizations prior to the verdict of the court. If the verdict remains unchanged, 2500 democratically elected representatives of the Crimean Tatars will acquire a status of extremists and will become an automatic target of law-enforcement agencies. Furthermore, tens of thousands of people who contact and work with the members of Mejlis may also be repressed by the state machine. It would not be an overstatement to suggest that under such circumstances merely being a Crimean Tatar is illegal in the eyes of the occupying forces. In fact banning the Mejlis is banning the entire people. The repression machine may go out of control altogether given the fact that no permanent mission of any human rights organization is present in Crimea and there is not a single independent media outlet operating in the peninsula. The decision has been appealed and the final decision on this case will be announced on September, 29th, 2016 in the Supreme Court of Russian Federation. Hence we, the undersigned Crimean Tatars, representatives of human rights monitoring organizations, civil society groups, Members of Parliament of Ukraine, politicians call upon the global community to recognize the critical importance of this moment for the fate of the Crimean Tatar people. When an entire nation gets ripped of its democratically elected and the only political representation in 2016 the world shall not remain silent. The diplomatic and economic pressure on Russia must be elevated to a new level. The issue of repression of Crimean Tatars has to be raised at meetings and negotiations of every profile and an immediate end to the repressions must be demanded from the Russian leadership. Concerted efforts of democratic countries have proven to have an influence on Kremlin in the past. On September, 29th, the day of the hearing of the appeal in the Supreme Court of The Russian Federation, at 11 am (UTC +3) we will hold a demonstration at Independence Square in Kyiv, where we will demand an unconditional end of repressions against Crimean Tatars, display solidarity with the currently persecuted representatives of the nation and affirm the Russian leadership that together with the global community we will not allow another attempt of genocide of Crimean Tatar people. We encourage regular citizens, civil activists, politicians, diplomats and opinion leaders to show unity with our struggle by coming to the Russian Embassy in countries across the globe and hold a simultaneous demonstration on September, 29th. We kindly ask to use hashtag #StopCrimeanTatarGenocide when covering the simultaneous demonstration in social media.

#StopCrimeanTatarGenocide (Ua)

14463668_10153904645552304_485165795_n Звернення кримських татар, представників міжнародних та українських правозахисних організацій, представників громадянського суспільства, народних депутатів України та політиків до українських громад закордоном у зв’язку з перспективою заборони Меджлісу кримськотатарського народу на території Росії Це звернення є сигналом тривоги та закликом до пробудження. Кримські татари, корінний народ Кримського півострова, народ, що колись вже опинявся на межі зникнення, знову став жертвою незаконних репресій з боку авторитарного режиму. З часу незаконної анексії Криму Росією у 2014 році, яку однозначно не прийняла абсолютна більшість кримських татар, масштаб репресій проти цього народу невпинно зростав. Образ політичної перешкоди Кремлю був примножений історичним почуттям ненависті, яке в свій час призвело до депортації цілого народу до Середньої Азії у 1944 році. Моторошне дежавю тих подій розпочалось з заборони на в’їзд до півострова лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову невдовзі після окупації. Згодом почалися зникнення та арешти кримських татар, що базувались на надуманих звинуваченнях. В той же час кримських татар почали переслідувати силові органи окупаційної влади на основі їх релігійних переконань. На сьогодні  17 кримських татар перебувають за ґратами. Навесні 2016 р. заступник голови Меджлісу пан Ільмі Умеров став об’єктом політично-упередженого кримінального переслідування з боку Російської держави та був силою переведений з кардіологічного відділу, де він проходив обстеження до психіатричної клініки №1 у місті Сімферополь. Використання каральної психіатрії проти Ільмі Умерова протягом 21 дня було явним порушенням Європейської Конвенції  про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Пан Умеров є вже другим заступником голови Меджлісу, якого переслідує російська влада – першим у січні 2015 року став пан Ахтем Чийгоз. 15 лютого 2016 року став днем початку нового етапу репресій проти кримських татар.  Окупаційна влада оголосила Меджліс кримськотатарського народу – виконавчий орган найвищого представницького органу кримських татар  Курултаю – екстремістською організацією та заборонила його діяльність на території Росії. Показовим був той факт, що Міністерство Юстиції Росії внесло Меджліс до списку екстремістських (а отже заборонених) організації ще до вироку суду. В разі, якщо вердикт залишиться у силі, як мінімум 2500 демократично-обраних представників кримськотатарського народу отримають статус екстремістів та автоматично стануть об’єктом переслідувань з боку російських правоохоронних органів. Більше того, десятки тисяч людей, що співпрацюють чи комунікують з представниками Меджлісу також можуть бути репресованими. Не буде перебільшенням ствердити, що за таких умов бути кримським татарином – уже злочин в очах окупаційної влади. Фактично заборона Меджлісу є забороною цілого народу. Репресивна машина може узагалі вийти з-під контролю, враховуючи відсутність у Криму постійних моніторингових місій з прав людини чи незалежних ЗМІ.  На рішення про заборону Меджлісу була подана апеляція і остаточне рішення у цій справі буде прийняте 29 вересня 2016 року у Верховному Суді Росії. Тому ми – кримські татари, представники міжнародних та українських правозахисних організацій, представники громадянського суспільства, народні депутати України та політики закликаємо світову спільноту усвідомити виняткову важливість цього моменту для долі кримськотатарського народу. Коли у цілої нації відбирають право на демократично-обране та єдине політичне представництво у 2016 році, світ не повинен мовчати.  Дипломатичний та економічний тиск на Росію має вийти на новий рівень. Питання репресій проти кримських татар має порушуватись на зустрічах та переговорах усіх рівнів. Миттєве припинення репресій проти кримських татар має бути вимогою російському керівництву.  Об’єднані зусилля демократичних держав вже неодноразово доводили свою впливовість у переговорах з керівництвом Росії. 29 вересня, у день розгляду апеляції у Верховному Суді Росії, об 11:00 ранку ми проводитемо демонстрацію на Майдані Незалежності в Києві. Під час демонстрації ми вимагатимемо невідкладного припинення репресій проти кримських татар, проявимо солідарність з тими кримськими татарами, що піддаються переслідуванню зараз та запевнимо керівництво Росії, що спільно з світовою спільнотою ми не допустимо повторення спроби геноциду кримськотатарського народу. Ми запрошуємо українців з усього світу проявити єдність у боротьбі та прийти до Російського Посольства у країнах їх проживання для проведення паралельної демонстрації 29 вересня 2016 року. При висвітленні синхронних акцій в соціальних мережах просимо використовувати хештег #StopCrimeanTatarGenocide  

15-ТИЙ РІК ПОСПІЛЬ ЛУНАЄ ДЗВОНИК В НЕДІЛЬНІЙ ШКОЛІ ПРИ ТОВАРИСТВІ

Перший місяць осені нерозривно пов’язаний із початком навчального року. Це одночасно привід для радощів і клопотів для батьків, дітей і вчителів. У суботу, 17 вересня, розпочався навчальний рік і в недільній школі при Асоціації української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», яка розташована за адресою: Ζυμπρακάκη 44-48,Κάτω Πατήσια, 20ο Γυμνάσιο Αθηνών. Урочисте відкриття зібрало багатьох представників української громади Атен. Після вітальної промови директора школи Ганни Павлюк, отець Афанасій  настоятель храму Святого Андрія, котрий з радістю допомагає та обіймає українського походження парафіян, освятив урочисте зібрання, поблагословив усіх присутніх, побажав успіхів у новому навчальному році, а найголовніше миру та злагоди в Україні і в цілому світі. Перший секретар Посольства України у Грецькій Республіці пан М. Тьокін передав побажання плідного навчального року від себе особисто та усього колективу посольства, та зачитав привітання від Надзвичайного і Повноважного Посла України в Греціії пана В.Шкурова. Представники української волонтерської спільноти Греції подарували учням та розгорнули в недільній школі прапор України з підписами воїнів, які сьогодні знаходяться на лінії вогню та віддають своє життя за Незалежну і Соборну Україну. Присутні на урочистій лінійці пом’янули хвилиною мовчання усіх полеглих захисників Батьківщини. Після спільної молитви, за традицією, директор школи пані Ганна разом з ученицею 7-го класу передали першокласникам ключ до школи, а разом з ним і ключ до знань – український буквар, щоб за словами вчительки, він відчинив їм двері у країну рідної мови, навчив як піклуватися про неї і захищати її. Тепер для них починається новий етап життя - збору меду науки. І для опанування величезної кількості знань потрібно багато працювати, як це вміють робити невтомні бджілки. Перший урочистий урок для старшокласників і батьків був присвячений 25-тиріччю Незалежності України – урок освідчення в любові дорогій і милій серцю Україні, що народила нас, дала нам щастя відчути найвищі почуття – любов та патріотизм. Присутні мали змогу поринути в історію України від найдавніших часів становлення української державності в Київській Русі і аж до сьогодення. Захоплююча розповідь вчительки історії пані Марії Ласій була надзвичайно цікавою не тільки для учнів, але і для батьків та гостей. Змістовно та жваво пройшов перший урок для маленьких вихованців, на якому вчителькаки молодшої школи Яна Гончар та Вікторія Тимчишин цікаво розповіли про національні символи України, їхній зміст та значення, а також створили разом зі своїми вихованцями барвисту карту Україну. Варто зазначити, що вчительський колектив у цьому році обновився та поповнився новими обличчями. Показово, що до школи тягнуться не тільки діти, але й дорослі, які, незважаючи на свою завантаженість, не можуть протистояти поклику поділитися своїми знаннями та досвідом з молодшим поколінням. Олена ПЕЧАК, світлини Яни ГОНЧАР. 14324304_1758806691052926_1433880076321383093_o-1 wp_20160917_10_24_37_pro wp_20160917_10_23_22_pro wp_20160917_10_22_49_pro wp_20160917_10_04_45_pro dsc05062 dsc05052 dsc05015 dsc04994 dsc_0501-2 dsc_0493 dsc_0490-1 dsc_0487-1 dsc_0483-1